АДМІНІСТРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ГАРМОНІЗАЦІЄЮ ДІЯЛЬНОСТІ ІНТЕГРОВАНИХ АГРОПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

brief description

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ШАРІПОВА ОЛЬГА СЕРГІЇВНА

УДК 658.3:65.01 005: 658

АДМІНІСТРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ
ГАРМОНІЗАЦІЄЮ ДІЯЛЬНОСТІ ІНТЕГРОВАНИХ
АГРОПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність: 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(економіка сільського господарства і АПК)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Луганськ, 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ГАРМОНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРОПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ АГРАРНОЇ РЕФОРМИ 18
1.1. Сучасний стан агропромислового комплексу України 18
1.2. Методологічні основи поняття «гармонізація» та її значення при управлінні підприємствами АПК 37
1.3. Стан гармонічності розвитку та функціонування агропромислових підприємств 58
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 88
РОЗДІЛ 2 НАУКОВІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ 93
2.1. Розвиток та ефективність інтеграційних процесів у АПК 93
2.2. Фактори та переваги інтеграції 119
2.3. Форми та напрями створення інтегрованих агропромислових підприємств 134
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 158
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО АДМІНІСТРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ГАРМОНІЗАЦІЄЮ ДІЯЛЬНОСТІ ІНТЕГРОВАНИХ АГРОПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ 161
3.1. Визначення об'єктів гармонізації 161
3.2. Роль і особливості адміністрування в забезпечені гармонізації діяльності 192
3.3. Процесний підхід до побудови системи адміністративного управління гармонізацією діяльності 226
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3
247
РОЗДІЛ 4. МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ З ОЦІНКИ СТАНУ АДМІНІСТРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ГАРМОНІЗАЦІЄЮ ДІЯЛЬНОСТІ ІНТЕГРОВАНИХ АГРОПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ 251
4.1. Підхід до оцінки рівня та стану гармонізації діяльності 251
4.2. Оцінка гармонізації операційної діяльності 264
4.3. Оцінка гармонічності використання мотиваційних інструментів та управління соціальними процесами 305
4.4. Оцінка гармонічності внутрішньосистемних управлінських зв'язків 327
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4 344
РОЗДІЛ 5 ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ДОСЯГНЕННЯ НЕОБХІДНОГО РІВНЯ АДМІНІСТРУВАННЯ ГАРМОНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНТЕГРОВАНИХ АГРОПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ 347
5.1. Основні положення з побудови механізму управління забезпечення необхідного рівня адміністрування гармонізації діяльності 347
5.2. Формування методичної бази функціонування аналітичного блоку механізму управління 373
5.3. Результати моніторингу за удосконаленням адміністративного управління гармонізацією діяльності інтегрованих агропромислових підприємств 391
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 5 406
ВИСНОВКИ 410
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 428
ДОДАТКИ 457
А Основні показники діяльності підприємств на базі яких здійснено дослідження стану гармонійності їх розвитку 458
Б Показники оцінки стану адміністрування робіт з гармонізації операціної діяльності 472
В Показники оцінки стану адміністрування робіт з гармонізації використання мотиваційних інструментів та управління соціальними процесами 486
Д Показники оцінки стану адміністрування робіт з гармонізації внутрішньо системних управлінських зв’язків 494
Ж Напрями програм діяльності агропромислових підприємств на базі яких було здійснено дослідження 500
З Результати дослідження тенденцій та закономірностей в рівні забезпечення гармонізації здійснення виробничих та логістичних процесів 501
К Тенденції та закономірності в рівні забезпечення гармонічності використання ресурсів 531
Л Тенденції та закономірності в рівні забезпечення гармонічності використання мотиваційних інструментів та управління соціальними процесами 557
М Тенденції та закономірності в рівні забезпечення гармонізації інформаційного обміну та синхронізації діяльності управлінського персоналу 582
Н Результати досліджень рівня адміністрування – вихідні дані 611
П Регресійні розрахунки 630

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Розвиток агропромислового комплексу України, як пріоритетної галузі національної економіки, зорієнтовано на забезпечення продовольчої безпеки держави, зростання її експортного потенціалу. Для економіки України агропромисловий комплекс є надзвичайно важливою ланкою, яка значною мірою визначає соціальний та економічний стан країни. Крім того, аграрний сектор є одним із основних бюджетоутворювальних секторів національної економіки, частка якого у ВВП України за останні роки становить 8 – 9 відсотків, а також займає друге місце серед секторів економіки в товарній структурі експорту.
Однією з особливостей АПК є наявність великої кількості підприємств і суб’єктів господарювання різних форм власності та масштабу діяльності. Це визначає розпорошеність інвестиційних ресурсів у галузі, складність їх концентрації. Можливість суб’єктів господарювання суттєво задовольняти потреби в інвестиційних ресурсах агропромисловий комплекс залежить від механізмів та способів їх інтеграції. Перехід агропромислових підприємств до інтегрованих породжує проблеми, які суттєвого ускладнюють управління ними, а саме: організацію внутрішньої виробничої структури підприємств, вирішення різноманітних управлінських завдань, координацію діяльності структурних підрозділів через збільшення внутрішніх зв’язків. Без зміни ставлення до управління інтегрованими агропромисловими підприємствами (ІАПП), визначення нових цілей та вимог, які спрямовані на забезпечення достатнього рівня організованості та результативності управлінської діяльності, забезпечити ефективність і стійкість їх функціонування складно.
Виходячи з потреб теорії та практики найважливіших завдань організації процесу управління інтегрованими агропромисловими підприємствами є забезпечення узгодженості та збалансованості функціонування його підрозділів і окремих об’єктів. Це визначає важливість та значимість забезпечення гармонійності взаємодії та функціонування як управлінських, так і виробничих підрозділів. Гармонізація діяльності є досить складним і комплексним поняттям, яке різнобічно характеризує результати функціонування системи управління та організації діяльності підрозділів ІАПП.
Гармонізацію діяльності і роботи з її забезпечення необхідно розглядати як специфічний об'єкт управління. Управління цим об'єктом пов'язано з вирішенням поточних та оперативних завдань, спрямованих на забезпечення необхідної якості і надійності дій виконавців, що є прерогативою адміністративного управління. Це означає, що тільки на основі ретельного здійснення адміністративного управління роботами та діями виконавців, які спрямовано на досягнення та підтримку необхідного рівня гармонізації діяльності, можливо забезпечити високий організаційний рівень і стабільність функціонування ІАПП. Стабільність і високий організаційний рівень функціонування ІАПП є основою кон-курентоспроможності й отримання високих економічних результатів та визначає актуальність і важливість проблем, що розглядаються.
У спеціальній науковій літературі практично відсутні роботи, які повністю висвітлюють все коло зазначених проблем та питань. Окремі аспекти даної проблеми досить глибоко і комплексно досліджувалися рядом авторів. Проблеми реформування АПК України дістали значного розвитку у теоретичних, методичних та прикладних аспектах в роботах В.Г.Андрійчука, П.П. Борщевського, П.І. Гайдуцького, М.І. Долішнього, Р.А. Івануха, А.М. Кандиби, М.В. Кузубова, І.І. Лукінова, М.Г. Лобаса, В.М. Малеса, М.М. Паламарчук, О.М. Онищенка, П.П. Руснака, П.Т. Саблука, В.О. Точиліна Л.О. Шепотько, В.В. Юрчишина та інших.
В роботах цих авторів проведено досить глибокий і комплексний аналіз проблем організації управління агропромисловими підприємствами та проблем забезпечення їх успішного функціонування. Проте цілий ряд питань не отримало достатнього розгляду та вимагає більш обґрунтованого дослідження. Серед них ті, що стосуються теоретичних і методологічних аспектів управління розвитком та функціонуванням агропромислових підприємств в ринкових умовах, науково-організаційних основ планування і менеджменту та входження агропромислового сектору України у світовий економічний простір.
В останні роки проблемам визначення стратегії розвитку та державного регулювання АПК приділяється значна увага з боку вітчизняних вчених економістів-аграрників. Цьому присвячені наукові дослідження і публікації С.М. Кваши, М.Ф. Кропивка, П.Т. Саблука, В.П. Ситника, В.Б. Шкляра, В.В. Юрчишина та інших.
Проблеми гармонізації діяльності організацій, підприємств та агропромислових підприємств досліджувалися фахівцями різних сфер діяльності, таких як теорії систем, автоматизації управління, теорії організації, а також філософами і соціологами з різних точок зору. До найбільш відомим вчених, що досліджували питання гармонізації діяльності слід віднести праці Августина Блаженного, Аристотеля, М.М. Бахтіна, М.О. Бердяєва, Г.В.Ф. Гегеля, Гребля, А.В. Демічева, І. Канта, Г.В. Лейбніца, В.Т. Мещерякова, Д.В. Пивоварова, Платона, О.С. Разумовського, М.Н. Руткевича, В.Н. Сагатовського, B.C. Соловйова, Е.М. Сороко, М. Хайдеггера, Цицерона, К. Ясперса та інших.
У цих роботах гармонізація розглядається як найважливіша характеристика і параметр результатів діяльності підприємств і організацій. Питання, за рахунок чого, яких робіт та дій цей параметр повинен забезпечуватися, розглядаються епізодично, не в комплексі, що визначає необхідність додаткових досліджень в цьому напрямі.
Проблеми інтеграції агропромислових підприємств досліджувалися і розглядалися такими вченими й фахівцями як Г.В. Балабанов, Т.В. Багрій, В.В. Гладій, О.П. Гогуля, О.М. Кобзєв, Г.В. Семенченко, А.А. Сахно, О.М. Фрайчук, Р.О. Язиніна, М.Д. Янків. В цих роботах представлено різні підходи до систематизації форм і методів об'єднання зусиль для досягнення спільних цілей інтеграційних процесів в АПК. Розглянуто особливості функціонування інтегрованих підприємств та агропромислових підприємств, процесів диверсифікації діяльності підприємств, як на основі інтеграції, так і на основі стратегії їх розвитку. У той же час проблеми, що виникають у сфері управління такими інтегрованими структурами, з урахуванням особливостей глобалізації економіки і загострення конкурентної боротьби, зростання складнощів управлінських завдань, що вирішуються, розглянуто недостатньо детально й вимагають більш глибокого вивчення.
Проблемам розвитку, організації та управління агропромисловим ком-плексом загалом і його окремих галузей приділяли увагу такі відомі вчені як: Г. Балабанов, В.І. Богачов, К. Іванов, В. Крючков, І. Мукомель, В. Нагірна, Я. Олійник, М.М. Паламарчук, М. Пістун, А. Ракитніков, О.І. Тацій, В.Г. Ткаченко, О.В.Ульянченко, О.В.Фінагіна та багато інших.
В сучасних роботах, які присвячено проблемам менеджменту підпри-ємств, питання адміністративного управління суб'єктами, що господарюють, у тому числі агропромисловими підприємствами, є відносно новими і недостатньо вивченими.
Дослідження в області адміністративного управління сьогодні активно проводяться такими російськими й українськими вченими як О.В. Алєксєєв, І.А. Василенко, Г.І. Дібніс, В.Ф. Кравченко, Г.Р. Латфуллін, А.П.Мельнічук, Л.Б. Миротін, Б.В. Новіков, В.І. Пігалов, О.В. Райченко, Г.Ф. Сініок та ін-ших. У той же час, дана проблема розглядається як загально методична, без урахування особливостей таких специфічних об'єктів адміністративного управління, як роботи та дії виконавців із забезпечення гармонізації діяльності.
Аналіз робіт та підходів до вирішення даної проблеми показує, що вона не вивчена комплексно з позиції єдиної методологічної бази і вимагає нових підходів та додаткових досліджень. Це визначає актуальність проблеми, що розглядається та її перспективність у науковому та практичної плані.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів наукових досліджень Східноукраїнського національного університету імені В.І. Даля Міністерства освіти і науки, молоді та спорту. При виконанні держбюджетної теми ДН-33-03 „Розробка механізму управління конкурентоспроможністю суб’єктів господарської діяльності в умовах глобалізації” (номер держреєстрації 0103U000421, 2003-2005 рр.) здобувачем обґрунтовано теоретико-методологічні засади інтеграційних процесів в Україні, обґрунтовано та систематизовано фактори і переваги інтеграції підприємств різних форм господарювання, визначено форми та напрями створення інтегрованих підприємств. В межах держбюджетної теми ДН-33-06 „Методологічні основи управління функціонуванням та розвитком суб’єктів господарської діяльності в епоху економіки знань” (номер держреєстрації 0106U000293, 2006-2008 рр.) розроблено основні положення щодо адміністративного управління, визначено місце і роль в системі управління підприємством. У процесі виконання держбюджетної теми ДН-07-09 „Методологічні основи управління суб’єктом господарської діяльності в умовах інноваційного роз-витку економіки та економіки знань” (номер держреєстрації № 0109U000083, 2009-2011 рр.) запропоновано методологічні підходи та розроблено систему показників оцінки рівня адміністрування гармонізації діяльності.
Розробка механізму управління забезпечення оптимального рівня адміністрування гармонізації діяльності інтегрованих агропромислових підприємств здобувачем здійснена у Луганському національному аграрному університеті при виконанні держбюджетної теми „Формування організаційно-економічного управління діяльністю підприємства в умовах глобалізації економіки” (номер держреєстрації 0108U010053).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних положень з розвитку системи наукових засад адміністративного управління гармонізацією діяльності інтегрованих агропромислових підприємств з урахуванням сучасних тенденцій світового та національного господарського комплексу.
Для досягнення мети дослідження в дисертаційній роботі поставлені та вирішені такі наукові та практичні завдання:
теоретично обґрунтувати та методологічно визначити концептуальні засади формування концепції гармонізації діяльності агропромислових підприємств;
обґрунтувати теоретико-методологічні засади розвитку підприємств різних організаційно-правових форм господарювання в умовах аграрної реформи;
удосконалити категорійний апарат за рахунок авторського тлумачення понять „гармонізація”, „інтеграція” та „адміністративне управління”;
визначити ключові проблеми функціонування агропромислових підприємств та їх впливовість на гармонійність розвитку;
обґрунтувати та систематизувати фактори та переваги інтеграції агроп-ромислових підприємств;
розробити науково-практичні засади визначення об’єктів гармонізації у процесі формування інтегрованих агропромислових підприємств;
визначити роль та характерні риси адміністративного управління в забезпечені гармонізації діяльності інтегрованих агропромислових підпри-ємств;
запропонувати методологічні підходи до оцінки стану адміністратив-ного управління гармонізацією діяльності інтегрованих агропромислових підприємств;
розробити систему показників оцінки рівня адміністрування робіт з гармонізації діяльності;
обґрунтувати основні положення з формування механізму управління забезпечення оптимального рівня адміністрування гармонізації діяльності;
розробити методичну базу функціонування аналітичного блоку механі-зму управління забезпечення оптимального рівня адміністрування гармонізації діяльності;
провести апробацію методичної бази функціонування аналітичного блоку механізму управління при дослідженні тенденцій та закономірностей в рівні адміністрування гармонізації діяльності інтегрованих агропромислових підприємств за різними цільовими напрямами;
впровадити рекомендації та здійснити апробацію отриманих результатів досліджень в практику діяльності інтегрованих агропромислових підприємств.
Об’єктом дослідження є сучасні управлінські процеси та явища, що пов'язані з гармонізацією діяльності інтегрованих агропромислових підпри-ємств.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та практичних засад, які забезпечують адміністративне управління гармонізаці-єю діяльності інтегрованих агропромислових підприємств.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукуп-ність способів наукового пізнання, загальних методів, прийомів і принципів, що використовувалися в процесі дослідження. Теоретичною основою роботи послугували фундаментальні положення класичної філософії, політичної економії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених у галузі управління підприємствами, інтеграції їх діяльності, управління та адміністрування, забезпечення гармонійності функціонування підприємств і їх підрозділів, методів оцінки функціонування підсистем управління підприємством.
Правове поле дослідження становили чинні законодавчі та нормативно-правові акти, офіційні статистичні дані Державного комітету статистики України і Головного управління статистики Луганської області, економічна й статистична інформація Міністерства аграрної політики та продовольства України, річна звітність та економічна інформація про діяльність окремих підприємств агропромислового комплексу як Луганської області, так і інших регіонів, матеріали анкетування та експертних оцінок, отримані автором, нормативні документи, теоретичні праці вітчизняних і зарубіжних авторів, інші спеціальні та науково-практичні інформаційні джерела, зокрема матеріали періодичних видань і спеціальні монографічні джерела за темою дисертаційного дослідження, а також результати власних досліджень і спостережень.
Для досягнення поставленої мети й виконання завдань у роботі використано низку загальнонаукових і спеціальних методів: спостереження та узагальнення (при визначенні стану адміністрування гармонізації діяльності в інтегрованих агропромислових підприємствах й розкритті сутності понять „гармонізація” та „адміністративне управління”); причинно-наслідковий (при дослідженні впливу стану адміністрування гармонізації діяльності на результати роботи окремих підрозділів та інтегрованих агропромислових підприємств в цілому); упорядкування (при систематизації та класифікації зв’язків та форм інтеграції підприємств агропромислової галузі); метод порівнянь (при визначенні понять „гармонізація” та „гармонія”, „адміністративне управління” та „адміністрування”; дослідженні тенденцій і закономірностей впливу рівня гармонізації діяльності на функціонування ІАПП); структурно-логічний аналіз (при визначенні цільових напрямів адміністрування та списків комплексу бізнес-процесів адміністрування робіт з гармонізації діяльності в ІАПП); ситуаційний аналіз (при досліджені рівня адміністративного управління гармонізацією діяльності); процесний підхід (при побудові системи адміністративного управління гармонізацією діяльності інтегрованих агропромислових підприємств); системний підхід (при визначенні системи показників оцінки стану адміністративного управління гармонізацією діяльності ІАПП); метод експертної оцінки (при дослідженні значення гармонізації в діяльності агропромислових підприємств); економіко-математичний (при визначенні підходів до оптимізації рівня адміністрування гармонізації діяльності); економіко-статистичний (при дослідженні розвитку агропромислових підприємств; при аналізі результатів дослідження стану адміністративного управлення гармонізацією діяльності); експериментальний (при впроваджен-ні отриманих результатів досліджень у практику роботи підприємств); моделювання (при побудові моделі бізнес-процесів адміністрування гармонізації діяльності); метод наукового узагальнення (при підведені підсумків дослідження); графічний метод (для наочного подання теоретичного та методичного матеріалу дисертації).
Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у створені методологічних засад адміністративного управління гармонізацією діяльності, які ґрунтуються на удосконалені категорійного апарату, сутності та значені гармонізації в управлінні підприємствами, методах, принципах, підходах, інструментах, моделях, урахованих у розробленій концепції адміністративного управління, що забезпечує гармонізацію діяльності та розвиток інтегрованих агропромислових підприємств.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що:
уперше:
розроблено концепцію гармонізації діяльності агропромислових підприємств, що ґрунтується на засадах еволюційної динаміки світових інтеграційних процесів, реформування АПК України, глобалізації сільськогосподарських ринків та використанні новітніх розробок менеджменту і дозволяє задавати напрями кількісних та якісних змін у системі розвитку адміністративного управління;
визначено сутність і характер адміністративного управління гармонізацією діяльності, виходячи зі специфіки робіт, що виконуються, та бізнес-процесів, що здійснюються виконавцями для забезпечення гармонійності вирішення завдань управління діяльністю, як структурних підрозділів та підприємств, що входять до складу ІАПП, так і всієї структури в цілому, що дозволяє забезпечити оптимальний рівень адміністрування гармонізації діяльності;
розроблено систему показників оцінки рівня адміністрування на підс-таві запропонованого методу визначення процесів та робіт, що здійснюються за визначеними цільовими напрямами, з використанням методів лінійної трансформації показників для забезпечення їх порівнянності та можливості інтегрування, що дозволяє визначати як локальні, так і загальні критичні явища, які виникають у гармонізації діяльності та своєчасно їх усувати;
запропоновано методичні положення з проведення дослідження стану адміністрування гармонізації діяльності що складаються з етапів аналізу розрахунків показників рівня адміністрування за певним цільовим напрямом, аналізу взаємозв’язку між станом адміністрування робіт з гармонізації й результатами діяльності підрозділів та інших, використання яких дозволяє визначати тенденції та закономірності в рівні забезпечення гармонізації діяльності, здійснювати комплексну оцінку та визначати найбільш актуальні напрями удосконалення адміністративного управління, запобігати втратам від зниження рівня гармонізації діяльності, отримати моделі для прогнозування впливу наслідків змін у стані адміністрування гармонізації діяльності ІАПП на результати їх роботи;
удосконалено:
методологічні засади щодо визначення об’єктів гармонізації діяльності підрозділів ІАПП на основі методу побудови об’ємної моделі опису різних сфер діяльності з визначенням зон їх перетину та визначення загальної множини бізнес-процесів, що гармонізують за спеціально розробленим алгоритмом, який дозволяє комплексно визначити об’єкти гармонізації та забезпечити адміністрування їх діяльності;
методичні положення щодо забезпечення необхідного рівня адміністра-тивного управління гармонізацією діяльності на основі використання спеціального механізму, який базується на використанні ієрархічних структур як цільового, так і бюрократичного типу, із урахуванням системи цілей та завдань; використанні методів моніторингу; здійсненні локальних та інтегральних оцінок стану окремих цільових напрямів адміністрування гармонізації діяльності; формуванні необхідних комплексів робіт для підвищення рівня гармонізації діяльності як підрозділів, так ІАПП у цілому;
систематизацію цільових напрямів адміністрування гармонізації діяльності, робіт та процесів, які здійснюються в рамках цих напрямів на основі методів матричного моделювання, процесного підходу, що дозволяє визначити групи об’єктів оцінки, визначити множину показників, на базі яких можливо будувати систему моніторингу за станом адміністрування гармонізації діяльності інтегрованих агропромислових підприємств та визначити напрями її удосконалення;
отримало подальшого розвитку:
визначення поняття „гармонія”, „гармонійність”, „гармонізація”, „інтеграція”, „адміністративне управління” та їх поширення трактування за рахунок новітніх процесів у системі знань менеджменту, а також виходячи з досвіду застосування в практиці управління підприємствами, що дозволяє більш точно забезпечити оцінку гармонійності процесів та їх характеристик у діяльності ІАПП;
обґрунтування ролі та місця адміністративного управління в системі управління інтегрованого агропромислового підприємства як необхідного елементу, який забезпечує повноту та якість виконання прийнятих рішень та затверджених планів, що дозволило визначити вимоги до побудови системи адміністративного управління гармонізацією діяльності ІАПП;
фундаментальні положення щодо кількісних і якісних методів здійс-нення досліджень і проведення аналізу тенденцій стану адміністрування гар-монізації діяльності ІАПП шляхом поєднання різних видів графічного, статистичного, логічного та семантичного аналізу на основі їх застосування для розгляду різних аспектів і характеристик процесів, що досліджуються, які пов'язані з адміністративним управлінням і його результативністю, що дозволяє забезпечити оптимальний рівень гармонізації діяльності інтегрованих агропромислових підприємств.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати та розроблені рекомендації є методичною базою щодо забезпечення оптималь-ного рівня адміністративного управління гармонізацією діяльності інтегрованих агропромислових підприємств.
До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо розробки об’єктно-операційної моделі бізнес-процесів адміністрування гармонізації діяльності; комплексів робіт, які визначають зміст процесів удосконалення адміністрування гармонізації діяльності; системи показників оцінки рівня адміністрування гармонізації діяльності; методичних положень з проведення дослідження стану адміністративного управління за цільовими напрямами гармонізації діяльності; моделі для прогнозування впливу підвищення рівня адміністративного управління гармонізацією діяльності інтегрованих агропромислових підприємств на кінцеві результати роботи; спеціального механізму управління забезпечення оптимального рівня адміністрування; методичної бази щодо здійснення моніторингу за станом адміністративного управління гармонізацією діяльності.
Результати дисертаційної роботи використано Луганською обласною державною адміністрацією, Головним управлінням агропромислового розвитку (довідка № 25-163 від 15.02.2011); ПП ВКК „Альонка” (акт впровадження № 24/П від 11.04.2011); ТОВ „МПЗ „МілаМ” (акт впровадження № 332 від 14.06.2011); ТОВ „НВ „Долина” (акт впровадження № 266 від 25.04.2011); ПСП „Дар’їновське”, (довідка № 37/2 від 05.05.2011); ТОВ „АгроБудІндустрія” (довідка № 63 від 17.06.2011).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висно-вки дисертаційної роботи є авторським результатом самостійного дослідження щодо адміністративного управління гармонізацією діяльності інтегрованих агропромислових підприємств. З наукових робіт, які опубліковано у співавторстві, у дисертаційному досліджені використані тільки ті ідеї та положення, які отримано автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Одержані результати наукового дослідження, висновки та пропозиції доповідалися й були схвалені на VIII Міжнародній науково-практичній конференції „Університет і регіон: Проблеми сучасної освіти” (м. Луганськ, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Наука – 2004” (м. Луганськ, 2004 р.), ІІІ Міжнарод-ній науково-практичній конференції „Маркетингові дослідження в Україні” (м. Ялта, 2004 р.), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні” (м. Ялта, 2006 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні” (м. Ялта, 2007 р.), XIII науково-практичній конференції „Університет і регіон: Проблеми сучасної освіти” (м. Луганськ, 2007 р.), ІV Міжнародній практичній конференції „Методологія та практика менеджменту на порозі XXI століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (м. Полтава, 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Менеджмент соціально-культурної сфери: стан та перспективи розвитку” (м. Луганськ, 2009 р.), ІІІ Міжнародній практичній конференції „Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності” (м. Сімферополь-Ялта, 2009 р.), І Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні питання теорії та практики менеджменту” (м. Луганськ, 2010 р.), Науковій конференції професорсько-викладацького складу „Університетська наука – 2010”, (м. Лу-ганськ, 2010 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції „Методологія та практика менеджменту на порозі XXI століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (м. Полтава, 2010 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції „Ділове та державне адміністрування” (м. Луганськ Слов’янськ, 2011).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 49 науко-вих працях, серед яких – 4 монографії, у тому числі дві одноосібні, 19 статей у наукових журналах, 12 статей у збірниках наукових праць та 14 публікацій - у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 75,4 д.а., з яких автору належать 61,7 д.а.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів і висновків, викладених на 427 сторінках машинописного тексту. Матеріали роботи містять 70 таблиць і 46 рисунків, які подано на 87 сторін-ках. Список використаних джерел із 332 найменувань уміщено на 29 сторінках, 11 додатків – на 181 сторінці.

bibliography

ВИСНОВКИ

Проведені теоретичні дослідження дозволили сформувати наступні ви-сновки:
Агропромисловий комплекс України є найважливішою галуззю націо-нальної економіки, яка визначає не тільки продуктову безпеку країни, але й є перспективним напрямом участі України в глобальному світовому господар-стві. Агропромисловий комплекс являє собою багатогалузеву структуру, яка включає у свій склад галузі, що пов'язані з виробництвом сільськогосподар-ської продукції, її переробкою, з виробництвом необхідного обладнання, те-хніки, а також елементи ринкової інфраструктури, що обслуговують підпри-ємства АПК. Цим визначається складність АПК як об'єкта управління в ці-лому, а також складність і особливість управління підприємствами й галузя-ми, що входять в АПК.
Сучасний стан сільського господарства і всього агропромислового комплексу є результатом проведеної аграрної реформи. Робота, яка була проведена з початку 1990 років по теперішній час, дозволила трансформува-ти агропромисловий сектор з адміністративно керованого до керованого на основі ринкових відносин, хоча із значним втручанням держави. У процесі реформування аграрного виробництва традиційні форми господарювання було перетворено у господарські форми на основі: створення сільськогоспо-дарських підприємств; розвитку приватних підприємств, у вигляді фермер-ських хазяйств; активізації діяльності населення з виробництва сільгосппро-дукції – селянських господарств, що дозволило підвищити ефективність дія-льність агропромислових підприємств, та зробити їх прибутковими.
Аналіз статистичних даних про результати діяльності АПК України за останнє десятиліття показує, що незважаючи на періодично виникаючі не-сприятливі погодно-кліматичні умови, досягнуто певний, стійкий рівень роз-витку галузі, що дозволяє підприємствам АПК України не тільки забезпечу-вати потреби держави в основних продуктах харчування, але й розширюва-ти свою присутність на світовому ринку. У той же час аналіз динаміки стати-стичних даних показує, що існують галузі аутсайдери, які втрачають свої по-зиції на ринку або розвиваються значно повільніше. В основному це пов'яза-но з виробництвом м'яса й молока. Таке положення визначається, як суб'єк-тивними, так і об'єктивними факторами, а також недоліками в діючій моделі державного регулювання роботи підприємств АПК. Подолання таких нега-тивних явищ може бути досягнуто, як за рахунок активної державної підт-римки галузей аутсайдерів, так і за рахунок інтеграції успішних і менш ус-пішних підприємств, особливо якщо вони пов’язані загальною технологією одержання кінцевого продукту.
АПК України є об'єктом досить масштабної інвестиційної діяльності. Аналіз даних про обсяги й динаміку інвестицій показує, що поступово інвес-тиційна активність зростає. Кризові явища у світовій економіці погіршили цю ситуацію, але високий попит на сільськогосподарську продукцію все таки пі-дтримує досить значний рівень інвестиційної активності. Однією з проблем залучення інвестицій є підвищення інвестиційної привабливості й стійкості функціонування агропромислових підприємств. Це може бути досягнуто, в першу чергу, на основі інтеграції діяльності підприємств для підвищення за-логової вартості бізнесу та надійності. Крім того, це створює умови для концентрації власних інвестиційних ресурсів та вирішення за їх рахунок за-вдань щодо розвитку агропромислових підприємств.
Зміни, які відбуваються в агропромисловому секторі України, внаслі-док проведених реформ, по-різному позначаються на стані та розвитку аг-ропромислових підприємств. При загальних позитивних тенденціях змін об'ємних показників роботи підприємств вони розвиваються різними темпа-ми. Темпи розвитку підприємств залежать, як від об'єктивних факторів, по-в'язаних зі станом агропромислового сектору економіки України, так і су-б'єктивних факторів, обумовлених талантом, умінням і кваліфікацією заснов-ників та керівників різних форм сільськогосподарських підприємств. Здійс-нений аналіз, як безпосередньо результатів роботи агропромислових підпри-ємств за даними їх звітності, так і даних роботи підприємств агропромисло-вого сектору, що опубліковані в спеціальній літературі, наукових статтях по-казує відсутність контролю за дотриманням певних пропорцій та відповідно-сті у різних напрямах розвитку підприємств. Такі явні диспропорції, які спо-стерігаються свідчать про відсутність управління гармонійністю розвитку та функціонування агропромислових підприємств і на цій основі повного або раціонального використання можливостей як виробничої бази, так і мінливої фінансової бази. Проведений аналіз економічних показників розвитку агроп-ромислових підприємств показує наявність загальної проблеми, пов'язаної з незбалансованістю змін, що відбуваються на підприємствах, відсутністю ор-ганізованого, цілеспрямованого контролю за гармонійністю розвитку та фу-нкціонування агропромислових підприємств.
Проведені теоретичні дослідження в сфері гносеології, семантики та морфології поняття «гармонізація» і «гармонічність» діяльності, ролі і місця цих процесів в управлінні сучасними підприємствами, у тому числі й підпри-ємствами АПК, а також проведені дослідження особливостей та специфіки ін-теграційних процесів у сфері підприємницької діяльності підприємств АПК дозволяє зробити наступні висновки:
Поняття «гармонія» і «гармонізація» активно досліджувалося в різних філософських школах, починаючи від античної філософії й закінчуючи су-часними філософськими теоріями. Давньогрецькі філософи Аристотель, Де-мокріт, Платон, Сократ, К. Птолемей, Епікура, Боецій, А.Августин розгля-дали гармонію й гармонізацію як найважливішу характеристику навколиш-нього світу, як у предметах, так і в поведінці людини. «Гармонія» і «гармоні-зація» висувалися ними в якості найважливішої мети на досягнення якої спрямовані зусилля людей. Надалі в роботах Гегеля, Е.Канта, Г.В. Лейбніца, Шефтсбері питання гармонії й гармонізації одержали подальший розвиток з позицій діалектики й етики. У сучасних філософських напрямах, питання га-рмонізації активно вивчалися в роботах В.І. Вернадського, С.Ейзенштейна, О.Ф.Лосєва, В.П.Шестакова, М.А.Марутаєва, І.П.Шмельова, Е.Сороко та інших. Філософське розуміння ролі й значення гармонії й гармонізації зво-диться до сприйняття її як найважливішої характеристики будь-якої діяльно-сті, однією з головних цілей на досягнення якої повинні бути спрямовані зу-силля, як окремої особистості, так і колективів людей, об'єднаних спільною діяльністю. Аналіз гносеологічних коренів і підходів різних філософських шкіл дозволив сформулювати авторське визначення та розуміння сутності гармонізації діяльності.
Поняття «гармонізація» активно використовувалося й використовуєть-ся, як у класичних, так і сучасних школах менеджменту. У класичних школах гармонізація розглядалася як основний інструмент підвищення ефективності управлінської діяльності. В сучасних школах менеджменту гармонізація роз-глядається як найважливіший критерій, а в окремих випадках як ціль управ-лінської діяльності. Особливо важливу роль гармонізація грає при реалізації системного, процесного, ситуаційного підходів до управління, а також при проектному управлінні. Активне використання цими школами й підходами поняття «процесу» визначає необхідність дослідження методів та інструмен-тів гармонізації цих процесів, і за рахунок цього, забезпечення їх стійкості й ефективності.
Проведений аналіз економічних показників роботи різних агропроми-слових підприємств, а також проведені дослідження агропромислових підп-риємств різних областей України показує, що поряд з певними успіхами у діяльності підприємств спостерігається недооцінка проблем гармонізації їх розвитку та функціонування. Ця проблема є досить загальною для всіх регі-онів України та всіх видів агропромислових підприємств. Спостерігається тенденція, чим крупніше підприємство та масштабніша його діяльність, про-блемам гармонізації приділяється більше уваги, але все-таки недостатньо. Це визначається тим, що для крупних підприємств, втрати, які пов'язано не з га-рмонізованою діяльністю підрозділів суттєво критичніші та несуть більш значні економічні втрати. Розвиток інтеграції агропромислових підприємств, що пов'язаний із збільшенням масштабів діяльності, підвищує роль гармоні-зації та визначає необхідність більш ретельного відношення до цього пара-метру.
Трансформація сільського господарства до умов ринку та формування організаційно-правових форм господарювання відбувалася в складних умо-вах через порушення економічних зв'язків, значний диспаритет цін між реа-лізованою сільськогосподарською продукцією та матеріально-технічними ресурсами промислового походження, відсутністю самодостатньої кредитної системи та ліквідацією системи зональних цін і дотацій, що діяли за часів планової економіки. Створення агрохолдингів (аграрних об'єднань сільсько-господарських підприємств) стало своєрідною відповіддю аграрної економі-ки України вимогам ринку. Для реалізації їх конкурентних переваг необхід-на конструктивна аграрна політика, котра в умовах світової економічної кризи повинна стати пріоритетом в системі економічних перетворень. В пе-ршу чергу це стосується розробки стратегії розвитку сільського господарст-ва, удосконалення земельного законодавства та врегулювання відносин вла-сності, кредитування розвитку інфраструктури аграрного ринку та захисту вітчизняного товаровиробника, в тому числі шляхом обмеження імпорту. Це дозволить більш повно використовувати потенціал АПК України, активізу-вати підприємницьку діяльність у сфері сільгоспвиробництва, створить умо-ви для різних форм інтеграції агропромислових підприємств різних масш-табів діяльності і за рахунок цього створити високорентабельну, сучасну економіку аграрного сектора.
До основних причин, які сприяють розвитку інтеграційних процесів в агропромислових підприємствах, слід віднести: прагнення підвищити стій-кість своєї діяльності; можливість сконцентрувати достатній обсяг інвестицій-них ресурсів для вирішення масштабних завдань розвитку власного бізнесу; успішне протистояння конкурентам на ринку. Інтеграційні процеси відобра-жають об'єктивну необхідність концентрації капіталу при збереженні доста-тньої стійкості й керованості зростаючими підприємствами. Для вирішення цього завдання використовуються, як жорсткі форми інтеграції, на основі повного поглинання, так і м'які форми інтеграції, на основі налагодження спільної діяльності при збереженні оперативної самостійності в прийнятті управлінських рішень. Це визначає сутність і особливість сучасних підходів щодо інтеграції агропромислових підприємств.
Проведений аналіз та узагальнення матеріалів досліджень дозволяє зробити висновки, що агропромислові підприємства різних форм господа-рювання розвиваються не рівномірно. Спостерігається поступове відновлен-ня продуктивності сільського господарства. Для прискорення цього процесу необхідні певні зміни у сільськогосподарських виробників з метою підви-щення стійкості їх роботи та зростання дохідності. Одним з напрямів вирі-шення даної проблеми є об'єднання та співробітництво окремих сільгоспви-робників, інтеграція їх у різних формах, у тому числі й шляхом об'єднання. Такі процеси активно розвиваються в агропромисловому секторі та прояв-ляються у створенні й активному розвитку такої форми інтеграції агропро-мислових підприємств, як агрохолдинги, корпорації, асоціації та інші. Ство-рення та розвиток інтеграції агропромислових підприємств є проявом сучас-них міжнародних тенденцій в організації сільського господарства в Україні.
Специфіка підприємств АПК визначає наявність у їх бізнесі декількох одночасно реалізуємих напрямів діяльності, пов'язаних з виробництвом різ-них видів сільськогосподарської продукції, її переробки, зберігання, реаліза-ції. Це є основою диверсифікації діяльності агропромислових підприємств та розвитку інтеграційних процесів. В даний час спостерігається активізація ін-теграційних процесів, як на основі поглинання, так і на основі об'єднання в різні організаційні форми. В останні роки отримало розвиток перетворення господарських підприємств в акціонерні товариства, а потім в холдингові структури сучасного типу. Інтеграційні процеси, як показує аналіз, здійсню-ються, як у напрямі збільшення масштабів діяльності за рахунок поглинання й об'єднання діяльності, так й в напрямі диверсифікації діяльності, з метою більш глибокої переробки власної продукції або розширення своєї присут-ності на різних ринках. Все це підвищує стійкість роботи агропромислових підприємств, їх інвестиційну привабливість та інвестиційні можливості.
Аналіз особливостей діяльності інтегрованих агропромислових підп-риємств дозволяє виділити ряд суттєвих переваг: збільшення інвестиційної привабливості ІАПП за рахунок можливості більш глибокої переробки пер-винних продуктів та просування їх на ринок; підвищення стійкості діяльності ІАПП за рахунок, як концентрації капіталу, так і можливості маневру ресур-сами при зміні кон'юнктури на різних ринках; створення умов для накопи-чення необхідної інвестиційної маси ресурсів, що дозволяє реалізовувати ма-сштабні проекти; створення умов для підвищення рівня управління діяльніс-тю підприємств й підрозділів, що складають інтегровану структуру, як за рахунок концентрації ряду управлінських робіт та залучення для їх вико-нання кваліфікованих фахівців, аутсортсингових структур, так і за рахунок активного використання адаптивних структур управління в умовах досить високої динаміки ринку продукції АПК.
Створення ІАПП передбачає встановлення множини внутрішніх зв'яз-ків до вже існуючих. Без систематизації зв'язків, що виникають в ІАПП, мож-ливі помилки й втрати керованості окремими об'єктами. Це визначає необ-хідність класифікації існуючих зв'язків в ІАПП з урахуванням виникаючої внутрішньої кооперації, як у виробничій сфері, так й управлінської діяльнос-ті. Інтеграція агропромислових підприємств може здійснюватися в різних організаційних формах, яка визначають ступінь жорсткості й терміни інтег-рації. Вибір інтеграційної форми агропромислового підприємства повинен здійснюватися з урахуванням цілей інтеграції й диверсифікації, виробничої структури інтегрованих підприємств, розв'язуваних виробничих, комерцій-них і управлінських завдань, а також з урахуванням особливостей викорис-тання технології виробництва продукції ІАПП. Правильний вибір організа-ційної форми інтеграції дозволяє одержати максимальний синергітчний ефект від об'єднання різних підприємств і підрозділів.
Проведений аналіз методології та використання методів оцінки стану адміністрування робіт з гармонізації діяльності інтегрованих агропромисло-вих підприємств дозволив зробити наступні висновки:
Аналіз спеціальної літератури й публікацій у сфері менеджменту підп-риємств та організації управління, у тому числі й підприємств АПК, показав, що більшість авторів недооцінюють значимість питань гармонізації діяльно-сті. Це проявляється в недостатньому вивченні поняття «гармонізації», прин-ципів і законів щодо її забезпечення. Найчастіше дане поняття розглядається скорочено, без детального аналізу. У той же час більшість авторів викорис-товують його в якості однієї з важливих характеристик якості й рівня управ-лінської діяльності, а також у якості однієї з мети удосконалення системи управління підприємства. У роботах, присвячених проблемам управлінської діяльності в інтегрованих агропромислових підприємствах АПК, питання гармонізації розглядаються епізодично, без урахування особливостей і нас-лідків інтеграційних процесів при здійсненні підприємницької діяльності. Це визначає необхідність більш детального дослідження даного поняття й залу-чення до нього уваги вчених і практиків при вирішенні питань організації управлінської діяльності в інтегрованих структурах.
Інтегровані агропромислові підприємства відрізняються складною вну-трішньою структурою й наявністю множини внутрішніх зв'язків. Протиріч-чя, які виникають між виконавцями при спільній діяльності за різними на-прямками, як правило, суттєво знижують загальну результативність роботи підприємства. Цим визначається необхідність усвідомлених заходів щодо га-рмонізації діяльності, як структурних підрозділів, так й ІАПП у цілому. Осо-бливо це важливо в сфері управлінської діяльності. Дисгармонії, які виника-ють при вирішенні управлінських завдань, впливають на роботу виробничих підрозділів та визначають виникнення суттєвих економічних втрат. Чим вище рівень інтеграції й диверсифікації агропромислових підприємств, тим більш гостро стоять питання щодо гармонізації діяльності. Це визначає доцільність проведення спеціальних заходів щодо підвищення рівня гармонізації діяль-ності в ІАПП. Для організації робіт з гармонізації процесів, у першу чергу, необхідно виділити об'єкти гармонізації. В якості об'єктів гармонізації розг-лядаються взаємодії при виконанні дій або робіт у рамках ІАПП. Кількість взаємодій визначається на основі розгляду ІАПП як множини пересічення сфер діяльності. Пересічення різних сфер діяльності визначає міста виник-нення можливих дисгармоній, що стає об’єктом гармонізації та потребує управлінських зусиль щодо забезпечення гармонійності діяльності. Такий пі-дхід дозволив системно формувати множину об'єктів для здійснення робіт з гармонізації діяльності в ІАПП.
Проведений аналіз місця й ролі адміністративного управління в діяль-ності ІАПП показує, що адміністративне управління позиціонується в системі управління підприємством як вид управлінської діяльності, який забезпечує досягнення визначених параметрів та як суб'єкт управління діяльністю ви-конавців, які здійснюють виробничу або управлінську діяльність. Особли-вість адміністративного управління процесами гармонізації полягає у впливі на поведінку виконавців, усуненні збоїв по контрольованим характеристиках - збалансованості, координованості й погодженості дій. Процес розвитку ІАПП ускладнює гармонізацію діяльності структурних підрозділів, тому що переводить її з роботи в статичному режимі до роботи в динамічному режи-мі. Розвиток ІАПП означає зміну кількісних і якісних характеристик його підрозділів, які є об'єктом управління. Це визначає додатковий комплекс ви-мог до адміністративного управління. Динамізм процесів, що гармонізують потребує від адміністраторів застосування спеціальних методів та інструмен-тів здійснення адміністративного управління в умовах розвитку ІАПП. За-безпечити результативність адміністративного управління роботами з гар-монізації розвитку ІАПП можливо тільки при комплексності впливу на всі об'єкти та процеси, що розвиваються. Це визначає необхідність використання спеціальних методів систематизації й контролю за внутрішнім розвитком ІАПП, що дозволяє постійно контролювати цілісність й комплексність проце-сів, які гармонізують.
Проведений аналіз особливостей і завдань адміністрування робіт з га-рмонізації діяльності ІАПП показує, що даний процес є ключовим фактором дизгармонізації в управлінні ІАПП та визначає необхідність активних дій з відновлення гармонійності здійснення діяльності після досягнення якісних змін. Роботи з гармонізації діяльності ІАПП доцільно будувати виходячи з факторів, що визначають ті або інші зміни в ІАПП на основі причинно-наслідкового аналізу. Забезпечити успішність цих робіт можливо тільки при високому рівні адміністративного управління. Організація адміністрування робіт з гармонізації діяльності ІАПП повинна будуватися на основі гармоні-зації вихідних параметрів, пов'язаних із процесами, що забезпечують гармо-нізацію процесів розробки й реалізації стратегії розвитку, як ІАПП у цілому, так і окремих напрямів діяльності. Крім того, об'єктами адміністративного управління повинні бути роботи з гармонізації виконання окремих етапів й комплексів дій, що забезпечують досягнення проміжних результатів розвит-ку ІАПП. Реалізація запропонованого підходу створить базу для успішного адміністративного управління роботами з гармонізації розвитку й функціо-нування ІАПП.
При здійсненні адміністративного управління визначають основні, до-поміжні й обслуговуючі бізнес-процеси. Адміністративне управління розгля-дається в якості основних бізнес-процесів, які здійснюються певними посадо-вими особи або структурними підрозділами в рамках своєї спеціалізації та призначення. К допоміжним процесам адміністративного управління відно-сяться ті процеси, які дозволяють адміністраторові здійснювати свої функції. До обслуговуючих процесів адміністративного управління відносять процеси створення умов для ефективної роботи адміністраторів, їх комунікаційне та господарське обслуговування. Це дозволяє досягти потрібного рівня резуль-тативності й ефективності адміністративного управління, як у цілому, так і в рамках інтегрованих агропромислових підприємств. Сукупність бізнес-процесів, які адмініструють визначається на основі об’єктно-операційної моделі та формується на основі прояву основних операцій здійснення адмі-ністративного управління за всіма структурними підрозділами ІАПП. Це дозволяє визначити всю множину процесів, що здійснюється в ІАПП і які є об'єктом гармонізації й визначають складність та трудомісткість робіт з ад-міністративного управління ними.
Проведений аналіз методів оцінок систем і підсистем управління дозво-ляє зробити наступний висновок: методики прагнуть забезпечити загальну логіку оцінки, яка відповідає характеру видів діяльності, що виконуються; в методиках реалізується принцип комплексної оцінки, який націлений на охо-плення усіх структурних одиниць об'єкту, який оцінюється; методики буду-ються таким чином, щоб розглядати об'єкт, що оцінюється з різних позицій і за різними критеріями його діяльності; в методиках спостерігається тісний взаємозв'язок між видами управлінських завдань, що вирішуються та об'єк-тами оцінки. Дані методологічні та методичні положення є досить загальни-ми для більшості розглянутих методик запропонованих різними авторами і повинні складати методологічну основу оцінки специфічних видів управлін-ської діяльності, до якої, безумовно, належать роботи з гармонізації діяльно-сті ІАПП.
Досягнення необхідного рівня результативності та ефективності робіт різних напрямів діяльності, що реалізовуються в рамках ІАПП, можливо тільки на основі гармонізації діяльності структурних підрозділів. Це визна-чає необхідність вирішення наступного комплексу завдань: гармонізації управління виробничою діяльністю ІАПП; гармонізації логістичного обслу-говування різних об'єктів; гармонізації використання фінансових можливос-тей; гармонізації забезпечення збалансованості обсягів робіт, що виконують-ся управлінським персоналом; гармонізації соціальної діяльності структур-них підрозділів; гармонізації використання мотиваційних інструментів; син-хронізації діяльності управлінського персоналу; гармонізації інформаційно-го обміну. Дані комплекси завдань, що вирішуються з гармонізації діяльнос-ті ІАПП, можуть розглядатися в якості цільових напрямів адміністрування. Як цільові напрями адміністрування, дані комплекси завдань представляють реалізацію певної сукупності процесів, які реалізуються виконавцями та спрямовані на досягнення необхідного рівня гармонійності функціонування структурних підрозділів й робіт, що виконуються.
Складність робіт, що виконуються з гармонізації діяльності, вимагає спеціально підготовлених виконавців та керівників. Вони відповідальні за організацію виконання робіт в рамках обов'язків, які розподілено між різни-ми управлінськими посадами в інтегрованих агропромислових підприємств. Ці роботи складають зміст процесу адміністрування робіт з гармонізації дія-льності. Кожний цільовий напрям адміністрування повинен мати свій центр відповідальності, який відповідає та керує виконанням робіт з гармонізації процесів у рамках визначеного напряму. Сукупність робіт за кожним напря-мом визначає загальну множину управлінських робіт, які повинні здійснюва-тися для забезпечення гармонійності функціонування ІАПП в усіх програмах діяльності.
Розглянуті цільові напрями адміністрування робіт з гармонізації діяль-ності ІАПП вирішують три комплекси завдань: раціональне використання можливостей ІАПП; раціональне використання трудових ресурсів; раціона-льне використання внутрішньосистемних зв'язків. Кожен блок завдань ви-значає підходи та зміст параметрів, які повинні використовуватися для оцін-ки стану адміністрування робіт з гармонізації діяльності ІАПП. Це визначає необхідність виділення трьох структурних підрозділів методики оцінки стану адміністрування робіт з гармонізації діяльності.
Процес адміністрування можна розкласти на окремі елементи, які ха-рактеризують виконання певних видів операцій, стосовно до адміністрування робіт з гармонізації діяльності ІАПП. Це визначає методологічну та методи-чну основу побудови методики оцінки стану адміністрування робіт з гармо-нізації діяльності ІАПП з урахуванням виявлених вимог та підходів. Побу-дова методики оцінки, на основі виділення окремих об'єктів, що характери-зують стан, як процесу адміністрування, так і виконання окремих робіт з га-рмонізації, дозволяє одержати оцінки, які будуть відображати поточний стан адміністрування та визначати напрями його удосконалення. Реалізація тако-го підходу передбачає побудову системи показників на основі використання матричних таблиць. Підметом матричної таблиці є цільові напрями адмініст-рування, а присудком, види робіт процесу адміністрування. Для отримання оцінки загального стану за напрямками адміністрування та по окремих видах робіт необхідно мати спеціальний інструментарій інтеграції локальних оці-нок. З огляду на різну природу параметрів, що оцінюються та характеристик адміністрування робіт з гармонізації діяльності ІАПП, необхідно використо-вувати методи спеціальної трансформації показників, які роблять їх порів-нянними між собою.
Здійснення оцінки за цільовими напрямками адміністрування визначає необхідність підбору показників і розробку алгоритму їх розрахунку, який дозволяє в трансформованому вигляді оцінити стан виконання робіт з адмі-ністрування окремих об'єктів, які пов'язані з гармонізацією діяльності ІАПП. Кожний цільовий напрям має свій набір показників, який комплексно оцінює стан адміністративного управління. Реалізація такого підходу потребувала розробки восьми комплексів показників. Їх порівнянність забезпечується на основі лінійної трансформації за 100 бальною шкалою.
Проведені дослідження та апробація розробок дисертаційної роботи дозволили встановити певні закономірності та тенденції, які полягають у на-ступному:
Використання методологічної та методичної бази досліджень дозволи-ло поставити і провести ряд спеціальних досліджень з виявлення закономір-ностей, як у здійсненні адміністративного управління роботами з гармоніза-ції діяльності ІАПП, так і впливу стану окремих елементів підсистеми адміні-стративного управління роботами з гармонізації діяльності на результати функціонування ІАПП в цілому.
Дослідження та оцінка стану адміністрування робіт з гармонізації дія-льності інтегрованих агропромислових підприємств здійснювалася в рамках розробленої методики та проводилася на базі п'яти ІАПП, які включають 15 різних програм диверсифікації. Цілями дослідження була: оцінка загального стану адміністрування робіт з гармонізації діяльності ІАПП; виявлення тен-денцій та закономірностей у стані адміністрування робіт з гармонізації управління ІАПП; оцінка впливу рівня адміністрування на гармонійність процесів управління підприємством та результатами його роботи; отримання нормативно-параметричної бази для удосконалення та розвитку адміністра-тивного управління гармонізацією ІАПП. Інтегровані агропромислові підп-риємства, на базі який здійснено дослідження являють собою підприємства різного класу, масштабу діяльності, стійкості положення на ринку, а також успішності діяльності. Це дозволило дослідити тенденції в стані адміністру-вання робіт з гармонізації діяльності ІАПП в різних організаційно-економічних та виробничих умовах.
Дослідження проводилися за встановленими цільовими напрямками адміністрування, які згруповано у три комплекси робіт. На початку дослі-джувався перший комплекс робіт та тенденції, які в ньому проявляються. По-тім розглядався другий комплекс робіт з його тенденціями та третій. У ре-зультаті дослідження розглядалися загальні тенденції та особливості здійс-нення адміністрування робіт з гармонізації діяльності ІАПП.
Завдання дослідження визначили перелік аналізованих параметрів та тенденцій. Кожний цільовий напрям адміністрування досліджувався та розг-лядався за такими параметрами: оцінка загальної тенденції, яка проявляється у значеннях показників адміністрування за програмами диверсифікації, що реалізовано різними ІАПП; розгляд та аналіз інтегральних оцінок загально-го стану адміністрування за конкретним цільовим напрямом із застосуванням графічної інтерпретації даних; аналіз рівня кожного показника щодо кожно-го об'єкту дослідження на основі побудови спеціальних діаграм значення по-казників; аналіз характеру й рівня взаємозв'язку між станом адміністрування робіт з гармонізації та результатами реалізації програм диверсифікації. В якості результатів реалізації програм діяльності обрано динамічні характе-ристики змін долі продажу відповідних продуктів. У процесі аналізу встано-влювався вид функціональних залежностей, які найбільш повно та достовір-но апроксимують характер взаємозв'язку між параметрами, які досліджу-ються. На основі виявленого характеру залежностей моделюється оптималь-на структура показників стану адміністрування з урахуванням ресурсних можливостей. У результаті проведення досліджень отримується досить ком-плексна характеристика стану адміністрування робіт з гармонізації діяльнос-ті та наявних в даний час тенденцій за даним напрямом діяльності ІАПП.
Розробка оптимізаційної моделі визначення структури показників ста-ну адміністративного управління роботами з гармонізації діяльності ІАПП визначило необхідність проведення додаткових спеціальних досліджень для встановлення функціональної залежності впливу розбіжності у значеннях по-казників стану адміністративного управління на результати гармонізації дія-льності. В роботі виконано постановку задач дослідження, визначено мож-ливі методи для їх здійснення.
Проведені дослідження за всіма цільовими напрямками адміністратив-ного управління роботами з гармонізації діяльності на базі п'яти підпри-ємств, які включають 15 програм діяльності показали, що в цілому рівень адміністративного управління не досить високий, є значні резерви, які не ви-користано. Аналіз показників стану змін різних цільових напрямів адмініст-ративного управління та кінцевих показників роботи підприємств й програм діяльності дозволив виявити наявність стійкої кореляційної залежності між ними. Проведені регресійні розрахунки дозволили встановити вид і характер функціональної залежності між параметрами, що досліджуються з досить ви-сокими статистичними характеристиками результатів моделювання. Прове-дені розрахунки дозволили отримати множину регресійних моделей, які описують взаємозв'язок окремих цільових напрямів адміністративного управління та результатів роботи підприємств. Розрахунки на основі інтег-ральних показників дозволили отримати загальну модель взаємозв'язку ста-ну адміністративного управління робіт з гармонізації діяльності та динаміку змін результатів роботи ІАПП.
У результаті проведених досліджень встановлено комплекс закономір-ностей та тенденцій у розвитку адміністративного управління роботами з га-рмонізації діяльності ІАПП що дозволило запропонувати оптимізаційну мо-дель визначення значень локальних та інтегральних показників стану адміні-стративного управління. Проведений комплекс досліджень дозволив підтве-рдити висунуту гіпотезу й отримати очікувані результати у вигляді встанов-лених закономірностей та тенденцій впливу стану адміністративного управ-ління роботами з гармонізації на результати діяльності ІАПП.
Здійснення комплексу управлінських заходів, які пов'язано з підтри-манням системи адміністративного управління на належному рівні, прийма-ються заходи щодо удосконалення управління та повинні здійснюватися з випередженням до виникнення кризових явищ на основі виявлення негатив-них тенденцій. Стосовно до адміністративного управління роботами з гар-монізації діяльності це означає, що необхідно проведення певного комплексу дій спрямованого на моніторинг за станом адміністрування, за рівнем гар-монізації діяльності та розробку і реалізацію необхідних заходів, які дозво-лять уникнути зниження гармонізації діяльності й підтримувати адміністру-вання на оптимальному рівні.
Управління станом адміністрування гармонізації діяльності запропоно-вано реалізовувати в рамках спеціально створеного механізму, який розгля-дається в роботі як сукупність економічних, мотиваційних, організаційних, правових способів цілеспрямованої взаємодії, що забезпечують узгодження інтересів взаємодіючих сторін, об’єктів і суб’єктів управління. Розробка ме-ханізму сприяла вирішенню комплексу прикладних завдань щодо стійкої пі-дтримки оптимального рівня адміністрування гармонізації діяльності, визна-ченню ключових блоків механізму та їх характеристик.
Комплекс дій, з підтримання адміністративного управління роботами з гармонізації діяльності на оптимальному рівні, може здійснювати тільки спе-ціально сформована система. Особливістю створення й організації такої сис-теми управління, стосовно до адміністративного управління, буде являтися суттєва роль самоменеджменту з боку адміністраторів. Рівень реалізації ба-гатьох процесів складно оцінити і змінити без прямої участі адміністраторів, що їх реалізують. Тільки адміністратори можуть в оперативному режимі спостерігати і констатувати певні сигнали, на підставі яких слід судити про стан адміністрування робіт з гармонізації. В процесі управління станом ад-міністрування робіт з гармонізації діяльності повинні брати участь фахівці зі сторони або залучатися фахівці інших функціональних підсистем. Як прави-ло, ці фахівці проводять спеціальні виміри і аналізи стану адміністрування або беруть участь у розробці програм щодо його удосконалення.
Аналіз наявних підходів щодо побудови внутрішніх підсистем управ-ління, націлених на вирішення певних завдань показує, що вони повинні ор-ганізовуватися за одним з трьох можливих варіантів: перший - на основі ді-ючої організаційної структури управління, її бюрократичної складової; дру-гий - на основі програмно-цільового управління, шляхом побудови адаптив-них цільових структур; третій - на основі створення спеціальних функціона-льних підрозділів, що управляють необхідним процесом на основі форму-вання внутрішніх органічних структур. Організація та здійснення адмініст-ративного управління найбільш тісно пов'язана з лінійною бюрократичною складовою організаційних структур управління ІАПП. Формування системи, яка буде забезпечувати оптимальний рівень стану адміністративного управ-ління необхідно здійснювати на основі лінійно-бюрократичної складової ор-ганізаційної структури управління.
Для реалізації окремих проектів, які пов’язано з суттєвою зміною рівня адміністрування, можливо застосування програмно-цільових структур, які доповнюють основну структуру, на базі якої формується система управління рівнем адміністрування робіт з гармонізації діяльності ІАПП.
Удосконалення адміністративного управління роботами з гармонізації носить строго цільовий характер, який пов'язано з усуненням виявлених проблем і завданнями щодо подальшого розвитку даного виду управлінсь-кої ді