ІДЕЯ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА В УКРАЇНСЬКІЙ ПРАВОВІЙ ТРАДИЦІЇ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Градова Вероніка Григорівна

УДК 340.12

ІДЕЯ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА В УКРАЇНСЬКІЙ ПРАВОВІЙ ТРАДИЦІЇ

12.00.12 – філософія права

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Братасюк Марія Григорівна,
доктор філософських наук,професор

КИЇВ-2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………...4
РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ……………………………………………………….......13
1.1. Ступінь наукового опрацювання ідеї верховенства права в українській правовій традиції ……….................................................................................13
1.2.Методологічні засади дослідження дисертаційної проблеми …………………………………………………………………………………32
Висновки до розділу 1………………………………………………………..50

РОЗДІЛ 2. ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА ЯК ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ КОНЦЕПТ…………………………………………………...52
2.1. Принцип верховенства права: природно-правові витоки……………52
2.2.Характеристика верховенства права як мегапринципу, його гуманістичний вимір………………………………………………………....73
Висновки до розділу 2…………………………………………………….98

РОЗДІЛ 3. УКРАЇНСЬКА ПРАВОВА ТРАДИЦІЯ: ОСОБЛИВОСТІ ВИРАЖЕННЯ ІДЕЇ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА …………...............101
3.1. Вираження ідеї верховенства права в докласичному українському правовому розвитку…………………………………………………… 101
3.2. Бароковий та класичний періоди розвитку української правової традиції: проблема вираження ідеї верховенства права…………………………………………................................................136
3.3. Відображення ідеї верховенства права в правовій сфері сучасної України………………………………………………………………………177
Висновки до розділу 3……………………………………………………...196

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………….203
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….209
ДОДАТКИ………………………………………………………………….243

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

ЄС - Європейський Союз
КМА - Києво-Могилянська академія
КСУ - Конституційний Суд України
НАВС - Національна академія внутрішніх справ України
США - Сполучені Штати Америки
ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка
УНР - Українська Народна Республіка
УПА - Українська повстанська армія
ФРН - Федеративна Республіка Німеччина
ЄСПЛ- Свропейський Суд з прав людини
ЄКЗПЛ- Європейська Конвенція по захисту прав та основоположних свобод людини

ВСТУП

Актуальність теми. Актуальність дослідження ідеї верховенства права в контексті української правової традиції зумовлена тим, що: 1) у сучасній Україні продовжується правова реформа, яка має бути глибинною та масштабною, а не поверховою та частковою. Реформуванню мають підлягати не лише окремі правові інституції та законодавча робота, а й нинішнє розуміння права, коди і стереотипи мислення у правовій сфері. Тобто, мовиться про переосмислення принципів правового розвитку загалом, про формування правової системи сучасної України на засадах природно-правової традиції, яка має в українській правовій культурі понад тисячолітню історію, і повинна прийти на зміну нинішньому симбіозу доктринальної еклектики в ідеологічно-правовому плані та легізму в правозастосовній діяльності, – дисертаційне дослідження актуалізує цей аспект; 2) однією із важливих проблем правової реформи є всебічний захист прав людини, подолання людиновладдя саме засобом права, правовладдям, і в цьому аспекті дисертація є корисною, оскільки верховенство права є чи не найважливішою гарантією прав людини; 3) актуальною проблемою сучасного українського правового розвитку є формування людини-особистості як повноцінного суб’єкта права, особистості правосвідомої, а не лише законосвідомої – дисертаційне дослідження може бути використане і в цьому напрямі; 4) сучасна Україна прагне євроінтеграції, тому приведення у відповідність всіх складових правової реальності до європейських стандартів права загалом і принципу верховенства права як стандарту справедливості зокрема – це важливе правове завдання українського сьогодення, що вимагає вирішення. Вище зазначене посилює актуальність даної роботи.
У сучасній українській правознавчій галузі розробляються такі аспекти проблеми верховенства права як: формування ідеї, принципу, доктрини верховенства права в європейському правовому розвитку; верховенства права як принципу розвитку правової системи; змістовні характеристики верховенства права; принцип верховенства права та інші правові принципи; реалізація принципу верховенства права у сучасному правовому розвитку; принцип верховенства права як основа розвитку окремих галузей права. Проте формування і розвиток ідеї та вчення про верховенство права в українській правовій традиції на дисертаційному рівні ніким поки що не досліджувалося, що підкреслює актуальність теми. Це і зумовило вибір теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до Концепції державної цільової соціальної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008–2011 роки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.06.2008 № 798-р.); Пріоритетних напрямів розвитку правової науки в Україні на 2005–2010 роки (Постанова загальних зборів АПрН України від 18.06.2004 № 2/04-2); Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 роки (наказ МВС України від 29.07.2010 № 347); плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт НАВС на 2010–2012 роки та планів наукової роботи кафедри загальноправових дисциплін НАВС на 2010–2012 роки. Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні Вченої ради НАВС (протокол № 9 від 26.04.2011).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є концептуальне філософсько-правове осмислення ідеї верховенства права в українській правовій традиції.
Поставлена мета дослідження визначила такі задачі:
- з’ясувати ступінь наукового опрацювання проблеми ідеї верховенства права в українській правовій традиції;
- сформувати методологічне підґрунтя для висвітлення дисертаційної проблеми;
- висвітлити природно-правові витоки принципу верховенства права;
- з‘ясувати сутнісні характеристики верховенства права як мегапринципу, показати його гуманістичний вимір;
- дослідити формування та вираження ідеї верховенства права у докласичному українському правовому розвитку;
- висвітлити проблему розвитку ідеї верховенства права в українській правовій традиції класичного періоду;
- розкрити вираження верховенства права в правовій сфері сучасної України.
Об’єктом дослідження є генеза ідеї верховенства права.
Предметом дослідження є вираження ідеї верховенства права в українській правовій традиції.
Методи дослідження. Багатоаспектність та складність предмета дослідження зумовила звернення до принципу комплексності та взаємодоповнюваності методів пізнання, оскільки саме такий підхід, на відміну від монометодології, здатний забезпечити всебічний аналіз ідеї верховенства права у контексті української правової традиції. Було застосовано філософську методологію, зокрема використано підходи та методи: діалектичний, історико-філософський, антропологічний, феноменологічно-екзистенціальний, герменевтичний, аксіологічний – при висвітленні сутнісних характеристик та гуманістичної спрямованості права як духовно-культурного феномену; смислів та ціннісного виміру верховенства права; розкритті його складових, принципів субсидіарності, пропорційності; правових цінностей української правової традиції, її характерних рис тощо (підрозділи 1.1; 2.2; 2.3; 3.1; 3.2; 3.3); загальноправові методи: аналізу, синтезу, об’єктивності, індукції, дедукції, теоретичного моделювання та ін. було використано при формуванні понять, категорій, узагальнень, дослідженні принципів права, сучасного стану українського правового розвитку, судочинства (підрозділи. 2.1; 2.2; 3.1; 3.2; 3.3). Такі спеціально-правові методи як: порівняльно-правовий, формально-догматичний, історико-правовий було застосовано для порівняння особливостей ґенези ідеї верховенства права в українській правовій традиції різних епох; дослідження характерних рис українського правового розвитку в різні історичні періоди; тлумачення нормативно-правових актів, різних наукових положень, ідей, понять та категорій (підрозділи 1.1; 2.1; 3.1; 3.2; 3.3). Особливо важливими у дослідженні ідеї верховенства права були природно-правовий, аксіологічний та антропологічний підходи, що дозволило всебічно розкрити тему дослідження.
Емпіричну базу дослідження складають опитування й анкетування з питань суті та реалізації принципу верховенства права у правовому реформуванні сучасної України серед студентів Бердянського педагогічного університету ім. П.Шмідта (280 осіб) та працівників нотаріату і судової системи Запорізької області (42 особи). Опитування засвідчило, що понад 77% респондентів вважають, що сучасна українська правова сфера не розвивається на засадах принципу верховенства права; майже 80% працівників правової сфери вважають, що застосування принципу верховенства права, як відмінного від принципу законності, у правозастосовчій діяльності сучасної України можливе лише частково.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що робота за характером та змістом розглянутих питань є першим в українській філософсько-правовій науці комплексним дисертаційним дослідженням ідеї верховенства права в українській правовій традиції. На підставі проведеного аналізу досліджуваної проблеми сформульовано низку ідей, положень, узагальнень, висновків, що мають наукову цінність і виносяться на захист. Зокрема:
вперше:
- встановлено, що у контексті понад тисячолітньої української правової традиції, що є природно-правовою за суттю, ідея верховенства права формується іманентно, органічно і так само органічно протягом тяглості цієї традиції розвивається в принцип та вчення про верховенство права;
- доведено, що вже у княжій Україні було означено контури змісту вчення про верховенство права, що знайшло своє продовження у правовій думці наступних епох. Мислителі княжої України формують ідею заперечення людиновладдя і ствердження у суспільних відносинах права як природного регулятора суспільних відносин, як Закону природного буття, що знайшов прояв у людському бутті. Йому має бути підкорено діяльність людей та представників державної влади, оскільки відступ від вимог природи та Бога загрожує руйнацією засад людського буття, деградацією людини та хаосом;
- з’ясовано, що у правовій традиції українського ренесансу ідея верховенства права поступово розвивається у аналогічне вчення: братчики, С.Оріховський-Роксолан, Х.Філалет, Ю.Немирич та ін. осмислюють такі аспекти вчення про верховенство права як: трактування права як природного, що втілене у сукупності загальних принципів; принцип непорушності прав людини та народу; ідея розмежування права та закону; підкорення королівської влади справедливому законові; повага короля до природних прав його підданих і захист їх; проблема справедливого суду, принцип справедливості як основа діяльності держави і народу, ідея про державне право як наслідок природного права людей. Х. Філалет розвиває принцип народовладдя як контроль народу над королем та церквою. Т. Сафонович розвиває ідею договірного походження держави;
- доведено, що, розвиваючись цілком в руслі європейської природно-правової традиції, вчення про природне право як основу людського буття в барокову епоху продовжує бути підґрунтям розроблення таких аспектів верховенства права як: вчення про суспільний договір, обмеження державної влади, справедливі закони та правосуддя, державне право як наслідок природних прав людини та народу;
- розкрито, що у природно-правовій традиції барокової епохи звучить ідея збереження народом своїх природних прав як передумова правовладдя та ідея національної державності політично незалежного українського народу («Історія русів»); розвивається проблема взаємозалежності правовладдя та народовладдя. Обгрунтовано ідею, що народ, який реалізовує принцип народовладдя – це суб’єкт реалізації і принципу верховенства права як стандарту справедливості;
- з’ясовано, що, відстоюючи невідчужувані природні права людини та народу, українські мислителі Х1Х - поч. ХХ ст. (кирило-мефодіївці, Т.Шевченко, Г.Андрузький, І.Франко, М.Грушевський, В.Винниченко, Д.Донцов, М.Міхновський та ін.) продовжують розвивати вчення про верховенство права, а саме: про народовладдя як основу правовладдя («В своїй хаті – своя правда, і сила, і воля…» (Т.Шевченко), принцип демократизму, принцип правової рівності, принцип справедливого суду, позитивного права як наслідку природних прав людини та народу, принцип поділу влади;
- доведено, що Б.Кістяківський створив учення про верховенство права, втіленням якого є правова держава; послідовно провів ідею про те, що народовладдя є запорукою верховенства права. Вчення Б.Кістяківського про правову державу та вчення А.Дайсі про доктрину верховенства права співпадають за суттю, відрізняючись лише термінологічно. Проте принцип верховенства права за обсягом ширший від принципу правової держави, оскільки охоплює своїм впливом як державну, так і позадержавну сфери життя народу;
удосконалено:
- положення про те, що в українській природно-правовій традиції постійно осмислюється також проблема реалізації верховенства права. До чинників, які перешкоджають реалізації цього принципу, українські мислителі відносять в першу чергу багатовікову колоніальну залежність українців, тобто відсутність народовладдя, власної демократичної держави. Всі інші чинники соціального, економічного, духовного плану, відсутність власного державного права тощо є похідними від першого чинника, що необхідно врахувати при вирішенні проблеми реалізації верховенства права у сучасній Україні;
- ідею про світоглядно-філософські основи вчення про верховенство права, а саме положення про те, що відсутність природно-правової парадигми світорозуміння унеможливлює розрізнення принципів верховенства права та законності;
- вчення про українське право як духовно-культурний феномен, а саме положення про внутрішню мораль українського права;
дістало подальший розвиток:
- положення про значимість природно-правових та духовно-культурних регуляторів суспільного розвитку для правової сфери. З’ясовано, що саме ці регулятори в умовах відсутності власної державності і позитивного права, сприяли розвитку і частковій реалізації принципу верховенства права у контексті української правової традиції.
Практичне значення одержаних результатів. Дослідження зумовлене його актуальністю в контексті правового реформування, а також у межах сучасного стану правозастосування як складової реалізації права в умовах євроінтеграції. Ідеї, узагальнення, висновки, зроблені у дисертаційному дослідженні, можуть бути використані:
- у науково-дослідній діяльності – для розвитку та поглиблення зазначеної проблематики; визначення шляхів вирішення низки теоретичних та практичних філософсько-правових проблем; вдосконалення розробки проблематики адаптації українського законодавства до законодавства ЄС у контексті євроінтеграційних прагнень України; вирішення прикладних аспектів реалізації принципу верховенства права у сучасному суспільстві;
- в правореалізаційній діяльності - для підвищення рівня професійної кваліфікації суб’єктів правозастосовної діяльності, покращення якості роботи органів, що здійснюють правозастосування. Впровадження конкретних висновків дисертації про принцип верховенства права як основу правового розвитку сучасної України загалом і правозастосування зокрема, сприятиме зростанню якості правозастосування. Окремі висновки та пропозиції використано у роботі Бердянської державної нотаріальної контори Запорізької області (акт впровадження від 13.04.2012) та Бердянського міськрайонного суду Запорізької області (акт впровадження від 16.03.2012);
- у навчально-виховному процесі - у навчально-методичних напрацюваннях при підготовці підручників та навчальних посібників, під час формування і викладання курсів «Теорія держави і права», «Філософія права», «Історія правових та політичних вчень», а також відповідних спецкурсів: «Ідея верховенства права в українській правовій традиції», «Українська правова традиція як підвалина правового реформування у сучасній Україні», «Верховенство права: проблема реалізації у сучасному українському правовому розвитку». Окремі результати дослідження впроваджені у навчально-виховний процес у Бердянському державному педагогічному університеті імені П.Шмідта (акт впровадження від 12.04.2012).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є комплексним дослідженням відображення ідеї верховенства права в українській правовій традиції. Наукові результати є наслідком авторського аналізу положень правової науки, прагненням осягнути ідею верховенства права, її невід’ємність від української правової традиції і спробою розвитку природно-правового підходу в сучасному українському правознавстві. У підрозділі «Українська філософська думка класичної доби про особливості розвитку української правової культури» / М.Патей-Братасюк, В.Градова // Верховенство права: традиція доктрини і верховенство права /за заг. ред. М.Г.Патей-Братасюк: [Монографія]. – Київ: Вид-во Європейського ун-ту, 2010. – С.139-155 авторові належить 50% тексту.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були апробовані на таких наукових заходах: III-х міжвузівських наукових читаннях, присвячених 300-літтю Конституції Пилипа Орлика (м. Київ, 2010 рік); постійнодіючому науково-теоретичному семінарі «Правова доктрина і юридична практика: досвід і перспективи розвитку» (м. Київ, 2010 рік.); IV-х наукових читаннях, присвячених Дню юриста «Деонтологічні засади професії юриста» (м.Київ, 2010 рік); VI Міжвузівській науково-практичній конференції з проблем розвитку та функціонування державної мови, присвяченій Дню української писемності та мови «Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи» (м. Київ, 2010 рік); круглому столі «Теоретико-методологічні основи реформування правової системи України» (м.Київ, 2010 рік); III Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Правові реформи в Україні» (м. Київ, 2011 рік); наукових читаннях «Духовно-етичні основи права і юридичної діяльності» (м. Київ, 2012 рік).
Публікації. Основні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення у 14 публікаціях, 5 статей із них – вийшли у виданнях, визначених МОНмолодьспорту України як фахові, 9 – тези доповідей.

bibliography

ВИСНОВКИ
Дослідивши ідею верховенства права в українській правовій традиції, можемо сформулювати наступні висновки, ідеї, положення:
1.На підставі дослідження джерельної бази, основних теоретичних джерел можемо констатувати, що ідея верховенства права в українській правознавчій науці розробляється низкою українських науковців в різних ракурсах. Серед таких напрацювань: дослідження верховенства права в доктринальному аспекті; ґенеза ідеї верховенства права в західно-європейській правовій думці; дослідження верховенства права як мегапринципу; його змістовних та структурних рис; засад формування цього принципу як стандарту справедливості; роль і значимість верховенства права в суспільному розвитку і правовому реформуванні в сучасній Україні; принцип верховенства права як принцип правової системи тощо.
Серед таких малорозроблених питань, що стосуються принципу верховенства права можна виділити: питання реалізації верховенства права в галузевому законодавстві, аксіологічний аспект верховенства права, питання співвідношення цього принципу з іншими принципами, зокрема, принципом законності; питання його змістовних рис, принцип народовладдя тощо. Ідея верховенства права в контексті української правової традиції теж належить до малодосліджених, а тому українським правознавцям належить інтенсифікувати її дослідження.
Дослідженню зазначеного предмета сприятиме методологічна базу, яка складатиметься з методів та підходів філософського плану, загальнонаукових та спеціально-правових. Їх взаємодоповнюваність забезпечить цілісний, всебічний та глибинний аналіз предмета дослідження.
2.Верховенство права як ідея, принцип та доктрина має сенс лише в контексті природно-правової доктрини, яка розмежовує право та закон. Верховенство права неможливо адекватно прочитати та дослідити з позицій легістського підходу, чи т. з. «змішаного світогляду», що називається, як правило, інтегративним підходом. З позицій природно-правового підходу, - право і закон нетотожні, право як міра справедливості та рівності, що зумовлена природою людини, є первинним стосовно закону як штучного утворення. Саме природне право виступає в якості основи та критерію розмежування належного і неналежного по самій своїй природі, а не в силу волеустановленого людьми припису.
3.Принципи права завдяки своєму безпосередньому зв’язку з фундаментальними засадами буття відіграють винятково важливу роль у суспільному розвитку. Вони, в силу зазначеного вище, здатні бути програмними засадами правового розвитку, а тому недотримання їх загрожує дестабілізацією суспільного життя, руйнацією основ правової сфери, деградацією людського буття. Особливе місце серед принципів права належить принципу верховенства права, який є стрижнем правового розвитку. Верховенство права як панування права в суспільстві, як зазначив Конституційний Суд України, чи «правовладдя» (С. Головатий), що є одним і тим же, стверджуючи засобом низки відповідних інституцій та процедур умови справедливості, свободи, добра, поваги до людської гідності, людини як такої, її життя тощо, забезпечує життєвоважливий вимір суспільного поступу, створює умови для повноцінного становлення людини-особистості, сприяє прогресу суспільних відносин, перспективному розвитку суспільства. І навпаки – недотримання, відступ від верховенства права – це відкритий шлях в суспільстві свавіллю, людиновладдю у розмаїтих формах, це шлях до особистісної та суспільної деградації та безперспективності.
4.В контексті європейської природно-правової доктрини було сформовано ідею верховенства права, напрацьовано такі вчення, що стали складовими доктрини верховенства права як: вчення про природні права людини, вчення про суспільний договір, вчення про співвідношення державної влади та людини, про поділ державної влади на три незалежні гілки тощо.
5.Змістовно принцип верховенства права було розкрито А. Дайсі і основними його формулами було названо: принцип заперечення людиновладдя у будь-яких формах; принцип рівності громадян та представників державної влади перед судом; державне позитивне право є наслідком невідчужуваних прав людини, які є реально діючим правом, що обмежує діяльність влади. Ідея верховенства права, що стала фундаментальним правовим принципом, була розвинена в сучасних умовах юридичною наукою та в міжнародних правових актах. Сучасні правознавці наголошують, що верховенство права як принцип має багатогранний зміст і виражає відмінність між ідеалом права та досвідом і рівнем використання низки інституцій та процедур для захисту прав людини. Принцип верховенства права – це мегапринцип (С. Головатий), що розкривається змістовно через такі принципи як: невідчужуваних природних прав людини, принцип справедливості, принцип правосуддя, правової рівності, поділу влади на незалежні гілки, принцип заперечення людиновладдя, свавілля, принцип демократизму і т.п.
6. В українській правовій культурі природно-правова традиція нараховує понад тисячоліття, вона є міцною і довготривалою. Їй властивий глибокий демократизм, гуманізм, антропоцентризм, що зумовлено впливом на її формування проукраїнської ментальності, ціннісної шкали праукраїнців, світоглядно-філософських засад, християнської ідеології тощо. Уже в добу княжої України в контексті цієї традиції було сформульовано принцип природної справедливості як основу людського та природного буття. Цей принцип згодом став невід’ємним від трактування українськими мислителями права. В основу трактування права, яке мислять як сукупність загальнообов’язкових принципів, що є первинними стосовно воле установленого права, кладуть такі цінності, окрім справедливості, як добро, повага до людської гідності, честі, свободи, відповідальність, спільне благо тощо. Уже в княжій Україні було означено контури змісту вчення про верховенство права, що знайшло своє продовження в правовій думці наступних епох.
7.Мислителі княжої України розвивають вчення про заперечення людиновладдя і ствердження, панування в суспільних відносинах права як природно-правового регулятора суспільних відносин, як Закону природного буття, що знайшов прояв в людському бутті. Цьому закону має бути підкорено діяльність людей та представників державної влади, оскільки відступ від вимог природи та Бога загрожує руйнацією засад людського буття, деградацією та хаосом.
8. Праукраїнські мислителі розвивали вчення, які в сукупності складають вчення про верховенство права, а саме: вчення про природні права людини та народу (Іларіон, Нестор, «Руська Правда» Ярослава 1016 р., В. Мономах) , ідею природної справедливості, принцип демократизму як основу взаємовідносин державної влади та народу, ідею договірних засади буття державної влади («Слово о полку Ігоревім», «Повість временних літ…», І.Грішний), вчення про заперечення свавілля державної влади, ідею справедливого суду тощо, які в сукупності складають вчення про верховенство права. В контексті праукраїнської правової традиції напрацьовуються ідеї розмежування права та закону, державного права як наслідку природного права.
9. Аналогічно до західноєвропейського правового розвитку в епоху Відродження, проблема правовладдя як заперечення людиновладдя, проблема його обмеження і подолання в державі постає у весь зріст в епоху українського ренесансу. Мислителями цієї епохи розвиваються такі аспекти вчення про верховенство права як: трактування права як природного, що втілене у сукупності загальних принципів; принцип непорушності прав людини та народу; ідея розмежування права та закону; підкорення королівської влади справедливому законові; повага короля до природних прав його підданих і захист їх; проблема справедливого суду, принцип справедливості як основа діяльності держави і народу, ідею про державне право як наслідок природного права людей (братчики, С. Оріховський, Х.Філалет Ю. Немирич та ін.). Х. Філалет розвиває принцип народовладдя як контроль народу над королем та церквою. Т. Сафонович теж розвиває ідею договірного походження держави.
10. В епоху українського бароко низкою мислителів (П.Могила, Д.Туптало, М. Козачинський, Г. Кониський, І. Гізель С. Прокопович та ін.) послідовно продовжується розвиток природно-правової традиції загалом та вчення про правовладдя зокрема. Вчення про природне право як основу людського буття стає основою розроблення вчення про суспільний договір, обмеження державної влади, справедливі закони та правосуддя, державне право як наслідок природних прав людини та народу.
Конституція Пилипа Орлика пронизана природно-правовими ідеями, теоретично виражає принцип верховенства права, правовладдя козаків та громадян, які мають бути захищені законом та судом. Конституція стверджує принцип поділу влади та принцип демократизму, проголошує принцип рівності всіх перед законом, рівність захисту судом, акцентує на відповідності злочину і покарання. Звучить ідея збереження народом своїх природних прав як передумова правовладдя та ідея національної державності політично незалежного українського народу («Історія русів»). Народ, який реалізовує принцип правовладдя – це суб’єкт реалізації і принципу верховенства права.
11. Класичний період розвитку української природно-правової традиції продовжує розвиток ідеї та вчення про верховенство права. Відстоюючи невідчужувані природні права людини та народу (право на справедливе ставлення до себе, повагу до людської гідності, на свободу думки, власності на рідну землю, навчання на рідній мові, право на власну церкву та віру, на справедливий суд тощо), українські мислителі розвивають вчення про народовладдя як засаду правовладдя (« В своїй хаті – своя правда, і сила, і воля…» (Т. Шевченко), принцип демократизму, принцип правової рівності, принцип справедливого суду, позитивного права як наслідку природних прав людини та народу, принципу поділу влади (кирило-мефодіївці, Т. Шевченко, Г.Андрузький, І. Франко, М. Грушевський, В. Винниченко, Д. Донцов, М.Міхновський та ін.).
12. Б. Кістяківський створив вчення про правову державу як державу, в якій забезпечено верховенство права, подолано свавілля державної влади. Завдяки невід’ємним правам і недоторканності особи державна влада в правовій або конституційній державі є не лише обмеженою, а й строго підпорядкованою закону. Наголошено на ідеї законності повноважень органів державної влади як складової принципу верховенства права. Мислитель послідовно провів ідею, що народовладдя є запорукою верховенства права. Вчення Б.Кістяківського про правову державу та вчення А. Дайсі про доктрину верховенства права співпадають за суттю, відрізняються лише термінологічно. Проте принцип верховенства права за обсягом ширший від принципу правової держави, оскільки охоплює своїм впливом як державну, так і позадержавну сфери життя народу.
13. Понад тисячолітня українська природно-правова традиція знайшла поки що лише часткове своє продовження в правовому розвитку сучасної України. Реалізація верховенства права в нинішній Україні має стати стрижневим завданням правової реформи. Його вирішення передбачає: формування розвиненого чисельного громадянського суспільства, яке стане суб’єктом ствердження реального народовладдя, відновлення республіканізму, наповнення його реальним змістом; зміну законницької псевдоправової доктрини на природно-правову; визнання державною владою природних прав людини як реально діючого закону, який обмежує діяльність цієї влади; ствердження контролю народу за діяльністю органів державної влади та посадових осіб; створення природно-правової доктрини судочинства, що сприятиме ствердженню правосуддя; поширення в суспільстві гуманістичного світогляду, провідною ідеєю якого стала б ідея державної влади як найманого працівника народу, відновлення і посилення ролі і значимості в суспільному розвитку природно-правових регуляторів суспільного життя тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А. Абульханова-Славская ; [отв. ред. В. А. Лекторский] / АН СССР, Ин-т психологи. – М. : Наука, 1980. – 335 с.
2. Авер’янов В. Б. Українське адміністративне право на етапі реформування: питання нової доктрини / В. Б. Авер’янов // Українське право – 2005. – № 1 – С. 267–270.
3. Авер’янов В. Б. Проблеми формування нової доктрини адміністративного права / В. Б. Авер’янов // Адміністративне право в контексті європейського вибору України. Зб. наук. праць. – К. : Міленіум, 2004. – С. 5–9.
4. Авер’янов В. Б. Реформування українського адміністративного права : необхідність оновлення науково-теоретичних засад / В. Б. Авер’янов // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. Ч. 1. – Сімферополь, 2005. – С. 24–30.
5. Алексеев А. А. Восхождение к праву: поиски и решения / А. А. Алексеев. – М. : Норма, 2003. – 748 с.
6. Алексеев С. С. Общая теория права: в 2-х т. / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит.,
Т. І. –1981. – 354 с.
Т. II – 1982. – 360 с.
7. Алексеев С. С. Право : Азбука. Теория. Философия. Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев – М. : Издательская группа НОРМА – ИНФРА, 1998. – 810 с.
8. Аліас С. І. Проблеми праворозуміння в основних школах права: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права ; історія політичних і правових учень» / С. І. Аліас. – К., 2003. – 20 с.
9. Альчук М. П. Філософія права Б. Кістяківського / М. П. Альчук – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 300 с.
10. Аннерс Э. История европейского права / Э. Аннерс – М. : Наука, 1996. – 395 с.
11. Аракелян М. Р. Вдосконалення роботи Вищої ради юстиції – гарантії незалежності судової влад / М. Р. Аракелян // Актуальні проблеми політики: зб. наук. праць. – 2002. – Вип. 13–14. – с. 353–359.
12. Аристотель. Политика / Аристотель // Политика. Афинская полития. – М., 1997. – 343 с.
13. Аркас М. М. Історія України-Русі / М. М. Аркас. – Київ, 1991. – 456с.
14. Архипов С. И. Субьект права: теоретическое исследование / С. И. Архипов – СПб: Издательство Т.Асланова «Юридический центр Пресс»., 2004. – 469 с.
15. Атоян О. М. Селянська правосвідомість в історико-правовій реальності 1917–1921 років (на прикладі повстанського руху на чолі з Нестором Махном) : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. д-ра юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. М. Атоян. – К., 2008. – 40 с.
16. Атоян О. Н. Воля к праву. Исследование махновщины и народного правосознания / О. Н. Атоян ; [отв. ред. Б. Г. Розовский] ; МВД Украины, Луганск. акад. внутр. дел. – Луганск : РИО ЛАВД, 2003. – 530 с.
17. Багрій Т. Змістовно-смислові характеристики верховенства права / Т. Багрій // Наукові записки НАВС. – К., 2011. – №4. – С. 38–47.
18. Багрій Т. Принцип верховенства права як засада розвитку фінансово-бюджетних правовідносин в Україні / Т. Багрій // Науковий вісник НАВС. – К., 2011. – №5. – С.48–57.
19. Баймуратов М. О., Батанов О. В. Деякі теоретичні аспекти станов-лення функцій територіальних громад в Україні / М.О.Баймуратов, О.В.Батанов // Вісник Одеського інсти¬туту внутрішніх справ. - 1999. - № 1. - С. 33 - 39.
20. Бандура О. О. Єдність цінностей та істини у праві : моногр. / О. О. Бандура. – К. : НАВСУ, 2000. – 200 c.
21. Барак А. Судейское усмотрение: Пер. с англ. – М.: Норма, 1999. – 376 с.
22. Бачинин В. А. Философия права и преступления / В. А. Бачинин – Х. : Фолио, 1999. – 468 с.
23. Бачинин В. А. Энциклопедия философии и социологии права / В. А. Бачинин. – СПб, 2006. – 1081 с.
24. Бачинин В. А. Философия права. Краткий словарь / В. А. Бачинин, В. П. Сальников. – СПб., 2000. – С. 234–235.
25. Бачинин В. А. История философии права / В. А. Бачинин, В. А. Чефранов. – Харьков : Право, 1998. – 319 с.
26. Бердяев Н. А. О рабстве и свободе человека Опыт персоналистической философиии / Н. А. Бердяев // Царство Духа и царство Кесаря. – М.: Республика, 1995. – 383 с.
27. Бердяев Н. А. Об онтологической гносеологии / Н. А. Бердяев // Вопросы философии. – Кн. 93. – С. 413–439.
28. Бердяев Н. А. Смысл истории / Н. А. Бердяев. – М., 1990. – 172 с.
29. Береза Н.Європейські стандарти прав людини як засади розвитку правової системи України / Н. Береза // Наукові читання. Присвячені пам’яті В. М. Корецького : зб. наук. праць. – К. : 2010. – С. 98–105.
30. Бержель Ж.-Л. Общая теория права / [под ред. В.И. Даниленко] ; пер. с франц. Г. В. Чуршукова. – М. : Nota bene, 2000. – 575 с.
31. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования / Г. Дж. Берман. – М. : Изд-во МГУ, 1998. – 623 с.
32. Бернюков А. М. Юридична герменевтика як методологія –здійснення правосуддя (філософсько-теоретичний аналіз) : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 «Філософія права» / А. М. Бернюков. – Львів, 2008. – 198 с.
33. Бичко Б. Філіація ідей в українській філософській думці ХІУ–ХУ ст.. / Б. Бичко // Наукові записки ТДПУ імені В. Гнатюка. Серія Філософія. – 2001. – № 6. – С.8–12.
34. Бичко І. В. Історія філософії в Україні / І. В. Бичко – К., 2001.- 402 с.
35. Бігун В. С. Людина в праві: аксіологічний підхід : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / В. С. Бігун. – К., 2004.  220 с.
36. Бігун В. С. Філософія правосуддя. Ідея та її здійснення : моногр. / В. С. Бігун. – К., 2011. – 300 с.
37. Бігун В. С. Філософія правосуддя: порівняльно-правові підходи та аспекти / В. С. Бігун // Часопис Київського університету прав. – 2009. – № 1. – С. 23–32.
38. Бігун В. С. Правозахисний смисл правосуддя (філософсько-правове осмислення ідеї правосуддя) / В. С. Бігун // Вісник Львівського національного університету внутрішніх справ : серія юрид. – 2009. – Вип. 4. – С. 354–362.
39. Білас Ю. Ю. Європейські стандарти прав людини в контексті правозастосування в сучасній Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.12 / Ю. Ю. Білас. – К., 2011. – 208 с.
40. Білас Ю. Ю. Принципи правової держави в Конституції Пилипа Орлика / Ю. Ю. Білас // Конституція – основа державного і суспільного усторою України : матеріали ІІІ міжвуз. чит. [«До 300 річчя Конституції Пилипа Орлика»]. – К., – 2011. – С. 75–79.
41. Бойко Л. М. Деякі системоутворюючі домінанти українського правового менталітету / Л. М. Бойко // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – Одеса : Юрид. лит., 2007. – Вип. 36. – С. 304–307.
42. Бойко Т. І. Етнонаціональний чинник становлення громадянського суспільства (соціально-філософський аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 « » / Т. І. Бойко. – Львів, 2008. – 18 с.
43. Большая Советская энциклопедия. – Декларация прав человека и гражданина. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http ://www. dic.academic.ru/dic.nsf/bse/83212.
44. Бондар Ю. М. Конституція Пилира Орлика : здобутки і уроки / Ю. М. Бондар // Конституція – основа державного і суспільного устрою України : матеріали 111 міжвуз. чит. [«До 300 річчя Конституції Пилипа Орлика»]. – К., 2011. – С. 7–9.
45. Борова Ю. Особливості конституційно-правового статусу суддів : проблеми теорії та практики / Ю. Борова // Підприємництво, господарство та право. – 2006. – №8. – С. 25-28.
46. Бошко В. И. Очерки развития правовой мысли / В. И. Бошко. – Харьков : Юрид. изд–во Н. К. Ю. УССР, 1925. – 568 с.
47. Брайчевський М. Ю. Коментарі /Ю.М.Брайчевський // Гнат Хоткевич. Історія України. –К.: Веселка, 1992. – 227 с.
48. Братасюк В. Людина-особистість як суб’єкт права: законницький та юридичний (природно-правовий) підходи / В. Братасюк // Публічне право. – 2011. – №4. – С.64-75.
49. Братасюк В. М. Правова реальність як форма вираження інтелектуальної традиції епохи (на матеріалвх романо-германської правової сім’ї) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.12 «філософія права» / В. М. Братасюк. – К., 2005. – 198 c.
50. Братасюк В. М. Особливості становлення особистості як суб’єкта права в контексті реалізації принципу верховенства права / В. М. Братасюк // Верховенство права: традиція доктрини і потенціал права / за заг. ред. М. Г. Патей-Братасюк. – К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2010. – С. 161-181.
51. Братасюк В. М. Правова реальність сучасної України: криза нормативізму / В. М. Братасюк // Загальнотеоретичні та філософсько-правові аспекти державно-правової реформи в Україні : матеріали 111 «круглого столу» (2 грудня 2009 р.). – К., 2010. – С. 53–57.
52. Братасюк В. М. Правова реальність як форма вираження інтелектуальної традиції епохи (на матеріалах романо-германської правової сім’ї) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 «Філософія права» / В. М. Братасюк. – К., 2005. – 20 с.
53. Братасюк М. Г. Метафізична сутність права як джерело деонтологічного виміру юридичної діяльності. /М.Г.Братасюк // [Моральні основи права]. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції ( Івано-Франківськ, 16 грудня 2010 р.). – Надвірна: ЗАТ «Надвірнянська друкарня», 2010. - с. 46-50.
54. Братасюк М .Г. Людська гідність як джерело європейських стандартів прав людини / М. Г. Братасюк // Науковий вісник КНУВС. – 2010. – № 3. - С. 85–95.
55. Братасюк М. Г. Право як монолог державної влади в контексті сучасного українського правового розвитку / М. Г. Братасюк // Проблеми філософії права. – Т. VІ–VІІ. – 2008–2009. – С. 54–60.
56. Бровко Н. І. Захист права людини на особисту свободу в контексті протидії торгівлі людьми: філософсько-правові засади : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.12 / Н. І. Бровко. – К., 2010. – 224 с.
57. Вернан Ж.- П. Происхождение древнегреческой мысли /Ж.- П. Вернан. – М. : Прогресс, 1988. – 221 с.
58. Верховенство права як принцип правової системи: проблеми теорії / за заг ред. Ю.С.Шемшученка [та ін.]. – К. : Вид-во «Юридична думка», 2008. – 344 с.
59. Вивід прав України – Львів : МП «Слово», 1991. – 128 с.
60. Винниченко В. Відродження нації: в 3 т. / В. Винниченко. – К.: Політвидав України, 1990. Т.1. –
Т.1 – 348 с.
61. Виноградов П. Г. История правоведения / П. Г. Виноградов. – М. : Типо–Литография Ю. Венер, 1908. – 140 с.
62. Вінгловська О. І. Імплементація міжнародних стандартів прав дитини в національному законодавстві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 « » / О. І. Вінгловська. – К., 2000. – 20 с.
63. Володимир Мономах. Твори // Літопис Руський. – К. : Дніпро, 1989. –с.454–464.
64. Воронова Л. /Финансовое право. Учебник.— К. : Правова єдність, 2009. — 395 с.
65. Вышинский А. Я. Основные задачи науки советского социалистического права / А. Я. Вышинский / Сокращенная стенограмма на первом Совещании по вопросам Советского права и государства 16 июля 1938 // Советское государство. – 1938. – № 4 – с.6-9.
66. Гаврилюк Р. Соціальний натуралізм як принцип науки податкового прав / Р. Гаврилюк // Право України. – 2005. – № 10. – С. 18–21.
67. Гадамер Г. Г. Істина і метод. Основи філософської герменевтики : [у 2 т. / Г. Г. Гадамер]. – К. : Юніверс, 2000. – 454 с. + 478 с.
68. Гвоздецький В. Правові засади запобігання та протидії корупції : поєднання принципів верховества права, законності і юридичної відповідальності / В.Гвоздецький //Верховенство права: традиція доктрини і потенціал практики/ М.Г.Патей-Братасюк, В.Д.Гвоздецький, О.Г.Мурашин та ін..; за заг. ред.. М.Г.Патей-Братасюк: Монографія. – К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2010. – С.315 - 346.
69. Гегель Г.-В.-Ф. Основи філософії права або Природне право і державознавство/ Г.В.Ф.Гегель. – К.: Юніверс, 2000. – 336 с.
70. Гіда Є. О. Загальнолюдські стандарти прав людини і забезпечення їх реалізації в діяльності міліції : автореф. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права ; історія політичних і правових учень» / Є. О. Гіда. – К. : 2000. – 20 с.
71. Гнатюк М. Д. Правозастосування і його місце в процесі реалізації права : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права ; історія політичних і правових учень» / М. Д. Гнатюк. – К., 2007. – 19 с.
72. Гоббс Томас. Левиафан, или материя, форма и власть государства церковного и гражданского // Гоббс Томас. Избранные произведения в 2-х томах. – т. 2 – М.: “Мысль”, 1964. – C. 43-678.
73. Головатий С. Верховенство права, або ж правовладдя: вкотре про доктринальні манівці вітчизняної науки / С. Головатий // Право України. – 2010. – № 5. – С. 64–75.
74. Головатий С. П. Верховенство права : ідея, доктрина, принцип : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : 12.00.01 / С. П. Головатий. – К., 2009. – 44 с.
75. Головатий С. П. Верховенство права : монографія : у 3-х книгах / С. П. Головатий. – К. : Фенікс, 2006. –
Кн. 1: Від ідеї до доктрини. – С.61 - 624.
76. Головатий С. П. Верховенство права: Монографія: У трьох книгах. – К.: «Фенікс», 2006. –
Кн. 2: Від доктрини – до принципу. – С.625 – 1276.
77. Головатий С. П. Верховенство права: юридичний принцип, який в Україні офіційно визнано та який має діяти /С. П. Головатий // Українське право. – 2006. – Число1 (19). – С.13–15; 85–90.
78. Головатий С. П. «Верховенство закону» versus «верховенство права» : філологічна помилка, професійна недбалість чи науковий догматизм? / С. П. Головатий // Вісник Академії правових наук України. – 2003.– № 2 (33)–3(34).– C. 96 – 113.
79. Голоскоков Л. В. Правовые доктрины: от древнего мира до информационной епохи / Л. В. Голоскоков. – М. : Научный мир, 2003. – 317 с.
80. Горський В. С. Історія української філософії : курс лекцій / В. С. Горський. – К., 1996. – 286 с.
81. Горський В. Нариси з історії філософської культури Київської Русі / В. Горський. – К. : Наукова думка, 1993 – 163 с.
82. Грабовський С. Нариси з історії українського державотворення / С. Грабовський, С. Ставрояні, Л. Шкляр. – К. : Генеза, 1995. – 607 с.
83. Григорій Сковорода. Вибрані твори : у 2–х т./передмова Олекси Мишанича / Г. Сковорода. – Київ: Обереги, 1994. -.
Т.1 – 1994 – 528 с.
84. Грицяк І. Європейський адміністративний простір / І. Грицяк // Адміністративна реформа в Україні: шлях до європейської інтеграції : збірн. наук. праць. – К., 2003. – С. 54– 69.
85. Грищук О. В. Людська гідність в праві : філософський аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : 12.00.12 /О. В. Грищук. – Харків, 2008. – 38 с.
86. Грищук О. В. Людська гідність у праві: філософські проблеми / О. В. Грищук. – К. : Атіка, 2007. – 432 с.
87. Гроций Г. О праве войны и мира. Три книги, в которых объясняется естественное право и право народов, а также принципы публичного права / Г. Гроций. – М., 1956. – 868 с.
88. Грушевський М. Історія України-Руси : в 6–ти т. / М. Грушевський. – Київ, 1993. –
Т.111. – 503 с.
89. Грушевський М. С. Хто такі українці і чого вони хочуть? /М.С.Грушевський - К.: Знання України, 1991. - С. 116 - 121.
90. Грушевський М. С. Вільна Україна / М. С. Грушевський // Українська суспільно-політична думка в ХХ ст. Сучасність. – 1983. – т. 1. – С. 113-192.
91. Гудима Н. Проблема реалізації принципів відкритості, просторості та гласності в державному управлінні на шляху інтеграції України до європейської співдружності / Н. Гудима // Державне управління в умовах інтеграції України в ЄС : матеріали наук. практ. конф. / за заг ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 360 с.
92. Гуманістичні та ренесансні ідеї на Україні / [ Відп. ред. В. С. Горський]. – К. : Наукова думка, 1990. – 382 с.
93. Гусарєв С. Д. Юридична діяльність / С. Д. Гусарєв. – 2005. – с. 26
94. Давид Р. Основные правовые системы современности / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози ; пер. с франц. В. А. Туманова. – М. : Междунар. отношения, 1999. – 316 с.
95. Дайсі А. Вступ до вчення про право конституції Англії /А. Дайсі // Антологія лібералізму: політико-правничі вчення та верховенство права. – К. : Книги для бізнесу, 2008. – С. 511 – 528.
96. Данилів В. Ю. Солідарність і солідаризм / В. Ю. Данилів ; пер. з нім. І. Андрущенко, Д. Павлюк. – К. : Видавничий дім “КМ Асаdemia”, 2000. – 152с.
97. Дворкін Р. Серйозний погляд на права / Р. Дворкін . – К. : Основи, 2000. – 519 с.
98. Декларація незалежності США. Конституція США (17 вересня 1787 року). Хрестоматія з історії держави та права зарубіжних країн. – К., 1998. – Т. 2. – С. 60–71.
99. Денищук Ж. Судова влада: її місце і роль в суспільстві / Ж. Денищук // Підприємництво, господарство та право. – 2006. – № 8. – С. – С. 29-30.

100. Дністрянський С. Загальна наука права і політики / С. Дністрянський. – Т. 1. – Прага : Накладом Укр. Вільного ун-ту, 1923. – 397 с.
101. Дністрянський С. Нова держава / С. Дністрянський. – Відень ; Прага ; Львів : Український Скиталець, 1923. – 29 с.
102. Добрянський С. П. Застосування Конвенції як вияв діалектики загального й одиничного в праворозумінні / С. П. Добрянський // Право України. – 2000. – № 11. – С. 38–40.
103. Договір про Європейський Союз. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http : //www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_029.
104. Донцов Д. Дух нашої давнини / Д. Донцов. – Дрогобич : Відродження, 1991. – 341 с.
105. Донцов Д. Націоналізм. – / Д. Донцов. – Лондон-Торонто. 1966. Ліга визволення України Т. 1.- 290 с.
106. Донцов Д. Підстави нашої політики / Д. Донцов. – Відень, 1921.- 210 с.
107. Донцов Д. Російські впливи на українську психіку / Д. Донцов // Довідки і статті. –Львів ; Діло, – 1913.- С.37-44.
108. Дорошенко Д. Нариси історії України : в 2–т. / Д. Дорошенко. –Вид. 2. – Мюнхен, 1992. – 349 с.
109. Драгоманов М. Проект Статуту спілки «Вільний Союз» /М. Драгоманов // Антологія лібералізму. Політико-правничі вчення та верховенство права. – К. : Книги для бізнесу, 2008. – С. 896–988.
110. Драгоманов М. Чудернацькі думки про українську справу / М. Драгоманов. Вибране. – Київ. – 1994. – 686 с.
111.Європейська Конвенція про захист прав та основних свобод людини (ЕТS №5) із поправками, внесеними відповідно до положень Протоколу №11. // Збірка договорів Ради Європи. Українська версія.- К.: Парлам. вид-во, 2000.- 654 с.
112. Жанэ П. История государственной науки в связи с нравственной философией / П. Жанэ ; перев. с 2–го франц. Издания А. Васильева. – Кн. 1. – СПб. : Типография П.П. Меркурьева, 1876. – 350 с.
113. Жеребило І. Розуміння сенсу життя як духовного вдосконалення людини діячами української культури ХУ1–ХУ11 ст. / І. Жеребило // Наукові записки ТДПУ імені В. Гнатюка : сер. філософ. – 2000. – № 5. – С. 5–9.
114. Жмир В. На шляху до себе / В. Жмир // Філософська думка. – 1991. – №1. – С.12-19.
115. Загальна Декларація прав людини [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http ://www. : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_015
116. Загальна теорія держави та права / [за ред.. проф.. М.В.Цвіка, доц.. В.Д.Ткаченка, проф.. О.В.Петришина ]. – Харків: Право, 2002. – 475 с.
117. Загальна теорія держави і права / [за ред. В.В. Копєйчикова]. – К. : Юрінком, 1997. – 318 с.
118. Загурський О. Б. Забезпечення доступного і справедливого судочинства як пріоритет кримінально-процесуальної політики України / О. Б. Загурський // Публічне право. – 2011. – № 3. – С. 176–182.
119. Заєць А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду / А. П. Заєць. – К. : Парламентське видавництво, 1999. – 248 с.
120. Зайцев Ю. До питання втілення «живого» права ЕКПЛ / Ю. Зайцев // Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 2004. – № 2. – С. 31-36.
121. Зінченко Ю.О. Історія становлення принципу пропорційності./Ю.О.Зінченко //Держава і право. Юридичні та політичні науки. – 2009. –Вип.46. – С. 83-89.
122. Зимин А. А. Правда Русская / А. А. Зимин. – М., 1999. – 412 с.
123. Иванов Р. Л. О понятии принципов права / Р. Л. Иванов // Вестник Омского университета. – 1996, Вып. 2. – С. 115-118.
124. Иеринг Р. Борьба за право / Р. Иеринг .– М., 1904. – 105 с.
125. Иеринг Р. Дух римского права /// Р. Иеринг. – С.-Пб.: Тип. В. Безобразова и Ко, 1875. - 321 с.
126. Ильин И. А. О сущности правосознания / И. А. Ильин. – М. : Рарог, 1993. – 253 с.
127. История философии права / [пособие к лекциям Н. М. Коркунова, проф./ СП-бургского ун-та]. – СПб., 1908. – 456 с.
128. Ігонін Р. В. Підвищення ефективності виконання судових рішень в контексті трасформації державної виконавчої служби / Р. В. Ігонін //Держава і право. – Вип. 49. – 2011. – С. 184–189.
129. Ізборник 1073 року // Історія філософії України. [упор. М.Ф.Тарасенко,М.Ю.Русин (керівники), А.К.Бичко, І.В.Бичко, С.В.Бондар, Д.П.Кирик, О.В.Логвиненко та ін.].. – Хрестоматія. – К. : Либідь, 1993. – с.43-44.
130. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: істор. – реліг. Моногр. [упор. ]..Видання друге. – К. : АТ «Обереги», 1994. –424 с.
131. Іларіон. Митрополит Київський. Слово про Закон і Благодать.// Історія філософії України. Хрестоматія. [упор.М.Ф.Тарасенко,М.Ю.Русин (керівники), А.К.Бичко, І.В.Бичко, С.В.Бондар, Д.П.Кирик, О.В.Логвиненко та ін. ]. – К. : Либідь, 1993. – С.8-28.
132. Ільїн В. В. Діалог «Софії» та «Логосу» / В. В. Ільїн. – К., 2001. - 287 с.
133. Історія Русів / [укр. перекл. І.Драча]. – К. : Радянський письменник, 1991. – 318 с.
134. Казаков В. Н. Правовой порядок в юридической теории и практике : дис. д ра юрид. наук : 12.00.01 / Казаков Владимир Николаевич. – М., 2003. – 373 с.
135. Кампо В. Судова доктрина верховенства права: український досвід в європейському контексті / В. Кампо // Юридичний журнал. –2008. – № 10. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.justinian.com.ua/article.php?id=3043.
136. Кант И. Сочинения : в 6 т. / И. Кант. [под общ. ред. В. Ф. Асмуса и др.]. – М., 1965. –
Т. 4. ч. 2. – С. 478 с.
137. Капліна О. Правові стандарти Європейського суду з прав людини / О. Капліна, В. Маринів // Вісник прокуратури. – 2007. – № 8 (74). – с. 65–71.
138. Карась А. Ф. Філософія громадянського суспільства як інтерпретація свободи і соціальності : автореф. дис. ...д-ра ф. наук : 09.00.03 / А. Ф. Карась. – Львів, 2005. – 42 с.
139. Кашуба М. Этика в Киево-Могилянской академии / М. Кашуба // Памятники этической мысли на Украине ХУІІ – первой половины ХУІІІ ст. – К., 1987. – С. 12-49.
140. Кашуба М. В. Проблема людини в українській філософії ХУІ-ХУІІІ ст. / М. В. Кашуба, І. С. Захара, В. І. Любащенко [та ін.]. – Львів: Логос, 1998. – с.238 с.
141. Керимов Д. А. Методология права. Предмет. Функции. Проблемы философии права / Д. А. Керимов. – М. : Аванта, 2000. – 560 с.
142. Кибал В. Проблема реалізації принципу верховенства права в банківській системі України / В. Кибал // Верховенство права: традиція доктрини та потенціал практики / за заг ред. М. Г. Патей-Братасюк. – К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2010. – С. 468–492.
143. Кистяковскій Б. О. Кризись юриспруденціи и диллетантизмъ въ философіи / Б. О. Кистяковскій // Юридическій Вестникь. – М., 1914. – Кн. VI.– С. 75.
144. Кістяківський Б. Вибране / Б. Кістяківський. – К. : Абрис, 1996. – 512 с.
145. Кістяківський Б. Держава правова та соціалістична / Б. Кістяківський. Вибране. – К. Абрис, 1996. – 512 с.
146. Кістяківський Б. Соціальні науки і право /Б. Кістяківський // Антологія лібералізму. Політико-правові вчення та верховенство права. – К., 2008. – 992 с.
147. Кожевников В. В. Методология и история права. Учебное пособие : в 2–х частях. / В. В. Кожевников. – Ч. 2. – Омск : Из-во Ом.гос. ун-та, 2009. – 420 с.
148. Козачинський М. Цивільна політика / М. Козачинський // Політологічні читання. – 1993. – № 3. – С. № 3. – С. 90-107.
149. Козлихин И. Ю. Позитивизм и естественное право / И. Ю. Козлихин // Государство и право. – 2000. – № 3. – С. 6-9.
150. Козловський А. Логіко-гносеологічні засади правової норми // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 4. – С. 98-109.
151. Козловський А. Філософія права як самосвідомість нації /А. Козловський // Проблеми філософії права – К., 2003. – С.12-18.
152. Козловський А. А. Право як пізнання. Вступ до гносеології права / А. А. Козловський. – Чернівці : Рута, 1999. – 295 с.
153. Козюбра М. І. Принципи верховенства права і правової держави: єдність основних вимог / М. І. Козюбра // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія» : юрид. науки. – Т. 64.– с. 3–9.
154. Козюбра М. І. Принцип верховенства права і конституційна юрисдикція / М. І. Козюбра // Вісник Конституційного Суду України. – № 4. – 2000. – C. 24-32.
155. Козюбра М. Принцип верховенства права та вітчизняна теорія і практика / М. Козюбра // Українське право. – 2006. – Число 1(19). – С. 15–24.
156. Козюбра М. І. Місце філософії права в системі суспільствознавства (до питання про дисциплінарний статус філософії права) / М. І. Козюбра // Проблеми філософії права. – Т. 1. – 2003.
157. Козюбра М. І. Правовий закон: проблема критеріїв / М. І. Козюбра // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2–3. – с. 83–96.
158. Колер Й. Философия права и универсальная история права. / Й. Колер. – К., 1913. – 152 с.
159. Колесніченко В. В. Принципи права Європейського Союзу: загальнотеоретичне дослідження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.0001. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / В. В. Колесніченко. – Одеса, 2010. – 22 с.
160. Коліушко І. Б. Проблеми правового забезпечення адміністративної реформи / І. Б. Коліушко // Адміністративна реформа в Україні: шлях до Європейської інтеграції : збірн. наук. праць. – К., 2003. С. 59–63.
161. Колодій А. Верховенство права в системі законодавства / А. Колодій, Н. Пелих // Українське право. – 2006. – Ч. 1(19). – с. 139–147.
162. Колодій А. М. Принципи права України : моногр. / А. М. Колодій. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
163. Конвенція про захист прав та основних свобод людини (ЕТS № 5) із поправками, внесеними відповідно до положень Протоколу № 11. // Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. – К. : Парлам. вид-во, 2000. – 654 с.
164. Конисский Г. Нравственная философия, или Этика / Г. Конисский // Памятники этической мысли на Украине ХУІІ – первой половины ХУІІІ ст. – Киев:Наукова думка., 1987. – С. 112-141.
165. Конституційне право України / [за ред. В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодики]. – К. : Український центр правничих студій, 1999. – 376 с.
166. Конституційне право України / [за ред.. В. Ф. Погорілка та О.Ф. Фрицького]. – Київ: Юрінком Інтер, 2002. – 538 с.
167. Конституція України від 28.06.96. – № 254к