ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПО РЕАЛІЗАЦІЇ АРЕШТОВАНОГО МАЙНА :

brief description

ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Правова характеристика діяльності по реалізації арештованого майна 11
1.1. Поняття діяльності по реалізації арештованого майна 11
1.2. Умови здійснення діяльності по реалізації арештованого майна 27
1.3. Законодавство щодо здійснення діяльності по реалізації арештованого майна 43
Висновки до розділу 1 65
Розділ 2. Суб’єкти і порядок здійснення діяльності по реалізації арештованого майна 69
2.1. Суб’єкти здійснення діяльності по реалізації арештованого майна 69
2.2. Договори про реалізацію арештованого майна 87
2.3. Порядок реалізації арештованого майна 110
Висновки до розділу 2 133
Розділ 3. Правові наслідки порушень у сфері реалізації арештованого майна 138
3.1. Визнання результатів прилюдних торгів/аукціону недійсними 138
3.2. Сутність та підстави відповідальності за порушення у сфері реалізації арештованого майна 157
3.3. Форми відповідальності за порушення у сфері реалізації арештованого майна 178
Висновки до розділу 3 193
Висновки 198
Список використаних джерел 203
Додатки 231

ВСТУП

Актуальність теми. Серед нових видів господарської діяльності слід виділити діяльність з реалізації арештованого майна. Це зумовлено тим, що примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), як правило, здійснюється шляхом звернення стягнення на майно та його реалізації, яку провадять спеціалізовані організації – суб’єкти господарювання, залучені у виконавче провадження. Отже, від успішного здійснення діяльності з реалізації арештованого майна значно залежить виконання виконавчого документу, яке є важливою гарантією прав і законних інтересів громадян і організацій, показником ефективності правозахисної функції держави.
Така господарська діяльність набирає обертів із року у рік, про що свідчать економічні показники її здійснення. Так, у 2006 р. у цій сфері діяло 3 спеціалізовані організації, яким на реалізацію було передано арештованого майна на загальну суму 583,5 млн.грн., а у 2007 р. діяло вже 6 організацій при обсязі переданого їм майна 746,3 млн.грн. Аналітиками прогнозується зростання обсягів цього ринку до 1,5-2 млрд.грн. за умови зняття мораторію на звернення стягнення на майно підприємств, у яких частка державної власності становить 25 і більше відсотків, узгодження питань виконавчого провадження і податкової застави, банкрутства тощо. Разом з тим показник реалізованого спеціалізованими організаціями майна складає приблизно половину від вартості переданого. Однією з причин низької ефективності цієї діяльності є недосконалість її правового регулювання, неврахування особливостей здійснення господарської діяльності у рамках виконавчого провадження.
Зазначена діяльність регламентується господарським законодавством з питань провадження господарської діяльності, а також спеціальним законодавством. До останнього відносяться Закон України «Про виконавче провадження», Інструкція про проведення виконавчих дій, Порядок реалізації арештованого майна, Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна тощо. При цьому застосування загального законодавства не дозволяє враховувати особливості здійснення господарської діяльності у рамках виконавчого провадження, тоді як спеціальне законодавство містить низку прогалин, колізій, спірних положень, на що вказує аналіз практики його застосування. Недоліки законодавчого регулювання діяльності з реалізації арештованого майна ускладнюють її здійснення, негативно позначаються на результатах діяльності суб’єктів господарювання та виконавчого провадження.
У науковій літературі дослідження питань діяльності з реалізації арештованого майна, як правило, відбувається опосередковано – при аналізі проблем виконавчого провадження. Зокрема, реалізація арештованого майна, як стадія виконавчого провадження, була предметом розгляду Б.М. Бачука, Ю.В. Білоусова, О.Р. Кузя, С.Я. Фурси, М. Й. Штефана, М.М. Шупені, С.В. Щербак та інших. З аналогічної позиції Н.В. Герасименком досліджено правовий статус спеціалізованої організації, Л.О. Новосьоловою – питання визнання прилюдних торгів недійсними, А.В. Казаковою - аналіз правової природи договору між органом примусового виконання та спеціалізованою організацією. Разом з тим комплексного дослідження питань діяльності з реалізації арештованого майна, як різновиду господарської, дотепер не було.
Викладене свідчить про актуальність обраної теми наукової роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету МОН України за темою «Господарське-правове забезпечення стабілізації і розвитку економіки України (державна реєстрація № Г- 0101U005732)» та «Господарське-правове забезпечення розвитку економіки України (державна реєстрація № 0108U003267)», в межах якої авторкою проведено самостійний аналіз питань діяльності з реалізації арештованого майна, визначено напрями удосконалення її правового регулювання.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних положень щодо удосконалення правового регулювання діяльності по реалізації арештованого майна, підготовка пропозицій щодо змін та доповнень відповідного законодавства.
Для реалізації зазначеної мети у роботі вирішувалися такі завдання:
аналіз ознак діяльності з реалізації арештованого майна, визначення поняття цієї діяльності;
аналіз та систематизація умов здійснення діяльності з реалізації арештованого майна;
дослідження правового статусу спеціалізованої організації з реалізації арештованого майна;
аналіз договірних правовідносин між спеціалізованими організаціями та органами державної виконавчої служби (далі за текстом – орган ДВС), визначення виду договорів, їх змісту, порядку укладання та припинення;
дослідження порядку реалізації арештованого майна, виявлення проблемних питань і підготовка пропозицій по його вдосконаленню;
аналіз питань, пов’язаних з підставами і наслідками визнання прилюдних торгів/аукціону недійсними;
аналіз питань підстав та форм відповідальності за порушення у сфері реалізації арештованого майна з підготовкою пропозицій з їх конкретизації.
Об’єктом дослідження є комплекс суспільних відносин, пов’язаних із організацією та здійсненням діяльності з реалізації арештованого майна.
Предметом дослідження є правове регулювання діяльності з реалізації арештованого майна як різновиду господарської діяльності.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять формально-логічний, історичний, системно-структурний методи, а також метод аналізу і синтезу та порівняльно-правовий. За допомогою формально-логічного методу проводився аналіз нормативно-правових актів, якими регулюються питання діяльності з реалізації арештованого майна. Із застосуванням історичного методу велося дослідження етапів розвитку законодавства України щодо здійснення виконавчого провадження і реалізації арештованого майна. Системно-структурний метод застосовувався для виділення та аналізу певних характеристик діяльності з реалізації арештованого майна. Розробка пропозицій з удосконалення нормативно-правової бази, яка регулює здійснення діяльності з реалізації арештованого майна відбувалася за допомогою методу аналізу і синтезу. Порівняльно-правовий метод використовувався при дослідженні вітчизняного й зарубіжного законодавства, яке регулює звернення стягнення на майно та його примусову реалізацію.
Сформульовані у дисертаційній роботі теоретичні висновки та практичні рекомендації ґрунтуються на наукових досягненнях українських і російських вчених в галузі загальної теорії права, господарського, цивільного права, виконавчого провадження, зокрема: М.І. Брагінського, О.А. Беляневич, А.Г. Бобкової, С.М. Братуся, О.М. Вінник, В.В. Вітрянського, Б.В. Деревянка, О.В. Дзери, Г.Л. Знаменського, В.В. Лаптєва, В.К. Мамутова, В.С. Мартем’янова, О.П. Подцерковного, Н.О. Саніахметової, О.Ф. Скакун, К.І. Скловського, А.М. Треушникова, В.С. Щербини, В.Ф. Хропанюка та інших.
Нормативно-правову базу роботи складають Господарський та Цивільний кодекси України, закони, акти Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України. У процесі дослідження також використано законодавство Російської Федерації, Республіки Білорусь, Казахстану, Молдови, Узбекистану, інших країн. Емпіричну основу склала практика здійснення діяльності з реалізації арештованого майна спеціалізованими організаціями в Донецькій області і в Україні, а також судова практика.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що на основі вперше проведеного в Україні дослідження правового регулювання діяльності по реалізації арештованого майна, обґрунтовано нові теоретичні положення щодо правових аспектів такої діяльності як виду господарської, розроблені пропозиції з удосконалення законодавства, яке регулює її здійснення.
Уперше:
запропоновано визначення діяльності з реалізації арештованого майна як господарської діяльності спеціалізованих організацій, спрямованої на надання оплатних послуг з підготовки та проведення прилюдних торгів/аукціонів з продажу арештованого майна, яка здійснюється з метою забезпечення виконання рішень судових і несудових органів (посадових осіб) та отримання прибутку;
надано визначення поняттю порушення порядку реалізації арештованого майна як протиправного діяння спеціалізованої організації – організатора прилюдних торгів/аукціону, яке полягає у невиконанні чи неналежному виконанні своїх обов’язків при підготовці та проведенні прилюдних торгів/аукціону, спричиняє порушення прав і законних інтересів учасників виконавчого провадження, органу ДВС, переможця або учасників прилюдних торгів/аукціону;
аргументована господарсько-правова природа генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень, та його належність до організаційно-господарських договорів;
обґрунтована господарсько-правова природа договору про надання послуг з організації і проведення прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна, який укладається між органом ДВС і спеціалізованою організацією, як посередницького;
запропоновано підстави застосування до спеціалізованої організації та види оперативно-господарських й адміністративно-господарських санкцій за порушення у сфері реалізації арештованого майна.
Удосконалено положення щодо:
обов’язків продавця арештованого майна шляхом уточнення, що такі обов’язки перед переможцем прилюдних торгів/аукціону поділяють між собою спеціалізована організація (оформлення протоколу та інших передбачених законодавством документів з продажу арештованого майна, передавання арештованого рухомого майна) та орган ДВС (складання акта про проведені прилюдні торги/аукціони, передавання майна набувачу);
способів реалізації арештованого майна шляхом запровадження комісійної торгівлі арештованим майном замість проведення аукціону, якщо продаж майна на аукціоні є економічно невигідним; конкурсного продажу арештованих цілісних майнових комплексів або земельних ділянок замість прилюдних торгів, з метою збереження цільового призначення вказаних об’єктів;
підстав визнання прилюдних торгів недійсними шляхом виключення з переліку цих підстав порушень державного виконавця при вчиненні ним виконавчих дій, оскільки дотримання черговості стягнення, накладення арешту на майно, проведення оцінки не відносяться до правил (порядку) проведення прилюдних торгів/аукціону і мають самостійний спосіб оскарження, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», а також уточнення переліку цих підстав.
Дістало подальший розвиток положення щодо:
систематизації умов здійснення діяльності з реалізації арештованого майна шляхом виокремлення трьох груп, конкретизацією і уточненням їх змісту, а саме: організаційні, які представляють собою загальні вимоги до здійснення саме цієї діяльності; кваліфікаційні, тобто вимоги до наявності фахівців з певною освітою, знаннями та досвідом роботи; технічні, тобто вимоги до матеріально-технічної бази;
визначення поняття спеціалізованої організації з реалізації арештованого майна як господарської організації будь-якої форми власності, яка здійснює діяльність з продажу майна шляхом проведення прилюдних торгів/аукціонів і (або) операції з нерухомістю, наділена господарською компетенцією з реалізації арештованого майна, має мережу філій у більшості областей України, ліцензії, які надають право на реалізацію більшості майна, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями у порядку, визначеному законом;
вибору спеціалізованих організацій для реалізації арештованого майна на тендері (конкурсі) шляхом доповнення переліку критеріїв вибору переможців тендера критерієм оцінки ефективності діяльності спеціалізованих організацій у попередньому році та обґрунтування необхідності встановлення максимальної кількості його переможців;
договору про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна через обґрунтування доцільності визначення його істотних умов, встановлення строку розгляду спеціалізованою організацією проекту договору і доданих до нього документів, доповнення підстав припинення цього договору;
вимог до засобу масової інформації, в якому розміщуються повідомлення щодо реалізації нерухомого майна, зокрема, обґрунтована необхідність: конкретизації статусу ЗМІ, його тиражу, терміну «за місцем знаходження майна», кількості разів виходу повідомлення; надання права вибору ЗМІ (друковані, телебачення, радіо) спеціалізованій організації при розміщенні повідомлення з реалізації рухомого майна;
порядку реалізації арештованого майна шляхом аргументації доцільності закріплення меж кроку прилюдних торгів/аукціону та запровадження постійно діючого аукціону з продажу рухомого майна;
визнання прилюдних торгів/аукціону недійсними через обґрунтування наслідків, якими має бути повернення покупцю коштів, а спеціалізованій організації майна для підготовки нового торгу, окрім випадків наявності обставин, які виключають подальше звернення стягнення на це майно, й уточнення кола осіб, які мають право ініціювати визнання їх недійсними;
підстав відповідальності спеціалізованої організації та органу ДВС за порушення у сфері реалізації арештованого майна шляхом проведення класифікації цих підстав залежно від різних критеріїв, конкретизації договірних та позадоговірних підстав відповідальності у названій сфері;
форм господарсько-правової відповідальності за порушення у сфері реалізації арештованого майна, зокрема, розроблено пропозиції щодо визначення суми збитків, доопрацьовано підстави застосування штрафних санкцій до спеціалізованої організації та органу ДВС.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що сформульовані висновки та пропозиції доповнюють теорію господарського права щодо особливостей правового регулювання окремих видів господарської діяльності, можуть бути використані у практичній діяльності спеціалізованих організацій з реалізації арештованого майна, при подальшій розробці та удосконаленні законодавства, яким регулюються питання діяльності з реалізації арештованого майна. Дискусійні дисертаційні положення та висновки можуть стати підґрунтям для подальших наукових досліджень.
Окремі положення результатів дисертаційної роботи використовуються при викладанні навчальної дисципліни «Господарське право» (загальна частина) в Донецькому національному університеті МОН України (додаток А).
Результати дослідження використані при підготовці нової редакції Положення про відділ реалізації Донецької філії ТОВ «Мультисервіс» (додаток Б) та впроваджені у діяльність Донецької філії ТОВ «Гаста» (додаток В). Розроблені пропозиції по внесенню змін та доповнень до законодавства, яке регулює здійснення діяльності з реалізації арештованого майна взяті до уваги Центром законодавчих ініціатив при Донецькій обласній раді (додаток Д).
Особистий внесок здобувачки. Основні результати отримані авторкою самостійно на основі аналізу матеріалів наукових та періодичних публікацій, законодавства України та інших держав, правозастосовчої діяльності у сфері реалізації арештованого майна. Особистий внесок у публікацію, виконану у співавторстві, зазначено у списку праць, опублікованих за темою дисертації.
Апробація результатів дослідження. Окремі положення дисертаційного дослідження доповідалися на: Міжнародній науково-практичній конференції «Господарське законодавство України: практика застосування та перспективи розвитку в контексті європейського вибору» (Донецьк, 2004); IX Міжнародно-практичній конференції «Наука та освіта – ′2006» (Дніпропетровськ, 2006); III Міжнародній науково-практичній конференції «Дні науки - 2007» (Дніпропетровськ, 2007); підсумковій науковій конференції Донецького національного університету за період 2005-2006 рр. (Донецьк, 2007).
Публікації. За темою дисертації авторкою підготовлено 8 публікацій, з яких 5 – у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, загальним обсягом 3,3 д.а., з яких особисто здобувачці належать 3,0 д.а.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні напрямів розвитку правових засад здійснення діяльності по реалізації арештованого майна. Дисертанткою обґрунтовано нові наукові положення щодо нормативно-правового врегулювання діяльності по реалізації арештованого майна з метою підвищення ефективності її здійснення, стабільності її результатів, вирішення спірних питань, пов’язаних з залученням суб’єктів господарювання до продажу арештованого майна. У ході дослідження отримано такі основні результати:
1. Запропоновано визначення діяльності з реалізації арештованого майна, як господарської діяльності спеціалізованих організацій, спрямованої на надання оплатних послуг з підготовки та проведення прилюдних торгів/аукціонів з продажу арештованого майна, яка здійснюється з метою забезпечення виконання рішень судових і несудових органів (посадових осіб) та отримання прибутку.
Обґрунтовано, що умови провадження діяльності з реалізації арештованого майна можна об’єднати у три групи: організаційні, кваліфікаційні та технічні. Конкретизовано зміст кваліфікаційних, уточнено перелік технічних умов, запропоновано перелік організаційних умов провадження діяльності з реалізації арештованого майна.
2. Уточнено визначення спеціалізованої організації з реалізації арештованого майна, а саме: спеціалізована організація – це господарська організація будь-якої форми власності, яка здійснює діяльність з продажу майна шляхом проведення прилюдних торгів/аукціонів і (або) операції з нерухомістю, має господарську компетенцію з реалізації арештованого майна, мережу філій у більшості областей України, ліцензії, які надають право на реалізацію більшості майна, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями у порядку, визначеному законом. Аргументовано необхідність визначення максимальної кількості переможців та більш чіткого визначення критеріїв вибору на тендері спеціалізованих організацій для реалізації арештованого майна; конкретизовано перелік критеріїв вибору переможців тендеру.
3. Доводиться господарська-правова природа договорів, які укладаються зі спеціалізованими організаціями у рамках виконавчого провадження з уточненням, що генеральний договір про реалізацію арештованого майна, на яке звернене стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень, відноситься до організаційно-господарських договорів, а договір про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна – до змішаних посередницьких, що містить елементи надання послуг, комісії та агентського договору. Конкретизовано істотні умови договору про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна, запропоновано триденний строк розгляду спеціалізованою організацією проекту договору і доданих до нього документів та додаткові підстави припинення цього договору.
4. Обґрунтовано, що в результаті продажу майна з прилюдних торгів/аукціону зобов’язання продавця перед переможцем прилюдних торгів/аукціону поділяють спеціалізована організація та орган ДВС, який передав майно на реалізацію. Додатково обґрунтовано, що інформаційне повідомлення про арештоване майно представляє собою публічну пропозицію укласти договір про проведення прилюдних торгів/аукціону.
Розроблено та аргументовано напрями удосконалення порядку реалізації арештованого майна, зокрема, обґрунтовано доцільність закріплення у законодавстві мінімальних та максимальних меж кроку прилюдних торгів/аукціону, надання спеціалізованій організації права визначати крок прилюдних торгів/аукціону з продажу конкретного арештованого майна, запровадження можливості визначення іншого покупця арештованого майна, якщо переможець прилюдних торгів/аукціону відмовився від підписання протоколу або сплати за майно, введення постійно діючого аукціону з продажу арештованого рухомого майна, реалізації арештованого майна на комісійних засадах, продаж якого на аукціоні є економічно невигідним, реалізації арештованих цілісних майнових комплексів або земельних ділянок з метою збереження їх цільового призначення – на конкурсі. Уточнено підстави та наслідки визнання прилюдних торгів/аукціону недійсними, коло осіб, які мають право ініціювати визнання прилюдних торгів/аукціону недійсними.
5. Обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення відповідальності за порушення законодавства та договірних зобов’язань при реалізації арештованого майна, зокрема: запропоновано визначення поняття «порушення порядку реалізації арештованого майна»; класифіковано та конкретизовано перелік підстав відповідальності спеціалізованої організації та органу ДВС за порушення у сфері реалізації арештованого майна; уточнено склад збитків, аргументовано розширення підстав застосування до спеціалізованої організації та органу ДВС штрафних санкцій; запропоновано у генеральному договорі закріплювати підстави та види оперативно-господарських санкцій і наділити орган ДВС правом передбачати певні з них у договорах про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів/аукціону з реалізації арештованого майна; обґрунтовано доцільність та запропоновано підстави застосування адміністративно-господарського штрафу.
6. Запропоновано основні напрями удосконалення законодавства, яке регулює здійснення діяльності з реалізації арештованого майна, а саме: усунення неузгодженостей між різними нормативно-правовими актами; конкретизація норм щодо поняття спеціалізованої організації, договірних засад здійснення діяльності з реалізації арештованого майна, порядку реалізації арештованого майна і повноважень спеціалізованої організації у цій сфері; доопрацювання положень щодо відповідальності за порушення при реалізації арештованого майна; доповнення законодавства нормами щодо підстав та наслідків визнання прилюдних торгів/аукціону недійсними.
Здійснене дисертаційне дослідження дозволило розробити пропозиції по внесенню змін і доповнень до чинного законодавства, а саме:
з метою врахування особливостей не лише укладання, а й виконання, розірвання, визнання недійсними договорів, які укладаються на аукціонах і прилюдних торгах, пропонується главу 22 ГК України «Виконання господарських зобов’язань. Припинення зобов’язань» доповнити статтею 2081 «Особливості виконання, розірвання, визнання недійсними господарських договорів, укладених на публічних торгах» наступного змісту: «До виконання, розірвання, визнання недійсними господарських договорів, укладених на публічних торгах, застосовуються загальні правила, встановлені до договорів, укладених на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється проведення публічних торгів»;
з ціллю зменшення вірогідності реалізації арештованого майна без законних підстав пропонується ч. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» доповнити словами «спеціалізованій організації, якій майно було передане на реалізацію»;
для більш чіткого врегулювання питань договірних відносин у сфері реалізації арештованого майна запропоновано ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» викласти в наступній редакції: «Реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями – переможницями тендеру (конкурсу), з якими укладено генеральний договір про реалізацію арештованого майна, на яке звернене стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень. Реалізація арештованого майна, на яке звернене стягнення у відкритому виконавчому провадженні, шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах, здійснюється спеціалізованою організацією, з якою органом державної виконавчої служби, укладається договір про надання послуг з реалізації відповідного арештованого майна»;
для конкретизації правової регламентації питань господарсько-правової відповідальності за порушення у сфері реалізації арештованого майна главу 10 Закону України «Про виконавче провадження» доповнити такими статтями.
Стаття 881. Відповідальність за порушення у сфері реалізації арештованого майна. За порушення у сфері реалізації арештованого майна спеціалізована організація та орган державної виконавчої служби несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушника господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.
Стаття 882. Відшкодування збитків за порушення у сфері реалізації арештованого майна. Орган державної виконавчої служби при порушенні зобов’язання перед спеціалізованою організацію або спеціалізована організація при порушенні зобов’язання у сфері реалізації арештованого майна чи встановлених вимог до здійснення діяльності з реалізації арештованого майна, повинні відшкодувати спричинені цим збитки у повному обсязі.
Стаття 883. Склад збитків. До складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка порушила зобов’язання у сфері реалізації арештованого майна, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена за оціночною вартістю, встановленою державним виконавцем самостійно або із залученням оцінювача; додаткові витрати, тобто це витрати, пов’язані із повторним залученням оцінювача, транспортними витратами, зменшенням вартості арештованого майна, більшим розміром винагороди тощо; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною (встановлений крок прилюдних торгів або аукціону, винагорода спеціалізованої організації та ін.).
Стаття 884. Адміністративно-господарські санкції. За вчинення спеціалізованою організацією таких правопорушень, як продаж арештованого майна без проведення прилюдних торгів/аукціону або до укладання договору про надання послуг з реалізації арештованого майна, після закінчення строку реалізації, під час відкладення, зупинення або закінчення виконавчого провадження, з неї стягується штраф у двократному розмірі отриманої за реалізацію винагороди.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про державну виконавчу службу: Закон України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36-37. – Ст. 243. – (зі змін. та допов.).
2. Про виконавче провадження: Закон України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207. – (зі змін. та допов.).
3. Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій: Наказ Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 51. – Ст. 2563.
4. Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна: Наказ Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 44. – Ст. 2214.
5. Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна: Наказ Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року №42/5 // Офіційний вісник України. – 1999. - № 29. – Ст. 1511.
6. Гончаренко Т. Оппоненты «Укрспецюста»: монополия еще жива / Татьяна Гончаренко // Юридическая практика. – 2002. – 12 нояб. (№ 46). – С. 1-2.
7. Гудим С. Кто будет заниматься реализацией арестованной недвижимости [Электронный ресурс] / С. Гудим. – Режим доступа: http://www.uspex.kiev.ua/statti1/arest.htm.
8. Опрышко О. Битва интересов / Оксана Опрышко // Бизнес. – 2001. – 7 мая (№ 19). – С. 14-15.
9. Оніщук М. Державна виконавча служба: на шляху до реформ та ефективності / Микола Оніщук // Дзеркало тижня. – 2008. – 8-14 берез. (№ 9). – С. 6.
10. Тимошевская А. Арестанты / Анна Тимошевская // Бизнес. – 2007. – 18 июня (№ 25 (752). – С. 28-29.
11. Білоусов Ю.В. Виконавче провадження: [навч. посіб.] / Юрій Валерійович Білоусов. – К.: Прецедент, 2005. – 192 с.
12. Про затвердження Положення про умови і порядок проведення тендерів (конкурсів) з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна: Наказ Мінюсту від 11 листопада 2003 року № 136/5 // Офіційний вісник України. – 2003. - № 46. – Ст. 2414.
13. Шупеня М. Шляхи удосконалення діяльності державної виконавчої служби / М. Шупеня, О. Кузь, Б. Бачук // Право України. – 2005. – № 5. – С. 36-38.
14. Герасименко Н.В. Проблемы управления службой судебных приставов [Электронный ресурс] / Н.В. Герасименко // Третейский суд Фонда Юрбюро. – М., 2002. – Режим доступа: http://arbitr.msk-arbitr.ru/upload/idx/0/025/article/.
15. Казакова А.В. Реализация арестованного имущества по договору комиссии [Электронный ресурс] / А.В. Казакова // ЗАО «Аудит Приват Сервис», 2000. – Режим доступа: http://audit.perm.ru/article2.htm.
16. Теоретические проблемы хозяйственного права / [Т.Е. Абова, М.М. Богуславский, З.М. Заменгоф и др.]; под ред. проф. В.В. Лаптева. – М.: Наука, 1975. – 413 с.
17. Про затвердження Порядку звернення стягнення на рухоме майно, що перебуває у податковій заставі, для погашення податкової заборгованості платника податків (крім фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності) та реалізації такого майна: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 червня 1998 року № 941 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 25. – Ст. 926. – (втратила чинність).
18. Зобов’язальне право: теорія і практика / [О.В. Дзера, Н.С. Кузнецова, В.В. Луць та інші]; за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.
19. Вилесова О. Некоторые вопросы обращения взыскания на имущество организации – должника в рамках исполнительного производства / О. Вилесова, А. Казакова // Приложение к журналу «Хозяйство и право». – 2001. – № 2. –64 с.
20. Советский энциклопедический словарь [гл.ред. А.М. Прохоров]. – изд. 4-е. – М.: Сов.энцикл., 1987. – 1600 с.
21. Головин В.В. Административно-правовое регулирование реализации арестованного имущества: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 «Конституционное право; государственное управление; административное право; муниципальное право» / В.В. Головин. – Омск, 2000. – 20 с.
22. Малешин Д.Я. Движение дела по стадиям в исполнительном производстве / Д.Я. Малешин // Исполнительное право. – 2006. – № 1. – С. 29-35.
23. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18-22. – Ст. 144. – (зі змін. та допов.).
24. Вінник О.М. Господарське право: [курс лекцій] / Оксана Мар’янівна Вінник. – К.: Атака, 2004. – 624 с.
25. Знаменский Г.Л. Хозяйственная деятельность как предмет хозяйственного права / Г.Л. Знаменский // Хозяйственное право: учебник / В.К. Мамутов, Г.Л. Знаменский, В.В. Хахулин и др.; под ред. В.К.Мамутова – К.: Юринком Интер, 2002. – С. 9-19.
26. Щербина В.С. Господарське право України: [навч. посіб.] / Валентин Степанович Щербина. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 256 с.
27. Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: всего статей – 44196. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://slovari.yandex.ru/dict/brokminor/И/34?q=.
28. Тодика О. Категорія «публічний інтерес» у конституційному праві та проблеми здійснення народовладдя / О. Тодика // Вісник академії правових наук. – 2006. - № 1 (44). – С. 67-75.
29. Вінник О.М. Системний підхід до розв’язання проблеми гармонізації публічних і приватних інтересів у господарській діяльності / О.М. Вінник // Юридична Україна. – 2003. – № 1. – С. 37-45.
30. Минюст определит, кто будет продавать конфискованное имущество [Электронный ресурс]: інформаційний портал proUA.com – Режим доступа: http://www.proua.com/news/2007/06/18/130643.html.
31. Демократическая власть «прибрала к рукам» весь рынок реализации арестованного имущества Украины / Э.М. Грамацкий, В.И. Цоклан, Г.В. Стадник // Контракты: портал для бизнеса. – 2008. – 28 марта. – Режим доступа: http://kontrakty.ua/content/view/2478/51/.
32. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. № 1576-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 49. – Ст. 682. – (зі змін. та допов.) . – (зі змін. та допов.).
33. Павлюченко Ю.М. Щодо правової природи діяльності з реалізації арештованого майна / Ю.М. Павлюченко // Економіка і право. – 2006. – № 1. – С. 29-33.
34. К какому виду деятельности (при выборе ставки единого налога для частного предпринимателя) относится продажа товаров по договору комиссии: к торговле или посредническим услугам? // Все для бухгалтера в торговле. – 2004. – № 45 (87). – С. 47.
35. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Г.Л. Знаменський, В.В. Хахулін, В.С. Щербина та ін.; за заг. ред. В.К. Мамутова. – К.: Юрінком Інтер,2004. – 688 с.
36. Погребняк А. Как посредничать в новом тысячелетии / Алла Погребняк // Бухгалтер. –2004. – № 4. – С. 45-48.
37. Про патентування деяких видів підприємницької діяльності: Закон України від 14 травня 1996 р. № 98/96-ВР // Відомості Верховної Ради України – 1996. – № 20. – Ст. 82. – (зі змін. та допов.).
38. Роздрібна, оптова торгівля. Основні поняття. Терміни і визначення: Лист Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 17 березня 1998 року № 15-03/29-192 // Атланта - налоги и бухгалтерский учет. – 1998. – 29 мая (№ 22).
39. Господарський кодекс України: науково-практичний коментар / О.І.Харитонова, О.Є. Харитонов, В.М. Коссак та ін.; за ред. О.І. Харитонової. –Х.: Одіссей, 2006. – 832 с.
40. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356. – (зі змін. та допов.).
41. Гончаренко Т. Повлияет ли проведение тендеров на «монополию» «Укрспецюста»? Тендеры не решат проблем на рынке реализации арестованного имущества / Татьяна Гончаренко // Юридическая практика. – 2003. – 4 марта (№ 9). – С. 8.
42. «Укрспецюст» нигде не будет работать один [Интервью с Министром юстиции Александром Лавриновичем] // Инвест-Газета. – 2003. – 20-26 мая. – (№ 20). – С. 5.
43. Глод Є.А. В Україні створено дієвий механізм обкрадання порядних підприємців їх боржниками / Є.А. Глод // Бизнес. – 2005. – 18 янв. - № 1-2. – С. 18-19.
44. Ожегов С.И. Словарь русского языка: Ок. 57 000 слов / Под ред. чл.-корр. АН СССР Н.Ю. Шведовой. – 18-е изд., стереотип. – М.: Рус. яз., 1986. – 797 с.
45. Хозяйственное право: учеб. пособие / под общ. ред. проф. Н.А. Саниахметовой. – Х.: Одиссей, 2004. – 640 с.
46. Кущ Л.И. Хозяйственно-правовое регулирование производства и торговли лекарственными средствами: [моногр.] / Любовь Ильинична Кущ. – Донецк: Норд-Пресс, ДонНУ, 2004. – 189 с.
47. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства екології та природних ресурсів України від 19 березня 2001 року № 52/105 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 15. – Ст. 674.
48. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт": Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту України від 1 лютого 2008 року № 140/14831 // Офіційний вісник України. – 2008. - № 16. – Ст. 420.
49. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва тютюнових виробів, оптової, роздрібної торгівлі тютюновими виробами: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 16 січня 2001 року № 4/14 // Офіційний вісник України. – 2001. - № 6. – Ст. 257.
50. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва, зберігання і реалізації племінних (генетичних) ресурсів, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства аграрної політики України від 26 лютого 2004 року № 25/52 // Офіційний вісник України. – 2004. - № 11. – Ст. 699.
51. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства фінансів України від 12 грудня 2002 року N 128/1037 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 52. – Ст. 2427.
52. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з оптової, роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин): Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства аграрної політики України від 1 лютого 2006 року № 9/30 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 9. – Ст. 566.
53. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства охорони здоров’я України від 16 лютого 2001 року № 38/63 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 10. – Ст. 421.
54. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з ветеринарної практики: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства аграрної політики України від 2 липня 2001 року № 94/186 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 29. – Ст. 1335.
55. Протоколи проведення потижневих конкурсів відділом ДВС Донецького обласного управління юстиції за 2007 рік // Архів Донецької філії товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс».
56. Орлов А. Почему на Украине «не исполнять» хорошо / Александр Орлов // Юридическая практика. – 2006. – 23 мая (№ 21). – С. 12-13.
57. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави: Наказ Державної податкової адміністрації України від 19 січня 2007 року № 18 / [Електронний ресурс] // Сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
58. Про затвердження Порядку організації митних аукціонів, реалізації товарів і транспортних засобів на митних аукціонах, товарних біржах або через підприємства торгівлі, а також розпорядження окремими видами товарів, що не підлягають реалізації: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року № 607 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 18-19. – Ст. 825.
59. Про заставу: Закон України від 2 жовтня 1992 року № 2654-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47. – Ст. 642.
60. Про іпотеку: Закон України від 5 червня 2003 року № 898-IV // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 38. – Ст. 313.
61. Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна: Постанова Кабінету Міністрів від 22 грудня 1997 року № 1148 // Офіційний вісник України. – 1998. - № 2. – Ст. 42.
62. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1 червня 2000 року № 1775-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 36. – Ст. 299. – (зі змін. та допов.).
63. Науково-практичний коментар до законів України «Про державну виконавчу службу», «Про виконавче провадження» / [В.Б. Авер’янов, Л.К. Горбунова, В.В. Комаров та ін.]; відп. ред. О.В. Лаврінович. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 320 с.
64. Фурса С.Я. Законодавство України про виконавче провадження: науково-практичний коментар / С.Я. Фурса, С.В. Щербак. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – 976 с.
65. Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні: Закон України від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 47. – Ст. 251. – (зі змін. та допов.).
66. Про затвердження Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ: Наказ Держказначейства України від 26 грудня 2003 року № 242 // Офіційний вісник України. – 2004. - № 4. – Ст. 199.
67. Лапач В.А. Система объектов гражданских прав: теория и судебная практика [Электронный ресурс] / В.А. Лапач – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2002. – 544 с. – Режим доступа: http://www.allpravo.ru/library/doc99p0/instrum2232/item2251.html.
68. Лобанцев С. Виконання рішень – головний критерій дієвості влади / Сергей Лобанцев // Право України. – 2002. – № 12. – С. 90-94.
69. Кузнецов Е.Н. Исполнительное производство Франции / Евгений Николаевич Кузнецов. – СПб.: Издат. дом С.-Петерб. гос.ун-та, 2005. – 280 с. – (Серия: Сравнительное правоведение).
70. Временная инструкция о порядке ареста и реализации прав (требований), принадлежащих должнику как кредитору по неисполненным денежным обязательствам третьих лиц по оплате фактически поставленных товаров, выполненных работ или оказанных услуг (дебиторской задолженности) при обращении взыскания на имущество организаций: Приказ Минюста РФ от 3 июля 1998 года № 76 // Бюллетень нормативных актов федеральних органов исполнительной власти. – 1998. – № 16. – С. 15-24.
71. Класифікатор професій: ДК 003:2005: Наказ Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року № 375 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
72. Про вищу освіту: Закон України від 17 січня 2002 року № 2984-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – Ст. 134. – (зі змін. та допов.).
73. Міністерство юстиції планує створити сайт публічних торгів з реалізації конфіскованого майна [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/9162.
74. Мін‘юст надасть можливість слідкувати через Інтернет за ходом виконання судового рішення [Електронний ресурс]-/ Сайт Міністерства юстиції України. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/9162.
75. Журавська В. Виконавче провадження – проблеми, перспективи та їх законодавче врегулювання / Валентина Журавська // Юридичний радник. – 2005. - № 2 (4).- С. 61 – 63.
76. Тітов М. Про деякі проблеми виконавчого провадження / Микола Тітов // Право України. – 1999. - № 11. – С. 64-68.
77. Проблемы общей теории права и государства: учебник для вузов; под общ. ред. чл.-корр. РАН, д.ю.н., проф. В.С. Нерсесянца. – М.: НОРМА-ИНФРА, 1999. – 832 с.
78. Морозова И.Б. Исполнительное производство: учеб.-практ. пособие / И.Б. Морозова, А.М. Треушников. – [4-е изд., доп.]. – М.: Издат. дом «Городец», 2006. – 560 с.
79. Валеева Р.Х. Исполнение судебных решений в первые годы советской власти / Р.Х. Валеева // Изв.вузов. Правоведение. – 1959. – № 1. – С. 109-113.
80. Цивільно-процесуальний кодекс УРСР: Закон УРСР від 18 липня 1963 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. – (втратив чинність).
81. Інструкція про виконавче провадження: Наказ Міністра юстиції СРСР від 15 листопада 1985 року № 22 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. – (втратила чинність).
82. Мамутов В.К. Развитие хозяйственного законодательства и хозяйственно-правовой мысли в суверенной Украине: науч. доклад / В.К. Мамутов. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2004. – 40 с.
83. Присяжнюк А. Цивільний і Господарський кодекси України: проблемні аспекти практичного застосування / А. Присяжнюк // Право України. – 2005. – № 3. – С. 101-103.
84. Вихров А.П. Щодо співвідношення Цивільного та Господарського кодексів України / А.П. Вихров // Право України. – 2003. - № 10. – С. 135-139.
85. Проблемні питання у застосуванні Цивільного і Господарського кодексів України / Під ред. А.Г. Яреми, В.Г. Ротаня. – К.: Реферат, 2005. – 336 с.
86. Накодексили... Комментарий к Хозяйственному кодексу // Бухгалтер. – 2004. – 16 янв.
87. Мамутов В.К. К вопросу о предметах Хозяйственного и Гражданского кодексов Украины [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.iepd.dn.ua/.
88. Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України: інформаційний лист Вищого господарського суду України від 7 квітня 2008 р. № 01-8/211 // Бізнес-Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації. Збірник систематизованого законодавства. – 2008. - № 4.
89. Про металобрухт: Закон України від 5 травня 1999 року № 619-XIV // Офіційний вісник України. – 1999. - № 21. – Ст. 937.
90. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV // Офіційний вісник України. – 2006. - № 13. – Ст. 857.
91. Правила роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами: Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31 липня 2002 року № 228 // Офіційний вісник України. – 2002. - № 34. – Ст. 1634.
92. Глухов А. Банковское законодательство: лазейка для должника / Александр Глухов // Юридическая практика. – 2002. – 5 нояб. (№ 45). – С. 7.
93. Лихацький Д. Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника / Дмитро Лихацький // Юридичний журнал. – 2006. – № 1 – С. 90-97.
94. Об исполнительном производстве: Федеральный Закон от 2 октября 2007 года [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.garant.ru/.
95. Об исполнении судебных актов и актов иных органов: Закон Республики Узбекистан от 29 августа 2001 года [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://prvostoka.h1.ru/ofic-arhiv/zakon/0004.htm.
96. О принудительном исполнении судебных актов: Закон Республики Армения от 5 мая 1998 года [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.parliament.am/legislation.php?sel=show&ID=1416&lang=rus.
97. Хозяйственно-процессуальный кодекс Республики Беларусь от 15 декабря 1998 года [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.base.spinform.ru/show_doc.fwx?regnom=1817&page=9.
98. Об исполнительном производстве и статусе судебных исполнителей: Закон Республики Казахстан от 30 июня 1998 года [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.pavlodar.com/zakon/.
99. Решетникова И.В. Исполнительное производство за рубежом / И.В. Решетникова // Право и экономика. – 2001. - № 3. – С. 38-43.
100. Кононов О.В. Судебные приставы: вчера, сегодня, завтра / О.В. Кононов, Ю.Г. Кокарев // Государство и право. – 1999. - № 1. – С. 74-78.
101. Улетова Г.Д. Перспективы института частных судебных приставов – исполнителей в России [Электронный ресурс] / Г.Д. Улетова // Эж-Юрист. – 2006. - № 27. – Режим доступа: http://www.gazeta-yurist.ru.
102. Щербак С. Сущность исполнительного производства / Светлана Щербак // Юридическая практика. – 2006. – 9 мая (№ 19). – С. 14-15.
103. Новые законопроекты // Юридическая практика. – 2008. – 22 апр. (№ 17).
104. Козлова Н. Новый закон поможет лучше и быстрее выполнить решение суда / Н. Козлова // Российская газета. – 2007. – 6 окт.
105. Демина Е. Риэлторы нашли выход / Екатерина Демина // Деловая столица. – 2004. – 1 нояб.
106. Риэлторам дали команду «на старт» // Галицкие контракты. – 2002. - № 47.
107. Павлюченко Ю.М. Умови і порядок проведення тендерів (конкурсів) з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого майна державними виконавцями / Ю.М. Павлюченко // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: сб.науч.тр. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований; редкол.: Мамутов В.К. (отв.ред.) и др. – Донецк: ООО «Юго-Восток ЛТД», 2005. – С. 256-261.
108. Павлюченко Ю.М. Щодо порядку реалізації арештованого майна / Ю.М. Павлюченко // Проблемы и перспективы развития юридической науки в Украине: матер. итоговой науч. конф. Донецкого нац. ун-та за период 2005-2006 гг.: Правоведение (г. Донецк, апрель 2007 г.) / Отв.ред. В.Д. Волков. – Донецк: «Юго-Восток, Лтд», 2007. – С. 235-238.
109. Володина Ю. Нарушение «Укрспецюстом» правил публичных торгов привело к признанию их недействительными / Юлия Володина // Юридическая практика. – 2003. – 8 янв. (№ 1).
110. Цивільний кодекс України: Коментар. – Х.: Одіссей, 2003. – 856 с.
111. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про заставу": роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/602 від 24.12.1999 в редакції від 18 листопада 2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
112. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 4. Ст. 28. – (зі змін. та допов.).
113. Щодо визначення єдиного порядку реалізації заставленого нерухомого майна у процедурі виконавчого провадження: роз’яснення Міністерства юстиції України від 05.07.2006 р. № 25/7-33-4584 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/8300.
114. Гудим С. Ход конем / Сергей Гудим // Бизнес. – 2002. – 11 нояб. (№ 46). – С. 8-9.
115. Относительно нарушения права субъектов предпринимательской деятельности проводить публичные торги по реализации арестованного недвижимого имущества: решение хозяйственного суда г. Киева от 17 января 2002 г. // Юридичний вісник України. – 2002. – №39, 40.
116. Павлюченко Ю.М. Визначення поняття спеціалізованої організації з реалізації арештованого майна / Ю.М. Павлюченко // Правничий часопис Донецького університету. – 2006. – № 2. – С. 77-83.
117. Саниахметова Н.А. Проблемы терминологического согласования легальних дефиниций в хозяйственном законодательстве Украины / Н.А. Саниахметова // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: сб.науч.тр. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований; редкол.: Мамутов В.К. (отв. ред.) и др. – Донецк: ООО «Юго-Восток ЛТД», 2005. – С. 41-45.
118. Скомороха Л.В. Державна виконавча служба: історія і сучасність / Л.В. Скомороха, Л. Скомороха // Право України. – 2002. – № 8. – С. 94-98.
119. Заворотько П.П. Виконання судових рішень в Українській СРСР / П.П. Заворотько., В.П. Пастухов. – К., 1973. – 216 с. – (Історико-правовий нарис).
120. Щербак С.В. Адміністративно-правове регулювання виконавчого провадження в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес, інформаційне право, фінансове право (теорія управління)» / С.В. Щербак. – К., 2002. – 16 с.
121. Васьковский Е.В. Учебник гражданского процесса [Электронный ресурс] / Е.В. Васьковский // Все о праве [Электронная библиотека] – М., 1917. – 387 с. – Режим доступа: http://allpravo.ru/library/doc2472p/instrum4301/.
122. Про створення спеціалізованого державного підприємства «Укрспец’юст»: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 липня 1999 р. № 1270 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 29. – Ст. 1477.
123. О Российском фонде федерального имущества: Постановление Правительства Российской Федерации от 25 декабря 2002 года № 925 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.fpf.ru/.
124. Райзберг Б. А. Современный экономический словарь. 5-е изд., перераб. и доп. / Б.А. Райзберг, Л.Ш. Лозовский, Е.Б. Стародубцева. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 495 с.
125. Исполнительный кодекс Республики Молдова от 24 декабря 2004 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.yandex.ru/yandsearch?tex.
126. Нестерова О. Реализация арестованного имущества, далее – несостоятельность [Электронный ресурс] / Оксана Нестерова // Экономическое обозрение. – 2003. – 12 дек. (№ 46).
127. Про затвердження Інструкції про порядок видачі дозволів на виготовлення, ремонт та реконструкцію підйомних споруд і здійснення нагляду за виконанням цих робіт: Наказ Держнаглядохоронпраці від 12 грудня 1995 р. № 189 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.liga.net.
128. Про затвердження Правил будови і безпечності експлуатації трубопроводів пари та гарячої води: Наказ Держнаглядохоронпраці від 8 вересня 1998 р. № 177 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 41. – Ст. 1532.
129. Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання України: Наказ Держнаглядохоронпраці від 1 жовтня 1997 р. № 254 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 21. – Ст. 781.
130. Про затвердження Правил утримання жилих будинків та при будинкових територій: Наказ Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. № 76 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 35. – Ст. 2158.
131. Про металобрухт: Закон України від 5 травня 1999 року №619-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 25. – Ст. 212. – (зі змін. та допов.).
132. Сумин В.П. Обращение взыскания на права (требования) по неисполненным денежным обязательствам [Электронный ресурс] / В.П. Сумин/. – Режим доступа: http://www.legist.ru/stat1.html.
133. Саніахметова Н. Поняття суб’єктів підприємницької діяльності / Н. Саніахметова // Право України. – 2001. – № 9. – С. 28-33.
134. Хозяйственное право: учебник / В.К. Мамутов, Г.Л. Знаменский, В.В. Хахулин. и др.]; под ред. В.К. Мамутова. – К.: Юринком Интер, 2002. – 912 с.
135. Лаптев В.В. Научные проблемы хозяйственного права / В.В. Лаптев // Советское государство и право. – 1965. – № 4. – С. 44-54.
136. Визначено торгівельні організації, що будуть реалізовувати конфісковане майно у 2005 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.minjust.gov.ua/?do=d&did=4479&sid=news.
137. Смирнов А. Вошли в долю. Рынком реализации конфискованного имущества заинтересовались компании по выбиванию долгов / А. Смирнов // Деловая столица. – 2007. – 25 июня.
138. О проведении конкурсного отбора специализированных организаций для реализации конфискованного, арестованного, и бесхозяйного имущества // Федеральный долговой центр при Правительстве Российской Федерации сообщает // Государство и экономика. – 2003. – 17 фев.
139. Мартемьянов В.С. Хозяйственное право: курс лекций. Том 1. Общие положения / В.С. Мартемьянов. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – 312 с.
140. Проекти Законів «Про порядок проведення прилюдних торгів» та «Про здійснення операцій з нерухомим майном» // Електронна інформаційно-п