Дослідження процесів розвитку аварії та утворення лавоподібних паливовмісних матеріалів зруйнованого реактора 4 блоку Чорнобильської АЕС : Исследование процессов развития аварии и образования лавообразных ТСМ разрушенного реактора 4 блока Чернобыльской АЭС

brief description

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Чорнобильський центр
з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології

На правах рукопису

Рудя Костянтин Григорович

УДК 621.311.25

Дослідження процесів розвитку аварії та утворення лавоподібних паливовмісних матеріалів зруйнованого реактора 4 блоку Чорнобильської АЕС

21.06.01 екологічна безпека

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Науковий керівник:
Пазухін Едвард Михайлович,
доктор технічних наук

Київ 2003

ЗМІСТ

Стор.

Зміст

2

Перелік умовних позначень, символів, одиниць та скорочень

3

ВСТУП

4

Глава 1. Огляд та аналіз сучасних наукових уявлень щодо механізмів та режимів розвитку аварії на 4-му блоці Чорнобильської АЕС.

10

1.1. Роль і місце розгону на миттєвих нейтронах

11

1.2. Уточнення механізму вибуху грімучої суміші

19

1.3. Доменний” процес в шахті реактора та ЦЗ

22

Глава 2. моделювання утворення лавоподібних паливовмісних матеріалів та їх взаємодії з конструкційними матеріалами

26

2.1. Опис технологічного устаткування для проведення експериментів

26

2.2. Огляд взаємодії систем досліджуваних матеріалів

32

2.3. Результати експериментів з моделювання режимів утворення ЛПВМ

37

2.3.1. Дослідження поведінки систем Zr-UO2 та ZrО2-UO2
в різних режимах

38

2.3.1.1. Поведінка системи Zr-UO2 при стрибковому нагріві

39

2.3.1.2. Визначення впливу графіту на характер взаємодії компонентів

41

2.3.2. Експерименти з утворення ЛПВМ у вакуумі

42

2.3.2.1. Визначення температурних режимів отримання ЛПВМ

42

2.3.3. Експерименти з утворення ЛПВМ в атмосфері повітря

44

2.3.3.1. Вплив температури на формування ЛПВМ в атмосфері повітря

44

2.3.3.2. Вплив гранулометричного складу вихідної шихти
на формування ЛПВМ

44

2.3.3.3. Вплив вмісту діоксиду урану у вихідній шихті на
кольоровий спектр кераміки ЛПВМ

45

2.3.3.4. Вплив швидкості охолодження на структуру імітаторів ЛПВМ

45

2.4. Результати аналітичних досліджень структури та складу імітаторів ЛПВМ

46

2.4.1. Металографічні дослідження

46

2.4.2. Дослідження елементного складу

52

2.4.3. Мінерало-петрологічне дослідження імітаторів ЛПВМ

56

2.4.4. Електронно-мікроскопічні дослідження зразків

62

Глава 3. Оцінка факторів, що впливають на стан ядерної та радіаційної безпеки ЛПВМ та їх потенційного впливу на довкілля

64

3.1 Аналіз можливості руйнування ЛПВМ внаслідок дії внутрішнього
самоопромінення від альфа-випромінювачів, що входять до їх складу

65

3.2 Аналіз ізотопного складу урану в ЛПВМ 4-го блоку
та у випадіннях ближньої зони Чорнобильської АЕС

77

Висновки

84

Література

87

Ілюстрації до підрозділів 2.3.1 - 2.3.3

97

Ілюстрації до підрозділу 2.4.4

112

Ілюстрації до підрозділу 2.4.1

134

Ілюстрації до підрозділу 2.4.2

138

Вступ

Після Чорнобильської аварії Україна опинилася в епіцентрі ядерного зараження, з важким та небезпечним спадком у вигляді залишків зруйнованого реактора, локалізованих в об’єкті Укриття”. Його стан викликає глибоку стурбованість світового співтовариства і є предметом постійної уваги з боку уряду України. Поки питання безпеки 4-го блоку ЧАЕС не знято з порядку денного, під сумнівом буде знаходитися майбутнє розвитку ядерної енергетики в цілому світі. Поки цього не зроблено, Чорнобильська аварія залишиться символом безсилля ядерної промисловості, її нездатності ефективно долати ймовірні негативні наслідки своєї діяльності. Саме тому Чорнобильська аварія належить” всьому людству і саме цьому сьогодні не зникає інтерес та зацікавлення до остаточного подолання її наслідків.
Через 17 років після свого народження” аварія на 4-му блоці Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року вражає уважного дослідника не стільки своїми радіоекологічними або радіологічними масштабами навпаки, може тільки здивувати та щаслива обережність” з якою слід викиду оминув найближчі населені пункти 50-тисячну Прип”ять та навколишні села [1].
Насправді вражаючим є різноманіття механізмів і особливостей перебігу аварійного процесу що призвели до повного знищення активної зони, руйнування реакторної будівлі, викиду в навколишнє середовище величезної кількості радіоактивних продуктів поділу ядерного палива. Характер руйнувань не викликає сумнівів у потужності руйнівних механізмів, які діяли впродовж аварії. Миттєва критичність, пароцирконієва реакція з утворенням водню та гримучої суміші це ті механізми вивільнення потенціальної ядерної та хімічної енергії, які призвели до величезних руйнувань. В той же час, коли вперше вдалося дістатися до ймовірного епіцентру” вибуху шахти реактора, несподіваним було виявлення непошкоджених конструкцій, таких як схема Л” (бак бокового біологічного захисту), а також іншіх суперечливих ознак, які погано вписувалися у прийняті гіпотези і припущення.
Дослідження, які було проведено на блоці в 1987-1992 роках дозволили виявити місця розташування основних скупчень ЛПВМ, виконати характеризацію їх физико-хімічних властивостей, і створити несуперечливий сценарій утворення ЛПВМ [17]. Було виконано величезний обсяг робіт з пробовідбору ЛПВМ і експериментального вивчення їх характеристик. В той же час, проблема визначеня режимів протікання аварії та формування ЛПВМ залишилася на рівні гіпотез і припущень.
Брак експериментального підтвердження багатьох гіпотетичних припущень не дозволяє або значно ускладнює виконання комплексної характеризації паливних залишків, що знаходяться в приміщеннях зруйнованого 4-го енергоблока ЧАЕС.
Основна мета цієї роботи експериментальним шляхом визначити параметри і особливості процесів утворення ЛПВМ, знайти експериментальне підтвердження або уточнення основних положень сценарію, запропонованого МНТЦ Укриття” в 1994 році, а також виконати оцінку факторів, що визначають стан ядерної та радіаційної безпеки й потенційний екологічний вплив ЛПВМ, зокрема, таких що впливають на руйнування ЛПВМ.
Для досягнення цієї мети було поставлено наступні завдання:
- провести аналіз літературних даних за результатами сучасних наукових досліджень щодо предмету досліджень;
- створити умови, обладнання та пристрої для створення імітаторів паливних матеріалів які, з одного боку, за своїми основними фізико-хімічними характеристиками максимально наближені до реальних ЛПВМ 4-го блока, а з іншого - дають змогу проведення аналітичних досліджень в умовах, максимально наближених до нормальних лабораторних;
- провести серію експериментів з плавлення вихідних компонентів та утворення аналогів ЛПВМ з використанням різних температурних режимів та складу шихти;
- виконати аналіз характеристик отриманих імітаторів та кореляцію з режимами їх утворення; провести порівняльний аналіз зразків змодельованих ЛПВМ з їх реальними аналогами та визначити температурні режими утворення ЛПВМ у реальних умовах активної фази аварії на ЧАЕС;
- виконати аналіз можливості руйнуваня ЛПВМ унаслідок дії внутрішнього самоопромінення від розпаду складових альфа-випромінювачів та визначити роль цього механізму у порівнянні з іншими факторами, що впливають на деградацію та руйнування ЛПВМ;
- провести систематизацію та уточнення термінології та методології інтерпретації порядку та послідовності аварійного процесу на 4-му блоці ЧАЕС.

Актуальність теми. Станом на грудень 2002 р. у світі експлуатувалося понад 450 ядерних реакторів, встановлена потужність яких перевищувала 350000 МВт (е) або 1000000 МВт (т). Крім цього, у світі діє понад 300 дослідницьких реакторів, теплова потужність яких близько 4000МВт. Кумулятивний експлуатаційний ресурс зазначених ядерних установок сягає 10000 реакторо-років. Ці показники характеризують масштаби потенційної енергії, зосередженої в активних зонах ядерних установок, а також відповідний запас накопичених високоактивних радіоактивних продуктів поділу ядерного палива, тобто основні фактори, що визначають потенціал аварійних наслідків гіпотетичних аварій в ядерній промисловості світу.
За масштабами наслідків та комплексними організаційно-технічними причинами виникненя, Чорнобильска аварія є першою та на сьогоднішній день поки ще єдиною в світі гіпотетичною аварією на комерційній ядерній енергетичній установці.
Аварія на 4-му блоці Чорнобильської АЕС продемонструвала, що:
- можуть існувати механізми виникнення аварії, що непередбачені проектом установки;
- ці механізми можуть бути цілком ймовірними;
- масштаби цих аварій, при певних умовах, можуть відповідати рівню потенціальної енергії, зосередженої в ядерному паливі, та кількості радіонуклідів, накопичених в активній зоні та першому контурі реактора;
- реальні масштаби радіоактивного викиду внаслідок гіпотетичної аварії знаходяться у сильній залежності від конструкції реактора та енергоблоку і в набагато меншій мірі - від протиаварійних заходів, що застосовуються для локалізації гіпотетичної аварії;
- розробка ефективних засобів потребує уважного вивченя механізмів розвитку аварії на 4 блоці, насамперед, умов, обставин і параметрів формування, поширення та стабілізації коріуму (ЛПВМ);
Вивчення причин її виникнення, усіх механізмів та обставин, що визначили напрямки та масштаби розвитку аварійної ситуації, є першочерговим завданням, спрямованим на запобігання повторенню подібних аварій на інших ядерних установках, локалізації та мінімізації наслідків можливих запроектних аварій.
Наукова новизна роботи. У роботі вперше:
1) проведено систематизацію етапів розвитку аварійного процесу та визначення домінуючих аварійних механізмів, відповідальних” за кожний етап. Показано, що високопотенційні механізми, такі як неконтроьований розгін на миттєвих нейтронах, маючи локальний характер, відповідали” за початкове руйнування активної зони реактора й агломератизацію” матеріалів активної зони та конструкційних матеріалів, тобто за підготовку на підлозі першого квадранту приміщення 305/2 вихідної шихти, з якої формувалися ЛПВМ. Пароцирконієва реакція з наступним вибухом водню відповідала” за руйнування центрального залу та будівельних конструкцій реакторного корпусу. Підтверджено, що формування (варка”) ЛПВМ відбувалося в результаті середньотемпературного доменного” процесу в приміщенні 305/2. Продемонстровано, що високотемпературні процеси (вище 2000 0С) не брали участі у формуванні ЛПВМ;
2) експериментально визначено реальні параметри й умови утворення ЛПВМ після аварії на 4-му блоці об’єкту Укриття” та фактори, що впливали на формування їх різних характеристик;
3) розроблено та реалізовано методику та експериментальну оснастку, що дає змогу здійснювати моделювання процесів взаємодії розплавленого ядерного палива з конструкційними матеріалами реактора РБМК в діапазоні температур (800 2600) °С;
4) визначено температурні діапазони формування ЛПВМ із заданими властивостями залежно від якісного та кількісного співвідношення компонентів вихідної шихти;
5) встановлено, що в присутності вуглецю температура плавлення систем Zr - UO2 та ZrO2 - UO2 знижується на 200 250 °С;
6) експериментально встановлено температурні режими утворення паливовмісної кераміки: температурний інтервал утворення кераміки в атмосфері повітря знаходиться в межах 1400 1550 °С і співпадає з температурою її утворення у вакуумі при використанні шихти з серпентинітом; максимальна температура в атмосфері повітря, при якій ще зберігається кераміка в тиглі, лежить у межах 1600 1650 °С;
7) показано, що процес формування ЛПВМ у вакуумі з використанням окису магнію у вихідній шихті проходить при температурах 1500 1650 °С. Заміна окису магнію на серпентиніт знижує температуру формування кераміки до 1400 1550 °С;
8) вивчено вплив вмісту діоксиду урану у вихідній шихті на колір кераміки, що утворюється при температурі ~ 1550 °С в атмосфері повітря. Встановлено, що колір кераміки при вказаних умовах її отримання визначається вмістом діоксиду урану. Порогове значення концентрації діоксиду урану у вихідній шихті, яким визначається перехід кольору кераміки, що утворюється, від світло-сірого до світло-коричневого, знаходиться в інтервалі концентрацій 5 9 % мас;
9) встановлено, що гранулометричний склад вихідної шихти та швидкість охолодження розплаву суттєво не впливають на структуру кераміки;
10) встановлено вплив швидкості охолодження на характер блиску поверхні кераміки (блискуча або матова кераміка);
11) виконано оцінку факторів, що визначають потенційний екологічний вплив ЛПВМ, зокрема впливають на руйнування ЛПВМ. Проведений детальний аналіз можливості руйнуваня ЛПВМ унаслідок дії внутрішнього самоопромінення від розпаду альфа-випромінювачів, що складають ЛПВМ, дав змогу зробити висновок про те, що в майбутньому, яке охоплює й значно перевищує ймовірні терміни існування об’єкта Уриття” (до 104 років), не буде суттєво перевищено нижню межу поглинутої дози від альфа-частинок, з якої починаються суттєві зміни властивостей силікатної матриці ЛПВМ 4-го блока.
12) продемонстровано, що отримані раніше у деяких дослідженнях дані щодо підвищеного вмісту 235U у зразках грунту з ближньої зони довкола ЧАЕС не мають жодного відношення до паливного завантаження 4-го блоку ЧАЕС.
Достовірність отриманих результатів. Достовірність отриманих результатів забезпечувалася шляхом використання апробованих підходів, стандартних методик, атестованих приладів, еталонів, тощо.
Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання при проведенні аналізу безпеки ядерних енергоблоків у частині уточнення механізмів протікання запроектних аварій з розплавленням активної зони реактора та врахування при проектуванні реакторних відділень і підготовці планів аварійних заходів для діючих АЕС. Особливе практичне значення результатів роботи полягає в можливості їх використання під час комплексної характеризації паливних матеріалів зруйнованого 4-го блока ЧАЕС у складі робіт з переведення об’єкта Укриття” в екологічно безпечний стан, та поводження з високоактивними відходами, що утворюватимуться під час виконання робіт. Результати роботи продемонстрували практичну можливість та безсумнівні переваги запропонованого підходу з точки зору економії дозовитрат та коштів для вивчення досить широкого кола параметрів і властивостей реальних ЛПВМ, відновлення картини розвитку аварії на ЧАЕС, а також прогнозування поведінки коріуму та паливного розплаву у випадку потенційних запроектних та гіпотетичних аварій на ядерних установках.
Особистий внесок автора. Дисертація надає емпіричне підтвердження параметрів та режимів формування лавоподібних паливовмісних мас. Поставлена мета вимагала проведення експериментів та дослідів, проведених за ініціативою та під керівництвом автора із залученням колег та партнерів по виконанню спільних робіт. Автор брав особисту участь в усіх етапах роботи, включи планування та проведення експериментів, аналіз та інтерпретацію результатів. Безпосередня участь автора полягала у детальній постановці завдання, визначенні складу компонентів для імітації ЛПВМ, розробці схеми та методології проведеня дослідів, проектуванні спеціальних елементів обладнання та оснастки, виконанні розрахунків та аналізу результатів. Визначення детального складу вихідних компонентів для утворення ЛПВМ, пошук режимів і характеристик для проведення експериментів з плавлення проводилися спільно з науковим керівником, доктором технічних наук Е.М.Пазухіним.
Автор висловлює свою щиру вдячність усім, хто співпрацював з ним на різних етапах досліджень, і чия участь відображена у вигляді співавторства в опублікованих роботах.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися та обговорювалися на 14-й Міжнародній конференції з фізики радіаційних явищ та радіаційному матеріалознавству (Алушта - Харків, 2000 р.), 17-му Міжнародному семінарі по прискорювачах заряджених частинок (Алушта, 2001р.), 5-й щорічній науково-практичній конференції Міжнародного Чорнобильського центру У XXI століття з безпечними ядерними технологіями” (Славутич, 2001р.), 15-й Міжнародній конференції з фізики радіаційних явищ та радіаційного матеріалознавства (Алушта, 2002).
Публікації. По темі дисертації опубліковано 12 друкованих робіт, у тому числі 4 публікації у професійних вітчизняних та іноземних виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 130 сторінках друкованого тексту. Вона складається із вступу, літературного огляду, трьох розділів власних досліджень та їх аналізу, висновків та ілюстрацій до відповідних розділів. Робота ілюстрована 60 рисунками та 17 таблицями. Список використаної літератури складає 120 джерел: 95 вітчизняних та 25 іноземних.

bibliography

висновки

1. Розроблено конструкцию, виготовлено вузли і оснащення високотемпературних графітових печей, що дозволяють проводити експерименти в інтервалі температур (800 - 3000) оС.
2. Розроблено конструкцію, виготовлено пристрій і проведено експерименти з вивчення взаємодії розплавлених тугоплавких материалів активної зони реактора з «холодними» матеріалами біологічного захисту реактора. Показано, що взаємодія силікатних систем (пісок, бетон) з розплавом Zr - UO2 і ZrO2 - UO2 призводить до утворення коричневої або чорної пористої склоподібної кераміки.
3. Встановлено вплив вуглецевого середовища на зниження температури плавления систем Zr - UO2 и ZrO2 - UO2. Шляхом експерименту показано, що в присутності вуглецю температура плавлення вказаних систем знижується на 200 250 оС.
4. Експериментально показано, що процесс формування ЛПВМ у вакуумі з використанням оксиду магнію в шихті вихідних матеріалів відбувається в диапазоні температур 1500 1650 оС. Заміна оксиду магнія на серпентиніт знижує температуру формування кераміки до (1400 - 1550) оС.
5. Встановлено, що температурний інтервал утворення кераміки в атмосфері повітря лежить у межах (1400 - 1550) оС і співпадає з температурою її утворення у вакуумі при використанні шихти з серпентинітом; максимальна температура в атмосфері повітря, за якої в тиглі ще зберігається кераміка, занходиться у межах (1600 1650) оС.
6. Вивчено вплив вмісту диоксиду урану у вихідній шихті на характер кольору кераміки, що утворюється при температурі ~ 1550 оС в атмосфері повітря. Встановлено, що колір керамики визначається вмістом у ній диоксіду урану. За результатами аналізу визначено порогове значення концентрації диоксіду урану, що визначає зміну кольору кераміки від світло-сірого до світло-коричневого, яке лежить в інтервалі концентрацій (4,99 - 9,66) % мас.
7. Виявлено, що швидкість охолодження розплаву впливає на характер блиску поверхні кераміки: при швидкості охолодження 100 о/хв отримано кераміку з блискучою поверхнею. При зниженні швидкості охолодження до 0,5 о/хв отримувана кераміка мала матову поверхню, незалежно від її коліру та внутрішньої структури.
8. Встановлено, що гранулометричний склад вихідної шихти (принаймні в досліджуваному інтервалі розмірів), а також швидкість охолодження розплаву, не мають суттєвого впливу на структуру отриманої кераміки.
9. Підтверджено, що головними джерелами тепла в процесі утворення ЛПВМ були енергія радіоактивного розпаду продуктів поділу урану та плутонію, а також енергія згоряння (окислення) графіту кладки активної зони реактора. Продемонстровано, що більш високопотенційні механізми енерговиділення (некерований розгон на миттєвих нейтронах та пароцирконієва реакція) не брали безпосередньої участі в процесах формування ЛПВМ, натомість внесли основний вклад у підготовку умов та параметрів (агломератизація” шихти) для доменного процесу”, в результаті якого відбувалося формування (варка”) ЛПВМ у першому квадранті приміщення 305/2.
10. Металографичний аналіз зразків кераміки виявив, що склад одерджаних матеріалів значною мірою залежить від температури відпалу й співвідношення вихідних компонентів у шихті.
11. Виконано оцінку факторів, що визначають потенційний екологічний вплив ЛПВМ, зокрема, впливають на їх руйнування. Проведений детальний аналіз можливості руйнування ЛПВМ внаслідок дії внутрішнього самоопромінення від розпаду альфа-випромінювачів, що складають ЛПВМ дозволив зробити висновок про те, що в майбутньому, яке охоплює й значно перевищує ймовірні терміни існування об’єкта Укриття” (до 104 років) нижню межу поглиненої дози від альфа-частинок, з якої починаються суттєві змінени властивостей силікатної матриці ЛПВМ 4-го блока, перевищено не буде. Таким чином, деградація та руйнування ЛПВМ в Укритті”, що спостерігаються сьогодні, обумовлені напевне іншими причинами (головним чином кліматичного та ерозійного характеру).
12. Показано, що отримані раніше у деяких дослідженнях дані щодо підвищеного вмісту 235U у зразках грунту з ближньої зони довкола ЧАЕС, не мають жодного відношення до паливного завантаження реактора 4-го блока Чорнобильської АЕС.

Автор висловлює свою щиру вдячність усім, хто співпрацював з ним на різних етапах досліджень, і чию участь відображено у вигляді співавторства в опублікованих роботах.
Виконанню роботи сприяли та у різний час приймали участь співробітники ННЦ ХФТІ В.І.Лапшин, І.М.Карнаухов, О.М.Толстолуцький, А.П.Данілов, В.В.Брик, А.В.Гончаров, Е.П.Шевякова, а також співробітник МНТЦ "Укриття" В.Краснов.
Автор з приємністю відмічає особливу роль В.С.Красноруцького та його колег у сприянні і допомозі у виконанні найбільш відповідальної частини роботи з виготовлення спеціальної оснастки і проведення експериментів з моделювання ЛПВМ, і висловлює їм свою сердечну подяку.
Важко переоцінити унікальну творчу атмосферу і натхнення, які утворилися і підтримувалися впродовж усієї роботи над дисертацією завдяки послідовним зусиллям і чуйному відношенню з боку наукового керівника роботи Е.М.Пазухіна, якому автор засвідчує свою найглибшу пошану і вдячність.
Непересічний внесок у роботу над дослідженням активної стадії аварії зробили творчі дискусії з директором-координатором Чорнобильського центру В.М.Глигало, якому автор вдячний за терпіння, увагу, слушні зауваження та поради. Велику допомогу авторові в оформленні матеріалів дисертації надали працівники Чорнобильського центру П.В.Водолазький та Н.Корецька.
Особливо теплу подяку автор висловлює Г.П.Руді, чий практичний досвід металурга-доменщика і досконале знання теорії доменного процесу надали безцінну допомогу в усвідомленні та формулюванні особливостей механізму взаємодії та плавлення компонентів активної зони в підректорному приміщені 4-го блоку ЧАЕС.

ЛІТЕРАТУРА

1. Чернобыльская катастрофа, Главный редактор - академик НАНУ В. Г. Барьяхтар, г. Киев, Наукова думка 1995.- C.19-169.
2. Пазухин Э.М., Боровой А.А., Рудя К.Г. О возможности разрушения лавообразных топливосодержащих материалов 4-го блока Чернобыльской АЭС под действием внутреннего самооблучения от источников альфа-частиц. // Радиохимия. 2002. - Т 4, вып. 6. С.558 - 563.
3. Пазухин Э.М., Рудя К.Г., Изотопный состав урана в ЛПВМ 4-го блока и в выпадениях ближней зоны Чернобыльской АЭС. // Там же, - С.564 - 568.
4. Bondarenko V.N., Glygalo V.N., Goncharov A.V., Kolot V.Ya, Mazilov A.V., Rudya K.G., Sukhostavetz V.I., Tolstolutskiy A.G. X, g, b - spectrometric investigation of Chernobyl hot particles” nuclide composition. //Problems Atomic Science and Technology. - 2001.- No.1, series: Nuclear Physics Investigation (37). - Р.86 - 88.
5. Dikiy N.P., Dovbnya A.N., Karnaukhov I.M., Lyashko Yu.V., Mazilov A.V., Shevyakova E.P., Tolstolutskiy A.G., Uvarov V.L., Glygalo V.N, Rudya K.G.. Investigation of Chernobyl 4-th unit materials by gamma activation method. //Problems of Atomic Science and Technology. - 2002. No. 2, series: Nuclear Physics Investigation (40). - Р.58 - 60.
6. K.Rudia, Lines on the Long-Term Strategy Toward Transformation of the Destroyed 4th Unit into Ecologically Safe System, ISSN 0452-9910. //Condensed Matter Physics.-1997. No. 12. Р.1-4.
7. Дикий Н.П., Шевякова Э.П., Довбня А.Н., Неклюдов И.М., Уваров В.Л., Ляшко Ю.В., Медведева Е.П., Саенко С.Ю., Толстолуцкий А.Г., Глыгало В.Н. (МЧЦ), Рудя К.Г. (МЧЦ). Спектрально-минералогические и ядерно-физические исследования образцов бетона 4-го блока ЧАЭС. //Труды 14-й Международной конференции по физике радиационных явлений и радиационному материаловедению. - 12-17 червня 2000. - Алушта. - С. 284 285.
8. Бондаренко В.Н., Глыгало В.Н. (МЧЦ), Гончаров А.В., Гончаров И.Г., Колот В.Я., Мазилов А.В., Рудя К.Г. (МЧЦ), Сухоставец В.И., Толстолуцкий А.Г. Исследование радионуклидного состава Чернобыльских горячих” частиц. //Труды 14-й Международной конференции по физике радиационных явлений и радиационному материаловедению. - 2000. Алушта -Харьков. - С.307 306.
9. Бородин О.В., Брык В.В., Воеводин В.Н., Глыгало В.Н., Кузьмичев М.А., Неклюдов И.М., Рудя К.Г., Толстолуцкий А.Г. Электронно-микроскопические исследования пыли с топливосодержащими массами Объекта Укрытие”, Там же. - С 350 351.
10. Дикий Н.П., Довбня А.Н., Карнаухов И.М., Ляшко Ю.В., Мазилов А.В., Толстолуцкий А.Г., Уваров В.Л., Шевякова Э.П., Глыгало В.Н., Рудя К.Г.. Исследование гамма-активационным методом материалов 4-го блока ЧАЭС. //Тезисы докладов XVII Международного семинара по ускорителям заряженных частиц. 17-23 вересня 2001. - Алушта. - С.222.
11. BondarenkoV.N., Glygalo V.N., Goncharov A.V., Kolot V.Ya, Mazilov A.V., Rudya K.G., Pistryak V.M., Sukhostavetz V.I., Tolstolutsky A.G., Zats A.V. Application of the elektrostatic acceleratop Sokol” for investigation of uraniym microparticles allocation in object Shelter”. //Там же.- С. 223.
12. BondarenkoV.N., Glygalo V.N., Goncharov A.V., Kolot V.Ya, Mazilov A.V., Rudya K.G., Sayenko S.Yu., Sukhostavetz V.I., Tolstolutskiy A.G. Investigation of Chernobyll LFSM radionuclide composition. //Там же - с. 234.
13. Долежаль Н.А., Емельянов И.Я. Канальный ядерный энергетический реактор М: Атомиздат, 1980.
14. Физический пуск реактора РБМК-1000 3-го блока Чернобыльской АЭС после длительной остановки. Отчет рабочей комиссии. ЧАЭС, инв.№199-ПТО 05.012.87. ПО «Комбинат» Чернобыльская АЭС, 1987г.
15. K.Рудя. Замечания по результатам физического пуска реактора РБМК 3-го блока ЧАЭС после длительной остановки. Инспекция ГАЭН СССР на Чернобыльской АЭС, 1988г.
16. Причины и обстоятельства аварии 26 апреля 1986 г на блоке 4 Чернобыльской АЭС. Действия по управлению аварии и ослаблению последствий. (Обобщение выводов и результатов работ международных и отечественных учреждений и организаций). Доклад Правительственной комиссии по изучению причин и обстоятельств аварии на Чернобыльской АЭС (блок № 4 26 апреля 1986 г). Киев, 1996р.
17. Э.М.Пазухин, Лавообразные топливосодержащие массы 4-го блока Чернобыльской АЭС: топография, физико-химические свойства, сценарий образования. Радиохимия, т. 36, вып.2, 1994 г. стр. 97-142.
18. A.R.Sich. The Chornobyl Accident Revisited, Part III: Chornobyl Source Term Release Dynamics and Reconstruction of Events During the Active Phase. Nuclear Safety. Vol.36. No.2. July-December 1995. p.195-217.
19. Киселев А.Н., Чечеров К.П. Модель процесса разрушения реактора 4-го энергоблока Чернобыльской АЭС. Атомная Энергия, т.91. вып.6, декабрь 2001.
20. Н.И.Безбатченко, Г.А.Котельников, Л.Н.Нефедова, А.Г.Мотлич, К.П.Чечеров. Моделирование аварии на ЧАЭС. Обзор по материалам зарубежной печати. ИАЭ им.Курчатова, Москва 1991.
21. Э.М.Пазухин. ЛТСМ 4-го блока ЧАЭС: топография, физико-хи­мические свойства, сценарий образования // Сборник "Объект "Укры­тие" - 10 лет. Основные результаты научных исследований", МНТЦ "Укрытие" НАН Украины.- 1996.- С. 78-100.
22. Э.М.Пазухин. Об эффективности засыпки шахты реактора 4-го энергоблока ЧАЭС при аварии 26 апреля 1986 г. // Радиохимия.-1997.- Т.39, вып.4.- С. 375-378.
23. Э.М.Пазухин. Взрыв воздушно-водородной смеси как возмож­ная причина разрушения Центрального зала 4-го блока Чернобыльской АЭС во время аварии 26 апреля 1986 г. // Радиохимия.- 1997. Т.39, вып.4.- С. 379-384.
24. Б.Я.Галкин, А.С.Кривохатский, Э.М.Пазухин - научные руко­водители В.А.Треущенко, В.В.Гаврилов, Э.М.Пазухин, С.М.Кочергин,М.К.Абдулахатов, А.П.Криницын, Б.М.Александров, М.Ю.Дрожжин - от­ветственные исполнители. Исследование взаимодействия ядерного топлива с конструкционными материалами в объекте "Укрытие" // От­чёт. НПО "РИ им.В.Г.Хлопина", инв.№ И-1316.- 1989. 40 с.
25. Е.Б.Андерсон, А.А.Боровой, Б.Е.Бураков, А.П.Криницын, Э.М.Пазухин, К.П.Чечеров. Чернобыльские лавы: физико-химические и минералогические аспекты формирования // Там же. С. 19.
26. Л.И.Лебедева, Л.Д.Николаева, Э.М.Пазухин, В.А.Цирлин, К.П.Чечеров. Некоторые аспекты определения топливосодержания лав из объекта "Укрытие" // Там же. С. 20.
27. А.А.Боровой, Н.Б.Жуков, Э.М.Пазухин, А.Н.Херувимов, К.П.Чечеров. Исследование сохранившихся фрагментов бывшей актив­ной зоны 4-го блока ЧАЭС // Там же. С. 28.
28. А.А.Боровой, Б.Я.Галкин, В.М.Исупов, А.П.Криницын, Э.М.Пазухин, К.П.Чечеров. Некоторые результаты исследования гра­фита, выброшенного из активной зоны 4-го блока ЧАЭС в центральный зал // Там же. С. 29.
29. А.А.Боровой, Б.Я.Галкин, А.П.Криницын, В.М.Маркушев, Э.М.Пазухин, А.Н.Херувимов, К.П.Чечеров. Новообразованные продук­ты взаимодействия топлива с конструкционными материалами 4-го блока Чернобыльской АЭС // Радиохимия.- 1990.- Т.32, вып. 6.- С. 103-113.
30. Абдулахатов М.К., Арутюнян Р.В., Большов Л.А., БоровойА.А., Блинов А.Р., Чечеров К.П., Драпчинский Л.В., Галкин Б.Я., Криницын А.П., Пазухин Э.М., Петров П.Ф., Плескачевский Л.А., По­пов В.Д. Послеаварийное обследование бассейна-барботера IV энер­гоблока ЧАЭС // Сборник "Первая международная рабочая группа по тяжелым авариям и их последствиям. 30 октября - 3 ноября 1989 г. Дагомыс, Сочи, СССР", Академия наук СССР, институт проблем безо­пасного развития атомной энергетики АН СССР.- М.: Наука, 1990.-С.101-111.
31. А.А.Боровой, Б.Я.Галкин, А.П.Криницын, В.М.Маркушев, Э.М.Пазухин, А.Н.Херувимов, К.П.Чечеров. Некоторые физико-хими­ческие характеристики новообразований топлива IY блока ЧАЭС // Вопросы атомной науки и техники, сер. Ядерно-физические исследо­вания (теория и эксперимент), 1990, вып.11(19), с.50.
32. Андерсон Е.Б., Богатов С.А., Боровой А.А., Галкин Б.Я., Денисенко Э.Т., Пазухин Э.М., Чечеров К.П., Лисин С.К., Шубко В.М. Исследование модификаций ядерного топлива, образовавшихся в результате чернобыльской аварии. Доклад. The First European East-West Symposium on Materials and Processes, Helsinki, 1990, 6 c.
33. Study on the Active Zone Material Melt in CHNPP 4-th Unit // A.A.Borovoy, E.T.Denissenko, E.B.Anderson, E.M.Pazukhin and B.E.Burakov. Ibid.- P. 370.
34. А.А.Боровой, Б.Я.Галкин, Л.В.Драпчинский, А.П.Криницын, Э.М.Пазухин, Б.Ф.Петров, А.А.Плескачевский, К.П.Чечеров. Новооб­разованные продукты взаимодействия топлива с конструкционными ма­териалами 4-го блока Чернобыльской АЭС. III - Бассейн-барботер: радиационная обстановка и топливосодержащие массы // Радиохимия.-1991.- Т.33, вып.4.- С. 177-196.
35. Е.Б.Андерсон, А.А.Боровой, Б.Я.Галкин, А.П.Криницын, Э.М.Пазухин, А.Н.Херувимов, К.П.Чечеров. Новообразованные продук­ты взаимодействия топлива с конструкционными материалами 4-го блока Чернобыльской АЭС. IY. Парораспределительный коллектор и некоторые керновые материалы // Радиохимия.- 1991.- Т.33, вып.4.- С. 197-210.
36. В.Г.Савоненков, А.С.Кривохатский, Ю.В.Дубасов, Э.М.Пазу­хин. Радиоактивные техногенные новообразования из развала 4-го блока Чернобыльской АЭС // Радиохимия.- 1991.- Т.33, вып.4.- С. 140-149.
37. Б.Е.Бураков, С.Н.Бритвин, Е.Э.Михеева, Г.А.Ильинский, Е.Б.Андерсон, Э.М.Пазухин, Л.Д.Николаева, В.А.Цирлин, Н.А.Богда­нова. Исследование техногенного циркона из чернобыльских лав // Записки Всесоюзного минералогического общества.- 1991, № 6.- С. 39-44.
38. Е.Б.Андерсон, Б.Е.Бураков, Э.М.Пазухин. "Чернобылит" - продукт взаимодействия ядерного топлива и конструкционных матери­алов разрушенного 4-го блока Чернобыльской АЭС // Радиохимия.- 1992.- Т.34, вып.5.- С. 134-135.
39. Е.Б.Андерсон, Б.Е.Бураков, Э.М.Пазухин. Вторичные измене­ния топливосодержащих масс (ТСМ) 4-го блока Чернобыльской АЭС // Радиохимия.- 1992.- Т.34, вып.5.- С. 135-138.
40. Е.Б.Андерсон, Б.Е.Бураков, Э.М.Пазухин. Некоторые особен­ности химического состава и морфологии топливных частиц ближней зоны Чернобыльской АЭС // Радиохимия.- 1992.- Т.34, вып. 5.- С. 139-144.
41. Е.Б.Андерсон, А.А.Боровой, Б.Е.Бураков, А.П.Криницын, Э.М.Пазухин, К.П.Чечеров. Техногенные продукты взаимодействия ядерного топлива и конструкционных материалов, образовавшихся в результате аварии на Чернобыльской АЭС // Радиохимия.- 1992.- Т.34, вып. 5.- С. 144-155.
42. Е.Б.Андерсон, Б.Е.Бураков, Э.М.Пазухин. Плавилось ли топ­ливо 4-го блока Чернобыльской АЭС? // Радиохимия.- 1992.- Т.34, вып.5.- С. 155-158.
43. Абалин С.С., Барьяхтар В.Г., Беляев С.Т., Боровой А.А., Бузулуков Ю.П., Гагаринский А.Ю., Геращенко О.А., Денисенко Э.Т., Карасёв В.С., Огородник С.С., Пазухин Э.М., Плескакчевский А.А., Попов В.Д., Римский-Корсаков А.А., Херувимов А.Н., Чечеров К.П., Шароваров Г.В. Обеспечение экологической безопасности объекта "Укрытие" (исследования 1990-91 гг.) // Доклады Академии наук Ук­раины. - 1992.- № 1.- С. 120-125.
44. E.B.Anderson, B.E.Burakov, E.M.Pazukhin. High - Uranium Zircon from Chernobyl Lavas // Radiochimica Acta.- 1993, 60.- P. 149-151.
45. Е.Б.Андерсон, С.А.Богатов, А.А.Боровой, Б.Е.Бураков, А.С.Евстратенко, А.П.Криницын, Э.М.Пазухин, А.И.Сурин. Лавообраз­ные топливосодержащие массы объекта "Укрытие // Препринт 93-17, МНТЦ "Укрытие" АН Украины.- Киев, 1993.
46. А.П.Криницын, Э.М.Пазухин. Исследование образцов графита из 4-го блока Чернобыльской АЭС. Радиоцезий в графите и особен­ности его поведения. Оценка количества выброшенного углерода-14 // Радиохимия.- 1994.- Т.36, вып.6.- С. 522-529.
47. А.П.Криницын, Э.М.Пазухин. Исследование образцов графита из 4-го блока Чернобыльской АЭС. II Кинетика окисления графита // Радиохимия.- 1994.- Т.36, вып.6.- С. 529-533.
48. Lava-liked fuel containing masses of "Shelter" encasement / E.B.Anderson, S.A.Bogatov, A.A.Borovoi, B.E.Burakov, Y.K.Cere­pantsev, A.S.Evstratenko, A.P.Krinitsin, E.M.Pazuhin, A.I.Surin // Preprint 94-4, V.M.Glushkov Institute of Cybernetics.- Kiev: 1994.
49. B.E.Burakov, E.B.Anderson, B.Ya.Galkin, E.M.Pazukhin and S.I.Shabalev. Study of Chernobyl "hot" Particles and Fuel Contai­ning masses: Implications for Reconstructing the Initial Phase of the Accident // Radiochimica Acta, 1994, 65. P. 199-202.
50. Е.Б.Андерсон, Ю.А.Иванов, В.А.Кашпаров, А.П.Криницын, Э.М.Пазухин, Ю.В.Хомутинин. Сбор, обработка и обобщение данных по сценарию процесса образования лавообразных топливосодержащих масс 4-го блока ЧАЭС // Отчёт. МНТЦ "Укрытие".- Арх.№ 3337.-Черно­быль,1995.- С. 160.
51. Э.М.Пазухин. Аннотационный обзор наблюдений за разрушени­ем ТСМ // Отчёт. ОЯРБ МНТЦ "Укрытие", № 09/05-236 от 01.11.95.
52. В.А.Кашпаров, Ю.А.Иванов, Ю.В.Хомутинин, В.П.Процак, В.И.Йощенко, Э.М.Пазухин. Реконструкция условий образования топ­ливных частиц во время аварии на ЧАЭС // Пятая международная на­учно-техническая конференция Чернобыль-96 "Итоги 10 лет работ по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС". Сборник тезисов, Минис­терство Украины по делам защиты населения от последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Зеленый Мыс - 1996.- Киев: АОЗТ "Сильвер Полиграф", 1996.- С. 36.
53. Э.М.Пазухин, А.П.Криницын. Физико-химические свойства ти­пичных модификаций топливосодержащих материалов // Там же.- 1996.- С. 179.
54. Э.М.Пазухин, В.А.Кашпаров. Лавообразные топливосодержащие массы: расположение и сценарий образования // Там же.- 1996.- С. 198.
55. В.А.Кашпаров, Ю.А.Иванов, Ю.В.Хомутинин, Э.М.Пазухин. Оценка эффективной температуры и времени отжига топливных частиц, выброшенных из чернобыльского реактора во время аварии // Радио­химия.- 1996.- Т.38, вып.1.- С. 91-97.
56. В.В.Гончар, А.М.Двоеглазов, А.В.Жидков, Э.М.Пазухин, В.В.Петров. Исследование некоторых физических характеристик ЛТСМ объекта "Укрытие" // Сборник "Объект "Укрытие" - 10 лет. Основные результаты научных исследований", МНТЦ "Укрытие" НАН Украины.- 1996.- С. 173-183.
57. V.A.Kashparov, Y.A.Ivanov, S.I.Zvazisch, V.A.Protsak, Y.V. Khomutinin, A.D.Kurepin, E.M.Pazukhin. Formation of hot par­ticicles during the chernobyl Nuclear power plant accident // Nuclear Technology.- 1996.- Vol.114, № 2.- P. 246-253.
58. E.B.Anderson, A.A.Borovoy, E.M.Pazukhin. The 4th UNIT of the chernobyl NPP: its present state and problems related tu its transformation into an ecologically safe system // Materials Re­search Society Symposium Proceedings.- Vol.465.- P. 1289-1295. Scientific Basis for Nuclear Waste Management, XX symposium held December 2-6, 1996, Boston, Massachusetts, USA. Editors: Walter J. Gray, Pacific Northwest National Laboratory, Richland, Was­hington, USA, Ines R. Triay, Los Alamos National Laboratory, Los Alamos, New Mexico, USA, MRS, Pittsburg, Pennsylvania.
59. В.А.Кашпаров, Ю.А.Иванов, В.П.Процак, Ю.В.Хомутинин, В.И.Йощенко, Э.М.Пазухин. Оценка максимальной эффективной темпе­ратуры и времени неизотермического отжига чернобыльских топливных частиц во время аварии // Радиохимия.- 1997.- Т.39, вып.1.- С. 66-71.
60. А.А.Боровой, А.С.Лагуненко, Э.М.Пазухин. Подаппаратное помещение 305/2 4-го блока Чернобыльской АЭС: его состояние, оценка количества топлива // Чернобыль, 1997.- 12 с. Препр. / НАН Украины.Межотрасл. науч.-техн. центр "Укрытие"; 97-7.
61. Создание чертежей разрезов подаппаратного помещения 4-го блока ЧАЭС и разработка их компьютерной версии. Оценка количества топлива в этом помещении. Заключительный отчёт по договору № ЗУ-97, С-Пб-Чернобыль, 1997, 54 с., МНТЦ "Укрытие", арх. № 3693.
62. Боровой А.А. (РНЦ "Курчатовский институт"), Лагуненко А.С. (МНТЦ "Укрытие"), Пазухин Э.М.(НПО "Радиевый ин-т им.В.Г.Хло­пина). Оценка количества топлива в подаппаратном помещении 305/2 4-го энергоблока Чернобыльской АЭС // Атомная энергия. - 1998. - Т.84, вып.4. - С. 356-362.
63. Кашпаров В.А., Иванов Ю.А., Процак В.П., Хомутинин Ю.В., Йощенко В.И., Пазухин Э.М. Оценка условий высокотемпературного отжига топливных частиц, выброшенных из чернобыльского реактора во время взрыва // Сборник "Проблемы Чернобыльской зоны отчужде­ния", №5, 1998.- С.33-44.
64. А.А.Боровой, А.С.Лагуненко, Э.М.Пазухин. Топливосодержа­щие материалы в помещении 304/3 // Проблеми Чорнобиля./ Сборник. НАНУ, МНТЦ "Укриття". - Вип.3, Чорнобиль, 1998. - С.29-32.
65. А.А.Боровой, А.С.Лагуненко, Э.М.Пазухин. Помещение 305/2 4-го блока Чернобыльской АЭС: его состояние, оценка количества топлива // Там же. - С. 100-102.
66. А.В.Жидков, В.В.Гончар, Е.Л.Веклич, В.М.Горин, Д.М.Мас­лов, Э.М.Пазухин, П.Е.Пархомчук, Г.Ф.Чемерский. Определение меха­низмов разрушения и важных физических характеристик облучённого топлива и лавообразных топливосодержащих материалов объекта "Ук­рытие" // Проблеми Чорнобиля./ Збірник. НАНУ, МНТЦ "Укриття". - Вип.4, Чорнобиль, 1999. - С.25-29.
67. А.А.Боровой, С.А.Богатов, А.В.Жидков, А.П.Криницын, А.С.Лагуненко, Э.М.Пазухин. Изучение физико-химических свойств лавообразных топливосодержащих материалов объекта "Укрытие" на микро- и макроуровне, геометрия их расположения // Там же. - С. 30-33.
68. А.А.Боровой, А.С.Лагуненко, Э.М.Пазухин. Радиохимические и некоторые физико-химические характеристики образцов лавы и бе­тона из подреакторного помещения 304/3 4-го блока ЧАЭС. Их связь со сценарием аварии. // Радиохимия. - 1999.- Т.41, вып.2.- С. 187-192.
69. А.А.Боровой, С.А.Богатов, Э.М.Пазухин. Современное состо­яние объекта "Укрытие" и его влияние на окружающую среду. // Ра­диохимия. - 1999. - Т.41, вып.4. - С. 368-378.
70. С.А.Богатов, А.П.Криницын, Э.М.Пазухин. Изотопы плутония в лавообразных топливосодержащих материалах разрушенного 4-го энергоблока ЧАЭС. // Радиохимия. - 1999. - Т.41, вып.4. - С. 379-384.
71. Э.М.Пазухин. Лавообразные топливосодержащие массы 4-го блока Чернобыльской АЭС: физико-химические свойства, сценарий об­разования, влияние на окружающую среду. Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени доктора технических наук по специальности 21.06.01 - техногенная безопасность госу­дарства. Межотраслевой научно-технический центр "Укрытие" НАН Ук­раины. Чернобыль, 1999, 293 с.
72. А.А.Боровой, А.С.Лагуненко, Э.М.Пазухин. Новые оценки ко­личесва ядерного топлива, находящегося на нижних отметках объекта "Укрытие". // Проблеми Чорнобиля./ Збірник. НАНУ, МНТЦ "Укриття". - Вип.6, Чорнобиль, 2000. - С.13-16.
73. А.А.Боровой, Э.М.Пазухин. О возможности расчёта степени выгорания ядерного топлива 4-го блока ЧАЭС по соотношению изото­пов плутония. Там же, - С.17-20.
74. Э.М.Пазухин. Выгорание и изотопный состав ядерного топли­ва в лавах 4-го блока Чернобыльской АЭС. // Препр./ НАН Украины. Межотрасл. научн.-техн. центр "Укрытие"; 00-8, Чернобыль, 2000.
75. Э.М.Пазухин, Т.П.Макарова, А.В.Степанов, Б.Н.Беляев. От­носительно выгорания ядерного топлива в разрушенном реакторе 4-го энергоблока Чернобыльской АЭС. // Радиохимия. - 2000. - т.42, вып.6, с.527-533.
76. Э.М.Пазухин. Некоторые ядерно-физические характеристики топлива 4-го блока Чернобыльской АЭС. // Проблеми Чорнобиля./ Збірник. НАНУ, МНТЦ "Укриття". - Вип.7, Чорнобиль, 2001. - С.149-158.
77. А.А.Боровой, А.А.Ключников, В.А.Краснов, А.С.Лагуненко, Э.М.Пазухин, С.Л.Гаврилов. Лавообразные топливосодержащие матери­алы в бассейне-барботёре и парораспределительном коридоре 4-го блока Чернобыльской АЭС. Там же, С.181-193.
78. А.Ф.Милованов, В.В.Соломонов, З.М.Ларионова. Высокотемпературный нагрев железобетонных перекрытий при аварии на Чернобыльской АЭС. // М., Энергоатомиздат, 2000, с.75.
79. А.Г.Тарапон. Модели процессов тепломассопереноса во время аварии на Чернобыльской АЭС и в объекте «Укрытие». // Киев, Институт проблем моделирования в энергетике НАН Украины, 1998, 148 с.
80. The behavior of nuclear fuel in first days of the Chernobyl accident. // B.E/Burakov, E.B.Anderson, S.I.Shabalev et all. Mat. Res. Soc. Symp. Proc. Vol.465 1997 Materials Research Society, pp. 1297-1308.
81. Ионов А.И., Никитин Ю.М., Новосельский О.Ю., и др. 10-летний период в исследовании чернобыльской аварии (аналитический обзор). Препринт НИКИЭТ, ЕТ-97/36, 1997.
82. К.Е.Уикс, Ф.Е.Блок, Термодинамические свойства 65 элементов, их окислов, карбидов и нитридов. Из-во «Металлургия», 1965 г.
83. Высокотемпературные материалы. Сборник XLIX. Под редакцией чл.-корр. АНСССР В.П.Елютина, «Металлургия» Москва, 1968 г.
84. Г.В.Самсонов, К.И.Портной. Сплавы на основе тугоплавких соединений. Оборонгиз. Москва, 1961 г.
85. Я.М.Стерлин. Металлургия урана. Под общей редакцией академика А.Н.Вольского. Госатомиздат, Москва, 1962 г.
86. В.А.Торопов, В.Н.Барзаковский и др. Диаграмма состояния силикатных систем. Справочник. Тройные системы. «Наука» Ленинград, 1972 г.
87. А.С.Бережной. Многокомпонентные системы окислов. Изд. «Наукова думка», Киев, 217, 1970 г.
88. А.С.Бережной, Л.Н.Корякин. Огнеупоры, 17, №3, 111; №5, 211, 1952 г.
89. CohenD.D. and ClaytonE. A database for thick target PIXE // Nucl.Instr. and Meth. 1987. -B22. -p.59-63.
90. FreyH., VogtJ., OttoG. Evaluation of thick target PIXE analyses with a minicomputer // J.Radoanal.Chem. -1986. -V.99, N1. -P.193-202.
91. KennyM.J., BirdJ.R., ClaytonE. Proton induced g-ray yield // Nucl.Instr. and Meth.-1980. -168. -Р.115-120.
92. Л.И.Миркин, Справочник по рентгеноструктурному анализу поликристаллов. Под ред. проф. Я.С. Уманского. Гос. изд. физ.-мат. лит. Москва, 1961. 864с.
93. Teufer, Acta Cryst. 1962. V.15. P.1187.
94. Smith, Acta Cryst. 1965. V.18. P.983.
95. С.А.Пахомов, К.С.Кривохатский, И.А.Соколов, Оценка велечины мгновенного энерговыделения при аварии реактора на ЧАЭС, основанная на опредилении отношения активностей ксеона-133 и ксеона-133м в воздухе. Радиохимия, 1991. т.33. №5, с.125.
96. «О причинах чернобыльской аварии нам врали пятнадцать лет», «Зеркало недели» №15 (390) 20 апреля 2002 г., Б.Горбачев
97. В.А. Кашпаров, Ю.А. Иванов1, В.П. Процак1, Ю.В. Хомутинин1, В.И.Йощенко, Э.М. Пазухин, Оценка максимальной эффективности температуры и времени неизотермического отжига чернобыльских топливных частиц во время аварии. 1997 г. УкрНИИСХР.
98. О.Ю.Новосельский, Л.Н.Подлазов, Ю.М. Черкашов, Иследования переходных и аварийных процессов. Чернобыльская авария исходные данные анализа. РНЦКИ ВАНТ серия Физика ядерных реакторов вып. 1, 1994 г.
99. Киселев А.Н., Сурин А.И., Чечеров К.П., Послеаварийное обследование реактора 4-го энергоблок