НОВІКОВА КАТЕРИНА АНДРІЇВНА ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ ЯК ВИД ПОКАРАННЯ : НОВИЧНАЯ КАТЕРИНА АНДРИЕВНАЯ ОГРАНИЧЕНИЯ ВОЛИ КАК ВИД НАКАЗАНИЯ NOVIKOVA KATERYNA ANDRIYIVNA RESTRICTIONS OF FREEDOM AS A TYPE OF PUNISHMENT

LATEST NEWS

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

THE LAST FEEDBACK

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • title:
  • НОВІКОВА КАТЕРИНА АНДРІЇВНА ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ ЯК ВИД ПОКАРАННЯ
  • Альтернативное название:
  • НОВИЧНАЯ КАТЕРИНА АНДРИЕВНАЯ ОГРАНИЧЕНИЯ ВОЛИ КАК ВИД НАКАЗАНИЯ NOVIKOVA KATERYNA ANDRIYIVNA RESTRICTIONS OF FREEDOM AS A TYPE OF PUNISHMENT
  • The number of pages:
  • 196
  • university:
  • НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ЗЛОЧИННОСТІ ІМЕНІ АКАДЕМІКА В. В. СТАШИСА
  • The year of defence:
  • 2014
  • brief description:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ

    науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності
    імені академіка в.в.сташиса



    На правах рукопису



    НОВІКОВА КАТЕРИНА АНДРІЇВНА



    удк 343.241:167.7


    Обмеження волі як вид покарання




    12.00.08 кримінальне право та кримінологія;
    кримінально-виконавче право


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата юридичних наук



    Науковий керівник:
    Пономаренко Юрій Анатолійович,
    кандидат юридичних наук, доцент


    Харків 2014

    ЗМІСТ





    ВСТУП


    3




    РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика обмеження волі як виду покарання







    1.1. Обмеження волі як захід кримінально-правового впливу..........


    13




    1.2. Законодавчі моделі обмеження волі.....


    34




    1.3. Обмеження волі в системі покарань.....


    69




    1.4. Місце обмеження волі в класифікаціях покарань...


    77




    Висновки до першого розділу......


    92




    РОЗДІЛ 2. Пеналізація злочинів з використанням обмеження волі







    2.1. Коло злочинів, які можуть каратися обмеженням волі...


    95




    2.2. Обмеження волі в альтернативних та безальтернативних санкціях...



    109




    2.3. Обмеження волі у кумулятивних санкціях..


    127




    2.4. Особливості законодавчої техніки стосовно обмеження волі....


    136




    Висновки до другого розділу........


    153




    РОЗДІЛ 3. Застосування обмеження волі







    3.1. Особливості призначення обмеження волі..


    156




    3.2. Особливості використання обмеження волі при заміні покарань..



    176




    3.3. Особливості звільнення від відбування покарання у виді обмеження волі......



    181




    3.4. Особливості досягнення мети покарання при застосуванні обмеження волі......



    185




    Висновки до третього розділу .....


    193




    ВИСНОВКИ .......


    196




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......


    201




    ДОДАТКИ ......


    244
  • bibliography:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації комплексно розв’язане наукове завдання формулювання теоретично обґрунтованих і практично значимих висновків щодо правової природи обмеження волі серед заходів кримінально-правового впливу, змісту та поняття обмеження волі як виду покарання, його місця у системі покарань, зв’язків та залежностей з іншими елементами цієї системи, особливостей його використання при конструюванні санкцій законодавцем та застосування обмеження волі при призначенні судами, при звільненні від нього, при заміні покарань, у тому числі крізь призму досягнення мети покарання.
    Основні результати дисертації містять такі положення:
    1. Обмеження волі як вид покарання пропонується запровадити у комбінованій моделі, яка стане проявом сучасних тенденції кримінального права до конвергенції заходів кримінально-правового впливу. У такому разі особа має знаходиться у режимі «напівсвободи»: відбуваючи частину покарання у суспільстві, а частину із вилученням із нього.
    2. Запропоновано уточнити місце обмеження волі у системі покарань, визначивши його як більш м’який вид порівняно з арештом і конфіскацією майна, у зв’язку з чим змінити місце цього покарання в переліку, встановленому ст. 51 КК України.
    3. Аргументовано доцільність розширення можливості призначити покарання у виді обмеження волі без обов’язкового залучення до праці уразливим категоріям осіб та наведено аргументацію щодо зменшення нижньої межі строку покарання у виді обмеження волі.
    4. У санкціях статей Особливої частини КК України необхідно розширити можливості застосування обмеження волі за злочини невеликої та середньої тяжкості, як умисні, так і необережні, як прості, так і кваліфіковані. Зокрема, у зв’язку зі специфікою об’єкта злочину, передбаченого ст.390 КК України, пропонується виключити із санкції ч.2 цієї статті слова «обмеженням волі на строк до двох років». У санкціях за тяжкі злочини, які містять обмеження волі (станом на 01.12.2014р. їх десять), цей вид покарання має бути виключений.
    5. Обґрунтовано можливість комбінування обмеження волі з будь-якими основними покараннями в альтернативних санкціях, окрім довічного позбавлення волі. Наголошується на необхідності дотримуватися розумних меж співвідношення розмірів відносно-визначених покарань в альтернативних санкціях. Доведена доцільність відмови від безальтернативних санкцій з використанням обмеження волі.
    6. Переконливою вбачається тенденція до розширення кількості кумулятивних санкцій з використанням обмеження волі за рахунок введення додаткових покарань у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Доводиться неможливість використання конфіскації майна як додаткового покарання до обмеження волі.
    7. Дотримання вимог щодо адекватності законодавчої термінології обумовлює необхідність уточнення найменування досліджуваного виду покарання як «обмеження свободи». Разом з тим, пояснюється допустимість використання в наукових дослідженнях нинішнього терміну до зміни законодавчих приписів.
    8. При призначенні обмеження волі суд має дотримуватися принципів призначення покарання: законності, справедливості, гуманізму, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Їх повна реалізація можлива лише за умови належного врахування загальних засад призначення покарання.
    9. Врахування першої загальної засади полягає в тому, що по-перше, обмеження волі за загальним правилом може бути призначене лише у випадках, якщо цей вид покарання передбачений у санкції статті Особливої частини КК України; по-друге, тільки у тих межах, в яких воно встановлене у санкції. Врахування другої загальної засади потребує оцінки низки положень Загальної частини КК України, які уточнюють межі санкції, або дають можливість призначати обмеження волі у випадках, не передбачених у санкції (ст.69 КК України), або унеможливлюють його призначення (ч.3 ст.61 України) тощо. Третя загальна засада призначення покарання вимагає врахування трьох елементів: ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, які обтяжують або пом’якшують суспільну небезпечність вчиненого злочину. В рамках дослідження її змісту доведено необхідність врахування акцентуації характеру особи винного при призначенні обмеження волі.
    10. Розкрито особливості застосування спеціальних правил призначення покарання щодо обмеження волі. Зокрема, звертається особлива увага на некоректність окремих правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення, коли це стосується обмеження волі, та пропонується удосконалити відповідні положення ст.72 КК України.
    11. Обмеження волі, незважаючи на проголошену законодавцем можливість виступати як замінюваним, так і замінним покаранням, використовується переважним чином лише як замінне щодо позбавлення волі. Майже повна відсутність ухвал, в яких обмеження волі підлягало б заміні, пояснюється фактичною відсутністю покарань, які можна використовувати як замінні стосовно обмеження волі. Пропонуються напрями вирішення цієї проблеми.
    12. Покарання у виді обмеження волі є одним із небагатьох, від якого засуджений може бути звільнений практично за будь-якою передбаченою КК України підставою (за винятком ч.3 ст.84 КК України). Судова практика застосування цих положень свідчить про надмірний відсоток звільнення від відбування обмеження волі з випробуванням, що є одним з аргументів на користь необхідності не тільки зміни моделі цього виду покарання, а й пошуку інших заходів реагування на злочинність.
    13. Визнання обмеження волі і за чинною, і за пропонованою моделями видом покарання ставить перед ним необхідність досягнення тієї мети, якої має досягати будь-який вид покарання. У чинній моделі обмеження волі не завжди досягає цієї мети, що обумовлює пошук нових засобів підвищення його ефективності.
    14. На підставі проведеного дослідження розроблено проект закону України щодо внесення низки змін до Загальної частини КК України, основні з яких є такими:
    1) ст.51 КК України викласти в новій редакції, зокрема змінивши такі пункти: «7) обмеження волі; 8) конфіскація майна; 9) арешт;»
    2) ст. 61 КК України виключити, доповнивши Кодекс статтею 581 такого змісту:
    «Стаття 581. Обмеження волі
    1. Покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу у вихідні та святкові дні з залученням до праці або без такого.
    2. Не залучаються до праці неповнолітні віком від 14 до 16 років, вагітні жінки, особи, що досягли пенсійного віку та інваліди першої і другої групи.
    3. У вільний від перебування в кримінально-виконавчих установах відкритого типу час встановлюються такі обмеження прав засудженого: обмеження свободи вибору місця проживання, роду заняття та організації вільного часу.
    4. Обмеження волі встановлюється на строк від одного місяця до п’яти років»;
    3) частину 1 ст. 98 доповнити пунктом 31 такого змісту: «обмеження волі»;
    4) доповнити Кодекс статтею 1001 такого змісту:
    «Стаття 1001. Обмеження волі
    Покарання у виді обмеження волі може бути призначене неповнолітньому на строк від одного місяця до трьох років»
    15. Крім того, розробленим проектом закону пропонуються зміни до ст.ст. 49, 52, 55, 58, 71, 72, 80, 82, 89, 91 КК України, які випливають з результатів дослідження. Нарешті, дисертанткою обґрунтовується необхідність розроблення проекту закону України про внесення змін і доповнень до санкцій статей Особливої частини КК України щодо використання у них покарання у виді обмеження волі. Проте констатується, що його підготовка можлива лише на базі ґрунтовних досліджень правил пеналізації окремих злочинів, оскільки вимагає системного узгодження обмеження волі з іншими видами покарань.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины