ТРАНСФОРМАЦІЯ ТРАДИЦІЙНОЇ ЕТНОКУЛЬТУРИ РОМЕНЩИНИ В КІНЦІ 20-х – 30-х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ : ТРАНСФОРМАЦИЯ ТРАДИЦИОННОЙ этнокультуры РОМЕНЩИНЫ В КОНЦЕ 20-х - 30-х ГОДАХ ХХ ВЕКА

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
КАФЕДРА ЕТНОЛОГІЇ ТА КРАЄЗНАВСТВА

На правах рукопису

Коцур Юлія Олексіївна

УДК: 94(477) : 39 (477.52)“19”

ТРАНСФОРМАЦІЯ ТРАДИЦІЙНОЇ ЕТНОКУЛЬТУРИ РОМЕНЩИНИ В КІНЦІ 20-х – 30-х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ

Спеціальність 07.00.05 – етнологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник
кандидат історичних наук, доцент
Гончаров Олександр Петрович

Київ – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………………3
ВСТУП……………………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ 1. Історіографія та джерельна база дослідження…………………….10
1.1. Історіографія проблеми……………………………….……………..10
1.2 Джерельна база дослідження…………………………………...……27
РОЗДІЛ 2. Радикальні перетворення матеріальної культури населення Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття…………….………………44
2.1. Руйнування традиційного способу господарювання в процесі
політики колективізації та розкуркулення………………………………44
2.2. Житлово-побутові умови та матеріальне становище селян у
колективізованому господарстві…………………………………………75
2.3. Особливості харчування роменчан в умовах голодомору 1932 – 1933 рр. та в наступні десятиліття.………………………………………89
2.4. Зміни у функціонуванні народних ремесел та промислів регіону в
досліджуваний період…………………………………………………...101
РОЗДІЛ 3. Трансформація духовної культури населення Роменщини в кінці 20-х –30-х роках ХХ століття………………………………………………….114
3.1. Деформаційні зміни в сімейній обрядовості мешканців краю…..114
3.2. Боротьба радянської влади з релігійністю українського селянства та її наслідки для роменчан……………………………………………..143
3.3. Зміни в свідомості населення краю під впливом комуністичної пропаганди, культурно-масової роботи та запровадження нових свят і обрядів……………………………………………………………………170
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….185
ДОДАТКИ………………………………………………………………………192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……….……………………………..210

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВУЦВК – Всеукраїнський Центральний виконавчий комітет
ДПУ – Державне політичне управління
КНС – комітет незаможних селян
Комнезами – комітети незаможних селян
МТС – машино-тракторна станція
НКВД – Народний комісаріат внутрішніх справ
ОК КП(б)У – Окружний комітет комуністичної партії більшовиків України
РВК – районний виконавчий комітет
РПК – районний партійний комітет
СОЗ – товариство спільного обробітку землі
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
ЦВК – Центральний Виконавчий Комітет
ЦК КП(б)У – Центральний комітет Комуністичної партії більшовиків України

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Вивчення національно-культурних традицій українського народу є досить актуальним на сучасному етапі розвитку етнологічної науки, оскільки вони є одним із важливих чинників виховання національної самосвідомості, патріотизму громадян сучасної Української держави. З цією проблематикою тісно пов’язана й історія повсякденності, яка в Україні стає важливим напрямом досліджень . Особливу дослідницьку зацікавленість викликає вивчення життя пересічних громадян в переломні та кризові роки історії нашої країни. Саме таким є період кінця 20-х – 30-і рр. ХХ ст., коли політика більшовицького керівництва (суцільна колективізація, “розкуркулення”, голодомор), призвели до порушення природного розвитку української народної культури та послаблення духовних зв’язків між поколіннями. Саме в цей період відбулися значні трансформації всіх сфер життя українського селянства, зокрема й населення Роменщини.
Цей регіон викликає науковий інтерес, оскільки він значно віддалений від великих міст, що сприяло тривалому збереженню традиційної української культури. В краї до початку 30-х рр. ХХ ст. не відчувався вплив міської культури. І лише з початком суцільної колективізації та впровадженням “нового побуту” на селі відбулися значні зміни в усіх сферах життя селянства.
Актуальність теми посилюється масштабністю руйнацій української культурної спадщини, в досліджуваний період, оскільки ці негативні тенденції були характерні не тільки для Роменщини, а й для інших регіонів, що призвело до трансформації всієї української традиційної культури.
Дане дослідження є певним внеском у розвиток локальної історії та мікроісторії. Його значимість зумовлена важливістю регіональних досліджень, які дають змогу глибше дослідити певні процеси в окремо взятому регіоні, їх особливості і наслідки для традиційної етнокультури, а також відсутністю праць, які б комплексно досліджували трансформаційні зміни усіх сфер життя роменчан у кінці 20-х – 30-х рр. ХХ ст.
Незважаючи на значну кількість праць, присвячених періоду кінця 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст., більшість з них написані в традиціях радянської історіографії, якій характерні замовчування трагічних подій кінця 20-х – 30-х років. Лише з досягненням Україною незалежності в історичній науці відбулися зміни, які пролили світло на темні плями досліджуваного періоду. За роки незалежності було видано низку праць та публікацій присвячених цьому періоду. Проте, основна маса цих досліджень присвячена різним аспектам голодомору та колективізації. І лише незначна частина дослідників звернули увагу на вивчення традиційної культури українців кінця 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст. Але в цих працях відсутні відомості про Роменщину, яка була районом суцільної колективізації. Тому дослідження цього регіону залишається актуальним і сьогодні. Крім того, більшість дослідників розглядають період до 1934 р., залишаючи поза увагою другу половину 1930-х рр., коли відбувалося утвердження тоталітарного ладу та колективного способу господарювання й остаточна перебудова традиційної етнокультури, знищення старих традицій зі святами і обрядами та впровадження нових радянських.
Висвітлення процесів трансформації традиційної етнокультури Роменщини в досліджуваний період повинно сприяти усвідомленню суспільством та державою необхідності врахування допущених у минулому помилок та наслідків для розвитку української нації в цілому та населення окремо взятого регіону.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в контексті розробки науково-дослідної теми історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Історія української державності нової та новітньої доби”, затвердженої вченою радою (державний реєстраційний номер №06БФ046-01) та пов’язана з науковими дослідженнями кафедри етнології та краєзнавства.
Об’єктом дослідження є традиційна етнокультура населення Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ ст.
Предметом дисертаційного дослідження є процеси трансформації української традиційної культури населення Роменщини в роки колективізації, розкуркулення, голодомору 1932 – 1933 рр. та утвердження колгоспного ладу.
Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб виявити, систематизувати та узагальнити трансформаційні зміни в етнокультурі Роменщини кінця 20-х – 30-х рр. ХХ ст.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
– проаналізувати стан наукового вивчення проблеми у вітчизняній і зарубіжній історіографії та розширити джерельну базу дослідження за допомогою методу усної історії;
– розглянути процеси руйнації традиційного способу господарювання в ході здійснення примусової колективізації та з’ясувати житлово-побутові умови населення в цей період;
– дослідити особливості харчування роменчан в кінці 20-х – 30-х роках ХХ ст.;
– простежити динаміку змін у функціонуванні ремесел та промислів на Роменщині в досліджуваний період;
– з’ясувати основні зміни в сімейній обрядовості населення регіону;
– розкрити вплив на свідомість населення краю більшовицької антирелігійної пропаганди, ідеологічної та культурно-масової роботи.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з 1929 р. по 1939 р. Нижня хронологічна межа обумовлена початком “суцільної” колективізації приватних селянських господарств. Верхня межа дослідження визначена кінцем 1930-х рр., коли утвердився колгоспний лад господарювання в українському селі, а також тоталітарна система управління в УРСР.
Географічні межі охоплюють територію Роменської округи до складу якої входило 13 районів: Березівський, Велико-Бубнівський, Веприцький, Гадяцький, Глинський, Засульський, Липово-Долинський, Лохвицький, Недригайлівський, Перекопівський, Синівський, Смілянський. Автором також враховувалося, що впродовж досліджуваного періоду адміністративно-територіальний поділ України змінювався, досліджувана територія була в складі Харківської обл., Чернігівської обл., а в січні 1939 р. увійшла до складу Сумської обл. В дисертації географічні назви автор подає відповідно до цих змін.
Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять принципи науковості, системності та історизму, які передбачають вивчення й узагальнення подій і явищ на основі науково-критичного аналізу джерел та літератури, в контексті відповідної епохи, враховуючи їх постійний розвиток та зміни. Автором для розв’язання дослідницьких завдань використані такі методи: порівняльно-історичний – для виокремлення особливостей проведення різних ритуалів в сімейній обрядовості до колективізації та після неї; класифікації та типологізації – для характеристики використаних джерел; проблемно-хронологічний – для виявлення змін, які відбулися в формах господарювання селян, у порівнянні з традиційною культурою, святково-обрядовій культурі та повсякденному житті; системно-структурний метод – для виокремлення основних сфер традиційної культури, які зазнали змін під впливом політики радянського керівництва. Для кращого з’ясування трансформаційних змін в традиційній культурі населення Роменщини автором використано методи польових етнографічних досліджень та усної історії. У дисертації також застосовано міждисциплінарний підхід, який передбачає використання категоріального апарату різних наук, зокрема етнології, історії, психології. Поєднання вищезгаданих та інших методів сприяло впровадженню нових підходів до вивчення трансформації традиційної етнокультури Роменщини у кінці 20 – 30-х рр. ХХ ст.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше здійснено цілісне вивчення трансформаційних змін у традиційній етнокультурі Роменщини в кінці 20-х – 30-х рр. ХХ ст. У дисертації досліджено зміни в усіх сферах життя селянства Роменщини під час колективізації, розкуркулення, голодомору 1932 – 1933 рр. та в другій половині 30-х рр. Уточнено уявлення про життя та побут населення краю в досліджуваний період. Проаналізовано відомості й поглиблено знання про особливості харчування селянства Роменщини в даний період. З’ясовано основні зміни у функціонуванні народних ремесел і промислів. Доведено, що саме боротьба влади з релігійністю українського селянства та впровадження нових радянських свят призвели до кардинальних змін у масовій свідомості селянства, що в свою чергу стало важливим чинником трансформації традиційної етнокультури. Робота побудована переважно на усних свідченнях, зібраних автором дисертації, значній кількості архівних матеріалів, які вводяться в науковий обіг вперше, та газетних публікаціях досліджуваного періоду, котрі забезпечують всебічне вивчення проблеми трансформації традиційної етнокультури Роменщини кінця 20 – 30-х рр. ХХ ст.
Практичне значення результатів полягає у тому, що основні положення, фактологічний матеріал, оцінки та висновки, введені до наукового обігу документи й матеріали можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях як регіону Роменщини, так і дослідженнях трансформаційних змін усієї традиційної української культури. Матеріали дослідження також можуть бути використані при підготовці узагальнюючих праць з даної проблематики, підручників і посібників, лекцій, спецкурсів та практичних занять з українознавства, етнології та краєзнавства, у формуванні краєзнавчих музейних експозицій тощо.
Апробація результатів дисертації здійснена на засіданнях кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні положення та висновки дослідження знайшли своє відображення у доповідях на наукових конференціях, зокрема на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених “Дні науки історичного факультету – 2009” (Київ, 2009 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, присвяченій 65-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні “Дні науки історичного факультету – 2010” (Київ, 2010 р.), 63-й Міжнародній науковій конференції “Каразінські читання” (Харків, 2010 р.), І Всеукраїнській науковій конференції студентів та молодих учених “Історія світової цивілізації від давнини до сучасності” (Дніпропетровськ, 2010), ІV Міжнародній науковій конференції молодих учених, присвяченій 20-річчю Незалежності України “Дні науки історичного факультету – 2011” (Київ, 2011 р.), 64-й Міжнародній науковій конференції “Каразінські читання” (Харків, 2011 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертації автором викладено у семи публікаціях, три з яких – у фахових виданнях.

bibliography

ВИСНОВКИ

В ході дослідження автор дійшов до наступних висновків, які виносяться на захист.
Проаналізовано стан наукового вивчення проблеми трансформації традиційної етнокультури в кінці 20-х – 30-х рр. ХХ ст. у вітчизняній та зарубіжній історіографії, умовно виокремлено три періоди в накопиченні, висвітленні та аналізі відповідного матеріалу. Перший період охоплює кінець 1920-х – 1930-і рр. Він характеризується наявністю праць, в яких описуються негативні сторони в побуті і культурі українського селянства. Це здебільшого газетні публікації, різні брошури на антирелігійні теми, тобто література яскраво вираженої ідеологічної направленості. Другий період дослідження охоплює 40 – 80-і рр. ХХ ст. У повоєнний час науковці розпочали вивчення соціалістичної культури і побуту трудящих України – робітників і селян. Автори, як правило під впливом радянської ідеології, акцентували свою увагу лише на позитивних змінах у розвитку села і замовчували негативні явища досліджуваного періоду. Третій період охоплює 1990-і – 2000-і рр. – і характеризуються науково-критичним підходом до розгляду проблем. Встановлено, що дана проблема, незважаючи на її актуальність, недостатньо вивчена в сучасній етнологічній науці. Деякі вчені, досліджуючи період 20 – 30-х рр. в контексті історії повсякденності, зосереджували основну увагу на розвитку сільського господарства в колгоспах, побутових умовах життя селянства, залишаючи поза увагою процес змін у духовній культурі. Проблема практично не вивчена на регіональному рівні. Саме тому для детальнішого вивчення цієї проблеми автором розширено джерельну базу дослідження за допомогою методу усної історії.
Розглянуто процеси руйнування традиційного способу господарювання в ході примусової колективізації в кінці 20-х – на початку 30-х рр. ХХ ст. та встановлено, що саме в цей період в ході розкуркулення найпрацьовитіших селян-власників було повністю знищено прошарок заможних селян, а також завдано великої шкоди середнякам. Селянин з власника і господаря перетворився на спостерігача в колективному господарстві. Здійснена насильницькими методами колективізація не тільки зруйнувала традиційні норми господарювання, а й завдала непоправної шкоди багатьом сільськогосподарським традиціям. Внаслідок чого поступово переривався зв’язок селян з аграрними звичаями, відходили у небуття накопичені роками вміння хліборобів дбати про високі урожаї. У населення краю формувалося байдуже ставлення до сільського господарства, оскільки в колгоспах все було спільне і прибуток отримував колгосп, а не селянин, котрий працював за трудодні, які часто не виплачувалися. Крім того, в колгоспах на керівних посадах працювали направлені з міст комсомольці, які не знали багатьох аграрних звичаїв і традицій. Часто робота таких колективів сходила нанівець через безгосподарність, байдужість, некомпетентність керівництва. З’ясовано, що матеріальне становище селян в досліджуваний період залишалося досить скрутним. Знекровлене в період колективізації, розкуркулення та голодомору село не могло оговтатися протягом 30-х рр. Житлово-побутові умови майже не змінилися в порівнянні з 20-и рр. ХХ ст.
Більшість хат і надалі залишалися криті соломою, лише незначна кількість селян могли дозволити собі крити будинок черепицею. Забезпеченість роменчан одягом у 30-х рр. ХХ ст. в порівнянні з 20-и рр. погіршилася. Залишалися жахливими санітарно-гігієнічні умови, оскільки в більшості сіл Роменщини були відсутні лазні, одяг прали рідко, часто спали в тому ж одязі, в якому поралися по господарству. Серед селянства поширювалися численні пошесті та воші. Хоча в медицині у досліджуваний період відбулися незначні покращення, вона й надалі залишалася на низькому рівні, медичних препаратів було обмаль, а селяни, здебільшого, надавали перевагу лікуванню народними методами. До незначних зрушень в даній сфері можна віднести хіба що появу пологових будинків. Разом з тим, в досліджуваний період спостерігаються і певні позитивні соціальні зміни. Це передусім функціонування дитячих садків, ясел, патронатів, запровадження мережі шкільних їдалень. Стосовно електрифікації, радіофікації та телефонного зв’язку, то слід відзначити, що більшість сіл взагалі не були електрифіковані і не мали телефонів.
Досліджено особливості харчування роменчан в кінці 20-х – 30-х роках ХХ ст. З’ясовано, що особливо радикальні зміни в харчуванні відбулися в кінці 1920-х – на початку 1930-х рр., коли здійснювалася насильницька колективізація та розкуркулення селянства, наслідком яких був голодомор 1932 – 1933 рр. Відсутність продуктів харчування призвела до суттєвої деформації традиційного харчування. Селяни харчувалися переважно тим, що могли знайти в природі, з’явилися нові рецепти приготування сурогатних “страв”. Нерідко вживали в їжу тварин, які традиційно входили до харчових заборон.
У цей же період була перервана традиція пригощання гостей і рідних, дотримання постів і звичаїв харчування у дні церковних свят, їжа під час яких у попередні часи дуже відрізнялася від повсякденної. Харчові традиції селянства краю відновилися лише в другій половині 1930-х рр., проте в трансформованому вигляді. Повсякденне харчування селян вже не було таким калорійним та різноманітним як до колективізації, оскільки скрутне матеріальне становище та численні податки знекровлювали село та забирали більшість сільськогосподарських продуктів, які раніше йшли на власне споживання. У харчуванні населення Роменщини в цей період переважали страви з продуктів рослинного походження. Відновлюється приготування обрядових страв, хоча вони й не дозволялися. Особливо це стосувалося обрядових страв Великодня – пасок і крашанок, Різдва – куті, поминальних – колива. Проте, незважаючи на заборону влади, селяни потайки все ж таки готували обрядові страви та намагалися відзначати найбільші релігійні свята.
Простежено динаміку змін у функціонуванні ремесел і промислів, та встановлено, що під впливом законодавчої політики більшовицького керівництва, яка забороняла приватно займатися виробництвами та об’єднувала ремісників в артілі, вони були трансформовані. Колективізація та розкуркулення на Роменщині поклали кінець багатьом ремеслам, які насильно були викорінені з села, оскільки сплачувати високі податки ремісники не мали змоги. Деякі види занять, серед них ткацтво і прядіння, не переслідувалися владою й не потребували сплати податку. Тому господині продовжували ткати і прясти, забезпечуючи потреби родини в самому необхідному. В побуті домотканий одяг і надалі переважав над фабричним. Ширше фабричні тканини стали використовуватися в кінці 50-х рр. ХХ ст. Характерною особливістю для Роменщини було те, що кравці і шевці після створення колгоспів і артілей могли окремо працювати за умови оплати патенту, на відміну від інших регіонів України, в яких це заборонялося. Ковалі ж, на відміну від кравців і шевців, не мали права працювати поза колгоспом чи артіллю. Ремісники інших галузей ще тривалий час забезпечували потреби селянства, проте все ж таки згодом занепадали, не витримуючи конкуренції з фабричними виробами, на які постійно збільшувався попит.
З’ясовано основні зміни в сімейній обрядовості населення регіону. Встановлено, що політика радянської влади призвела до деформації сімейної обрядовості роменчан, зруйнувала споконвічні сімейні цінності, що призвело значною мірою до втрати відчуття родинної приналежності. Розкуркулення позначилося й на відносинах у сім’ях, більшість з яких в цей період були зруйновані. У пошуках їжі члени сімей їхали далеко від рідного села і часто не поверталися. Дітей куркулів змушували прилюдно у письмовій формі зрікатися батьків і назавжди поривати з ними відносини.
Низка родинних обрядів в умовах колективізації, розкуркулення та голодомору 1932 – 1933 рр. перестали існувати. Було втрачено великий масив знань, пов’язаних з пересторогами вагітних жінок, які перестали дотримуватися традиційної поведінки. Церковне хрещення було суворо заборонене, що призвело до втрати його обов’язковості. Повністю змінилася структура таких обрядів, як родини, застілля на честь хрестин, пострижини, а обряди “зливок” і “вводин” взагалі перестали побутувати.
Відносно весільної обрядовості, то в період голодомору 1932 – 1933 рр. на Роменщині спостерігалася відсутність весіль, як таких, на відміну від інших регіонів України, де зустрічалися поодинокі випадки укладання шлюбів. В досліджуваний період втратили своє первинне призначення такі елементи весільного обряду, як запити, сватання, заручини, оглядини і продовжували існувати більшою мірою, як формальна традиція. Протягом 30-х рр. ХХ ст. деякі з компонентів передвесільного періоду трансформувалися. Були об’єднані сватання та заручини. Угода, що супроводжувала цей обряд, мала лише символічний характер, значно послабилася її правова функція. Разом з тим, такий елемент цього обряду, як гарбуз, ще повною мірою побутував в досліджуваний період. Обряд церковного вінчання взагалі був суворо заборонений радянським керівництвом та замінений громадською процедурою розпису. В той же час починає побутувати новий вид одружень, без укладання шлюбу, люди просто сходилися і жили разом.
Щодо такої складової сімейної обрядовості як поховальна, то в період голодомору 1932 – 1933 рр. поховальний обряд, як такий, практично не побутував. Оскільки, здебільшого, померлих хоронили в загальних могилах за відсутності домовин, небіжчиків не відспівували, не кажучи вже про поминальний обід. В другій половині 30-х рр. ХХ ст. поховальний обряд відновився, проте в трансформованому вигляді, через заборону проводити його за участю священика. Тому функції останнього виконували родичі померлого, проте вони обмежувалися тільки читанням молитви. Поминальний обід побутував, проте без релігійного навантаження. Поминання на дев’ятий та сороковий день влаштовували не всі, через заборону таких заходів та матеріальну скруту роменчан. Заборонялося також поминати рідних на “проводи” та інші поминальні дні. Проте частина селян, переважно старшого покоління, все ж таки дотримувалася цих обрядів.
Розкрито вплив на свідомість населення краю більшовицької антирелігійної пропаганди, яка мала на меті зруйнувати духовні цінності народу. Основну роль в цьому відігравали культосвітні заклади, працівники яких організовували гуртки, читали лекції на політичні та антирелігійні теми. В умовах атеїстичної пропаганди, повної заборони релігії та релігійних свят, значна частина обрядів зникла, а ті, що залишилися, продовжували існувати в трансформованому вигляді.
Втрати духовні, поряд із численними жертвами голодомору та репресій, були найжахливішим наслідком для Роменщини цього періоду. Ці наслідки роменці відчувають і нині, оскільки основна маса зруйнованих та перебудованих в радянські установи церков, не відновлені й сьогодні. На сучасний момент на Роменщині більшість сіл не має жодної церкви, хоча до 30-х рр. ХХ ст. їх у більшості сіл було по дві, а в деяких навіть три. Нині для проведення християнських обрядів селянам доводиться долати десятки кілометрів до райцентру чи села в якому є церква, або привозити священика в своє село власним коштом.
В досліджуваний період народні духовні цінності зневажалися партійним керівництвом і подавалися у вигляді старих пережитків та забобонів. Саме через заборону святкувати релігійні свята та здійснювати обряди безслідно зникли деякі обряди. Серед них на Роменщині зник такий елемент Великоднього циклу, як хрестування. Нині більшість жителів краю взагалі не знають про цей обряд, хоча до 30-х рр. ХХ ст. він був досить поширений у цьому регіоні. Разом із нищенням старих традицій та свят відбувалося насадження радянської ідеології та примусове впровадження нових свят. Радянське керівництво запроваджувало в побут нові “народні” свята: “День Кооперації”, “День Жовтневої Революції”, “День смерті Леніна”, “День Червоної Армії”, “8-е Березня”, “День Паризької Комуни”. Всі вони проходили за схожим сценарієм, невід’ємною складовою частиною яких були збори та обговорення досягнень.
Внаслідок заборони святкувати традиційні українські свята та врезультаті запровадження нових свят знищився традиційний побут, змінилася психологія і мислення селянства, що в свою чергу призвело до занепаду культурних звичаїв українського народу. Слід відзначити, що деякі з радянських свят глибоко увійшли в побут роменчан, через їх обов’язковість у радянський час. Саме ці свята радянська влада використовувала для ефективної трансформації традиційної української культури, що полягали у ціннісних та соціокультурних змінах. Нові радянські свята створювали модель ідеального свята, кожний з учасників якого мав своє місце і обов’язки. Крім того, ці свята забезпечували потребу народу у позитивних емоціях, яких так мало було в той тяжкий час. І, мабуть, тому наповнені символічним навантаженням та обов’язковими атрибутами, а також емоційністю, яка постійно пропагувалася з усіх сторін, ці свята прижилися в українському суспільстві. Так і нині святкують 1 – 2 травня, Міжнародний жіночий день, але уже без ідеологічного наповнення.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. ДЖЕРЕЛА

а) архівні матеріали

Центральний державний архів громадських об’єднань України
(ЦДАГО України)

Ф. 1 Центральний комітет комуністичної партії України. 1917 – 1991 рр.
оп. 20. Документи відділів ЦК КП(б)У. 1918 – 1941 рр.
1. Спр. 2818. Переписка с партийными, советскими органами, лечебной комиссией при ВУЦИК о лечении и оздоровлении партийных и советских работников, 1928 р., 79 арк.
2. Спр. 3085. Письма Всеукраинского сообщества культурной связи с заграницей в ЦК КП(б)У об организации выставки “Украинская советская национальная культура” за границей, направлении представителя Союза воинствующих безбожников Украины на конгресс Интернационала пролетарских вольнодумцев в Чехословакию и другие вопросы, 1930 р., 12 арк.
3. Спр. 3185. Докладная записка ГПУ УССР в ЦК КП(б)У о политическом состоянии комитетов незаможных селян, недостатки в проведении антирелигиозной пропаганды, недостатки в охране труда на предприятиях, борьбе с бандитизмом и спекуляцией, ходе подписки на заем “Пятилетка в 4 года” и другим вопросам. Сведения о численном составе запаса ОГПУ на Украине по областям, 1930 – 1931 рр., 131 арк.
4. Спр. 3552. Докладные записки, сводки Роменского окружкома и райкома КП(б)У о политическом и экономическом состоянини районов, итогах перевыборов низовых парторганов, проведении сельскохазяйственных кампаний, деятельности окружной и районных партейных организаный, 1930 – 1931 рр., 177 арк.
5. Спр. 4007. Протоколы заседаний бюро Роменского окружкома КП(б)У. Протоколы совещания районной партийной организации с представителями ЦКК ЦК КП(б)У, ЦК ЛКСМУ, ВЦСПС, общих собраний партячеек при Роменском окружном финансовом отделе, 1930 р., 77 арк.
6. Спр. 4008. Протоколы І Роменской районной партийной конференции, пленумов, заседаний бюро райкома КП(б)У. Протоколы районного партийного собрания, совещания уполномоченных по хлебозаготовкам, 1930 р., 179 арк.
7. Спр. 4277. Постановление ЦК КП(б)У, информационные сводки Оргинстра ЦК КП(б), докладные записки, выписки из протоколов заседания бюро РК КП(б)У, переписка с советскими и партийными органами , ГПУ УССР по вопросам раскулачивания и выселения кулацких семейств в другие районы страны, 1931 р., 50 арк.
8. Спр. 5389. Копии писем, сообщений уполномоченых ЦК КП(б)У, обкомов партии, направлене для ознакомления членам и кандидатам в члены Політбюро ЦК КП(б)У о выполнении планов хлебозаготовок, хищении колхозного хлеба, 1932 р., 148 арк.
9. Спр. 5450. Статные даные ЦК КП(б)У, сведения Винницкой и Днепропетровской обкомов партии об оказании семенной и продовольственной помощи населению Украины Винницкой и Днепропетровской областям. Списки наиболее нуждающихся районов, 1932 р., 37 арк.
10. Спр. 5752 Докладные записки, сводки, обзоры Оргистра и отдела агитмассовых кампаний ЦК КП(б)У о хлебозаготовках, состоянии сельськохозяйственного инвентаря, посевной и уборочной кампаний и проводимой в связи с этим агитмассовой работы в районах Украины. Докладные записки о результатах проверки выполнения решений ЦК КП(б)У об економическом укреплении погранрайонов республики, 1932 р., 88 арк.
11. Спр. 6278. Переписка с ЦК ВКП(б) Информписьма Оргистра ЦК КП(б)У, справки, письма, выписки из протоколов заседаний бюро обкомов КП(б)У, наркомзема УССР, наркомздрава УССР о продовольственных затруднениях и оказании помощи колхозам и крайненуждающимся колхозникам, 1933 р., 91 арк.
12. Спр. 6352. Cпецсообщение (№ 25-38) Наркомата юстиции УССР на имя генерального секретаря ЦК КП(б)У С.В. Касиора о борьбе органов юстиции за хлеб (судебных процессах в связи с разбазариванием и не сдачей хлеба государству), 1933 р., 143 арк.
13. Спр. 6353. Cпецсообщение (№ 40-60) Наркомата юстиции УССР на имя генерального секретаря ЦК КП(б)У С.В. Касиора о борьбе органов юстиции за хлеб (судебных процессах в связи с разбазариванием и не сдачей хлеба государству), 1933 р., 160 арк.
14. Спр. 6455. Докладная записка наркома просвещения УССР В.П. Затонского в ЦК КП(б)У на имя С.В. Касиора “О состоянии массово-политической работы среди школьников”.
15. Спр. 6456 Докладные записки, справки, переписка Наркомздрава УССР, наркомов КП(б)У, горисполкомов о состоянии детской безпризорности, работе детских домов, трудовых коммун НКВД, детских колоний, 1934 р., 32 арк.
16. Спр. 6652. Протокол заседания Представительной комиссии, директивное письмо ЦК КП(б)У, докладные записки, справки, письма партийных, советских органов о состоянии и работе театров, клубов, музеев, библиотек, выставок, творческих союзов Украины, строительстве кинотеатров, учреждений культуры, проведении конкурсов, фестивалей, записи на грампластинки украинских народных песен, положений театров, клубов национальных меньшынств на Украине, 1935 р., 133 арк.
17. Спр. 6653. Докладные записки, справки, письме, телеграммы пертийных, комсомольских, хозяйственных органов о состоянии и работе театров, клубов, библиотек, выставок, творческих союзов Украины, Центрального Архивного управления, строительстве кинотеатров, учреждений культуры, проведении конкурсов, фестивалей, положении театров, клубов национальных меньшинств на Украине, проведении кинофестиваля колхозной молодежи, развитии киноискусства, 1935 р., 140 арк.
18. Спр. 6836. Постановления ЦК КП(б)У и СНК УССР, стенограмма заседания комиссии, директивные письма об организации празднования 8 Марта, 1 Мая, годовщины Октябрьской революции, Дня авиации, 1936 р., 16 арк.
19. Спр. 7098 Докладные записки, справки, информации партийных и советских органов о состоянии воспитательной работы с детьми в школах, пионерских лагерях, детских домах, детской преступности, ликвидации детской беспризорности, 1937 р., 53 арк.
20. Спр. 7105. Справки и спецсообщения партийных и адмистративных органов в ЦК КП(б)У о наличии на Украине церквей и молитвенных домов, их закрытии, о работе отделов культов при исполкомах, первом номере газеты “Безбожник”, состоянии антирелигиозной пропагады на местах, 1937 р., 39 арк.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України

Ф. 1 Всеукраїнський центральний виконавчий комітет. (Верховна Рада України Харків Київ). 1917 – 2002 рр.
оп. 4.
21. Спр. 1251. Матеріали по перейменуванню населених пунктів по округах УРСР, протоколи, виписки з протоколів, постанови, листування, списки населених пунктів, 1928 – 1930 рр., 468 арк.
оп. 5.
22. Спр. 468. Інструкції ВЦВКу про інформаційно-облікову роботу Рад і виконкомів УРСР, форми і схеми звітності низового радянського апарату та зауваження оргвиконкомів до проекту основних принципів системи обліку роботи та звітності радянського апарату, 1929 р., 267 арк.
23. Спр. 523. Звіти, доповідні записки та інформаційні повідомлення окрвиконкомів УРСР про проведення дня колективізації та врожаю по округах, 1929 -1930 рр., 61 арк.
24. Спр. 524. Інформаційні і статистичні відомості окрвиконкомів УРСР про закриття та використання молитовних будинків під культурно-освітні заклади за 1925 – 1929 рр., 1929 – 1930 рр., 111 арк.
25. Спр. 722. Звіт Роменського окрвиконкому про підсумки проведення весняної посівної кампанії 1929 р. та план осінньої посів компанії на 1929/30 рік по округу, 1929 р., 40 арк.
26. Спр. 725. Протоколи засідань пленумів і президії Роменської міської ради, 1929 р., 73 арк.
оп. 6.
27. Спр. 210. Положення НКВС УРСР про порядок організації, діяльності, звітності і ліквідації релігійних громад та систему обліку адміністративними органами складу релігійних громад та служителів культу. Листування з інспектурою культів при НКВС УРСР про закриття церков та передачу їх приміщень під культосвітні установи, 1930 р., 431 арк.
оп. 7.
28. Спр. 178. Листування з адмінвідділами виконкомів та райміліції про реєстрацію статутів релігійних громад, дозвіл виконувати релігійні обряди, 1931 р., 111 арк.
29. Спр. 1384. Протоколи засідань президії та пленумів Роменського райвиконкому /в 2-х томах/, Т. 1, 1931 р., 112 арк.
30. Спр. 1385. Протоколи засідань президії та пленумів Роменського райвиконкому /в 2-х томах/, Т. 2, 1931 р., 122 арк.
Ф. 5 Народний комісаріат внутрішніх справ Української СРР Київ. 1919 – 1933 рр.
оп. 2.
31. Спр. 2285. Переписка с админотделом Роменского окрисполкома о передаче церквей религиозным общинам, 1926 – 1929 рр., 161 арк.
32. Ф. 5. Народний комісаріат внутрішніх справ Української СРР Київ. 1919 – 1933 рр. – Оп. 2. – Спр. 2288. Переписка с админотделом Роменского окрисполкома о передаче Николаевской церкви в г. Ромны синодальной общине, 1926 р., 20 арк.
Ф. 27 Міністерство сільського господарства Української РСР Київ. 1919 – 1985 рр.
оп. 12.
33. Спр. 343. Статистичні відомості про стан колективізації в 1931 р., 1931 р., 200 арк.
34. Спр. 522. Постанови наркомзему СРСР та листування з ним про розподіл тракторів по районах. Списки машино-тракторних станцій України, 1931 – 1932 рр., 151 арк.
Ф. 166 Народний комісаріат освіти УРСР (Міністерство освіти України Київ). 1917 – 2000 рр.
оп. 10.
35. Спр. 27. Протокол № 15 засідання колегії Наркомосу УРСР про участь кіно і радіо у проведенні політико-господарських компаній, проведення семінарів по підготовці та перепідготовці педкадрів та матеріали до протоколу, 1931 р., 33 арк.
36. Спр. 140. Плани робіт секторів Наркомосу УРСР, Київського обласного відділу народної освіти на 1932 р., плани підготовки і проведення святкування 15-річчя Жовтня і 1-го Травня, 1931 – 1932 рр., 236 арк.
37. Спр. 161. Доповідні записки і відомості районних відділів народної освіти та листування з ними про стан і розгортання освітньої роботи, асигнування коштів та складання бюджетів на 1931 рік на проведення культосвітніх міроприємств, 1931 – 1932 рр., 45 арк.
38. Спр. 301. протоколи загальної конференції і наради бібліотечних робітників міст Харкові і Ромен та засідання штабу м. Харкова по підготовці до Всесоюзного бібліотечного з’їзду, 1931 р., 8 арк.
39. Спр. 310. Доповідні записки та відомості про стан та роботу комосвітніх установ – будинків колективістів, клубів, бібліотек в Березівському, Вовчанському та інших районах, 1931 р., 40 арк.
40. Спр. 1069. Циркуляри ЦК ЛКСМУ, нарком осу УРСР про організацію керівництва самодіяльним мистецтвом на Україні, посилення художньої роботи по обслуговуванню населення під час весняної засівкомпанії, хлібозаготовок, 1932 р., 55 арк.
Ф. 342 Міністерство охорони здоров’я Української РСР Київ. 1919 – 1987.
оп. 3.
41. Спр. 919. Статистичні звіти медично-санітарних установ Роменського округу за 1929/30 рр., 1930 – 1931 рр., 76 арк.
42. Спр. 978. Статистичні звіти медично-санітарних устано Роменського округу за ІV квартал 1930 р., 1931 р., 84 арк.

Галузевий державний архів Служби безпеки України

Ф. 6 Фонд архівних кримінальних справ на осіб, знятих з оперативного обліку МВС України. 1919 – 1991 рр.
оп. 4.
43. Спр. 726. Кримінальні справи на Кулика А.Н., Кульчицького В.В. та ін., 1937 – 1961 рр.
44. Спр. 2152 Дело по обвинении Бурика А.Г. и Пономаренко П.Д., 1937 – 1961 рр.
45. Спр. 68067 – ФП. – Т. 11. Кримінальні справи на осіб знятих з обліку МВС України, 1937 – 1961 рр.
46. Спр. 68067 – ФП. – Т. 31. Кримінальні справи на осіб знятих з обліку МВС України, 1937 – 1961 рр.
Ф.16 Документи секретаріату ГПУ – КДБ УРСР. 1930 – 1991.
оп. 30 (1951 р.)
47. Спр. 89. Докладные записки по борьбе с украинскими националистами, 1937 р., 228 арк.
48. Спр. 127. Спецсообщения о перебоях в снабжении продовольствием в Черниговской и Харьковской и других областей, 1937 р., 363 арк.
49. Спр. 147. Указания, дерективы наркома об улучшении оперработы в отделах НКВД УССР, 1937 р., 283.
50. Спр. 149. Планы с/г оперативных мероприятий по проведению праздников, 1937 р., 429 арк.
Ф. 42 Оперативно-статистична звітність КДБ УРСР. 1927 – 1991.
51. Спр. 9. Результаты оперативной и следственной работы с цыфровыми сведениями за 1932 г., 1932 г.
52. Спр. 32. – Т. 32. Сведения о переписке о ходе операции по изьятию кулачества и т. д., 1937.

Державний архів Сумської області

Ф. П-26 Охтирський міський комітет комуністичної партії України м. Охтирки Сумської області. 1923 – 1991 рр.
оп. 1.
53. Спр. 24. Протоколи культурного з’їзду колгоспників Охтирщини, 1933 р., 17 арк.
Ф. П-37 Недригайлівський районний комітет Комуністичної партії України смт. Недригайлів Недригайлівського району Сумської області. 1923 – 1991 рр.
оп. 1.
54. Спр. 33. Акти перевірки партдокументів в первинних партпропозиціях та у комуністів-одинаків, 1933 р., 176 арк.
55. Спр. 36. Протоколи районних партійних зборів, 1934 р., 16 арк.
56. Спр. 48. Протоколи № 1 – 26 засідань бюро РК КП(б)У, 1935 р., 32 арк.
Ф. П-133 Штепівський районний комітет Комуністичної партії України с. Штапівка Штепівського району Сумської області. 1923 – 1957 рр.
оп. 1.
57. Спр. 3. Протоколи засідань комісії про чистку партії в Штепівському районі Сумської області, 1934 – 1935 рр., 114 арк.
Ф. Р-4549 Виконавчий комітет Роменської районної Ради депутатів трудящих м. Ромни Сумської області. 1924, 1930 – 1939, 1943 – 1984 рр.
оп. 1.
58. Спр. 62. Відомості про господарства, людність, загальну площу землі, площу засіву, хід хлібозаготівель, виконання єдиного сільськогосподарського податку куркульськими господарствами, виконання само обкладання та ін., 1930 р., 55 арк.
59. Спр. 66. Постанова Роменського райвиконкому по питанню обліку віруючих релігійної громади. Інвентаризаційні описи Успенської церкви, 1936 р., 58 арк.
60. Спр. 69. Матеріали (статут, доповідні записки, відчити та ін.) Вовківської релігійної громади, 1930 р., 57 арк.
61. Спр. 75. Матеріали (статут, списки, опис майна) релігіозної громади Пантелеймонівської церкви, 1930 – 1935 рр., 25 арк.
62. Спр. 77. Заяви служителів релігійних культів про їх реєстрацію, 1930 – 1931 рр., 44 арк.
63. Спр. 78. Листування з адміністративним відділом, міліцією та іншими установами про зняття адмінстягнень, відбуття примусової праці, зняття дзвонів та ін., 1930 – 1931 рр., 51 арк.
64. Спр. 240. Листування з військовими по питанню надання допомоги родинам червоноармійців, 1932 р., 28 арк.
65. Спр. 243. Листування з Біловодською сільрадою про зняття дзвонів з церкви с. Біловоди, 1932 р., 45 арк.
66. Спр. 305. Обов’язкова постанова Чернігівського обласного організаційного комітету про посилення боротьби з сапом. Протокол засідання Роменської Чрезвичайної комісії по боротьбі з епідемією сипного тифу, 1933 р., 15 арк.
67. Спр. 313. Постанова президії Роменського райвиконкому сільрад про позбавлення землекористування та примінення репресій до осіб, які злісно зривають підготовку до весняної посівної кампанії, 1933 р., 30 арк.
68. Спр. 340. Протоколи засідання обласної експертної наради при Чернігівському облоргкомітету, комісії по проведенню святкування 1-го Травня. План проведення місячника Червоного хреста, сприяння розгорнення мережі дитячих закладів на селі по Роменському районі, 1933 р., 13 арк.
69. Спр. 372. Протоколи засідань президії Андріяшівської сільради. Список осіб, виселених з будівель, як злісних неплатників хлібозаготівель, 1933 р., 11 арк.
70. Спр. 389. Протоколи засідань президії Житнянської сільради, 1933 р., 5 арк.
71. Спр. 434. Відомості за осіб, що порвали зв’язок з сільським господарством, 1933 р., 25 арк.
72. Спр. 453. Заяви служителів релігійного культу про їх реєстрацію, 1933 р., 12 арк.
73. Спр. 563. Листування з сільрадами по питанню стягнення штрафів за невиконання хлібоздачі. Списки господарств не сплативши штраф, 1934 р., 13 арк.
74. Спр. 603. Протоколи засідання обласної комісії по проведення святкування 18-річчя Жовтневої революції та постанова райвиконкому про організацію районної комісії по підготовці Жовтневих свят, 1935 р., 18 арк.
75. Спр. 654. Відомості про рух колективізації по району за 1935 рік, 1935 р., 5 арк.
76. Спр. 656. Відомості про розвиток тваринництва за 1935 рік, 1935 р., 31 арк.
77. Спр. 802. Матеріали (постанова президії Роменського райвиконкому, опис майна, акти) про закриття Покровської церкви с. Калинівки, 1936 р., 34 арк.
78. Спр. 854. Інформація про стан оргмасової роботи і діловодства сільради Роменського району. Листування з облвиконкомом щодо особистого складу сільрад, 1937 р., 11 арк.
79. Спр. 904. Витяг з протоколу та листування з релігійними громадами про закриття синагоги № 8, 1938 р., 7 арк.
Ф. Р-4556 Виконавчий комітет Роменської міської Ради народних депутатів м. Ромни Сумської області. 1917 – 1919, 1921 – 1936, 1943 – 1983 рр.
оп. 1.
80. Спр. 140. Протоколи засідань комісії сприяння держкредиту та заяви громадян про продаж облігацій держпозики, 1930 р., 384 арк.
81. Спр. 154. Листування з відділом народної освіти та школами по культурно-виховній роботі в школах та ін., 1930 – 1931 рр., 85 арк.
82. Спр. 430. Заяви громадян та листування з установами та громадянами про надання матеріальної допомоги, 1932 р., 291 арк.
Ф. Р-5632 Роменська окружна комісія незаможних селян м. Ромни Роменського округу Полтавської губернії /до 1925 р./. 1922 – 1930 рр.
оп. 1.
83. Спр. 309. Протоколи комісії по проведенню дня урожаю та колективізації, президії Роменського окрвиконкому. Листування з рай КНС про проведення колективізації селянських господарств. Список колективних об’єднань по Роменському округу на 1/Х-1928-29 рр., 1929 р., 27 арк.
84. Спр. 319. План роботи VІІ-ого Всеукраїнського з’їзду незаможних селян. Постанови, циркулярні розпорядження ВЦКНС. Листування з ВЦКНС про проведення Дня пам’яті В.І. Леніна, про святкування 8 Березня, про перевиборну кампанію КНС, перевірку наслідків соцзмагань та іншим питанням, 1929 – 1930 рр., 120 арк.
85. Спр. 333. Постанова президії ЦВК СРСР про нові задачі Ради в з’язку з широким розгортанням колективізації села. Плани усуспільнення сільського господарства Роменської округи, весняної посівної кампанії, колективізації Велико-Бубнівського району, 1930 р., 7 арк.
86. Спр. 335. Циркулярне розпорядження ВЦКНС про організацію батраче-незаможних груп при колгоспах, 1930 р., 12 арк.
87. Спр. 348. Протокол пленуму, звіти про роботу та проведеної посівкомпанії Перекопівського рай КНС. Листування з Роменським окр КНС про допомогу, надану найбіднішому селянству в період весняної посівної кампанії, 1930 р., 15 арк.
Ф. Р-5783 Роменський районний відділ статистики Сумського обласного управління статистики м. Ромни Сумської області. 1931 – 1934, 1943 – 1995 рр.
оп. 1.
88. Спр. 37. Інструктивні вказівки, запити, листування інспектури з облуправлінням народногосподарського обліку по статистиці населення, охорони здоров’я, культури, 1933 р., 96 арк.
Ф. Р-7711 Голод на Сумщині у 1932 – 1933 роках. 1932 – 1933, 1968, 1989 – 1990, 1993 рр.
оп. 1.
89. Спр. 83. Голод на Сумщині у 1932 – 1933 роках. Спогади А.Я. Котляревської, жительки с. Басівка Роменського району, 1989 р., 1 арк.
90. Спр. 84. Голод на Сумщині у 1932 – 1933 роках. Анкета-спогад О.Ф. Шевченка, жителя с. Герасимівна Роменського району, 1989 р., 1 арк.
91. Спр. 85. Голод на Сумщині у 1932 – 1933 роках. Спогади М.П. Шульги, жителя с. Довгополівка Роменського району, 1989 р., 2 арк.
92. Спр. 86. Голод на Сумщині у 1932 – 1933 роках. Спогади А.М. Стукало, жительки с. Плавинище Роменського району, 1989 р., 1 арк.
93. Спр. 87 Голод на Сумщині у 1932 – 1933 роках. Спогади Є.М. Заворотько, жительки с. Правдюки Роменського району, 1989 р., 1 арк.
94. Спр. 88. Голод на Сумщині у 1932 – 1933 роках. Спогади І.С. Мазевича, жителя м. Ромни, 1989 р., 2 арк.
95. Спр. 89. Голод на Сумщині у 1932 – 1933 роках. Спогади В.Г. Андрущенко, жительки с. Хмелів Роменського району, 1989 р., 1 арк.

Науковий архів кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Ф. 26 Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. 2006 – 2011 рр.
П. 1.
96. Од. зб. 1. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Вовківці Роменського ра-ну Сумської обл., 19 арк.
97. Од. зб. 2. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Пустовойтівка Роменського ра-ну Сумської обл., 22 арк.
98. Од. зб. 3. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Заруддя Роменського ра-ну Сумської обл., 15 арк.
99. Од. зб. 4. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Великий Хутір Роменського ра-ну Сумської обл., 6 арк.
100. Од. зб. 5. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Гаї Роменського ра-ну Сумської обл., 9 арк.
101. Од. зб. 6. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Бобрик Роменського ра-ну Сумської обл., 4 арк.
102. Од. зб. 7. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Рогинці Роменського ра-ну Сумської обл., 7 арк.
103. Од. зб. 8. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Галка Роменського ра-ну Сумської обл., 38 арк.
104. Од. зб. 9. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Волошнівка Роменського ра-ну Сумської обл., 9 арк.
105. Од. зб. 10. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Бацмани Роменського ра-ну Сумської обл., 5 арк.
106. Од. зб. 11. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Скрипалі Роменського ра-ну Сумської обл., 5 арк.
107. Од. зб. 12. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Овлаші Роменського ра-ну Сумської обл., 3 арк.
108. Од. зб. 13. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Хоминці Роменського ра-ну Сумської обл., 6 арк.
109. Од. зб. 14. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Хмелів Роменського ра-ну Сумської обл., 3 арк.
110. Од. зб. 15. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Хутір Плужників Роменського ра-ну Сумської обл., 4 арк.
111. Од. зб. 16. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Галка Роменського ра-ну Сумської обл., 26 арк.
112. Од. зб. 17. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Ведмеже Роменського ра-ну Сумської обл., 3 арк.
113. Од. зб. 18. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Заруддя Роменського ра-ну Сумської обл., 10 арк.
114. Од. зб. 19. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Малий Хутір Роменського ра-ну Сумської обл., 5 арк.
115. Од. зб. 20. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Погожа Криниця Роменського ра-ну Сумської обл., 6 арк.
116. Од. зб. 21. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Андріяшівка Роменського ра-ну Сумської обл., 8 арк.
117. Од. зб. 22. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Оксютинці Роменського ра-ну Сумської обл., 3 арк.
118. Од. зб. 23. Трансформація традиційної етнокультури Роменщини в кінці 20-х – 30-х роках ХХ століття. Село Ярмолинці Роменського ра-ну Сумської обл., 3 арк.
Роменський краєзнавчий музей. Відділі обліку та збереження фондів Державного історико-культурного заповідника “Посулля”

119. ДІКЗ. – док. № 48. Щоденник завідуючого відділом історії Роменського історико-краєзнавчого Музею Г.Д. Литвяка.
120. ДІКЗ. – док. № 49. Щоденник Роменського краєзнавчого музею за 1932 – 1934 рр., записи діловода і бібліотекаря Т. Л. Паленко.
121. ДІКЗ. – док. № 430. Листівка з статтею на тему “Кому потрібний великдень”. Лозунги – “Усі трудящі – до лав Спілки Войовничих Безвірників”, “Посиливши колективізації, прискоремо загибель релігії”.
122. ДІКЗ. – док. № 544/а. – Постанова Роменської Ради від 22 квітня 1935 р. про приведення міста до порядку у зв’язку з святкуванням в м. Ромни міжнародного пролетарського свята – 1 Травня. Інструкції по приготуванню та прикрашенню міста.
123. ДІКЗ. – док. № 570. – Об’ява про обмін облігацій, який відбудеть