АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННИЙ ОБІГ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ ТА ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН

brief description

З М І С Т :

Перелік умовних позначень 4
Вступ 5-11
Розділ 1. Адміністративна відповідальність як захід протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 12-47
1.1. Місце адміністративної відповідальності у системі заходів протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 12-27
1.2. Поняття адміністративної відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин 27-32
1.3. Суб'єкти адміністративної юрисдикції, які притягують до адміністративної відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин 32-47
Висновки до першого розділу 48-49
Розділ 2. Юридичний склад адміністративних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 50-113
2.1. Об'єкт адміністративних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 50-65
2.2. Об'єктивна сторона адміністративних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 65-87
2.3. Суб'єкт адміністративних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 58-102
2.4. Суб'єктивна сторона адміністративних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 102-113
Висновки до другого розділу 114-115
Розділ 3. Провадження у справах про адміністративні правопорушення за незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин 116-164
3.1. Місце провадження у справах про адміністративні правопорушення за незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин у адміністративному процесі 116-124
3.2. Характеристика стадій провадження у справах про адміністративні правопорушення за незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин 124-162
Висновки до третього розділу 163-164
Загальні висновки 165-169
Використана література 170-184
Додатки 185-191

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Одним із актуальних напрямів реформування українського адміністративного права є модернізація інституту адміністративної відповідальності у тому числі у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
За оцінкою фахівців реальна кількість осіб в Україні, що вже мають залежність від наркотичних засобів і психотропних речовин, орієнтовно становить близько 500 тис. Разом з тим, кількість осіб, які епізодично вживають наркотики, але ще не мають залежності, становить більше 40% від оціночної кількості тих, хто вже захворів [1, с.16].
Кількість правопорушень, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, за останні десять років збільшилася в чотири рази. Ці дані свідчать про те, що нелегальний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на сьогодні в Україні набуває значних масштабів, стає серйозним негативним соціальним явищем.
Шляхи протидії незаконному обігу закріплені у “Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001 – 2005 роки” [2] та у „Концепції реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 роки” [3], в яких одним із пріоритетних напрямів є обмеження незаконного обігу наркотичних засобів.
На жаль чинне українське антинаркотичне законодавство певною мірою зорієнтоване на фіксацію необхідності дій лише у галузі третинної профілактики, а саме, концентрує увагу на боротьбі з кримінальними структурами або примусовому лікуванні осіб з наркотичними проблемами. Але такий підхід суперечать документам Комісії ООН щодо наркотичних засобів.
Зміни кримінального законодавства щодо посилення боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин не призводить до зменшення протиправних дій у цій сфері. За даними фахівців в Україні ріст правопорушень та злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин постійно зростають [4, с.3]. Така ситуація, обумовлює актуальність застосування адміністративно-правових засобів. За їх допомогою, крім профілактичних, здійснюється комплекс заходів направлених на зменшення попиту і пропозицій наркотичних засобів та психотропних речовин. Таким чином об’єктивно існує необхідність у подальшому вивченні та дослідженні зазначених проблем, що обумовлює вибір теми дисертаційного дослідження.
У процесі дослідження використано досвід і наукові знання, що містяться у працях таких українських науковців, як В.Б.Авер’янов, О.М.Бандурка, Ю.П.Битяк, І.П.Голосніченко, С.Т.Гончарук, Є.В.Додін, О.М.Джужа, Л.В.Коваль, Т.О.Коломойць, А.Т.Комзюк, В.К.Колпаков, М.Й.Коржанський, О.В.Кузьменко, Д.М.Лук’янць, Н.А.Мірошниченко, А.А.Музика, І.О.Нікіфорчин, В.П.Пєтков, М.П.Селіванов, М.М.Тищенко, Є.В.Фесенко, М.С.Хруппа, В.К.Шкарупа.
При дослідженні деліктних проблем адміністративного права України широко використовувався досвід і відповідні знання вчених інших держав, а саме: Д.Бахраха, В.Боріневича, Д.Галагана, Б.Лазарєва, Н.Саліщевої, В.Сорокіна, Й. Хартеллиуса, А.Якимова.
Окремі аспекти адміністративної відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів розглядалися у дослідженнях Є.С Герасименка, Н.І.Золотарьової, Д.О.Штанька, М.П.Легецького та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тематики пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень на період 2002-2005 рр., та в межах планів досліджень. Національної академії внутрішніх справ України. Цей напрям досліджень відповідає комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю на 2001–2005 рр., затвердженій Указом Президента від 25 грудня 2000 року №1376/2000 та пов’язаній з виконанням завдань Концепції реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 роки, Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 роки.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є вдосконалення адміністративної відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин, та формулювання конкретних пропозицій щодо вирішення проблем реформування цього інституту у зв’язку з прийняттям нових законодавчих актів.
Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
- визначити місце адміністративної відповідальності у системі заходів протидії незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин;
- уточнити нормативні основи та повноваження суб’єктів адміністративної юрисдикції, які притягують до адміністративної відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин;
- розкрити та уточнити ознаки юридичного складу адміністративних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин;
- обґрунтувати доцільності введення поняття „виготовлення” наркотичних засобів та психотропних речовин замість поняття „виробництва”;
- запропонувати зміни, спрямовані на удосконалення порядку перегляду та виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин;
- здійснити на основі вивчення та аналізу антинаркотичного законодавства України та інших держав розробку конкретних пропозицій щодо вдосконалення норм чинного законодавства, які регулюють адміністративну відповідальність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.
Предметом дослідження є норми права, які регулюють адміністративну відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин.
Методологічну основу дослідження становить сукупність дослідницьких методів та прийомів наукового пізнання. У роботі використовуються такі методи наукового пізнання: історико-правовий - з метою дослідження процесу становлення інституту адміністративної відповідальності та органів адміністративної юрисдикції у часовій формі (підрозділ 1.2, 1.3); формально-юридичний – з метою аналізу правових норм, які регулюють обіг наркотичних засобів і психотропних речовин в Україні (підрозділ 1.3., та розділ 2); порівняльно-правовий – з метою вивчення досвіду протидії незаконному обігу зазначених засобів та їх оптимізації (підрозділ 1.1). Поряд із загальнонауковими універсальними методами дослідження у роботі застосовувались також і спеціальні методи, а саме: соціологічний (анкетування, інтерв’ювання), статистичний - для вивчення даних щодо кількості осіб, які перебувають на наркологічному і профілактичному обліках; кількості вчинених адміністративних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин (підрозділ 2.3).
У ході роботи було використано теоретичні положення загальної теорії держави та права, кримінального права, біології, психології. Частково використовувались проблемно-теоретичний, формально-логічний та інші гносеологічні методи.
Емпіричну базу дослідження складають статистичні звіти про розгляд справ про адміністративні правопорушення та осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності (форма № 1-АП) в період 1995-2003 рр., дані, що містяться у статистичних щорічниках України, які випускаються Держкомстатом України.
Нормативною базою дисертації є міжнародне та національне законодавство, яке регулює адміністративну відповідальність у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин в Україні.
Наукова новизна одержаних результатів. Запропоновано низку теоретичних положень і висновків, які відрізняються певною новизною у досліджуваній сфері. Найбільш повно це виражено у таких основних положеннях зокрема,
Уперше:
- проведено комплексне дослідження адміністративно-правових заходів протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин;
- визначено місце адміністративної відповідальності у системі заходів протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин;
- сформульовано висновок про необхідність заміни поняття “виробництва” наркотичних засобів та психотропних речовин на “виготовлення”;
- обґрунтовано поняття і виведено та сформульовано дефініція адміністративної відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин.
- Запропоновано заходи щодо реформування суб’єктів адміністративної юрисдикції, які застосовують адміністративну відповідальність у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин.
- Набули подальшого розвитку обґрунтування щодо необхідності порушення справи про адміністративний проступок у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин за фактом, у разі відсутності відомостей про суб’єкт правопорушення.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та викладені в дисертаційному дослідженні положення створюють теоретичну основу необхідних змін у законодавстві з метою підвищення ефективності адміністративної відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин.
Висновки та пропозиції щодо подальшого вдосконалення адміністративної відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин, можуть бути використані при підготовці нового законодавства, яке регулюватиме зазначені питання.
У правозастосовчій діяльності, використання одержаних результатів, дозволить поліпшити практику діяльності державних органів та громадських організацій у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин.
Результати дослідження впроваджені у навчальному процесі Кіровоградського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ (акт впровадження №1048 від 02.12.2004 р.), Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (акт впровадження №348 від 03.12.2004 р.), а також у діяльність Кіровоградського міського відділу внутрішніх справ управління МВС України в Кіровоградській області (акт впровадження №876 від 03.12.2004 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до аналізу адміністративної відповідальності у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. У підготовленому дисертантом у співавторстві, за редакцією Манжул К.В., посібнику “Юридична відповідальність в галузевому праві” авторові належать розділ ІV “Адміністративна відповідальність” та V “Кримінальна відповідальність”, що складає 21% від загального об’єму роботи. У навчальному процесі матеріали дисертації використані при підготовці та читанні лекцій та при розробці спеціального курсу з адміністративного права “Адміністративна відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин”.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювались на засіданні кафедри адміністративного права Національної академії державної податкової служби України. Окремі положення дисертації відображенні у доповідях та виступах на науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз”, яка проходила за міжнародною участю, проводила Українська академія державного управління при Президентові України (2002 р., м. Київ); регіональній науково-практичній конференції “Конституція України – основний закон побудови правової держави: проблеми і перспективи”, яка проходила у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини “Україна” (2002 р., м. Кіровоград); регіональній науково-практичній конференції за міжнародною участю “Роль освіти для економічного, соціального та культурного розвитку Кіровоградщини”, організованій Кіровоградським державним педагогічним університетом імені Володимира Винниченка (2003 р., м. Кіровоград), ІІ Загальноросійській науково-практичній конференції “Актуальные проблемы правового регулирования медицинской деятельности”, яка проходила у Російському новому університеті (2004 р., м. Москва).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображенні у шести наукових статтях, три з яких опубліковано у фахових виданнях та у навчальному посібнику, рекомендованому Міністерством освіти і науки України.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Основним здобутком роботи є отримання нових знань про адміністративну відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин. Проведене дослідження дозволило сформулювати низку пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення адміністративно-правових заходів протидії правопорушенням у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що становлять зміст дисертації, і зробити наступні концептуальні висновки.
1. Детальний аналіз системи заходів протидії незаконному обігу наркотичних засобів дає можливість стверджувати, що адміністративна відповідальність, як один із адміністративно-правових заходів, посідає значне місце у цій системі. Тому що за її допомогою обмежується можливість вчинення протиправних діянь у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин.
2. Сформульовано дефініцію адміністративної відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин, - це специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, яке полягає у застосуванні органом (посадовою особою) адміністративної юрисдикції передбаченого законом стягнення до порушника.
3. Аналіз правового статусу суб’єктів адміністративної юрисдикції, які розглядають справи про правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, дозволив з’ясувати елементи адміністративно-юрисдикційної компетенції: функціональний, предметний, територіальний і процесуальний.
4. Адміністративна відповідальність за незаконні дії з наркотичними засобами і психотропними речовинами, як явище правової дійсності, має ознаки, властиві як для адміністративної відповідальності взагалі й такі, що відрізняють її від інших видів, які відносяться:
- щодо винних, які вчиняють адміністративні правопорушення у цій сфері, застосовують тільки наступні адміністративні стягнення: штраф, конфіскація незаконно вирощуваних наркотиковмісних рослин та адміністративний арешт;
- притягнення до адміністративної відповідальності можливе у результаті вчинення адміністративних проступків, передбачених статтями 44, 44-1, 106-1, 106-2 КУпАП;
- право притягнення до адміністративної відповідальності надано посадовим особам органів внутрішніх справ і суддям (суду);
- порядок притягнення до адміністративної відповідальності встановлений законодавством і полягає в обов’язковому складанні протоколу, збиранні й оцінці доказів, винесення постанови тощо;
5. З'ясовано, що родовим об'єктом правопорушень, передбачених статтями 44, 44-1, 106-1, 106-2 КУпАП, є суспільні відносини, що регулюють порядок обігу наркотичних засобів та психотропних речовин в Україні. Внесено пропозицію про розташування аналізованих проступків в одному розділі КУпАП, під назвою “Адміністративні правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин”.
6. Диспозицію ч.1 ст. 44-1 КУпАП викласти у такій редакції: “Ухилення особи, хворої на наркоманію, токсикоманію, від медичного огляду на наявність факту наркотичного або токсичного сп’яніння”. А ч.2 ст.44-1 КУпАП наступним чином: “Ухилення особи, яка незаконно вживає наркотичні засоби, психотропні речовини або інші одурманюючі речовини, від медичного обстеження”.
7. Досліджено об'єктивну сторону проступків, передбачених статтею 44 КУпАП і доводиться необхідність зміни диспозиції вказаної статті, яку потрібно викласти в наступній редакції: “Незаконні виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів та психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах”, де термін “виробництво” замінено на “виготовлення”, ураховуючи норми Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів”, а також положення Кримінального кодексу України.
8. Аналіз антинаркотичного законодавства і статті 44-1 КУпАП показав, що адміністративна відповідальність за ухилення особи від медобстеження за зловживання нею наркотичними засобами чи психотропними речовинами не можлива. Оскільки, в адміністративному законодавстві відсутнє визначення поняття “систематичність”, яка є ознакою зловживання, автор вносить пропозицію про заміну поняття “зловживання” на “незаконне вживання”.
9. У результаті дослідження адміністративних проступків, передбачених статтями 106-1, 106-2 КУпАП, зроблено висновок про необхідність передбачити як суб'єкта цих правопорушень юридичну особу, тобто, установу, підприємство, організацію, які не вживають заходи щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць їх зберігання, а також тих юридичних осіб, які мають у своїй власності (володінні) земельну ділянку, на якій незаконно сіють або вирощують снотворний мак чи коноплі.
10. Аналіз і співставлення норм, які закріплені у ст. 106-2 КУпАП і ч.1 ст.310 ККУ показує, що диспозиції аналізованих статей повністю співпадають. Беручи до уваги той факт, що через колізії в законодавстві ускладнюється можливість притягнення винних до відповідальності за незаконний посів або вирощування снотворного маку чи коноплі, автором запропоновано скасувати статтю 106-2 КУпАП.
11. Провадження в справах про адміністративні правопорушення, що посягають на порядок обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, здійснюється окремими відносно самостійними стадіями: порушення справи; адміністративне розслідування; розгляд справи і винесення постанови; перегляд; виконання постанови по справі.
12. Процесуальними документами оформлення порушення адміністративного провадження пв справах про незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин є:
- протокол про адміністративне правопорушення;
- акт експертизи;
- постанова органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, ухвала суду про відмову в порушенні кримінальної справи й передачі матеріалів для застосування заходів адміністративного стягнення.
13. У роботі обґрунтовано висновок про доцільність порушення справи про адміністративний проступок у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин за фактом, у разі відсутності відомостей про суб'єкт правопорушення.
14. Запропоновано встановлення адміністративної відповідальності за неявку свідка, експерта, на виклик органу адміністративної юрисдикції, у провадженні якого знаходиться справа про адміністративне правопорушення, що посягає на сферу обігу наркотичних засобів і психотропних речовин.
15. Доповнити ч.2 ст. 185-6 КУпАП наступним: “Залишення посадовою особою без розгляду подання органу дізнання, слідчого або пропозиції органу (посадової особи) адміністративної юрисдикції про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину чи правопорушення, або протесту, припису чи подання прокурора, а так само несвоєчасна відповідь на подання, протест, припис чи пропозицію - тягне за собою накладення штрафу від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.
У межах однієї роботи неможливо охопити все коло питань, пов’язаних з досліджуваною проблемою. Перспективним вбачається вивчення специфіки роботи органів адміністративної відповідальності, а також дослідження закономірностей, що виникають у процесі притягнення винних до адміністративної відповідальності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Соціально-економічні проблеми ВІЛ/СНІДу, наркоманії та алкоголізму в Україні та шляхи їх розв’язання /Інформаційний дайджест з алкогольних та наркотичних проблем. – К., 2004.
2. Комплексна програма профілактики злочинності на 2001-2005 роки. Затверджена Указом Президента України від 25.12.2000р. №1376/2000.
3. Програма реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 роки: затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. №877 //Офіційний вісник України. – 2003. - №24. – ст.1133.
4. Штанько Д.О. Організаційно-правові засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин серед молоді: Автреф. дис. …канд. юрид. наук, 12.00.07; Національний ун-т внутрішніх справ. – Х., 2001.- 19 с.
5. Золотарьова Н.І. Провадження в справах про адміністративні правопорушення, що посягають на правові відносини обігу наркотичних засобів та психотропних речовин: Автореф. дис. …кан. юрид. наук, 12.00.07; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2000. – 20 с.
6. Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 р., Конвенція про психотропні речовини 1971 р., Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 р. //Україна в міжнародно-правових відносинах. – К.: Юринком, 1996.
7. Закон України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів” //Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №10.
8. Закон України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними” //Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №10. – ст.62.
9. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. //Офіційний вісник України. – 2001. - №21. – стор.1. – ст. 920.
10. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. //Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984, додаток до №51. – стор.1122.
11. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.1996 р. №6 “Про затвердження Положення про порядок здійснення діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів”.
12. Селиванов М.П., Хруппа М.С. Антинаркотичне законодавство України. Історія, Теорія. Коментар. – К.: Юрінком, 1997. – 351 с.
13. Хруппа М., Вінс О. Кримінологічне поняття наркобізнесу //Право України. – 1993. - №4. – С.25-27.
14. Нікіфорчин І.О. Кримінальна відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів: Автореф. дис. …канд. юрид. наук, 12.00.08. – Х., 1994.
15. Курс кримінології: Підручник : У 2 кн. / М.В. Корнієнко, Б.В. Романюк, І.М. Мельник та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
16. Руководство по борьбе с незаконным оборотом наркотиков (Методические рекомендации). – М., 1992.
17. Руководство ООН по подготовке кадров в области обеспечения законов о наркотиках. – Нью-Йорк: ООН, 1997.
18. Концепція дій щодо алкоголю та наркотиків у місті Києві: затверджена рішенням Київради №374/1784 від 15.07.2004 / www.nau.kiev.ua
19. Наден О.В. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності за злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: Автореф. …кан. юрид. наук, 12.00.08; Національна юридична академія України ім.. Ярослава Мудрого. – Х., 2003. – 20 с.
20. http://www.narkotiki.ru
21. Наркомания: ситуация, тенденции и проблемы /Под общ. ред. М.Е.Поздняковой. – М.: Институт социологии РАН, 1999. – 88 с.
22. Літошенко О.С. Адміністративна відповідальність в системі юридичної відповідальності: Автореф. дис. …канд. юрид. наук: 12.00.07 – К., 2005. – 21 с.
23. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1970. – 243 с.
24. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736с.
25. Студенкина Г.Т. Законодательство об административных правонарушениях. – М., 1981.
26. Комзюк А.Т. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посіб. /За заг. Ред. М.І.Городиського; Ун-т внутрішніх справ – 2-е вид., переробл. і доп. – Х., 2001. – 77 с.
27. Проект Кодексу України про адміністративні проступки. Верховний Суд України. – К., 1999.
28. Рекомендації для педагогів, батьків, медичних працівників по виявленню ранніх ознак наркоманії серед підлітків. – К.: Київське об’єднання “Соціотерапія”; Київський міський центр здоров’я, 1997.
29. Штанько Д.О. Організаційно-правові засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин серед молоді: Дис. …канд. юрид. наук, 12.00.07. – Х., 2001.
30. Коломоець Т.О. Штрафи за законодавством про адміністративні правопорушення України. – Запоріжжя: Верже, 2000. – 240 с.
31. Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації /МВС України; Нац. ун-т внутрішніх справ /О.М.Бандурка (заг. ред.). – Х.: Вид-во Національного ун-ту внутрішніх справ, 2002. – 355 с.
32. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
33. Кодекс Украины об административных правонарушениях: Научно-практический коментарий. Издание третье – Х.: ООО «Одессей», 2002. – 1040с.
34. Бахрах Д.Н. Административная ответственность: Учебное пособие. – М., 1999.
35. Кінаш Я. Альтернативи заходів адміністративного впливу на неповнолітніх //Право України. – 2003. - №4.
36. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.19995 р. №21 “Про практику застосування судами примусових заходів виховного характеру”, абзац 1 п.6.
37. Голосніченко І.П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття). – К.: Міжрегіональна академія управління персоналом, 1998. – 52 с.
38. Коваль Л.В. Административно-деликтное отношение. – К.: Вища школа, 1979.
39. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України. Конспект лекцій. – Х.: Націон. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 1996.
40. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України. – К., 1995.
41. Скакун О.Ф. Теорія права і держави. – Х.: Харківський державний ун-т ім.. Г.С.Сковороди,1996. – 326 с.
42. Лук’янець Д.М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 220 с.
43. Державне управління: теорія і практика /За заг. ред. Авер’янова В.Б. – К.: Юрінком Інтер, 1998.
44. Колпаков В. К. Адміністративна відповідальність. Сутність поняття і підстав //Вісник прокуратури. - 2003. - №6. – С. 75-79.
45. Сорока Л.В. Поняття та підстави адміністративної відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин //Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2002. - №2. – С.220-223.
46. Герасименко Є.С. Питання реформування інституту адміністративної відповідальності: Дис. …канд. юрид. наук, 12.00.07; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2000. – 21 с.
47. Адміністративне право: сучасний стан і напрямки реформування //Матеріали Першої національної науково-практичної конференції. 18-21 червня 1998 р. в м. Яремче Івано-Франківської області.
48. Шергин А.П. Административная юрисдикция. – М., 1979. – 240 с.
49. Анохина Л.С. Суб'єкти адміністративної юрисдикції в України: Дис. …канд. юрид. наук, 12.00.07. – Х., 2001.
50. Педько Ю Адміністративна юстиція і адміністративна юрисдикція: деякі теоретичні і практичні питання співвідношення //Право України. - 2001. - №10. – С.72-75.
51. Якимов А.Ю. Статус субъекта административной юрисдикции // Гос-во и право. – 1996. - №8. – С.100-111.
52. Анохіна Л.С. Суб'єкти адміністративної юрисдикції в України: Автореф. …канд. юрид. наук, 12.00.07: Національний ун-т внутрішніх справ. – Х., 2001. – 19 с.
53. Якимов А.Ю. Субъекты административной юрисдикции (правовой статус и его реализация) : Монография. – М.: ВНИИ МВД России, 1996. – Часть 1. Правовой статус субъекта административной юрисдикции.
54. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления: Правовые проблемы оформления и реализации. – АН СССР, ин-т гос-ва и права. – М.: Юрид. лит-ра, 1972.
55. Петухов П.А. Административный процесс в юрисдикционной деятельности органов советского государственного управления: Автореф. …канд. юрид. наук. – Л., 1981.
56. Салищева Н.Г. Административный процесс в СССР. – М.: Юрид. лит-ра АН СССР, инст-та государства и права, 1964. – 188 с.
57. Бахрах Д.М. Административное право России. Учебник для вузов. – М.: НОРМА, 2002. – 624 с.
58. Клюшниченко А.П. Меры административного принуждения, применяемые милицией (Особенности. Классификация. Системовыражение): Учебное пособие. – К.:КВШ МВД СССР, 1979. – 87 с.
59. Сорока Л.В. Адміністративно-юрисдикційна діяльність ОВС у боротьбі з наркоманією //Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 21. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. – С.218-221.
60. Советское административное право. Государственное управление и административное право. – М.: Юрид. лит-ра, 1978. – 380 с.
61. Стефанюк В. Запровадження адміністративної юстиції в Україні //Право України. – 1999. - №7. – С.5-13.
62. Комзюк А., Запорожець М. До поняття правового статусу судді як суб’єкта адміністративної юрисдикції //Юридична Україна. – 2004. - №9. – С.15-18.
63. Сорока Л.В. Правовий статус суб’єктів адміністративної юрисдикції, які притягують до адміністративної відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин //Юридичний журнал. – 2004. - №12. – С.71-76.
64. Німченко В. Напрями реформування адміністративного права України //Право України. – 1998. - №6.
65. Закон України “Про внесення змін і доповнень в Кодекс України про адміністративні правопорушення” від 15 лютого 1995 р. //Голос України. – 1995. – 30 березня.
66. Организация деятельности участкового испектора: Учеб. пособ. – Луганск, 2001.
67. Коваль Л.В. Адміністративне право. Курс лекцій. – К.: Вентурі, 1996. – 280 с.
68. Колпаков В. Адміністративне правопорушення і проступок: сучасний вимір історичної парадигми // Юридична Україна. – 2004. - №3.
69. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник у 2 томах: Т.1: Загальна частина /Ред. кол.: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Юридична думка, 2004. – 583 с.
70. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Часть общая. – Т.1. – СПб., 1902.
71. Никифоров Б.С. Объкт преступления. – М.: Юрид. лит., 1960.
72. Фесенко Є.В. Кримінально-правовий захист здоров'я населення. - К.: Істина, 2001.
73. Закон України “Про внесення змін і доповнень в Кодекс України про адміністративні правопорушення” від 15 лютого 1995 р. //Голос України. – 1995. – 30 березня.
74. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. /За ред. М.І.Мельника, М.І. Хавранюка. – К.: А.С.К., 2001.
75. Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. №770 //Офіційний вісник України. – 2000р. - №19. – Ст.789.
76. Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, з обігом яких пов’язана діяльність, що підлягає ліцензуванню: затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.1999 р. №786.
77. Музика А.А. Відповідальність за злочини у сфері обігу наркотичних засобів. – К.: Логос, 1998. – 324 с.
78. Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 р. Із змінами і допов. на 26.12.2002 р. //Вісник Верховної Ради України. – 2003. - №10. – ст. 86.
79. Порядок проведення медичного огляду та медичного обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами або психотропними речовинами: затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України від 16.06.1998 р. №158/417 //Офіційний вісник України. - №30. – стор.485.
80. Інструкція про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини: затверджена спільним наказом МОЗ, МВС, Генеральної прокуратури, Міністерства юстиції від 10.10.1976 р. №306/680/21/66/5 //Офіційний вісник України. – 1997. - №48. – стор.440.
81. Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” //Відомості Верховної Ради України. – 2000. - №36. – ст.299.
82. Перелік органів ліцензування: затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2000 р. №1698 //Офіційний вісник України. – 2000. - №46. – стор.218. – ст.2001.
83. Порядок отримання погодження МВС України на господарську діяльність, яка пов’язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: затверджений Листом МВС України, Управління по боротьбі з незаконним обігом наркотиків від 19.07.2001 р. №40/1-1066 //Провізор. – 2001. - №15, серпень.
84. Кримінальний кодекс України від 28.12.1960 р. //Вісник Верховної Ради УССР. - №2.
85. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 р. №4 “Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів” //Юридичний вісник України. – 2002. - №40. – 5-11 жовтня.
86. Наркотики: Социальные, медицинские и правовые аспекты: Справочник. – Минск: ООО «Новое знание», 2001.
87. Адміністративне право України: Підручник /За ред. С.В.Ківалова. – О.: Юридична література, 2003. – 312 с.
88. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: Монографія. – К.: Юірнком Інтер, 2004. – 528 с.
89. Кримінальне право України. Загальна частина /За ред. Бажанова, Сташиса М.І., Тація М.І. – К.: Юринком Інтер, 2001. – 416 с.
90. Закон України “Про лікарські засоби” //Вісник Верховної Ради України. – 1996. - №92. – ст. 86-87.
91. Порядок здійснення контролю за обігом наркотичних (психотропних) лікарських засобів: затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. №8 //Урядовий кур’єр. – 2003. - №32.
92. Правила виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення: затверджені наказом МОЗ України від 19.07.2005 р. №360 //Офіційний вісник. – 2005. - №29. – стор.452., ст.1745.
93. Великий тлумачний словник сучасної української мови /Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2001. – 1440 с.
94. Земельний кодекс України: науково-практичний коментар /За ред. В.І.Семчика. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. – 676 с.
95. Таблиці невеликих, великих і особливо великих наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу: затверджені наказом МОЗ України від 01.08.2000 р. №188 //Офіційний вісник України. – 2000. - №34. – ст.1468.
96. Легецький М.П. Адміністративно-правові заходи протидії правопорушенням, вчиненим неповнолітніми, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: Автореф. …кан. юрид наук: 12.00.07; Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2004. – 20 с.
97. Перелік професій та видів діяльності, для яких є обов'язковим первинний і періодичний профілактичний огляд: затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1997 р. №1238 //Офіційний вісник. – 1997. - №46. – стор. 53.
98. Порядок видачі медичної довідки для отримання дозволу (ліцензії) на об’єкт дозвільної системи: затверджений МОЗ від 20.101999 р. №252 //Офіційний вісник. – 1999. - №45. – стор.127.
99. Порядок знищення рослин, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини, а також відходів таких рослин: затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2002 р. №743 //Офіційний вісник. – 2002. - №23. – стор.69. – ст.1114.
100. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з культивування та використання рослин, що містять наркотичні засоби, для промислових цілей: затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства аграрної політики України від 21.06.2001 р. №92/173 //http://www.rada.gov.ua
101. Курило В. Збереженість сільськогосподарської продукції. Організаційно-правові аспекти //Вісник прокуратури. – 2003. - №12.
102. Порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, пересилання, ввезення, вивезення, відпуску, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: затверджений наказом Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, МОЗ України від 27.01.2004 р. №04/42 //Офіційний вісник України. – 2004. - №5. – стор.225. – ст.275.
103. Закон України “Про міліцію” (із змінами і доповненнями на 15.03.2003 р.) //Вісник Верховної Ради України. – 1991. - №4. – ст.20.
104. Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ: затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. №615 //http://www.rada.gov.ua.
105. Золотарьова Н.І. Провадження в справах про адміністративні правопорушення, що посягають на правові відносини обігу наркотичних засобів та психотропних речовин: Дис. …канд. юрид. наук, 12.00.07. – К., 2000.
106. Додин Е.В. Субъект административного проступка //Ученые записки ВНИИСЗ, выпуск №5. – М., 1965.
107. http://www.incb.org
108. Антинаркотическая программа голландского правительства //Борьба с преступностью за рубежом. – М., 1992. - №9. – С.16.
109. Сорока Л.В. Суб’єкт правопорушень, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин /Збірник наукових праць Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. – Кіровоград, 2003. – С.150-158.
110. http://www.narko.gov.ua
111. Штанько Д.О. Наркотизація молоді: аспекти, проблеми і наслідки //Вісник національного університету внутрішніх справ. – 2002. – Вип. 20. – С.11-14.
112. Злочинність в Україні //Статистичний збірник. – К., 2001.
113. Яценко С.С. Інститут кримінальної відповідальності неповнолітніх: світовий досвід і питання вдосконалення українського законодавства //Правова система України: теорія і практика. Матеріали науково-практичної конференції. – К., 1993.
114. Бориневич В.В. Некоторые вопросы клиники и патогинеза лечения опийных наркоманов: Автореф. …канд. юрид. наук. – М., 1961.
115. Тараненко С. Щодо поняття неосудності в адміністративному праві //Право України. – 1998. - №6.
116. Павлов И.П. Полное собрание трудов. – Т.3. – М. – Л., 1949.
117. Пєтков В.П. Управління виховно-виправним процесом і злочинність (історія та сучасність): Навчальний посібник. – Кіровоград: КірЮІ НУВС, 2005. – 796 с.
118. Сорока Л.В. Организационно-правовые проблемы принудительного лечения от наркомании в Украине //Сборник научных работ. Актуальные проблемы правового регулирования медицинской деятельности. – М.: Юрист. – 2004. – С.141-144.
119. Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Часть общая. – Днепропетровск, 1992 р.
120. Закон України “Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 р. зі змінами і доповненнями //Вісник Верховної Ради України. – 1998. - №46.
121. Стефанюк В., Голосніченко І., Михеєнко М. Інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб: проблеми теорії і практики //Право України. – 1999. - №9. – С.6-8.
122. Герасименко Є. Форми та види вини при вчиненні адміністративного правопорушення //Право України. – 1998. - №7.
123. Савченко А.В. Мотив і мотивація злочину: Монографія. – К.: Атіка, 2002. – 114 с.
124. Пятницкая И.М. Наркомания как социальная и общемедицинская проблема //Российский медицинский журнал. – 1996. - №4. – С.5-10.
125. Стрелец Н.В. Психопаталогические закономерности формирования полинаркомании //Вопросы наркологии. – 1992. - №3-4.
126. Дидковская С.П. Фесенко Е.Е., Гарницкий С.П. Наркомания: уголовно-правовые и медицинские проблемы. – К.: «Выща школа», 1989.
127. http://www.legalize.spb.ru
128. Панова И.В. Юридический процесс. – Саратов, 1998.
129. Кузьменко О. В. Співвідношення адміністративного процесу та адміністративного процесуального права //Право України. – 2004. - №12. – С.24-27.
130. Сорокин В.Д. Административный процесс и административное право. – СПб.: изд. Юрид. ин-та (Санкт-Петербург), 2002. – 474 с.
131. Демин А.А. Административный процесс в развивающихся странах. – М.: изд-во УДН, 1987.
132. Кузьменко О. В. Структура юридичного процесу //Вісник прокуратури. – 2003. - №9. – С.89-92.
133. Колпаков В.К., Сущенко В.Д., Столбовий В.П. Адміністративне право: теоретична частина: Навч.-практ. посіб. – К.: НАВСУ, 2000. – 152 с.
134. Юсупов В.А. Правопримирительная деятельность органов управления. – М., 1979.
135. Коренев А.П. Нормы административного права и их применение. – М., 1978. – 330с.
136. Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник для вищих навч. закл. – К: Літера ЛТД, 2002. – 288 с.
137. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник, 4-те вид., доп. і переробл. – К.: А.С.К., 2003. – 1120 с.
138. Закон України “Про звернення громадян” //Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №8. – ст.56.
139. Шергин А.П. Административная юрисдикция. – М., 1979. – 240 с.
140. Додин Е.В. Доказательства в административном процессе. – М.: Юрид. лит-ра, 1973. – 192 с.
141. Шкарупа В.К. Доказування та докази в адміністративно-примусовій діяльності органів внутрішніх справ (міліції): Дис. д-ра юрид. наук: 12.00.07 – К., 1995.
142. Остапенко О. Кваліфікація адміністративних правопорушень. – Л.: Львів. ін-т внутр. справ при НАВСУ, 2000. – 173 с.
143. Лихачев В.В. Квалификация административных правонарушений в сфере охраны общественного порядка: Автореф. …канд. юрид. наук. – М., 1998.
144. Алексеев С.С. Общая теория права: Т.1. – М.: Юриздат, 1991. – 450 с.
145. Конституція України від 28.06. 1996 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – стор.141.
146. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. //Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. - №2. – стор.15.
147. Стефанюк В.С. Поняття адміністративного процесу та його принципи в адміністративному праві //Вісник Верховного Суду України. – 2003. - №5.
148. Державне управління: теорія і практика /За заг. ред. доктора юридичних наук, професора В.Б.Авер’янова. – К.: Юрінком Інтер, 1998.
149. Кодекс адміністративного судочинства України //http://www.rada.gov.ua.

150. Пєтков В.П. Управління виховно-виправним процесом: Монографія. – У 2х. ч. – Запоріжжя: ЗЮІ МВС України, 1998. – 538 с.
151. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання перегляду постанов судів у справах про адміністративні правопорушення” від 5 грудня 2003 р. №10 //Вісник Верховного Суду України. – 2004. - №1.
152. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 1 листопада 1997 р. - №9.
153. Цивільно-процесуальний кодекс України. – К., 1995.
154. Закон України “Про державну виконавчу службу” //Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №36-37. – ст.243.
155. Закон України “Про виконавче провадження” //Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №24. – ст.207.
156. Ващенко С.В., Полішук В.Г. Адміністративна відповідальність: Навч. посіб. – Запоріжжя: Юрид. ін-т МВС України, 2001. – 142 с.