АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВЗАЄМОВІДНОСИН ПРИВАТНИХ ПІДПРИЄМСТВ З ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ЛЮБІМОВА СВІТЛАНА ЮРІЇВНА

УДК 342.9 (477)

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ВЗАЄМОВІДНОСИН ПРИВАТНИХ ПІДПРИЄМСТВ З
ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Копиленко Олександр Любимович,
доктор юридичних наук, професор,
академік НАПрН України

Харків – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………...……………………………….......... 3
РОЗДІЛ 1 ПРИВАТНІ ПІДПРИЄМСТВА ЯК СУБ’ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА……..…………………….…………. 12
1.1. Місце приватних підприємств у системі суб’єктів адміністративного права……………………...……………..……….…………..………………..12
1.2. Сутність адміністративно-правових засад діяльності приватних підприємств ………......……..……………………………………………… 26
1.3. Поняття та структура адміністративно-правового статусу приватних підприємств ……………...….....…………………………………………… 40
1.4. Функції та повноваження органів виконавчої влади щодо приватних підприємств ……………..……………..…………………………………… 53
Висновки до розділу 1 ……...……………………………………………… 72
РОЗДІЛ 2 РОЗВИТОК АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ЗАСАД ВЗАЄМОВІДНОСИН ПРИВАТНИХ ПІДПРИЄМСТВ З ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ……...………...………...………………………. 77
2.1. Регуляторна діяльність органів виконавчої влади та шляхи її удосконалення ………………......………………..………………………… 77
2.2. Становлення і розвиток інституту адміністративних послуг як способу забезпечення прав і законних інтересів приватних підприємств………………………...………… ………………………….… 98
2.3. Гарантії застосування заходів адміністративного примусу до приватних підприємств ……...…………………………………………… 117
2.4. Забезпечення законності контрольно-наглядової діяльності органів виконавчої влади щодо приватних підприємств ………...……….....…. 134
2.5. Захист прав і законних інтересів приватних підприємств від порушень їх органами виконавчої влади ……..………………...……… 146
Висновки до розділу 2 ……………..………..…………………..……….. 163
ВИСНОВКИ ………………...…………………………………..………... 170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……...…………...…………. 178

ВСТУП
Актуальність теми. З проголошенням незалежності України в її Основному Законі отримали закріплення основні засади демократичного розвитку держави, що ознаменувало появу нової епохи, відповідно до якої людина, її життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканність та безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, а власність — обов’язковою умовою ефективного економічного розвитку, яка не лише надає певні блага, а й зобов’язує і не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Визнаючи особливу роль власності у суспільстві та з метою досягнення збалансованості між суб’єктами права власності й господарювання, держава визначила на конституційному рівні, що всі суб’єкти права власності рівні перед законом.
З процесом розвитку України як правової, соціальної держави відбулися значні зміни у правовій системі країни, почали поступово набирати обертів ринкові процеси розвитку, що обумовило суттєве оновлення теорії та практики галузевої юриспруденції. Перед наукою адміністративного права постало завдання щодо осмислення сучасних проблем правового регулювання нових суспільних відносин, які виникають за участю приватних підприємств, особливо у їх взаємовідносинах з владними суб’єктами, з метою максимального забезпечення реалізації та захисту їх прав і законних інтересів. Відтак існує нагальна потреба у дослідженні місця та особливостей приватних підприємств в системі суб’єктів адміністративного права, а також визначенні характеру їх взаємовідносин з органами виконавчої влади, адже саме приватний сектор має великий потенціал, який може стати рушійною силою для проведення ефективних економічних реформ. Це свідчить про важливість аналізу адміністративно-правових засад взаємовідносин приватних підприємств з органами виконавчої влади та необхідність їх удосконалення.
Загальні питання адміністративно-правового забезпечення діяльності приватних підприємств знайшли своє відображення в працях таких вчених як: В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко, І. В. Арістова, Г. В. Атаманчук, О. М. Бандурка, Д. М. Бахрах, К.С. Бєльский, Ю. П. Битяк, О. М. Бориславська, О. М. Вінник, В. М. Гайворонський, В. М. Гаращук, Є. С. Герасименко, О. П. Гетманець, І. П. Голосніченко, І. С. Гриценко, С. М. Гусаров, С. І. Єршова, В. В. Зуй, М. Г. Ісаков, Р. А. Калюжний, С. В. Ківалов, О. М. Клюєв, В. А. Козбаненко, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, В. В. Конопльов, О. Л. Копиленко, Т. М. Кравцова, Є. Б. Кубко, А. М. Куліш, Б. М. Лазарєв, К. Б. Левченко, О. Є. Луньов, В. К. Мамутов, В. М. Манохін, Н. П. Матюхіна, Р. С. Мельник, О. М. Музичук, В. Я. Настюк, Н. Р. Нижник, В. П. Пєтков, А. О. Селіванов, О. Ю. Синявська, Ю. М. Старилов, С. С. Студенікін, Ю. О. Тихомиров, М. М. Тищенко, Ю. М. Тодика, В. М. Шаповал, Ю. С. Шемшученко, В. С. Щербина, В. А. Юсупов, О. М. Якуба, О. Н. Ярмиш та ін. Проте, в зазначених працях проблеми адміністративно-правового регулювання взаємовідносин цих підприємств з органами виконавчої влади висвітлено недостатньо.
Таким чином, необхідність забезпечення реалізації та захисту прав та законних інтересів приватних підприємств в адміністративних правовідносинах, з одного боку, та відсутність спеціальних наукових розробок з цієї проблематики — з іншого, обумовлюють актуальність комплексного дослідження адміністративно-правових засад взаємовідносин приватних підприємств з органами виконавчої влади.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження спрямоване на реалізацію положень законів України «Про державно-приватне партнерство» від 1.07.2010 р. та «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» від 22.03.2012 р. Роботу виконано відповідно до Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 pp., затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24.09.2010 № 10-14, та п. 19 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011–2014 рр., затверджених Вченою радою ХНУВС 27 грудня 2010 р. (протокол № 10).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації визначити зміст та особливості адміністративно-правового регулювання взаємовідносин приватних підприємств з органами виконавчої влади, а також шляхи його удосконалення.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні задачі:
 встановити місце приватних підприємств в системі суб’єктів адміністративного права;
 з’ясувати сутність адміністративно-правових засад діяльності приватних підприємств;
 визначити поняття адміністративно-правового статусу приватних підприємств та виокремити його структурні елементи;
 окреслити основні функції та повноваження органів виконавчої влади щодо приватних підприємств;
 запропонувати шляхи удосконалення регуляторної діяльності органів виконавчої влади щодо приватних підприємств;
 охарактеризувати процес становлення і розвитку інституту адміністративних послуг як способу забезпечення прав і законних інтересів приватних підприємств;
 визначити гарантії застосування заходів адміністративного примусу до приватних підприємств;
 з’ясувати особливості забезпечення законності контрольно-наглядової діяльності органів виконавчої влади щодо приватних підприємств;
 охарактеризувати адміністративно-правовий механізм захисту прав та законних інтересів приватних підприємств від порушень їх органами виконавчої влади.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються під час взаємодії приватних підприємств з органами виконавчої влади.
Предмет дослідження становить зміст адміністративно-правового регулювання взаємовідносин приватних підприємств з органами виконавчої влади.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми. У роботі використано логіко-семантичний метод, за допомогою якого поглиблено понятійний апарат, визначено сутність та місце приватних підприємств в системі суб’єктів адміністративного права, охарактеризовано поняття адміністративно-правового статусу приватних підприємств, поняття функцій та повноважень органів виконавчої влади, регуляторної діяльності органів виконавчої влади, гарантій застосування заходів адміністративного примусу до приватних підприємств (підрозділи 1.1, 1.3, 1.4, 2.1, 2.3). Порівняльно-правовий та системно-структурний методи було використано з метою з’ясування сутності та особливостей адміністративно-правових засад діяльності приватних підприємств, уточнення повноважень контрольно-наглядових органів виконавчої влади щодо приватних підприємств, дослідження структури адміністративно-правового статусу приватних підприємств, визначення механізму захисту прав і законних інтересів приватних підприємств від порушень їх органами виконавчої влади (підрозділи 1.2, 1.3, 2.4, 2.5). Історико-правовий метод дозволив надати оцінку процесам становлення і розвитку інституту адміністративних послуг як способу забезпечення прав і законних інтересів приватних підприємств (підрозділ 2.2). Методи статистичного та документального аналізу були використані для виявлення шляхів удосконалення регуляторної діяльності органів виконавчої влади щодо приватних підприємств, визначення її позитивних та негативних тенденцій (підрозділ 2.1).
Науково-теоретичне підґрунтя здійснення дисертаційного дослідження склали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук. Положення та висновки дисертації базуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актах, які безпосередньо визначають адміністративно-правовий статус приватних підприємств, основи їх взаємовідносин з органами виконавчої влади. Інформаційну та емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали, довідкові видання, політико-правова публіцистика, узагальнення практики ліцензійно-дозвільної та контрольно-наглядової діяльності органів виконавчої влади щодо приватних підприємств.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень науки адміністративного права визначити зміст адміністративно-правового регулювання взаємовідносин приватних підприємств з органами виконавчої влади та сформулювати авторське бачення шляхів його удосконалення. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
вперше:
 адміністративно-правові засади діяльності приватних підприємств запропоновано розглядати як нормативно-правовий масив, основу, на якій ґрунтується підприємницька діяльність, розкривається сутність приватного підприємства та урегульовуються публічні відносини з органами державної влади з приводу надання адміністративних послуг, державної підтримки, здійснення регуляторної, ліцензійно-дозвільної та контрольно-наглядової діяльності;
 запропоновано систематизувати адміністративні стягнення, які можуть бути застосовані до приватних підприємств у разі порушення ними адміністративного законодавства, процедури їх накладення;
 сформульовано пропозиції щодо розвитку національного законодавства, яке регулює діяльність приватних підприємств, з питань чіткого закріплення процедур їх створення, формування статутного фонду, функціонування та припинення їх діяльності;
удосконалено:
 визначення поняття суб’єктів господарювання як суб’єктів адміністративного права, у зв’язку з чим зазначено, що вони представлені юридичними та фізичними особами-підприємцями, які відповідно до законодавства здійснюють діяльність, спрямовану на отримання доходу у сфері суспільного виробництва, пов’язану з організацією використання майна з метою виготовлення і реалізації продукції, виконання робіт і надання господарських послуг, функціонують у межах та відповідно до правил (вимог), установлених державою, реалізують суб’єктивні права та виконують суб’єктивні обов’язки, передбачені адміністративним законодавством;
 розуміння функцій органів виконавчої влади щодо приватних підприємств як провідних напрямів їх діяльності, спрямованих на досягнення об’єктивно обумовлених цілей та завдань державного управління, зокрема, у взаємовідносинах з приватними підприємствами;
 визначення поняття державного регулювання підприємницької діяльності як системи заходів законодавчого, виконавчого та контрольного характеру, які здійснюються уповноваженими державними органами з метою покращення сектору приватного підприємництва, сприяння його розвитку, стабілізації та пристосуванню його до сучасних умов;
 характеристику основних ознак адміністративних послуг, які органи виконавчої влади надають приватним підприємствам, головною з яких названо те, що результатом адміністративної послуги є адміністративний акт, спрямований на задоволення звернення приватного підприємства;
набули подальшого розвитку:
 розуміння поняття та структури адміністративно-правового статусу суб’єктів господарювання, у зв’язку з чим визначено систему його елементів та особливості їх реалізації у взаємовідносинах з органами виконавчої влади;
 визначення поняття заходів адміністративного примусу щодо приватних підприємств як системи способів впливу органів державної влади на приватні підприємства з метою забезпечення виконання ними норм чинного законодавства, правил чесної конкуренції, інших правил, що діють в господарській сфері, а у разі їхнього порушення — застосування адміністративних стягнень;
 висновок про те, що саме серед законодавчих актів, які регулюють контрольно-наглядову діяльність органів виконавчої влади щодо приватних підприємств, явище корупціогенності правових норм є найбільш поширеним, оскільки якість прийнятих норм, які регламентують діяльність контролюючих органів, наділених широким спектром повноважень для здійснення контролю та нагляду за діяльністю приватних підприємств, є неналежною, що, в свою чергу, є одним із чинників виникнення корупційних ризиків, тобто прямого порушення законодавства органами виконавчої влади;
 визначення поняття захисту суб’єктивних прав та інтересів приватних підприємств від протиправних дій органів виконавчої влади як врегульованої нормами права сукупності способів та засобів, за допомогою яких підприємство має можливість відновити своє порушене право та відшкодувати збитки, завдані цим порушенням.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес, зокрема, викладені в дисертації положення можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері — для подальшого розроблення адміністративно-правових засад взаємовідносин приватних підприємств з органами виконавчої влади;
– у сфері правотворчості – для удосконалення чинних і розробки нових законодавчих та підзаконних актів, що регламентують діяльність приватних підприємств та органів виконавчої влади щодо них;
– у правозастосовчій діяльності — для вдосконалення управлінської діяльності органів виконавчої влади щодо приватних підприємств;
– у навчальному процесі — матеріали дисертації можна використовувати під час проведення занять та підготовки навчальної літератури з дисципліни «Адміністративне право», вони вже використовуються у ході проведення занять з цієї дисципліни у Харківському національному університеті внутрішніх справ (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес ХНУВС від 10.09.2012 р.).
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на чотирьох науково-практичних конференціях: «Суверенність, незалежність, конституційність: становлення та розвиток української держави» (Харків, 2011 р.), «Актуальні питання державотворення в Україні» (Київ, 2012 р.), «Адміністративне право України: сучасний стан та шляхи розвитку» (Харків, 2012 р.), «Актуальні проблеми застосування нового кримінального процесуального законодавства та тенденції розвитку криміналістики на сучасному етапі» (Харків, 2012 р.), а також на теоретичних семінарах та засіданнях кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права навчально-наукового інституту права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені в шести наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, а також у двох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження на основі аналізу наукових поглядів та ідей, чинного законодавства України та практики його реалізації автором наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання — удосконалення адміністративно-правових засад взаємовідносин приватних підприємств з органами виконавчої влади. На підставі проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.
Зазначається, що суб’єкти господарювання — це юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які відповідно до чинного законодавства здійснюють діяльність, спрямовану на отримання доходу у сфері суспільного виробництва, пов’язану з організацією використання майна з метою виготовлення і реалізації продукції, виконання робіт і надання господарських послуг, функціонують у межах та відповідно до правил (вимог), установлених державою, реалізують суб’єктивні права та виконують юридичні обов’язки, передбачені адміністративним законодавством.
Акцентується увага на тому, що правове становище приватних підприємств потребує чіткої законодавчої регламентації з метою уникнення багатьох проблем, викликаних відсутністю належної законодавчої бази, яка б в повній мірі забезпечувала їхнє нормальне функціонування. У зв’язку з цим пропонується внести зміни до Цивільного кодексу та доповнити главу 8 розділу ІІ книги першої Цивільного кодексу України параграфом «Приватні підприємства» — нормами, які б детальніше на законодавчому рівні закріпили порядок створення, формування статутного фонду, функціонування та припинення діяльності приватного підприємства.
Під адміністративно-правовими засадами діяльності приватних підприємств пропонується розуміти нормативно-правовий масив, основу, на якій ґрунтується підприємницька діяльність, розкривається сутність приватного підприємства та урегульовуються відносини з державними органами влади з приводу надання публічних послуг, державної підтримки, здійснення регуляторної та контрольно-наглядової діяльності.
Обґрунтовано, що адміністративно-правовий статус суб’єктів господарювання як об’єктів публічного управління полягає в адміністративно-правових засадах їх створення й ліквідації, а також публічних правах та адміністративних обов’язках у процесі господарської діяльності, зокрема, щодо питань ліцензування, патентування, сплати податків та інших обов’язкових соціальних платежів, дотримання вимог трудового, екологічного і природоохоронного законодавства.
Визначено, що компетенція органів виконавчої влади — це предмет їхнього відання, коло повноважень цих органів, передбачених законодав¬ством, іншими нормативно-правовими актами, які вони мають право вирішувати в процесі практичної діяльності. Наголошується, що компетенція та повноваження — схожі категорії, але не тотожні. Компетенція є складною категорією і має певну структуру, що складається із взаємопов’язаних елементів, тобто не лише з прав та обов’язків, які в сукупності і означають таке узагальнююче поняття як повноваження, а й з предметів відання, що є одним з найважливіших елементів компетенції.
Функції органів виконавчої влади по відношенню до приватних підприємств охарактеризовано як провідні напрями діяльності органів виконавчої влади, які спрямовані на досягнення об’єктивно обумовлених цілей та завдань державного управління, зокрема, у взаємовідносинах з приватними підприємствами.
Зазначається, що функції та повноваження органів виконавчої влади є основою їхнього адміністративно-правового статусу, характеризують його як суб’єкта адміністративно-правових відносин. Розмежування окремих видів функцій надає можливість виділити групи органів, які здійснюють чи то контроль, координування, чи то нагляд за діяльністю приватних підприємств. Разом з тим, для потреб правового регулювання державного управління важливим є зв’язок функцій і компетенції органів виконавчої влади, адже саме завдяки наданій законодавством компетенції органи виконавчої влади виконують свої функції.
Визначено, що здійснення адміністративно-правового регулювання можливе лише в межах правового поля, тобто з дотриманням норм чинного законодавства України, які регламентують та регулюють адміністративно-правові відносини, оскільки недотримання зазначених норм може стати підставою для притягнення суб’єкта до юридичної відповідальності.
Під державним регулюванням пропонується розуміти вплив компетентних органів на відповідні суспільні відносини з метою їхнього правового закріплення, впорядкування та охорони за допомогою адміністративних методів регулювання.
Державне регулювання підприємницької діяльності визначається як система заходів законодавчого, виконавчого та контрольного характеру, які здійснюються уповноваженими державними органами з метою покращення сектору приватного підприємництва, сприяння його розвитку, стабілізації та пристосуванню його до умов, що змінилися. При цьому, наголошується, що забезпечення державного регулювання підприємництва сьогодні є недостатнім для створення належних умов для повноцінного розвитку підприємницької діяльності. Для досягнення зазначеної цілі необхідно створити таке макросередовище для підприємницької діяльності, яке б мало ефективну систему захисту прав і законних інтересів підприємців, розвиту інфраструктуру підтримки підприємництва та правові механізми стимулювання розвитку підприємницької діяльності.
Зроблено висновок, що зміст принципу гласності державного регулювання підприємницької діяльності полягає у відкритості регуляторного процесу для суб’єктів господарювання, населення та у можливості вільної участі зацікавлених осіб в обговоренні та опрацюванні проектів регуляторних актів у цій сфері. Участь суб’єктів господарювання та інших зацікавлених осіб у регуляторному процесі надає їм можливість розуміти особливості механізму здійснення державного впливу на розвиток господарської діяльності та основи реалізації державної політики у цій сфері.
Зазначається, що принципи державного регулювання взаємопов’язані і можуть функціонувати лише у системній єдності останніх. Під час формування фундаменту теоретико-методологічних підстав здійснення регуляторної діяльності необхідно дотримуватись принципів публічності, верховенства права, законності, демократизму, гласності державного регулювання, ефективності, доцільності, адекватності, збалансованості, передбачуваності, прозорості та врахування громадської думки, оскільки їх використання буде сприяти реалізації мети цієї діяльності, а законодавче закріплення даних принципів забезпечить повноцінне їх дотримання.
На основі аналізу наукової літератури та нормативно-правових актів визначено, що держава через уповноважені органи спрямовує та координує процес державної регуляторної діяльності у сфері господарювання шляхом прийняття нормативно-правових актів регуляторного характеру, розробки методичних матеріалів та формування системи органів, діяльність яких спрямована на здійснення регуляторного впливу, забезпечення контролю та нагляду у даній сфері. Зазначається, що сьогодні держава належним чином не здійснює всіх необхідних заходів для створення сприятливого середовища, в межах якого приватні підприємства почували б себе впевнено та отримали економічну стабільність. Держава повинна задіяти весь свій потенціал та необхідні ресурси для досягнення поставлених цілей, з метою забезпечення вільного від надмірного її втручання у підприємницьку діяльність.
Наголошується, що позитивними сторонами державного регулювання підприємницької діяльності є:
1) здійснення індикативного ціноутворення, метою якого є звуження тіньового сектору ринку, зменшення недобросовісної конкуренції;
2) налагодження системи державних закупівель, через яку суб’єкти підприємницької діяльності мають доступ до державних замовлень на товари та послуги;
3) законодавчо закріплені норми державної регулятивної політики, які передбачають адміністративну відповідальність органів виконавчої влади;
4) законодавчо закріплений механізм фінансово-кредитного сприяння та створені для цього фонди підтримки підприємництва;
5) важливі кроки у напрямі удосконалення дозвільної та реєстраційної системи.
Адміністративні послуги запропоновано розглядати в двох аспектах: 1) як саму адміністративно-владну діяльність державного органу, що спрямована на створення за заявою фізичної або юридичної особи відповідних умов; 2) як відповідний результат адміністративно-владної діяльності державного органу, що має місце у випадку звернення особи для реалізації її суб’єктивних прав та інтересів, спрямований на створення належних умов для фізичних або юридичних осіб.
Основними ознаками адміністративних послуг для приватних підприємств визначено такі:
1) адміністративна послуга надається виключно адміністративними органами через реалізацію владних повноважень за зверненням юридичної особи, що діє на основі приватної власності;
2) надання адміністративних послуг пов’язане із забезпеченням юридично значущих умов для реалізації прав приватними підприємствами;
3) право на отримання приватним підприємством конкретної адміністративної послуги та відповідне повноваження адміністративного органу має визначатися законом;
4) результатом адміністративної послуги є адміністративний акт, яким задовольняється звернення приватного підприємства.
Зазначається, що Закон України «Про адміністративні послуги» від 6 вересня 2012 року відіграє значну роль серед інших нормативно-правових актів, які регламентують порядок надання адміністративних послуг приватним підприємствам, адже він є системоузагальнюючим законом, який більш конкретно врегулює відносини, що виникають в процесі надання послуг.
Визначено, що адміністративний примус є одним з основних методів державного управління, який полягає в застосуванні уповноваженими на те органами виконавчої влади та іншими компетентними суб’єктами у передбачених законом випадках комплексу примусових заходів морального, матеріального та фізичного впливу на волю і поведінку учасників управлінських відносин з метою забезпечення громадського порядку та громадської безпеки, недопущення, припинення правопорушень, покарання правопорушників, а також запобігання наслідкам надзвичайних подій та їх локалізації.
Заходи адміністративного примусу щодо приватних підприємств визначено як систему способів впливу органів державної влади на приватні підприємства з метою забезпечення виконання ними норм чинного законодавства, правил чесної конкуренції, інших правил, що діють в господарській сфері, а у разі їхнього порушення — можливості застосування адміністративної відповідальності.
Наголошується, що на даному етапі розвитку національного законодавства не існує чіткої регламентації застосування до приватних підприємств адміністративних стягнень, що спричиняє певну неконкретність та ускладнює їхню реалізацію на практиці. У зв’язку з цим запропоновано продовжити систематизацію законодавства щодо чіткого визначення адміністративних стягнень, які можуть бути застосовані до приватних підприємств.
Аналіз законодавства, яке регулює контрольно-наглядову діяльність органів виконавчої влади щодо приватних підприємств, показує, що за останні десять років в Україні створено значну кількість контролюючих органів, які наділені широким спектром повноважень для здійснення контролю та нагляду щодо діяльності приватних підприємств, а також прийнято велику кількість законів та підзаконних актів, які їх регулюють. При цьому, необхідно зазначити, що якість прийнятих норм є неналежною, що, в свою чергу, є одним із чинників виникнення корупційних ризиків, тобто прямого порушення законодавства органами виконавчої влади. Саме серед законодавчих актів, які регулюють контрольно-наглядову діяльність органів виконавчої влади щодо приватних підприємств, явище корупціогенності правових норм є найбільш поширеним.
Встановлено, що забезпечення законності контрольно-наглядової діяльності органів виконавчої влади щодо приватних підприємств є важливим напрямком у дотриманні їхніх прав та інтересів та надання приватним підприємствам більшої самостійності. Держава в особі уповноважених органів повинна здійснювати координаційні та контрольно-наглядові дії з метою дотримання підприємствами чинного законодавства, але й надмірне її втручання призведе до порушення стабільності приватних підприємств та їхнього внутрішнього дисбалансу.
Захист суб’єктивних прав та інтересів приватних підприємств від протиправних дій органів виконавчої влади визначено як врегульовану нормами права сукупність способів та засобів, за допомогою яких підприємство має можливість відновити своє порушене право та відшкодувати збитки, завдані цим порушенням.
Наголошується, що контроль є однією з основних функцій системи управління, яка полягає в спостереженні за поведінкою керованої системи з метою оптимального функціонування останньої та забезпечення належного рівня законності, який дозволяє не лише виявляти, але й усувати недоліки в роботі учасників управління.
Визначено, що захисту суб’єктивних прав та інтересів приватних підприємств від протиправних дій органів виконавчої влади притаманні наступні риси: по-перше, однією зі сторін цих правовідносин є суб’єкт владних повноважень; по-друге, захист прав і законних інтересів підприємством здійснюється не самостійно, а лише через його уповноваженого представника; по-третє, порушення прав та законних інтересів виявляється в дії або бездіяльності органів державної влади або місцевого самоврядування; по-четверте, обмеженість способів захисту, порівняно із загальним порядком, тобто захист відбувається або шляхом звернення до суду, або зверненням до вищої інстанції або посадової особи відповідного органу; по-п’яте, здебільшого спори, які виникають в процесі захисту прав та інтересів приватного підприємства, вирішуються в адміністративному порядку; по-шосте, порушення прав та законних інтересів виражається в акті розпорядчо-владного характеру.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
2. Бахрах Д. Н. Очерки теории российского права / Бахрах Д. Н. — М. : Норма, 2008. — 288 с.
3. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / Кечекьян С. Ф. — М. : Изд-во АН СССР, 1958. — 184 с.
4. Якимов А. Ю. Статус субъекта права (теоретические вопросы) / А. Ю. Якимов // Государство и право. — 2003. — № 4. — С. 5–10.
5. Хропанюк В. Н. Теория государства и права / Хропанюк В. Н., Шанин В. И. — М. : Юрид. лит, 1993. — 280 с.
6. Загальна теорія держави та права / під ред. Копєйчикова B. B. — К. : Юрінком Інтер, 1997. — 284 с.
7. Алексеев С. С. Общая теория права : курс в 2 т. — Т. 2 / Алексеев С. С. — М. : Юрид. лит., 1982. — 360 с.
8. Загальна теорія держави і права : Навч. посіб. / Колодій А. М., Копейчиков В. В., Лисенков С. Л. та інші; за ред. В. В. Копейчикова. — К : Юрінком Інтер, 2000. — 320 с.
9. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : Підручник / Скакун О. Ф. — Х. : Консум, 2006. — 656 с.
10. Адміністративна юстиція України : проблеми теорії і практики. — Настільна книга судді / [за заг. ред. Пасенюка О. М.]. — К. : Істина, 2007. — 608 с.
11. Стеценко С. Г. Адміністративне право України : навчальний посібник / Стеценко С. Г. — К. : Атіка, 2007. — 624 с.
12. Мальцев Г. В. Социалистическое право и свобода личности : (теоретические вопросы) / Мальцев Г. В. — М. : Юрид лит., 1968. — 146 с.
13. Адміністративне право України. — Академічний курс : підруч. : у двох томах. — Том 1. — Загальна частина / [ред.колегія : Аверянов В. Б. (голова) та ін.]. — К. :ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. — 592 с.
14. Елистратов А. И. Административное право / Елистратов А. И. — Москва : Типография И. Д. Сытина, 1911. — 256 с.
15. Ямпольская Ц. А. Субъекты советского административного права : автореф. дис. на соиск. научн. степени докт. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративное право и процесс; финансовое право; информационное право» / Ц. А. Ямпольская. — М., 1958. — 38 с.
16. Евтихиев И. Административное право СССР / Евтихиев И., Власов В. — М. : Госюриздат, 1946. — 302 с.
17. Ківалов С. В. Адміністративне право України : навч.-метод. посіб. / Ківалов С. В., Біла Л. Р. — Вид. 2−е, перероб. і доп. — О. : Юрид. літ., 2002. — 312 с.
18. Основи адміністративного судочинства та адміністративного права / навч. посібник; [за заг. ред. Куйбіди Р. О., Шишкіна В. І.]. — К. : Старий світ, 2006. — 576 с.
19. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / Колпаков В. К. — К. : Юрінком Інтер, 1999. — 736 с.
20. Мацелик Т. О. Суб’єкти адміністративного права : поняття та види / Т. О. Мацелик // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). — № 3 (46). — 2009. — С. 159−164.
21. Галунько В. В. Адміністративно-правова охорона права власності в Україні : дис... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Галунько Валентин Васильович. — Х., 2009. — 486 с.
22. Кравцова Т. М. Адміністративно-правові засади здійснення державної політики у сфері господарювання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Т. М. Кравцова. — Х., 2004. — 36 с.
23. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV // Офіційний вісник України. — 2003. — № 11. — Ст. 462.
24. Ожегов С. И. Толковый словарь русского язика : 72500 слов и 7500 фразеологических выражений / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова / РАН. Ин-т русского языка; Российский фонд культуры. — М. : АЗЪ, 1993. — 960 с.
25. Даль В. Толковый словарь живого великорусского язика / Даль В. — Т. 3. — М. : Рус. яз., 1980. — 562 с.
26. Щербина В. С. Господарське право: підручник [3-тє вид., перероб. і доп.] / Щербина В. С. — К. : Юрінком Інтер, 2006. — 656 с.
27. Щербина В. С. Суб’єкти господарського права: монографія / Щербина В. С. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — 264 с. — Бібліогр. : с. 248-263.
28. Крупка Ю. М. Правові основи підприємницької діяльності : навч. посіб. / Крупка Ю. М. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — 480 с.
29. Ісаков М. Г. Правовий статус підприємства як суб’єкта господарювання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.юрид.наук : 12.00.04 «Господарське право; господарсько-процесуальне право» / Михайло Григорович Ісаков. — Донецьк, 2006. — 17 с.
30. Мильнер Б. З. Теории организаций : Курс лекцій / Мильнер Б. З. — М. : ИНФРА, 1998 — 336 с.
31. Гальчинский А. С. Основи економічної теорії : Підручник / Гальчинский А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. — К.: Вища шк., 1995. — 471 с.
32. Чухно А. А. Основы экономической теории : Учебник / Чухно А. А., Ещенко П. С., Климко Г. Н. и др. ; За ред. Чухна А. А. — К : Вища школа, 2001. — 340 с.
33. Кривобок С. В. Правочини з підприємством як єдиним майновим комплексом : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / С. В. Кривобок. — Харків, 2008. — 18 с.
34. Галіахметов І. А. Підприємтво об’єкт цивільних прав : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Ігор Абзалович Галіахметов. — Одеса, 2005. — 20 с.
35. Цивільне право України: підручник [у 2-х кн.] / Дзера О. В., Доброва Д. В., Довгерт А. С. [та ін.]; за ред. Дзери О. В., Кузнєцової Н. С. — 2-ге вид., допов. і перероб. — К. : Юрінком Інтер, 2003. — Кн. 1. — 736 с.
36. Гольмстен А. Х. Очерки по русскому торговому праву. — Вып. первый / Гольмстен А. Х. — С.-Пб. : Типография Д. В. Чичинадзе, 1895. — 210 с.
37. Удинцев В. Русское торгово-промышленное право / Удинцев В. — К.: Тип. Чоколова, 1907. — 480 с.
38. Стеченко Д. М. Державне регулювання економіки : навч. посіб. / Стеченко Д. М. — К. : Знання, 2007. — 271 c.
39. Адміністративно-правове регулювання у сфері господарювання (адміністративно-господарське право) : монографія / за заг. ред. Галунька В. В. — Херсон : ХМТ, 2011. — 185 с.
40. Мамутов В. К. Предприятие и вышестоящий государственный орган. — М.: Юрид. лит., 1969. — 116 с.
41. Ісаков М. Г. Види та організаційні форми підприємств в Україні // Вісник Академії правових наук України / М. Г. Ісаков. — 2004. — № 4 (39). — С. 224-230.
42. Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності : Закон України: від 01.12.2005 № 3164-ІV зі змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. — 2006. — № 12. — Ст. 101.
43. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом : Закон України: від 14.05.1992 № 2343-ХІІ зі змінами // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 31. — Ст. 440.
44. Черданцев А. Ф. Теория государства и права : учебник для вузов / Черданцев А. Ф. — М. : Юрайт, 2000. — 432 с.
45. Волинка К. Г. Теорія держави і права: навч. посіб / Волинка К. Г. К. : МАУП, 2003. — 240 с. — С. 229-232.
46. Теория государства и права : учебник / Под ред. Пиголкина А. С. — М. : Юрайт-Издат, 2005. — 613 с.
47. Ковальова М. В. Адміністративно-правові режими підприємницької діяльності в Україні : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Ковальова Марина Вікторівна. — Х., 2007. — 197 с.
48. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21.05.1997 р. № 280/97 // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 24. — Ст. 170.
49. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. − 2011. − № 13-14, № 15-16, № 17. − Ст. 112.
50. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні : Закон України від 26.01.1993 р. № 2939-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 13. — Ст. 110.
51. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців : Закон України від 15.05.2003 р. № 755-ІV // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 31-32. — Ст. 263.
52. Про ліцензування певних видів господарської діяльності : Закон України від 01.06.2000 р. № 1775-III // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 36. — Ст. 299.
53. Про захист економічної конкуренції : Закон України від 11.01.2001 р. № 2210-III // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 12. — Ст. 64.
54. Про інвестиційну діяльність : Закон України від 18.09.1991 р. № 1560-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 47. — Ст. 646.
55. Про захист прав споживачів : Закон України від 12.05.1991 р. № 1023-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 30. — Ст. 379.
56. Про Кабінет Міністрів України : Закон України від 07.10.2010 р. № 2591-VI // Відомості Верховної Ради України. − 2011. − № 9. − Ст. 58.
57. Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності : Указ Президента України : від 23.07.1998 р., № 817/98 // Офіційний вісник України. — 1998. — № 30. — С. 2.
58. Про стимулювання розвитку підприємницької діяльності в умовах світової фінансової кризи : Указ Президента від 14.07.2009 р. № 466/2009 // Урядовий кур’єр. — 531. — 2009. — № 114.
59. Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва : Указ Президента України від 12.05.2005 р. № 779/2005 // Офіційний вісник України. — 2005. — № 49. — Cт. 24.
60. Про затвердження Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів : Постанова Кабінету Міністрів від 27.12.2010 р. № 1234 // Урядовий кур’єр. — 28.12..2011. — № 2.
61. Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва : Указ Президента України від 25.05.2000 р. № 721/2000 // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.refine.org.ua/pageid-3599-2.html.
62. Про затвердження Типового положення про координаційну раду (комітет, комісію) з питань розвитку підприємництва при місцевих органах виконавчої влади : Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 18.10.2000 р. № 52 // Офіційний вісник України. — 2000. — № 45. — Ст. 1966.
63. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України від 09.12.2010 р. № 1085/2010 // Офіційний вісник України. — 2010. — № 94. — Ст. 3334.
64. Про затвердження Положення про державного адміністратора і порядок його взаємодії з регіональними, місцевими дозвільними органами та суб’єктами господарювання : Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 12.01.2012 р. № 28 // Офіційний вісник України. — 2012. — № 7. — Ст. 213.
65. Советский энциклопедический словарь / Под ред. Прохорова А. М. — М. : Сов. энцикл., 1980. — 1600 с.
66. Древнегреческо-русский словарь / Под. общ. ред. Соболевського С. И. — М. : Гос. изд-во иностранных и национальных словарей, 1979. — 762 с.
67. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь / Дворецкий И. Х. — М. : Рус. язык, 1976. — 1167 с.
68. Словник української мови. [В 10-ти т. ред. колегія: акад. І. К. Білодід (голова) та ін- ші], т.7. Поїхати-Приробляти. – К.: Наук. думка, 1976. – 723 с.
69. Бакаянова Н. М. Етичні принципи адвокатури в Україні : Монографія / Баканова Н. М. — Одеса : Юрид. літ., 2005. — 298 с.
70. Про зайнятість населення : Закон України від 01.03.1991 р. № 803-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 14. — Ст. 170.
71. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті : Закон України від 23.09.1994 р. № 185/95 // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 40. — Ст. 364.
72. Лайко Π. A. Фінанси підприємств : підруч. [для студ. вузів] / Лайко П. А., Мних М. В. — К. : Знання України, 2004. — 428 с.
73. Алексеев С. С. Право : азбука — теория — философия. Опыт комплексного исследования / Алексеев С. С. — М. : Издательская группа НОРМА — ИНФРА М., 1998. — 312 с.
74. Гусарєв С. Д. Теоретичні аспекти забезпечення правового статусу особистості в Україні / С. Д. Гусарєв // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. — 2000. — № 1. — С. 40–46.
75. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник : у 2 т. // Т. 1 : Загальна частина / редкол. : В. Б. Авер’янов (голова) та ін. — К. : Юрид. думка. — 2004. — 584 с.
76. Тотьев К. Ю. Предприятие и его организационно-правовая форма / К. Ю. Тотьев // Государство и право. — 1994. — № 10. — С. 60–67.
77. Советский энциклопедический словарь : [ок. 80000 слов] / [Абашидзе И. В., Азимов П. А., Александров А. П. и др.] ; гл. ред. А. М. Прохоров. — М. : Сов. энцикл., 1990. — 1632 с.
78. Дідич О. В. Адміністративно-правовий статус торговців цінними паперами : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. В. Дідич ; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2004. — 19 с.
79. Журавель Я. В. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Я. В. Журавель ; Ін-т законодавства Верховної Ради України. — К., 2008. — 18 с.
80. Подоляка А. М. Адміністративно-правовий статус Державної автомобільної інспекції МВС України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / А. М. Подоляка ; Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2004. — 19 с.
81. Адміністративне право : підручник / [Ю. П. Битяк (кер. авт. кол.), В. М. Гаращук, В. В. Богуцький та ін.] ; за заг. ред. Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, В. В. Зуй. — Х. : Право, 2010. — 624 с.
82. Кармаза О. О. Все про приватні підприємства: реорганізація, оподаткування, ліцензування патентування / О. О. Кармаза. — К. : Видавець Фурса С. Я., 2007. — 180 с.
83. Козіна А. А. Забезпечення податковою міліцією законності у сфері оподаткування: організаційно-правові аспекти повноважень та статусу : дис. кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Козіна Анатолій Андрійович. — Х., 2005. –226 с.
84. Про насіння : Закон України від 15.12.1993 р. № 3690-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 2. — Ст. 5.
85. Адміністративне право України : підручник / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. — К. : Юрінком Інтер, 2005. — 544 с.
86. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / Колпаков В. К., Кузьменко О. В. — К. : Юрінком-Інтер, 2003. — 348 c.
87. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / за заг. ред. Г. Л. Знаменського, В. С. Щербини ; кол. авт.: О. А. Беляневич, О. М. Вінник, В. С. Щербина та ін. — 2-ге вид. переробл. і доповн. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — 720 с.
88. Столбовий В. М. Адміністративне право України : посіб. [для підготовки до іспитів] / Столбовий В. М. — К. : О. С. Ліпкан, 2010. — 160 с.
89. Про власність : Закон України від 07.02.1991 р. № 697-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 20. — Ст. 249.
90. Кісіль З. Р. Адміністративне право : навч. посіб. / Кісіль З. Р., Кисіль Р. В. — 3-тє вид. — К. : Алерта ; ЦУЛ, 2011. — 696 с.
91. Кравець І. М. Правове становище суб’єктів організаційно-господарських повноважень : монографія / Кравець І. М. — К. : Юрінком Інтер, 2010. — 240 с.
92. Костів М. В. Адміністративна правосуб’єктність юридичних осіб та особливості її реалізації в адміністративно-деліктних відносинах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / М. В. Костів. — К., 2005. — 25 с.
93. Юридичні терміни [Текст] : тлум. слов. / В. Г. Гончаренко, П. П. Андрушко, Т. П. Базова [та ін.] ; за ред. В. Г. Гончаренка. — К. : Либідь, 2003. — 320 с.
94. Малиновський В. Я. Державне управління : навч. посіб. / Малиновський В. Я. — Луцьк : Ред.-вид. відд. «Вежа» Вол. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. — 558 с.
95. Нижник Н. Р. Природа та зміст адміністративної реформи в Україні / Реформування державного управління в Україні / Н. Р. Нижник // Проблеми і перспективи / наук. кер. Цвєтков В. В. — К. : Оріяни, 1998. — 364 с.
96. Тихомиров Ю. А. Курс административного права и процесса / Тихомиров Ю. А. — М.: Юринформ центр, 1998. — 795 с.
97. Административное право : учебник / [под ред. Ю. М. Козлова, Л. Л. Попова]. − М. : Юристъ, 1999. — 325 с.
98. Старилов Ю. Н. Курс общего административного права / Старилов Ю. Н. — М. : Норма, 2002. — 728 с.
99. Органи державної влади в Україні: структура, функції та перспективи розвитку : Навч. посіб. / Кол. авт. : Нижник Н. Р., Дубенко С. Д., Плахотнюк Н. Г. [та ін.] ; за заг. ред. Н. Р. Нижник. — К. : Івано-Франківськ : ЗАТ “Нічлава”, 2003. — 288 с.
100. Адміністративне право України : Підруч. [для юрид. вузів і ф-тів] / [Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. — Х. : Право, 2000. — 520 с.
101. Теория государства и права : учебник / Под ред. В. К. Бабаева. — М. : Юрист, 2005. — 592 с.
102. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. — К. : Голов. ред. укр. радянської енцикл. АН УРСР, 1975. — 521 с.
103. Лазарев Б. М. Компетенция органов управления / Лазарев Б. М. — М. : Юрид. лит., 1972. — 280 c.
104. Бачило И. Л. Функции органов управления : Правовые проблемы оформления и реализации / Бачило И. Л. — М. : Юрид. лит., 1976. — 198 с.
105. Куйбіда В. Конституційно-правові проблеми міського самоврядування в Україні / В. Куйбіда. – Львів: Літопис, 2001. – 375 с.
106. Державне управління в Україні : Навч. посіб. / За заг. ред В. Б. Авер’янова. — К. : СОМИ, 1999. — 263 с.
107. Бельский К. С. О функциях исполнительной власти / Бельский К. С. // Государство и право. — 1997. — № 3. — С. 14-15.
108. Адміністративне право України : Навч. посіб. : У 2-х т. / [Галунько В. В., Олефір В. І., Пихтін М. П. та ін.] ; За заг. ред. В. В. Галунька. — Херсон : ПАТ «Херсонська міська друкарня», 2011. — Т. 1. − Загальне адміністративне право. — 2011. — 320 с.
109. Погорилко В. Ф. Местные советы в механизме осуществления функций советского общенародного государства / Погорилко В. Ф. — К. : Наук. думка, 1986. — 184 c.
110. Державне управління : Навч. посіб. / [Мельник А. Ф., Оболенський О. Ю., Васіна А. Ю., Гордієнко Л. Ю.] ; За ред. А. Ф. Мельника. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Знання, 2004. — 342 с.
111. Аверьянов В. Б. Функции и организационная структура органа государственного управления / Аверьянов В. Б. — К. : Наук. думка, 1979. — 149 с.
112. Зорин В. «Евразийская мудрость от А до Я» : толковый словарь / Зорин В. — Алматы : Изд-во «Создик» ; Словарь, 2002. — 447 с.
113. Морозова Л. А. Функции Российского государства на современном этапе / Л. А. Морозова // Государство и право. — 1993. — № 6. — С. 98-108.
114. Глебов А. П. Проблеми структуры функций государства : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правовых учений» / А. П. Глебов. — М., 1974. — 23 с.
115. Овсянко Д. М. Административное право / Овсянко Д. М. — М. : Юристъ, 1999. — 110 с.
116. Коваль Л. В. Адміністративне право : Курс лекцій [для студ. юрид. вузів та факультетів] / Коваль Л. В. — 3-є вид. — К. : Вентурі, 1998. — 208 с.
117. Галлиган Д. Административное право: история развития и основные современные концепции / Галлиган Д., Полянський В., Старилов Ю. — М. : Юристъ, 2002. — 410 с.
118. Про затвердження переліку органів ліцензування : Постанова Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 р. № 1698 // Офіційний вісник України. — 2000. — № 46. — Ст. 2001.
119. Пальчук П. М. Ліцензування торговельної діяльності в Україні : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Пальчук П. М. ; Ін-т законодавства Верховної Ради України. — К., 2007. − 192 с.
120. Державне управління проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. — К. : Факт, 2003. — 384 с.
121. Галунько В. В. Застосування адміністративно-господарських санкцій до суб’єктів господарювання : Навч. посіб. / Галунько В. В. — Херсон : МУБіП, 2006. — 560 с.
122. Про пожежну безпеку : Закон України від 17.12.1993 р. № 3745-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 5. — Ст. 21.
123. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення : Закон України від 24.02.1994 р. № 4005-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 27. — Ст. 218.
124. Зубок М. І. Правове регулювання безпеки підприємницької діяльності : Навч.-метод. посіб. / Зубок М. І. — К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. — 341 с.
125. Питання реалізації державної політики з контролю за цінами : Указ Президента України від 30.03.2012 р. № 236/2012 // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/236/2012#n9.
126. Державні фінанси : теорія та практика перехідного періоду в Центральній Європі / За ред. Юрая Немеца ; пер. з англ. — К. : Основи, 1998. — 542 с.
127. Чистов С. М. Державне регулювання економіки : Навч. посіб. / Чистов С. М. — К. : КНЕУ, 2000. — 316 с.
128. Добровольская В. Государственное регулирование предпринимательской деятельности: понятие и обоснование / В. Добровольская // Підприємництво, господарство і право. — 2005. — № 8. — С. 54-58.
129. Бойко-Бойчук О. Семантичний аналіз та визначення категорії «державне регулювання» / О. Бойко-Бойчук // Вісник національної академії державного управління при Президентові України. — 2007. — № 3. — С. 46-58.
130. Стельмащук А. М. Державне регулювання економіки : Навч. посіб. / Стельмащук А. М. — Т. : ТАНГ, 2000. — 315 с.
131. Покатаєва О. В. Методи державного регулювання підприємницької діяльності / О. В. Покатаєва // Економіка та держава. — 2008. — № 1. — С. 89-91.
132. Саніхаметова Н. О. Регулювання підприємницької діяльності в Україні (організаційно-правові аспекти) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Н. О. Саніхаметова. — О., 1998. — 18 с.
133. Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності : Закон України від 11.09.2003 р. № 1160-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 9. — Ст. 79.
134. Титаренко О. М. Можливості інформаційно-аналітичного моніторингу у встановленні суспільного діалогу малих підприємств з владою на місцевому рівні / О. М. Титаренко, Ю. І. Калюх // Сучасне місто. — 2002. — № 7-9 (7). — С. 136-139.
135. Кондратюк Т. В. Державна політика підтримки малого бізнесу : зміст і механізм реалізації / Т. В. Кондратюк // Вісник УАДУ. — 2001. — № 4. — С. 111-119.
136. Регуляторна політика : нові можливості : Метод. посіб. / Кол. авт. — Вид. 2-ге, доп. — К. : Райдуга, 2004. — 195 с.
137. Кравцова Т. М. Організація та правове забезпечення державного регулювання господарської діяльності як функції управління / Т. М. Кравцова // Форум права. — 2006. — № 2. — С. 84-91 // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2006-2/06ktmjfu.pdf.
138. Кравцова Т. М. Адміністративно-правові засади здійснення державної регуляторної політики в сфері господарювання : дис. … доктора юрид. наук : спец. 12.00.07 / Кравцова Тетяна Миколаївна. — Х., 2004. — 421 с.
139. Александров Н. Г. Законность и правоотношения в советском обществе / Александров Н. Г. — М. : Юрид. лит., 1955. — 314 с.
140. Харитонова О. І. Сучасні ознаки адміністративного права як галузі публічного права / Харитонова О. І. // Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. — К. : Ін-Юре, 2002. — С. 76-83.
141. Кравченко Ю. Ф. Свобода як принцип демократичної правової держави : Монографія / Кравченко Ю. Ф. — Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. — 406 с.
142. Алехин А. П. Административное право в Российской Федерации / А. П. Алехин, А. А. Кармолицкий, Ю. М. Козлов. – М. : Зерцало, 1997. – 672 с.
143. Третьяков Ф. Ф. Сущность и принципы социалистической законности / Третьяков Ф. Ф. — Л. : Знание, 1971. — 39 с.
144. Борисов Г. А. Отправные нормативные установления советского законодательства : автореф. дис. на соискание науч. степени докт. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история государства и права; история политических и правовых учений» / Г. А. Б