АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ЩОДО БОРОТЬБИ З ПРАВОПОРУШЕННЯМИ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ

brief description

ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
МВС УКРАЇНИ

На правах рукопису
ПОТАПЧИК Артем Павлович

УДК 342.9

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ЩОДО БОРОТЬБИ З ПРАВОПОРУШЕННЯМИ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Ракша Наталія Станіславівна,
кандидат юридичних наук

Донецьк – 2011
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………………4
ВСТУП……………………………………………………………………………..5
Розділ 1. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТОРГІВЕЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В УКРАЇНІ
1.1. Поняття та елементи торгівельної діяльності в Україні як об’єкту публічного управління…………………………………………………………..13
1.2. Правове забезпечення торгівельної діяльності в Украйні………………..34
1.3. Система органів публічного управління торгівельною діяльністю
та їх компетенція………………………………………………………………...51
Висновки до розділу 1…………………………………………………………...66
Розділ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ТОРГІВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА АДМІНІСТРАТИВНА
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ
ТОРГІВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Адміністративно-правові засоби забезпечення (охорони та захисту) торгівельної діяльності………………………………………………………….70
2.2. Адміністративна відповідальність за правопорушення,
що посягають на суспільні відносини у галузі торгівельної діяльності:
загальна характеристика………………………………………………………...89
2.3. Характеристика окремих юридичних складів адміністративних
проступків у галузі торгівлі……………………………………………………108
Висновки до розділу 2………………………………………………………….126
Розділ 3. МІСЦЕ ТА ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОВС УКРАЇНИ
ЯК СУБ’ЄКТА ПРОТИДІЇ ПРАВОПОРУШЕННЯМ У СФЕРІ ТОРГІВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
3.1. Роль ОВС України у забезпеченні прав і свобод громадян у галузі торгівлі : завдання та функції………………………………………………….130
3.2. Підрозділи ОВС України та їх повноваження щодо протидії
правопорушенням у галузі торгівлі…………………………………………...150
3.3. Діяльність ОВС щодо протидії правопорушенням у галузі торгівлі та основні напрямки вдосконалення її правового регулювання……………….167
Висновки до розділу 3………………………………………………………….185
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….188
ДОДАТКИ……………………………………………………………………....191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...195

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГУ МВС – Головне Управління Міністерства внутрішніх справ;
ДАІ – Державна автомобільна інспекція;
ДСБЕЗ – Державна служба боротьби з економічною злочинністю;
ДСТУ – Державний стандарт України;
ЄС – Європейський Союз;
ЕКА – електронний касовий апарат;
КЗпП – Кодекс законів про працю;
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс;
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення;
ЛДУВС – Луганський державний університет внутрішніх справ;
МВС – Міністерство внутрішніх справ;
ОВС – органи внутрішніх справ;
ПСМ – Патрульна служба міліції;
СБУ – Служба безпеки України;
СДІМ – Служба дільничних інспекторів міліції;
ТКК – Товарно-касова книга;
СОТ – Світова організація торгівлі.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Останнім часом в національному праві відбулися істотні зміни не тільки в правовому підґрунті торгівельної діяльності, а й в концептуальних підходах до визначення ролі, форм та методів здійснення правоохоронної діяльності. Також слід відзначити, що частка адміністративно-деліктних відносин у галузі торгівлі зростає. Особливо гостро постала проблема порушення загальних правил торгівлі, правил торгівлі спиртними напоями, торгівлі на ринках, незаконної торгівельної діяльності, торгівлі фальсифікованим товаром, товаром з підвищеним рівнем вмісту шкідливих для здоров’я речовин, правопорушень, пов’язаних з обманом покупців тощо. Значне зростання кількості правопорушень у цій сфері зумовлено багатьма чинниками, в тому числі відсутністю належного контролю за виконанням правил торгівлі, повільною розбудовою системи державних і громадських інститутів профілактики правопорушень. Така ситуація потребує вжиття дієвих заходів для забезпечення неухильного виконання загальнообов’язкових приписів, які діють в цій важливій соціально-економічній галузі. Все це обумовлює необхідність по-новому оцінити роль органів внутрішніх справ України (далі – ОВС) та визначити організаційні та адміністративно-правові основи їх діяльності щодо боротьби з правопорушеннями у сфері торгівлі.
Докладна характеристика діяльності ОВС щодо виявлення, припинення та попередження правопорушень у галузі торгівлі, розробка теоретико-прикладних питань практичного застосування заходів впливу за вчинення таких правопорушень, формулювання аргументованих пропозицій і рекомендацій щодо активізації боротьби з цим видом проступків має не тільки теоретичне, а й вагоме практичне значення.
Загальні проблеми адміністративно-правового забезпечення торгівельної діяльності, підстав та порядку застосування адміністративної відповідальності за порушення в торгівельній галузі привертали увагу багатьох вчених-адміністративістів, зокрема: В. Авер’янова, В. Анджієвського, О. Бандурки, А. Берлача, Ю. Битяка, А. Васильєва, С. Ващенка, І. Голосніченка, C. Гончарука, Є. Додіна, М. Дорогих, В. Зуй, О. Клюшниченка, Л. Коваля, М. Коваля, Т. Коломоєць, А. Комзюка, С. Лихачова, І. Мартьянова, Р. Мельника, В. Опришка, О. Остапенка, Р. Павловського, В. Пєткова, В. Поліщука, Н. Ракші, В. Самсонова, С. Тимченка, О. Семчика, І. Черниша, В. Шкарупи, О. Харитонової, О. Якуби та ін. Проте комплексні дослідження адміністративно-правових основ діяльності ОВС України щодо боротьби з правопорушеннями у сфері торгівлі, які б врахували сучасні підходи до визначення взаємовідносин держави та особи, ролі правоохоронних органів у демократичному суспільстві, не проводилися.
Актуальність викладених вище питань, потреба в оновленні адміністративно-правових основ діяльності ОВС щодо боротьби з правопорушеннями у сфері торгівлі зумовили вибір теми дисертаційної
роботи, її мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалося відповідно до наказу МВС України від 05 липня 2004 року № 755 «Про затвердження пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років». Дисертація виконана згідно з Планом науково-дослідної роботи Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ МВС України ім. Е.О. Дідоренка. Тема дисертації затверджена вченою радою Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка 25 червня 2010 р. (протокол № 11).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та його реалізації визначити сутність та особливості адміністративно-правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України щодо боротьби з правопорушеннями у сфері торгівлі, сформулювати пропозиції та рекомендації щодо його удосконалення.
Згідно з поставленою метою, основними завданнями дослідження є:
 визначити поняття та виявити елементи торгівельної діяльності в Україні як об’єкту публічного управління;
 охарактеризувати стан та зміст правового забезпечення торгівельної діяльності в Україні;
 з’ясувати систему державних органів у сфері управління торгівельною діяльністю та охарактеризувати їх компетенцію;
 визначити особливості торгівельної діяльності як об’єкта адміністративно-правової охорони;
 встановити роль та значення адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на суспільні відносини у сфері торгівельної діяльності;
 охарактеризувати юридичні склади окремих адміністративних проступків у галузі торгівлі;
 визначити роль ОВС України у забезпеченні прав і свобод громадян у галузі торгівлі, а також завдання та функції цього органу у досліджуваній сфері;
 з’ясувати систему підрозділів ОВС України та їх повноваження щодо протидії правопорушенням у галузі торгівлі;
 розкрити зміст та форми діяльності ОВС України щодо виявлення, припинення та попередження правопорушень у галузі торгівлі;
 визначити напрями вдосконалення чинного законодавства щодо боротьби з правопорушеннями у галузі торгівлі.
Об’єктом дослідження є адміністративно-правові відносини, що виникають в сфері торгівельної діяльності.
Предметом дослідження є адміністративно-правові основи діяльності органів внутрішніх справ України щодо боротьби з правопорушеннями в сфері торгівлі.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, що дає можливість розглянути предмет дослідження в єдності його соціального змісту і правової форми.
У роботі використано діалектичний метод (підрозділи 1.1-1.3); логіко-семантичний (підрозділи 1.1-1.3, 2.1, 2.2); формально-логічний та системно-структурний методи (підрозділи 1.1, 1.3, 3.1, 3.2); метод моделювання (підрозділ 3.3). Метод правового аналізу застосовано при дослідженні змісту правових норм, якими регламентовано здійснення та забезпечення (охорона та захист) торгівельної діяльності в Україні, а також при опрацюванні відповідних пропозицій. Статистичний і документальний аналіз застосовувались для аналізу правозастосовної практики.
Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові основи діяльності органів внутрішніх справ України щодо боротьби з правопорушеннями у сфері торгівлі. Дисертант звертався також до законодавства деяких зарубіжних держав, досвід яких щодо правового забезпечення боротьби з правопорушеннями у сфері торгівлі може бути використано в Україні. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності органів внутрішніх справ, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним із перших комплексних наукових досліджень питань адміністративно-правових основ діяльності органів внутрішніх справ України щодо боротьби з правопорушеннями у сфері торгівлі. Вона визначається новим формулюванням проблеми, дослідженням тенденцій розвитку суспільних відносин в адміністративній сфері та напрямів удосконалення законодавства у зазначеній сфері. На основі проведеного дослідження автором сформульовано низку висновків і пропозицій, у тому числі й таких, які відповідають вимогам наукової новизни, а саме:
вперше:
 доведено, що реалізація в діяльності ОВС України сервісної концепції взаємовідносин особи та держави, а також надання ними соціальної та правової допомоги громадянам передбачає необхідність нормативного закріплення таких їх функцій як публічно-сервісна та інформаційно-роз’яснювальна;
 визначено особливості реалізації форм адміністративно-правового забезпечення торгівельної діяльності (правотворча, правозастосовна та правоохоронна), його основних завдань (створення належних умов для розвитку і упорядкування суспільних відносин у галузі торгівлі, а також охорона та захист цих відносин від небажаного впливу різноманітних чинників та від негативних проявів), а також засобів адміністративно-правового забезпечення торгівельної діяльності (контроль та нагляд; заходи позитивного стимулювання та заохочувальні засоби; заходи адміністративного примусу);
удосконалено:
 поняття «торгівельна діяльність», яку визначено як особливий різновид підприємницької діяльності суб’єктів господарювання щодо купівлі та продажу товарів кінцевим споживачам або посередницькі операції, або діяльність із надання агентських, представницьких, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробника до споживача, яка здійснюється на підставах та в порядку, визначеному чинним законодавством України; виявлені найбільш важливі риси цього явища (за формою, за змістом, за порядком здійснення);
 визначення системи правоохоронних органів, які виконують завдання із протидії правопорушенням у галузі торгівлі, уточнено їх компетенцію, визначено місце та роль серед них органів внутрішніх справ;
 класифікацію складів адміністративних проступків у галузі торгівлі, в основу якої покладено критерій структури відповідних відносин у цій сфері, які охороняються нормами адміністративного права (ті, що забезпечують захист об’єкта правовідносин – встановленого нормами адміністративного права порядку здійснення торгівельної діяльності; ті, що забезпечують захист діяльності суб’єктів господарювання (суб’єктів здійснення торгівельної діяльності); ті, що забезпечують захист суб’єктів отримання результатів здійснення торгівельної діяльності – споживачів; ті, що забезпечують зміст правовідносин – суб’єктивних прав та обов’язків суб’єктів торгівельної діяльності; ті, що забезпечують захист правовідносин, торгівля в яких виступає як додатковий об’єкт (ст. ст. 88-2, 104-1, 186-1 КУпАП);
набули подальшого розвитку:
 розмежування понять «торгівля» та «торгівельна діяльність» з точки зору здійснення публічного управління цими явищами, що було покладено в основу розроблення механізму їх забезпечення та визначення ролі ОВС України в ньому;
 визначення основних напрямів реалізації правового забезпечення торгівельної діяльності в Україні, якими названі: регламентація власне самої торгівлі як особливого різновиду економічної діяльності; регламентація діяльності державних органів та посадових осіб, які уповноважені здійснювати державне управління в галузі торгівлі; регламентація правового статусу суб’єктів підприємницької діяльності;
 обґрунтування того, що під час побудови системи ОВС України найбільш доцільним є функціональний та галузевий принципи організації їх правоохоронної діяльності, адже саме вони забезпечують максимально повне та комплексне охоплення усіх сфер суспільних відносин та протидію більшості форм та видів адміністративних правопорушень та злочинів;
 положення щодо визначення мети адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі торгівлі: запобігання правопорушенням у торгівельній діяльності; виховання суб’єктів господарювання в дусі точного і неухильного додержання законодавчих та підзаконних актів, якими регулюється торгівельна діяльність; сумлінне виконання суб’єктами господарювання обов’язків, передбачених відповідними нормативно-правовими актами в галузі торгівлі;
 визначення сервісної концепції правоохоронної діяльності, що дозволяє зробити висновок: охоронно-забезпечувальна спрямованість діяльності ОВС України щодо забезпечення прав та свобод особи у галузі торгівлі є відображенням реалізації у сучасному адміністративному праві партнерських взаємовідносин держави та особи, що не може не вплинути на способи та характер діяльності відповідних державних органів, у тому числі і ОВС України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес, та можуть бути використані у:
 науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть стати підґрунтям для подальшої розробки проблем адміністративно-правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України щодо боротьби з правопорушеннями у сфері торгівлі (акт впровадження Донецького юридичного інституту МВС України у науково-дослідний процес від 19.08.2011 р.);
 правотворчості – в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін та доповнень до чинного законодавства, зокрема Кодексу України про адміністративні правопорушення;
 правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів сприятиме підвищенню ефективності діяльності органів внутрішніх справ України щодо боротьби з правопорушеннями у сфері торгівлі (акт впровадження ГУМВС України в Донецькій області у практичну діяльність від 15.06.2011 р.);
 навчальному процесі – матеріали дисертації використовуються у Донецькому юридичному інституті МВС України під час проведення занять з дисципліни «Адміністративне право» та модулю «Адміністративна відповідальність» (акт впровадження Донецького юридичного інституту МВС України у навчальний процес від 17.08.2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації були оприлюднені на трьох науково-практичних конференціях: підсумкова наукова конференція Донецького державного університету управління (м. Донецьк, 2009 р.); «Актуальні проблеми у праві та шляхи їх вирішення» (м. Донецьк, 2010 р.); «Економіка та право: реалії сучасності та перспективи майбутнього» (м. Київ, 2011 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено у 3 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, а також у 3 тезах доповідей науково-практичних конференцій.

bibliography

ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
МВС УКРАЇНИ

На правах рукопису
ПОТАПЧИК Артем Павлович

УДК 342.9

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ЩОДО БОРОТЬБИ З ПРАВОПОРУШЕННЯМИ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Ракша Наталія Станіславівна,
кандидат юридичних наук

Донецьк – 2011
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………………4
ВСТУП……………………………………………………………………………..5
Розділ 1. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТОРГІВЕЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В УКРАЇНІ
1.1. Поняття та елементи торгівельної діяльності в Україні як об’єкту публічного управління…………………………………………………………..13
1.2. Правове забезпечення торгівельної діяльності в Украйні………………..34
1.3. Система органів публічного управління торгівельною діяльністю
та їх компетенція………………………………………………………………...51
Висновки до розділу 1…………………………………………………………...66
Розділ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ТОРГІВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА АДМІНІСТРАТИВНА
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ
ТОРГІВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Адміністративно-правові засоби забезпечення (охорони та захисту) торгівельної діяльності………………………………………………………….70
2.2. Адміністративна відповідальність за правопорушення,
що посягають на суспільні відносини у галузі торгівельної діяльності:
загальна характеристика………………………………………………………...89
2.3. Характеристика окремих юридичних складів адміністративних
проступків у галузі торгівлі……………………………………………………108
Висновки до розділу 2………………………………………………………….126
Розділ 3. МІСЦЕ ТА ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОВС УКРАЇНИ
ЯК СУБ’ЄКТА ПРОТИДІЇ ПРАВОПОРУШЕННЯМ У СФЕРІ ТОРГІВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
3.1. Роль ОВС України у забезпеченні прав і свобод громадян у галузі торгівлі : завдання та функції………………………………………………….130
3.2. Підрозділи ОВС України та їх повноваження щодо протидії
правопорушенням у галузі торгівлі…………………………………………...150
3.3. Діяльність ОВС щодо протидії правопорушенням у галузі торгівлі та основні напрямки вдосконалення її правового регулювання……………….167
Висновки до розділу 3………………………………………………………….185
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….188
ДОДАТКИ……………………………………………………………………....191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...195

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГУ МВС – Головне Управління Міністерства внутрішніх справ;
ДАІ – Державна автомобільна інспекція;
ДСБЕЗ – Державна служба боротьби з економічною злочинністю;
ДСТУ – Державний стандарт України;
ЄС – Європейський Союз;
ЕКА – електронний касовий апарат;
КЗпП – Кодекс законів про працю;
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс;
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення;
ЛДУВС – Луганський державний університет внутрішніх справ;
МВС – Міністерство внутрішніх справ;
ОВС – органи внутрішніх справ;
ПСМ – Патрульна служба міліції;
СБУ – Служба безпеки України;
СДІМ – Служба дільничних інспекторів міліції;
ТКК – Товарно-касова книга;
СОТ – Світова організація торгівлі.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Останнім часом в національному праві відбулися істотні зміни не тільки в правовому підґрунті торгівельної діяльності, а й в концептуальних підходах до визначення ролі, форм та методів здійснення правоохоронної діяльності. Також слід відзначити, що частка адміністративно-деліктних відносин у галузі торгівлі зростає. Особливо гостро постала проблема порушення загальних правил торгівлі, правил торгівлі спиртними напоями, торгівлі на ринках, незаконної торгівельної діяльності, торгівлі фальсифікованим товаром, товаром з підвищеним рівнем вмісту шкідливих для здоров’я речовин, правопорушень, пов’язаних з обманом покупців тощо. Значне зростання кількості правопорушень у цій сфері зумовлено багатьма чинниками, в тому числі відсутністю належного контролю за виконанням правил торгівлі, повільною розбудовою системи державних і громадських інститутів профілактики правопорушень. Така ситуація потребує вжиття дієвих заходів для забезпечення неухильного виконання загальнообов’язкових приписів, які діють в цій важливій соціально-економічній галузі. Все це обумовлює необхідність по-новому оцінити роль органів внутрішніх справ України (далі – ОВС) та визначити організаційні та адміністративно-правові основи їх діяльності щодо боротьби з правопорушеннями у сфері торгівлі.
Докладна характеристика діяльності ОВС щодо виявлення, припинення та попередження правопорушень у галузі торгівлі, розробка теоретико-прикладних питань практичного застосування заходів впливу за вчинення таких правопорушень, формулювання аргументованих пропозицій і рекомендацій щодо активізації боротьби з цим видом проступків має не тільки теоретичне, а й вагоме практичне значення.
Загальні проблеми адміністративно-правового забезпечення торгівельної діяльності, підстав та порядку застосування адміністративної відповідальності за порушення в торгівельній галузі привертали увагу багатьох вчених-адміністративістів, зокрема: В. Авер’янова, В. Анджієвського, О. Бандурки, А. Берлача, Ю. Битяка, А. Васильєва, С. Ващенка, І. Голосніченка, C. Гончарука, Є. Додіна, М. Дорогих, В. Зуй, О. Клюшниченка, Л. Коваля, М. Коваля, Т. Коломоєць, А. Комзюка, С. Лихачова, І. Мартьянова, Р. Мельника, В. Опришка, О. Остапенка, Р. Павловського, В. Пєткова, В. Поліщука, Н. Ракші, В. Самсонова, С. Тимченка, О. Семчика, І. Черниша, В. Шкарупи, О. Харитонової, О. Якуби та ін. Проте комплексні дослідження адміністративно-правових основ діяльності ОВС України щодо боротьби з правопорушеннями у сфері торгівлі, які б врахували сучасні підходи до визначення взаємовідносин держави та особи, ролі правоохоронних органів у демократичному суспільстві, не проводилися.
Актуальність викладених вище питань, потреба в оновленні адміністративно-правових основ діяльності ОВС щодо боротьби з правопорушеннями у сфері торгівлі зумовили вибір теми дисертаційної
роботи, її мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалося відповідно до наказу МВС України від 05 липня 2004 року № 755 «Про затвердження пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років». Дисертація виконана згідно з Планом науково-дослідної роботи Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ МВС України ім. Е.О. Дідоренка. Тема дисертації затверджена вченою радою Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка 25 червня 2010 р. (протокол № 11).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та його реалізації визначити сутність та особливості адміністративно-правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України щодо боротьби з правопорушеннями у сфері торгівлі, сформулювати пропозиції та рекомендації щодо його удосконалення.
Згідно з поставленою метою, основними завданнями дослідження є:
 визначити поняття та виявити елементи торгівельної діяльності в Україні як об’єкту публічного управління;
 охарактеризувати стан та зміст правового забезпечення торгівельної діяльності в Україні;
 з’ясувати систему державних органів у сфері управління торгівельною діяльністю та охарактеризувати їх компетенцію;
 визначити особливості торгівельної діяльності як об’єкта адміністративно-правової охорони;
 встановити роль та значення адміністративної відповідальності за правопорушення, що посягають на суспільні відносини у сфері торгівельної діяльності;
 охарактеризувати юридичні склади окремих адміністративних проступків у галузі торгівлі;
 визначити роль ОВС України у забезпеченні прав і свобод громадян у галузі торгівлі, а також завдання та функції цього органу у досліджуваній сфері;
 з’ясувати систему підрозділів ОВС України та їх повноваження щодо протидії правопорушенням у галузі торгівлі;
 розкрити зміст та форми діяльності ОВС України щодо виявлення, припинення та попередження правопорушень у галузі торгівлі;
 визначити напрями вдосконалення чинного законодавства щодо боротьби з правопорушеннями у галузі торгівлі.
Об’єктом дослідження є адміністративно-правові відносини, що виникають в сфері торгівельної діяльності.
Предметом дослідження є адміністративно-правові основи діяльності органів внутрішніх справ України щодо боротьби з правопорушеннями в сфері торгівлі.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, що дає можливість розглянути предмет дослідження в єдності його соціального змісту і правової форми.
У роботі використано діалектичний метод (підрозділи 1.1-1.3); логіко-семантичний (підрозділи 1.1-1.3, 2.1, 2.2); формально-логічний та системно-структурний методи (підрозділи 1.1, 1.3, 3.1, 3.2); метод моделювання (підрозділ 3.3). Метод правового аналізу застосовано при дослідженні змісту правових норм, якими регламентовано здійснення та забезпечення (охорона та захист) торгівельної діяльності в Україні, а також при опрацюванні відповідних пропозицій. Статистичний і документальний аналіз застосовувались для аналізу правозастосовної практики.
Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові основи діяльності органів внутрішніх справ України щодо боротьби з правопорушеннями у сфері торгівлі. Дисертант звертався також до законодавства деяких зарубіжних держав, досвід яких щодо правового забезпечення боротьби з правопорушеннями у сфері торгівлі може бути використано в Україні. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності органів внутрішніх справ, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним із перших комплексних наукових досліджень питань адміністративно-правових основ діяльності органів внутрішніх справ України щодо боротьби з правопорушеннями у сфері торгівлі. Вона визначається новим формулюванням проблеми, дослідженням тенденцій розвитку суспільних відносин в адміністративній сфері та напрямів удосконалення законодавства у зазначеній сфері. На основі проведеного дослідження автором сформульовано низку висновків і пропозицій, у тому числі й таких, які відповідають вимогам наукової новизни, а саме:
вперше:
 доведено, що реалізація в діяльності ОВС України сервісної концепції взаємовідносин особи та держави, а також надання ними соціальної та правової допомоги громадянам передбачає необхідність нормативного закріплення таких їх функцій як публічно-сервісна та інформаційно-роз’яснювальна;
 визначено особливості реалізації форм адміністративно-правового забезпечення торгівельної діяльності (правотворча, правозастосовна та правоохоронна), його основних завдань (створення належних умов для розвитку і упорядкування суспільних відносин у галузі торгівлі, а також охорона та захист цих відносин від небажаного впливу різноманітних чинників та від негативних проявів), а також засобів адміністративно-правового забезпечення торгівельної діяльності (контроль та нагляд; заходи позитивного стимулювання та заохочувальні засоби; заходи адміністративного примусу);
удосконалено:
 поняття «торгівельна діяльність», яку визначено як особливий різновид підприємницької діяльності суб’єктів господарювання щодо купівлі та продажу товарів кінцевим споживачам або посередницькі операції, або діяльність із надання агентських, представницьких, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробника до споживача, яка здійснюється на підставах та в порядку, визначеному чинним законодавством України; виявлені найбільш важливі риси цього явища (за формою, за змістом, за порядком здійснення);
 визначення системи правоохоронних органів, які виконують завдання із протидії правопорушенням у галузі торгівлі, уточнено їх компетенцію, визначено місце та роль серед них органів внутрішніх справ;
 класифікацію складів адміністративних проступків у галузі торгівлі, в основу якої покладено критерій структури відповідних відносин у цій сфері, які охороняються нормами адміністративного права (ті, що забезпечують захист об’єкта правовідносин – встановленого нормами адміністративного права порядку здійснення торгівельної діяльності; ті, що забезпечують захист діяльності суб’єктів господарювання (суб’єктів здійснення торгівельної діяльності); ті, що забезпечують захист суб’єктів отримання результатів здійснення торгівельної діяльності – споживачів; ті, що забезпечують зміст правовідносин – суб’єктивних прав та обов’язків суб’єктів торгівельної діяльності; ті, що забезпечують захист правовідносин, торгівля в яких виступає як додатковий об’єкт (ст. ст. 88-2, 104-1, 186-1 КУпАП);
набули подальшого розвитку:
 розмежування понять «торгівля» та «торгівельна діяльність» з точки зору здійснення публічного управління цими явищами, що було покладено в основу розроблення механізму їх забезпечення та визначення ролі ОВС України в ньому;
 визначення основних напрямів реалізації правового забезпечення торгівельної діяльності в Україні, якими названі: регламентація власне самої торгівлі як особливого різновиду економічної діяльності; регламентація діяльності державних органів та посадових осіб, які уповноважені здійснювати державне управління в галузі торгівлі; регламентація правового статусу суб’єктів підприємницької діяльності;
 обґрунтування того, що під час побудови системи ОВС України найбільш доцільним є функціональний та галузевий принципи організації їх правоохоронної діяльності, адже саме вони забезпечують максимально повне та комплексне охоплення усіх сфер суспільних відносин та протидію більшості форм та видів адміністративних правопорушень та злочинів;
 положення щодо визначення мети адміністративної відповідальності за правопорушення в галузі торгівлі: запобігання правопорушенням у торгівельній діяльності; виховання суб’єктів господарювання в дусі точного і неухильного додержання законодавчих та підзаконних актів, якими регулюється торгівельна діяльність; сумлінне виконання суб’єктами господарювання обов’язків, передбачених відповідними нормативно-правовими актами в галузі торгівлі;
 визначення сервісної концепції правоохоронної діяльності, що дозволяє зробити висновок: охоронно-забезпечувальна спрямованість діяльності ОВС України щодо забезпечення прав та свобод особи у галузі торгівлі є відображенням реалізації у сучасному адміністративному праві партнерських взаємовідносин держави та особи, що не може не вплинути на способи та характер діяльності відповідних державних органів, у тому числі і ОВС України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес, та можуть бути використані у:
 науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть стати підґрунтям для подальшої розробки проблем адміністративно-правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України щодо боротьби з правопорушеннями у сфері торгівлі (акт впровадження Донецького юридичного інституту МВС України у науково-дослідний процес від 19.08.2011 р.);
 правотворчості – в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін та доповнень до чинного законодавства, зокрема Кодексу України про адміністративні правопорушення;
 правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів сприятиме підвищенню ефективності діяльності органів внутрішніх справ України щодо боротьби з правопорушеннями у сфері торгівлі (акт впровадження ГУМВС України в Донецькій області у практичну діяльність від 15.06.2011 р.);
 навчальному процесі – матеріали дисертації використовуються у Донецькому юридичному інституті МВС України під час проведення занять з дисципліни «Адміністративне право» та модулю «Адміністративна відповідальність» (акт впровадження Донецького юридичного інституту МВС України у навчальний процес від 17.08.2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації були оприлюднені на трьох науково-практичних конференціях: підсумкова наукова конференція Донецького державного університету управління (м. Донецьк, 2009 р.); «Актуальні проблеми у праві та шляхи їх вирішення» (м. Донецьк, 2010 р.); «Економіка та право: реалії сучасності та перспективи майбутнього» (м. Київ, 2011 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено у 3 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, а також у 3 тезах доповідей науково-практичних конференцій.