ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ :



  • title:
  • ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ
  • The number of pages:
  • 218
  • university:
  • ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ
  • The year of defence:
  • 2005
  • brief description:
  • ЗМІСТ
    ВСТУП_______________________________________________________4

    РОЗДІЛ І. ДЕМОКРАТИЧНІ ЗАСАДИ СУДОВОЇ ВЛАДИ
    1.1. Роль демократії у становленні незалежної Української держави___________________________________________________________12
    1.2. Основні риси демократизму судової системи України __________22
    1.3. Концептуальні проблеми правового регулювання управлінської діяльності у судовій системі в умовах демократії________________________42
    Висновки до розділу___________________________________________65

    РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ В СУДОВІЙ СИСТЕМІ
    2.1. Завдання і функції управлінських структур судів та органів суддівського самоврядування_________________________________________68
    2.2. Форми управлінської діяльності в судовій системі та проблеми їх демократизації______________________________________________________90
    2.3. Шляхи демократизації вирішення кадрових питань у судах_____________________________________________________________103
    2.4. Засоби забезпечення незалежності суддів в умовах демократизації життя суспільства__________________________________________________123
    2.5. Актуальні проблеми забезпечення прав представників суддівського співтовариства_____________________________________________________135
    Висновки до розділу__________________________________________150

    РОЗДІЛ 3. ДЕЯКІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ АСПЕКТИ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ СУДОВОГО УПРАВЛІННЯ
    3.1. Процесуальна регламентація як умова додержання демократичних засад у діяльності внутрішньосудових колегіальних органів управління і органів суддівського самоврядування_________________________________154
    3.2. Демократизація формування складу колегіальних управлінських структур у судовій системі__________________________________________159
    3.3. Засоби демократизації порядку прийняття управлінських рішень колегіальними органами судового управління і самоврядування___________176
    Висновки до розділу__________________________________________187
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ПО РОБОТІ ___________________________190
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ__________________________196
    ДОДАТОК___________________________________________________

















    ВСТУП
    Актуальність теми. У статті 1 Конституції України задекларовано, що суверенна і незалежна Україна є не лише соціальною і правовою, але демократичною державою. Незважаючи на труднощі і тимчасові відкати, держава Україна і українське суспільство просуваються по шляху зміцнення і розвитку демократії. Це стосується і судової системи України.
    Судово-правова реформа, яка триває в Україні з 1992 року, спрямована не лише на підвищення ефективності правосуддя заради забезпечення прав і свобод людини і громадянина, але й на вдосконалення системи управління судовою системою, що є можливим лише на основі її демократизації. Практика реалізації законодавства про судоустрій останніх років висвітлила ряд проблем, що потребують теоретичного осмислення для вироблення пропозицій організаційно-правового характеру.
    Проблеми демократизації судової системи в науці судоустрою розглядалися в контексті загальних питань судово-правової реформи. Ім були присвячені праці таких науковців України, як С.Василюк, Ю.Грошевий Л.Давиденко, В.Долежан, А.Жуковський, О.Захарова, С.Ківалов, С.Костицький, Р.Куйбіда, І.Марочкін, М.Мельник, Ю.Михєєнко, О.Михайленко, Л.Москвич, І.Назаров, Г.Омельяненко, С.Подкопаєв, Ю.Полянський, С.Прилуцький, М.Руденко, М.Сірий, Р.Шишкін, В. Смородинський, В.Тертишник М.Штефан та ін.; російських науковців -Є.Абросимової, А.Власова, М.Клеандрова, В.Семенова В.Терехіна, В.Яковлєва та ін.
    Серед дослідників цих проблем необхідно виділити суддів-практиків, у тому числі з науковими ступенями: В.Бринцева, В. Волкова, Л.Виноградову, В.Городовенка, В.Іртегова, Ю.Кармазіна, В.Косарева, М.Короткевича, В.Маляренка, О.Пасенюка, П.Пилипчука, Д.Притику, В.Скомороху, В.Стефанюка, А.Стрижака, С.Штогуна, М.Хандуріна, а також народних депутатів України О. Бандурку, С. Гавриша, О. Задорожного, І. Коліушка, М. Оніщука, В.Онопенка, Б. Коновалюка, В. Шишкіна та ін.
    Використовувались роботи дослідників з країн "далекого зарубіжжя" таких, як У.Бернам, Д.Кларк, П.Мегнусон, Д.Мердок, Д.Оберто, П.Трот, Ф.Фрізон, Б.Футей.
    Проте висловлювання зазначених авторів з питань демократизації судової системи носять фрагментарний характер, особливо щодо діяльності органів суддівського самоврядування, а монографічні дослідження зазначених питань взагалі відсутні. Усе це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження. Ураховуючи масштаби проблематики, не всі питання демократизації відносин у сферах судової влади і суддівського співтовариства розглянуті достатньо повно - головна увага приділялася колегіальнім органам судового управління та органам суддівського самоврядування.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі судових та правоохоронних органів Одеської національної юридичної академії відповідно до плану наукових досліджень кафедри і з урахуванням Державної цільової комплексної програми «Проблеми організації діяльності суду і правоохоронних органів в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави» (державна реєстрація № 180.0.09931).
    Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження концептуальних проблем демократизації судової системи України є вивчення впливу цих процесів на ефективність правосуддя, захист прав і свобод громадян та інтересів членів суддівського співтовариства.
    Поставлена мета обумовила потребу у вирішенні таких завдань:
    - проаналізувати взаємозалежність між процесами демократизації українського суспільства і судової системи, демократичний зміст основних принципів судоустрою і судочинства;
    - оцінити роль суддівського самоврядування як важливого фактору становлення судової влади, захисту прав і інтересів суддів, демократизації відносин між членами суддівського співтовариства;
    - визначити завдання і функції управлінських структур судової влади та органів суддівського самоврядування з врахуванням потреб їх дальшої демократизації;
    - розкрити зміст сучасних форм управлінської діяльності в судовій системі і окреслити напрямки їх удосконалення;
    - з’ясувати можливості демократизації кадрової політики в судовій системі;
    - запропонувати засоби зміцнення незалежності суддів з використанням демократичного потенціалу судово-правової реформи;
    - проаналізувати зміст існуючих гарантій прав та інтересів членів суддівського співтовариства і виробити пропозиції щодо їх посилення;
    - проаналізувати ефективність правового регулювання процесуальних аспектів у діяльності колегіальних органів судового управління та органів суддівського самоврядування.
    Об'єктом дослідження є управлінсько-правові відносини у судовій системі і суддівському співтоваристві.
    Предмет дослідження - демократичні засади судової влади, основні напрямки демократизації управління в судовій системі України, процесуальні аспекти демократизації судового управління.
    Методи дослідження. З урахуванням теми і завдань дослідження в дисертаційній роботі використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, властивих сучасній правовій науці.
    Застосування універсального діалектичного методу дозволило дослідити проблеми демократичного наповнення відносин у сфері судової влади в єдності їх соціального змісту та правової форми з урахуванням суперечливості цих процесів і визначити шляхи розв'язання пов`язаних з цим проблем. Використання історичного методу дало можливість простежити процеси демократизації в цій сфері на різних етапах розвитку суспільства, в тому числі в ході судово-правової реформи. Компаративний метод використано для порівняння змісту взаємопов'язаних норм судоустрійного законодавства для вироблення їх оптимальної моделі, а також для зіставлення відповідних норм законодавства України й інших держав. Формально-юридичний аналіз нормативних актів використовувався для виявлення прогалин і суперечностей в них з метою внесення пропозицій щодо їх вдосконалення. Метод системно-структурного аналізу дозволив встановити об'єктивні взаємозв'язки між процесами, що супроводжують демократизацію судової влади і суддівського самоврядування. При цьому бралися до уваги вимоги формальної логіки при обґрунтуванні висновків і пропозицій роботи. Соціологічний метод використовувався при опитуванні суддів з різних проблем, піднятих в дисертації.
    Теоретичну основу дослідження становлять не лише роботи вчених України та зарубіжних країн з питань судоустрою та судочинства, але також праці дослідників з проблем теорії держави і права, конституційного та адміністративного права, таких як В.Авер'янов, С.Алєксєєв, О.Андрійко, М.Баймуратов, Р.Батанов, К.Гаджієв, А.Георгіца, В.Гончаренко, Є.Додін, Л.Киричено, А.Колодій, Г.Мурашин, А.Мучник, В.Погорілко, О.Петришин, Т.Пікуля, О.Полякова, О.Прієшкіна, П..Рабінович, О.Скакун, І.Степаненко, Ю.Тодика, О.Тодика, В.Цвєтков, В.Шаповал, Ю.Шемшученко та ін.
    Наукова новизна одержаних результатів обумовлюється тим, що у вітчизняній літературі вперше на монографічному рівні досліджено організаційно - правові аспекти впровадження демократичних засад у судове управління, сформульовані висновки і пропозиції, а саме:
    - обґрунтовано положення, відповідно до якого демократизм судової системи - це властивий їй стан, що характеризується особливою роллю судової влади у системі поділу влади як арбітра у вирішенні конфліктів на ґрунті реалізації норм права, гаранта захисту прав і свобод людини і громадянина, особливим демократичним порядком формування її структур, високим статусом суддів у суспільстві, досконалістю вирішення процесуальних і управлінських питань;
    - проаналізовано зміст конституційних принципів судоустрою і судочинства з точки зору їх демократичної спрямованості;
    - суб'єктами управління у судовій системі, крім керівників судів та їх структурних підрозділів, є колективні органи управління (президії і пленуми судів), органи, що входять до інфраструктури судової влади, а також суддівські колективи і органи суддівського самоврядування; самоврядовані суддівські структури є особливою частиною судової системи;
    - запропоновано визначення суддівського самоврядування як складової частини судового управління, діяльності суддівського співтовариства, його окремих частин та їх представницьких органів, спрямованої на забезпечення нормального функціонування судової системи, прав та інтересів суддів шляхом участі у вирішенні управлінських питань в межах і порядку, передбачених законом;
    - визначені основні риси суддівського самоврядування;
    - обґрунтовано тезу про те, що суддівське самоврядування є проявом корпоративної та елітарної демократії;
    - визначено перелік і розкрито суть основних принципів суддівського самоврядування, обґрунтована потреба їх закріплення у Законі про судоустрій;
    - визначено перелік управлінських функцій у судовій системі, внесено пропозиції щодо їх демократизації: порядку розподілу справ між суддями, інформаційно-аналітичної діяльності, інформування громадськості про діяльність судів, представницької функції тощо;
    - проаналізовано демократичний зміст таких форм управлінської діяльності, як видання актів локальної та відомчої нормотворчості, актів правозастосування, формування внутрішньосистемних організаційних структур судової системи, обговорення питань діяльності судових і самоврядних структур, контролю, координації з іншими органами;
    - внесено пропозиції щодо подальшої демократизації формування складу суддів, усунення бюрократичних перекручень у процесі складання присяги новопризначеними суддями;
    - запропоновано власний варіант порядку призначення суддів на керівні посади в судах - Радою суддів України за наслідками попереднього обговорення у колективах суддів і радами суддів;
    - запропоновано вжиття додаткових організаційно-правових заходів із убезпечення незалежності суддів, включення до законодавства норм про: неприпустимість складання суддями звітів і давання пояснень з приводу судових справ, висловлювання наперед органами масової інформації думок щодо ходу і результатів судового розгляду; входження суддів до складу комісій комітетів, створюваних іншими органами влади; конкретизовані завдання різних державних і недержавних структур щодо забезпечення принципу незалежності суддів;
    - внесено пропозиції щодо демократизації вирішення питань фінансово ресурсного забезпечення судової системи, встановлення обов'язкової участі Ради суддів України в розрахунку потреб фінансового забезпечення судів і суддів, його обговоренні урядом і парламентом, покладення на Раду суддів України функцій головного розпорядника бюджетних коштів, виділених на потреби судів;
    - розкрито особливості захисту прав та інтересів суддів з використанням конституційно-правових, адміністративно-правових механізмів, парламентського контролю, судів загальної юрисдикції, а також повноважень органів суддівського самоврядування; запропоновано включити до Закону “Про статус суддів” окрему статтю "Права суддів" та у Законі України "Про судоустрій" серед основних завдань органів суддівського самоврядування передбачити захист прав, свобод та інтересів суддів;
    - обґрунтовується позиція, за якою процес судового управління є різновидом юридичного процесу, що охоплює як державні структури, так і органи суддівського самоврядування;
    - запропоновано низку пропозицій, спрямованих на удосконалення процесуальних норм у діяльності колегіальних органів судового управління та органів суддівського самоврядування для поглиблення демократичних засад їх діяльності.
    Практичне значення результатів дослідження проявляється
    -у нормотворчій сфері - для вдосконалення законодавства про судоустрій, статус суддів, регламентних процесуальних актів органів судового управління і суддівського самоврядування;
    -у науково-дослідницькій роботі - для подальшого вивчення організаційно-правових аспектів діяльності зазначених структур;
    -у правозастосовчій сфері - для забезпечення однакового застосування норм права у процесі судового управління та діяльності органів суддівського самоврядування;
    -у навчальному процесі - для. викладання навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів» і спецкурсів "Судове управління" і "Суддівське самоврядування".
    Апробація результатів дисертаційного дослідження . Дисертацію обговорено і схвалено на засіданні кафедри організації судових та правоохоронних органів Одеської національної юридичної академії. Основні положення, висновки і рекомендації дисертації доповідалися автором: на V та VІІ з’їздах суддів України (2002 та 2005 роки) на XII міжнародній конференції суддів у Києві (2005 р.), парламентських слуханнях про хід судово-правової реформи в Україні (2005 р.); засіданнях профільних комітетів Верховної Ради України з питань судово-правової реформи; засіданнях Пленуму Верховного Суду України, Президії Верховного Суду України, Науково-консультативної ради Верховного Суду України, Ради суддів України, спільних засіданнях Президії Верховного Суду України, Ради суддів країни та колегії Державної судової адміністрації України; наукових конференціях викладачів і аспірантів Одеської національної юридичної академії у 2004-2005 роках.
    Публікації. Основні теоретичні положення, висновки і рекомендації дисертації сформульовані в 5-х публікаціях у фахових виданнях та в інших публікаціях у юридичній періодиці та Науково-практичному коментарі до Закону України «Про судоустрій України» (К.: 2003 р.)
    Нормативний матеріал у роботі використаний станом на 20 березня 2006 року.
    Структура дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів (одинадцяти підрозділів), висновків, списку використаних джерел (305 найменувань) на 216 сторінках. Загальний обсяг дисертації 195 сторінок (без списку використаних джерел).
  • bibliography:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ПО РОБОТІ

    У незалежній державі Україна демократія як державний режим перебуває на стадії становлення. Ці процеси супроводжуються пошуками нових форм участі громадян в управлінні справами держави і суспільства, розвитком інститутів громадянського суспільства.
    Необхідним атрибутом демократичної держави є забезпечення належної ролі судової влади в житті суспільства. З одного боку, демократизація суспільних відносин сприяє підвищенню авторитету судової влади, а, з іншого - судова влада своєю діяльністю сприяє поглибленню демократичних процесів у суспільстві, передусім забезпеченню належного захисту прав і свобод людини.
    Для судової влади є органічно властивою її організація та діяльність на демократичних засадах, що проявляється у сферах як внутрішніх, так і зовнішніх відносин.
    У сфері внутрішніх відносин демократизм проявляється через неухильне додержання у судовій системі принципу самостійності судів і незалежності суддів, специфічність методів судового управління, своєрідне поєднання прав і свобод суддів у порівнянні з іншими представниками влади. У сфері зовнішніх відносин судова влада виступає як найважливіший гарант нормалізації суспільних конфліктів на ґрунті реалізації права, чому сприяє всеосяжність судового контролю за діяльністю інших гілок влади і, навпаки, неприпустимість втручання з їх боку у здійснення правосуддя.
    Демократизм судової влади проявляється через усі принципи судоустрою і судочинства, передбачені Конституцією і законами України, в тому числі у такій складовій частині судоустрою, як судове управління. Його важливою рисою є існування з судовій системі колегіальних органів: президій і пленумів судів. Поступово з органів судової влади вони перетворилися на управлінські структури судової системи.
    Важливим показником демократизації у сфері судоустрою є становлення системи суддівського самоврядування.
    Його існування випливає безпосередньо з Основного Закону, уособлює публічну владу поряд з владою місцевого самоврядування; його органи, будучи частиною судової системи, мають самостійний статус, власні завдання і компетенцію, взаємодіють з суб’єктами внутрішньосудового управління; суддівське співтовариство делегує частинну своїх функцій і повноважень органам суддівського самоврядування; через поєднання функцій державних органів і органів суддівського самоврядування і використання методів управління, властивим громадським об'єднанням, вони наближаються до суб’єктів громадянського суспільства; в основі суддівського самоврядування лежить захист професійних інтересів; суддівське самоврядування базується не на самоорганізації, а безпосередньо на підставі закону; організаційно-управлінська діяльність його структур фінансується за рахунок держбюджету.
    Існування поряд з суддівським самоврядуванням інших професійних об'єднань суддів хоча і не суперечить закону, але є недоцільним як таке, що розпорошує зусилля суддівського співтовариства у захисті його інтересів.
    Завданнями судового управління, в якому беруть участь і управлінські структури судової системи, і органи суддівського самоврядування, є вжиття заходів щодо забезпечення ефективної діяльності судів по здійсненню правосуддя.
    Серед функцій судового управління виділяються такі: забезпечення організаційного порядку, оперативне розпорядництво, інформаційно-аналітична діяльність, організація і ведення кадрової роботи, забезпечення самостійності судів і незалежності суддів, ресурсне забезпечення, розгляд звернень громадян, представницька функція. Всі ці функції у сукупності сприяють упорядкуванню управлінської діяльності, а, значить, і її демократизації.
    Формами управлінської діяльності в судовій системі є: видання актів локальної і відомчої нормотворчості, формування внутрішньосистемних організаційних структур, проведення організаційних заходів, пов’язаних з обговоренням питань діяльності судових і самоврядних структур; виконання організаційно-технічних і матеріально-технічних операцій, здійснення координації з іншими органами, здійснення контролю. Уся ця діяльність регулюється судоустрійним законодавством, іншими нормативно-правовими актами, включаючи регламентні документи судів і самоврядних органів.
    У сучасних умовах на першочергову увагу заслуговують такі організаційно-правові питання демократизації судової системи: розподіл справ між суддями під контролем суддівських колективів і органів суддівського самоврядування; упорядкування процедури призначення на суддівські посади, усунення їх забюрократизованості, надання права вирішувати питання про призначення суддів виключно Президенту України; підвищення оперативності складання присяги новопризначеними суддями; підвищення ролі органів суддівського співтовариства у призначенні суддів на керівні посади в цих судах. Цей процес можна було б розбити на два етапи: обговорення кандидатур зборами суддів та їх затвердження радами суддів і Радою суддів України.
    У законодавстві про судоустрій необхідно передбачити заходи заохочення щодо суддів, визначити компетенцію органів суддівського самоврядування у вирішенні цих питань, запровадити почесне звання “Заслужений (або почесний) суддя України”.
    Поглиблення демократизму судової системи України прямо залежить від забезпечення самостійності судів і незалежності суддів. У зв'язку з цим у Законі про судоустрій доцільно відтворити норми, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 12-1996 р. (щодо неприпустимості вимагати від суддів звітів і пояснень з приводу судових справ, заборони органам масової інформації висловлювати наперед думки щодо результатів судових процесів або закликати суддів до винесення певних рішень).
    Форми суддівського самоврядування (збори, конференції, з'їзди) сприяють зміцненню незалежності суддів шляхом проведення колективних акцій (заяв, звернень), які привертають увагу громадськості до фактів порушень зазначеного принципу державними структурами, громадськими об'єднаннями, засобами масової інформації.
    Важливим чинником, який шкодить незалежності судової влади та уповільнює її демократизацію, є невпорядкованість ресурсного, особливо фінансового, забезпечення судів. У зв'язку з цим потрібно прямо передбачити у законодавстві обов'язкову участь Ради суддів України в розрахунку потреб фінансового забезпечення судів і суддів, його обговоренні Кабінетом Міністрів і Верховною Радою України, покладення на Раду суддів України функції головного розпорядника бюджетних коштів, виділених на потреби судів.
    Основними організаційними формами такої діяльності слід визнати:
    а) вивчення членами рад суддів, Ради суддів України з залученням спеціалістів причин та умов, що заважають нормальному функціонуванню судової системи і, як наслідок, сприяють порушенням прав і законних інтересів суддів; б) участь представників органів суддівського самоврядування в розгляді питань захисту прав суддів компетентними владними структурами; в) обговорення пов'язаних з цим питань на засіданнях Рад суддів з запрошенням керівників відповідних державних органів; г) звертання до органів державної влади з вимогами про усунення порушень; д) врегулювання заходами громадського впливу конфліктних ситуацій, що виникають у суддівському середовищі. Доцільно надати радам суддів право звертатися у загальні суди для захисту колективних та індивідуальних інтересів і прав представників суддівського співтовариства.
    Діяльність колегіальних органів судового управління та органів суддівського самоврядування повинна відбуватися у визначених нормативними актами процесуальних формах, виходячи з широкого розуміння юридичного процесу. Чіткість і конкретність управлінських процедур підсилює ефективність колективного ухвалення управлінських рішень. Між тим сучасне врегулювання цих процедур є недостатньо чітким і недосить конкретним. Це стосується як порядку формування колегіальних управлінських структур, так і процедур їх діяльності.
    У зв'язку з цим є доцільним: 1) передбачити в законі певні терміни (до п'яти років) перебування суддів у президіях апеляційних та спеціалізованих судів; 2) включити до складу президій за посадою голів судових палат; 3) передбачити в законі, хто має право висувати кандидатури до складу президій, а також обрання членів президій на альтернативній основі.
    Доцільно передбачати можливість участі в роботі зборів суддів суддів у відставці. Періодичність проведення засідань рад суддів потрібно встановити в Законі про судоустрій не рідше одного разу на три місяці тощо.
    Серед рішень, які приймають колегіальні управлінські і самоврядні органи, можна виділити такі: рішення про обрання на виборні посади,
    про призначення на посади, про погодження органами суддівського
    самоврядування видання індивідуальних правових актів іншими органами;
    про затвердження проектів управлінських актів, рішення-пропозиції,
    рішення-звернення, рішення-роз'яснення, рішення-висновки.
    У Законі про судоустрій необхідно закріпити право президій вищих спеціалізованих судів затверджувати регламенти їх діяльності, передбачити право зборів суддів направляти пропозиції щодо вдосконалення законодавства і практики його застосування до Верховного Суду України і суб'єктів законодавчої ініціативи; скорегувати повноваження пленумів вищих спеціалізованих судів і Пленуму Верховного Суду України, викладені в статтях 44 і 55 Закону про судоустрій щодо звертання їх до Конституційного Суду України з урахуванням вимог Конституції і Закону про Конституційний Суд; пов'язати потребу у визнанні нечинними Пленумом Верховного Суду України роз'яснень пленумів вищих спеціалізованих судів з невідповідністю їх вимогам Конституції і законів.
    На основі аналізу практики, можна дійти висновку, що стадіями розгляду управлінсько-судовими органами і органами суддівського самоврядування питань, що відносяться до їх компетенції, 1) ініціювання розгляду; 2) підготовка до розгляду; 3) обговорення питання; 4) прийняття рішення; 5) організація його виконання. Усі ці питання мають бути врегульовані у локальних регламентних актах. Для цього потрібно узагальнити стан нормативно-регламентної бази і виробити відповідні рекомендації.
    У Законі про судоустрій і в регламентних актах доцільно з вичерпною повнотою врегулювати питання, пов'язані з визначенням кворуму для засідань колегіальних органів і зборів і способу голосування (таємного чи відкритого).
    Для усунення суперечностей і прогалин у цьому Законі стосовно обов'язковості рішень самоврядних суддівських структур відповідну норму слід скласти у такій редакції:
    Рішення з’їзду суддів України, зборів суддів, конференцій суддів, рад суддів та Ради суддів України, прийняті у межах їх компетенції, є обов`язковими для всіх професійних суддів, керівників судів, інших посадових осіб судової системи України відповідного рівня, органів Державної судової адміністрації України.
    Рішення з`їзду суддів України є обов`язковими для всіх органів суддівського самоврядування; рішення конференцій суддів – для рад суддів і зборів суддів, рішення Ради суддів України – для конференцій суддів, зборів суддів і рад суддів»










    ЛІТЕРАТУРА
    1. Аристотель: Політика. - Кн.4.- К.: 2004.- 342с.
    2. Мурашин Г.О. Демократія // Юрид. енциклопедія. - Т.2.- К.: 1999.- с.61-62.
    3. Гаджиев К.С. Политология.- М.: Лотос, 2004.- 488 с.
    4. Конституционное право. Учебник / Алхименко В. В., Богатырев А.Г., Бутылин В.П. и др. Под ред. В.В.Лазарева, - М.: Новый юрист, 1998.- 542с.
    5. В.Цветков, В.Горбатенко. Демократія – Управління. - Бюрократія. - К.: Інститут держави і права НАН ім. В. Корецького, 2001. -346 с.
    6. Політологія. - К.: Ника-центр, 2003.- 604 с.
    7. Скакун О.Ф. Теория государства и права, - X.: Консум, 2000. - 704 с.
    8. Конституційне право України /Погорілко В.., Фріцький О.Ф., Городецький О.В. та ін. –К:, Наук. думка, 1999.- 734 с.
    9. Тесленко М.В. Демократія як народовладдя // Бюлетень Міністерства юстиції України, - 2005. - № 5. – с. 17-25.
    10. Мучник А.Г. Комментарий к Конституции Украины. 2-е изд. - К.: Парл. Изд-во.- 2003. -386с.
    11. Степанов В.Р. Важнейшие критерии эффективности демократического государства // Государство и право. - 2004.- № 5.- С.93-98.
    12. Морозова Г.А. Демократична держава - шлях до соціальної, правової держави // Актуальні проблеми держави і права, - Вип. 2. -Одеса: 2001.-С.77-79.
    13. Приешкина О.В. Местное самоуправление как форма непосредственной демократии // Актуальні проблеми держави і права. – Вип. 16.- Одеса: 2002. - С.228-233.
    14. Шимін Ю.В. Демократизм конституційного ладу в Україні у
    контексті розвитку системи державної влади // Держава і право. – Вип.21. - К.:
    2003, с.187-194.
    15. Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн. Підручник. -Чернівці. - Рута, 2001, 431с.
    16. Тодика О. Верховенство влади народу в умовах становлення правової державності // Юрид. Україна. - 2004.- №5, - С. 23-27.
    17. Полякова О.М. Фактори демократизації сучасного політичного режиму // Держава і право. - Вип.І9.- К.: 2003. - с.87-92.
    18. Петришин О. Громадянське суспільство: особливості формування правової держави в Україні // Вісник Акад. правов. наук України. - 2003.- № 2.-С.142-161.
    19. Петришин О. Громадянське суспільство: особливості формування
    концепції та становлення // Проблеми законності. - Вип. 50. - Харків: 2001.-
    С.6-13.
    20.Пікуля Т.О. Механізм взаємодії громадянського суспільства і демократії // Держава і право. - Вип.4. - К.: 1999. - С.355-362.
    22. Кратюк В. В. Правові та політичні аспекти взаємодії громадянського суспільства і демократичної держави // Держава і право-Вип.7.-К.:2000. - С.222-228.
    23. Полішкарова О.О. Ступінь розвитку громадянського суспільства
    як домінанта якості демократичних перетворень // Держава і право. - Вип.14.-К.: 2001. - С.415-419.
    24. Баймуратов М.А Публичная самоуправляемая /муниципальная/ власть и гражданское общество: проблемы взаимосвязи и взаимозависимости //
    Правовые аспекты гражданского общества: реальность й перспективы.- К.:
    2003.-С.82-92.
    25. Гаджиев К.С. Концепция гражданского общества: идейные истоки
    и основные вехи формирования // Вопросы философии.-1991.-№7.-С.19-35.
    26. Колодій А.Ф. Проблеми і перспективи розвитку громадянського
    суспільства в сучасній Україні // Розвиток демократії в Україні: Наук. збірка. -
    К.:2001.-С.513-551.
    26. Степаненко І.В. Концептуальна невизначеність громадянського
    суспільства в Україні і можливості подолання // Розвиток демократії в Україні. -
    Наук. збірка.-К.: 2001.-С.581-597.
    27. Закон України “Про органи самоорганізації населення” // Відомості Верх. Ради України, - 2001.- № 44.- Ст. 254.
    28. Закон України “Про участь громадян в охороні громадського
    порядку і державного кордону” // Відомості Верх. Ради України.-2000,- № 338.-
    Ст.40.
    30. Кириченко Л.Д. Поняття і основні ознаки державної форми
    народовладдя в Україні // Держава і право. - Вип.10.- К.: 2001.-С. 206-212.
    31. Тихомиров Ю.А. Публичное право. - М: БЕК, 1995. - 486 с.
    32. Великий тлумачний словник української мови. – К: 2001.-
    1426 с.
    33. Ожегов О.М., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка,
    изд-е четвертое. - М.: 2003.- 936 с.
    34. Русско-украинский словарь. - М:, 1948.- 800 с.
    35. Батанов Р.В. Самоврядування. Юрид. енциклопедія. - Т.5.-К.: 2003. -С.413-414.
    35. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” // Відомості Верх. Ради України. - 1997.-№ 24. - Ст. 170.
    36. Погорілко В.Ф., Батанов О.В. Місцеве самоврядування // Юрид. енциклопедія. - Т.3.- К.: 2001.- С.731-732.
    37.Стефанюк В.С. Становлення судової влади в Україні триває // Відомості Верх.Суду України.-1997.- №4.- С.7-9.
    38. Качан Л. Відкритість та прозорість органів державної влади як складова демократизації суспільства // Формування демократичного та ефективного державного управління в Україні. - К.: Видання УАДУ, 2002.- С.93-103.
    39. Чиркин В.Е. Конституционные проблемы власти народа // Государство и право. - 2004.- № 9.- С.5-І2.
    40. Грудницька С.М. Корпорація //Юрид. енциклопедія. - Т.3.-К.: 2001. – с.366- 367.
    41. Новий тлумачний словник української мови. - Т.З.- Вид. друге. - К.:
    Аконіт, 2003. -928 с.
    42. Шемшученко Ю.С. Влада // Юрид. енциклопедія.- Т.1.- К:,1999.-
    С. 433-490.
    43. Крусян А.Р. Розвиток та реформування публічно-самоврядної
    влади в Україні на сучасному етапі // Актуальні проблеми держави і права. -
    Вип.16.- Одеса: 2002.- С.203-207.
    44. Чиркин В.Е. О публичной власти /постановка проблемы/ // Государство и право. - 2003.- № 10.- С.8-І5.
    45. В.Ф.Погорілко. Публічна влада // Юрид. енциклопедія.-Т.5.- К.: 1993. - с.196.
    46. Куйбіда Р.О. Реформування правосуддя в Україні: стан і
    перспективи. - К.: Атіка, 2004.-288 с.
    47. Концепція судово-правової реформи в Україні, схвалена Верховною Радою України 28 квітня 1992 року // Голос України, 1992, № 152.
    48. Семенов В.М. Суд и правосудие в СССР.- М.: Юрид. лит, 1976.- 336 с.
    49. Конституционнные основы правосудия в СССР / Ларин А.М.,
    Мельников А.А., Петрухин Л.П. и др. - М.: Наука, 1982.- 360 с.
    50. Штефан М.Й., Кочарянц Р.Г. Конституційні основи правосуддя в
    СРСР,- К.: Наук. думка, 1982.- 154 с.
    51. Стенограма VІІ з'їзду суддів України. - К.: 2005.- 111 с.
    52. Стенограма V з'їзду суддів України. - К.: 2002.- 123 с.
    53. Судова влада - не третя. Вона - одна з трьох. Засідання Комітету
    Верховної Ради України з питань правової політики // Юрид. вісник України-
    2003,- № 12.
    54. Маляренко В.Т. Правосуддя // Юрид. енциклопедія. - Т.5.- К.: 2003.-С.50-51.
    55. Сірий М.І., Тертишник В.М. Судочинство // Юрид. енциклопедія.-
    Т.5.- К:2003.- С.718-719.
    56. Петрухин И.Л. Проблема судебной власти в современной России
    // Государство и право.- 2000.- № 7.- С. 15-21.
    57. Судебная власть/ под ред. И.Л.Петрухина,- М.: Проспект, 2003.-720с.
    58. Смородинський В.О. Судова влада в Україні /загальнотеоретичні проблеми/. Автореф. дис...канд. юрид. наук.- Харків: 2001.- 20 с.
    59. Рабінович П.М. Державна влада // Юрид. енциклопедія.-Т.2.-
    К: 1999.-С.85-86.
    60. Предложения председателя Харьковского областного суда В.Д.
    Брынцева к Закону Украины “О судоустройстве” / надійшли до Верховного
    Суду України 21.03.95 р./
    61. Фойницкий И.Я. Курс уголовного судопроизводства .- СПб: 1912.- 452 с.
    62. Грошевой Ю.М. Законодательство о судоустройстве Украины и
    проблемы его кодификации // Правова система України: теорія і практика.
    Матеріали наук.-прак. конф.- К:, 1993.- С. 355-357.
    63. Коваль В.М. Актуальні проблеми організації та діяльності апеляційних судів. – Севастополь: 2005.- 188 с.
    64. Скомороха В. Окремі питання поділу влади- визначення державної і судової влади, незалежності судової влади // Вісник Конституційного Суду
    України. - 2001- №1.- С.52-67
    65. Городовенко В. Про становлення незалежної судової влади // Право України. - 2002.- №9.- С. 120-123.
    66. Карпечкін П. Основні функції органів судової влади // Вісник
    прокуратури. – 2003.- № 1.- С.87-90.
    67. Штогун С.Г. Реформування судової влади в сучасних умовах // Вісник Верховного Суду України. - 2004.- № 8.- С.33-36.
    68. Меденцев А.Н. Суд в Древней Греции // Актуальні проблеми держави і права, Вип.6.- ч.1.- Одеса: 1999.- С.54-62.
    69. Долматова Н.І. Формування системи козацьких судів на Українських землях у XIV - XV сторіччях // Наукові записки Одеської національної юридичної академії. - Т.1.- Одеса, 2002.- С. 74-79.
    70. Адміністративне право. Підручник / за заг. редакцією С.В.Ківалова. - Одеса: Юрид. літ., 2003.- 895 с.
    71. Авер'янов В.Б., Андрійко О.Ф., Голосніченко І.П. Державне
    управління в Україні. Навч. посібник. - К.: 1999,- 256 с.
    72. Офіційний вісник України. - 2004.- № 27.- Ст.1540.
    73. Система судоустрою в Румунії та Угорщині // Вісник програми
    сприяння парламенту України університету Індіани. - К.: 2005,- 46 с.
    74.Судово-правова реформа. Потрібні відчутні зрушення. Виступ Президента України Леоніда Кучми на IV з'їзді суддів України 15 грудня 1999
    року // Юрид. вісник України. - 1999.- 13-29 грудня.
    75. Скомороха В. Судова незалежність /тези/ // Вісник Конституційного Суду України. - 2001.- №1.- С.71-74.
    76. Концепція розвитку правосуддя в Україні /проект/.- К: 2005.- 36с.
    77. Шишкін В. Організація судоустрою у світлі вимог статті 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини // Право України. - 2000.- №1.- С.4-8.
    78. Відомості Верх. Ради України.-1996.- № 49.- Ст.272.
    79. Курбатов А. Ще раз про суд присяжних // Право У країни.-1997. №12.- С.98.
    80. Омеляненко Г. Судово-правова реформа: концептуальні питання //Віче.-1998.-№4.-С.21-31.
    81. В. Маляренко У радянські часи суди були більш незалежні, ніж сьогодні. // Дзеркало тижня. – 2003. - 27 бер.
    82. Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність // Бюлетень зак-ва і юрид. практики України.-2001.-№8.- С. 169-175.
    83. Статистика стану здійснення правосуддя у 2001-2004 роках.
    Верховний Суд України. - К.: 2005.- С.17.
    84. Стрижак А. Адміністративно-правові відносини в галузі право¬
    суддя: особливості та види // Право України. - 2004,- №1.- С.37-42.
    85. Яковлев В.Ф. Статус судьи есть статус власти // Государство и
    право. - 2004.- №11. -С.5-9.
    86. Закон України "Про статус суддів" від 15.12.92 р. // Відомості Верх. Ради України. - 1993.- №8.- Ст.58.
    87. Конституционное право зарубежных стран. Учебник / Баглай М.В., Гуреева Н.П., Даниленко В.Н. и др.- М:. Норма, 2001.- 820 с.
    88. Відомості Верх. Ради України.-1998.-№25.-Ст.146.
    89. Грицаенко Л. Радіти зарано // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004.-№4.-С.100-109.
    90.Чисніков В. Вищі судові органи України в особах /1917-2001/ // Юрид. вісник України. – 2002. - №22.-С.14.
    91. Відомості Верх. Ради Української РСР,-1981.-додаток до №24.
    92. Мартинчик Е.Г. Судебная власть в Молдове.-Кишинев:1999.-148 с.
    93. Проект Закону України “Про судоустрій”, внесений Міністерством юстиції України 16.03.98. р. // Архів Верховного Суду України.
    94. Костицький В.В. Судова влада: світовий досвід і принципи правової реформи в Україні // Правосуддя – гарант законності у сфері економічних правовідносин. НДІ “Проблеми людини”.- Т.21.-К:2000.-С.219-231.
    95. Назаров І.В. Правовий статус Вищої ради юстиції /Автореф. дис...канд. юрид. наук.-Х.:2005.-20с.
    96. Вісник Верх. Суду України.-1998.-№4.-с.51-57.
    97. Фризон – Рем М., Оберто Д., Трот П. Эксперты Совета Европы о статусе судей // Рос. Юстиція.-2001.-№11.-С.23.
    98. Поляков С.Б. К вопросу о независимости судей // Государство и право.-2000.-№10.-С.85-92.
    99. Заяц А., Кармазин Ю. Дисциплина среди судей – прежде всего // Юрид. практика.-2005.-№8.-С.18-19.
    100.Собрание законодательства Российской Федерации.-1997.-№1.-Ст.1.
    101. http://court.by/print/law/1status3.htm/.
    102. Проект Закону України “Про судоустрій”, внесеного народними депутатами України С.Гавришем, О.Задорожнім, С.Кііваловим, О.Бандуркою // Архів Верховного Суду України.
    103.Кваліфікаційні комісії суддів повернуться в області. Підбірка висловлювань // Закон і бізнес.-2003.-№21.-С.25.
    104. Бринцев В. Кадровая проблема по – прежнему остается актуальной для судов // Юрид. практика.-2000.-№3.-С.4.
    105. Машкина Т., Морозова Н. Правовая природа квалификационных колегий судей // Рос. юстиция.-2003.-№12.-С.20-22.
    106.Стенограма засідання Ради суддів України від 26 вересня 2003 року.-33с.
    107. Притика Д.М., Мінченко Р.М. Історико- правові аспекти виник¬нення і розвитку форм регулювання суддівського управління на Україні у 1917-1922 роках // Акт. проблеми держави і права.- Вип.10.- Одеса: 2001.- С.217-230.
    108. Фоков А. Квалификационные коллегии судей как самостоятельные органы судейского сообщества // Рос.судья.- 2002,- № 11.-С.2.
    109. Селіванов А.О., Фесенко Є.В., Рудюк Н.С Організація судової влади в Україні. -К:2002.-112 с.
    110. http.//www.cis-legal-reform.org/document.asp?id.
    111. Судова влада: аспекти незалежності // Дзеркало тижня. - 2005.- №30.- С.6.
    112. Мами К. Судебная реформа в Казахстане и России. Сравнительный анализ //Рос. юстиция.- 2001.- №12.- С.36-38.
    113. Конституции государств Європы.-Т.І.- М: Норма, 2001.- 816с.
    114. Шишкін В.І. Судові системи країн світу. Навч. посібник. - Кн.2.- К.: 2001.-320с.
    115. Василюк С.Ф. Актуальні проблеми кодифікації законодавства про
    дисциплінарну відповідальність суддів // Систематизація законодавства в
    Україні: теорія і практика. - К.: 1999.- С.278-282.
    116. Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник / под. ред. А.Я.Сухарева. - М: 2000.- 834 с.
    117. Полешко А. Нагальна потреба судової реформи в Україні. Із
    з’їзду суддів України // Право України.-1992.- №7.- С. 12-14.
    118. Бойко В.Ф. Суддя як центральна фігура в судовій реформі //
    Вісник Верх. Суду України. - 2002.- № 4.- С.3-5.
    119. Доповідь голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Ю. Кармазіна // Стенограма V з'їзду суддів України. - С.29-37.
    120. Цеплиева Г., Яблокова И. De facto и de jure судейского сообщества //Рос. юстиция.- 2001.- №11.- С.31-33.
    121. Закон України "Про судоустрій". Проект // Вісник Верх. Суду
    України.-1997.- №1.- С.39-59.
    І22. Проект Закону України "Про судоустрій", внесений Інститутом законодавства Верховної Ради України 23.07.98 р. // Архів Верх. Суду України.
    123. Проект Закону України "Про судовий устрій", внесений
    13.06.2000 р. народним депутатом України Б.Коновалюком // Архів Верх. Суду
    України.
    124. Проект Судового кодексу України, внесений народними де¬путатами України І.Коліушком та В.Шишкіним 24.04.2001 р. // Архів Верх. Суду України.
    125. Євдокимов В.С. Судова влада // Правосуддя - гарант законності у
    сфері економічних правовідносин. - Науково-дослідний інститут "Проблеми
    людини".-Т.21.- К:2000.- С.183-203.
    126. Смородинський В.Судова влада з об'єктивної сторони // Держава і право. - Вип.20.- К:2003.- С.14-19.
    127. Косарєв В.І. Суддівське самоврядування: становлення і його перспективи // Вісник Верх. Суду України.-2004.-№6.-С.46-48.
    128. Лебедев В. Совершенствование правосудия – существенный фактор ускоренного развития России // Рос.юстиция.-2003.-№1.-С.2-4.
    129. Притика Д.М. Судове управління як специфічний вид державного управління // Вісник госп. судочинства.-2003.-№1.-С.132-137.
    130. Новим Законом України “Про судовий устрій” має бути визначено правові засади діяльності органів суддівського самоврядування. Інтерв’ю з головою Ради суддів України В.Кривенком // Вісник Верх. Суду України.-2000.-№2.-С.2-3.
    131. Прийняті восьмим конгресом ООН 27 серпня – 8 вересня 1990року // Вісник Верх. Суду України. – 1998.-№4.-с.9-11.
    132. Вісник Верх. Суду України.-1997.-№4.-С.10-11.
    133. Михальський Ю. Роль органів суддівського самоврядування у діяльності третейських судів // Юрид. практика. – 2005.-№3.-С.14.
    134. Зиуда О. Защита правосудия на Украине // Юрид. практика.-2005.-№6.-С.4.
    135. Правосуддю допомагатиме громадянська організація // Юрид. вісник України.-2005.-№7.-С..5.
    136. Судді об’єднуються в асоціацію // Юрид. вісник України.-2004.-№8.-С.2.
    137. Ткаченко Е. Судьи всех стран, объединяйтесь // Юрид. практика. - 2005.-№22.-С.6.
    138. Цвєтков В. Державне управління: теорія, методологія, практика // Вісник Акад. правов. наук України.-2002.-№2.-С.254-271.
    139. Новий тлумачний словник української мови.-Т.3.-К.: Аконіт.- 2003.-864.
    140. Погорілко В.Ф. Функції держави // Юрид. енциклопедія.-Т.6.-К.:2004.-С.313.
    141. Пасенюк О.М. Проблеми вдосконалення законодавчої бази, яка регулює діяльність судів України// суд в Україні: боротьба з корупцією, організованою злочинністю і захист прав людини.-Т.4.- НДІ “Проблеми людини” Уряду України.-К.:1999.-С.50-57.
    142. Власов А.А. Почему не эффективна судебная власть или почему пробуксовывает судебная реформа в России // Рос. судья.-2003.-№2.-С.15-17.
    143. Організація роботи в органах прокуратури. Навч. посібник / Марочкін І.Є., Бабкова В.С., Давиденко Л.М. та ін. – Х.: Нац. юрид. академія ім. Я.Мудрого. -2002.-196с.
    144. Проект Закону України “ Про судовий устрій”, внесений народними депутатами України С.Гавришем, О.Задорожнім, С.Ківаловим, О.Бандуркою 16.03.2000р. // Архів Верх. Суду України.
    145. Пропозиції голови Сарненського районного суду Рівненської області Цермолонської Л.С. щодо поліпшення організації роботи рад суддів від 14 грудня 1994р. // Архів Верх. Суду України.
    146. Проект Судового кодексу, внесений народними депутатами України С. Задорожнім, С. Ківаловим, В. Медведчуком 24.04.2001 р. // Архів Верх. Суду України.
    147. Оніщук М. Судово-правова реформа: чи буде дано відповіді на
    виклики часу // Право України. - 2003.- № 5.- С.15-18.
    148. Lexinfosus-GTZ-Projekt information System on Legal development in Transition States.
    149. Гриненко О. Закон і совість - категорії неподільні // Закон і бізнес.-2003 .-№31.-С.З.
    150. Вісник господарського судочинства. - 2003.- №1.- С.61-72.
    151. Цвєтков В.В. Бюрократизм // Юрид.-енциклопедія. - Т.І.- К.:1998.-С.295-296.
    152. Притика Д.М. Арбітражні суди України: завдання по удосконаленню організації роботи // Право України. - 2000.- № 4.- С.3-7.
    153. Коментар до Закону "Про судоустрій України" /за заг. ред. В.Т.Маляренка.- К.: Юрінком Інтер.- 2003.- 464 с.
    154. Бойко В.Ф. Права і свободи людини - під надійний судовий захист // Вісник Верх. Суду України.-1999.-№6.- С.2-7.
    155. Вісник Верх. Суду України. - 2004.- №5,- С.9-11.
    156. Стефанюк В.С. Систематизація законодавства та суди України // Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики. Мат-ли міжн. наук. практ. конф-ї - К: Інститут законодавства Верх. Ради України, 1999.-С.43-53.
    157. Стенограма засідання Ради суддів України від 13 вересня 2002 року // Архів Ради суддів України.
    158. Розпорядження Голови Ради суддів України № 4 від 7 березня 2002 р. // Архів Ради суддів України.
    159. Рішення Ради суддів України №72 від 26 листопада 2004 р. "Про
    затвердження Інструкції про порядок фіксування судового процесу технічними
    засобами // Архів Ради суддів України.
    160. Проект Закону України ""Про державний судовий устрій" внесений 7 липня 1998 року народним депутатом України В.Шишкіним // Архів Верх. Суду України.
    161. Закон України "Про прокуратуру", прийнятий Верховною Радою
    України 5 листопада 1991 р, // Відомості Верх. Ради України.-1991.- № 53.-
    Ст.793 /з наступними змінами і доповненнями/.
    162. Відомості Верх. Ради України. - 1998.- №20.- Ст.99.
    163. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні. Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. - К.: 2000.- 378 с.
    164. Відомості Верх. Ради України. - 1996.- № 47.- Ст.257.
    165. Вісник Конституційного Суду України.-1999.- № 3.- С. 12-17.
    166. Додаток до Коментаря Закону України про судоустрій України /К:2003.- С.378- 373.
    167. Суддю "завалили" вікові дуби і комітет // Закон і бізнес.-2003.- №45.- С.4.
    168. Колотова Е. Дела судебные: в поисках истины // Юридическая
    практика. - 2005.- №10- С.7.
    169. Рішення Ради суддів України № 38 від 4 червня 2004 р. "Щодо
    організації прийому громадян в судах" // Архів Ради судців України.
    170. Кривенко В. Суди не мають права відмовляти в судочинстві, посилаючись на недостатність бюджетного фінансування // Закон і бізнес. -2003.-№11.-С.5.
    171. Нагребельний В.П. Представництво // Юрид. енциклопедія. -Т.5.-К.: 2003.- С. 62.
    172. Андреєва К. Судова реформа у фокусі політики // Юрид. журнал.-2004.- №1.- С. 109-112.
    173. Положення про Раду суддів України. Додаток до Коментаря до Закону про судоустрій України. - К.: 2003.- С.449-452.
    174. Кутафин О.Е. Предмет конституционного права. - М.: Юрист.-2001. -445с.
    175. Кодекс професійної етики суддів. Додаток до Коментаря до Закону про судоустрій України. - К.: 2003.-С.452-454.
    176. Рішення Ради Суддів України № 40 від 4 червня 2004 р. // Архів Ради суддів України.
    177. Рішення Ради суддів України від 16 травня 2003 р. № 13 та від 24
    вересня 2004 р. №57 // Архів Ради суддів України.
    178. Рос. юстиция.- 2002.- №4.- С.71-73.
    179. Рос. юстиция.- 2003.- № 9.- С.74-76.
    180. Рішення РСУ № 22,23,28 від 26 вересня 2003 р., №56,57 від 24 вересня 2004 р., № 71 від 26 листопада 2004 р. // Архів Ради суддів України.
    181. Прибережний М. Феміда просить захисту // Юрид. вісник Ук¬раїни.- 2005.- №7.- С.4.
    182. Ганьба В.П. Конституційна реформа: проблеми і перспективи //
    Держава і право. - Вип.20.- К: 2003.- С.139-147,
    183. Притика Д.М. Судова влада у системі політичної реформи // Вісник госп. судочинства. - 2003.- № 2.- С.113-115.
    184. Маляренко В. Ліквідація президій обласних судів – це неприпустима помилка// Закон і бізнес. - 2003.-№6.- С.6.
    185. Котенко О.Л., Гончаренко В.Д., Зайчук О.В.І Становлення і розвиток Верховного Суду України // Вісник Верх. Суду України. -2003.- №1.- С.3-11.
    186. Бойко В.Ф. Закон про судовий устрій: слово за народними
    депутатами України // Вісник Верх. Суду України. - 2001 .- №2.- С.3-7.
    187.Стенограма засідання Ради суддів України 26 липня 2002 р. // Архів Ради суддів України.
    188. Кравчук В. О. Суди на Волині: позитивні зрушення в організації забезпечення // Юрид. вісник України. - 2004.- №6.- С.7.
    189. Постанова № 28 спільного засідання Президії Верховного Суду України і президії Ради суддів України "Про стан організації і здійснення правосуддя в Черкаській області" // Архів ради суддів України.
    190. Луспеник Д. Авторитет судової влади насамперед залежить від кожного судді // Закон і бізнес. - 2003.- №10.- С.6.
    191. Андрійко О.Ф. Контроль // Юрид. енциклопедія. - Т.З.- К.: 2001.-С.323.
    192. Селіванов М. Тільки незалежний суддя може працювати з високо піднятою головою // Закон і бізнес. - 2003.- № 22.- С.З.
    193. Омеляненко Г.М. Концептуальні питання судово-правової реформи в Україні // Збірник наук, праць Юридичного інституту Одеського держ. університету ім. І.І.Мечнікова. - Вип.3,1996.- С. 139-152.
    194 Маляренко В.Т. Кримінально-процесуальні гарантії // Законодавство України: науково-практичні коментарі. - 2003.- №11.- С.З-12.
    195 Стенограма засідання Ради суддів України від 1 серпня 2003 р. //Архів Ради суддів України, 19с.
    196. Рішення Ради суддів України № 16 від 16 травня 2003 р. // Архів Ради суддів України.
    197. Рішення Ради суддів України № 19 від 26 вересня 2003 р.// Архів Ради суддів України.
    198. Стенограма засідання Ради суддів України від 14 листопада 2003 року // Архів Ради суддів України, 26 с.
    199. Постанова спільного засідання Президії Верховного Суду
    України і президії Ради суддів України від 22 січня 2003 року "Про стан
    здійснення правосуддя у Рівненській області" // Закон і бізнес. - 2003.- № 1.- С.8.
    200. Рішення Ради суддів України № 20 від 2 квітня 2004 року // Архів
    Ради суддів України.
    201. Мурашин Г.О. Актуальні питання прямого народовладдя в ас¬пекті законодавчої діяльності // Концепція розвитку законодавства України.
    Матеріали наук.-практ. конференції. – К:1996.- с. 168-170.
    202. Лист Вищого господарського суду України до газети "Закон і бізнес" // Закон і бізнес. - 2005.- № 12.- С.9.
    203. Мельник М. Суд на владному перепутті // Дзеркало тижня.-2005.- №27-28.- С.1,11.
    204. Москвич Л.М. Статус суддів: теоретичний та порівняльно-правовий аналіз. Монографія. – Харків: 2004.- 224 с.
    205. Прилуцький С.В.Формування корпусу професійних суддів України./ Автореф. дис... канд. юрид. наук.- К: 2003.- 19с.
    206. Виноградова Л.Є. Юридична відповідальність суддів / Автореф. дис... канд. юрид. наук. - Одеса: 2004. - 16 с.
    207. Москвич Л.М., Подкопаєв С.Б., Прилуцький С.В. Статус судді: питання теорії і практики. – Х: ВД "Інжек", 2004.-360 с.
    208. Абросимова Е.Б. Судебная власть в Российской Федерации: си¬стема и принципы.- М.: Инст-т права и публичн. политики, 2002.-262 с.
    209. Клеандров М.И. Статус судьи. - Новосибирск: Наука, 2000.-218с.
    210. Лебедев В.М. Судебная власть в современной России: проблемы становлення и развития, - СПб: Лань, 2001.- 252 с.
    211. Долежан В.В., Василюк С.Ф. Проблеми зміцнення правового статусу Вищої ради юстиції // Проблеми законності. Респ. міжвідомчий наук. збірник. - Вип.62. - 2003.- С. 134-143.
    212. Відомості Верх. Ради України. – 2004. № 25.- Ст.364.
    213. Ківалов С.В. Захисники прав людини потребують захисту // Голос
    України. - 2004,- № 185.- С.7.
    214. Коваль В.М. Апеляційні суди в Україні: становлення і розвиток / Автореф. дис... канд. юрид. наук. - Одеса: 2004.- 20 с.
    215. Шемшученко Ю.С., Пархоменко Н.М. Правовий статус // Юридична енциклопедія. - Т.5.- К: 2003.- С.44.
    216. Шемшученко Ю.С. Повноваження // Юридична енциклопедія.-Т.4.-К:2002.-С.590.
    217. Офіційний вісник України.-1999.- №19.- Ст.815.
    218. Рішення Ради суддів України № 31 від 26 вересня 2003 року // Архів Ради суддів України.
    219. Указ Президента України "Про внесення змін до Порядку
    складання присяги суддею, вперше призначеним на посаду" від 10 грудня 2003р. // Офіційний вісник України. - 2003.-№50.- Ст.2618.
    220. Организация судебных и правохранительных органов Украины.
    Учебн. пос.- Харьков: 1995.- 336 с.
    221. Положення про порядок рекомендації суддів на посади голови та заступника голови суду, затверджене рішенням Ради суддів України 26 червня 2002р. // Архів Ради суддів України.
    222. Положення про порядок розгляду питань щодо призначення
    суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції /крім
    адміністративних посад у Верховному Суді України/ та звільнення з цих посад,
    затверджене Указом Президента України від 10 грудня 2003 р. // Офіційний
    вісник України. - 2003.- № 50.- Ст.2619/.
    223. Рішення Ради суддів України № 30 від 4 червня 2004 р.// Архів Ради суддів України.
    224. Рішення Ради суддів України № 48 від 9 грудня 2003 р.// Архів
    Ради суддів України.
    225. Кондратьєв А. Чи потрібна нам Державна судова адміністрація?//
    Закон і бізнес. – 2005.- № 19.- С.4.
    226. Перевєрзєв Ю. Парламент хоче мати залежних від нього ке¬рівників судів // Закон і бізнес. - 2005.- № 16.- С.9
    227. Пилипчук П. Через інститут призначення голів судів виконавча влада може впливати на судову діяльність // Закон і бізнес.-2005.- №13.- С.9.
    228. Алейникова Т., Гончаренко С., Попова П. та інші. Слід розширювати права суддівського самоврядування у кадрових призначеннях //Закон і бізнес. - 2005.- № 15.- С.8.
    229. Еремеева О. Судебная система требует реформирования // Юрид. -практика. – 2005.- №12.- С.7.
    230. Вицин С. Концепция 1991 года положила начало формированию правового государства в России // Рос. юстиция.- 2001.- №11.- С.15-17.
    231. Лопатина С.Н., Рябцов Ю.А. Совершенствование государственной судебной власти в Российской Федерации // Правоведение.- 2001.- №5.-С.108.
    232. Селіванов М.П. Проблемні питання формування суддівського корпусу та можливі шляхи їх вирішення // Відомості Верх. Суду України // 1995.-№2.-С.5-8.
    233. Бойк
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины