АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПОЛЮВАННЯ ТА РИБАЛЬСТВА

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

СУХОРЕБРА ТЕТЯНА ІВАНІВНА

УДК 342.951

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПОЛЮВАННЯ ТА РИБАЛЬСТВА

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

.
Науковий керівник:
кандидат юридичних наук
професор Гіжевський В.К.

Київ – 2011
З М І С Т

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2
РОЗДІЛ 1. ОХОРОНА ТА ВИКОРИСТАННЯ ТВАРИННОГО СВІТУ: ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
12
1.1. Історико-правовий аналіз охорони та використання диких тварин та птахів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
1.2. Охорона та використання водних живих ресурсів: історико-правові аспекти. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
Висновки до першого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
76
РОЗДІЛ 2. ОБ'ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПОЛЮВАННЯ І РИБАЛЬСТВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
80
2.1. Об’єкт порушення правил полювання і рибальства . . . . . . . . . . . 80
2.2. Об’єктивна сторона порушень правил полювання та рибальства 98
2.2.1 Об’єктивна сторона порушень правил полювання . . . . . . . 101
2.2.2 Об’єктивна сторона порушень правил рибальства . . . . . . . 133
Висновки до другого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
144
РОЗДІЛ 3. СУБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ПОЛЮВАННЯ І РИБАЛЬСТВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
150
3.1. Суб’єкт порушення правил полювання і рибальства . . . . . . . . . . . 150
3.2. Суб'єктивна сторона порушення правил полювання і рибальства 168
Висновки до третього розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
191
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
194
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
202
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
237

ВСТУП

Актуальність теми. Мисливство і рибальство та охорона природи є нероздільними і кожен мисливець, рибалка, відповідно до приписів ст. 13 Конституції України, повинен докладати всіх зусиль для поліпшення стану природних екосистем і використовувати природні ресурси згідно із вимогами природоохоронного законодавства України [1]. Крім того, мисливство і рибальство є важливим культурним та історичним спадком українського народу. Ці види використання тваринного світу виховують екологічну культуру та вимагають знати і любити природу та цінувати її дари.
Неефективна державна політика щодо розвитку рибного і мисливського господарства та відсутність належної державної підтримки протягом багатьох останніх років дає підстави констатувати негативні тенденції в рибальстві та рибництві, мисливському господарстві та полюванні. За часи незалежності України спостерігається значне, на 30-70% зменшення чисельності диких видів тварин, які мають важливе екологічне та економічне значення. Особливо це стосується видового різноманіття риб, чисельність яких скоротилась за даний період в 10 – 15 разів, та чисельності багатьох мисливських тварин [2]. Ця тенденція спостерігається і на території Вінницької області, так в період з 2000 року по 2009 рік кількість копитних з 11841 голів зменшилась до 9333 голови, хутрових звірів з 144505 до 78172 (майже вдвіччі) голів, пернатої дичини з 345933 штук до 330152 штук [3, c.119].
За рішенням засідання Колегії Державного комітету рибного господарства України від 28 вересня 2010 року «Про стан рибної галузі та основні показники роботи рибогосподарського комплексу та органів рибоохорони за 8 місяців 2010 року», лише за 8 місяців 2010 року органами рибоохорони виявлено 71 тис. порушень правил рибальства, з яких 23 % – грубі порушення. Порушено 25,5 тис. справ про адміністративні правопорушення, 380 справ передано до суду та надіслано до слідчих органів для прийняття рішення для порушення кримінальної справи [4].
Відповідно до ст. 16 Конституції України, підтримання екологічної рівноваги на території України визначено обов’язком держави. Саме такий підхід законодавця до цієї проблеми характеризують закони, прийняті протягом 2010 року (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань мисливського господарства, полювання та рибальства, охорони, використання і відтворення твариного світу» від 21 січня 2010 року, Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення боротьби з браконьєрством» від 23 вересня 2010 року) [5; 6].
Аналізуючи чинне законодавство з питань адміністративної відповідальності за порушення правил полювання і рибальства, можна відзначити, що державна політика спрямована на посилення адміністративної відповідальності за порушення правил полювання і рибальства. Підтвердженням цього факту є Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення боротьби з порушеннями правил використання об'єктів тваринного світу)» від 4 лютого 2009 року, який знаходиться на розгляді у Верховній Раді України [7]. Даним проектом пропонуються зміни до ст. 85 КУпАП, санкція якої передбачає збільшення розмірів штрафів на громадян і посадових осіб майже в 10 разів.
Існуюча адміністративна відповідальність, яка передбачена ст. 85 КУпАП не сприяє належному усуненню причин цих порушень, саме тому чинне законодавство у цій сфері потребує повного та комплексного вивчення, з метою його подальшого вдосконалення, результатом такого вдосконалення, на думку дисертанта, повинно вплинути на позитивні тенденції в боротьбі із браконьєрством і відповідно - зменшення кількості таких порушень.
Дослідження проблеми адміністративної відповідальності за порушення правил полювання і рибальства є необхідним та актуальним, адже недостатня теоретична розробленість обраної теми, прикладний її характер зумовилюють потребу в поглибленому комплексному досліджені. На сьогоднішній день практично відсутні наукові дослідження на теоретичному рівні питань адміністративної відповідальності за порушення правил полювання і рибальства, які б грунтувалися на сучасному національному та міжнародному законодавстві.
Проблему історії розвитку мисливства і рибальства висвітлювали у своїх працях такі вчені: М.М. Аркас, К.М. Бер, В.Є. Борейко, Ф.К. Волков, В.Д. Гончаренко, В.В. Дьожкін, А.П. Корнєєва, М.О. Косвін, А.Й. Рогожін, Т.С. Пасека та інші.
Питанням юридичної відповідальності за екологічні правопорушення взагалі, та адміністративної відповідальності зокрема, приділялась увага в наукових працях Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, М.П. Волика, Є.В. Додіна, А.П. Гетьмана, В.Р. Кісіна, Л.В. Коваль, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, В.В. Костицького, О.С. Колбасова, О.О. Погрібного, В.І. Семчика, М.С. Студенікіної, Ю.С. Шемшученка, В.К. Шкарупи, М.В. Шульги та інших.
Окремі питання досліджуваної проблеми розглядали вчені-криміналісти: М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, С.Б. Гавриш, П.С. Дагель, З.Г. Корчева, Д.П. Котов, В.К. Матвійчук, П.С. Матишевський, А.І. Рарог, А.А. Піонтковський, В.С. Трахтєров, В.Я. Тацій та інші науковці цієї галузі.
Законодавче вирішення досліджуваної проблеми сьогодні залишається дискусійним, а проведені раніше дослідження не містили комплексного аналізу адміністративної відповідальності за порушення правил полювання і рибальства, і, взагалі, не торкались історико-правового аспекту даної питання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації узгоджується з напрямами реформування інституту адміністративної відповідальності згідно з Концепцією адміністративної реформи України та Основними напрямами державної політики України в сфері охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Дисертація виконана відповідно до Пріорітетних напрямків наукових досліджень Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний науковий аналіз теоретичних і практичних проблем адміністративної відповідальності за порушення правил полювання і рибальства та розроблення висновків і науково обгрунтованих пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання адміністративної відповідальності за дані правопорушення.
Виходячи з поставленої мети в дисертації основну увагу зосереджено на вирішенні наступних завдань:
- провести історико-правове дослідження охорони та використання тваринного світу, зокрема: з'ясувати, які способи та знаряддя людина застосовувала для добування та вилову диких тварин; проаналізувати правові документи, які видавались органами держави для охорони тваринного світу; визначити зміст нормативних актів різних періодів української державності; з'ясувати які види тварин охоронялися і яка наступала відповідальність за порушення правових заборон та обмежень;
- сформулювати визначення безпосереднього об’єкту та предмету порушення правил полювання і рибальства і деталізувати відповідні суспільні відносини;
- уточнити ознаки об’єктивної сторони досліджуваних адміністративних деліктів та здійснити класифікацію порушень правил полювання і рибальства з наступною їх характеристикою;
- охарактеризувати суб’єктів адміністративної відповідальності зазначених деліктів і з врахуванням загальнотеоретичного понятійного апарату та особливостей, притаманних цим порушенням, розробити їх класифікацію;
- уточнити ознаки суб’єктивної сторони формальних і матеріальних складів адміністративних правопорушеннь, передбачених ч. 1-4 ст. 85 КУпАП;
- на підставі аналізу чинного національного та міжнародного законодавства розробити пропозиції щодо його удосконалення.
Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини щодо загального і спеціального використання тваринного світу (полювання і рибальство) та їх адміністративно-правова охорона.
Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні положення щодо інституту адміністративної відповідальності, правові норми, що регламентують застосування заходів адміністративної відповідальності за порушення правил полювання і рибальства.
Методологічною основою дослідження є сукупність дослідницьких методів та прийомів наукового пізнання. Методи дослідження обрані, виходячи з поставлених у роботі цілей і завдань, з урахуванням об’єкта й предмета дослідження. У роботі використовуються як загальнонаукові методи пізнання об’єктивної дійсності, що базуються на системному підході до досліджуваного об’єкта, так і окремі методи наукового пізнання.
Діалектичний підхід використовувалися до розгляду досліджуваних проблем та визначення основних напрямів вдосконалення інституту адміністративної відповідальності за порушення правил полювання і рибальства. У ході дисертаційного дослідження застосовувався історичний метод під час історико-правового аналізу охорони та використання тваринного світу. Формально-логічний (аналіз та синтез) метод використано під час дослідження нормативних актів, аналітичних матеріалів, точок зору вчених з окремих питань, які є предметом дослідження.
Застосування серед спеціальних методів формально-юридичного та порівняльно-правового дозволило проаналізувати систему адміністративно-деліктного законодавства на предмет ефективності охорони мисливських тварин та водних живих ресурсів. Застосування порівняльно-правового методу дозволило виявити спільні та відмінні риси правового регулювання полювання і рибальства як на рівні національного, так і міжнародного законодавства.
Структурний та функціональний методи використовувались при вивченні існуючих теоретичних розробок адміністративної відповідальності за порушення норм, які встановлюють певні обмеження і заборони щодо охорони і використання тваринного світу.
Використання статистичного методу дало змогу відстежити динаміку порушень правил полювання і рибальства як по Україні, так і на території Вінницької області.
Комплексний підхід до аналізу проблем, що знаходяться в сфері адміністративного права, і використання зазначених методів дозволили всебічно розглянути роль адміністративної відповідальності за порушення правил полювання і рибальства.
Емпіричною основою дослідження стали матеріали узагальнень Вінницької міжрайонної природоохоронної прокуратури; Вінницької обласної державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства; Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства за період з 2005 по 01.10.2010 роки щодо виявлення і притягнення правопорушників.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці наукових комплексних досліджень, присвячених проблемі адміністративної відповідальності за порушення правил полювання і рибальства. Особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні низки нових теоретичних висновків, уточненні змісту окремих термінів та понять, котрі мають наукове і практичне значення, що знайшло своє відображення в конкретних теоретичних положеннях і пропозиціях, які виносяться на захист:
Уперше:
- конкретизовані суспільні відносини в сфері полювання і рибальства, які в сукупності є безпосереднім об’єктом досліджуваних деліктів;
- розроблена класифікація заборонених знарядь, способів та засобів полювання з врахуванням положень Бернської Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, на підставі чого запропоновані зміни до ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» і п. 12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, що затверджено наказом МВС від 21 серпня 1998 року;
- представлені авторські дефініції понять «знищення тварини», «поранення тварини» як наслідок порушення правил полювання, «рибальство»;
- запропоновано виключити із ст. 12 «Право на полювання» Закону України «Про мисливське господарство та полювання» ч. 3 і 4, у зв'язку з тим, що зазначена стаття охоплює різні за своїм змістом норми. Зазначені у ч. 3 і 4 ст. 12 Закону доцільно вмістити у загальні положення, в яких представлено законодавче визначення полювання.
- запропонована авторська класифікація посадових осіб, в компетенцію яких входять повноваження щодо контролю за спеціальним використанням мисливських тварин і використанням водних живих ресурсів;
- досліджено мотив і мету як факультативні ознаки суб'єктивної сторони порушень правил полювання і рибальства.
Удосконалено:
- біологічні, територіальні, соціальні та юридичні ознаки диких тварин як об’єктів тваринного світу, що можуть бути предметом досліджуваних деліктів;
- загальне розуміння водних живих ресурсів, на підставі якого запропоновано авторське визначення цього поняття;
- відміннні ознаки мисливства та полювання, на підставі чого зміст полювання розкривається у вузькому та широкому розумінні;
- розуміння такої кваліфікуючої ознаки порушення правил полювання як «повторність»;
- коло суб’єктів, уповноважених вирішувати питання щодо проведення судово-психіатрічної експертизи;
- можливість вчинення формальних деліктів, передбачених ч. 1, 3 ст. 85 КУпАП із непрямим умислом.
Обґрунтовано:
- потреба залучення громадськості до діяльності у сфері використання та охорони природних ресурсів, адже діяльність громадських інспекторів є суспільно корисною і спрямована на надання допомоги державним органам у виконанні ними функції держави щодо охорони природних ресурсів;
- необхідність прийняття Закону України «Про рибне господарство та охорону водних живих ресурсів»;
- внесення відповідних змін і доповнень до спеціальних законів і ст. 85 КУпАП.
Набуло подальшого наукового розвитку:
- дослідженя історико-правові аспекти охорони водних живих ресурсів та мисливських звірів і птахів в різні періоди української державності;
- класифікація водних живих ресурсів, які можуть бути предметом порушень правил рибальства;
- характеристика суб’єктного складу порушень правил полювання і рибальства;
- розмежування понять «посадова» і «службова» особа, враховуючи специфіку досліджуваної сфери суспільних відносин;
- дослідження форм і видів вини, з урахуванням особливостей вказаних деліктів.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що розглянуті в ньому положення дозволяють визначити підходи до вирішення як науково-теоретичних, так і прикладних завдань:
- у науково-дослідній сфері - для подальших досліджень юридичної відповідальності стосовно порушень правил полювання і рибальства взагалі, та адміністративної відповідальності, зокрема;
- у правотворчій діяльності - для подальшого вдосконалення спеціальних законів та інших нормативно-правових актів у досліджуваній сфері суспільних відносин (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження за № 04-30/18-400 від 10 лютого 2010 року, наданий Комітетом з питань правосуддя Верховної Ради України);
- у сфері практичної діяльності органів рибохорони, органів мисливського господарства та державної охорони природно-заповідного фонду України - при кваліфікації порушеннь правил полювання і рибальства;
- у навчальному процесі - матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна відповідальність», «Екологічне право», а також при підготовці відповідних посібників, науково-методичних розробок по зазначеним дисциплінам, у науково-дослідній роботі студентів і науковців. Основні положення проведеного дослідження використовуються особисто автором у навчальному процесі при проведенні лекційних, семінарських і практичних занять з курсів «Адміністративне право», «Адміністративна відповідальність», «Екологічне право» у Вінницькому соціально-економічному інституті університету «Україна» (акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження у навчальний процес у Вінницькому соціально-економічному інституті університету «Україна» (від 13 жовтня 2010 року)).
Особистий внесок аспіранта. Сформульовані у дисертації положення, узагальнення, оцінки та висновки, рекомендації і пропозиції обґрунтовані дисертантом на підставі особистих досліджень у результаті опрацювання та аналізу відповідних правових актів та наукових джерел.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, на відповідних етапах, неодноразово обговорювалася на засіданнях кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету біоресурсів і природокористування України та кафедри «Правознавство» Вінницького соціально-економічного інституту університету «Україна». Основні положення роботи, теоретичні та практичні висновки оприлюднено на наукових і науково-практичних конференціях, у тому числі всеукраїнській і міжнародній.
Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації знайшли своє відображення у п’яти наукових статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, та чотироьх доповідях, опублікованих за матеріалами конференцій.
Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань, логіки дослідження дисертація складається із вступу, трьох розділів, поділених на підрозділи, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 237 сторінок. Список використаних джерел складається із 333 найменувань, займає 35 сторінок. Додатки займають 5 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження проблем адміністративної відповідальності за порушення правил полювання та рибальства, аналізу чинного законодавства України, практики його застосування запропоновано авторське бачення основоположних висновків, визначень, змін і доповнень до чинного законодавства в сфері охорони та використання мисливських тварин та водних живих ресурсів. Серед них найбільш суттєвими є такі:
1. Полювання та рибальство було відомо людству ще з давніх давен, але у різні історичні періоди воно мало різне значення та відігравало певну роль у суспільстві (від споживацького характеру і до промислового сьогодні).
Тенденції правового регулювання мисливства та рибальства мають характерні риси:
- у доісторичні період здійснювалось виключно на звичаєвих засадах;
- першими юридичними документами, які регламентували охорону тваринного світу і відповідальність за порушення охоронних норм у сфері полювання та рибальства були документи Київської Русі, зокрема: «Руська Правда»;
- подальша регламентація даних відносин на території України здійснювалась нормативними актами, що приймались у різні історичні періоди та відбивали політичну ситуацію в країні. Зокрема це були акти Польщі та Литви, Гетьманщини, російське законодавство («Зібрання малоросійських прав», Укази 1740, 1763, 1827 років), акти Австрійської імперії тощо;
- на правове регулювання полювання і рибальства у радянський період вплинула націоналізація природних ресурсів, у зв’язку з чим була оновлена по усті вся правова сфера щодо охорони, використання та відтворення тваринного світу (розвивається заповідна справа);
- основоположними нормативно-правовими актами часів незалежності України стали Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року, «Про тваринний світ» від 3 березня 1993 року, «Про мисливське господарство та полювання» від 22 лютого 2000 року, «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 року та інші підзаконні нормативно-правові акти;
- прийняті останнім часом нормативні акти спрямовані на підвищення ролі адміністративної відповідальності за даний вид порушень (збільшення розмірів штрафів на громадян і посадових осіб майже в 10 разів).
2. Першим кодифікованим актом, який передбачав адміністративну відповідальність за порушення правил полювання і рибальства був Адміністративний кодекс України від 12 жовтня 1927 року, наступним кодифікованим актом, що ввів спеціальну статті за дані порушення став КУпАП від 7 грудня 1984 року.
3. Зміст безпосереднього об’єкта порушень правил полювання та рибальства конкретизований наступним чином:
- суспільні відносини, які виникають при легалізації права на полювання або рибальство;
- суспільні відносини, що виникають між мисливцем та користувачами мисливських угідь щодо безпосередньо здійснення полювання, або між суб’єктами рибальства та користувачами водойм з цього приводу;
- суспільні відносини, які виникають в разі порушення заборон та обмежень при полюванні або рибальстві.
4. На думку дисертанта, предмет загального і спеціального використання тваринного світу, у розумінні ч. 1-4 статті 85 КУпАП має відповідати наступним критеріям: по-перше, щоб дикі тварини находились у сфері правового регулювання; по-друге, повинні відповідати біологічним, територіальним, соціальним та юридичним ознакам, на підставі яких їх можна розглядати як складові елементи екосистеми.
До предмету адміністративного проступку, що сформульований у частині 3 і 4 статті 85 КУпАП відносяться риби та інші водні живі ресурси. Але на сьогодні немає єдиного гармонійного (наукового та законодавчого) розуміння поняття водні живі ресурси. Дисертант пропонує ввести до законодавства України єдину загальноприйнятну дефініцію поняття «водні живі ресурси», зокрема: «водні живі ресурси - це сукупність водних живих організмів (риб, водних тварин, та інших водних організмів), які постійно або на окремих стадіях свого розвитку перебувають у воді, знаходячись при цьому в стані природної волі, напіввільних умовах чи неволі, які є об'єктами загального і спеціального використання та державної охорони.
5. Предствлена у роботі характеристика понять «мисливство» і «полювання», їх спільних та відмінних ознак, дозволила дійти висновку, що дані категорії не є тотожними, а розглядаються як загальне та спеціальне, що доцільно врахувати в дефініціях, які передбачені нормативно-правовими актами.
Отже, виходячи із трактування полювання у вузькому та широкому розумінні, виникає потреба виключення із ст. 12 «Право на полювання» Закону ч. 3 і 4, у зв'язку з тим, що зазначена стаття охоплює різні за своїм змістом норми. На думку автора, норми, що зазначені у ч. 3 і 4 ст. 12 Закону доцільно вмістити у загальні положення, в яких представлено законодавче визначення полювання.
6. При характеристиці полювання забороненими знаряддями, дисертант пропонує узгодити порядок використання мисливської зброї, а саме заборона використання мисливської зброї із магазином більше як два патрони із нормами Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі від 19 вересня 1979 року. З цією метою, пропонується внести зміни до національного законодавства. А саме у п. 12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, що затверджено наказом МВС від 21 серпня 1998р. та викласти в наступній редакції:
«…видача органами внутрішніх справ дозволів на придбання та використання напівавтоматичної і автоматичної зброї із магазинами, що містять більше, як два патрони повинно супроводжуватись відповідною забороною щодо використання її на полювання».
Проведена порівняльна характеристика норм даного міжнародного акту та Закону України «Про мисливське господарство та полювання» дає підстави стверджувати, що законодавець при внесенні змін і доповінень у чинний закон (21 січня 2010 року) не врахував рекомендацій Конвенції щодо заборони використання при полюванні на ссавців таких знарядь, як пастки, сітки та капкани (в разі широкомасштабного чи невібіркового вилову або знищення), а при полюванні на птахів – сільців, пасток, сіток та капканів і такого засобу полювання як вапно. З врахуванням вищевикладеного, пропонуємо:
1. Включити у п.4. ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» вищепераховані заборонені знаряддя та засоби, що визначені Конвенцією у додатку IV та провести чітку диференціацію заборонених знарядь, способів та засобів полювання і викласти п. 4 у наступній редакції:
«….полювання із застосуванням або використанням заборонених способів, знарядь і засобів, а саме:
заборонені способи полювання: руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів; пускання газу та диму; заливання нір звірів; ловчі ями;
з під'їзду на автомототранспорті, а також на плавучих засобах з працюючим двигуном; з використанням літаків та вертольотів; використання інших механічних засобів у русі;
заборонені знаряддя полювання: клеї, петлі, підрізи, закоти, гачки, самостріли, пастки, сітки, капкани (в разі широкомасштабного чи невібіркового вилову або знищення), сільці; немисливська (у тому числі військова) вогнепальна, пневматична та інша стрілецька зброя, а також нарізні вкладки, напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на два патрони; нарізна вогнепальна зброя або з використанням набоїв, споряджених кулями і шротом діаметром більше 5 мм (на пернату дичину); нарізна вогнепальна зброя калібром більше як 5,6 мм (на хутрових звірів, крім: вовка, єнотовидної собаки, лисиці та шакала); малокаліберна гвинтівка під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю чи шротом (на копитних тварин);
заборонені засоби полювання: отруйні та анестезуючі принади; живі сліпі чи знівечені тварини як принади; звуковідтворювальні прилади та пристрої; електричне обладнання для добування тварин; штучні світлові джерела, прилади та пристрої для підсвічування мішеней, у тому числі прилади нічного бачення; дзеркала та інші пристрої, що осліплюють тварин; вибухові речовини; вапно».
2. Виключити з п. 4 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» зоборону про полювання на тварин, які зазнають лиха, оскільки за своєю суттю даний вид порушення правил полювання не може бути кваліфікований як полювання із використанням заборонених способів, знарядь та засобів та включити у п. 8 ст. 20, виклавши її в такій редакції:
« 8) полювання на заборонених для добування тварин, в тому числі на тварин, які зазнають лиха (переправляються водою або по льоду, рятуються від пожежі, повені тощо)»
3. Виключити з п. 4 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» такий вид заборони як полювання з мисливськими собаками, ловчими звірами і птахами без наявності на них паспорта з допуском до полювання, оскільки таке порушення вже передбачено у п. 1. ст. 20 Закону як полювання без належного на те дозволу;
4. Виключити з п. 4 ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» таке порушення як полювання з дерев та мисливських вишок без дозволу користувача угідь, оскільки таке порушення за своєю природою є полюванням без належного на те дозволу і має бути передбачено у п. 1 ст. 20 Закону та відповідно у ст. 14 Закону, яку пропонується доповнити цією нормою.
Реалізація названих пропозицій буде сприяти ефективному застосуванню на практиці норм ч. 1, 2 ст. 85 КУпАП.
7. Перераховані у ч.1 ст. 85 КУпАП порушення правил полювання не включають порушення, передбачені у п.9 ст.20 Закону України «Про мисливське господарство і полювання», зокрема: збирання яєць птахів, загиблих тварин або їх частин, руйнування, нищення або псування штучних гніздищ, солонців, годівниць для звірів і птахів, посівів кормових рослин, мисливських вишок, вказівних знаків, відповідних вивісок та інших атрибутів мисливського господарства. На думку дисертанта, у Законі «Про мисливське господарство і полювання» зазначене порушення доцільно виділити з їх наступною диференціацією: а). збирання яєць птахів, загиблих тварин або їх частин; б). руйнування, нищення або псування штучних гніздищ, солонців, годівниць для звірів і птахів, мисливських вишок, вказівних знаків, відповідних вивісок та інших атрибутів мисливського господарства; в). нищення або псування посівів кормових рослин. Такий поділ обґрунтований тим, що дані порушення вчиняються у різних сферіх суспільних відносин і повинні мати відповідну юридичну кваліфікацію.
8. При дослідженні повторності як кваліфікуючої ознаки ч. 2 ст. 85 КУпАП у диспозиції статті не визначений порядок обчислення строку. На наш погляд, можна було б застосувати стандартний термінологічний стереотип щодо подібних випадків, а саме вжити наступне формулювання: «Повторне протягом року порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) після застосування до особи адміністративного стягнення за таке правопорушення …».
9. В зв’язку з тим, що термінологічна конструкція «знищення або поранення» як кваліфікуюча ознака в адміністративному законодавстві взагалі і стосовно ч. 2 ст. 85 КупАП і в коментарях до даної статті не розкривається, дослідивши спеціальну літературу дисертант формулює авторську дефініцію «знищення та поранення тварин»:
«Знищення тварини – це дії чи способи таких дій, за допомогою яких завдаються такі травми тварин у важливі органи, які мають наслідком припинення їх життєдіяльності.
Поранення тварини – дії або способи таких дій, які завдають травми тваринам, що порушують їх нормальну життєдіяльність і впливають на їх самостійне природне самозабезпечення».
10. В зв’язку із відсутністю дефініції рибальства у проекті Закону «Про рибне господарство та промислове рибальство» дисертант пропонує доповнити ст. 1 Загальних положень наступним визначенням: «рибальство - це дії щодо вилучення, тобто лову (добування, збирання) водних живих ресурсів із природного середовища, які є живим на момент лову із застосуванням дозволених знарядь та способів».
11. Суб'єктами досліджуваних деліктів можуть бути: загальний, спеціальний та особливий суб’єкти.
Аналіз ч. 1-4 ст. 85 КУпАП дає підстави стверджувати, що для даних деліктів прямо не названий спеціальний суб’єкт, але він можливий, оскільки в санкції названої статті передбачена відповідальність посадових осіб.
Дисертантка представила класифікацію посадових осіб за наступними критеріями: а). за характером компетенції; б). за правовим статусом органів;
в). за повноваженнями посадових осіб.
До особливих суб’єктів порушень правил полювання та рибальства дисертантка відносить: військовослужбовців; іноземних громадян та осіб без громадянства; неповнолітніх.
12. При досліджені суб’єктивної сторони порушень правил полювання і рибальства відзначаються складові елементи цього делікту: вина, як основна ознака та мотив і мета, як факультативні ознаки. На думку дисертантки, делікти, передбачені ч.1-4 ст. 85 КУпАП можуть вчинятися переважно у межах однієї форми вини.
Для більш повного розуміння психічного відношення до ознак об’єктивної сторони, в інтересах забезпечення диференціації та індивідуалізації вини та відповідальності необхідно враховувати такі факультативні елементи суб'єктивної сторони як мотив і мета, які, як правило, свідчать про навмисну поведінку особи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // http://zakon1.rada.gov.ua.
2. Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про тваринний світ» (щодо посилення заходів по боротьбі з браконьєрством) від 2 червня 2010 року [Електронний ресурс] // http://gska2.rada.gov.ua.
3. Статистичний щорічник Вінниччини за 2009 рік / За ред. І.С. Новомировича. – Вінниця, 632 с.
4. Про стан рибної галузі та основні показники роботи рибогосподарського комплексу та органів рибоохорони за 8 місяців 2010 року : Рішення Колегії Державного комітету рибного господарства України від 28 вересня 2010 року [Електронний ресурс] // www.dkrg.gov.ua.
5. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань мисливського господарства, полювання та рибальства, охорони, використання і відтворення тваринного світу : Закон України від 21 січня 2010 року [Електронний ресурс] // http://zakon.rada.gov.ua.
6. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення боротьби з браконьєрством : Закон України від 23 вересня 2010 року [Електронний ресурс] // http://zakon.rada.gov.ua.
7. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення боротьби з порушеннями правил використання об'єктів тваринного світу) від 4 лютого 2009 року [Електронний ресурс] // http://zakon.rada.gov.ua.
8. Резнік О. Історико-правовий процес як об’єкт періодизації // Вісник прокуратури України. – 2008.– № 7.– С. 91.
9. Цератели Л.Д. К вопросу о древнейшем рыболовстве в Грузии. В кн. Рыбальство и морской промысел в эпоху мезолита – раннего метала в лесной и лесостепной зоне Восточной Европы / под. ред. Н.Н. Гуриной. – Ленинград: «Наука» Ленинградское отделение, 1991. – 247 с.
10. Косвин М.О. Очерки истории первобытной культуры. – М. : Изд-во Академии наук СССР, 1957. – 240 с.
11. Дорошенко Д.І. Нариси історії України: В 2-х томах. Т. 1. – К. : Глобус. – 1992. – 270с.
12. Крип'якевич І., Дольницький М. Історія України. – 2-е вид. – Львів : Меморіал, 1991. – 560 с.
13. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства / К. Маркс и Ф.Энгельс. Сочинение. Изд. Второе. - Т.21. – М. : Государственное издательство политической литературы, 1961. – 745 с.
14. Корнеев А.П. История промысла диких зверей на Украине. – К. : Изд-во Киевского государственного университета им. Т.Г. Шевченко, 1953. – 36 с.
15. Мисливство та рибальство в Україні. – К. : Інститут біологічних досліджень, 2008. – 183 с.
16. Пассек Т.С. Трипільська культура. – К. : Видавництво Академії наук УРСР, 1941. – 83 с.
17. Ловін В. Зброя наших предків // Лісовий і мисливський журнал. – 1996. - № 1. – С.31.
18. Зимин А.А. Правда Русская. – М. : Изд-во «Древлехранилище», 1999. – 424 с.
19. Охотничье хозяйство СССР / Под. редакцией Н.Н. Гракова. – М. : Изд-во «Лесная промышленность, 1973. – 386 с.
20. Врангель В.Е. История лесного законодательства Российской Империи. – СПб. – 1841. – 163с.
21. Новіков Р. Полювання в Росії // Лісовий і мисливський журнал. – 2005. - № 5. – С. 30-31.
22. Российское законодательство Х-ХІ веков. В девяти томах. Т. 1. Законодательство Древней Руси. – М. : Юридическая литература, 1984.– 432 с.
23. Максимейко М.О. Система Руської Правди в її поширеній редакції. Антологія української юридичної науки. В 6 т. / Ред. кол. : Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. Том 2. Історія держави і права України: Руська Правда / Упорядники: І.Б. Усенко, Т.І. Бондарчук, І.В. Музика, І.К. Омельченко; відп. редактор І.Б. Усенко. – К. : Видавничий Дім «Юридична книга», 2002. – 592 с.
24. Памятки Русского права / Под ред. С.Ю. Юшкова. – М.: Юрид. лит., 1952. – Вып. 1. – 281 с.
25. Фроянов И.Я. Киевская Русь. Очерки социально-политической истории. – Л. : Изд-во Ленинградского ун-та, 1980. – 325 с.
26. Романов В.С. Охотоведение: Учебник. – Мн. : «Тесей», 2005.– 443 с.
27. Конисский Георгий. История Руссов. – К. : РИФ «Звін», 1991. – 313 с.
28. Молочага Б. Історія соколиного полювання // Лісовий і мисливський журнал. – 2007. – № 1. – С. 28-29.
29. Борейко В. Охорона тваринного світу України // Мисливець і рибалка. – 1999. - № 3. – С.10-11.
30. Томин О.О. Правове регулювання та полювання в Україні (на матеріалах Карпатського регіону): дис. … канд. юрид. наук: 12.00.06 / Національний університет біоресурсів і природокористування України / О.О. Томин. – К., 2009. – 217 с.
31. Аркас М.М. Історія України-Русі. – К. : Вища шк. , 1990 – 456 с.
32. Борейко В.Е. История охраны природы Украины Х век – 1980. Издание второе, дополненное. Серия история охраны природы. Вып. 24. – 2001. – 544 с.
33. Статут Великого княжества Литовського. У 3-х томах Т.1. Статут Великого княжества Литовського 1529 р. / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А.Панькова. – Одеса: Юридична література, 2002.– 464 с.
34. Статут Великого княжества Литовського. У 3-х томах Т.2. Статут Великого княжества Литовського 1566 р. / за ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А.Панькова.– Одеса : Юридична література, 2003.– 560 с.
35. Статут Великого княжества Литовського. У 3-х томах Т.3., кн.2. Статут Великого княжества Литовського 1588 р. / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А.Панькова.– Одеса : Юридична література, 2004.– 568с.
36. Хрестоматія з історії держави і права. У 2-х т. Навч. посіб. для юрид. вищих навч. закладів і факультетів / за ред. В.Д. Гончаренко. – Вид. 2-ге. – перероб. і доп. Т. 1.–З найдавніших часів до початку ХХ ст. / Уклад. В.Д. Гончаренко, А. Й. Рогожин, О.Д. Святоцький – К. : Видавничий Дім Ін Юре, 2000. – 472 с.
37. Российское законодательство Х-ХІ веков. В девяти томах. Т. 3. Акты Земских Соборов. – М. : Юридическая литература – 1985.– 512 с.
38. Корноухов Е. Судьба бобровников, стрельцов и пташников Черниговской губернии. Труды Черниговской архивной комиссии. – Чернигов. – 1913. – Вып. 10. – С.56-73.
39. Плохинский М. Материалы для истории внутренней жизни Левобережной Украины. Бобровики. Стрельцы (с приложением документов.) Сборник харьковского историко-филологического общества. – Харьков. – 1893. – Том 3. – 257 с.
40. Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 року / Під ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: АТ «Книга», 1997. – 547 с.
41. Собрание малороссийских прав 1807 год // АН Украины, Институт государства и права / сост. К.А. Вислобоков и др.– К. : Наукова думка, 1992.– 368 с.
42. Вітенко М.Д. Боротьба за сервітутні права в контексті польсько-українських взаємин у Галичині (кін. ХІХ-поч. ХХст.) / М.Д.Вітенко // Вісник Прикарпатського нац. ун-ту ім. В.Стефаника. Серія «Історія». – 2005. – Вип. 9 – с.128-138.
43. Грабовецький В. Ілюстрована історія Прикарпаття : з найдавніших часів до першої половини ХVІІ ст. / В.Грабовецький. – (2-е доп. вид.). – Івано-Франківськ : Нова Зоря. – Т. 3. – 2004. – 464 с.
44. Полное собрание законов Российской империи / Собрание Второе. – Санкт-Петербург. – Т. ІІ. -1827. – 1138 с.
45. Полное собрание законов Российской империи / Собрание Второе. – Санкт-Петербург. – Т. І. -1825-1827. – 1379 с.
46. Егоров О. К столетию охотничьего закона /О. Егоров // Охота и охотничье хозяйство. – 1992. - № 11-12. – С. 3-5.
47. Полное собрание законов Российской империи / Собрание Третье. – Санкт-Петербург. – Т. ХХІІІ. -1905. – 1165 с.
48. Волков Ф.К. Этнографические особенности украинского народа. В кн. : Украинский народ в его прошлом и настоящем. – СПб. – 1916. – 706 с.
49. Полное собрание законов Российской империи / Собрание Третье. – Санкт-Петербург. – Т. ХХІІІ. -1905. – 1165 с.
50. Соловьев Д.К. Охотничьи законы. В кн.: Охота и охрана природы.– М. : ЦНИЛ Главохоты, 1992.– 320 с.
51. Про соціалізацію землі: Декрет РНК РРФСР від 27 січня 1918 року / Об охране окружающей среды // Сборник документов партии правительства 1917-1985гг. / Сост. А.М. Галеева, М.Л. Курок. – Изд. третье, дополненное. – М. : Издательство политической литературы, 1986. – 415 с.
52. Про ліси: Декрет РНК РРФСР від 27 травня 1918 року / Об охране окружающей среды // Сборник документов партии правительства 1917-1985 гг. / Сост. А.М. Галеева, М.Л. Курок. – Изд. третье, дополненное. – М. : Издательство политической литературы, 1986. – 415 с.
53. Об охране окружающей среды / Сборник документов партии правительства 1917-1985 гг. / Сост. А.М. Галеева, М.Л. Курок. – Изд. третье, дополненное. – М. : Издательство политической литературы, 1986. – 415 с.
54. Спортивная охота в СССР .– Изд. 2-е перероб./ Реймерес Н.Ф., Рудковский Н.Н., Зыков К.Д. и др.: Сост. В.Д. Дежкин. – М. : Физкультура и спорт, 1981.– 568 с.
55. Об охоте: Постанова РНК РСФСР України від 20 липня 1920 року // Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянського уряду України. – 1920. - № 25-27. – Ст. 572.
56. Державний архів Вінницької області
Ф. Р-881 1921
оп. 1
Спр. Приказы Наркомзема, приказы Подольского губисполкома, 235 арк.
од. зб. 22, арк. 168 - 171.
57. Державний архів Вінницької області
Ф. Р-925 1922 рік
оп. 2
Спр. Постановления, приказы Подольского губисполкома, губпрофсовета и др. документы, 757 арк.
од. зб. 161, арк. 130 - 132.
58. Правила здійснення полювання, його строки і способи : Постанова РНК УСРР від 10 липня 1923 року / Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянського уряду України. – 1923. - ч. 26. - арт. 390.
59. Про право мисливства : Постанова РНК УСРР від 10 липня 1923 року // Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянського уряду України. – 1923. - ч. 26 - арт. 389.
60. Про мисливську плату : Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 23 липня 1926 року // Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянського уряду України. – 1926. - № 50. – Ст. 332.
61. Державний архів Вінницької області
Ф. Р-595 1928
оп. 29
Спр. Обязательные постановления, приказы, циркуляры и другие документы окрисполкома, 210 арк.
од. зб. 2, арк. 110 - 112.
62. Адміністративний кодекс УРСР : Затверджений ВУЦВК 12.10.1927 року, введений в дію 1.02.1928 р. // Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1927. - № 63 - 65. – Ст. 239 - 240.
63. Про розміри штрафів, що їх встановлюють місцеві ограни влади за зламання обов’язкових постанов : Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 25 квітня 1931 року // Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянського уряду України. – 1931. - № 15. - арт. 85.
64. Про пам’ятники культури і природи : від 26 червня 1926 року Постанова ВУЦВК і РНК УСРР // Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянського уряду України. – 1926. - № 32-33. - арт. 259.
65. Про утворення приморських заповідників на берегах Чорного і Азовського морів : Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 14 липня 1927 року // Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянського уряду України. – 1927. - № 39. – Ст. 172.
66. Про мисливське господарство РСФСР : Положення, затверджене Постановою ВЦВК і РНК РСФСР від 10 лютого 1930 року // Хронологическое собрание законов, указов Президиума Верховного Совета РСФСР и Постановлений Правительства РСФСР. – Т. 2. – 1929 – 1939 гг. – М. : Государственное издательство юридической литературы, 1959. – 495 с.
67. Про державні природні заповідники УРСР : Постанова РНК УРСР від 1 липня 1937 року // Збірник законів уряду УРСР. - 1937. - № 47. – Ст. 168.
68. Про організацію державних республіканських заповідників пушного звіра і птиці : Постанова РНК УРСР від 27 рудня 1940 року // Збірник постанов уряду УРСР. - 1941. - № 2. – Ст. 17.
69. Про реорганізацію державної інспекції по мисливському промислу при Раді Міністрів УРСР в Головне управління в справах мисливського господарства при Раді міністрів УРСР : Постанова РНК УРСР від 8 квітня 1946 року // Збірник Постанов Уряду УРСР. – 1946. - № 8-9. – Ст. 51.
70. Про заходи щодо розвитку мисливських господарств Української РСР : Постанова уряду УРСР від 13 листопада 1950 року // Збірник Постанов уряду УРСР. – 1950. - № 21. – Ст. 135.
71. Про заходи подальшого розвитку мисливського господарства УРСР : Постанова Ради Міністрів УРСР від 17 липня 1956 року // Збірник Постанов уряду УРСР. – 1956. - № 13 – 14. – Ст. 144.
72. Державний архів Вінницької області
Ф. Р-3945 1956
Спр. Приказы Министерства сельского хозяйства, решения Винницкого облисполкома и райсоветов области и другие документы, 550 арк.
оп. 6
од. зб. 67, арк. 426 - 427.
73. Про заходи поліпшення ведення мисливського господарства Української РСР : Постанова Ради Міністрів УРСР від 13 липня 1959 року // Збірник Постанов уряду УРСР. - 1959. - № 7. – Ст. 91.
74. Про заходи щодо посилення охорони рибних запасів у водоймах СРСР : Постанова Ради Міністрів СРСР від 10 грудня 1969 року / Об охране окружающей среды // Сборник документов партии правительства 1917-1985 гг. / Сост. А.М. Галеева, М.Л. Курок. – Изд. третье, дополненное. – М. : Издательство политической литературы, 1986. – 415 с.
75. Довідник мисливця та рибалки / За ред. проф. О.П. Корнєєва. – К.: Видавництво «Урожай», 1972. – 240 с.Додин Е.В. Административная деликтология : Курс лекций. – Одесса : АОБАХВА. – 1997. – 115 с.
76. Про заходи по посиленню боротьби з порушення правил полювання і встановлення відповідальності за незаконну скупку, продаж і переробку шкурок хутрових звірів, добутих полюванням : постанова від 26 лютого 1973 //.
77. Державний архів Вінницької області
Ф. Р-2700 1973
Спр. Протокол ІХ сесії обласної Ради трудящих ХІІІ скликання і матеріали до нього від 25 березня 1973 року, 116 арк.
оп. 17
од. зб. 1100, арк. 221 - 222.
78. Про посилення відповідальності за порушення правил полювання і встановлення відповідальності за незаконну скупку, продаж і переробку шкурок хутрових звірів, добутих полюванням Указ Президії Верховної Ради УРСР від 28 квітня 1973 року // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1973. – № 20. – Ст. 172.
79. Про полювання та мисливське господарство : Положення, затверджене Постановою Ради Міністрів УРСР від 8 серпня 1969 року / Збірник постанов уряду УРСР. – 1969. - № 8. – Ст. 106.
80. Про охорону і використання тваринного світу : Закон СРСР від 25 червня 1980 року // Відомості Верховної Ради СРСР. - № 27. – Ст. 529.
81. Про охорону і використання тваринного світу : Закон УРСР від 27 листопада 1981 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1981. - № 49. – Ст.834.
82. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року // Відомості верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1123.
83. О внесении изменений в ст. 85 КоАП : Указ Прзидії УРСР від 3 квітня 1986 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1986. - № 15. – Ст.326.
84. Про тваринний світ : Закон України від 3 березня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 15. – Ст. 70.
85. Про мисливське господарство та порядок проведення полювання : Положення, затверджене Постановою Ради Міністрів УРСР від 20 липня 1996 року // Збірник Постанов уряду УРСР. - 1997. - № 15. – Ст. 397.
86. Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України з питань охорони навколишнього середовища : Закон України від 6 березня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 15. – Ст. 70.
87. Якимов А.Ю. Повышенная отвественность за неоднократное совершение административных правонарушений (правовые и организационные вопросы) // Государство и право. – 2007. – № 8. – С. 5-13.
88. Кримінальний кодекс Української РСР: Затверджений законом від 28 грудня 1960р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. - №2. – Ст.14.
89. Про мисливське господарство та полювання : Закон України від 22 липня 2000 року [Електронний ресурс] // http://zakon.rada.gov.ua.
90. Про тваринний світ : Закон України від 13 грудня 2001 року [Електронний ресурс] // http://zakon.rada.gov.ua.
91. Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України з питань мисливського господарства та полювання, охорони, використання і відтворення тваринного світу : Закон України від 11 липня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 7. – Ст. 58.
92. Материалы по истории рыбальства в России и в принадлежащих ей морях // Учен. записки Имперской Академии наук. - СПб. – 1854, Том 2 Вып. 4. – С.41-42.
93. Черныш А.П. Развитие присвающего хозяйства и характер природной среды в палеолите и мезолите на территории Прикарпатья // Палеокология древнего человека.- М. - 1977. - Вып.6. - С. 120-128.
94. Бибиков С.Н. Раскопки в навесе Фатьма – Коба в 1956 году // Краткие сообщения Института истории материальной культуры Академии наук ССР. – 1959. – Вып. 8. – С.114-121.
95. Неприна В.И. Рыболовство в мезолите – неолите в Украине. В кн.: Рыболовство и морской промысел в эпоху мезолита – раннего метала в лесной и лесостепной зоне Восточной Европы / Под. ред. Н.Н. Гуриной. – Ленинград : «Наука» Ленинградское отделение, 1991. – 247 с.
96. Гурина Н.Н. Некоторые общие вопросы изучения древнего рибальства и морского промысла на территории СССР. В кн.: Рыболовство и морской промысел в эпоху мезолита – раннего метала в лесной и лесостепной зоне Восточной Европы / Под. ред. Н.Н. Гуриной. – Ленинград : «Наука» Ленинградское отделение, 1991. – 247 с.
97. Мосияш С. Рыбальство в Древней Руси // Рыболов. – 1986. - № 5. – С. 55-58.
98. Хрестоматія з історії держави і права. У 2-х т. Навч. посіб. для юрид. вищих навч. закладів і факультетів / В.Д. Гончаренко, А. Й. Рогожин, О.Д. Святоцький / за ред. члена-кореспондента Академії правових наук В.Д. Гончаренко .Т. 1. – З найдавніших часів до початку ХХ ст.: – К. : Ін Юре, 1997. – 464 с.
99. Булгаков М.Б., Ялбуганов А.А. Росийское природоохраное законодательство ХІ-начало ХХ веков. – М. : Изд-во ЛЕГАТ. – 1997. – 83с.
100. Перевертайло Л.С. Административна ответственность за нарушение правил рыбальства иохраны рыбных запасов : дис. …. канд. юрид. наук: 12.00.02, Тюмень, 1999. – 173 с.
101. Полное собрание законов Российской империи / Собрание Второе. – Санкт-Петербург. – Т. ІV. -1700-1712. – 1208 с.
102. Полное собрание законов Российской империи / Собрание Второе. – Санкт-Петербург. – Т. ХІ. -1740-1743. – 988 с.
103. Вешняков В.И. Рыбальство и законодательство. - СПб. – 1884. – 507 с.
104. Синельников М. Принципы дореволюционного русского рыболовного законодательства / Рыболов.– 1986.– № 4.– С. 52-53.
105. Фалеев Н. Днепровское рыбаловство // Вестник рыбопромышленности. – 1895. - № 4. – С. 185-201.
106. Полное собрание законов Российской империи / Собрание Третье. – Санкт-Петербург. – Т. ХХІІ. -1902. – 1029 с.
107. Устав Сельского хозяйства. Свод законов Российской Империи. – Санкт-Петербург. – 1912 г. Том ХІІ. – Ч. 1. - Ст. 486-506.
108. Про націоналізацію рибного заповідника «Антоніни»: Постанова Української економічної ради від 11 лютого 1922 року // Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1922. - № 7. – Ст. 114.
109. Про організацію рибальства та рибної промисловості на Україні : Постанова ради Народних Комісарів України від 11 лютого 1921 року // Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1921. - № 12. – Ст. 58.
110. Про рибну промисловість : Декрет РНК України від 12 липня 1921 року // Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянського уряду України. – 1921. - № 14. – Ст. 369.
111. Статут Всеукраїнської Спілки Мисливців та Рибалок : Постанова РНК УРСР від 20 жовтня 1923 року / Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянського уряду України. – 1923. - № 21. – Ст. 92.
112. Про порядок ловлі риби в ловчий період : Постанова економічної Ради України від 5 травня 1922 року // Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянського уряду України. – 1922. - № 26. – Ст. 43.
113. Про порядок використання рибальства в промислових місцевинах загальнодержавного значення : Положення, затверджене Постановою РНК УРСР від 17 липня 1923 року // Збірник узаконень та розпоряджень Робітничо-Селянського уряду України. – 1923. - № 11. – Ст. 62-63.
114. Про впорядкування вилову і охорони промислових молюсків у водоймах УРСР: Постанова РНК УРСР 22 грудня 1937 року // Збірник Законів уряду УРСР . - 1937. - № 59 . – Ст. 221.
115. Про захисту по розвитку рибного господарства в районах малого рибальства УРСР: Постанова РНК УРСР від 29 квітня 1940 року // Збірник постанов уряду УРСР . – 1940 . - № 12-14 . – Ст. 80.
116. Про охорону природу на території Української РСР: Постанова РНК УРСР від 14 травня 1949 року // Збірник постанов уряду УРСР. – 1949. - № 11. – Ст.40.
117. Про заходи по поліпшенню охорони природи УРСР: Постанова ЦК КП(б) України і Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1958 року // Збірник постанов уряду УРСР. – 1958. - № 6. – Ст. 106.
118. Про відтворення та про охорону рибних запасів у водоймах УРСР: Постанова Ради Міністрів УРСР від 10 жовтня 1958 року // Збірник постанов уряду. - № 10. – Ст. 190.
119. Про Українську Державну інспекцію по охороні та регулюванню рибальства: Положення, затверджене Постановою Ради Міністрів України від 1958року // Збірник постанов уряду УРСР. – 1958. - № 12. – Ст. 225.
120. Про встановлення штрафів за порушення правил охорони та використання водних ресурсів Української РСР: Постанова ради Міністрів УРСР від 7 липня 1962 року // Збірник постанов уряду УРСР. – 1962. - №7. – Ст. 49.
121. Про посилення адміністративної відповідальності за порушення правил рибальства і охорони рибних запасів у водоймах СРСР: Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24 червня 1964 року // Відомості Верховної Ради СРСР. – 1964. - № 14. – Ст. 158.
122. Правила промислу морських рослин та водних безхребетних: Наказ Міністерства рибного господарства СРСР 17 січня 1966 року / Сборник нормативных актов по охране природы / Под. ред. В.М. Блинова. – М. : Юридическая литература. – 1978. – 584 с.
123. Про міністерство рибного господарства СРСР: Положення, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР 30 квітня 1968 року // Збірник постанов СРСР. – 1968. - № 9. – Ст. 57.
124. Про заходи щодо посилення охорони рибних запасів у водоймах СРСР : Постанова Ради Міністрів СРСР від 10 грудня 1969 року / Об охране окружающей среды // Сборник документов партии правительства 1917-1985 гг. / Сост. А.М. Галеева, М.Л. Курок. – Изд. третье, дополненное. – М. : Издательство политической литературы, 1986. – 415 с.
125. Про посилення відповідальності за забруднення моря речовинами, шкідливим для здоров’я людей та для живих ресурсів моря : Указ Президії Верховної Ради СРСР від 26 лютого 1974 року / Об охране окружающей среды // Сборник документов партии правительства 1917-1985 гг. / Сост. А.М. Галеева, М.Л. Курок. – Изд. третье, дополненное. – М. : Издательство политической литературы, 1986. – 415 с.
126. Правила охраны и промысла морских млекопитающих : Приказ Министерства рыбного хозяйства СССР от 11 июня 1975 года // Сборник нормативных актов по охране природы / Под ред. В.М. Блинова. – М. : Юридическая литература, 1978. – 584 с.
127. Про порядок вилову риби цінних порід по ліцензіям : Типове положення, затверджене Наказом Міністерства рибного господарства СРСР від 31 січня 1977 року / Рыбоохрана : Сборник нормативных актов / Под ред. В.М. Каменцева. – М. : Юридическая литература, 1988. – 345 с.
128. Про упорядкування спортивного і любительського рибальства : Постанова Ради Міністрів СРСР від 13 травня 1976 року // Собрание Постановлений правительства СССР. – 1976. - № 10. – Ст. 47.
129. Про охорону рибних та інших живих ресурсів у прилягаючих до узбережжя СРСР морських районах : Положення від 25 грудня 1977 року //
130. Правила любительського та спортивного рибальства у внутрішніх водоймах : Наказ Укрдержрибвод від 9 січня 1984 року / Сборник нормативных материалов по охотничьему и рыболовному хозяйству / Под ред. Н.А. Коржа; Сост. Д.В. Малышев. – К. : «Урожай», 1987. – 427 с.
131. Правила змагань по риболовному спорту УРСР : Наказ Федерації риболовного спорту Держкомспорту УРСР від 25 лютого 1987 року / Сборник нормативных материалов по охотничьему и рыболовному хозяйству / Под ред. Н.А. Коржа; Сост. Д.В. Малышев. – К. : «Урожай», 1987. – 427 с.
132. Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення : Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року [Електронни