Алієва Сусанна Рустемівна. Формування крос-культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку у школах АР Крим : Алиева Сусанна Рустемовна. Формирование кросс-культурных ценностей у детей младшего школьного возраста в школах АР Крым



  • title:
  • Алієва Сусанна Рустемівна. Формування крос-культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку у школах АР Крим
  • Альтернативное название:
  • Алиева Сусанна Рустемовна. Формирование кросс-культурных ценностей у детей младшего школьного возраста в школах АР Крым
  • The number of pages:
  • 213
  • university:
  • НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
  • The year of defence:
  • 2011
  • brief description:
  • ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ


    На правах рукопису

    АЛІЄВА Сусанна Рустемівна

    УДК 37.017.92: 373.7 (292.471)



    ФОРМУВАННЯ КРОС-КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ
    ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
    ШКОЛАХ АР КРИМ



    13.00.07 − теорія і методика виховання

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата педагогічних наук



    Науковий керівник:
    ЖУРБА Катерина Олександрівна
    кандидат педагогічних наук,
    провідний науковий співробітник




    Київ − 2011
    СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
    АР Крим Автономна республіка Крим
    НАПН України Національна Академія педагогічних наук України
    ЗНЗ І-ІІІ ст. загально-навчальний заклад І-ІІІ ступеня
    РВНЗ КІПУ” Республіканський вищій навчальний заклад Кримський
    інженерно-педагогічний університет”
    ООН Організація Об'єднаних Націй
    ЮНЕСКО Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і
    культури (англ. UNESCO: United Nations Educational,
    кр.тат. Scientific and Cultural Organization)
    кримськотатарський

    2

    ЗМІСТ

    ВСТУП 4
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ФОРМУВАННЯ КРОС-
    КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО
    ВІКУ В ШКОЛАХ АР КРИМ ...........................................12
    1.1.Формування крос-культурних цінностей особистості як соціально-
    педагогічна проблема ..........................................................12
    1.2. Сутність та структура крос-культурних цінностей у дітей
    молодшого шкільного віку 39
    1.3. Стан сформованості крос-культурних цінностей у дітей молодшого
    шкільного віку в школах АР Крим..................................................................64
    Висновки до першого розділу 104
    РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ КРОС-
    КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО
    ВІКУ В ШКОЛАХ АР КРИМ .................................................................106
    2.1 Підготовка вчителів початкової школи до реалізації процесу
    формування крос-культурних цінностей в учнів.........................................107
    2.2. Інтерактивні методики формування крос-культурних цінностей у
    виховній роботі початкової школи 119
    2.3. Підготовка батьків до формування крос-культурних цінностей у
    дітей молодшого шкільного віку 152
    2.4. Результати експериментально-дослідної роботи............160
    Висновки до другого розділу 174
    ВИСНОВКИ 176
    ДОДАТКИ 180

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 263

    3

    ВСТУП
    Актуальність теми. Сучасні тенденції глобалізації призводять до стрімкого розвитку контактів між представниками різних культур. Однак інтенсифікація міжетнічного спілкування зумовлює радикалізацію міжкультурних суперечностей, що виявляються у світових та регіональних конфліктах та потребують нагального вирішення. За таких умов крос-культурні дослідження сприяють міжкультурній взаємодії, не змішуючи культури, а натомість надаючи їм можливість співіснування, взаємозбагачення, що сприяє збереженню національного розмаїття.

    Актуальність роботи обумовлена також полікультурністю українського суспільства, за якого жодну культуру не можна зрозуміти без порівняння та співставлення з іншою, що стимулює дослідження формування крос-культурних цінностей у підростаючого покоління.

    Крос-культурні цінності важливий чинник, здатний забезпечувати взаємодію етносів, обмін життєвим досвідом, спрямовані на формування загальнолюдських цінностей і зорієнтовані на гуманістичну мораль, яка визначає життєдіяльність демократичного суспільства. Однак цей процес ще недостатньо осмислений і недостатньо реалізується у виховній практиці загальноосвітніх шкіл України. У цьому контексті набуває значущості етичний аспект крос-культурних цінностей, властивий декільком культурам, які проживають на одній території й активно взаємодіють, зокрема українській і кримськотатарській.

    Аналіз наукових джерел щодо формування крос-культурних цінностей свідчить про постійну увагу вчених різних галузей до зазначеної проблеми на методологічному, теоретичному та практичному рівнях. Зокрема, філософські і культурологічні основи міжкультурного діалогу ґрунтуються на гуманістичних принципах античної (Геродот, Сократ), середньовічної (Ф. Аквінський, А. Кентерберійський), німецької класичної філософії (Г. Гегель, І. Кант), а також східної філософської думки (Д. Азаді, А. Біруні, А. Ібн Сіна, Дж. Румі, М. Хорезмі, А. Фарабі). Питанню співіснування різних культур приділяли увагу українські філософи, письменники і громадські діячі В. Антонович, С. Гулак-Артемовський, М. Драгоманов, М. Костомаров, М. Коцюбинський, О. Потебня, Г. Сковорода, Л. Українка, І. Франко, Т. Шевченко. Подальше вивчення проблеми крос-культурних контактів привело до появи діалогічного підходу як пріоритетного методу формування крос-культурних цінностей (М. Бахтін, В. Біблер).

    Соціологічні дослідження крос-культурної проблематики спрямовані переважно на подолання конфліктів між різними культурами і етносами (Р. Арон, В. Іванов, Є. Крупняк, В. Кузнєцов, І. Лотфуллін, Г. Солдатова, Р.

    Тагірова, С. Харінгтон). Регіональні соціологічні наукові пошуки Н. Абдуллаєвої, М. Араджіоні, Г. Лозко, Р. Мусіної визначають конфесійну детермінанту формування крос-культурних цінностей. Вивчення механізмів крос-культурних відносин ґрунтуються на етнопсихологічних дослідженнях американських учених-антропологів ХХ ст. Р. Бенедикт, М. Мід, У. Ріверс.

    4

    психології крос-культурні дослідження представлені іменами А. Данилової, Т. Крюкової, Н. Лебедєвої, Т. Стефаненко О. Татарко (крос-культурна взаємодія), М. Бергельсон, Ю. Шаповалової (міжкультурна комунікація), А. Донцової, Н. Іванової, С. Коч, Ю. Ставропольського ( дослідження етнічної ідентичності), І. Колесіна (міжетнічне сприйняття), М. Баретта, М. Кряжа, В. Павленка (етнічні

    національні уявлення українських школярів). Особливостям міжкультурної адаптації в Криму і співвідношенню ціннісних орієнтацій слов’янської і кримськотатарської культур присвячені роботи І. Калисецької і К. Коростеліної

    .
    Окремі аспекти формування крос-культурних цінностей у західній і
    східній педагогічній науці висвітлювали педагоги (Г. Ващенко, І. Гаспринський , А. Доніш, В. Сухомлинський, К. Ушинський та інші). У радянські часи зазначена проблема розглядалась у контексті інтернаціонального виховання (Г. Єремій, Т. Ісламішина), зрештою трансформувавшись у виховання культури міжнаціональних відносин (З. Гасанов та інші), полікультурну освіту і виховання (О. Гаганова, О. Джуринський, Г. Дмитрієв, А. Перотті, Т. Полякова, Є. Силяєва, А. Солодка та інші). У різних ракурсах проблема формування крос-культурних цінностей у дітей шкільного віку представлена в роботах І. Беха, Е. Заредінової, Г. Назаренко, В. Оржеховської, К. Чорної та інших.

    Однак на сьогодні залишається ще недостатньо розробленою проблема формування крос-культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку в школах АР Крим, що може спричинити небажані деформації у моральному вихованні учнів, зокрема, шкіл півострова, в їхньому ставленні до представників і здобутків різних культур.

    Аналіз теорії та практики з досліджуваної проблеми дозволив визначити основні суперечності між:

    -негативними стереотипами у сприйнятті представників різних народів і культур та потребою у широких контактах як в Україні, так і за її межами;

    -потребою у формуванні крос-культурних цінностей у школярів та непідготовленістю до вчителів цієї діяльності;

    -потребою у крос-культурному вихованні дітей і відсутністю відповідних програм, методик і розробок.

    Таким чином, актуальність проблеми, наявні суперечності зумовили вибір теми дисертації: „Формування крос-культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку в школах АР Крим”.

    Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою проблемою науково-дослідної роботи лабораторії морального та етичного виховання Інституту проблем виховання НАПН України „Виховання гуманістичних цінностей підростаючого покоління” (державний реєстраційний № 0105U000150). Тема затверджена вченою радою Інституту проблем виховання НАПН України (протокол № 4 від 30.03.2006 р.) й узгоджена Бюро Ради з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 9 від 28.11.2006 р.).

    5

    Мета дослідження здійснити науковий аналіз проблеми крос-культурних взаємин, обґрунтувати та апробувати педагогічні умови формування крос-культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку в
    школах АР Крим.
    Об’єкт дослідження процес формування крос-культурних цінностей у
    дітей молодшого шкільного віку.
    Предмет дослідження педагогічні умови формування крос-культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку в школах АР Крим.

    Гіпотезою дослідження є припущення, що ефективність формування крос-культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку в школах АР Крим забезпечуватиметься за умов:

    - підвищення педагогічної культури вчителів і батьків у сфері крос-культурних взаємин;

    реалізації особистісно орієнтованого, людиноцентричного та культурологічного підходів у вихованні молодших школярів;
    застосування інтерактивних методик у навчально-виховному процесі початкової школи;

    організації позакласної виховної роботи на основі використання виховного потенціалу українсько-кримськотатарських народних традицій.

    Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження: Проаналізувати стан дослідженості проблеми крос-культурних контактів у
    філософській, психолого-педагогічній, соціологічній, народознавчій літературі. Розкрити сутність і структуру крос-культурних цінностей, уточнити зміст
    поняття крос-культурні цінності”.
    Визначити критерії, показники та рівні сформованості крос-культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку, які навчаються у школах АР Крим.

    Визначити й експериментально перевірити педагогічні умови формування крос-культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку в школах АР Крим.

    Теоретико-методологічною основою дослідження є філософсько-
    культурологічні положення учених-сходознавців А. Кримського, А. Маркевича, Е. Маркова, О. Самойловича, Б. Чобан-Заде про взаємозв’язок, взаємовплив та взаємозбагачення культур; крос-культурні концепції (А. Данилова, Н. Лєбедева, Д. Мацумото, М. Мід, Н. Пзешкіан, Л. Почебут, А. Сауд, Г. Тріандіс, Е. Холл, Г

    . Хофстенде, Д. Хупс та інші); культурологічний підхід (В. Болгаріна, Н. Гонторовська, Т. Іванова), особистісно орієнтований підхід (І. Бех); людиноцентричий підхід (Ф. Старко, В. Шепель); теоретико-методичні положення про організацію і виховання дітей у молодшому шкільному віці (І. Гаспринський, В. Киричок, С. Русова, В. Сухомлинський).

    Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези використовувалися такі методи дослідження:

    теоретичні: вивчення й аналіз філософської, психологічної, соціологічної, педагогічної та народознавчої літератури для визначення мети дослідження, формулювання його завдань, об’єкта, предмета, дослідження особливості

    6

    формування у молодших школярів крос-культурних цінностей; синтез, порівняння та зіставлення різних поглядів на проблему дослідження, систематизація й узагальнення теоретичних та емпіричних даних для розроблення педагогічних умов формування крос-культурних цінностей у

    молодших школярів;
    емпіричні: діагностичні методи (опитування, бесіди, тести, метод незакінчених речень, методика малюнку, ранжування, вирішення проблемних ситуацій, інтерв’ювання, педагогічне спостереження) для збору емпіричного матеріалу; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний етапи) для перевірки доцільності розроблених педагогічних умов формування крос-культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку;

    статистичні: методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.

    Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі ЗОШ IIII ступенів АР Крим: Бахчисарайської ЗОШ IIII ст. № 5, Білогірської ЗОШ IIII ст. № 4, Євпаторійської ЗОШ IIII ст. № 18, Майської ЗОШ IIII ст. та Новостепнівської ЗОШ IIII ст. Джанкойського р-ну, ЗОШ IIII ст. № 37 та

    42 м. Сімферополь.

    На констатувальному та формувальному етапах експерименту брало участь 453 учня 14 класів, 307 батьків, 61 вчитель.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:
    визначено структуру крос-культурних цінностей (когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-поведінковий, саморегулятивний компоненти) та ідентичні до компонентів критерії сформованості крос-культурних цінностей; розроблено та впроваджено педагогічні умови формування крос-культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку (запровадження інтерактивних методик формування крос-культурних цінностей у молодших школярів, підготовка вчителів та батьків до формування означених цінностей, реалізація особистісно орієнтованого, людиноцентричного та культурологічного підходів

    вихованні молодших школярів, організація позакласної виховної роботи на основі використання виховного потенціалу українсько-кримськотатарських народних традицій);

    уточнено зміст поняття „крос-культурні цінності”, що розглядається як особливе комплексне соціокультурне й соціально-психологічне утворення, результат складного процесу самовизначення людини в соціальному просторі відносно самої себе, іншої людини та ставлення особистості щодо своєї та іншої культури;

    подальшого розвитку набули ідеї співіснування та взаємозбагачення культур, людиноцентричний та культурологічний підходи у вихованні крос-культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку.

    Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні в педагогічну практику шкіл змісту, форм, методів та інтерактивних методик формування крос-культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку, програми для вчителів з підготовки до формування крос-культурних цінностей учнів 14 класів.

    7

    Результати дослідження можуть бути використані при розробленні навчально-методичних посібників, програм і методичних рекомендацій для вчителів початкової школи, методичної літератури для підвищення педагогічної культури батьків, як доповнення до навчальних програм з педагогіки та методики виховної роботи для студентів педагогічних вищих навчальних закладів та слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

    Наукові положення дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Бахчисарайської ЗОШ IIII ст. № 5 (довідка № 22
    від 24.04.2008 р.); Білогірської ЗОШ IIII ст. № 4 (довідка № 66 від 02.04.2008 р
    .); Євпаторійської ЗОШ IIII ст. № 18 (довідка № 111/0112 від 03.04.2008 р.); Майської ЗОШ IIII ст. Джанкойського р-ну (довідка № 39 від 22.04.2008 р.);
    Новостепнівської ЗОШ IIII ст. Джанкойського р-ну (довідка № 114 від 27.03.
    2008 р.); Сімферопольської ЗОШ IIII ст. № 37 (довідка № 75 від 01.04.2008 р.); Сімферопольської ЗОШ IIII ст. № 42 (довідка № 1015 від 08.04.2008 р.).
    Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і
    результати оприлюднено на наукових, науково-практичних, практичних конференціях, конгресах та форумах різних рівнів міжнародних: „Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми” (Київ, 2007); „Діалог культур та релігій: протидія тероризму та екстремізму” (Київ, 2008); Міжнародному кримському педагогічному конгресі „Інновації в освіті” (Ялта, 2010); всеукраїнських: „Психолого-педагогічні основи навчальної діяльності” (Сімферополь, 2006); „Культурно-ціннісні витоки сучасного виховання особистості” (Київ, 2006); „Україна країни Сходу: від діалогу цивілізацій до діалогу мов та педагогічних систем” (Київ, 2006); „Особистість ХХІ століття: проблеми виховання та шляхи їх вирішення” (Київ, 2007); „Теорія та практика проектування виховних систем у навчальних закладах України” (Київ, 2007); „Традиції і інновації в педагогіці початкової школи” (Сімферополь, 2009); „Виховання особистості: погляд крізь духовність” (Київ, 2010); на міжвищівських науково-практичних конференціях: „Січневі педагогічні читання: національні та загальнолюдські цінності освіти в полікультурному суспільстві (історія та сучасність)” (Сімферополь, 2007); „Саморозвиток та самореалізація як найважливіші складові життєвого успіху” ( Сімферополь, 2007); „Філологія, історія, культура кримських татар: традиції та сучасність” (Сімферополь, 2010); науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів РВНЗ „КІПУ” ( Сімферополь, 2010—2011); Міжнародних педагогічних читаннях „Щоб дарувати Дитині іскорку знань, вчителю треба увібрати море Світла” (Київ, 2009); XVIII Всеукраїнських педагогічних читаннях „Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю” (Київ, 2010) та VIII Всеукраїнських захарівських педагогічних читаннях „В. Сухомлинський і О. Захаренко: Вивчати минуле, творити сьогодення, передбачати майбутнє” (Черкаси, 2010); науково-практичному семінарі голів міських, районних відділів і управлінь освіти Модернізація освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства” (Джанкой , 2011); на звітних конференціях Інституту проблем виховання НАПН України (

    8

    20062011) та на засіданнях лабораторії морального та етичного виховання Інституту проблем виховання НАПН України (20062011); на методичних об’єднаннях вчителів початкових класів (20052011).
    Публікації. Основні положення й висновки дисертації представлено
    15 одноосібних наукових працях, з них 8 статей надруковано в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 7 публікацій в інших виданнях.

    Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 24 додатків та списку використаних джерел (323 найменування, з них 41 іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації викладено на 294 сторінках, із них 177 сторінок основного тексту, 33 сторінки списку використаної літератури. Робота містить 12 таблиць на 23 сторінках (із них 2 на повну сторінку) та 1 схему на 1 сторінці.
  • bibliography:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та науково-практичне вирішення соціально-педагогічної проблеми формування крос-культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку в школах АР Крим, що виявляється у розкритті, обґрунтуванні та втіленні концептуальних засад особистісно орієнтовного, людиноцентричного, культурологічного підходів та інтерактивних методик. Результати проведеного дослідження підтвердили правомірність загальної та часткових гіпотез, засвідчили досягнення мети, розв’язання поставлених завдань і стали підставою для таких висновків:

    Проаналізовано стан дослідженості проблеми крос-культурних контактів
    філософській, психолого-педагогічній, соціологічній, народознавчій літературі. Доведено, що проблема формування крос-культурних цінностей у молодших школярів є актуальною і недостатньо розробленою.

    Теоретичний аналіз наукових праць щодо формування крос-культурних цінностей дає змогу стверджувати, що означена проблема має різні підходи розв’язання, а саме: філософсько-культурологічні положення учених-сходознавців А. Кримського, А. Маркевича, Е. Маркова, О. Самойловича, Б.

    Чобан-Заде про взаємозв’язок, взаємовплив та взаємозбагачення культур; крос-
    культурні концепції (А. Данилова, Н. Лєбедева, Д. Мацумото, М. Мід, Н. Пзешкіан, Л. Почебут, А. Сауд, Г. Тріандіс, Е. Холл, Г. Хофстенде, Д. Хупс та інші); культурологічний підхід (В. Болгаріна, Н. Гонторовська, Т. Іванова), особистісно орієнтований підхід (І. Бех); людиноцентричий підхід (Ф. Старко, В. Шепель); теоретико-методичні положення про організацію і виховання дітей

    молодшому шкільному віці (І. Гаспринський, В. Киричок, С. Русова, В.
    Сухомлинський).
    З’ясовано, що у практиці шкіл АР Крим не набув поширення сам термін „крос-культурні цінності”, до кінця не вивчено механізми їх формування, не сформовано єдиного науково-методологічного підходу у розумінні цієї проблематики, що обумовлює потребу в чіткому формулюванні досліджуваного поняття і розкритті його структури, змісту в умовах виховання в сучасній школі.

    Розкрито сутність і структуру крос-культурних цінностей, зміст поняття

    „крос-культурні цінності”. Проведене дослідження засвідчило різні підходи науковців до визначення сутності поняття „крос-культурні цінності”, яке було уточнено нами як особливе комплексне соціокультурне й соціально-психологічне утворення, результат складного процесу самовизначення людини

    соціальному просторі відносно самої себе, іншої людини та відносин особистості щодо своєї та іншої культури.

    Визначено структурні компоненти формування крос-культурних цінностей у молодших школярів (когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-поведінковий, саморегулятивний), що відображають закономірності формування крос-культурних цінностей та особливості виховання дітей цієї вікової категорії.

    Крос-культурні цінності це не лише усвідомлення та розуміння, але й сприйняття, емоційна та етична оцінка дійсності, переживання своєї



    119

    приналежності до певної культури, а також прийняття себе та іншого, прийняття своєї та іншої культури.

    У дослідженні розроблено критерії сформованості крос-культурних цінностей у молодших школярів, ідентичні до компонентів структури ( когнітивний, показниками якого є знання правил і норм поведінки в колективі (

    школі, родині, гостях, у транспорті, на вулиці); знання мови своєї та іншої культури (слів вітання, прощання, прохання, побажання тощо); знання традиційного стилю та організації побуту; знання свят, традицій та досягнень своєї та іншої культури; розумінням рівноцінності культур; емоційно-ціннісний з показниками відкритості, інтересу, позитивної спрямованості до взаємодії; гуманістичного ставлення до будь-якої культури; діяльнісно-поведінковий охоплює вміння слухати, вибачати, поступатися, усвідомлювати свої помилки, дотримання етикету своєї та іншої культури; саморегулятивний визначається адекватною самооцінкою, розширенням сфери знань, умінь та навичок у крос-культурних стосунках), що дало змогу виявити групи учнів 14 класів з адекватним (ЕГ 9,1 %; КГ 7,1 %), достатнім (ЕГ 30,2 %; КГ 31,6 %),

    нормативно-сталий (ЕГ 42,2 %; КГ 45,6 %), середнім (ЕГ 13,1 %; КГ 10,
    9 %), низьким (ЕГ 5,4 %; КГ 4,8 %) рівнями сформованості крос-культурних цінностей.

    Під час констатувального етапу експерименту з’ясовано, що причиною низького рівня сформованості крос-культурних цінностей у молодших школярів є відсутність відповідної системи у вихованні дітей, неефективність змісту, форм і методів через їх фрагментарне використання, недостатня підготовленість батьків, нерозуміння вчителями основних цілей і завдань формування крос-культурних цінностей.

    Обґрунтовано педагогічні умови формування крос-культурних цінностей у молодших школярів: відповідна підготовка вчителів початкової ланки школи, підвищення педагогічної культури батьків, упровадження особистісно орієнтованого, людиноцентричного, культурологічного підходів та застосування інтерактивних методик у виховному процесі, організація позакласної виховної діяльності на основі використання виховного потенціалу українсько-кримськотатарських народних традицій.

    Визначено, теоретично обґрунтовано зміст, форми та методи формування крос-культурних цінностей у молодших школярів через актуалізацію знань про толерантність, відкритість, контактність, почуття власної гідності, справедливість, їх осмислення та формування відповідних почуттів, мотивів та поведінки.

    Упровадження в навчально-виховний процес форм (індивідуальні, групові, колективні, масові) і методів виховання (пояснення, бесіда, розповідь, роз’яснення, словниково-наочні ігри, сюжетно-рольові ігри, міні-дискусії, метод біографічної рефлексії, робота в парах та малих групах, метод аналізу ситуації, метод інтерактивного моделювання, метод самооцінки, інсценування тощо) забезпечило позитивні зрушення у формуванні крос-культурних цінностей, що підтверджено результатами контрольного етапу експерименту.


    120

    Динаміка рівнів сформованості крос-культурних цінностей у молодших школярів від початку до завершення експериментальної роботи в експериментальних групах становила: для адекватного рівня +12,2%, для достатнього рівня +11,5%, для нормативно-сталого рівня -14,1%, для часткового рівня -6,9%, для фрагментарного 0,9%.

    контрольних групах не було виявлено суттєвих зрушень у рівнях сформованості крос-культурних цінностей. Їхня динаміка мала такий вигляд: для адекватного рівня +0,3%, для достатнього рівня +1,3%, для нормативно-сталого рівня -0,4%, для часткового рівня -0,9%, для фрагментарного -0,4%.

    Порівняння початкових і кінцевих результатів засвідчило ефективність визначених нами педагогічних умов, доцільність розробленої програми формування крос-культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку.

    Дослідження не вичерпало всіх аспектів проблеми формування крос-
    культурних цінностей у дітей молодшого шкільного віку у школах АР Крим.
    Подальшого наукового пошуку потребують удосконалення форм, методів і засобів позаурочної виховної діяльності засобами українсько-кримськотатарського фольклору; підготовка майбутніх учителів до здійснення крос-культурного виховання, врахування гендерного аспекту крос-культурного виховання.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины