ПРИНЦИП ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА ЯК ЗАСАДА РОЗВИТКУ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ (НА МАТЕРІАЛАХ ОКРЕМИХ ГАЛУЗЕЙ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА) :

LATEST NEWS

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

THE LAST FEEDBACK

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • title:
  • ПРИНЦИП ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА ЯК ЗАСАДА РОЗВИТКУ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ (НА МАТЕРІАЛАХ ОКРЕМИХ ГАЛУЗЕЙ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА)
  • The number of pages:
  • 253
  • university:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ МВС УКРАЇНИ
  • The year of defence:
  • 2012
  • brief description:
  • МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
    НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

    На правах рукопису

    БАГРІЙ Тарас Ярославович
    УДК 340.12+340. 11 (477)
    ПРИНЦИП ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА ЯК ЗАСАДА РОЗВИТКУ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
    (НА МАТЕРІАЛАХ ОКРЕМИХ ГАЛУЗЕЙ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА)


    12.00.01 – теорія та історія держави та права;
    історія політичних та правових вчень

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата юридичних наук

    Науковий керівник: Братасюк Марія
    Григорівна, доктор філософських наук,
    професор, професор кафедри загально
    правових дисциплін НАВС


    Київ - 2012


    ЗМІСТ
    ВСТУП…………………………………………………………….……..3
    РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ………………………………………………………….….…..13
    1.1. Ступінь наукового опрацювання проблеми верховенства права як засади розвитку публічного права України……………………………..….….13
    1.2.Методологічні засади дисертаційного дослідження …………………………………………………………………………………….42
    Висновки до першого розділу……………………………………………..…..58
    РОЗДІЛ 2. ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА: СУТНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ЗНАЧИМІСТЬ В КОНТЕКСТІ ОСНОВНИХ ТИПІВ ПРАВОРОЗУМІННЯ ………………………………………………………………………….61
    2.1. Верховенство права: змістовно-смислові характеристики та значимість для правового розвитку…………………………………………………………61
    2.2. Проблема співвідношення принципу верховенства права та принципу законності: доктринальний аспект …………………………………………….75 Висновки до другого розділу…………………………………………………..89
    РОЗДІЛ 3. ПУБЛІЧНЕ ПРАВО СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМА ЗАСАД РОЗВИТКУ ………..................................................................................92
    3.1. Верховенство права як принцип українського конституціалізму….……92
    3.2. Адміністративне право сучасної України: необхідність утвердження принципу верховенства права…………………………………………………124
    3.3. Принцип верховенства права як засада розвитку фінансово-бюджетного права сучасної України………………………………………………………...152
    3.4. Банківське право України: зміна фундаментальних засад як актуальна проблема………………………………………………………………………...172Висновки до третього розділу…………………………………………………186
    ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….194
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………….. ……….......................203
    ДОДАТКИ ………………………………………………………......………….246






    ВСТУП
    Актуальність теми. Дослідження проблеми верховенства права як ідеї, принципу та доктрини в сучасній Україні є доволі актуальним як в теоретичному, так і прикладному вимірах з огляду на те, що сучасна Україна переживає глибокі трансформаційні зміни, найістотнішою із яких є масова поява людини ринкового типу, що прагне права, вимагає його як з боку державної влади, так і співвітчизників, готова його захищати і розвивати. Це зумовлює вихід на передній план проблеми реалізації прав людини, їх захисту, справедливого ставлення до неї з боку влади, що є неможливим без такого ж якісного законотворення, що ґрунтоване на гуманістичних засадах, тощо. Тобто, в нинішній Україні у весь ріст постає проблема правового розвитку на засадах верховенства права, проблема реалізації, об’єктивації, а не просто декларування, принципу верховенства права у всіх галузях і проявах правового життя. Це найважливіше завдання правового реформування в нинішній Україні, і воно вимагає наукового осмислення, вироблення пропозицій та рекомендацій, що стимулювали б у цьому напрямі правовий розвиток.
    Звернення до проблеми верховенства права як засади розвитку права зумовлено необхідністю гармонізувати український правовий розвиток з правовим розвитком ЄС, оскільки одна адаптація законодавства не є достатньою передумовою входження в європейський правовий простір. Принцип правовладдя – це одна із найважливіших складових європейських стандартів прав людини, на яку орієнтовано форми і прояви права в ЄС, і що наразі є доволі проблематичним в нинішній Україні. З огляду на це, актуальність і необхідність наукової розробки проблеми верховенства права, безумовно, посилюється.
    На жаль, серед більшості українських правників як науковців, так і практиків відсутнє однозначне трактування верховенства права, донині домінує уявлення про тотожність принципу верховенства права та принципу законності чи верховенства закону, що є наслідком існування та використання в правовій сфері легістської доктрини, в контексті якої право та закон мисляться тотожними. Це зумовлює своєрідний тупиковий тупик, який гальмує правовий розвиток, правове реформування, сприяє порушенню прав людини, є перешкодою на шляху формування повноцінного громадянського суспільства, демократичних засад розвитку. З огляду на це, існує необхідність переосмислення українськими юристами, теоретиками, філософами права проблеми засад правового розвитку, розроблення певних пропозицій, ідей, концепцій задля подолання існуючої ситуації.
    В нинішній Україні продовжується розвиток публічного права, його галузей та інститутів. Великою проблемою для нашого суспільства, що вимагає інтенсивних зусиль правознавців, є формування його саме як публічного права, а не державного, яким воно було успадковано від попередньої епохи. Нині на часі зміна засад розвитку галузей публічного права. Вирішення цієї проблеми в значній мірі вплине на реалізацію і захист прав людини, правове реформування загалом. Осмислення цієї проблеми на теоретичному рівні нині є дуже нагальним.
    Якщо витоки та змістовні характеристики верховенства права в українській правничій науці стали в значній мірі предметом дослідження низки науковців, то висвітлення принципу верховенства права як засади розвитку окремих галузей права і, зокрема, як фундаментальної підвалини розвитку публічного права України поки що вимагає значно більших зусиль і уваги вітчизняних правників. Проблема ця мало розроблена, що і вплинуло визначальним чином на вибір предмета даного дисертаційного дослідження, яке виконане на матеріалах окремих галузей публічного права
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення органів внутрішніх справ України на період 2010- 2014 років (затвердженого наказом МВС України від 29.07.2010 № 347); Концепції Державної цільової соціальної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008 – 2011р.р. (затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4.06.2008р, № 798); Пріоритетних напрямів розвитку правової науки в Україні на 2005-2010 р.р. (затверджених Постановою загальних зборів НАПрН України від 18.06.2004р.№2/04-2); плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт НАВС на 2006-2012 рр. та планів наукової роботи кафедри загальноправових дисциплін НАВС на 2010-2012 рр. Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні Вченої ради НАВС (протокол № 9 від 26.04. 2011р.).
    Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є концептуальне теоретико - правове осмислення принципу верховенства права як засади розвитку публічного права сучасної України.
    Поставлена мета дослідження визначила наступні задачі:
    - з’ясувати ступінь наукового опрацювання проблеми принципу верховенства права як засади розвитку публічного права сучасної України;
    - сформувати методологічне підґрунтя для висвітлення дисертаційної проблеми;
    - висвітлити змістовно - смислові характеристики та значимість принципу верховенства права для правового розвитку;
    - проаналізувати співвідношення принципу верховенства права та принципу законності в доктринальному вимірі;
    - розкрити верховенство права як конституційний принцип;
    - дослідити принцип верховенства права як підвалину розвитку адміністративного права України;
    - з’ясувати роль та значимість принципу верховенства права в фінансово-бюджетній галузі права;
    - обґрунтувати необхідність зміни фундаментальних засад банківського права України.
    Об’єктом дослідження є принцип верховенство права.
    Предметом дослідження є принцип верховенства права як засада розвитку публічного права сучасної України.
    Методи дослідження. Характер дисертаційної проблеми зумовив відповідний вибір методологічної бази дослідження, яке було здійснено на засадах поліметодологізму. В роботі було використано низку методів та філософського, загальнонаукового та спеціально-правового плану. Зокрема, такі філософські методи як діалектичний, антропологічний, феноменологічний, аксіологічний, герменевтичний метод, природно-правовий підхід були використано: при розкритті ідеї права, верховенства права, його духовно-ціннісного виміру, гуманістичної суті, ролі та місця в правовому розвитку (підр. 1.1; 2.1; 2.2); характеристиці галузей публічного права (підр. 3.1- 3.4); при трактуванні категорій та понять публічного права, низки положень та висновків (підр. 1.1; 2.1; 2.2; 3.1), розвитку галузей публічного права (підр. 3.1; 3.2; 3.3; 3.4), вияснення співвідношення принципу верховенства права та принципу законності (підр. 2.2) тощо.
    Загальнонаукові методи: сходження від загального до конкретного, системний підхід, індуктивний, аналогії, узагальнення, дослідницької повноти тощо використовувалися при формуванні правових понять, трактуванні сучасного стану розвитку конституційного, адміністративного, фінансового права, аналізі напрямів правового реформування в сучасній Україні (підр. 1.1; 2.1; 2.2; 3.1: 3.3). Спеціально - правові методи: формально-догматичний, соціологічно-правовий та історико - правовий використано при аналізі нормативно - правових актів; дослідженні чинників реалізації принципу верховенства права в публічному праві України; висвітленні співвідношення між правовим розвитком сучасної України та ЄС, умов реалізації принципу верховенства права в їх правових системах (підр. 2.1; 3.2; 3.3); розкритті проблеми реалізації верховенства права в галузях публічного права сучасної України (підр. 1.1; 2.1; 3.1; 3.2; 3.3; 3.4).
    Емпіричну базу дослідження становить соціологічне дослідження громадської думки (опитано 420 осіб) щодо питань реалізації принципу верховенства права як засади розвитку публічного права сучасної України. Понад 80% респондентів вважають, що принцип верховенства права в нинішній Україні є лише задекларованим, реально ж він не діє; понад 70 % опитаних громадян вважають, що бюджетна політика країни є несправедливою. В той же час, лише 52% опитаних готові контролювати державну владу у різних формах.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана робота за характером та змістом розглянутих питань є першим в українській теоретико - правовій галузі знання комплексним дисертаційним дослідженням принципу верховенства права як засади розвитку публічного права України. На підставі проведеного аналізу досліджуваної проблеми сформульовано низку ідей, положень, узагальнень, висновків, що мають наукову цінність і виносяться на захист. Зокрема:
    вперше:
    - обґрунтовано, що в ціннісно - смисловому плані верховенство права має ті ж самі характеристики, що і право. Тобто, верховенство права – це панування в суспільних відносинах правових смислів і цінностей, а саме: справедливості, добра, свободи, правової рівності, поваги до людської гідності, честі, істини тощо. Принцип верховенства права в сенсі правовладдя можна трактувати як опредметнення, ствердження в реальному житті принципу правової рівності, що існує в розмаїтті форм буття права;
    - з’ясовано, що не менш важливими в плані реалізації верховенства права, окрім державного права, є роль і значимість природно-правових та духовно-культурних регуляторів суспільного життя;
    - розкрито, що для глибинного погляду на принцип верховенства права як фундаментальної підвалини розвитку українського конституціалізму особливо важливим є аспект його світоглядно - філософських засад, зокрема теза про нетотожність народу і держави, ідея первинності та визначальності народу стосовно держави;
    - показано, що для розвитку конституційного права України у відповідності з принципом верховенства права, його необхідно розвивати саме як конституційне право, а не державне, зробивши акцент на розвитку прав та свобод суб’єктів права, людини, громадянського суспільства, на обмеження держави правом, що і виражає суть верховенства права;
    - доведено, що на реалізацію принципу верховенства права відчутно впливає те, що жодних вимог морально - етичного плану Конституція України до суддів не висуває. Тому ч.3 ст. 127 Конституції пропонується доповнити наступним положенням: «/…/ На посаду судді може бути рекомендовано громадянина України, який проявив себе як зріла високо - моральна відповідальна особистість». Аналогічно пропонується доповнити і ч.3 ст. 148 чинної Конституції України, в якій закріплено вимоги до суддів Конституційного Суду України: «Суддею Конституційного Суду України може бути лише високо - моральна та відповідальна особистість»;
    - обґрунтовано, що передумовою реалізації верховенства права є підведення під судовий процес юридичної (природно-правової) доктрини правосуддя. З огляду на це, пропонується також доповнити ч. 1 ст. 129 чинної Конституції України і подати її в наступній редакції: «Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише праву та своєму сумлінню». Ч.3 ст.129 слушно доповнити наступним чином: «Правосуддя в Україні здійснюється на засадах юридичного (природно - правового) підходу. Основними засадами судочинства є: 1) принцип верховенства права; 2) принцип правової законності …» і далі по тексту.
    - з’ясовано, що панування права в країні безпосередньо залежить від ступеня, міри ствердження в цій країні народовладдя. Чим повнішим є народовладдя, тим реальнішим є правовладдя. І навпаки: чим слабшою є влада народу, тим менше правовладдя як панування права в якості стандарту справедливості спостерігатиметься в реальному житті;
    - розкрито, що найбільшою вадою адміністративного права України є те, що воно так і не постало як публічне, а залишилось донині державоцентричним, а тому сприяти демократизації України та творенню правової державності не може. В контексті державного адміністративного права, ґрунтованого на легістських засадах, принцип верховенства права задекларованим може бути, але працювати реально не буде;
    - показано, що для створення адміністративного права України як галузі публічного права, а не державного, необхідні якісно інші, не етатистські, а людиноцентристські гуманістичні світоглядно - філософські підвалини. Адміністративне право як галузь публічного має ґрунтуватися на такій же людиноцентричній теорії адміністративного права, яку необхідно створити;
    - доведено, що бюджетне право України, будучи ґрунтованим на позитивістській доктрині бюджетного права, залишається державним правом, а тому про принцип верховенства права в цій підгалузі мовити немає сенсу; сучасній Україні потрібне публічне бюджетне право, ґрунтоване на філософії людини як найвищої цінності, що має прийти на зміну державоцентристським засадам теорії бюджетного законодавства;
    - з’ясовано, що в банківському праві сучасної України виразно простежується домінування приватного (групового) інтересу над інтересом пересічних громадян, що, в кінцевому підсумку, зумовлює невідповідність банківського права України принципові верховенства права.
    вдосконалено:
    - положення про те, що принцип верховенства права і принцип законності співвідносяться як загальне і одиничне; принцип верховенства права є первинним і визначальним стосовно принципу законності. Саме як принцип правової законності він відповідає демократичним цінностям і є складовою принципу верховенства права;
    - твердження про те, що реалізації принципу верховенства права у фінансово-бюджетній сфері перешкоджає низка чинників різного плану: відступ від конституційних принципів при створенні бюджетного законодавства, зокрема від принципу верховенства права; домінування державоцентристської теорії бюджетного права, відсутність сучасної гуманістичної, природно - правової теорії бюджетного права; слабкість в нинішній Україні реального народовладдя і, отже, контролю народу, за діяльністю публічної адміністрації загалом;
    - дістало подальший розвиток:
    - вчення про співвідношення принципів верховенства права та конституційності. Запропоновано розширити повноваження Конституційного Суду України у напрямку вирішення питань про відповідність правових актів не лише Конституції України (принципові конституційності), але й на відповідність принципові верховенства права, що сприяло б ствердженню цього принципу. Конституцію України теж треба перевіряти на відповідність принципові верховенства права. Ч. 1 ст. 150 чинної Конституції України доцільно викласти в наступній редакції: «До повноважень Конституційного Суду України належить: 1) вирішення питань про відповідність принципові верховенства права та Конституції України (конституційність): законів та інших правових актів…» і далі по тексту. Після пункту 1 ч.1 ст. 150 пропонуємо доповнення такого плану: «При прийнятті рішення у випадку розходження принципу верховенства права з принципом конституційності, Конституційний Суд України керується принципом верховенства права»;
    - положення про контроль народу за діяльністю публічної адміністрації; доведено, що контроль громадянського суспільства за діяльністю державної влади є однією із передумов правовладдя. Оскільки в Конституції України не закріплено це право народу, вважаємо за доцільне закріпити його в ч.1 ст. 38 чинної Конституції.
    Практичне значення одержаних результатів зумовлено їх актуальністю в контексті правового реформування в сучасній Україні. Ідеї, положення, висновки, одержані на підставі висвітлення принципу верховенства права як засади розвитку публічного права сучасної України, можуть бути використані:
    - у навчально-виховному процесі - результати дослідження можна застосувати при підготовці підручників та навчальних посібників з таких курсів як: «Теорія держави та права», «Філософія права», курсів публічного права: «Конституційне право України», «Адміністративне право України», «Фінансове право України», «Банківське право України» , а також читанні спецкурсів «Актуальні проблеми теорії держави та права», «Філософсько-правові проблеми сучасності», «Верховенство права як засадничий принцип правового розвитку сучасної України» тощо. Окремі висновки та пропозиції уже впроваджуються в навчально-виховний процес у Галицькому коледжі імені В’ячеслава Чорновола (акт впровадження від 10.02.2012р.) та Тернопільському національному економічному університеті (акт впровадження від 21.01.2012 р.);
    - в науково-дослідній роботі – отримані в результаті дослідження висновки та ідеї стануть поштовхом при наступній розробці таких аспектів проблеми як: антропологічні засади верховенства права; верховенство права як фундаментальна підвалина розвитку податкового права України; соціокультурний вимір верховенства права; верховенство права як засада і критерій правового реформування в сучасній Україні; відображення принципу верховенства права в кримінальному праві України тощо;
    - у правотворчій діяльності - висвітлення змістовно-смислових характеристик верховенства права, аналіз галузевого законодавства у сфері публічного права на предмет відповідності його верховенству права, чинників, що перешкоджають реалізації принципу верховенства права в цих галузях, сприятиме вдосконаленню законотворчої роботи, пришвидшенню приведення нормативно-правової бази у відповідність із міжнародними договорами, що ратифіковані Україною;
    - у правореалізаційній діяльності - матеріали дисертації сприятимуть підвищенню рівня професійної діяльності юристів-практиків, покращенню якості роботи органів, що уповноважені здійснювати правозастосування, а також органів та посадових осіб, що здійснюють публічне адміністрування. Окремі висновки та пропозиції використано в роботі Управління Національного банку України в Тернопільській області (акт впровадження від 26.01.2012р.)
    Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертації оприлюднено на низці наукових заходів різного формату: IV наукових читаннях до Дня юриста «Деонтологічні засади професії юриста» (м. Київ, 8 жовтня 2010 р.) (мат-ли опубл.); IV «круглому столі» «Загальнотеоретичні та філософсько-правові аспекти державно-правової реформи в Україні» (м. Київ, 26 жовтня 2010 р.) (мат-ли опубл.); VI Міжвузівській науково-практичній конференції з проблем розвитку та функціонування державної мови, присвяченій Дню української писемності та мови (м. Київ, 5 листопада 2010 р.) (тези опубл.); міжвузівській науково - практичній конференції «Проблеми та стан дотримання захисту прав людини в Україні», проведеній в рамках Всеукраїнського тижня права (м. Київ, 8 грудня 2010р.); міжнародній науково - практичній конференції «Моральні основи права» ( м. Івано-Франківськ, 16 грудня 2010р.) (мат-ли опубл.); міжнародному «круглому столі» «Антропологія права: філософський та юридичний виміри» (Львів, 3-5 грудня 2010р.) (мат-ли опубл.); «круглому столі» «Теоретико - методологічні основи реформування правової системи України» (м. Київ, 10 листопада 2011р.) (мат-ли опубл.); наукових читаннях «Духовно - етичні основи права і юридичної діяльності» (м. Київ, 14 березня 2012 р.) (тези не публ.).
    Публікації. Основні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення у 14 публікаціях, із них 5 статей – у виданнях, визначених МОН, молоді та спорту України як фахові, 7 тезах доповідей та 2 статтях у виданнях, що не належать до фахових.
    Структура дисертації логічно обумовлена метою, завданнями та предметом дисертаційного і складається зі вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (433 найменування) та додатків. Повний обсяг дисертації становить 252 сторінки, з них загальний обсяг тексту – 202 сторінки.
  • bibliography:
  • ВИСНОВКИ
    На підставі аналізу принципу верховенства права як засади розвитку публічного права сучасної Україні було напрацьовано низку узагальнень, ідей, положень, висновків:
    1. Не дивлячись на інтенсифікацію досліджень проблеми верховенства права українськими науковцями - правниками в напрямі висвітлення ґенези цієї ідеї в контексті європейської правової традиції та сутнісних характеристик верховенства права, трактування його в значень в доктринальному аспекті, висвітлення його змістовних складових, співвідношення з іншими принципами права тощо, такий аспект цієї проблеми як засади публічного права сучасної України і, зокрема, принцип верховенства права як засада його розвитку комплексно не досліджувався, тому філософсько-правове його висвітлення нині на часі.
    Оскільки предмет дослідження є складним, багатогранним, міждисциплінарним, з виходом на галузеве право, то його дослідження вимагає комплексного, поліметодологічного підходу. В роботі використано низку методів філософського плану: антропологічний підхід, феноменологічно - екзистенціальний, комунікативно - філософський, аксіологічний, герменевтичний тощо; загальнонаукові методи: системності, об’єктивності, індукції, аналізу, синтезу, порівняння та спеціально-правові методи: формально-догматичний, порівняльно-правовий, соціологічно-правовий. Загалом філософська методологія не розкриває самої суті цієї проблеми, але вона забезпечує метатеоретичний рівень пізнання, готує підвалини для кращого розуміння та розкриття предмета пізнання. Вона пропонує правнику такі узагальнені знання про людину в праві, без яких дослідження буде частковим, неповним, неадекватним предмету пізнання.
    2. Можливість розкрити змістовні характеристики верховенства права дає лише юридичний (природно-правовий) підхід до права, оскільки в його контексті право та закон розмежовуються, на противагу легістському підходу, де вони мисляться тотожними. Це розмежування дає можливість подолати своєрідний ідеологічний, методологічний та практичний тупик, який виникає при ототожнені права та закону у випадку, коли закон є неправовим.
    Принцип верховенство права є мегапринципом, що включає в себе низку інших принципів. В ціннісно-смисловому плані верховенство права має ті ж самі характеристики, що і право. Інакше кажучи, верховенство права – це панування в суспільних відносинах правових цінностей, а саме: справедливості, добра, свободи, правової рівності, поваги до людської гідності, честі, істини тощо. Тому цей принцип і може трактуватися як правовладдя. Вважаємо, що принцип верховенства права в сенсі правовладдя можна трактувати як опредметнення, ствердження в житті принципу правової рівності, що існує в розмаїтті форм буття права.
    На наш погляд, не менш важливою в плані реалізації верховенства права, окрім державного права, є роль і значимість природно-правових чи природно - культурних (правовий звичай, природне право, правовий договір, корпоративне право) та духовно-культурних регуляторів суспільного життя – без них демократичного правового суспільства не вибудувати.
    3. Вважаємо, що КСУ дав справді сучасне юридичне, хоча дещо неповне трактування принципу верховенства права. До сказаного КСУ по принципу верховенства права, варто було б додати ідею про те, що цей принцип є мегапринципом і наголосити на інституційній та процедурній складовій змісту цього принципу. Принцип верховенства права як правовладдя буде зрозумілим частково і залишиться декларацією без таких інституцій як реальне правосуддя в умовах реального народовладдя, справді правова процедура, діяльність правоохоронних, а не законоохоронних органів, розвинене правове мислення та свідомість всіх представників суспільства, наявність духу права в суспільстві, міжнародні засоби захисту прав людини тощо.
    4. Для розуміння первинності та визначальності принципу верховенства права стосовно принципу законності, важливо зрозуміти сутність права як загально¬людського, наднаціонального явища. Право первинне і визначальне, закон похідний, вторинний стосовно права. Закон має свої витоки у волі та авторитеті законодавця, а право виринає з природного порядку речей. Отже, принцип верховенства права є первинним і визначальним стосовно принципу законності, який є вторинним, похідним від принципу верховенства права, але лише у випадку правової законності. Саме як принцип правової законності він відповідає демократичним цінностям і є складовою принципу верховенства права. Принцип правозаконності не може бути тотожним принципові верховенства права, оскільки право ширше за обсягом від закону. Принцип верховенства права та принцип законності співвідносяться також як загальне та одиничне.
    5. Для глибокого та всебічного погляду на принцип верховенства права як фундаментальної засади розвитку українського конституціалізму важливим аспектом є аспект світоглядно-філософських засад, зокрема теза про нетотожність народу і держави, ідея первинності та визначальності народу стосовно держави. Конституційне право походить від українського народу, воно є втіленням та вираженням його волі, цінностей, принципів, правил співжиття, які народ стверджує та оберігає.
    Принципи - це програмно - орієнтаційні підвалини для створення правових норм, розвитку правової реальності загалом. В силу своєї здатності в максимально концентрованому вигляді нести інформацію про засади людського буття, принцип первинніший норми, вагоміший від неї, оскільки виражає глибинне, сутнісне, смислове в праві. Принцип верховенства права володіє всіма цими ознаками. Відступ від принципів права, зокрема конституційних може призвести до руйнації і права, і підвалин суспільного життя. Життя відповідно до принципів права означає гармонізацію відносин у суспільстві, безпеку для його членів, розвиток на засадах духовності, перспективу цього розвитку.
    Конституційне право в нинішній Україні необхідно розвивати саме як публічне право, а не як державне, зробивши акцент на розвитку прав та свобод, на обмеження держави правом, що і виражає суть верховенства права.
    1. Принцип верховенства права змістовно розкривається через низку принципів та положень, закріплених в чинній Конституції України, зокрема це: принцип визнання людини, її життя, здоров’я, честі, гідності, безпеки, недоторканності найвищою цінністю в Україні (ч.1 ст.3); принцип первинності та визначальності прав та свобод людини стосовно державної влади, принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність (ч.2 ст.3); принцип правової рівності (ч.1 ст. 21) і принцип невідчужуваності та непорушності прав та свобод людини (ч.2 ст. 21), принцип народного суверенітету (ст.5), тобто принцип визнання українського народу як виняткового, найвищого суб’єкта права; принцип безпосереднього здійснення влади народом (ч.2 ст.5). В ч.3 ст.5 закріплено виключне право українського народу змінювати конституційний лад в країні; принцип законності як засада діяльності органи всіх гілок влади (ст.6), право українського народу на обрання депутатів Верховної Ради України (ст.76) та Президента України (ст.103) та ін..
    2. Вважаємо за доцільне ст. 6 Конституції України, яка закріплює принцип законності як засаду діяльності державних службовців, підкоректувати, зазначивши в якості засади принцип не просто законності, а правової законності, та доповнивши принципом верховенства права.
    Перешкодами на шляху до ствердження правовладдя є низка наступних чинників, зокрема: усунення громадянського суспільства від судочинства; низка законів, які закріплюють привілеї для державних службовців та окремих груп населення, що руйнує принцип правової рівності; відсутність в конституційному праві України такого інституту як конституційна скарга громадянина України
    3. Особливо відчутно впливає на ствердження принципу верховенства права те, що жодних вимог морально-етичного плану Конституція України до судді не висуває. Доки судочинство буде здійснюватися на засадах нормативістського (законницького) підходу до права, якихось істотних змін у цій діяльності на користь верховенства права не буде, бо ототожнюватиметься право із законом. Передумовою творення справедливого суду є підведення під цей процес природно-правових (юридичних) засад.
    4. Вважаємо, що розширення повноважень Конституційного Суду України у напрямку вирішення питань про відповідність правових актів не лише Конституції України (принципові конституційності), що тотожне принципові законності, але й на відповідність принципові верховенства права, могло б сприяти ствердженню цього принципу. Вважаємо за доцільне ч. 1 ст. 150 чинної Конституції України викласти в наступній редакції: «До повноважень Конституційного Суду України належить: 1) вирішення питань про відповідність принципові верховенства права та Конституції України (конституційність): законів та інших правових актів…» і далі по тексту. Після пункту 1 ч.1 ст. 150 пропонуємо доповнення такого плану: «При прийнятті рішення у випадку розходження принципу верховенства права з принципом конституційності, Конституційний Суд України керується принципом верховенства права».
    Ч.3 ст. 127 Конституції пропонуємо доповнити наступним положенням: «/…/ На посаду судді може бути рекомендовано громадянина України/… /, який проявив себе як зріла високо - моральна відповідальна особистість…» і далі по тексту. Аналогічно пропонуємо доповнити і ч.3 ст. 148 чинної Конституції України: «Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, є високо - моральною та відповідальною особистістю, має вищу юридичну освіту … » і далі по тексту.
    Для подолання законницької доктрини судочинства і прискорення формування юридичної доктрини правосуддя пропонуємо доповнити ч. 1 ст. 129 подати в наступній редакції: «Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише праву та своєму сумлінню». Ч.3 ст.129 доцільно доповнити наступним чином: «Правосуддя в Україні здійснюється на засадах юридичного (природно-правового) підходу. Основними засадами судочинства є: 1) принцип верховенства права; 2) принцип правової законності …» і далі по тексту.
    5. Існуюче законодавство є перешкодою становлення повноцінного громадянського суспільства в сучасній Україні, а, отже, реальне народовладдя є сумнівним. Вважаємо, що ст. 74 Конституції України, яка не допускає референдуму щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії, виписана недемократично. Особливо це стосується питань податків та бюджету. Оскільки платником податків є народ, пересічні громадяни України, державна влада не може відбирати у людей право обговорювати на референдумі питання оподаткування. Референдумне законодавство необхідно реформувати в напрямку спрощення використання інституту референдуму за народною ініціативою та зміну виборчої системи в частині підсилення гарантування принципу вільного використання як активного, так і пасивного виборчого права.
    6. Контроль громадянського суспільства за діяльністю державної влади є однією із передумов правовладдя. Оскільки в Конституції України не закріплено це право народу, вважаємо за доцільне доповнити ч.1 ст. 38 чинної Конституції текстом в такій редакції: «Громадяни України контролюють у різних формах діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування та їх посадових осіб у всіх сферах як безпосередньо, так і через обраних до органів державної влади та місцевого самоврядування представників».
    Панування права в країні безпосередньо залежить від ступеня, міри ствердження в цій країні народовладдя. Україна є країною із слабким народовладдям. Державна влада монополізувала сферу публічного управління. Громадянське суспільство слабке, незріле, слабко організоване, а тому усунене від участі і в державному управлінні, і поза ним.
    12. Найбільшою вадою адміністративного права України є те, що воно так і не постало як публічне, а залишилось донині державоцентричним, а тому сприяти демократизації України та творенню правової державності не може. В контексті державного адміністративного права, ґрунтованого на легістських засадах, принцип верховенства права задекларованим бути може, але працювати реально не буде.
    Для створення адміністративного права України як галузі справді публічного права, а не державного, необхідні якісно інші, людино центристські світоглядно-філософські підвалини. На місці держави як найбільшої цінності в новому світогляді має постати людина з її честю, гідністю та правами як найвища цінність. Держава ж має постати як найманий працівник , що виражає «спільну волю» народу, який її створив і утримує.
    Входження України в ЄАП можливе лише на спільних світоглядно-філософських засадах, таких же спільних цінностях та правових принципах, що в концентрованому вигляді виражають гуманістичну суть цього світогляду. Одна лиш адаптація українського законодавства до європейського проблеми не вирішує, оскільки ЄАП є цілісністю і якимись частковими змінами таку цілісність не підмінити. Адміністративне право як галузь публічного має ґрунтуватися на такій же людиноцентричній теорії адміністративного права. Принципи і стандарти належної адміністрації та належного управління разом сукупно мають забезпечити панування права, правовладдя в межах і ЄАП, і ЄС.
    Ствердження принципу верховенства права в якості засади розвитку адміністративного права є доволі значимим, оскільки він дозволяє подолати суто легістське трактування права як продукту волюнтаризму вищих суб’єктів державної влади, і пропонує українцям інше, гуманістичне його трактування, наповнене ціннісним природно-правовим змістом.
    13.Бюджетне право України ґрунтоване на позитивістській доктрині бюджетного права, залишається державним правом, що явно суперечить демократичним, правовим прагненням українців, їх ціннісним орієнтаціям. В ньому не проводиться різниці між державними коштами та публічними (суспільними, народними), які просто ототожнюються з державними, оскільки мислиться, що людина, громадяни, суспільство належать державі. Монопольне становище держави в цій сфері залишилося непохитним. Тобто, про принцип верховенства права як відмінний від принципу законності в цій підгалузі мовити немає сенсу.
    Бюджетне право як підгалузь публічного, а не державного права має бути ґрунтоване на засадах сучасної гуманістичної теорії публічного бюджетного права, для чого необхідно напрацювати нову систему категорій та понять, парадигм та концептів, які адекватно відобразили б реалії сучасної української бюджетної сфери.
    14. На перешкоді ствердженню, реалізації принципу верховенства права у фінансово-бюджетній сфері стоять низка чинників різного плану: відступ від конституційних принципів українського законодавця при створенні бюджетного законодавства – чинний Бюджетній кодекс України виписаний з цілковитим порушенням принципу верховенства права; домінування державоцентристської теорії бюджетного права, в якій незаслужено применшена роль загальноправових (загальнолюдських) принципів права, і відсутність повноцінної розвиненої сучасної гуманістичної, природно-правової, соціологічно-натуралістичної теорії бюджетного права; відсутність в нинішній Україні республікансько-демократичного устрою, який передбачав би реальне народовладдя і, отже, контроль народу, громадянського суспільства за діяльністю публічної адміністрації загалом і державної влади як її складової зокрема. Вважаємо за доцільне закріпити в Конституції України статтю в наступній редакції: «Бюджетна система України будується відповідно до принципу децентралізації».
    Публічне, а не державне фінансове та бюджетне право, має бути ґрунтоване на філософії людини як найвищої цінності, що прийде на зміну державоцентристській теорії бюджетного законодавства, яка, будучи успадкованою державною владою від радянської епохи, на жаль, небезуспішно адаптована до нових реалій українського життя.
    15. В існуючому банківському праві України виразно простежується домінування приватного (групового), а саме банківського інтересу, що створює ситуацію нерівності таких суб’єктів права як банківська установа та пересічний громадянин. На цей груповий інтерес орієнтоване існуюче банківське законодавство, правозастосування загалом, що, в кінцевому підсумку, зумовлює невідповідність банківського права України принципові верховенства права. Вдосконалення банківського права України повинно бути комплексним, повинно йти найперше в гуманістичному напрямі. Сучасному банківському праву України потрібна гуманістична, ґрунтована на природно - правових засадах, теорія банківського права.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Аарніо Ауліс. Хто ми? Проблеми соціальної, культурної та правової ідентичност / А. Аарніо // Проблеми філософії права. Міжнародний часопис. Т. 111. - № 1-2. - 2005. - С.18-25.
    2. Алексі Р. Існування прав людини / Р. Алексі // Право України. - 2011. - № 8. – С. 121-130.
    3. Авер’янов В. Б. Українське адміністративне право на етапі реформування : питання нової доктрини / В. Б. Авер’янов // Українське право. – 2005. - № 1 – С. 267- 270.
    4. Авер’янов В. Б. Нова доктрина українського адміністративного права / В. Авер’янов // Право України. - 2006. - № 5. – С. 11-17
    5. Авер’янов В. Б. Предмет українського адміністративного права: нова доктринальна оцінка / В. Б. Авер’янов // Право України. - 2004. - № 10. – С. 25-29.
    6. Авер’янов В. Б. Проблеми формування нової доктрини адміністративного права / В. Б. Авер’янов // Адміністративне право в контексті європейського вибору України. Зб. наук. праць. – К. : Міленіум, 2004. – С.5-9.
    7. Авер’янов В. Б. Реформування українського адміністративного права : необхідність оновлення науково-теоретичних засад / В. Б. Авер’янов // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. - Ч. 1. - Сімферополь, 2005. – Спецвипуск: у 2-х ч. – С. 24-30.
    8. Авер’янов В. Б. Належне урядування / В. Б. Авер’янов, В. П. Тимощук // Посилення співпраці між Україною та ЄС щодо утвердження верховенства права в Україні. Міжнародний фонд «Відродження», Інститут відкритого суспільства. – Брюсель, 2006. – С.41-44.
    9. Адміністративна процедура та адміністративні послуги, зарубіжний досвід і пропозиції для України / [авт-упор. В. П. Тимощук]. - К., 2003. - 496 с.
    10. Алан Т.Р.С. Конституційна справедливість. Ліберальна теорія верховенства права / Т. Р. С. Алан. – К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008. - 383 с.
    11. Александрова Н. До питання щодо відкритості органів виконавчої влади / Н. Александрова // Адміністративна реформа в Україні : шлях до європейської інтеграції. Зб.наук. праць. – К. : Вид-во УАДУ, 2003. - С. 64-67.
    12. Алексеев П. В. Философия : Учебник / П. В. Алексеев, А. В. Панин. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2003. — 608 с.
    13. Алексеев С. С. Восхождение к праву : поиски и решения / С. С. Алексеев. – М. : Норма, 2003. – 748 с.
    14. Алексеев С. С. Право на пороге тысячелетия / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 2000.- 256 с.
    15. Алексеев С. С. Право : Азбука. Теория. Философия. Опыт комплексного исследования. - М. : Издательская группа НОРМА - ИНФРА * М., 1998. – 810 с.
    16. Антологія лібералізму. Політико-правові вчення та верховенство права./ Упор.: С.Головатий, М.Козюбра, О.Сироїд; - К. «Книги для бізнесу», 2008. - 988 с.
    17. Андрійко О. Ф. Державний контроль : теорія і практика /О. Ф. Андрійко; Національна Академія наук України, Ін – тут держави і права ім. В.М. Корецького. Відділ проблем державного управління і адміністративного права. – К., 1999. – 23 с.
    18. Андрійчук О. Роль загальних правових принципів у процесі застосування європейського права / О. Андрійчук // Юридичний журнал.-2007. - № 3. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http : -www.justinian.com.ua/article.php?id=2584.
    19. Андрощук С. Принцип верховенства права : визначення, співвідношення із суміжними поняттями, особливостями законодавчого закріплення і реалізації / С. Андрощук // Юридичний журнал. - 2005. - № 5. - С. 74-79.
    20. Аннерс.Э История европейского права / Э.Аннерс. - М. : Наука, 1996. – 395 с..
    21. Аренс Г. Юридическая энциклопедия, или органическое изложение науки о праве и государстве на основе принципов этической философии права / Г. Аренс – М. : Типография А. Семина., 1863. – 524 с.
    22. Аристотель. Политика. Афинская полития / Аристотель. – М., 1997. – 456 с.
    23. Архипов С. Субъект права / С. Архипов. – СПб.: Издательство Р.асланова «Юридический центр Пресс, 2004. – 466 с.
    24. Бабенко К. А. Принцип поділу державної влади та сучасні проблеми його реалізації в Україні (конституційно-правовий аналіз). : автореф. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 « Конституційне право; муніципальне право» / К. А. Бабенко. – К., 2004. – 17 с.
    25. Бабкін В. Д. Право і закон: співвідношення / В. Д. Бабкін // Право в системі соціальних норм: історико - юридичні аспекти. Матеріали ХІІІ історико-правової конференції (м. Чернівці, 20-22 травня ). - Чернівці: Рута, 2005. - С.3-8.
    26. Бандура О. О. Єдність цінностей та істини у праві : моногр. / О. О. Бандура. – К. : НАВСУ, 2000. – 200 c.
    27. Барабаш Ю. Г. Электоральная культура украинских граждан: политико-правовой анализ / Ю. Г. Барабаш // Проблемы права. – 2010. - № 2 – С. 8-9;
    28. Барак А. Судейское усмотрение / А. Барак ; перев. с английс. – М. : Издательство НОРМА, 1999 – 364 с.
    29. Батанов О. В. Конституційно-правовий статус територіальних громад в Україні / О. В. Батанов. – К. : Дім “Ін Юре”, 2003. – 511с.
    30. Бачинин В. А. Природа правовой реальности / В. А. Бачинин // Право и политика. – 2004. - № 2.- С. 31-39.
    31. Бачинин В. А. Философия права и преступления / В. А. Бачинин. – Х. : Фолио, 1999. – 607 с.
    32. Бачінін В. А.. Філософія права / В. А. Бачінін., М. І. Панов. – К. : Вид. дім “Інюре”, 2002. – 463 с.
    33. Безклубий І. А. Банківські правочини: цивільно-правові проблеми: Монографія. / І. .А. Безклубий. – К.: Видавничо-полігр. Центр «Київський університет», 2005. – 378 с.
    34. Береза Н. Європейські стандарти прав людини як засади розвитку правової системи України / Н. Береза // Наукові читання. Присв’ячені пам’яті Володимира Михайловича Корецького. Зб. наук. праць - 2010. – К., 2010. - С.98-105.
    35. Бержель Ж.-Л. Общая теория права / [под общ. ред. В.Я. Даниленко] ; пер. с франц. Г. В. Чуршукова. - М: Nota bene, 2000. - 575 с.
    36. Бердяев Н. А. О рабстве и свободе человека. Опыт персоналистической философии / Н. А. Бердяев // Царство Духа и царство Кесаря. – М. : Республика, 1995. – 383 с.
    37. Бердяев Н. А. Об онтологической гносеологии / Н. А. Бердяев // Вопросы философии. - 1914, Кн. 93. – С. 413 – 439.
    38. Берман Дж. Западная традиция права: эпоха формирования / Дж. Берман. – М. : Из - во МГУ., 1998. – 623 с.
    39. Берман Дж. Вера и закон: примирение права и религии. / Дж. Берман/ – М. : Ad Marquinem – М., 1999. – 431 с.
    40. Бернюков А. М. Юридична герменевтика як методологія здійсненя правосуддя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук. : спец. 12.00.12 „Філософія права” / А. М. Бернюков. – Львів, 2008. - 18 c.
    41. Бернюков А. М. Правосуддя: філософське та теоретичне осмислення / А. М. Бернюков, В. С. Бігун [та ін.]. – К., 2009. – 316 с.
    42. Бессмертный А. К. Судебные и правоохранительные органы Украины / А. К. Бессмертный. - Х. : Эспада, 2002. - 96 с.
    43. Библер В. С. От наукоучения – к логике культуры.. Два философских введения в двадцать первый век. / В. С. Библер. – М. : Мысль, 1991. – 413 с.
    44. Бігун В. С. Людина в праві. Правове людинорозуміння як філософсько-правова проблема / В. С. Бігун // Проблеми філософії права. – 2003. – Т. 1. – С. 126–128.
    45. Бігун В. С. Філософія правосуддя як судове здійснення права / В. С. Бігун // Філософські, методологічні й психологічні проблеми права: тези доповідей ІІІ Всеукраїнської науково-теоретичної конференції (Київ, 23 квітня 2010 р.) [Текст] / ред. кол.: В. В. Коваленко, М. В. Костицький, О. М. Джужа та ін. — К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2010. — 260 с. — C. 1
    46. Білас Ю. Ю. Європейські стандарти прав людини в контексті правозастосування сучасної України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.12 / Ю. Ю. Білас. - Київ, 2011.- 208 с.
    47. Білозерська Т. О. Інституційний механізм адаптації законодавства України до норм та стандартів ЄС / Т. О. Білозерська // Право і безпека. – 2007. – № 62 . – С. 15-21.
    48. Бландіньєр Ж.- П. Економічний вимір федералізму та регіоналізму / Ж.- П. Бландіньєр // Організація регіональної та місцевої влади: досвід держав-членів Європейського Союзу : спец. доповн. вид-ня.сУкраїнсько-Європейського журналу з міжнародного та порівняльного права. – К., 2005. – С. 90-103.
    49. Богініч О. Л. Гуманізація права – тенденція розвитку сучасної правової системи / О. Л. Богініч // Наукові читання, присвячені пам’яті Володимира Михайловича Корецького. Зб. наук. праць. – К., 2010. – С. 111-113.
    50. Богініч О. Л. Природні права людини у громадянському суспільстві / О. Л. Бо гініч // Проблеми реалізації прав і свобод людини та громадянина в Україні. / [за ред. Н. М. Оніщенко, О. В. Зайчука]. - К. : Тов. «вид-во «Юридична думка», 2007. – С.130 – 137.
    51. Боднар С. Б. Поняття рівності в філософії / С. Б. Боднар // Проблеми філософії права. Міжнародний часопис. - Т. 111. - 2005. - С. 311.
    52. Большая Советская энциклопедия. – Декларация прав человека и гражданина. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http ://www. dic.academic.ru/dic.nsf/bse/83212.
    53. Бориславська О. М. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування в Україні та їх реалізація. : автореф. дис. …канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 – «Конституційне право» / О. М. Бориславська. – Х., 2004. – 20 с.
    54. Братасюк В. М. Людина-особистість як суб’єкт права: законницький та юридичний (природно-правовий) підходи / В. М. Братасюк // Публічне право. - 2011. - №4 – С.281-289.
    55. Братасюк В. М. Правова реальність як форма вираження інтелектуальної традиції епохи (на матеріалах романо - германської правової сім’ї ) : дис. …канд. юрид. н.аук : спец. 12. 00. 12 - «Філософія права» / В. М. Братасюк . - К., 2005. - 198 c.
    56. Братасюк В. М. Особливості становлення особистості як суб’єкта права в контексті реалізації принципу верховенства права / В. М. Братасюк // Верховенство права: традиція доктрини і потенціал права / за заг. ред. М. Г. Патей-Братасюк. – К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2010. – С. 161-181.
    57. Братасюк В.М. Персоналістичність як тенденція розвитку сучасного права./ В.М.Братасюк //Postpostglossator. Науково-теоретичний альманах. – К., 2011. - №1 (2) – С. 70-75.
    58. Братасюк М. Г. Право як монолог державної влади в контексті сучасного українського розвитку /М. Г. Братасюк // Проблеми філософії права. – 2008-2009. – Т. VІ-VІІ. – С. 54-59.
    59. Братасюк М. Г. Значення поглядів Є. Ерліха на особливості юридичного мислення у контексті правової культури модерну./ М. Г. Братасюк // Проблеми філософії права. Міжнародний часопис. - Т. 111.- № 1-2. - 2005.- С.152-157.
    60. Братасюк М. Г. Людська гідність як джерело європейських стандартів прав людини / М. Г. Братасюк //Науковий вісник КНУВС.- 2010. - № 3. – с. 85- 95.
    61. Братасюк М. Г. Публічне право сучасної України: необхідність зміни світоглядно - філософської парадигми / М. Г. Братасюк // Публічне право. – 2011. - № 4. – С. 250-259.
    62. Братасюк М. Г. Реалізація права : доктринальний аспект / М. Г. Братасюк // Науковий вісник КНУВС. – 2009. - № 6. – с. 36-43.
    63. Братасюк М. Г. Філософсько-світоглядне знання як засіб формування сучасного юридичного мислення / М. Г. Братасюк, В. М. Братасюк // Науковий вісник КНУВС. - 2006. - № 2. - С.12-22.
    64. Братко А. Г. Банковское право России / А. Г. Братко. – М., 2003. – 848 с.
    65. Брюггер В. Відображення людини у концепції прав людини ./ В. Брюггер // Людина і політика. – 2003. - № 1. – С. 54–69.
    66. Буткевич В. Якість закону і питання ефективності застосування рішень Європейського Суду з прав людини судами України / В. Буткевич / /Право України. - 2011.- № 7. – С.48-63.
    67. Вавженчук С. Я. Конституційні основи розвитку виконавчої влади в Україні : дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 - «Конституційне право; муніципальне право» / С. Я. Вавженчук. – Харків, 2008. – 203 с.
    68. Васшенко В. Л. Людина і світогляд / В. Л. Васшенко. - К. : 1974. – 123 с.
    69. Вдовина Г. А. Розвиток філософії права в ХХ ст. (англо-саксонська традиція) : дис... канд. юрид. наук: спец. 12.00.12- «Філософія права» / Вдовина Г. А. - К., 2002. – 189 с.
    70. Венецька О. Лісабонський договір і єдині європейські стандарти прав людини / О. Венецька // Вісник Львівського університету : сер. юрид. 2009. - Вип. 49. - С. 3–7.
    71. Верховенство права як принцип правової системи: проблеми теорії. / Відп. ред. Н.М.Оніщенко.- К.: Видавництво «Юридична думка», 2008. – 343 с.
    72. Верховенство права: традиція доктрини і потенціал права / М. Г. Патей-Братасюк, В. Д. Гвоздецький, О. Г. Мурашин [та ін.].; за заг. ред. М. Г. Патей-Братасюк. - К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2010. - 536 с.
    73. Виконавча влада і адміністративне право / В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко, Ю. П. Битяк [та ін.] ; ред. В. Б. Авер’янов. - К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. - 668 с.
    74. Викулин А. Ю. Бюджетная политика в системе категорий финансового права / Ю. А. Викулин, А. Ю. Крохина // Государство и право. – 2004. – №2. – С. 36-42.
    75. Вінгловська О. І. Імплементація міжнародних стандартів прав дитини в національному законодавстві України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 «Міжнародне право»/ О. І. Вінгловська. — К., 2000. — 20 с.
    76. Вовк В. М. Римське право як феномен правової дійсності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.12. – «Філософія права» / В. М. Вовк. - Київ, 2011. - 36 с.
    77. Волинець В. Роль принципу верховенства права при захисті трудових прав / В. Волинець // Адвокат. - № 2 (89) - 2008 – С. 39-41.
    78. Воронова Л .К. Фінансове право України : навч. посібн. / Л .К. Воронова. – К., 2006. - 440 с.
    79. Всеобщая декларация о биоэтике и правах человека.[Электронный ресурс]. – Режим доступа:http// www/un/org/ru/ documents/ decl_ conv/ deklarations/ pdf/ bioethics_and_hr.pdf/
    80. Вышинский А. Я. Основные задачи науки советского социалистического права : сокращенная стенограмма на первом Совещании по вопросам Советского права и государства 16 июля 1938 / А. Я. Вышинский // Советское государство, 1938. - № 4 - С. 4.
    81. Вязов А. Л. Принцип спаведливости в современном российском праве и правоприменении (теоретико-правовое исследование): автореф. дис.. на соискание науч. степ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 – «Теория государства и права; история политических и правовых учений» / А. Л. Вязов. – М., 2001. – 18 с.
    82. Гаврилюк Р. Соціальний натуралізм як принцип науки податкового права / Р. Гаврилюк // Право України. – 2005. – № 10. – С. 18-21.
    83. Гаврилюк Р. Фінансовий закон: проблеми теорії та практики / Р. Гаврилюк // Право України. – 2005. – №7. – С. 37-41.
    84. Гаврилюк Р. О. Еволюція конституційно-податкового компромісу суспільства та держави / Р. О. Гаврилюк // Проблеми філософії права. Міжнародний часопис. - Т. IV – V. - 2006-2007. - С. 153-166.
    85. Гадамер Г.-Г. Істина і метод / Г.-Г. Гадамер. – К. : Юніверс, 2000
    Т. 1: Герменевтика І: Основи філософ. герменевтики. - 464 с.
    86. Гадамер Г. Г. Істина і метод. Основи філософської герменевтики: в 2-х т.. / Г.-Г. Гадамер. – К. : Юніверс, 2000. – 454 с. + 478 с.
    87. Гадамер Х.-Г. Истина и метод: Основы филос. герменевтики / Г.-Г. Гадамер ; пер. с нем. / [общ. ред. и вступ. ст. Б. Н. Бессонова]. — М. : Прогресс, 1988. - 704 с.
    88. Гаєк Г. А.. Конституція свободи / А. Г. Гаєк. – Львів. :Літопис. – 536 с.
    89. Гайворонський В. Конституційний при нцип верховенства права /В. Гайворонський // Право України. – 2003. - № 5. –С. 26-31.
    90. Гарапон А. Хранитель обещаний: суд и демократия /А. Гарапон. – М. : Nota bene, 2004. – 327 с.
    91. Гасс Ш. Невиконання і надмірно тривале виконання рішень національних судів у цивільних та адміністративних справах; відсутність ефективних національних засобів юридичного захисту ( виступ на міжнародній конференції) / Ш. Гасс // Право України. – 2011.- № 7.- С. 83-87.
    92. Гегель Й. Г.-Ф. Філософія права або Природне право та державознавство / Й. Г.-Ф. Гегель. - К., 2000. - 322 с.
    93. Геллнер Э. Условия свободы. Гражданское общество и его исторические соперники / Э. Геллнер. - М. : МШПИ, 2004. - 240 с.
    94. Гарасимів Т. Право як форма екзистенціального розвитку людини / Т. Герасимів // Підприємництво, господарство і право. - 2009. – № 11.- С.3-6.
    95. Гладенко О. Лісабонський договір ЄС 2007 року як новий етап еволюційного розвитку права Європейського Союзу / О. Гладенко // Вісник ЦВК. - 2008.- №1 (11) – С. 73-77.
    96. Гнатовський М. М. Становлення та тенденції розвитку європейського правового простору : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 «Міжнародне право» / М. М. Гнатовський – К., 2002. – 22 с.
    97. Гнатюк М. Д. Правозастосування і його місце в процесі реалізації права : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень» / М. Д. Гнатюк. - К., 2007. - 19 с.
    98. Головатий С. Верховенство права, або ж правовладдя: вкотре про доктринальні манівці вітчизняної науки / С. Головатий // Право України. – 2010 - № 5. – С. 64-75.
    99. Головатий С. П. Верховенство права : ідея, доктрина, принцип : автореф. дис. докт. юрид. наук : 12.00.01- «Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень» / С. П. Головатий. – К., 2009. – 44 с.
    100. Головатий С. П. Верховенство права: юридичний принцип, який в Україні офіційно визнано та який має діяти / С. П. Головатий // Українське право. - 2006. – Ч. 1 (19).- С. 13-15.
    101. Головатий С. П. «Верховенство закону» versus «верховенство права» : філологічна помилка, професійна недбалість чи науковий догматизм? / С. П. Головатий // Вісник Академії правових наук України. – 2003.– № 2 (33)–3 (34).– C. 96–113.
    102. Головатий С. П. Верховенство права : монографія : у 3-х книгах / С. П. Головатий. – К. : Фенікс, 2006. - 624+536 +885 с.
    103. Головатий С. П. Верховенство права, або ж правовладдя: вкотре про доктринальні манівці вітчизняної науки / С. П. Головатий // Право України. – 2010 - № 4. – С.206-219.
    104. Гончаров В. Проблема нормативности и правособразного поведения в связи с юридической герменевтикой. / В.Гончаров // Антропологія права: філософський та юридичний виміри: матеріали Міжнародного «круглого столу» (м.Львів, 3-5 грудня 2010 року). – Львів: Галицький друкар, 2010. – С.128-136.
    105. Горінецький Й. І. Поняття законності: новий зміст в нових умовах /Й. І. Горінецький // Публічне право. - 2011.- № 4. – С. 276-281.
    106. Грабильников А. В. Конституційне право громадян України брати участь в управлінні державними справами: проблеми теорії та практики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право» / А. В. Грабильников. – К., 2006. – 18 с.
    107. Грицяк І. А. Право та інституції Європейського Союзу : навч. посібн. / І. А. Грицяк. - К. : "К.І.С", 2006. - 300 с.
    108. Грицяк І. Європейський адміністративний простір / І. Грицяк // Адміністративна реформа в Україні: шлях до європейської інтеграції. Зб. наук. праць. – К., 2003. - С.54 - 69.
    109. Грицяк І. А. Розвиток європейського управління в контексті впливу на державне управління в Україні: дис. д-ра наук з держ. упр. : 25.00.01 / І. А. Грицяк. — К., 2006. — 416 с.
    110. Грищук О. В. Право людини на компенсацію моральної шкоди (загальнотеоретичні аспекти) : автореф. дис... на здобуття наук. ступеня: 12.00.01 «теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень» / О.В. Грищук; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 20 с.
    111. Грищук О.В. Людська гідність в праві : дис. …д-ра. юрид. наук. : спец. 12.00.12 – «Філософія права» / О. В. Грищук. – Харків, 2007. – 440 с.
    112. Гроций Г. О праве войны и мира. Три книги. / Г. Гроций. – Кн. 1. - М. : Юридич. из-во, 1948. – 341 с.
    113. Грязин И. Текст права : Опыт методологического анализа конкурирующих теорий. / И. Грязин. – Таллин: Эасти раамат, 1983. – 187 с.
    114. Губар О. В. Систематизація принципів концепції прав людини / О. В. Губар // Антропологія права: філософський та юридичний виміри : Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи): (м. Львів, 23-24 листопада 2007 року). — Львів : СПОЛОМ, 2008. — 344 с.
    115. Гудима Д. Філософсько-антропологічний підхід – методологічний фундамент сучасної юридичної науки / Д. Гудима // Проблеми філософії права. – 2003. – Т. 1. – с. 122–124.
    116. Гудима Н. Проблема реалізації принципів відкритості, просторості та гласності в державному управлінні на шляху інтеграції України до європейської співдружності / Н. Гудима // Державне управління в умовах інтеграції України в ЄС : матеріали наук. практ конф. / [за заг ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва]. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. - 360 с.
    117. Гусарєв С. Правова практика / С. .Гусарєв // Міжнародна поліцейська енциклопедія. – К. : Видавничий дім, 2003. – С. 701.
    118. Дворкін Р. Серйозний погляд на права. / Р. Дворкін. – К. : Основи, 2000. – 519 с.
    119. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности / Р. Давид., К. Жоффре-Спинози ; пер. с фран. В. А. Туманова. — М. : Междунар. отношения, 1999. — 316 с.
    120. Дайсі А. Вступ до вчення про право конституції / А. Дайсі // Антологія лібералізму: політик
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины