Гончарова, Ольга Олегівна Англійська мова в комунікативному просторі Нідерландів у XX-XXI ст : Гончарова, Ольга Олеговна Английский язык в коммуникативном пространстве Нидерландов в XX-XXI вв Goncharova, Olga Olehivna English in the communicative space of the Netherlands in the XX-XXI centuries

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ГОНЧАРОВА ОЛЬГА ОЛЕГІВНА

УДК’811.11=112.5(492)

АНГЛІЙСЬКА МОВА
В КОМУНІКАТИВНОМУ ПРОСТОРІ НІДЕРЛАНДІВ У ХХ-ХХІ СТ.

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук,
професор Бєлова А.Д.

Київ 2011 ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень..

5

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМИ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ В СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ

1.1. Виникнення та розвиток теорії міжкультурної комунікації
1.1.1. Дослідження міжкультурної комунікації в Сполучених Штатах Америки...
1.1.2. Дослідження міжкультурної комунікації в Західній Європі.
1.1.3. Дослідження міжкультурної комунікації в Україні та Російській Федерації.
1.2. Основні положення сучасної теорії міжкультурної комунікації
1.3. Стереотипні уявлення про етнічних нідерландців та їхній вплив на міжкультурну комунікацію....
1.3.1. Стереотипізація нідерландців в англійській мові......
1.3.2. Автостереотипи нідерландців..

14

18
25

27
28

40
46
49

Висновки до першого розділу......

56

РОЗДІЛ 2. НІДЕРЛАНДСЬКА І АНГЛІЙСЬКА МОВИ В АСПЕКТІ МОВНИХ КОНТАКТІВ

2.1. Міжкультурна комунікація крізь призму мовних контактів...
2.2. Сучасна мовна ситуація та мовна політика в Нідерландах у контексті міжкультурної комунікації.....
2.3. Англійська мова в комунікативному просторі Нідерландів
2.4. Предметно-тематична класифікація англійських запозичень у нідерландській мові.
2.4.1. Лексичні запозичення у сфері соціальних відносин..
2.4.2. Лексичні запозичення у сфері комп’ютерних технологій і техніки........
2.4.3. Лексичні запозичення у сфері економічної діяльності..
2.4.4. Лексичні запозичення у сфері культури та мистецтва...
2.4.5. Лексичні запозичення у сфері побуту.....
2.4.6. Лексичні запозичення у сфері спорту..
2.4.7. Лексичні запозичення у сфері транспорту..
2.5. Особливості морфологічної адаптації запозичень із англійської в нідерландській мові..
2.5.1. Іменник...
2.5.2. Прикметник
2.5.3. Дієслово..
2.6. Англійські запозичення в орфографічній системі нідерландської мови...
2.7. «Хибні друзі перекладача» та граматична інтерференція як наслідок взаємодії англійської та нідерландської мов....

59

65
70

77
79

83
90
95
99
103
110

116
116
122
125

133

138

Висновки до другого розділу

141

РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА НІДЕРЛАНДСЬКУ В РІЗНИХ ВИДАХ ДИСКУРСУ

3.1. Переключення кодів у спонтанному мовленні нідерландців..
3.2. Мовні преференції нідерландців під час комунікації в телевізійних шоу
3.3. Змішання мов у друкованих ЗМІ Нідерландів..
3.4. Взаємодія англійської та нідерландської мов у блогах...

144

151
162
185

Висновки до третього розділу..

191

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...

194

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...

198

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ.

235

ДОДАТКИ
А. Лексичні одиниці на позначення національності DUTCH..
Б. Предметно-тематична класифікація англійських запозичень у нідерландській мові..
Б. 1 Запозичення лексики у сфері соціальних відносин
Б. 2 Запозичення лексики у сфері комп’ютерних технологій і техніки...
Б. 3 Запозичення економічної лексики...
Б. 4 Запозичення лексики у сфері культури та мистецтва
Б. 5 Запозичення побутової лексики.......
Б. 6 Запозичення спортивної лексики.
Б. 7 Запозичення лексики у сфері транспорту...
Б. 8 Запозичення лексики у сфері науки та освіти
Б. 9 Запозичення словосполучень...
Б. 10 Запозичення лексики у сфері засобів масової інформації.
Б. 11 Запозичення табуйованої лексики та сленгу.......
Б. 12 Запозичення лексики у сфері навколишнього світу.......
Б. 13 Запозичення лексики у сфері медицини..
Б. 14 Запозичення лексики у сфері військової справи
Б. 15 Іменники, що зазнали граматичних змін у процесі запозичення
Б. 16 Прикметники, що зазнали граматичних змін у процесі запозичення
Б. 17 Дієслова, запозичені з англійської мови.....

240

242
242

250
257
264
270
276
281

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Сучасне життя характеризується політичними та економічними зрушеннями, що, у свою чергу, відображається на інтенсивності мовних процесів, які відбуваються в усіх мовах світу. Глобалізація та розвиток засобів інформації актуалізують дослідження комунікації, насамперед такої, що відбувається між представниками різних національностей.
Проведене дослідження дозволило з’ясувати поняття і характеристики міжкультурної комунікації. Опрацювання широкої теоретичної бази сучасних лінгвістичних досліджень з міжкультурної комунікації дало можливість визначити її як такий вид комунікації (вербальної та невербальної), при якому відбувається взаємодія різних культур і представників цих культур (різних етнічних індивідів, груп).
Міжкультурна комунікація відбувається з різним ступенем успіху й ефективності, а отже, досягнення повного взаєморозуміння комунікантів є пріоритетним завданням досліджень МКК. Процеси стереотипізації розглядаються як один із важливих чинників успіху міжкультурної комунікації.
Авто- та гетеростереотипи відіграють важливу роль під час спілкування представників різних країн, оскільки саме вони є стійкими утвореннями, що формують очікування комунікантів та певною мірою визначають успіх і ефективність подальшої комунікації. У цьому контексті аналізується сприйняття нідерландців у міжнародній спільноті та їх уявлення про самих себе, а саме описується відображення стереотипів нідерландців крізь призму англійської та нідерландської мов.
Результатами дослідження є визначення негативного і нейтрального характеру сприйняття нідерландців у міжнародній спільноті, та нейтрального і позитивного зображення нідерландцями власного образу.
У процесі міжкультурної комунікації неминучою є взаємодія двох або більше мов на різних рівнях. Мовні контакти є одним із багатьох наслідків спілкування представників різних національностей, а також культурних, економічних та військово-політичних зв’язків між народами. Під взаємодією мов ми розуміємо такі лінгвістичні процеси, що відбуваються на всіх мовних рівнях (фонетичному, граматичному та лексико-семантичному).
Англійська мова як глобальна займає важливе місце в комунікативному просторі Нідерландів, що привело до активної взаємодії англійської та нідерландської мов. У дисертаційному дослідженні розглядаються процеси запозичення лексики з англійської мови та особливості її функціонування в нідерландській мові на прикладі нідерландськомовних газет і блогів, а також під час спонтанної комунікації нідерландців із представниками інших національностей у побутових ситуаціях.
Процес запозичення англомовних слів у нідерландську мову зумовлений складним комплексом лінгвальних і позалінгвальних чинників. Кінець ХХ початок ХХІ століття характеризується поповненням нідерландського лексикону англіцизмами на фоні розширення нідерландсько-англійських відносин у різних галузях, наприклад, фінанси, торгівля, банківська справа, ринкова економіка.
Основною причиною використання в нідерландській мові англіцизмів є прагнення до інтернаціоналізації лексики в усіх сферах і необхідність номінації нових предметів і явищ.
Аналіз запозичених слів із англійської мови до нідерландської дозволив визначити, що вони належать переважно до таких лексико-семантичних груп: військова справа, економіка, комп’ютерні технології і техніка, ЗМІ, культура та мистецтво, транспорт, медицина, навколишній світ, наука та освіта, побут, соціальні відносини.
Через інтенсивність взаємодії англійської та нідерландської мов, слова, що з’явилися в нідерландській мові в результаті запозичення, підлягають семантичним, словотвірним і стилістичним змінам поряд із власне нідерландською лексикою. Так, у процесі запозичення відбувається трансформація лексико-семантичних характеристик слів у нідерландській мові.
Для англомовних запозичень характерними є такі типи семантичних розбіжностей між значеннями слова в англійській та нідерландській мовах: збереження значення; утворення за допомогою лексичних одиниць англійської мови в нідерландській нового слова зі значенням, відмінним від значень англійських слів; утворення нового значення, відмінного від значення слова або словосполучення в англійській мові.
Англомовні запозичення також активно взаємодіють із словниковим складом нідерландської мови, адаптуючись у мовній системі на морфологічному рівні. Внаслідок проведеного дослідження було виявлено, що іменники та дієслова адаптуються повністю, а прикметники поділяються на такі, що входять у нідерландську мову без змін своєї форми та не адаптуються до граматичної системи нідерландської мови, і такі, що у процесі запозичення змінюються відповідно до правил словотвору й адаптуються до граматичної системи нідерландської мови.
Аналіз комунікації в ситуаціях повсякденного спілкування нідерландців і в телевізійних передачах показав, що для мовлення нідерландців характерним є явище переключення кодів, що проявляється на лексико-семантичному та морфологічному рівнях.
Загалом, із опрацьованого матеріалу спонтанної комунікації можна зробити висновок, що для розмови нідерландців англійською мовою характерною рисою є використання одного слова з нідерландської мови в реченні англійською, причому це слово має форму відповідно до правил граматики нідерландської мови. У проаналізованому матеріалі було виявлено використання повнозначних і службових частин мови (іменник, прикметник, дієслово, прислівник, прийменник і частка). У свою чергу, під час розмови рідною мовою нідерландці також часто вживають неадаптовані англійські слова, словосполучення та речення.
Процеси змішування та взаємодії мов також активно відбуваються в нідерландськомовних газетах та інтернет-блогах, які ведуть нідерландці.
Аналіз текстів нідерландськомовних газет показав, що вживання запозичень із англійської мови є типовим для різних рубрик газети (новини, культура, спорт) і запозичення в них є з найрізноманітніших сфер життя (економічна справа, комп’ютерні технології і техніка, засоби масової інформації, автомобільний транспорт, медицина, навколишній світ, наука та освіта, табуйована лексика та сленг, побутова лексика, соціальні відносини).
Варто зазначити, що в дослідженому матеріалі використовуються як окремі англіцизми без зміни форми та значення, так і словосполучення та речення; також характерним є використання назв компаній, інституцій, заходів, вистав, музичних альбомів, фільмів і книжок, а також інших реалій англомовних країн англійською мовою без перекладу.
Під час електронної комунікації англомовні запозичення зберігають свої форму та значення. Нідерландці використовують запозичену з англійської мови лексику в «ніках», назвах «постів», навіть якщо далі текст написаний нідерландською мовою, а також власне в текстах «постів» на різну тематику (сфера соціальних відносин, комп’ютерних технологій, побуту, спорту, культури та мистецта, ЗМІ).
Загалом, про високий рівень засвоєння англомовної лексики нідерландцями свідчать активне її використання в мовленні та включення її до словників нідерландської мови, розуміння більшістю носіїв мови різних значень багатозначного запозиченого слова та використання слова в мовленні без коментарів.
Результати дослідження можуть слугувати основою для подальшого аналізу взаємодії германських мов у процесі міжкультурної комунікації. Напрямами подальших наукових розвідок можуть бути дослідження фонетичних відхилень від норми носіями нідерландської мови під час спілкування англійською, граматичні інтерференції англійської та нідерландської мов у письмових текстах і спонтанній комунікації, змішання мов під час електронної комунікації у форумах, чатах та інших електронних повідомленнях.