ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ЗЛОЧИННА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ НЕЗАКОННОГО ОБІГУ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ ТА КРИМІНОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ



  • title:
  • ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ЗЛОЧИННА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ НЕЗАКОННОГО ОБІГУ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ ТА КРИМІНОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
  • The number of pages:
  • 256
  • university:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
  • The year of defence:
  • 2012
  • brief description:
  • МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ
    НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

    На правах рукопису


    МІНЯЙЛО НІНА ЄВГЕНІВНА


    УДК 343.851

    ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ЗЛОЧИННА ДІЯЛЬНІСТЬ
    У СФЕРІ НЕЗАКОННОГО ОБІГУ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ:
    КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ ТА КРИМІНОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ


    12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
    кримінально-виконавче право



    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    юридичних наук


    Науковий керівник
    Джужа Олександр Миколайович,
    доктор юридичних наук, професор

    Київ – 2012

    ЗМІСТ

    ВСТУП 4
    РОЗДІЛ 1 СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ПРИРОДА ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОЇ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ ВОГНЕПАЛЬНОЮ ЗБРОЄЮ 12
    1.1. Історичний розвиток кримінального законодавства щодо транснаціональної злочинної діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї 12
    1.2. Поняття та характерні риси транснаціональної злочинної діяльності у сфері торгівлі вогнепальною зброєю 26
    1.3. Поняття зброї, вогнепальної зброї та їх класифікація 45
    1.4. Міжнародно-правове регулювання протидії транснаціональній злочинній діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї 55
    РОЗДІЛ 2 КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ТА КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОЇ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ НЕЗАКОННОГО ОБІГУ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ 75
    2.1. Кримінально-правова характеристика транснаціональної злочинної діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї 75
    2.2. Кримінологічна характеристика транснаціональної злочинної діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї 106
    2.3. Причини та умови транснаціональної злочинної діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї 130
    РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАХОДІВ ЗАПОБІГАННЯ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІЙ ЗЛОЧИННІЙ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ НЕЗАКОННОГО ОБІГУ ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ 157
    3.1. Загальносоціальні заходи запобігання транснаціональній злочинній діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї 157
    3.2. Спеціально-кримінологічні заходи запобігання транснаціональній злочинній діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї 168
    3.3. Удосконалення правових та організаційних заходів запобігання транснаціональній злочинній діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї 178
    Висновки до розділу 3 193
    ВИСНОВКИ 197
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 205
    ДОДАТКИ 230




    ВСТУП

    Актуальність теми зумовлена тим, що останніми роками в Україні одним з факторів погіршення криміногенної обстановки є зростання рівня озброєності злочинного світу. У такій ситуації особливої актуальності та гостроти набувають проблеми боротьби з розкраданням і незаконним обігом вогнепальної зброї. Поширення незаконного обігу вогнепальної зброї як один з найбільш «перспективних» напрямів діяльності організованих злочинних угруповань поряд з торгівлею наркотиками, людьми, контрабандою та проституцією сприяє процвітанню так званого «чорного» ринку зброї. Незаконна торгівля зброєю стає усе більш прибутковим злочинним промислом.
    Неконтрольований обіг зброї набув організованого і транснаціонального характеру. Боротьба з незаконним обігом зброї посідає важливе місце в діяльності із запобігання злочинам, оскільки характеризується подвійною превенцією: крім припинення незаконних дій щодо продажу зброї попереджаються й тяжкі наслідки, які можуть настати при протиправному застосуванні зброї.
    У сучасних умовах виникає необхідність вжиття екстрених, більш жорстких заходів щодо боротьби з незаконним обігом зброї та посилення контролю за її легальним обігом. Розроблення цих заходів можливе лише на основі глибокого кримінологічного дослідження усіх закономірностей незаконного обігу зброї.
    За даними МВС України, наша держава є територією для транснаціональної злочинної діяльності у сфері незаконного обігу зброї та боєприпасів, адже частка злочинів проти громадської безпеки в загальній структурі злочинності у 2009 р. становила 2,6 % (було вчинено 11437 злочинів). Водночас у структурі злочинності проти громадської безпеки незаконне поводження із зброєю є найбільш розповсюдженим злочином та становить їх більшість. У 2002 р. цей показник становив 95,9 %, 2003 р. – 95,6 %, 2004 р. – 96,7 %, 2005 р. – 97,5 %, 2006 р. – 97,7 %, 2007 р. – 97,9 %, 2008 р. – 98,1 %, в 2009 – 97,7 %. Отже, частка незаконного поводження із зброєю у структурі злочинів проти громадської безпеки зросла на 2,2 % .
    Наведені цифри свідчать насамперед про наявність у вітчизняних правоохоронних органів певних проблем з виявленням цих злочинів, ніж про зменшення їх реальної кількості, враховуючи і високий рівень латентності, яким вони характеризуються.
    Для розв’язання цієї проблеми запобігання незаконному обігу зброї важливе значення мають наукові розробки вітчизняних і зарубіжних учених. Окремі її аспекти було висвітлено в роботах з міжнародного права, соціології, кримінального права, кримінології, кримінального процесу, криміналістики та юридичної психології. Цьому присвятили свої праці Ю. М. Антонян, М. М. Бабаєв, І. М. Баранник, Ю. В. Баулін, П. Д. Біленчук, Ю. Д. Блувштейн, С. В. Бобровник, В. В. Василевич, П. А. Воробей, А. М. Глінкін, В. Я. Горбачевський, В. О. Глушков, С. Є. Еркенов, І. М. Даньшин, О. М. Джужа, А. П. Закалюк, А. Ф. Зелінський, Г. А. Зорін, Б. І. Калачов, Л. Л. Каневський, Е. М. Кісілюк, Я. Ю. Кондратьєв, А. В. Кофанов, О. О. Кваша, О. М. Костенко, І. П. Лановенко, С. В. Максимов, М. І. Мельник, В. А. Мисливий, П. П. Михайленко, В. А. Некрасов, Д. Й. Никифорчук, В. І. Осадчий, Н. Ю. Осипова, М. А. Погорецький, Ю. Г. Пономаренко, А. В. Савченко, В. В. Сташис, В. Я. Тацій, В. П. Тихий, Л. Д. Удалова, В. І. Шакун, П. Л. Фріс та ін.
    Практична діяльність правоохоронних органів свідчить, що в організації запобігання незаконному обігу вогнепальної зброї в таких умовах важливого значення набуває міжнародна практика та взаємодія цих органів. Зазначені обставини й зумовили актуальність та вибір теми дисертаційного дослідження.

    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 р. (розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.09.2011 р. № 1911); Пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр. (наказ МВС України від 29.07. 2010 р. № 347) та основних напрямів наукових досліджень Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України на 2008–2011 рр. Тему зареєстровано Координаційним бюро Національної академії правових наук України (№ 1075, 2009 р.).
    Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розроблення на основі законодавства, наукових джерел результатів узагальнення правоохоронної практики науково обґрунтованих правових та організаційних засад запобігання незаконному обігу вогнепальної зброї.
    Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі задачі:
    – провести аналіз історичного розвитку кримінального законодавства у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї;
    – сформулювати поняття та характерні риси транснаціональної злочинної діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї;
    – розкрити зміст поняття «зброя», «вогнепальна зброя» та проаналізувати їх класифікацію;
    – проаналізувати міжнародно-правове регулювання протидії транснаціональній злочинній діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї;
    – надати кримінально-правову та кримінологічну характеристику транснаціональної злочинної діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї в Україні та зарубіжних країнах;
    – визначити основні причини та умови транснаціональної злочинної діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї;
    – запропонувати основні напрями запобіжної діяльності правоохоронних органів України щодо незаконного обігу вогнепальної зброї;
    – підготувати та запропонувати правоохоронним органам України практичні рекомендації щодо запобігання торгівлі зброєю в Україні;
    – розробити пропозиції до проекту Закону України «Про обіг зброї невійськового призначення» та Цільову програму із запобігання незаконному обігу вогнепальної зброї в Україні (додатки А, Б).
    Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у процесі діяльності правоохоронних органів України у сфері протидії незаконному обігу зброї.
    Предмет дослідження – транснаціональна злочинна діяльність у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї.
    Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить діалектичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ в їх суперечностях, розвитку та змінах, що дає можливість об’єктивно оцінити рівень й ефективність запобігання незаконному обігу вогнепальної зброї в Україні; формально-логічний метод використано при побудові визначення поняття «зброя», «вогнепальна зброя» та інших дефініцій, сформульованих дисертантом (розділ 1); порівняльно-правовий – при аналізі чинного законодавства та міжнародних нормативних актів, що визначають порядок діяльності правоохоронних органів України та міжнародних поліцейських організацій стосовно запобігання незаконному обігу вогнепальної зброї (підрозділи 1.1, 1.3, 3.1, розділ 2); статистичний – при аналізі емпіричних даних та у процесі дослідження статистичного матеріалу з метою отримання математичного підґрунтя опрацювання результатів опитування, анкетування та обґрунтування висновків дисертації (підрозділ 1.2, розділи 2, 3, додатки); формальної логіки (абстрагування, аналіз та синтез, індукція й дедукція, гіпотеза) – при визначенні основних напрямів наукової роботи, головних проблемних питань, задуму та логіки дисертаційного дослідження (розділ 1); соціологічний метод (опитування, анкетування) та метод системного аналізу – при аналізі теоретичних і практичних проблем діяльності правоохоронних органів світу у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї.
    Емпіричну базу дослідження становлять аналітичні та статистичні матеріали Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України та Служби безпеки України, результати аналізу слідчої практики виявлення та розслідування незаконного обігу зброї, результати вивчення 315 кримінальних справ та результати анкетування 100 працівників органів внутрішніх справ щодо поліпшення заходів протидії злочинам, пов’язаним з незаконним обігом вогнепальної зброї.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні правових та організаційних засад діяльності органів внутрішніх справ у запобіганні незаконному обігу вогнепальної зброї. Сформульовані положення і рекомендації надали можливість отримати систему теоретичних та практичних поглядів на стан, тенденції і перспективи розвитку цього напряму діяльності та запропонувати конкретні шляхи їх реалізації у правотворчу та практичну діяльність правоохоронних органів України. У дисертації обґрунтовано низку нових концептуальних положень, висновків і рекомендацій, що мають важливе теоретичне та практичне значення, зокрема:
    вперше:
    – сформульовано авторське визначення транснаціональної незаконної торгівлі зброєю як одного з елементів незаконного обігу зброї у світі, сутність якого полягає в організації продажу озброєння всупереч міжнародному та/або національному законодавству, що супроводжується переміщенням самої зброї, її частин чи компонентів з однієї країни до іншої;
    – проведено аналіз розвитку незаконного обігу вогнепальної зброї в Україні за роки незалежності та визначено найбільш уражені сфери життєдіяльності суспільства, що підпадають під вплив незаконного обігу зброї;
    – визначено, що транснаціональну злочинну діяльність у сфері незаконного обігу зброї можна розглядати як форму зрощування вітчизняної економічної злочинності з міжнародною, яку становлять незаконні оборудки з вогнепальною зброєю для задоволення потреб тих чи інших політичних режимів чи фінансових груп мілітаристського спрямування;
    – надано узагальнену комплексну характеристику діяльності правоохоронних органів України, що протидіють транснаціональній злочинній діяльності у сфері незаконного обігу зброї, і запропоновано шляхи й методи їх співробітництва;
    – запропоновано практичні рекомендації запобігання правоохоронними органами поширенню незаконного обігу вогнепальної зброї в Україні на основі зарубіжного досвіду та діяльності міжнародних правоохоронних органів;
    – розроблено і запропоновано пропозиції та зауваження до проекту Закону України «Про обіг зброї невійськового призначення»;
    удосконалено:
    – кримінально-правове регулювання незаконного обігу зброї як негативного соціального явища, що має міжнародний характер і пов’язане із залученням частини населення до торгівлі вогнепальною зброєю та забезпечення незаконного обігу як в окремій державі, так і за її межами;
    – визначення та кримінологічна класифікація учасника організованого злочинного угруповання, який вчиняє злочини у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї;
    дістали подальший розвиток:
    – нормативно-правове регулювання діяльності правоохоронних органів України в запобіганні незаконному обігу вогнепальної зброї;
    – механізм міжнародного співробітництва у запобіганні незаконному обігу вогнепальної зброї;
    – кримінологічна класифікація причин та умов, що сприяють транснаціональній злочинній діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дослідження впроваджено як рекомендації у:
    – законотворчу діяльність – з метою удосконалення національного законодавства та при гарантуванні верховенства Конституції України як Основного Закону держави (акт впровадження Інституту законодавства Верховної Ради України від 22.09.2011 р. № 22/481-1-4) (додаток В);
    – практичну діяльність правоохоронних органів України в запобіганні організованій злочинній діяльності у сфері незаконного обігу зброї підрозділів боротьби з організованою злочинністю МВС України (акт впровадження Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю Ради національної безпеки і оборони України від 19.10.2011 р. № 190/5) (додаток Д);
    – навчальний процес – при розробленні текстів лекцій і навчально-методичних матеріалів з курсів «Кримінологія», «Профілактика злочинів», а також на курсах підвищення кваліфікації і спеціалізації працівників підрозділів карного розшуку (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 11.06.2011) (додаток Е).
    Особистий внесок здобувача. Положення, що викладені в дисертації та виносяться на захист, розроблені автором особисто. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих робіт, у дисертації не використовуються. Висновки та положення дисертації мають повністю самостійний характер. У статті в співавторстві з Є. Скулиш особистий внесок здобувача становить 50 %.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації оприлюднено автором у виступах на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Корупція в Україні: досвід і практика протидії в сучасних умовах» (Київ, 2005 р.); «Протидія транснаціональній організованій злочинності» (Чернівці, 2005 р.); «Актуальні проблеми протидії незаконному обігу наркотичних і психотропних речовин у сучасних умовах» (Дніпропетровськ, 2005 р.); «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (Луцьк, 2006 р.); «Відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності» (Харків, 2006 р.); «Державна політика у сфері запобігання тероризму: міжнародний досвід і його актуальність для України» (Київ, 2006 р.); «Запобігання злочинам у сфері забезпечення національної безпеки України» (Київ, 2008 р.); «Незалежний суд – гарантія захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина» (Чернівці, 2009 р.).
    Публікації. Основні положення та висновки дослідження, що сформульовані в дисертації, відображено в 15 наукових публікаціях, серед яких сім статей – у виданнях, включених МОНмолодьспорт України до переліку наукових фахових видань з юридичних наук, і вісім статей – у збірниках тез наукових доповідей, оприлюднених на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях.
  • bibliography:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано шляхи розв’язання наукової проблеми – запобігання транснаціональній злочинній діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї. Унаслідок аналізу теоретико-методологічних засад запобігання транснаціональній злочинній діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї, а також розроблення комплексів пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення практичного аспекту цієї діяльності, сформульовано низку висновків, спрямованих на досягнення поставленої мети.
    З урахуванням зазначених вимог, у дисертації досліджено рівень транснаціональної злочинної діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї в Україні, її детермінанти та запобіжну діяльність державних і громадських органів.
    Зазначено, що транснаціональна злочинна діяльність у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї в Україні є реальною і становить загрозу національній безпеці та суспільним інститутам України, що вимагає нагального поглибленого вивчення цього суспільно небезпечного явища в усіх його виявах, формах і напрямах розвитку. Потребує вдосконалення інститут кримінальної відповідальності за транснаціональну злочинну діяльність у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї. Необхідно розробити ефективну систему заходів протидії цьому явищу; визначити роль і місце кожного із суб’єктів запобігання транснаціональній злочинній діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї.
    1. Здійснено історичне дослідження основних етапів становлення кримінальної відповідальності за контрабанду та генезису кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю та боєприпасами. Транснаціональні злочини – це діяння, об’єднані широким спектром різного ступеня суспільної загрози, визнані злочинними не менше ніж у двох державах, під юрисдикцію яких вони підпадають. За вчинення зазначених діянь передбачено кримінальну відповідальність лише в разі, якщо кримінально-правова заборона міститься в національному законодавстві. Боротьба з цими правопорушеннями може перебувати під міжнародним контролем, однак відповідальність за них не встановлено безпосередньо міжнародним правом. Таким чином, транснаціональний злочин є національним за характером кримінальної заборони та міжнаціональним за поширеністю.
    2. В історичних документах і законодавчих актах відображено розвиток транснаціональної злочинної діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї та боєприпасів. У ХХ ст. за координації ООН розроблено міжнародну законодавчу базу, спрямовану на запобігання транснаціональній злочинній діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї та боєприпасів.
    3. Установлено, що в Україні немає єдиної державної політики та відповідної стратегії у сфері обігу вогнепальної зброї і боєприпасів. Важливим етапом розвитку законодавства щодо запобігання транснаціональній злочинній діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї має стати прийняття в Україні єдиного нормативного акта, який регулюватиме порядок обігу вогнепальної зброї.
    4. На нашу думку, найбільш вдалим є визначення зброї як сукупності пристроїв і предметів, конструктивно призначених для ураження живої чи іншої цілі, подання сигналів.
    Вогнепальна зброя – це пристрої, призначені для ураження цілей снарядами, що одержують направлений рух у стволі за рахунок енергії згоряння.
    5. Транснаціональну злочинну діяльність у сфері незаконного обігу зброї можна визначити як один з елементів незаконного обігу зброї у світі, сутність якого полягає в організації продажу озброєння всупереч міжнародному та/або національному законодавству, що супроводжується переміщенням самої зброї, її частин чи компонентів з однієї країни до іншої.
    6. Транснаціональна злочинна діяльність у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї характеризується такими ознаками:
    1) завжди є добре організованою діяльністю та має високий рівень суспільної небезпечності й латентності;
    2) її часто здійснюють із залученням військовослужбовців чи експертів з питань зброї та боєприпасів;
    2) посягає на громадську безпеку;
    3) має яскраво виражену корисливу мету протиправної діяльності в отриманні надприбутків;
    4) зумовлена попитом на зброю і боєприпаси етнічних груп, народів або країн, які ведуть бойові дії.
    7. Важливим етапом у формуванні міжнародно-правових норм у сфері протидії незаконному обігу вогнепальної зброї стало підписання державами-учасницями 2 березня 2001 р. Протоколу проти незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності.
    Основне регулювання обігу вогнепальної зброї здійснюють внутрішньодержавні законодавчі системи.
    8. На основі юридичного аналізу зазначених кримінально-правових норм і практики їх застосування запропоновано таку класифікацію злочинів у сфері транснаціонального незаконного обігу вогнепальної зброї та боєприпасів, залежно від безпосереднього об’єкта посягання:
    злочини у сфері громадської безпеки;
    злочини проти власності;
    злочини у сфері господарської діяльності;
    злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту;
    злочини у сфері службової діяльності.
    9. Ураховуючи те, що правоохоронні органи виявили тенденцію до зростання рівня насильницької озброєної злочинності, а також незаконного збройного підприємництва, на нашу думку, варто диференціювати відповідальність за носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передання чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв окремими громадянами з умислу чи необережності та умисне його вчинення за участі в організованій групі.
    10. В умовах жорсткого розподілу рівня і сфер впливу в злочинному середовищі прослідковується тенденція до збільшення кількості випадків учинення контрабанди в організованих формах, зокрема за участю працівників митних і правоохоронних органів. Найчастіше вчинення контрабанди набуває форм організованої злочинної діяльності під час переміщення значних обсягів товарів, що користуються підвищеним попитом (зокрема акцизної групи), культурних цінностей, радіоактивних матеріалів, зброї тощо. На нашу думку, варто диференціювати відповідальність за контрабанду, залежно від того, учинено її групою осіб за попередньою змовою або організованою групою.
    11. Здійснивши кримінологічну характеристику транснаціональної злочинної діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї та боєприпасів, пропонуємо визначити таких її учасників:
    виробники зброї та боєприпасів (компанії-виробники зброї та державні оборонні підприємства);
    постачальники зброї та боєприпасів (департаменти урядів різних країн і спеціалізовані підприємства);
    посередники в обігу зброї та боєприпасів, її перевізники;
    кінцевий покупець товару.
    12. Розглядаючи причини й умов поширення транснаціональної організованої злочинності та її діяльності у сфері обігу вогнепальної зброї, необхідно, на нашу думку, ураховувати, що її детермінанти перебувають на двох рівнях – національному та міжнародному.
    Причинами й умовами, що на міжнародному рівні визначають транснаціональний незаконний обіг вогнепальної зброї та всіляко сприяють йому, є такі:
    висока прибутковість від торгівлі зброєю та боєприпасами;
    наявність у світі різних збройних конфліктів;
    існування та функціонування терористичних організацій;
    корупція;
    активні міграційні процеси;
    процеси глобалізації та світової інтеграції;
    науково-технічний прогрес, зокрема у галузі транспорту;
    активний розвиток міжнародних зв’язків;
    широке використання новітніх комп’ютерних технологій, зокрема мережі Інтернет та її можливостей;
    світова економічна криза 2009–2010 рр. та ін.
    До основних причин й умов транснаціональної злочинної діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї на національному рівні належать такі:
    неефективне регулювання економіки держави в перехідний період з неадаптованим запозиченням зарубіжних моделей її реформування;
    динамічна лібералізація економічної діяльності та прискорені темпи приватизації з одночасним зменшенням обсягів національного виробництва;
    деформація соціальної сфери держави, відсутність середнього класу;
    загострення духовної та ідеологічної криз у суспільстві;
    преференція населенням мафіозного способу життя, призвичаєння суспільної свідомості до організованої злочинності;
    використання території України, з огляду на її геополітичне розташування, як зони транзиту зброї з країн-виробників;
    несформованість законодавчої бази для боротьби з організованою злочинністю загалом і транснаціональною зокрема, відсутність законів, які містили б норми переслідування за відмивання «брудних» грошей;
    розташування значної частини складів військового майна радянської армії на території нашої держави;
    недосконалість системи контролю за вогнепальною зброєю, що полягає у відомчій роз’єднаності; відсутність чіткого розподілу компетенції між правоохоронними органами, які протидіють незаконному обігу зброї;
    неналежне облаштування державних кордонів, нечітке налагодження роботи митної та міграційної служб;
    відсутність у національному законодавстві головного документа, який цілком регулював би обіг вогнепальної зброї, та ін.
    13. Залежно від характеру та спрямованості, класифіковано загальносоціальні заходи запобігання транснаціональній злочинній діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї і боєприпасів, зокрема: морально-виховні, інформаційні, економічні, технічні, соціальні, правові.
    14. До загальносоціальних заходів запобігання транснаціональній злочинній діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї слід віднести:
    необхідність прийняти в другому читанні Закону України «Про обіг зброї невійськового призначення» та здійснити моніторинг надлишкового майна Міністерства оборони України, передусім вогнепальної зброї та боєприпасів; розробити єдину державну програму утилізації та реалізації надлишкового військового майна, передусім, стрілецької зброї, легких озброєнь, боєприпасів і вибухових речовин;
    законодавчо затвердити єдиний загальнодержавний порядок щодо застосування в усіх зразках вогнепальної зброї новітніх механізмів слідоутворення та маркування частин використаних боєприпасів;
    Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки, Міністерству оборони, Державному комітету у справах охорони державного кордону, Державній митній службі України необхідно розробити комплексну програму заходів, спрямованих на протидію незаконному розповсюдженню зброї, бойових припасів і вибухових речовин;
    законодавчо затвердити єдиний загальнодержавний стандарт маркування зброї, що унеможливлюватиме знищення серійних номерів і спеціального маркування без виведення зброї з ладу;
    завершити створення Єдиної комп’ютерної інформаційної системи правоохоронних органів з питань боротьби зі злочинністю;
    ужити заходів для створення єдиної автоматизованої системи номерного обліку вогнепальної зброї. Українські балістичні обліки й кулегільзотеки мають відповідати технічним вимогам і стандартам Генерального секретаріату Інтерполу, бути інтегрованими до всесвітньої балістичної інформаційної мережі Інтерполу;
    необхідно внести зміни до Кримінального кодексу України, насамперед, стосовно доповнення складів злочинів, передбачених ст. 201, 203, 205, 212, 213, 218–222 Кримінального кодексу України, кваліфікаційною ознакою вчинення злочину організованою групою, а також щодо реалізації правового механізму звільнення від кримінальної відповідальності учасників організованого злочинного угруповання, якщо вони активно сприяють викриттю організованих груп і злочинних організацій, розкриттю вчинених ними злочинів та відшкодуванню завданої шкоди.
    15. Зважаючи на підвищену суспільну небезпеку та поширеність злочинів, що вчиняють із застосуванням вогнепальної зброї, варто внести зміни та доповнення до Кримінального кодексу України, доповнивши розділ ХХ «Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку» статтею, яка передбачала б кримінальну відповідальність за організацію постачання зброї, боєприпасів та військового майна до країн, що перебувають під санкціями ООН.
    16. Визначено специфічні ознаки запобігання транснаціональній злочинній діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї та боєприпасів, а саме: комплексність, що виражається у множинності суб’єктів запобігання й різноманітності запобіжних заходів; тісний взаємозв’язок регіонального та загальнодержавного аспектів цієї діяльності; значні можливості успішного застосування заходів загальносоціального характеру для запобігання транснаціональній злочинній діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї.
    18. Окреслено систему суб’єктів спеціально-кримінологічного запобігання і протидії транснаціональній злочинній діяльності у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї та боєприпасів, залежно від змісту функцій, їх класифіковано на судові, правоохоронні, контролюючі та громадські органи.
    19. Зважаючи на підвищену суспільну небезпеку транснаціональної організованої злочинності, доцільно внести зміни та доповнення до Кримінально-процесуального кодексу України, що передбачав би спрощений порядок затримання й видачі іншим державам іноземців, а також осіб без громадянства, які перебувають на території України або намагаються в’їхати до України, для притягнення їх до кримінальної відповідальності та віддання до суду, видачі зазначених осіб, з метою подальшого відбування ними покарання на підставі розшукового циркуляра Генерального секретаріату Інтерполу з червоним кутом, європейського ордера на арешт та ордеру на арешт Міжнародного кримінального суду.
    Для зниження рівня загрози, що становить транснаціональна злочинна діяльність у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї, слід завершити формування загальнодержавної системи контролю за транснаціональною злочинною діяльністю у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї, забезпечити чітку нормативно-правову її основу.


    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Алексеев А. И. Криминологическая профилактика : теория, опыт, проблемы / Алексеев А. И., Герасимов С. И., Сухарев А. Я. – М. : НОРМА, 2001. – 481 с.
    2. Антонян Ю. М. Преступник как предмет криминологического изучения / Ю. М. Антонян // Вопросы борьбы с преступностью. – М. : Юрид. лит., 1981. – Вып. 34. – С. 38–46.
    3. Аркуша Л. І. Основи методики виявлення і розслідування організованої злочинної діяльності при наявності корумпованих зв’язків : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Л. І. Аркуша. – Х., 2002. – 19 с.
    4. Бажанов М. И. Понятие организованной преступной группы и преступной организации / М. И. Бажанов // Збірник наукових праць Харківського центру вивчення організованої злочинності. – Х. : Право, 2000. – Вип. 1. – С. 16–25.
    5. Бажанов М. И. Уголовное право Украины : Общая часть /
    Бажанов М. И. – Днепропетровск : Пороги, 1992. – 167 с.
    6. Баранник И. Н. Транснациональная организованная преступность и сотрудничество правоохранительных органов российского Дальнего Востока и стран АТР в борьбе с ней (криминологические аспекты) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 /
    И. Н. Баранник. – Владивосток, 2006. – 26 с.
    7. Басецкий И. И. Организованная преступность : учеб. пособие / Басецкий И. И. – Минск : Акад. МВД Республики Беларусь, 1997. – 383 с.
    8. Басецкий И. И. Организованная преступность : [монография] / И. И. Басецкий, Н. А. Легенченко. – Минск, 2002. – 324 с. С. 33.
    9. Батиргареєва В. С. Кримінологічна характеристика та попередження розбоїв, поєднаних з проникненням у житло : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Батиргареєва Владислава Станіславівна. – Х. : Нац. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого, 2002. – 267 с.
    10. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия / Белкин Р. С. – 2-е изд. доп.. – М. : Спарк, 2001. – 343 с.
    11. Біленчук П. Д. Зброєзнавство: правові основи обігу вогнестрільної зброї. Порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства: Україна. Європа. Світ : монографія / Біленчук П. Д., Кофанов А. В.,
    Сулява О. Ф. ; за ред. проф.. П. Д. Біленчука. – К. : Міжнар. агенція «ВееZjne». – 464 с.
    12. Биленчук П. Д. Транснациональная преступность: состояние и трансформация : учеб. пособие / Биленчук П. Д., Еркенов С. Е., Кофанов А. В. – К. : Атика, 1999. – 304 с.
    13. Бойко В. М. Історія митної справи в Україні / Бойко В. М., Багрій-Шахматов Л. В., Попов Г. В. – К. : Видавець Вадим Карпенко,
    2002. – 52 с.
    14. Большой юридический словарь / под ред. А. Я. Сухарева,
    В. Д. Зорькина, В. Е. Крутских. – М. : Нифра, 1998. – . –
    Т. VI. – 1998. – С. 442.
    15. Борисова Л. В. Транснаціональні комп’ютерні злочини як об’єкт криміналістичного дослідження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Борисова Людмила Василівна – К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ. 2007. – 22 с.
    16. Бурчак Ф. Г. Квалификация преступлений / Бурчак Ф. Г. – 2-ге изд., доп.. – К. : Политиздат Украины, 1985. – 120 с.
    17. Бурчак Ф. Г. Соучастие: cоциальные, криминалистические, правовые проблемы / Бурчак Ф. Г. – К. : Вища шк., 1986. – 207 с.
    18. Буряк Р. Незаконная торговля оружием / Р. Буряк // Право и защита. – 2009. – № 10.
    19. Варцаба В. М. Розслідування злочинів організованих злочинних груп (тактико-психологічні основи) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / В. М. Варцаба. – Х., 2003. – 19 с.
    20. Вербенський М. Г. Протидія транснаціональній злочинності спеціалізованими підрозділами органів внутрішніх справ України: сучасні тенденції / М. Г. Вербенський // Право і суспільство. – 2006. – № 2. –
    С. 83–88.
    21. Володько Н. В. Ответственность за контрабанду в советском уголовном праве / Володько Н. В. – К. : КВШ МВД СССР, 1978. – 95 с.
    22. Воронин Ю. А. Транснациональная организованная преступность / Воронин Ю. А. – Екатеринбург : Изд-во УрГЮА, 1997. – 72 с.
    23. Гамов Д. Ю. Встановлення належності об’єкта до вогнепальної зброї та його придатності до стрільби (проведення пострілів): Судово-балістична методика / розр. Д. Ю. Гамов. – К. : Відділ наук.-метод. забезпечення ДНДЕКЦ МВС України, 2005. – 32 с.
    24. Гилинский Я. И. Криминология : курс лекций / Гилинский Я. И. – СПб. : Питер, 2002. – 384 с.
    25. Глинкин А. Н. Транснациональный наркобизнес: новая глобальная угроза / Глинкин А. Н. – М. : РОССПЭН, 2002. – 264 с.
    26. Годунов И. В. Противодействие организованной преступности : учеб. пособие / Годунов И. И. – М. : Высш. шк., 2003. – 497 с.
    27. Голина В. В. Попередження злочинності правоохоронними органами / Голина В. В. – К. : НМК ВО, 1991. – 92 с.
    28. Голіна В. В. Запобігання злочинності в Україні : навч. посіб. / Голіна В. В. – Х. : Нац. юрид. акад., 2007. – 107 с.
    29. Горячинов К. К. Транснациональная преступность: проблемы и пути их решения / Горячинов К. К., Исиченко А. П., Кондратюк Л. В. – М., 1997. – 211 с.
    30. Гриб В. Г. Организованная преступность: различные подходы к ее пониманию / В. Г. Гриб, В. Д. Ларичев, А. И. Федотов // Государство и право. – 2000. – № 1. – С. 48–53.
    31. Гринберг Н. С. Преступления против общественной безопасности / Гринберг Н. С. – Свердловск, 1974. – 177 с.
    32. Гуторова Н. А. Совершение преступления организованной группой лиц как форма соучастия по уголовному праву Украины / Н. А. Гуторова // Збірник наукових праць Харківського центру вивчення організованої злочинності. – Х. : Право, 2001. – Вип. 2. – С. 40–45.
    33. Давитадзе Д. Д. Уголовная ответственность за контрабанду: вопросы квалификации (по материалам республики Грузия) : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / Д. Д. Давитадзе. – Харьков, 1992. – 21 с.
    34. Даньшин И. Н. Организованная преступность / И. Н. Даньшин // Збірник наукових праць Харківського центру вивчення організованої злочинності. – Х. : Право, 2001. – Вип. 2. – С. 12–13.
    35. Даньшин И. Н. Преступность: понятие и общая характеристика, причины и условия : учеб. пособие / Даньшин И. Н. – К. : УМК ВО, 1988. – 88 с.
    36. Електронний ресурс. – режим доступу :
    http://www/odccp.org/palermo/convmain.html.
    37. Долгова А. И. Преступность, ее организованность и криминальное общество / Долгова А. И. – М., 2003. – 239 с.
    38. Доповіді по Демократичній Республіці Конго (S/2010/596), КНДР(S/2010/571), Сомалі (S/2010/91) і Кот-д’Івуару S/2010/179). Доповіді по Гвінеї-Біссау (S/2010/550), Лівану (S/2010/538).
    39. Дорошенко А. Д. Фактор транснаціональної злочинності в сучасних міжнародних відносинах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.04 «Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку»/ А. Д. Дорошенко. – К., 2003. – 24 с.
    40. Єфремов С. Поняття організованої злочинності / С. Єфремов // Право України. – 2002. – №. 9. – С. 89–91.
    41. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика : у 3 кн. : Кн. 2: Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів / Закалюк А. П. – К. : Вид. дім «Ін Юре», 2007. – 712 с.
    42. Закалюк А. П. Організована злочинна діяльність: сутність і проблеми нормативно-правового визначення / А. П. Закалюк // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 1. – С. 136–140.
    43. Закалюк А. П. Організована злочинна діяльність: сутність та потреби нормативного визначення / А. П. Закалюк // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування та вивчення : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 25–26 жовт. 2001 р.) – К., Х. : Юрінком Інтер, 2002. – С. 60–72.
    44. Захист цивільних осіб у збройному конфлікті (S/2010/579) і доповіді про участь дітей у збройному конфлікті в Республіці Чад (S/2011/64).
    45. Зелинская Л. А. Международные преступления и международная преступность : монография / Зелинская Л. А. – Одесса : Юрид. лит., 2006. – 568 с.
    46. Зелинский А. Ф. Криминология : курс лекций / Зелинский А. Ф. – Х. : Прапор, 1996. – 260 с.
    47. Зелінська Н. А. Міжнародно-правова концепція міжнародного злочину : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.11 «Міжнародне право»/ Н. А. Зелінська. – К., 2007. – 34 с.
    48. Зорин Г. А. Криминалистическая характеристика транснациональных преступных групп / Г. А. Зорин, О. В. Танкевич. – Гродно : Изд-во Гроднен. филиала Негосударственного ин-та совр. знаний, 1997. – 85 с.
    49. Зорин Г. А. Понятие и основные признаки транснациональной преступности / Г. А. Зорин, О. В. Танкевич. – Гродно : Грод. Фил. ИСЗ, 1997. – 58 с.
    50. Иванов Э. А. Отмывание денег и правовое регулирование борьбы с ним / Иванов Э. А. – М. : Рос. юрид. издат. дом, 1999. – 176 с.
    51. Іваненко І. В. Бандитизм: кримінологічне та кримінально-правове дослідження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / І. В. Іваненко. – Одеса, 2003. – 19 с.
    52. Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів від 21 серп. 1998 р. № 622. – 1998. – № 42. – Ст. 1574.
    53. Калачев Б. Борьба с транснациональным распространением наркотиков / Б. Калачев // Информационный бюллетень. Изд-во Нац. центр. бюро Интерпола в России, 1995. – № 15. – С. 37–43.
    54. Каневский Л. Л. Проблемы совершенствования борьбы с организованной и транснациональной преступностью / Л. Л. Каневский // Российский следователь. – 2002. – № 10. – С. 33–34.
    55. Карпец И. И. Проблема преступности / Карпец И. И. – М. : Юрид. лит., 1969. – 167 с.
    56. Карпов Н. С. Криміналістичні засади вивчення злочинної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / Н. С. Карпов. – К., 2008. – 40 с.
    57. Кваліфікація злочинів, підслідних органам внутрішніх справ : навч. посіб. / за заг. ред. В. В. Коваленка ; за наук. ред. О. М. Джужі та
    А. В. Савченка. – К. : Атіка, 2011. – 648 с.
    58. Квашис В. Преступность и правосудие: ответы на отзывы ХХІ века / В. Квашис // Российская юстиция. – 2000. – № 9. – С. 36–40.
    59. Кетле А. Соціальная система и законы ею управляющіе. С фр. пер. князь Л.Н. Шаховской. С.-Петербургъ. Печатано у Тиблена и К°. (Н. Неклюдов), 1866. - 312 c. (СПб.: Тиблен (Неклюдов), 1866. – 312 с.)
    60. Кисловский Ю. Г. Контрабанда: история и современность / Кисловский Ю. Г. – М., 1996. – 87 с.
    61. Кісілюк Е. М. Кримінальне законодавство в період українського державотворення (1917–1921 рр.) : монографія / Кісілюк Е. М. – К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2011. – 232 с.
    62. Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності Електронний ресурс. – Режим доступу :
    http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_789.
    63. Корецкий Д. А. Криминальная армалогия и проблемы обеспечения безопасности граждан / Д. А. Корецкий // Проблемы обеспечения личной безопасности граждан : тр. Акад. МВД России. – М., 1995. – С. 46–53.
    64. Корж В. Характеристика коррумпированных связей организованных преступных образований в сфере экономики / В. Корж // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 12. – С. 88–90.
    65. Корж В. П. Теоретичні основи методики розслідування злочинів, скоюваних організованими злочинними утвореннями у сфері економічної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» /
    В. П. Корж. – К., 2003. – 48 с.
    66. Коржанский Н. И. Объект и предмет преступления по советскому уголовному праву : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / Н. И. Коржанский. – М., 1979. – 25 с.
    67. Коржанский Н. И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны / Коржанский Н. И. – М., 1980. – 248 с.
    68. Коржанський М. Й. Об’єкт і предмет злочину : лекція /
    М. Й. Коржанський. – К. : НАВСУ, 1997. – 112 с.
    69. Коржанський М. Нариси уголовного права : монографія / Коржанський М. – К. : Генеза, 1999. – 234с.
    70. Корнієнко М. В. Сучасні правові та організаційні засади протидії спеціалізованими підрозділами ОВС організованій злочинності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / М. В. Корнієнко. – К., 2004. – 18 с.
    71. Костенко К. Г. Проблеми визначення ознак організованої злочинної групи / К. Г. Костенко, К. П. Рубан // Кримінальний кодекс України 2001 р. (проблеми, перспективи та шляхи вдосконалення кримінального законодавства) : матеріали наук.-практ. конф., 4–5 квіт. 2003 р. – Львів : ЛІВС при НАВС України, 2003. – С. 237–240.
    72. Костін М. І. Деякі особливості кваліфікації і розслідування контрабанди, вчиненої у формах співучасті / М. І. Костін // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2004. – № 9. – С. 76–83.
    73. Костроміна О. Г. Наукові засади розслідування економічних злочинів, вчинених орга¬нізо¬ваними групами : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / О. Г. Костроміна. – К., 2003. – 17 с.
    74. Коченов М. М. Теоретические основы судебно-психологической экспертизы : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора психол. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія»/ М. М. Коченов. – М. : Акад. МВД СССР, 1991. – 44 с.
    75. Кривоченко Л. Н. Субъективная сторона преступления : уголовное право Украины. Общая часть / Кривоченко Л. Н. – Харьков, 1999. – 456 с.
    76. Криминология : учебник для юрид. вузов / под ред.
    В. Н. Бурлакова, В. П. Сальникова. – С.Пб. : Лань, 1998. – 576 с.
    77. Криминология : учебник / под общ. ред. А. И. Долговой. – М. : Инфра-М- Норма, 1997. – 784 с.
    78. Криминология : учебник / под ред. Н. Ф. Кузнецовой,
    Г. М. Миньковского. – М. : БЕК, 1998. – 566 с.
    79. Криминология : учебник / отв. ред. В. Н. Кудрявцев. – М. : Инфра-Норма М, 2000. – 588 с.
    80. Криминология : учебник для вузов / под ред. проф. В. Д. Малкова. – 2-е изд., перераб. и доп.. – М. : ЗАО «Юстицинформ», 2006. – 528 с.
    81. Криміналістика : підруч. / П. Д. Біленчук, В. К. Лисиченко, Н. І. Клименко та ін. ; за ред. П. Д. Біленчука. – 2-ге вид., випр. і допов.. – К. : Атіка, 2001. – 544 с.
    82. Кримінальне право України : Особлива частина : підруч. /
    [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін.] ; за ред. В. В. Сташиса,
    В. Я. Тація. – 4-те вид, переробл. і допов.. – Х. : Право, 2010. – 608 с.
    83. Кримінальне право України. (Загальна частина) : підруч. / 
    А. М. Бабенко, Ю. А. Вапсва, В. К. Грищук та ін. ; за заг. ред. О. О. Бандурки. – Х. : Вид-во ХНУВС, 2011. – 378 с.
    84. Кримінальне право України. (Особлива частина) : [підруч.] / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Х. : Вид-во ХНУВС, 2011. – 412 с.
    85. Кримінальне право України. Загальна частина : підруч. /
    [Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М. В. Володько та ін.] ; за ред.
    М. І. Мельника, В. А. Клименка. – 5-те вид., переробл. та допов.. – К. : Атіка, 2009. – 408 с.
    86. Кримінальне право України. Особлива частина : підруч. /
    Ю. В. Александров, В. І. Антипов, О. О. Дудоров та ін. ; за ред.
    М. І. Мельника, В. А. Клименка. – 3-тє вид., переробл. та допов.. – К. : Атіка, 2009. – 744 с.
    87. Кримінальне право України: Загальна частина : підруч. /
    [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін. ] ; за ред. В. В. Сташиса,
    В. Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов.. – Х. : Право, 2010. – 456 с.
    88. Кримінальне право України: Особлива частина : [підруч.] / за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф., засл. діяча науки і техніки України
    Є. Л. Стрельцова. – Х. : Одіссей, 2009. – 496 с.
    89. Кримінальне право України: Особлива частина : підруч. /
    Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін. ; за ред. В. В. Сташиса,
    В. Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов.. – Х. : Право, 2010. – 608 с.
    90. Кримінальний кодекс України 2001 року : за станом на 1 січ. 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до кодексу :
    http://www.zakon1.rada.gov.ua.
    91. Кримінальний кодекс України від 28 груд. 1960 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 14.
    92. Кримінологія: Загальна та Особлива частини : підруч. /
    І. М. Даньшин, В. В. Голіна, М. Ю. Валуйська та ін. ; за заг. ред. В. В. Голіни. – 2-ге вид. переробл. і допов.. – Х. : Право, 2009. – 288 с.
    93. Кримінологія : навч. посіб. / Ю. Ф. Іванов, О. М. Джужа. – К. : Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. – 264 с.
    94. Кудрявцев В. Теоретические основы квалификации преступлений [учеб. пособие] / Кудрявцев В. – М. : Юрид. лит., 1963. – 156 с.
    95. Кудрявцев В. Н. Социологический аспект преступления /
    В. Н. Кудрявцев // Вопросы борьбы с преступностью. – М. : Юрид. лит., 1973. – Вып. 18. – С. 3 –17.
    96. Кузнецова Н. Ф. Проблемы криминологической детерминации / Кузнецова Н. Ф. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 208 с.
    97. Кузнецова Н. Ф. Криминология : [учебное пособие] / Н. Ф. Кузнєцова. – М. : ТК Велби, 2007. – 328 с.
    98. Кузнецов В. В. Кримінальне право України : посіб. для підготовки до іспитів / В. В. Кузнецов, А. В. Савченко ; за заг. ред. доктора юрид. наук О. М. Джужі. – 4-те вид., допов. та переробл.. – К. : Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2009. – 304 с.
    99. Курс кримінології. Особлива частина : [підруч.] / під заг. ред. О. М. Джужі. – К., 2001. – 182 с. С. 11.
    100. Курс лекций по криминологии / под ред. И. Н. Даньшина (Общая часть) и проф. В. В. Голины (Особенная часть). – Харьков : Одиссей, 2007. – 268 с.
    101. Ларичев В. Д. Проблемы борьбы с организованной преступностью / В. Д. Ларичев // Теневая экономика и организованная преступность : материалы наук.-практ. конф., 9–10 июня 1998 г. – М., 1998. – С. 240–242.
    102. Лизогуб Я. Г. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо передачі людини: порівняльно-правове дослідження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 / Я. Г. Лизогуб. – К., 2003. – 20 с.
    103. Лисиченко В. К. Форми та способи протидії розслідуванню злочинів, вчинених організованими групами, злочинними організаціями : [наук.-практ. посіб.] / В. К. Лисиченко, Р. М. Шехавцов. – К., 2009. – С. 5–19.
    104. Лопушанский Ф. А. Следственная профилактика преступлений / Лопушанский Ф. А. – К. : Наук. думка, 1980. – 212 с.
    105. Лукьянов В. В. Уголовно-правовая характеристика контрабанды и ее предупреж¬дение : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / В. В. Лукьянов. – Л., 1982. – 22 с.
    106. Мазунин Я. М. Проблемы теории и практики криминалистической методики расследования преступлений, совершаемых организованными преступными сообществами (преступными орга¬низациями) : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экпертиза» / Я. М. Мазунин. – М., 2006. – 42 с.
    107. Максимов С. В. Транснациональная организованная преступность в Содружестве Независимых Государств и уголовно-правовые аспекты борьбы с ней / С. В. Максимов // Прокурорская и следственная практика. – 2000. – № 1–2. – С. 147–153.
    108. Матвійчик В. В. Причини та умови умисних вбивств /
    В. В. Матвійчик // Боротьба з організованою злочинністю та корупцією. – 2001. – № 3. – С. 44–48.
    109. Матеріали ООН (А/62/163). Электронный ресурс. – Режим доступа :
    http://www.un.org/disarmament/HomePage/ODAPublications/Yearbook/2007/PDF/2007-part2-Russian.pdf
    110. Матеріали ООН S/2003/937. Электронный ресурс. – Режим доступа :
    http://www.un.org/disarmament/HomePage/ODAPublications/Yearbook/2007/PDF/2007-part2-Russian.pdf
    111. Матеріали ООН S/2009/521. Электронный ресурс. – Режим доступа :
    http://www.un.org/disarmament/HomePage/ODAPublications/Yearbook/2007/PDF/2007-part2-Russian.pdf
    112. Матеріали ООН S/2010/91. Електронній ресурс. – Режим доступа :
    http://www.un.org/disarmament/HomePage/ODAPublications/Yearbook/2007/PDF/2007-part2-Russian.pdf
    113. Международное право в избранных документах. – М., 1957. – . –
    Т. 3. – 1957. – С. 151–161.
    114. Международное право. – М., 1982. – 513 с.
    115. Международное право : учебник для вузов / Г. В. Игнатенко,
    В. Я. Суворова, И. О. Туинов и др. ; под ред. Г. В. Игнатенко. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Высш. шк., 1995. – 399 с.
    116. Международное право : учебник / отв.ред. Ю. М. Колосов,
    В. И. Кузнецов. – М. : Международные отношения, 1996. – 608 с.
    117. Международное уголовное право : учеб. пособие / под общ. ред. В. Н. Кудрявцева. – 2-е изд. перераб. и доп.. – М. : Наука, 1999. – 264 с.
    118. Мельник М. І. Корупція – корозія влади (соціальна сутність, тенденції та наслідки, заходи протидії) : монографія / Мельник М. І. – К. : Юрид. думка, 2004. – 400 с.
    119. Мировой банк реконструкции и развития. Доклад о мировом развитии 2009: Новый взгляд на экономическую географию // Офіційний сайт Всесвітнього банку реконструкції та розвитку Электронный ресурс. – Режим доступа :
    http://www.siteresources.worldbank.org/INTWDR2009/Resources/4231006-1225840759068/WDR09_OVERVIEW_RU_Web.pdf.
    120. Михеев Р. И. Проблемы вменяемости, вины и уголовной ответственности (Теория и практика) : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : 12.00.08 : «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Р. И. Михеев. – М., 1995. – 43 с.
    121. Міллер А. Що таке причини та умови злочинів ? / А. Міллер // Право України. – 2001. – № 5. – С. 89–92.
    122. Мустафаев Ч. Борьба с организованной транснациональной преступностью / Ч. Мустафаев // Прокурорская и следственная практика. – 1998. – № 4. – С. 55–62.
    123. Негодченко О. В. Основні напрямки міжнародного співробітництва правоохоронних органів України в боротьбі з транснаціональною організованою злочинністю / О. В. Негодченко // Міжнародне співробітництво ОВС у боротьбі з транснаціональною злочинністю : тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 24 берез. 2010 р.) / [ред. кол. : М. Г. Вербенський, В. Я. Горбачевський, Є. М. Моісеєв та ін.]. – К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2010. – 272 с.
    124. Никифоров Б. Объект преступления по советскому уголовному праву : [учеб. пособие] / Никифоров Б. – М. : Госюриздат, 1960. – 243 с.
    125. Номоконов В. А. Организованная преступность: тенденции, перспективы борьбы : монография / Номоконов В. А. – Владивосток : Изд-во Дальневост. ун-та. 1999. – 375 с.
    126. Номоконов В. А. Особенности политики борьбы с организованной преступностью и коррупцией в России / В. А. Номоконов // Организованная преступность, терроризм, коррупция в их проявлениях и борьба с ними : сб. статей / под ред. А. И. Долговой. – М. : Рос. криминологическая ассоциация, 2005. – С. 25–35.
    127. Омельчук О. М. Контрабанда за кримінальним правом України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» /
    О. М. Омельчук. – К., 2002. – 20 с.
    128. Организованная преступность / под ред. А. И. Долговой,
    С. В. Дьякова. – М. : Юрид. лит., 1989. – 352 с.
    129. Організована злочинність в Україні та країнах Європи : посіб. / за заг. ред. О. М. Джужі. – К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2007. – 248 с.
    130. Основи митної справи : навч. посіб. / за ред. П. В. Пашка. – 2-ге вид.. – К. : Т-во «Знання». – КОО, 2002. – 318 с.
    131. Основы борьбы с организованной преступностью / под ред. В. С. Овчинского, В. Е. Эминова, Н. П. Яблокова. – М., 1996. – 400 с.
    132. Панов Н. И. О
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины