АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ТЕРЕМЕЦЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ ІВАНОВИЧ

УДК 351.713(477) (043.5)

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора юридичних наук

Науковий консультант –
Бандурка Олександр Маркович,
доктор юридичних наук, професор,
Заслужений юрист України,
академік НАПрН України

ХАРКІВ – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ…………………………………..….4
ВСТУП………………………………………………….……….…………......5
РОЗДІЛ 1. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОДАТКОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНИ………………………………….....16
1.1. Поняття податкових відносин та їх місце у системі суспільних відносин……………………………………………………………………………..16
1.2. Структура податкових правовідносин………………………….…….…34
1.3. Виникнення, зміна та припинення податкових правовідносин ………49
1.4. Критерії розмежування податкових та інших правовідносин, що виникають у сфері оподаткування…………………………………………..….....67
1.5. Правові засади податкових відносин та місце серед них адміністративно-правового регулювання………………………………………...86
Висновки до першого розділу………………………………………………105

РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБ’ЄКТІВ ПОДАТКОВИХ ВІДНОСИН..………….………………………………….…...108
2.1. Система суб’єктів податкових правовідносин …………………….....108
2.2. Держава та уповноважені нею органи як суб’єкти податкових правовідносин..……………………………………………………………………126
2.3. Адміністративно-правовий статус платників податків та їх роль у системі податкових правовідносин………………………………………..……..143
2.4. Правовий статус органів місцевого самоврядування як суб’єктів податкових правовідносин…………………………………..…………………...163
2.5. Організаційно-правові заходи вдосконалення обслуговування великих платників податків………………………………………………………………...180
Висновки до другого розділу……………………………………………….201

РОЗДІЛ 3. МЕХАНІЗМ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ…………..….205
3.1. Спеціальний податковий режим як вид податкового режиму....….…206
3.2. Адміністрування податків і зборів (обов’язкових платежів)..…….…226
3.3. Адміністративні процедури у сфері податкових правовідносин та особливості їх реалізації…….……………………………………………………249
3.4. Контроль у сфері податкових правовідносин…………………………263
3.5. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері оподаткування……………………………………………………………………..283
Висновки до третього розділу………………………………………………299

РОЗДІЛ 4. УДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ……….…..…303
4.1. Модернізація державного управління у сфері оподаткування ….......303
4.2. Організаційно-правові заходи із переорієнтації податкової діяльності з фіскальної на соціально-обслуговуючу ….……………………………………...325
4.3. Соціальне спрямування податкових правовідносин як новий орієнтир податкової політики держави…………………………………...………………..340
4.4. Зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання податкових відносин та його застосування в Україні…………….……..……...358
4.5. Інформаційно-аналітичне забезпечення реалізації податкових правовідносин………………………….……………………………………….…375
Висновки до четвертого розділу…………………………………………....394
ВИСНОВКИ…………………………………….…..……………………….398
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.………………………..............409
ДОДАТКИ…………………………………………………………………...499

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АПП – Асоціація платників податків
ВВП – валовий внутрішній продукт
ВНП – валовий національний продукт
ВПП – великі платники податків
ГК України – Господарський кодекс України
ГПК України – Господарський процесуальний кодекс України
ДМС України – Державна митна служба України
ДПС України – Державна податкова служба України
ДПА України – Державна податкова адміністрація України
ЄБА – Європейська бізнес-асоціація
ЄС – Європейський союз
ЗЕД – зовнішньоекономічна діяльність
ЗМІ – засоби масової інформації
КАС України – Кодекс адміністративного судочинства України
КпАП РФ – Кодекс Російської Федерації про адміністративні правопорушення
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
МВФ – Міжнародний валютний фонд
МДД РК – Міністерство державних доходів Республіки Казахстан
ОЕСР – Організація економічного співробітництва та розвитку
ПДВ – податок на додану вартість
РФ – Російська Федерація
СДПІ – спеціалізовані державні податкові інспекції
ЦК України – Цивільний кодекс України
ЦОПП – центр обслуговування платників податків

ВСТУП

Актуальність теми. Успішне проведення податкової реформи та забезпечення ефективного функціонування податкової системи України в значній мірі залежить від адміністративно-правового регулювання податкових відносин як одного із способів державного управління суспільними процесами. У зв’язку з цим постає необхідність формування чітких організаційних структур, процедур і системи відносин, які б забезпечили простоту, ефективність та оперативність виконання обов’язків зі сплати податків і зборів з одночасним гарантуванням та суворим дотриманням прав і законних інтересів усіх платників податків. Суттєві недоліки правової регламентації податкових відносин, які виникли відразу ж після набрання чинності Податкового кодексу України, вказують на незавершеність і принципові прорахунки в організації здійснюваної податкової реформи та зумовлюють необхідність розвитку теоретичних засад і розроблення ефективних практичних рекомендацій щодо реформування податкової системи та адаптації українського законодавства до правових норм ЄС.
Проблемам теорії і практики оподаткування, окремим аспектам реформування податкової системи, зокрема модернізації державного управління у сфері оподаткування, приділяли увагу такі вітчизняні та зарубіжні науковці: О. М. Бандурка, О. О. Бандурка, Д. В. Вінницький, Л. К. Воронова, А. В. Головач, Т. Н. Затуліна, Т. Є. Кагановська, І. І. Кучеров, М. П. Кучерявенко, Ю. О. Крохіна, В. Б. Марченко, В. А. Паригіна, С. Г. Пепеляєв, М. О. Перепелиця, Т. О. Проценко, Л. А. Савченко, О. П. Угровецький, Н. І. Хімічева, С. Д. Ципкін, В. О. Яговкіна та інші. Утім, ураховуючи значний внесок учених у розвиток науки адміністративного права й удосконалення правового забезпечення податкових відносин, подальшого комплексного дослідження потребують сутність, структура, процеси формування та функціонування податкових правовідносин, розуміння особливостей їх прояву та регулювання в ринкових умовах.
Наведене не лише обумовило вибір теми дослідження, а й свідчить про актуальність її наукових положень як для теоретичного аналізу стану правового регулювання податкових відносин в Україні, так і для визначення нових концептуальних підходів щодо їх розвитку та вдосконалення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження спрямоване на реалізацію положень Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», схваленої 2 червня 2010 р. на засіданні Комітету з економічних реформ при Президентові України та Стратегічного плану розвитку Державної податкової служби України на період до 2013 року, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 7 квітня 2003 р. № 160.
Роботу виконано відповідно до п. 16 Додатку № 17 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років, затверджених наказом МВС України від 29.07.2010 р. № 347, а також пп. 2.9, 9.6, 13.24, 17.3, 19, 19.9 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011–2014 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 28 грудня 2010 р. (протокол № 10).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу податкового законодавства і практики його застосування визначити зміст та особливості адміністративно-правового регулювання податкових відносин в Україні, а також надати пропозиції та рекомендації щодо його вдосконалення.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні задачі:
– розкрити сутність податкових відносин та їх місце у системі суспільних відносин;
– виявити особливості правових механізмів виникнення, зміни та припинення податкових правовідносин і охарактеризувати їх поточне доктринальне забезпечення;
– уточнити критерії розмежування податкових та інших правовідносин, які виникають у сфері оподаткування, і запропонувати заходи щодо удосконалення критеріїв такого розмежування;
– охарактеризувати стан правового регулювання податкових відносин в Україні, виявити його недоліки та запропонувати шляхи їх усунення;
– здійснити характеристику системи суб’єктів податкових правовідносин та визначити особливості їх правового статусу;
– розкрити сутність і значення спеціального податкового режиму як виду податково-правового режиму;
– уточнити теоретико-методологічні засади податкового адміністрування та сформулювати критерії оцінки ефективності системи адміністрування податків;
– визначити сутність, особливості та види контролю у сфері податкових правовідносин;
– з’ясувати зміст адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування та розробити заходи з приведення її у відповідність до вимог подальшого реформування податкової системи;
– запропонувати шляхи модернізації державного управління у сфері оподаткування;
– обґрунтувати доцільність переорієнтації податкової діяльності з фіскальної на соціально-обслуговуючу та визначити організаційно-правові заходи щодо підвищення її ефективності;
– охарактеризувати сутність, зміст і значення інформаційно-аналітичного забезпечення функціонування податкових правовідносин;
– узагальнити зарубіжний досвід правового регулювання податкових відносин та визначити можливості його використання в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері оподаткування в Україні.
Предмет дослідження становить адміністративно-правове регулювання податкових відносин в Україні.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. Їх застосування обумовлене системним підходом, що надає можливість дослідити проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу та методу наукової абстракції поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.2, 3.1, 3.2, 3.4, 3.5), визначено правову природу податкових відносин в Україні (підрозділ 1.1) та особливості адміністративно-правового статусу суб’єктів податкових правовідносин (розділ 2). Системно-структурний метод застосовано для класифікації прав та обов’язків платників податків (підрозділ 2.3), визначення компетенції та повноважень суб’єктів податкових правовідносин (підрозділ 2.1, 2.2). Метод логічного узагальнення та систематизації використано для з’ясування елементів структури податкових правовідносин (підрозділ 1.2). Методи аналізу і синтезу дозволили визначити проблеми правового регулювання податкових відносин в Україні й розробити наукові рекомендації з їх удосконалення (підрозділ 1.5), а також обґрунтувати критерії розмежування податкових та інших правовідносин (підрозділ 1.4). За допомогою порівняльно-правового методу обґрунтовано можливість використання зарубіжного досвіду правового регулювання податкових відносин в Україні (підрозділ 4.4), а також визначено напрями модернізації державного управління у сфері оподаткування (підрозділ 4.1).
Науково-теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження становлять праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління, адміністративного та податкового права, інших галузевих правових наук, зокрема і зарубіжних дослідників. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, чинних нормативно-правових актах, які регулюють податкові відносини в Україні. Дисертант звертався також до законодавства деяких зарубіжних країн, досвід яких щодо правового регулювання податкових відносин може бути використано в Україні. Інформаційною та емпіричною основою дослідження є узагальнення практичної діяльності різних державних органів у сфері оподаткування в України, політико-правова публіцистика, довідкові видання та статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень науки адміністративного права проблемних питань правового регулювання податкових відносин в Україні. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, які у сукупності становлять концепцію адміністративно-правового забезпечення податкових відносин в Україні. Основні з них такі:
вперше:
– розроблено концепцію множинності об’єктів податкових правовідносин, якими є: а) податок і збір (сума грошових коштів, що підлягає внесенню до відповідного бюджету); б) поведінка (дії, бездіяльність) суб’єктів податкових правовідносин; в) результати дій (бездіяльності) суб’єктів податкових правовідносин;
– розкрито особливості сучасної системи місцевих податків і зборів в Україні, а саме доведено: 1) невідповідність цієї системи європейським стандартам місцевого самоврядування та положенням Конституції України про фінансову основу місцевого самоврядування; 2) наявність компетенції, делегованої державою місцевим радам відповідно до положень Податкового кодексу України, щодо встановлення місцевих податків і зборів; 3) вторинність місцевого оподаткування у системі державного оподаткування Україні, яке не виконує ні фіскальної, ні регулюючої функції. Розроблено низку пропозицій, спрямованих на вдосконалення організаційно-правових механізмів у сфері місцевого оподаткування та створення нормативної бази взаємодії між податковими органами і фінансовими структурами органів місцевого самоврядування;
– запропоновано напрями вдосконалення організаційного, кадрового й правового забезпечення обслуговування великих платників податків (далі – ВПП) у цілому та діяльності єдиного централізованого офісу ДПС зокрема на підставі врахування досвіду роботи з обслуговування ВПП у податкових відомствах деяких зарубіжних країн та особливостей організації їх супроводження, методів обслуговування й податкового контролю в Україні;
– визначено сутність горизонтального моніторингу як одного із методів здійснення поточного податкового контролю за діяльністю платників податків, проаналізовано основні переваги і недоліки його впровадження в Україні та надані пропозиції щодо удосконалення цього інституту в контексті співпраці податкових органів з ВПП;
– доведено, що «податкове адміністрування» та «адміністрування податків» є різними за змістом і обсягом правовими категоріями, сформульовано їх авторське визначення, надано характеристику та розкрито значення;
– обґрунтовано необхідність впровадження нової системи самообслуговування платників податків через єдиний веб-портал податкових органів України, завдяки якій авторизовані користувачі зможуть отримувати спеціальні електронні сервіси: on-line-моніторинг звітних даних, надходження платежів, податкового боргу, переплат та інших показників особистих рахунків, стан підприємств-контрагентів і їх реєстраційні дані, замовлення необхідних довідок, оперативне надання податкових консультацій тощо;
удосконалено:
– характеристику сутності податкових правовідносин як комплексного виду суспільних відносин, що регулюються різними галузями права, а також визначено їх загальні (різновид суспільних і публічних відносин), особливі (різновид фінансових правовідносин) та індивідуальні (специфічні) ознаки; сформульовано авторське визначення податкових правовідносин;
– визначення поняття об’єкта податкових правовідносин, під яким пропонується розуміти сукупність матеріальних та/або нематеріальних благ, рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів податкових правовідносин, а також результати їх діяльності у сфері оподаткування, спрямовані на забезпечення поповнення бюджетів усіх рівнів для досягнення економічного та соціального ефектів;
– критерії, яким має відповідати суб’єкт податкових правовідносин, а саме: 1) бути реальним учасником податкових правовідносин; 2) діяльність суб’єкта має перебувати у сфері регулювання норм податкового права; 3) мати податкові права й обов’язки та реалізовувати їх;
– положення правової доктрини щодо місця податкових правовідносин у загальній системі правовідносин, визначено загальні відмінності податкових від інших правовідносин;
– систему суб’єктів податкових правовідносин та запропонована їх авторська класифікація, у зв’язку з чим до кола осіб, які сприяють сплаті податків і зборів, включено суб’єктів інформаційних відносин (державні органи, що надають інформацію про платників податків, необхідну для нарахування податків і зборів) та збирачів податків і зборів;
– класифікацію обов’язків платників податків за рахунок уведення нового критерію – спорідненість напрямів взаємодії платників з органами оподаткування, що дозволило відобразити всю площину та складність взаємодії зобов’язаних суб’єктів з цими органами;
– класифікацію прав платників податків, що розкриває сутність і зміст усіх наявних прав платників податків;
– розуміння сутності податково-правового режиму та спеціального податкового режиму як його різновиду, а також визначення цих правових категорій; виявлено недоліки і прогалини в правовому регулюванні спеціальних податкових режимів та надано пропозиції щодо їх усунення;
– зміст та значення соціального спрямування податкових правовідносин у контексті переорієнтації діяльності органів оподаткування з фіскальної на соціально-обслуговуючу, що передбачає налагодження ефективних партнерських відносин із платниками податків, повний перехід до ризико орієнтованої системи контролю, обмеження повноважень контролюючих органів та унеможливлення зупинення діяльності суб’єктів господарювання без судового рішення, пошук найбільш ефективних і раціональних форм та методів діяльності ДПС України з метою гармонізації відносин між владою й суб’єктами господарювання, гуманізацію відносин платників податків і податківців як обов’язкової умови мінімізації податкових конфліктів та елементу модернізації податкових органів;
– обґрунтування необхідності запровадження в Україні посади Уповноваженого з питань захисту прав платників податків – податкового омбудсмена як нового правозахисного інституту, на якого покладаються функції здійснення моніторингу за виконанням податкового законодавства й додержанням прав платників податків, а також відновлення порушених прав. Визначено завдання, функції, повноваження і механізм призначення податкового омбудсмена (його апарату);
дістали подальшого розвитку:
– наукові положення щодо сутності та особливостей структури податкових правовідносин, до якої рекомендовано відносити суб’єкт, об’єкт, зміст та характеристики кожного з елементів;
– концептуальні положення юридичного факту та фактичного складу як передумов виникнення, зміни та припинення податкових правовідносин;
– характеристика суб’єктів, які сприяють сплаті податків і зборів, зокрема банків, податкових агентів та збирачів податків і зборів;
– наукові положення щодо необхідності врегулювання деяких обов’язкових елементів правового статусу органів, що надають податкову інформацію, шляхом внесення відповідних змін до Податкового кодексу України з одночасним внесенням змін до Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів»;
– розуміння правового статусу уповноважених державних органів як суб’єктів податкових правовідносин, наділених загальною та спеціальною компетенцією; обґрунтовано положення, що держава як публічно-правове утворення у податкових правовідносинах виступає за дотриманням податкового законодавства через спеціально створені органи контролю, які перебувають у постійно триваючих і безупинних відносинах з державою та мають дві основні ознаки: діють від імені держави та є носіями відповідних повноважень державно-владного характеру;
– наукові положення щодо неврегульованості деяких обов’язкових елементів правового статусу митних органів у податкових правовідносинах, зокрема, наголошено на відсутності норм, які б закріплювали права та обов’язки митних органів, необхідні для реалізації завдань, покладених на Державну митну службу України в податковій сфері, у зв’язку з чим запропоновано доповнити Митний кодекс України нормами, які окреслюють суб’єктний статус митних органів у податкових правовідносинах;
– класифікація прав органів оподаткування на підставі родових ознак їх діяльності, що відображає сутність участі вказаних органів у податкових правовідносинах;
– наукові положення щодо невідповідності певної частини із закріплених законодавством прав платників податків змісту категорії «права»; запропоновано першу половину цих прав вважати змістовними, оскільки наявність перешкод у їх реалізації чи порушення таких прав завдають істотної шкоди інтересам платника податків, а другу – допоміжними (супутніми), за допомогою яких встановлюються процедурні норми, що визначають порядок здійснення діяльності;
– співвідношення й розмежування понять «контроль» і «нагляд» у сфері оподаткування, класифікація видів контролю за критерієм суб’єкта його здійснення, завдяки чому виділено два види контролю – державний і громадський (недержавний) – та надано їх характеристику.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації положення можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – результати дисертаційного дослідження, які в сукупності становлять нову концепцію адміністративно-правового регулювання податкових відносин в України, можуть бути підґрунтям для подальшого розроблення та вирішення теоретико-правових питань удосконалення правового регулювання у сфері оподаткування;
– у правотворчій діяльності – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані при внесенні змін і доповнень до податкового законодавства, а також під час прийняття нових нормативно-правових актів з досліджуваних питань для подальшого проведення реформування системи податкових відносин в Україні (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у законопроектну роботу Верховної Ради України);
– у правозастосовній сфері – використання одержаних результатів дозволить покращити практичну діяльність суб’єктів податкових відносин в Україні (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в практичну діяльність ДПС України в Харківській області);
– у навчальному процесі – матеріали дисертації доцільно використовувати під час підготовки підручників та навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право», «Податкове право», «Адміністративна діяльність податкових органів», а також на курсах підвищення кваліфікації працівників податкових органів. Значна частина матеріалів дослідження вже використовується в процесі проведення практичних і семінарських занять із зазначених дисциплін (акти впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ та Одеського державного університету внутрішніх справ).
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки й практичні рекомендації, викладені у дослідженні, були оприлюднені на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях, семінарах і «круглих столах», зокрема: «Суверенність, незалежність, конституційність: становлення та розвиток Української держави» (Харків, 2011), «Актуальні питання сучасної юридичної науки» (Київ, 2011), «Фінансове право у ХХІ сторіччі: здобутки та перспективи» (Київ, 2011), «Роль права та закону у сучасному світі» (Київ, 2011), «Юридична осінь 2011 року» (Харків, 2011), «Напрями підвищення конкурентоспроможності податкової політики в Україні» (Ірпінь, 2012), «Право та сучасне суспільство: реалії співвідношення» (Запоріжжя, 2012), «Адміністративне право України: сучасний стан та шляхи розвитку» (Харків, 2012), «Бюджетно-податкова реформа як каталізатор соціально-економічного розвитку в Україні» (Ірпінь, 2012), «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (Суми, 2012), «Реформування системи сплати податків та зборів з урахуванням міжнародного досвіду» (Київ, 2012).
Публікації. Основні положення дисертації викладено в одноосібній монографії, 36 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, та у 17 тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми – удосконалення адміністративно-правового регулювання податкових відносин в Україні. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.
1. Охарактеризовано сутність податкових відносин як правової категорії та її особливе місце у правовій системі України. Доведено, що податкові правовідносини, які охоплюють різноманітні сфери державних, майнових і владно-розпорядчих відносин, є складними, різноплановими й соціально значущими суспільними відносинами.
Наголошено, що податкові відносини мають багатоаспектний та комплексний характер, унаслідок різних форм і видів податків відрізняються специфікою, яка багато в чому обумовлюється нерозривністю економічного й публічно-правового змісту податків як головного джерела утворення державних фінансів через вилучення частини суспільного продукту. Доведено, що у ст. 1 Податкового кодексу України закріплено невичерпний перелік податкових відносин, на регулювання яких спрямований вплив його приписів, та запропоновано закріпити їх відкритий перелік.
Запропоновано розуміти податкові правовідносини як різновид суспільних відносин, які регулюються нормами різних галузей права, виникають на підставі юридичних фактів у процесі взаємодії суб’єктів податкових правовідносин з приводу встановлення, зміни та стягнення з платників податків частини їхніх доходів у вигляді податків і зборів до відповідних бюджетів, а також під час здійснення податкового контролю, оскарження актів та рішень податкових органів, дій та бездіяльності їх посадових осіб і притягнення до відповідальності за вчинення податкових правопорушень.
Визначено, що елементами структури податкових правовідносин є суб’єкт, об’єкт та зміст податкових правовідносин. Зроблено висновок, що юридичні факти не входять до структури податкових правовідносин, адже вони є передумовою виникнення, зміни чи припинення податкових правовідносин та окремою юридичною категорією, яка має власну систему, класифікацію і структурно-логічний зв’язок із податковими правовідносинами.
Обґрунтовано концепцію множинності об’єктів податкових правовідносин. Сформульовано поняття об’єкта податкових правовідносин, під яким пропонується розуміти благо, на котре спрямовано діяльність державних органів управління у сфері оподаткування та приватних суб’єктів податкового права з метою забезпечення поповнення бюджетів усіх рівнів для досягнення економічного та соціального ефекту. Підкреслено наявність тісного взаємозв’язку об’єкта і предмета податкових правовідносин. Вказано, що предмет податкових правовідносин, який встановлено у ст. 6 Податкового кодексу України, охоплює сукупність грошових коштів, котрі формують дохідну частину бюджетів у вигляді податкових надходжень, і виступає матеріальним змістом об’єкта податкових правовідносин; до предмета податкових правовідносин належать податок і збір.
Запропоновано під суб’єктом податкових правовідносин розуміти суб’єкта податкового права, який реалізовує свою правосуб’єктність. Стверджено, що суб’єкт права та суб’єкт правовідносин, з практичного боку, є однорідними категоріями.
Зміст податкових правовідносин визначено як систему суб’єктивних прав та юридичних обов’язків учасників податкових правовідносин, що виникають на підставі юридичних фактів та регулюються нормами податкового законодавства.
2. Зроблено висновок, що широко вживані правовою доктриною концепції юридичних фактів та фактичних складів у податковому праві як складові теорії юридичного позитивізму потребують удосконалення. Встановлено, що концепція юридичного факту, призначена насамперед для пояснення процесів приватноправового характеру, не відповідає змісту публічного права, яким є податкове, а запропоновані дослідниками класифікації юридичних фактів не мають суттєвого практичного значення.
З’ясовано, що неможливість повного співставлення концепції юридичного факту та системи реальних податкових правовідносин призводить до застосування категорій податкових презумпцій і фікцій. Штучний характер презумпцій та фікцій, установлених законодавцем, не дозволяє погодитись із можливістю пояснення цих феноменів у рамках теорії юридичного факту, адже правові презумпції та фікції мають природно-правовий характер. Передумови й зміст виникнення, зміни та припинення податкових правовідносин потребують подальших наукових досліджень, передусім у контексті поєднання позитивістського й природно-правового підходу з узгодженням відповідних теоретичних механізмів з концепцією ефективного податкового правозастосування.
3. Наголошено, що комплексне правове регулювання податкових відносин нормами різних галузей публічного та приватного права не встановлює чітких меж системи податкових правовідносин. Водночас, якщо виокремлення фінансово-правових, податкових та бюджетних відносин має, перш за все, теоретичне значення для розвитку системи науки фінансового права, то відмежування податкових від конституційних, адміністративних, цивільних і господарських правовідносин має суттєве практичне значення для визначення відповідної судової юрисдикції.
Встановлено, що проблемами, які ускладнюють застосування на практиці доктринальних моделей розмежування податкових правовідносин є: неповно та непослідовно визначена судова юрисдикція в цій сфері, нестабільність податкового законодавства та прагнення податкових органів додатково врегулювати й адмініструвати суміжні відносини, що не мають податкового характеру. Тому головним критерієм відмінності податкових правовідносин від інших наразі є факт їх урегулювання нормами податкового законодавства, а додатковими критеріями запропоновано вважати їх спеціальну захищеність нормами податкового законодавства й можливість податкового правозастосування до суб’єктів та об’єктів цих відносин.
4. Зроблено висновок, що незважаючи на проведену кодифікацію, вітчизняна система оподатковування наразі залишається ускладненою, заплутаною, суперечливою та нестабільною. Наголошено, що практика постійного внесення змін та доповнень до податкового законодавства України свідчить, насамперед, про відсутність чіткої податкової політики держави або про хибність існуючої, адже закони, що встановлюють нові або ж змінюють існуючі правовідносини у сфері оподаткування, не повинні прийматися відповідно до поточних потреб у фінансуванні доходної частини бюджету, в порушення при цьому принципу стабільності оподаткування.
Підкреслено, що Податковий кодекс України поки що не виконує своє ключове завдання – формування ефективного та прогнозованого фіскального простору. Крім того, нестабільна фіскальна система підриває основу бюджетної моделі країни, провокує політичну незбалансованість і соціальну напруженість у суспільстві.
Недоліками правового регулювання податкових відносин, які потребують усунення, є: недосконалість юридичної техніки, існуючі неузгодженості й суперечності деяких правових норм, переважання відомчого підходу під час здійснення правового регулювання, відсутність або недосконалість визначень деяких правових понять, а також відсутність законодавчого закріплення чіткої системи нормативно-правових актів з питань оподаткування.
5. Розглядаючи систему суб’єктів податкових правовідносин, запропоновано до кола осіб, які сприяють сплаті податків і зборів, віднести суб’єктів інформаційних відносин (державні органи, що надають інформацію про платників податків, необхідну для нарахування податків і зборів) та збирачів податків і зборів, тобто уповноважених органів та осіб, на яких законодавством покладається обов’язок приймати від платників податків і зборів кошти на сплату податків і зборів та перераховувати їх до бюджету. На підставі аналізу Податкового кодексу України наведено вичерпний перелік державних органів, що надають інформацію про платника податків, необхідну для нарахування податків і зборів до контролюючих органів. До цієї групи віднесено всі органи (окрім банків і фінансових установ), що видають відповідні свідоцтва, ведуть спеціальний облік таких платників податків та/або вирішують питання щодо надання пільг.
Запропоновано нормативно закріпити у Податковому кодексі України правовий статус збирачів податків та зрівняти їх у правах до платників податків, завдяки чому в разі недотримання установлених строків перерахування платежів вони будуть нести відповідальність за ст. 126 Податкового кодексу України «Порушення правил сплати (перерахування) податків».
Надано пропозицію доповнити Митний та Податковий кодекси України нормами, які окреслюють суб’єктний статус митних органів як органів спеціальної компетенції у податкових правовідносинах.
Встановлено, що питання відповідальності контролюючих органів не в повному обсязі врегульовані у Податковому кодексі України. Так, контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків з відповідного бюджету. Наголошено на доцільності конкретизувати положення п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, адже незрозуміло, про яку відповідальність йдеться і згідно з яким саме законом.
Запропоновано закріпити обов’язок контролюючого органу письмово повідомити платника податків про виявлення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання протягом поточного податкового періоду, роз’яснивши при цьому його права щодо цих коштів. Вказано на доцільність встановлення строків, в межах яких платник податків має скористатися своїм правом на повернення коштів чи їх зарахування, а також відповідальність контролюючих органів за порушення цих строків або неповідомлення про факт переплати. Акцентовано увагу на необхідності доповнити главу 11 Податкового кодексу України статтями, які б регулювали питання відповідальності за податкові правопорушення.
6. Вказано, що виділення спеціального режиму оподаткування можливе виключно у зіставленні із загальним, за яким вони співвідносяться як часткове і загальне. Загальний податковий режим визначено як сукупність правових норм, що регулюють виникнення, зміну або припинення податкових обов’язків осіб на підставі встановлених елементних складів конкретних загальнодержавних та місцевих податків і зборів, що стягуються як на території держави, так і на її окремих місцевих утвореннях. Під спеціальним податковим режимом запропоновано розуміти особливий порядок обчислення і сплати податків та зборів протягом певного часу, встановлений з метою стимулювання розвитку галузей господарювання і заснований на зниженні податкового тягаря і (або) надання інших переваг певним категоріям платників податків, аж до звільнення від сплати окремих податків і зборів.
З’ясовано, що розділ ХІV Податкового кодексу України не містить виключного переліку спеціальних податкових режимів, запропоновано доповнити ст. 11 Податкового кодексу України нормою, у якій визначити конкретний предметний склад спеціальних податкових режимів.
Доведено, що оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції та при спеціальному режимі оподаткування ПДВ у сфері сільського, лісового господарства і рибальства можна віднести до різновиду спеціального податкового режиму, адже їх характеристики відповідають всім головним ознакам останнього. З’ясовано, що питання приналежності інших податкових режимів (офшору, оподаткування інвестиційних проектів на територіях спеціальних (вільних) економічних зон, інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку, технологічних парків і наукових парків) до спеціальних є дискусійним і потребує свого окремого наукового дослідження.
7. Податкове адміністрування визначено як один із засобів реалізації податкової політики держави, оскільки є комплексним правовим явищем, що охоплює різні методи впливу на суб’єктів податкових правовідносин з метою забезпечення виконання законодавства про податки і збори, упорядкування податкових правовідносин, своєчасного і повного акумулювання грошових коштів до бюджетів усіх рівнів з можливістю застосування державного примусу.
Адміністрування податків запропоновано розуміти як виконавчо-розпорядчу діяльність, що здійснюється податковими органами у межах встановленої компетенції, реалізується в законодавчо визначених формах і спрямовується на організацію застосування норм податкового законодавства, здійснення контролю за його дотриманням, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю внесення до бюджету податків і зборів, здійснення заходів, направлених на оптимізацію управлінських процесів, забезпечення виконання платниками податків покладених на них зобов’язань з метою ефективного функціонування всієї податкової системи. Адміністрування податків розглянуто як складний міжгалузевий публічно-правовий інститут, що є системою правових норм, спрямованих на регулювання суспільних відносин, які виникають між податковими органами та платниками податків щодо нарахування та сплати податків, здійснення податкового контролю, примусового стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за вчинення податкових правопорушень.
Запропоновано доповнити розділ ІІ «Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)» Податкового кодексу України статтею, якою закріпити принципи адміністрування податків. Акцентовано увагу на необхідності зміни критеріїв оцінки ефективності існуючої системи адміністрування податків, головними показниками якої має стати не лише скорочення витрат платників податків, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків, або економія витрат держави на здійснення податкового контролю, але і показник функціонування господарюючих суб’єктів у податковому середовищі.
8. Розглянуто питання співвідношення й розмежування понять «контроль» і «нагляд». На підставі ознак, що дозволяють відмежувати контроль від нагляду (перевірка доцільності діяльності підконтрольного суб’єкта, ініціативність, критерій втручання в оперативну чи господарську діяльність підконтрольних суб’єктів тощо), встановлено, що діяльність податкових органів щодо здійснення податкового контролю за своєю природою належить до контрольної діяльності, оскільки поєднує в собі ознаки і критерії, властиві контролю.
Встановлено, що державний контроль у сфері оподаткування здійснюється лише державними органами у межах їх компетенції і відповідно до контрольних повноважень з метою виконання поставлених цілей та покладених на них завдань відповідно до податкового та іншого законодавства та спрямовується на забезпечення режиму законності й податкової дисципліни у діяльності підконтрольних суб’єктів.
Розглянуто сутність громадського контролю та запропоновано суб’єктів громадського контролю, виходячи з характеру їх діяльності у сфері податкових правовідносин, об’єднати у три групи: 1) зовнішні, які не належать до організаційно-штатної структури органів ДПС – політичні партії, громадські правозахисні організації, окремі громадяни тощо; 2) внутрішні, що належать до організаційно-штатної структури органів ДПС – працівники податкових органів, трудові колективи, професійні спілки; 3) комплексні, що передбачають як зовнішніх, так і внутрішніх суб’єктів – громадські ради, наглядові ради, мобільні групи та інші.
Запропоновано під податковим контролем розуміти діяльність, що здійснюється контролюючими (податковими і митними) органами, спрямовану на забезпечення дотримання податкового законодавства й виконання учасниками податкових правовідносин своїх обов’язків щодо правильності нарахування, утримання і перерахування, повноти та своєчасності сплати податків і зборів до відповідного бюджету.
9. Наголошено на необхідності доповнити розділ другий Податкового кодексу України статтею, яка містить відсилочні норми до КУпАП в частині визначення виду і розміру покарання за правопорушення у сфері оподаткування. З’ясовано, що для уникнення колізій між податковим та адміністративним законодавствами доцільно виокремити склади податкових правопорушень у спеціальну главу КУпАП під назвою «Правопорушення у сфері податків, зборів та інших обов’язкових платежів».
Зроблено висновок, що недосконалість правової регламентації адміністративної відповідальності у сфері оподаткування полягає в неузгодженості й дублюванні правових норм, наявності великої кількості прогалин у різних нормативних актах, які дозволяють уникати відповідальності за правопорушення, вчинені у цій сфері. Також потребує зміни порядок притягнення платників податків до відповідальності за податкові правопорушення. Визначено основні способи подолання окреслених проблем.
10. Наголошено на необхідності розроблення нової Концепції реформування податкової системи України, за якою визначити провідні напрями модернізації та перетворення на найближчі декілька років, а також план і стратегію інформування всіх керівників, працівників ДПС та платників податків про конкретні цілі й завдання нового етапу податкової реформи в Україні. Підтримано ідею об’єднання податкової та митної служб в єдиний фіскальний орган з обов’язковим оновленням стратегії і тактики їх роботи й проаналізовано наслідки такого об’єднання.
Визначено основні напрями модернізації управлінської діяльності ДПС: оптимізація організаційної структури в системі ДПС, створення ефективної електронної системи звітності, введення нових технологій і процедур, удосконалення системи адміністрування податків, а також спрощення механізму їх обчислення, підвищення кваліфікації працівників ДПС, послаблення податкового тиску (зменшення ставки оподаткування), проведення комплексного аналізу діяльності ВПП і впровадження необхідних організаційно-правових заходів з удосконалення їх обслуговування, створення умов для надійного захисту прав платників податків, переорієнтація характеру функцій ДПС з фіскальної на стимулюючу, приведення законодавства у сфері податкових правовідносин відповідно до європейських стандартів тощо. Запропоновано низку конкретних практичних рекомендації, пов’язаних з модернізацією управління у сфері податкових правовідносин.
11. Встановлено, що одним із завдань ДПС України в умовах реформування є зміна пріоритетів у діяльності податкової служби з фіскальних методів роботи на обслуговування платників податків, тобто поліпшення якості та розширення спектру послуг, які надаються платникам податків з метою допомогти їм виконати свої обов’язки, а також нівелювати втручання органів ДПС у господарську діяльність платників податків шляхом звуження контрольних повноважень, що призведе до зменшення трансакційних витрат підприємців і видатків бюджету на утримання податкової служби.
Зроблено висновок, що твердження «податок є ціною послуг держави» має характеризувати сучасні податкові правовідносини, які забезпечують платникам податків право на певний рівень відшкодування податків якісними та ефективними адміністративними послугами держави.
Запропоновано розробити й прийняти Кабінету Міністрів України Концепцію діяльності ДПС України з обслуговування платників податків, якою визначити весь спектр послуг, що надаватимуться платникам податків, та основні напрями робіт, котрі здійснюватимуться податковими органами в цій сфері протягом кількох найближчих років. Такими послугами визначено: інформування платників податків, проведення заходів просвітницького характеру, податкова пропаганда, застосування звернень та оголошень до платників податків, підготовка різних видань у сфері оподаткування, забезпечення платників податків формами декларацій, нормативно-правовими та іншими документами інформаційного характеру тощо.
З’ясовано, що ефективна організація обслуговування платників податків включає визначення спектру та критеріїв наданих їм послуг, формулювання стандартів по кожному випадку (послузі) та їх дотримання.
Наголошено на необхідності якнайшвидшої реалізації програм, спрямованих на підвищення якості обслуговування платників податків, а також впровадження системи самообслуговування платників податків через єдиний веб-портал органів ДПС України. Визначено основні напрями підвищення ефективності обслуговування платників податків.
12. Вказано, що інформаційно-аналітичне забезпечення податкових правовідносин має два аспекти: інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів ДПС та платників податків. Обґрунтовано необхідність об’єднання Департаменту інформатизації та обліку платників податків й Інформаційно-довідкового департаменту ДПС в єдиний Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення. Наголошено на необхідності створення єдиної інформаційно-аналітичної системи податкових і правоохоронних органів та інших контролюючих органів з метою покращення процесів обміну оперативною та аналітичною інформацією між ними.
Встановлено, що для забезпечення платників податків якісною аналітичною інформацією потрібно: 1) докорінно оновити веб-портал органів ДПС, який має складатися з трьох основних блоків: інформаційний, консультаційно-роз’яснювальний та блок електронних сервісів; 2) впровадити систему «Податковий блок», яка складатиметься з чотирьох сегментів операційної діяльності податкової служби: реєстрації платників податків, обробки податкової звітності та платежів, обліку платежів та податкового аудиту у вигляді модернізованих процедур (форм); 3) розробити інформаційну систему «Управління документами»; 4) створити та впровадити систему оцінювання результативних показників діяльності органів ДПС України; 5) створити на рівні ДПС області Єдину базу даних про сумнівні фінансово-майнові операції.
13. На підставі аналізу досвіду деяких зарубіжних країн (Австралії, Великобританії, Грузії, США), що мають офіси податкового омбудсмена або аналогічні структури, доведено доцільність запровадження в Україні нового інституту захисту прав платників податків – податкового омбудсмена, який має забезпечити ефективність функціонування податкової системи, гарантувати додержання прав платників податків та/або відновлення порушених прав.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Шиш А. М. Аналіз розвитку податкових відносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.04 «Бухгалтерський облік, аналіз і аудит» / А. М. Шиш ; Нац. аграр. ун-т. – К., 2002. – 20 с.
2. Дадашева А. З. Налоги и налогообложение : учебное пособие / под ред. А. З. Дадашева. – М. : Вузовский учебник, 2007. – 285 с.
3. Бродский Г. М. Государство и налогообложение : автореф. дисс. на соискание учен. степени. докт. экон. наук : спец. 08.00.01 «Экономическая теория и история экономической мысли» / Г. М. Бродский ; Санкт-Петербург. ун-т экономики и финансов. – СПб., 2002. – 34 c.
4. Игнатьева О. В. Институциональное регулирование налоговых отношений в современной российской экономике : дисс. … канд. экон. наук : 08.00.01 / Игнатьева Оксана Валерьевна ; Казан. гос. техн. ун-т им. А. Н. Туполева. – Казань, 2005. – 158 с.
5. Колесникова С. А. Налоговые отношения в экономической системе общества : дисс. ... канд. экон. наук : 08.00.01 / Колесникова Светлана Александровна ; Воронеж. гос. ун-т. – Воронеж, 2004. – 162 с.
6. Халфина Р. О. Обще учение о правоотношении. / Р. О. Халфина. – М. : Юр. лит.,1974. – 351 с.
7. Мошков С. С. Налоговые отношения в условиях реформирования современной российской налоговой системы : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.10 «Финансы, денежное обращение и кредит» / С. С. Мошков ; Марийский технический университет. – Йошкар-Ола, 2010. – 18 с.
8. Фінансове право України. Конспект лекцій [Електронний ресурс]. – Львів : Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2009. – 271 c. Режим доступу : http://www.vuzlib.net/fp_l/_index.htm.
9. Петрова Г. В. Налоговые отношения: теория и практика правового регулирования : дисс. ... докт. юрид. наук : 12.00.14 / Петрова Галина Владиславовна ; Ин-т законодательства и сравнит. правоведения при Правительстве РФ. – М., 2003. – 460 c.
10. Колодина М. В. Система налогов субъекта Российской Федерации как часть налоговой системы Российской Федерации : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 «Административное право, информационное право, финансовое право» / М. В. Колодина ; Моск. гос. юрид. акад. – М., 2002. – 23 с.
11. Кустова М. В. Налоговое право России : учебник / М. В. Кустова, О. А. Ногина, Н. А. Шевелева ; отв. ред. и рук. авт. кол. Н. А. Шевелева . – М. : Юристъ, 2001. – 490 с.
12. Крохина Ю. А. Налоговое право: учебник для студентов вузов / Ю. А. Крохина. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Юнити-дана, 2009. – 463 с.
13. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1966. – 187 c.
14. Белых В. С. Налоговое право России / В. С. Белых, Д. В. Винницкий. – М. : Норма, 2004. – 320 с.
15. Орлюк О. П. Фінансове право. Академічний курс : підручник / О. П. Орлюк. – К. : Юрінком Інтер, 2010. – 528 с.
16. Цыпкин С. Д. Правовое регулирование налоговых отношений в СССР / С. Д. Цыпкин. – М. : Государственное изд-во юридической литературы, 1955. – 78 с.
17. Климовская Т. С. Формирование эффективных налоговых отношений в условиях реформирования российской экономики : дисс. ... канд. экон. наук : 08.00.01 / Климовская Татьяна Святославовна ; Московский государственный социальный университет – М., 2003. – 161 с.
18. Сапунова Н. С. Проблемы и основные направления совершенствования налогообложения в условиях инновационной модернизации российской экономики : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.10 «Финансы, денежное обращение и кредит» / Н. С. Сапунова ; Северно-Кавказская академия государственной службы. – Орел, 2010. – 24 с.
19. Брызгалин А. В. Справедливость как основной принцип налогообложения / А. В. Брызгалин // Финансы. – 1997. – № 8. – С. 28–31.
20. Гуреев В. И. Правовые проблемы совершенствования налоговой системы России : автореф. дисс. на соискание учен. степени докт. юрид. наук : спец. 12.00.12 «Финансовое право; бюджетное право; налоговое право; банковское право; валютно-правовое регулирование» / В. И. Гуреев ; Российская экономическая академия им. Г. В. Плеханова. – М., 1999. – 64 с.
21. Демин А. В. Налоговое право России : учеб. пособие / А. В. Демин ; Федер. агентство по образованию ; Краснояр. гос. ун-т ; Юрид. ин-т. – Красноярск : РУМЦ ЮО, 2006. – 329 с.
22. Карасев М. Н. Правовое регулирование налоговых отношений как форма реализации налоговой политики Российской Федерации : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 «Административное право, финансовое право, информационное право» / М. Н. Карасев ; Академия народного хозяйства при правительстве Российской Федерации. – М., 2003. – 26 с.
23. Податковий кодекс України : від 2 грудня 2010 р., № 2755-VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2011, № 13–14, № 15–16, № 17. – Ст. 112.
24. Теремецький В. І. Сутність та ознаки податкових правовідносин в аспекті сучасного податкового права / В. І. Теремецький // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2012. – Вип. 1. – С. 115–126. – (Серія юридична).
25. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України : в 3 т. : Т. 1 / кол. авт. ; [заг. ред. М. Я. Азарова]. – К. : Мін-во фінансів України ; Нац. ун-т ДПС України, 2010. – 448 с.
26. Теремецький В. І. Податкове планування: поняття та основні ознаки / В. І. Теремецький // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2011. – № 3 (54). – С. 268–275.
27. Теремецький В. І. Податкові відносини як правова категорія / В. І. Теремецький // Європейські перспективи. – 2012. – № 1. – Ч. 2. – С. 160–166.
28. Кучерявенко М. П. Податкове право України : підручник / М. П. Кучерявенко. – X. : Право, 2012. – 528 с.
29. Про виконавче провадження : Закон України : від 21 квітня 1999 р., № 606-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/606-14.
30. Тадеев А. А. Спорные аспекты сущности и понятия налогового правоотношения в Российской Федерации / А. А. Тадеев, В. А. Парыгина // Налоги и налогообложение. – 2005. – № 7. – С. 39–46.
31. Лебединский Н. А. Индивидуальный предприниматель как субъект налоговых правоотношений : автореф. дисс. соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 «Административное право, финансовое право, информационное право» / Н. А. Лебединский ; Моск. гос. юрид. акад. – М., 2006. – 23 c.
32. Тропская С. С. Правовой статус налогоплательщика – физического лица в Российской Федерации : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.14 / Тропская Светлана Сергеевна ; Рос. акад. правосудия. – М., 2007. – 201 с.
33. Барашян Л. Р. Институт налоговой ответственности: вопросы теории и практики : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 «Административное право, финансовое право, информационное право» / Л. Р. Барашян ; Ростовском юридическом институте МВД России. – Ростов-на-Дону, 2007. – 28 с.
34. Затулина Т. Н. Конституционно-правовые основы регулирования налоговых отношений в Российской Федерации: вопросы теории и практики : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституционное право; муниципальное право» / Т. Н. Затулина ; Рос. акад. гос. службы при Президенте РФ. – Москва, 2008. – 21 с.
35. Верстова М. Е. Концептуальные основы обеспечения налоговыми и правоохранительными органами исполнения налогоплательщиками своих обязанностей : автореф. дисс. на соискание учен. степени докт. юрид. наук : спец. 12.00.14 «Административное право, финансовое право, информационное право» / М. Е. Верстова ; Акад. управления МВД России (М.). – М., 2008. – 42 с.
36. Петрова Г. В. Современные проблемы развития теории и практики правового регулирования налогообложения в финансовой деятельности государства / Г. В. Петрова // Журнал российского права. – 2002. – № 8. – С. 22–26.
37. Самсонова А. Е. Сложные и комплексные правоотношения в финансовом праве / А. Е. Самсонова // Финансовое право. – 2010. – № 6. – С. 13–16.
38. Покатаєва О. В. Правова природа загальнодержавних податків та зборів в Україні: стан, протиріччя та перспективи реформування : дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.07 / Покатаєва Ольга Вікторівна ; ХНУВС. – Харків, 2012. – 343 с.
39. Крохина Ю. А. Налоговое право России : учебник для вузов / отв. ред. д. ю. н., проф. Ю. А. Крохина. – 2-е изд., перераб. – М. : Норма, 2004. – 720 с.
40. Кучеров И. И. Налоговое право России : курс лекций / И. И. Кучеров. – М. : ЮрИнфоР, 2001. – 360 с.
41. Котенко А. М. Договірне регулювання відносин у сфері оподаткування / А. М. Котенко // Фінансове право у ХХІ сторіччі: здобутки та перспективи : збірник наукових праць за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 4–7 жовтня 2011 р.) : Ч. ІI / НДІ фінансового права. – К. : Алерта, 2011. – С. 128–131.
42. Харитонова О. І. Поняття і ознаки публічних правовідносин / О. І. Харитонова // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 1. – С. 36–46.
43. Перепелиця М. О. Правове регулювання статусу платників податків і зборів в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Перепелиця Марія Олександрівна ; Нац. юр. академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2001. – 184 с.
44. Кучерявенко М. П. Податкові процедури: правова природа і класифікація : монографія / М. П. Кучерявенко. – К. : Алерта ; КНТ ; ЦУЛ, 2009. – 460 с.
45. Ровинский Е. А. Основные вопросы теории советского финансового права / Е. А. Ровинский. – М. : Госюриздат, 1960. – 193 с.
46. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права : в 6 т. : Т. II : Введение в теорию налогового права / М. П. Кучерявенко. – X. : Легас, 2004. – 600 с.
47. Советское финансовое право / под ред. В. В. Бесчеревных, С. Д. Цыпкина. – М. : Юрид. лит., 1982. – 424 с.
48. Пацурківський П. С. Проблеми теорії фінансового права / П. С. Пацурківський. – Чернівці : ЧДУ, 1998. – 275 с.
49. Винницкий Д. В. Основные проблемы теории российского налогового права : дисс. ... докт. юрид. наук : 12.00.14 / Винницкий Данил Владимирович ; Уральская гос. юрид. академия. – Екатеринбург, 2003. – 436 c.
50. «По делу о проверке конституционности пунктов 2 и 3 части первой статьи 11 Закона Российской Федерации от 24 июня 1993 года «О федеральных органах налоговой полиции» : Постановление Конституционного суда РФ : от 17 декабря 1996 г., № 20-П [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=LAW;n=12790.
51. Соловьёв В. А. Частный и публичный интересы субъектов налоговых правоотношений : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.14 / Соловьёв Владимир Алексеевич ; Ин-т законодательства и сравнительного правоведения при правительстве РФ. – М., 2002. – 195 с.
52. Евтушенко В. Ф. Правовое положение налоговых агентов : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 «Административное право; финансовое право; информационное право» / В. Ф. Евтушенко ; Всерос. гос. налог. акад. Мин. фин. РФ. – М., 2006. – 25 c.
53. Алексеев С. С. Общая теория права : курс в 2-х томах / С. С. Алексеев. – М. : Юридическая литература, 1982. – Т. 2. – 359 с.
54. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. : Ірпінь ; Перун, 2004. – 1440 с.
55. Большой энциклопедический словарь / ред. А. М. Прохоров, А. П. Горкин. – М. : Большая Российская энциклопедия; СПб. : Неринт, 2002. – 1434 с.
56. Скакун О. Ф. Теорія держави і права (Енциклопедичний курс) : підручник / О. Ф. Скакун. – Х. : Еспада, 2006. – 776 с.
57. Теремецький В. І. До проблеми визначення структури податкових правовідносин у теорії та законодавстві / В. І. Теремецький // Бюлетень з обміну досвідом роботи. – 2012. – № 190. – С. 97–108.
58. Цвік М. В. Загальна теорія держави і права : [підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін. ; за ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришіна. – Х. : Право, 2009. – 584 с.
59. Иоффе О. С. Правоотношения по советскому гражданскому праву / О. С. Иоффе. – Ленинград : ЛГУ, 1949. – 144 с.
60. Иоффе О. С. Вопросы теории права / О. С. Иоффе, М. Д. Шаргородский. – М. : Госюриздат, 1961. – 484 с.
61. Кечекьян С. Ф. Правоотношение в социалистическом обществе / С. Ф. Кечекьян. – М. : Изд-во АН СССР, 1958. – 186 с.
62. Протасов В. Н. Правоотношение как система / В. Н. Протасов. – М. : Юрид. лит., 1991. – 142 с.
63. Теремецький В. І. Проблема визначення об’єкта у структурі податкових правовідносин / В. І. Теремецький // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2012. – № 1. – С. 302–309.
64. Гега П. Т. Основи податкового права : навч. посіб. / П. Т. Гега, Л. М. Доля. – 3-тє вид., виправл. і доповн. – К. : Т-во «Знання» ; КОО, 2003. – 302 с.
65. Мальцев В. А. Налоговое право : учебник для студ. сред. проф. учеб. заведений / В. А. Мальцев. – М. : Издательский центр «Академия», 2004. – 240 с.
66. Белоусов Д. С. Налоговое право : конспект лекций / Д. С. Белоусов. – М. : АйПиЭр Медиа, 2011. – 133 с.
67. Лучковська С. I. Фінансове право : навч. посібник для студ. економ. спец. вищих навч. закладів / С. I. Лучковська. – К. : КНТ, 2010. – 296 с.
68. Марченко В. Б. Податкове право : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / В. Б. Марченко, М. Ф. Легкова. – К. : КНЕУ, 2004. – 225 с.
69. Цимбалюк А. В. Податкове право / А. В. Цимбалюк, Ю. І. Аністратенко. – Ірпінь, 2008. – 1018 с.
70. Вильнянский С. И. Лекции по советскому гражданскому праву : Ч. 1 / С. И. Вильнянский. – Х. : ХГУ, 1958. – 339 с.
71. Яичков К. К. К учению о гражданском правоотношении / К. К. Яичков // Вестник МГУ. – 1956. – № 1. – С. 129–140. – (Серия экономики, философии, права).
72. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Н. М. Коркунов. – 8-е изд. – СПб. : Изд. юрид. кн. маг. Н. К. Мартынова, 1909. – 354 с.
73. Ермолаева Е. В. Объект правоотношения: историко-теоретическое исследование : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства, история правовых учений» / Е. В. Ермолаева ; Казанский государственный университет им. В. И. Ульянов. – Казань, 2004. – 25 с.
74. Венгеров А. Б. Теория государства и права : учебник / А. Б. Венгеров. – М. : Новый юрист, 1998. – 560 с.
75. Чуркин А. В. Объект налогообложения: правовые характеристики : учебное пособие / А. В. Чуркин. – М. : Юристь, 2003. – 120 с. – (Сер. «Библиотека налогового юриста»).
76. Основин B. C. Советские государственно-правовые отношения : монография / B. C. Основин. – М. : Юрид. лит., 1965. – 168 с.
77. Крохина Ю. А. Налоговое право России : учеб. для вузов / отв ред. д.ю.н., проф. Ю. А. Крохина. – М. : Норма, 2003. – 641 с.
78. Савченко Л. А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні : дис. … докт. юрид. наук : 12.00.07 / Савченко Леся Анатоліївна ; Національна юридична академія