АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОВЖИВАНЬ МОНОПОЛЬНИМ (ДОМІНУЮЧИМ) СТАНОВИЩЕМ НА РИНКУ

brief description

ЗМІСТ

ВСТУП..............................................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ КВАЛІФІКАЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРОСТУПКІВ.............................................................................................................................13
1.1. Кваліфікація адміністративного проступку у вітчизняній теорії адміністра тивного права.................................................................................................................14
1.2. Поняття "кваліфікація адміністративного проступку": проблеми визначення.....................................................................................................................35
1.3. Види адміністративно-правової кваліфікації......................................................50
1.4. Місце і роль кваліфікації адміністративного проступку в процесі правозастосування.........................................................................................................56
Висновки до розділу 1..................................................................................................67
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЗЛОВЖИВАННЯ МОНОПОЛЬНИМ (ДОМІНУЮЧИМ) СТАНОВИЩЕМ НА РИНКУ 70
2.1. Ґенеза поняття «зловживання монопольним становищем» у законодавстві України 70
2.2. Юридична відповідальність за зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку: сучасний стан та перспективи правового регулювання 97
Висновки до розділу 2 109
РОЗДІЛ 3. КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОВЖИВАННЯ МОНОПОЛЬНИМ (ДОМІНУЮЧИМ) СТАНОВИЩЕМ НА РИНКУ: АДМІНІСТРАТИВНО-ДЕЛІКТНИЙ АСПЕКТ 113
3.1. Об’єкт зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку 113
3.2. Об’єктивна сторона зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку 120
3.3. Суб’єкт зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку 139
3.4. Суб’єктивна сторона зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку 151
Висновки до розділу 3 160
ВИСНОВКИ 163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 168

ВСТУП

Актуальність теми. Вкрай низькими і нестабільними є показники практики застосування норм, які закріплюють адміністративну відповідальність за зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Протягом останніх 10 років органи Антимонопольного комітету України порушили лише 134 справи за ознаками адміністративного проступку, передбаченого ст. 166-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). І тільки у 45 % випадків розгляд відповідних справ завершився прийняттям судового рішення про накладення на порушника адміністративного стягнення. Загальна сума штрафів за вчинення відповідних адміністративних проступків не перевищує 0,8 тис. грн на рік.
Ефективна протидія негативним проявам монополізму – необхідна запорука стабільного розвитку й функціонування вітчизняних товарних ринків. Тільки у 2006 році органами Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ) було виявлено майже 2 тис. господарських зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринках житлово-комунальних послуг, адміністративних послуг, паливно-енергетичного комплексу, агропромислового комплексу, пасажирських перевезень, телекомунікаційних послуг і зв’язку. Внаслідок припинення монопольних зловживань відвернено прямі втрати юридичних і фізичних осіб на суму 103,82 млн грн, відшкодовано шкоду потерпілим у розмірі 26,25 млн грн, захищено законні інтереси понад 5 мільйонів споживачів у різних регіонах України.
Серед причин невтішної статистики - відсутність належних соціально-економічних передумов для встановлення адміністративної відповідальності за монопольні зловживання. Проте ґрунтовне дослідження цього питання не дозволяє погодитись з подібним висновком. Очевидно, що сьогодні в Україні існують усі об’єктивні умови для адміністративної деліктизації зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Зокрема, саме відсутність дієвого механізму притягнення до персональної відповідальності керівників підприємств-монополістів обумовлює високий відсоток неодноразових монопольних зловживань (з 1997 р. до 2007 р. органами АМКУ зафіксовано понад 4,4 тис. випадків повторного і 1,2 тис. систематичного зловживання монопольним становищем на ринку).
Аналіз матеріалів адміністративної практики, вивчення думки працівників АМКУ та суддів свідчать, що реальною причиною низьких кількісних і якісних показників правозастосовчої діяльності є недосконалість правових і методичних засад кваліфікації зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Численні недоліки правової регламентації адміністративної відповідальності за монопольні зловживання, недостатній професійний рівень уповноважених суб’єктів адміністративної юрисдикції, відсутність методичних рекомендацій щодо розгляду відповідних справ – це чинники, які суттєво перешкоджають своєчасній і безпомилковій кваліфікації проступків, передбачених ст. 166-1 КУпАП.
Згідно з результатами опитування три чверті працівників АМКУ вважають зловживання монопольним (домінуючим) становищем найбільш складним (з точки зору адміністративно-правової кваліфікації) порушенням конкурентного законодавства України. Понад 85 % респондентів висловились за необхідність комплексного вирішення проблем кваліфікації монопольних зловживань на доктринальному, нормативному та організаційному рівнях.
Важливу роль під час виконання дослідження відіграли наукові праці вітчизняних вчених, зокрема В.Б. Авер’янова, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, В.К. Гіжевського, І.П. Голосніченка, В.Л. Грохольського, Є.В. Додіна, В.К. Колпакова, В.В. Копейчикова, М.Й. Коржанського, Є.В. Курінного, В.І. Курила, В.О. Навроцького, Н.Р. Нижник, О.І. Остапенка, В.В. Сташиса, В.Я. Тація та інших. При написані дисертації були використані наукові доробки таких відомих російських фахівців: С.С. Алєксєєва, Д.М. Бахраха, Ю.М. Козлова, В.М. Кудрявцева, А.П. Коренєва та інших.
Водночас, питання адміністративно-правової кваліфікації монопольних зловживань у вітчизняній науці комплексно не вивчалось. Переважна більшість дослідників проблематики охорони конкурентних відносин (Л.Р. Біла, О.Т. Зима, С.Б. Мельник, І.А. Шуміло) висвітлюють дане питання фрагментарно. Моно- графічна література на цю тему практично відсутня, що з одного боку свідчить про складність останньої, а з іншого – про недостатню увагу до неї з боку вчених-адміністративістів.
Викладене зумовлює важливість цієї дисертації як для розвитку загально-теоретичного уявлення про адміністративно-правову кваліфікацію, так і для вирішення практичних проблем кваліфікації адміністративних проступків, пов’язаних із зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до Плану наукової роботи кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Університету “Україна” на тему “Адміністративно-правове регулювання суспільних відносин в Україні” (номер державної реєстрації 0107U008696).
Мета та завдання дослідження. Мета роботи полягає у дослідженні теоретичних, законодавчих і методичних засад притягнення посадових осіб підприємств – суб’єктів монопольного (домінуючого) становища на ринку до адміністративної відповідальності за вчинення проступків, передбачених ст. 166-1 КУпАП, а також у розробці пропозицій щодо вдосконалення вітчизняного антимонопольного законодавства та практики його застосування.
Зазначена мета обумовила постановку та пошук оптимальних шляхів вирішення таких завдань:
- дослідити юридичну та логічну природу явища кваліфікації адміністративного проступку, сформулювати логічно обґрунтовану дефініцію відповідного поняття;
- проаналізувати й узагальнити сучасний стан юридичної відповідальності за зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку;
- дослідити юридичний склад адміністративних проступків, пов’язаних із зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку;
- встановити основні причини помилок при попередній кваліфікації випадків зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, визначити оптимальні шляхи їх вирішення;
- підготувати пропозиції щодо вдоскона¬лення норм вітчизняного антимонопольного законодавства, спрямовані на:
подолання наявних колізій окремих норм КУпАП, Господарського кодексу України (далі – ГКУ) та Закону України “Про захист економічної конкуренції”;
приведення змісту ряду юридичних норм у відповідність до об’єктивних потреб правозастосовчої практики;
поширення регуляторного впливу адміністративно-деліктного законодавства на суспільні відносини, які об’єктивно потребують правової регламентації;
удосконалення законодавчої техніки викладення нормативно-правових актів;
- розробити практичні рекомендації, спрямовані на удосконалення і спрощення процесу адміністративно-правової кваліфікації монопольних зловживань.
Об’єктом дослідження є адміністративно-деліктні відносини, що виникають при зловживанні монопольним (домінуючим) становищем на ринку.
Предметом дослідження є норми, які передбачають адміністративну відповідальність керівників (розпорядників кредитів) підприємств (об’єднань, господарських товариств) та підприємців за зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.
Методи дослідження. Відповідно до мети, у дисертації використано раціональна сукупність методів і прийомів теорії пізнання. Базовим методом даного дослідження є діалектичний метод – загальний науковий метод пізнання соціально-правових явищ у їх протиріччях, розвитку та змінах, який дозволяє дослідити проблеми у єдності соціального змісту і юридичної форми. Крім того, у представленій роботі використано такі методи і прийоми пізнання:
- формально-логічний – при побудові визначення поняття кваліфікації адміністративного проступку;
- логіко-юридичний – з метою обґрунтування пропозицій щодо внесення до чинного антимонопольного законодавства змін, спрямованих на подолання колізій окремих юридичних норм;
- логіко-семантичний – при виробленні пропозицій щодо вдосконалення законодавчої техніки викладу змісту положень КУпАП, ГКУ, Закону України “Про захист економічної конкуренції” та ряду інших нормативно-правових актів;
- історико-правовий – при дослідженні генези поняття «зловживання монопольним становищем на ринку» у вітчизняному конкурентному законодавстві;
- порівняльно-правовий – у ході порівняльного аналізу норм вітчизняного та зарубіжного антимонопольного законодавства, зокрема Російської Федерації, Італії, Чехії, Республіки Польща та ін.;
- статистичний – при аналізі емпіричних даних щодо стану адміністративної практики судів, Центрального апарату та територіальних відділень Антимонопольного комітету України;
- соціологічний – при проведенні опитувань та анкетувань серед уповноважених суб’єктів адміністративно-правової кваліфікації.
При підготовці дисертації використано результати науково-дослідних розробок і публікацій. Емпіричну основу дослідження склали статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Антимонопольного комітету України, результати анкетувань й опитувань працівників органів Антимонопольного комітету України, суддів господарських судів та судів загальної юрисдикції. У процесі роботи було вивчено понад 200 господарських і адміністративних справ про зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Обсяг вивченого та узагальненого емпіричного матеріалу дозволяє зробити висновок про вірогідність і наукову обґрунтованість результатів виконаного дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів визначається сучасною постановкою проблеми, дослідженням нових ідей, тенденцій розвитку адміністративно-правових відносин у сфері забезпечення добросовісної конкуренції та шляхів удосконалення правових засад адміністративно-правової кваліфікації зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Спираючись на здобутки представників різних галузей юридичної науки, зокрема загальної теорії права, кримінального, адміністративного і господарського права, вперше здійснено монографічне дослідження проблем кваліфікації адміністративних проступків, передбачених ст. 166-1 КУпАП.
У роботі обґрунтовується ряд положень, які характеризуються науковою новизною, мають теоретичне та прикладне значення:
вперше:
- розширено матеріально-правові та процесуальні критерії класифікації видів адміністративно-правової кваліфікації;
- обгрунтовано пропозицію щодо застосування у вітчизняному конкурентному законодавстві терміна «домінуюче становище на ринку» замість «монопольне становище на ринку» або «монопольне (домінуюче) становище на ринку»;
- надано розгорнуту характеристику юридичного складу адміністративних проступків, передбачених ст.166-1 КУпАП;
- сформульовано пропозиції щодо внесення змін до чинного КУпАП, ГКУ, Закону України “Про захист економічної конкуренції” та інших нормативно-правових актів, спрямованих на спрощення процесу адміністративно-правової кваліфікації зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку, уникнення неузгодженості, дублювання та суперечностей окремих норм вітчизняного антимонопольного законодавства, удосконалення законодавчої техніки викладення їх змісту;
- визначено основні причини помилок суб’єктів адміністративно-правової кваліфікації при юридичній оцінці монопольних зловживань;
- запропоновано перспективні шляхи вдосконалення практики застосування адміністративно-деліктних норм, які передбачають відповідальність за зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку;
- розроблено практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення адміністративно-юрисдикційної діяльності органів Антимонопольного комітету України, підвищення її ефективності;
удосконалено:
- теоретичне положення про гносеологічну природу кваліфікації адміністративного проступку;
- визначення поняття «кваліфікація адміністративного проступку»;
дістали подальшого розвитку:
- вчення про двоаспектний характер явища кваліфікації адміністративного делікту: як логічного процесу пізнання юридичної суті вчиненого у реальному житті протиправного посягання; як кінцевого судження, що є результатом юридичної оцінки вчиненого проступку;
- теза про актуальність дослідження правового феномену юридичної кваліфікації на дидактичному, правозастосовчому та правотворчому рівнях забезпечення практичних потреб діяльності судових та правоохоронних органів;
- уявлення про процесуальний аспект адміністративно-правової кваліфікації.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання:
у науково-дослідній сфері – результати дисертації можуть бути основою для подальших досліджень актуальних проблем правового регулювання конкурентних відносин;
у правотворчій сфері – висновки та пропозиції, викладені в дисертації, можуть бути використані при вдосконаленні вітчизняного законодавства про економічну конкуренцію (КУпАП, ГКУ, законів України, наказів АМКУ та ін.);
у сфері правозастосування – запропоновані автором рекомендації можуть бути використані для проведення занять з професійної підготовки працівників АМКУ;
у навчальному процесі положення, теоретичні висновки, рекомендації та їх аргументація можуть бути використані під час викладання курсів “Адміністративне право”, “Конкурентне право”, “Міжнародне економічне право”. Є можливим їх використання при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників, методичних матеріалів.
Основні висновки дисертації прийнято до уваги Антимонопольним комітетом України з метою подальшого впровадження у практичну роботу та при підготовці змін до відповідних нормативно-правових актів (Лист Антимонопольного комітету України № 09-29/09-6507 від 08.10.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації положення, узагальнення, висновки, рекомендації, пропозиції, обґрунтовані дисертантом на підставі особистих досліджень у результаті опрацювання та аналізу матеріалів адміністративної практики Антимонопольного комітету України, відповідних наукових та нормативно-правових джерел. Особистий внесок здобувача у друкованих працях, які опубліковані у співавторстві, конкретизовано окремо у списку літератури.
Апробація результатів дисертації. Результати і висновки дисертаційного дослідження були обговорені на міжкафедральному семінарі кафедр конституційного, адміністративного та фінансового права; теорії та історії держави і права Університету “Україна” та отримали позитивну оцінку. Основні положення та висновки дисертації доповідалися на: міжнародній науково-практичній конференції “Європейська наука: XXI століття: стратегія і перспективи розвитку” (м.Дніпропетровськ, травень 2006 р.); науково-практичній конференції “Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики” (м.Київ, грудень 2006 р.); науково-практичній конференції “Розвиток фінансово-правового забезпечення сучасної економіки” (м.Донецьк, жовтень 2007 р.).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладені у семи наукових працях, а саме: у чотирьох наукових статтях, які опубліковані у фахових виданнях; у трьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації обумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що складаються з 10 підрозділів, висновків та списку використаних джерел (232 найменування). Загальний обсяг дисертації складає 184 сторінки, з яких 167 – основна частина.

bibliography

ВИСНОВКИ

Дослідження в рамках дисертації адміністративно-деліктних правовідносин, що виникають при зловживанні монопольним становищем на ринку, а також змісту адміністративно-деліктних норм, якими передбачена відповідальність керівників (розпорядників кредитів) підприємств-монополістів (об’єднань, господарських товариств) та підприємців за монополістичні зловживання, які регулюються ст. 166-1 КУпАП, дозволяє сформулювати такі висновки:
1. Адміністративно-правова кваліфікація – це логічний пізнавальний процес, вивчення суті якого має важливе теоретичне, дидактичне та прикладне значення. При з’ясуванні сутності явища кваліфікації адміністративного проступку та формулюванні відповідної дефініції в дисертації підкреслюється необхідність виходити із загального розуміння кваліфікації як єдності двох взаємопов’язаних сутностей: - певного логічного процесу пізнання юридичної суті вчиненого у реальному житті протиправного посягання; – кінцевого судження, яке є юридичною оцінкою делікту і виражається у визначені належної адміністративно-правової норми (норм) – вказівці статті, її частини чи пункту адміністративного закону, які передбачають відповідальність за вчинене. Спираючись на результати аналізу дефініцій поняття кваліфікації проступку, наданих авторитетними науковцями різних галузей права, автор пропонує під кваліфікацією адміністративного проступку розуміти встановлення і процесуальне закріплення тотожності юридично значущих ознак посягання ознакам делікту, передбаченого адміністративним законодавством.
2. Аналіз вітчизняного законодавства показує, що зловживання монопольним (домінуючим) становищем сьогодні є предметом двох видів юридичної відповідальності: господарсько-правової та адміністративної. Узагальнення сучасного стану юридичної відповідальності за зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку дозволило обгрунтувати конкретні пропозицій по усуненню виявлених в процесі дослідження перешкод для системної і безпомилкової кваліфікації адміністративно-деліктних зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку.
3. На основі дослідження юридичного складу адміністративних проступків, пов’язаних із зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, запропоновано винести за межі складу зазначеного делікту ознаки, які характеризують суб’єктивну сторону посягання.
4. Аналіз норм вітчизняного конкурентного законодавства, статистичних даних, результатів соціологічних заходів (опитувань, анкетувань) та іншого емпіричного матеріалу дозволяє зробити висновок про недосконалість правових і методичних засад адміністративно-правової кваліфікації зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Серед основних негативних чинників, які зумовлюють неправильну кваліфікацію монопольних зловживань і низькі показники застосування кореспондуючих адміністративно-деліктних норм, варто виділити: 1) неузгодженість норм, які встановлюють господарську та адміністративну відповідальність за зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку: ст. 166-1 КУпАП та ст. 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції”; 2) вади юридичної техніки викладення окремих норм конкурентного законодавства: використання у їх змісті невизначених та неконкретних оціночних понять, випадки тавтології тощо; 3) слабке методичне забезпечення адміністративно-правової кваліфікації монопольних зловживань: брак офіційних рекомендацій для уповноважених суб’єктів кваліфікації щодо здійснення ними юридичної оцінки зловживань монопольним становищем, недосконалість окремих положень Методики визначення монопольного (домінуючого) становища на ринку (затвердженої наказом АМКУ) та ін.; 4) відсутність належного контролю за фіксацією адміністративно-деліктних монопольних зловживань, а також за розслідуванням відповідних адміністративних справ; 5) низький професійний рівень суб’єктів попередньої адміністративно-правової кваліфікації зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку.
5. З метою усунення окреслених перешкод для системної і безпомилкової кваліфікації адміністративно-деліктних зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку, у роботі пропонується здійснити такий комплекс заходів:
статтю 166-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення викласти у редакції:
“Стаття 166-1. Зловживання домінуючим становищем на ринку.
Зловживання домінуючим становищем на ринку, зокрема: встановлення монопольно високих або монопольно низьких цін; застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод без об’єктивно виправданих на те причин; обумовлення укладання угод прийняттям додаткових зобов’язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору; необґрунтоване припинення або скорочення виробництва, обмеження ринків або технічного розвитку; часткова або повна відмова від придбання чи реалізації товару за відсутності альтернативних джерел постачання або збуту; необґрунтоване обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання; створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку); усунення з ринку інших суб’єктів господарювання, а також будь-які інші дії суб’єкта господарювання, який займає домінуюче становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення або обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб’єктів господарювання чи споживачів, – тягнуть за собою накладення штрафу на керівників (розпорядників кредитів) підприємства (об’єднань, господарських товариств тощо) у розмірі …”;
внести зміни до Господарського Кодексу України, зокрема ст. 29 викласти у редакції:
“Стаття 29. Зловживання домінуючим становищем на ринку.
Зловживанням домінуючим становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб’єкта господарювання, який займає домінуюче становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку”;
– назву Розділу 28 викласти у редакції: “Юридична відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства”;
– назву ст. 251 викласти у редакції “відповідальність суб’єктів господарювання – юридичних осіб за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства”;
– ст. 251 доповнити частиною 3 такого змісту: “За порушення адміністративно-монопольного законодавства до суб’єктів господарювання – юридичних осіб також можуть застосовуватись інші санкції, передбачені законом”;
внести до Закону України “Про захист економічної конкуренції” такі зміни:
– п. 5 ст. 12 викласти у редакції: “Домінуючим вважається також становище кожного з кількох суб’єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови: сукупна частка двох або трьох суб’єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 50 відсотків; сукупна частка чотирьох або п’яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків – і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не виконуються умови частини четвертої цієї статті”;
– ч. 1 ст. 13 викласти у редакції: “1. Встановлення монопольно високих або монопольно низьких цін”;
– ч. 4 ст. 13 викласти у редакції: “4. Необґрунтоване припинення або скорочення виробництва, обмеження ринків або технічного розвитку”.
6. Запровадити річне планування занять з професійної підготовки працівників Антимонопольного комітету України. У відповідні плани занять необхідно включити теми з актуальних питань кваліфікації монопольних зловживань, наприклад: “Юридична відповідальність за зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку”; “Практичні проблеми встановлення суб’єкта зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку”; “Практичні проблеми встановлення об’єктивної сторони зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації: Дис... д.ю.н: 12.00.08. – Харків: Національна академія України ім. Ярослава Мудрого, 2000. – 493 с.
. Гуржій Т.О. Адміністративно-правова кваліфікація порушень водіями механічних транспортних засобів правил керування: дис. … к.ю.н.: 12.00.07. – К., 2005. – 242 с.
. Гуржій Т.О. Діалектична єдність філософських категорій загального, особливого та одиничного як головна передумова з’ясування сутності поняття кваліфікації адміністративного правопорушення // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 18. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2002. – С. 179 – 183.
. Голосніченко І., Стахурський М., Золотарьова Н. Попереднє адміністративне розслідування як стадія провадження в справах про адміністративні проступки // Право України. – 2002. – №2. – С. 26 – 30.
. Герцензон А.А. Квалификация преступлений. – М.: РИО ВЮА. –1947. –188 с.
. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. – К: Юрінком Інтер. –1998. – 416 с.
. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративні правопорушення в системі корупційних деліктів // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2002. – № 5. – С. 7 – 12.
. Калаянов Д.П. Адміністративні проступки, підвідомчі міліції та їх профілактика: Автореф. дис... к.ю.н.: 12.00.07 / Одеська державна юридична академія. – Одеса, 1998. – 16 с.
. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка. – М.: Форсаж, 2000. – 810 с.
. Остапенко О.І. Адміністративна деліктологія: Дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07. - К.: УАВС, 1996. – 401 с.
. Костицкий М.В. Психологические методы в борьбе с правонарушениями. – К.: Вища школа, 1981. – 53 с.
. Коновалова В.Е. Правовая психология. – Харьков: Основа, 1990. – 198 с.
. Философский словарь. – М.: “Наука”, 1983. – 954 с.
. Кодекс України про адміністративні правопорушення // http: // zakon. rada.gov.ua /cgi-bin/laws/main.cgi.
. Остапенко О.І. Кваліфікація адміністративних правопорушень: Монографія. – Львів: Львівський інститут внутрішніх справ при НАВСУ, 2000. – 173 с.
. Якуба О.М. Советское административное право (Общая часть). – К.: Вища школа, 1975. – 231 с.
. Советское административное право: Учебник / Под ред. А.П. Коренева. – М.: Юрид. лит., 1986. – 400 с.
. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: Монографія. – К.: Юрінком-інтер, 2004. – 528 с.
. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова).– К.: Вид-во “Юридична думка”, 2004. – 584 с.
. Административное право Украины: Учебник.– 2-е изд., перераб. и доп. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцкий, В.Н. Гаращук и др./Под ред. проф. Ю.П. Битяка.– Харьков: Право, 2003.– 576 с.
. Бандурка А.М., Тищенко М.М. Административный процесс: учебник для высших учебных заведений. – К.: Литера ЛТД, 2001. – 336 с.
. Стахурський М.Ф. Питання реформування адміністративного процесу в Україні: Дис. … к.ю.н.: 12.00.07. – К., 2002. – 207 с.
. Юсупов В.А. Правоприменительная деятельность органов государственного управления. – М.: Юрид. лит., 1979. – 136 с.
. Агапов А.Б. Административная ответственность: Учебник.– М.: Статут, 2000. – 251 с.
. Гуржій Т.О. Логіко-методологічні засади визначення поняття адміністра- тивно-правової кваліфікації // Вісник академії державного управління при Президентові України. – 2002. – № 4. – С. 218 – 223.
. Загальна теорія держави і права / Цвік М.В., Ткаченко В.Д., Богачова Л.Л. та ін.; За ред. Цвіка М.В., Ткаченка В.Д., Петришина О.В. – Харків.: Право, 2002. – 432 с.
. Алексеев С.С. Государство и право. Начальний курс. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юридическая литература, 1996. – 192 с.
. Алексеев С.С. Проблемы теории права: В 2-х т. – Свердловск: СвЮИ, 1973. – Т.2. – 396 с
. Андрусяк Т.Г. Теорія держави і права. – Львів: Фонд “Право для України”, 1997. – 198 с.
. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. – Харків:Консум, 2001. – 656 с.
. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави: Посібник для студ. спеціальності "Правознавство". – Вид. 2-е зі змінами і доп. – К., 1994. – 236 с.
. Ивин А.А. Логика: Учебное пособие. Издание 2–е. – М.: Знание, 1998. – 240 с.
. Большая Советская Энциклопедия. – М.: Советская энциклопедия, 1973. - Т.11. – С. 568 – 569.
. Черній В.В. Протидія адміністративним деліктам у сфері громадського порядку, як складова діяльності дільничних інспекторів міліції: Дис. ... к.ю.н: 12.00.07. – К., 2004. – 180 с.
. Калаянов Д.П. Адміністративні проступки, підвідомчі міліції, та їх профілактика: Дис... к.ю.н.: 12.00.07. – Одеська національна юридична академія. – Одеса, 1998. – 187 с.
. Стоякин М.Г. Дополнительные основания юридической квалификации правонарушений // Правоведение. – 1993. – №1. – С. 13 – 22.
. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. – 2–е изд., перераб. и дополн. – М.: Юристь, 1999. – 304 с.
. Уголовное право. Особенная часть // Отв.ред. И.Я. Козаченко и З.А. Незнамова. – М.: Издательская группа ИНФРА. М-НОРМА, 1998. – 516 с.
. Лихарев В.В. Квалификация административных правонарушений в сфере охраны общественного порядка: Автореф. дис... к.ю.н.: 12.00.07 / Московская высшая школа милиции МВД СССР. – М, 1988. – 19 с.
. Марцев А.И. Диалектика и вопросы теории уголовного права. – Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1990. – 128 с.
. Взаимосвязь уголовного и административного права в правоприменительной деятельности органов внутренних дел: Учебное пособие / Под. ред. А.В. Наумова – М.: МВШМ МВД СССР, 1990. – 93 с.
. Філософський словник / За ред. В.І. Шинкарука. – К.: Головна редакція Української Радянської енциклопедії АН УРСР, 1973. – 600 с.
. Черданцев А.Ф. Юридические конструкции и их роль в науке и практике // Правоведение. – 1972. – №3. – С. 13 –18.
. Малахов В.П. Основания уголовной ответственности. - К.: Украинская акад. внутр.дел., 1994. - 192 с.
. Ромовська З.В. Проект Кримінального кодексу України очима цивіліста // Вісник Верховного Суду України. – 1999. – №6 (16). – С. 54 – 58.
. Анисимов В.Ф. Проблема классификации административных проступков: Дис. ... к.ю.н: 12.00.02. – Тюмень, 1999. – 166 с.
. Чвялева Е.В. Роль юридической квалификации в реализации права. // Проблемы реализации права: Межвуз. сб. научн, трудов. – Свердловск: СвЮИ. – 1990. – С. 77 – 79.
. Наумов А.В., Новиченко А.С. Законы логики при квалификации преступлений. – М.: Юридическая литература, 1978. – 104 с.
. Тарарухиин С.А. Квалификация преступлений в следственной и судебной практике. – К.: Юринком, 1995. – 208 с.
. Остапенко О.І. Адміністративна деліктологія: Автореф. дис... д.ю.н.: 12.00.07 / НАВСУ. –К., 1997. – 42 с.
. Кримінальне право: Особлива частина / М.І. Бажанов, В.Я. Тацій, В.В. Сташис, І.О.Зінченко та ін. / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К.: Юрінком Інтер; Х.: Право, 2001. – 496 с.
. Юридичний словник-довідник / За ред. Ю.С. Шемчушенка. – К.: Феміна, 1996. – 696 с.
. Сенаторов М. Потерпілий від злочину: значення для кваліфікації злочину та призначення покарання // Право України. – 2003. – №1. – С. 110-113.
. Малыхин В.П. Квалификация преступлений. Теоретические вопросы: Учебное пособие к спецкурсу. – Куйбышев: Куйбыш. ун-тет, 1987. – 97 с.
. Мещеряков В.Т. Соответствие как отношение и принцип. – М.: Наука, 1975. – 104 с.
. Куринов Б.А. Научные основы квалификации преступлений: Учебное пособие. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1984. – 181 с.
. Тарарухин С.А. Понятие и значение квалификации преступлений: Учебное пособие. – К.: КВШ МВД СССР, 1990. – 60 с.
. Короленко М.П. Кваліфікація і класифікація умисних вбивств при обтяжуючих обставинах: Дис... к.ю.н.: 12.00.08. – Одеса, 2002. – 189 с.
Адміністративне право України. Загальна частина: Навчальний посібник / За заг. ред. О.І. Остапенка. – Львів: Львівський інститут внутрішніх справ, 1999.–332 с.
. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. Вид. 2–ге, доп. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 752 с.
. Печеницын В.А. Состав административного проступка и его значение в юрисдикционной деятельности органов внутренних дел: Учебное пособие. – Хабаровск: Хабаровская высшая школа МВД СССР, 1988. – 60 с.
. Кримінальне право і законодавство України. Частина особлива: Курс лекцій / За ред. М.Й. Коржанського. – К.: Атіка, 2001. – 544 с.
. Мотовиловкер Е.Я. О характере установления истины и квалификации преступлений при осуществлении правосудия // Гарантии прав личности в социалистическом уголовном праве и процессе. – Ярославль. – 1977. – Вып. 2. – С. 74 – 78
. Сизякин О.Т. Сущность и явление в уголовном процессе // Советское государство и право. – 1968. – №6. – С. 112 –119.
. Свинцов В.И. Логика: Учебник для вузов. – М.: Высшая школа, 1987. – 287с.
. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов. – М.: Юристь, 2001. – 256 с.
. Лейст О.Э. Санкции и ответственность по советскому праву. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 239 с.
. Недбайло И.Е. Применение советских правовых норм. – М.: Госюриздат, 1960. – 512с.
. Гусарєв С.Д., Олійник А.Ю., Слюсаренко О.Л. Загальна теорія держави і права (терміни, визначення, елементи змісту): Навчальний посібник. – К.: НАВСУ, 1998. – 237 с.
. Правознавство: Навч. посібник / За ред. В.В.Копєйчикова. Видання 3–е, перероб. та доп. – К.: Юрінком, 2001. – 638 с.
. Пунько О.В. Правозастосування, як форма реалізації права // Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції. – К.: НАВСУ, 2003. – Ч.2. – С.131–132.
. Васьковский Е.В. Руководство к толкованию и применению законов. – Одесса, 1901. – 376 с.
. Коркунов В.И. Лекция по общей теории права. – Спб., 1908. – 453 с.
. Ткаченко Ю.Г. Нормы социалистического права и их применение. – М.: Госюриздат, 1955. – 66 с.
. Коренев А.П. Нормы административного права и их применение. – М.: Юрид. лит., 1978. – 142 с.
. Алексеев С.С. Общая теория права: в 2-х томах, Т.2. - М.: Юр. лит., 1982. – 359 с.
. Бережний О. Правова природа і галузева незалежність преюдицій // Право України. – 2002. –№2. – С. 10 –12.
. Загальна теорія держави і права: навч. посібник / За ред. В.В.Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 320 с.
. Ткач Г. Природа і види адміністративного розсуду // Право України. – 2002. – №5. – С.30 –33.
. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Курс лекций. – М.: Манускрипт, 1996. – 314 с.
. Резник Г.М. Внутреннее убеждение при оценке доказательств. М.: Юрид. лит., 1977. – 120 с.
. Джатиев В.С. Познание и доказывание в советском уголовном процессе // Правоведение. – 1983. – №6. – 63 – 71.
. Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій. – К.: Вентурі, 1996. – 207 с.
. Тертышник В.М. Проблемы теории и практики доказывания на досудебных стадиях уголовного процесса. – Сумы: ИПП "Мрия-1" ЛТД., 1995. – 195 с.
. Мотовиловкер Я.О. Установление фактов и применение права в судопроизводстве // Советское государство и право. – 1980. – №1. – С.77 – 85.
. Маркс К., Енгельс Ф. Сочинения 2–е изд., Том 20. – М.: Изд-во политической литературы, 1969. – 849 с.
. Чвяльова Е.В. Теоретические проблемы юридической квалификации (Понятие, структура, роль в правовом регулировании): Дис... к.ю.н.: 12.00.01. – Свердловск, 1986. – 192 с.
. Заблоцкий В.Г. Установление фактических обстоятельств уголовного дела и квалификация преступлений // Правоведение. – 1974. – № 1. – С.57 – 63.
. Шляпочников А.С. К вопросу об объективной истине в советском уголовном праве // Ученые записки ВИЮН. – Вып.12. – М., 1961. – С. 69–76.
. Нечепурнов А.В. Квалификация в правоприменительном процессе: Дис... к.ю.н.: 12.00.01. – Свердловск, 1986. – 187 с.
. Ткаченко Ю.Г. Применение социалистического права // Теория государства и права. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1982. – С.30 – 41.
. Венгеров А.Б. Теория государства и права: Часть II. Теория права. Том II. – М.: Юристъ, 1996. – 152 с.
. Пиголкин А.С. Стадии процесса применения права // Правоприменение в советском государстве. – М.: Юрид. лит., 1994. – С.32 – 40.
. Общая теория права: Учебник для юрид. вузов / Под общ. ред. А.С. Пиголкина. – 2–е изд. испр. и доп. – М.: Изд-во МВТУ им. Н.З. Баумана, 1996. – 384 с.
. Хутыз М.Х., Сергеенко П.Н. Энциклопедия права. М.: Былина, 1995. – 158 с.
. Спиридонов Л.И. Социология уголовного права. – М.: Юридическая литература, 1986. – 240 с.
. Теория государства и права. / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: Издат. группа ИНФРА. М – НОРМА, 1997. – 570 с.
. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. М.Н. Марченко. – М.: Зеркало, ТЕИС, 1996. – 475 с.
. Кудрявцев В.Н. О программировании применения норм права // Вопросы кибернетики и право. – М.: Наука, 1967. – С. 84 – 99.
. Кригер Г. Состав преступления и квалификация содеянного // Советская юстиция. – 1985. – № 12. – С. 18 –19.
. Наумов А.В. Применение уголовно-правовых норм: Учебное пособие. –Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1973. – 176 с.
. Бабай А.Н. Понятие юридической квалификации и ее роль в правоприменительной деятельности органов внутренних дел // В кн. Вопросы совершенствования работы милиции по укреплению законности и правопорядка. – Межвузовский сборник научных трудов. – М. – 1984. – С.3 – 9.
. Бенедик И.В. Правовая квалификация в структуре правоприменительного процесса // В сб.: Проблемы социалистической законности. - Республиканский межвузовский сборник. – Харьков: Вища школа. – 1985. – Вып.15. – С. 138 –141.
. Черданцев А.Ф. Вопросы толкования советского права: Учебное пособие. – Свердловск: СЮИ, 1972. – 192 с.
. Бабай А.Н. Юридическая квалификация правового поведения личности: Дис... к.ю.н.: 12.00.01. – М., 1985. – 203 с.
. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства: Учебник. – М.: Норма-Инфра-М, 1999. – 552 с.
. Гуржій Т.О. Місце юридичної кваліфікації в процесі правозастосування // Право України. – 2006. – № 4. – С. 29 – 31.
. Нурєєв Р.М. Основы экономической теории. Типы рыночных структур: конкуренция и монополия // Вопросы экономики. – 1994. – №6. – 382 с.
. Костусєв О. Конкуренція – серце ринкової економіки // Конкуренція: Вісник Антимонопольного комітету України. – 2002. – №1. – С. 3 – 5.
. Лагутін В. Рушійні сили конкуренції // Конкуренція: Вісник Антимонопольного комітету України. – 2002. – №2. – С. 31 – 37.
. Политическая экономия социализма - теоретическая основа экономической политики КПСС: Курс лекций / Под ред. Л.И. Абалкина. – М.: Мысль, 1986. – С. 179.
. Левыкин Д. О реформе 1965 года, о бюрократизме и советской политической системе // http://www.tr.rkrp-rpk.ru/archive.php.
. Шуміло І.А. Відповідальність за порушення законодавства про захист конкуренції: Дис. ... к.ю.н: 12.00.04. – Харьков: Національна юридична академія ім.. Я.Мудрого, 2001. – 212 с.
. Пихорович В.Д. Невостребованная альтернатива рыночной реформе 1965 г. // Марксизм и современность. – 2004. – №1 (26 – 27). – С. 28-33.
. Маркова А.Н., Кривцова Н.С., Квасов А.С. История мировой экономики. Хозяйственные реформы 1920-1990 гг: Учебное пособие. – 2–е изд., стер. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. – 192 с.
. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы. – М.: Логос, 2000. – 190 с.
. Goldman M. Lost Opportunity. What Has Made Economic Reform in Russia So Difficult. – N.Y. –L., 1996. – P. 10–23.
. Экономика и жизнь. –1990. – №38. Приложение.
. Экономика и жизнь. –1991. –№31. Приложение.
. Іголкін С. Демонополізація // Конкуренція: Вісник Антимонопольного комітету України. – 2002. – №2. – С. 12-17.
. Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – с. 429.
. Кінах А. Пріоритети влади // Конкуренція: Вісник Антимонопольного комітету України. – 2002. – №2. – С. 3 – 6.
. Литвин В. Ступені захищеності конкуренції // Конкуренція: Вісник Антимонопольного комітету України. – 2002. – №3. – С. 3 –7.
. Закон УРСР “Про економічну самостійність” // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 34. – Ст. 499.
. Постанова Верховної Ради УРСР “Про реалізацію Закону про економічну самостійність” // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 30. – Ст. 500.
. Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 21. – Ст. 296.
. Антимонопольный комітет України. Річний звіт: 1995 рік. – К.: АМКУ, 1995. – 76 с.
. Антимонопольный комітет України. Річний звіт: 1996 рік. – К.: АМКУ, 1996. – 106 с.
. Антимонопольный комітет України. Річний звіт: 1997 рік. – К.: АМКУ, 1997. – 143 с.
. Антимонопольный комітет України. Річний звіт: 1998 рік. – К.: АМКУ, 1998. – 196 с.
. Антимонопольный комітет України. Річний звіт: 1999 рік. – К.: АМКУ, 1999. – 204 с.
. Антимонопольный комітет України. Річний звіт: 2000 рік. – К.: АМКУ, 2000. – 212 с.
. Закон України “Про внесення змін до Закону про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 28. – Ст. 202.
. Закон України “Про внесення змін до Закону про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 34. – Ст. 229.
. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України: Навч. посіб. – К.: УАВС України, 1995. – 78 с.
. Договір СНД від 23 грудня 1993 року “Про проведення узгодженої антимонопольної політики” // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие. – М.: МГЭИ, 2000. – 196 с.
. Зуб А.Т. Стратегический менеджмент: Теория и практика: Учеб¬ное пособие для вузов. – M.: Аспект Пресс, 2002. – 415 с.
. Мельник С.Б. Монопольне (домінуюче) становище суб’єкта господарювання на ринку: Дис. ... к.ю.н: 12.00.04. – Одеса.: Одеська національна юридична академія, 2001. – 192 с.
. Закон України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 15. – Ст. 103.
. Антимонопольный комітет України. Річний звіт: 2005 рік. – К.: АМКУ, 2005. – 254 с.
. Антимонопольный комітет України. Річний звіт: 2006 рік. – К.: АМКУ, 2006. – 250 с.
. Договір СНД від 25 січня 2000 року “Про проведення узгодженої антимонопольної політики” // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
. Закон України “Про захист економічної конкуренції” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64.
. Consolidated version of the Treaty of European Union // official journal. – 1997. – №1l. – 340р.
. Рішення Суду ЄС у справі 85/76, Hoffman – La Roche v. Commission (1979) ECR 461 §91.
. Рішення Суду ЄС у справі 322/81, Michelin v. Commission (1983) ECR 3461 §70.
. Рішення Комісії ЄС у справі Virgin/British Airlines, OJEC 2000. – №L 30, c. 1.
. Рішення Комісії ЄС у справі Napier Brown/ British sugar, OJEC 1988. – №L 284, c. 41.
. Советский энциклопедический словар / Под ред. А.М. Порохова. – М.,1985. – 1600 с.
. Экономика: Учебник / Под ред. Д.В. Валового. – М.: Изд-во “Щит-М”, 1999. – 360 с.
. Словарь делового человека / Под науч.ред. О.В. Амуржуева. – М.: Экономика, 1992. – 236 с.
. Борисов Е.Ф. Экономическая теория: Учебник. – М.: Юристъ, 1997. – 568 с.
. Словарь юридических понятий / Аналитический вестник Совета Федерации ФС РФ. – 1997. – № 22 (67). – С. 48.
. Кураков Л.П. Экономический словарь-справочник. – М.: Вуз и школа, 2004. – 1072 с.
. Torveny a tisztessegtelen piaci magatartas es a versenykorlatozas tilalmarol (versenytorveny) az 1996. – evi LVII.
. 3акон за защита на конкуренцията. – ДВ. – бр.52 от 1998 г.
. Ustawa z dnia 24 lutego 1990 r. о przeciwdzialaniu praktykom monopolistycznym і ochronie interesow konsumentow. – Art. 2.
. Федеральный закон “О защите конкуренции” // Российская газета (Федеральный выпуск). – 2006. – №4128.
. Цивільний Кодекс України // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 40 – 44. – Ст. 356.
. Закон України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” // Відомості Верховної Ради. – 1993. – № 1. – Ст. 1.
. Закон України “Про організації роботодавців” // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 32. – Ст. 71.
. Господарський Кодекс України // Відомості Верховної Ради. –2003.–№ 18–22.–Ст. 144.
. Постанова Вищого арбітражного суду України від 26 червня 2006 року у справі № 8/26 // Постанови Верховного Суду України та Вищого господарського суду України у господарських справах. – 2003. – Вип. 1.
. Антимонопольный комітет України. Річний звіт: 2001 рік. – К.: АМКУ, 2001. – 202 с.
. Антимонопольный комітет України. Річний звіт: 2002 рік. – К.: АМКУ, 2002. – 244 с.
. Антимонопольный комітет України. Річний звіт: 2003 рік. – К.: АМКУ, 2003. – 231 с.
. Антимонопольный комітет України. Річний звіт: 2004 рік. – К.: АМКУ, 2004. – 247 с.
. Населення та комунальна сфера України будуть забезпечені газом // http://www.naftogaz.com.
. Перевалов В.Д., Алексеев С.С. Теория государства и права: Ученик. – М.: Норма, 2007. – 496 с.
. Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов. – М.: Юриспруденция, 2000. – 528 с.
. Червяцова А.О. Конституційно-правова відповідальність у системі видів юридичної відповідальності: Дис... к.ю.н.: 12.00.01. – Х.: ХНУВС, 1998. – 187 с.
. Пилипенко А. Я., Щербина В. С. Господарське право: курс лекцій: Навчаль¬
ний посібник для юридичних вузів. – К.: Вентурі, 1996. – 325 с.
. Річний звіт антимонопольного комітету України: 2006 рік // http://www.amc.gov.ua/amc/control/uk/publish/article?art_id=68079&cat_id=67886.
. Сырых В.М. Устранение коллизий между действующими и проектируемыми нормами // Законодательная техника: Научно-практическое пособие. – М.: Городец, 2000. – С. 180 – 194.
. Кодекс Украинской ССР об административных правонарушениях. – К.: Знання, 1984. – 162 с.
. Гуржій Т.О. сучасний стан реформування вітчизняного адміністративно-деліктного законодавства // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Кразіна. Серія: Право. – 2006. - №1 (735). – С. 108-114.
. Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2005. – №35-37. – Ст.446.
. БеніцькийА.С. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутого злочинним шляхом (проблеми кримінально-правової кваліфікації): Дис. ... канд. юрид. наук:. ю. н.: 12.00.08. - Луганськ, 2002. – 202 с.
. Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні: Монографія. – К.: Атіка, 2000. – 258 с.
. Короленко М.П. Кваліфікація і класифікація умисних вбивств при обтяжуючих обставинах: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. - Одеса, 2002. – 189 с.
. Ващенко С.В. Поліщук В.Г. Адміністративна відповідальність: Навчальний посібник. – Запоріжжя: Юридичний інститут МВС України, 2001. – 142с.
. Бахрах Д.Н. Состав административного проступка: Учебное пособие. – Свердловск: Свердловский юридический институт им. Р.А. Руденко, 1987. – 70с.
. Клюшниченко А.П. Меры административного принуждения, применяемые милицией: Особенности. Классификация. Системовыражение: Учебное пособие. – К.: КВШ МВД СССР, 1979. – 87с.
. Юсупов В.А. Теория административного права. – М.: Юрид. лит., 1985 – 160с.
. Студеникина М.С. Состав административного проступка // Учен. записки ВНИИСЗ. – М., 1968. – №15. – С.71-78.
. Гуржій Т.О. Предмет адміністративного делікту // Право України. – 2006. - №7. – C. 25-27.
. Коржанський М.Й. Об’єкт і предмет злочину: Монографія. – Д.: Юрид. акад. МВС України, 2005. – 252 с.
. Хутов К.М. Преступный монополизм: уголовно-политическое и криминологическое исследование: Автореф. дис. к.ю.н.: 12.00.08 / Саратовская государственная академия права. – Саратов., 2006. – 19с.
. Денисова А.В. Уголовно-правовые аспекты борьбы с монополизмом в Российской Федерации: Автореф. дис. к.ю.н.: 12.00.08 / Дальневосточный государственный университет. – Владивосток., 2006. – 21с.
. Крюков С.М. Теоретичні проблеми об’єкта правопорушення // Актуальні проблеми кримінального і кримінально-процесуального законодавства і практики його застосування. – Хмельницький: ХІУП, 2002. – С. 28-35.
. Додін Є.В. Гарантії законності адміністративної відповідальності. – К.: Знання, 1976. – 48 с.
. Колпаков В.К. Адміністративний договір у державному управлінні // Конституційні гарантії захисту людини у правоохоронній діяльності. - Донецьк: Поліграфіст, 1999. – С. 166 –168.
. Севрюгин В.Е. Административный проступок. Понятие, признаки, ответственность: Монография. – М.: Академия МВД СССР, 1989. – 164 с.
. Контрабанда: засоби попередження та протидії: Навчальний посібник / Б.В.Романюк, М.І. Камлик, В.В. Коваленко та ін.; За ред. Я.Ю.Кондратьєва, Б.В. Романюка. – К.: МІВВЦ, 2001. – 118 с.
. Інформаційний лист вищого господарського суду України від 13 квітня 2007 року № 01-8/229 “Про деякі питання застосування практики конкурентного законодавства” // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
. Мєзєнцева В. Юридическая природа злоупотреблений доминирующим положением на рынке // Юристъ. – 2005. –№12. – С. 45–51.
. Архів Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. – Справа № 15-рш.
. Рішення Комісії ЄС у справі Hilty, OJEC 1988. – №L65, с. 19.
. Schröter/Jacob/Mederer. EUROPÄISCHES WETTBEWERBSRECHT, Herausgeber. Helmuth Schröter, ThiNam Jakob und Wolfgang Mederer Nomos- Verlag Baden. – Baden, 2002. – p. 137.
. Рішення Суду ЄС у справі 30/89, Hilty v. Commission (1991) ECR ІІ 1439.
. Рішення Суду ЄС у справі 83/91, Tetrapack International v. Commission (1994) ECR ІІ 755.
. Рішення Суду ЄС у справі 193/83, Windsufing International v. Commission (1986) ECR 611.
. Рішення Суду ЄС у справі 76/112, Eastman Kodak v. Image Technical Services 504 US 451, 112 SCt. 20 72 (1992).
. Архів Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. – Справа № 03–26.1/06–05.
. Архів Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. – Справа № 1.18/–148Пд.
. Рішення Суду ЄС у справі 179/90, Merci convenzionale porto di Genoa v. Gabrielli (1991) ECR I 5889.
. Архів Антимонопольного комітету України. – Справа № 4.7.2. – 24/2006.
. Архів Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. – Справа № 01-26-18/2004.
. Архів Херсонського обласного територіального відділення Анти- монопольного комітету України. – Справа № 21-03-28/2003.
. Архів Господарського суду Миколаївської області. – Справа № 3/321/06.
. Гуржій Т.О. Встановлення ознак суб’єкта адміністративного делікту в процесі адміністративно-правової кваліфікації // Право України. – 2003. – №5. – C. 75-80.
. Наказ Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 року №49-р “Про затвердження методики визначення монопольного (домінуючого) становища на ринку” // Офіційний вісник України. – 2002. – №14. – Ст.778.
. Бакалінська О. Захист економічної конкуренції: окремі питання правового регулювання // Юридичний журнал. – 2003. – №11. – С. 36 – 44.
. Закон України “Про захист економічної конкуренції”: Коментар на основі порівняльного аналізу з правилами конкуренції Європейського Союзу. – К.: Альфа-прайм, 2006. – 441 с.
. Нерсесянц В.С. Право и закон. – Спб.: Фобос, 1999. – 524 с.
. Архів Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. – Справа № 6-02/05-05.
. Архів господарського суду Кіровоградської обасті. – Справа № 3/381.
. Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №51. – Ст. 447.
. Зима О.Т. Адміністративна відповідальність юридичних осіб: Автореф. дис. к.ю.н.: 12.00.07 / Національна юридична академія Україна ім. Я. Мудрого. – Харьков, 2001. – 19 с.
. Административное право Российской Федерации: Учебник для вузов / АлехинА.П., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. – 3-е изд. испр. и доп. – М.: ИКД «Зерцало-М», 2001. – 592 с.
. Герасименко Є.С. Питання реформування інституту адміністративної відповідальності: Автореф. дис... к.ю.н.: 12.00.07 / Київський національний університет ім. Т.Г.Шевченка. – К., 2000. – 20 с.
. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія права. – К.: Кондор, 2002. – 353 с.
. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационной структуры. – К.: Наукова думка, 1990. – 145 с.
. Берлач А.І. Адміністративне право України: Навч. посіб. для дист. навч. – К.: Ун-т “Україна”, 2005. – 472 с.
. Єпур Г.В. Проблема злочину та покарання у світлі ідеї соціальної справедливості // Вісник Луганської академії внутрішніх справ. – 2002. – №2.
. Юридический Энциклопедический Словарь. – М., 1984.
. Гуржій Т.О. Керування автотранспортними засобами: адміністративно-деліктний аспект: Монографія. – Кіровоград: , 2007. – 255 с.
. Біла Л.Р. Административная ответственность за нарушения антимонопольного законодательства Украины: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Одеса.: Одесский государственный университет им. И.И.Мечникова, 1995. – 174 с.
. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Науково-практичний коментар. – Харьков: Консум, 2004. – 912 с.
. Воронцов А.В. Суб’єктивні ознаки злочинів проти правосуддя, вчинюваних посадовими особами органів дізнання та досудового слідства // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2002. - №1. – С. 166-169.
. Кримінальне право: Загальна частина / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К.: Юрінком Інтер; Х.: Право, 2001. – 416 с.