Адміністративно-правові основи утворення місцевої міліції в Україні

brief description

ЗМІСТ
Вступ …………………………………………………………………………….. 3
Розділ 1. Загальна характеристика формування та створення місцевої міліції ....................................................................................................................11
1.1. Основні історико-правові засади формування місцевої міліції в Україні.......................................................... ..........................................11
1.2. Місцева мiлiцiя: вітчизняний та зарубіжний досвід діяльності ..............................................................................................................29
1.3. Правові основи діяльності та функції ОВС в умовах розбудови правової держави ...............................................................................57
Розділ 2. Місце і роль підрозділів місцевої міліції в системі органів внутрішніх справ України ................................................................................76
2.1. Характеристика організаційної структури ОВС України .......76
2.2. Співвідношення принципів централізації та децентралізації діяльності ОВС в сучасних умовах .....................................................................92
2.3. Проблеми реформування ОВС України на місцевому рівні……………………………………………………………………………...104
Розділ 3. Особливості реалізації функції охорони громадського порядку на місцевому рівні ............................................................................................126
3.1. Місцева міліція у контексті реформування муніципального управління в Україні ..........................................................................................126
3.2. Місцева міліція як складова органів внутрішніх справ України.................................................................................................................140
3.3. Охорона громадського порядку як основна функція місцевої міліції в Україні ..................................................................................................163
Висновки ............................................................................................................175
Додатки ...............................................................................................................182
Список використаних джерел ........................................................................195
ВСТУП

Актуальність теми. Адміністративне право – це класичний зразок фундаментальної галузі публічного права. Як і конституційне право, право адміністративне опосередковує функції публічної влади в державі. В той же час адміністративно-правове регулювання є своєрідним продовженням конституційно-правових норм, конкретизуючи багато в чому їх дію. На цій підставі можна стверджувати, що існування адміністративного права – це необхідна умова і засіб реалізації Конституції в найважливішій сфері функціонування публічної влади – сфері виконання законів та інших правових актів держави.
Реальне ж забезпечення законності, правопорядку, захист прав, свобод і законних інтересів громадян від протиправних посягань з будь-якого боку покладається державою як на її органи та відповідних посадових осіб, так і на суб'єкти системи місцевого самоврядування, які діють на рівні муніципальних утворень (сіл, селищ, міст).
Заходи, які здійснюються державою та її органами по боротьбі зі злочинністю та іншими правопорушеннями виявилися недостатніми для ефективного впливу на стан справ. Закони, що приймаються, виконуються незадовільно i не забезпечують своєчасного вирішення назрілих потреб регулювання та охорони суспільних відносин, недостатньо використовуються можливості державного та громадського впливу на виховання громадян. Гострота проблеми вимагає вжиття великомасштабних комплексних заходів з боку держави, що мали б забезпечити стабільність в країні у найближчі роки.
Серед найважливіших шляхів перетворювань у державно-правовій сфері в умовах побудови правової держави стає, заснована на засадах Конституції України, реформа виконавчої влади, яка зачіпає усі ланки виконавчо-розпорядчих структур, у тому числі й діяльність органів внутрішніх справ.
Враховуючи, що на сучасному етапі розбудови державності в Україні спостерігаються тенденції до демократизації суспільства та «звернення» держави до людини, тобто діяльність державних органів направлена на розширення та забезпечення прав і свобод людини й громадянина, то глибоке дослідження адміністративно-правових засад створення місцевої міліції як органу забезпечення прав і свобод громадян та охорони громадського порядку має актуальне значення та сприятиме розвитку системи органів внутрішніх справ у відповідності до вимог сучасності. Що підтверджується новим поглядом на суспільне призначення міліції як правоохоронного органу і ґрунтується на визначенні Конституцією України головним обов’язком держави – «утвердження і забезпечення прав і свобод людини» (ст.3).
На сучасному етапі реформування органів внутрішніх справ виникає нагальна необхідність об’єктивного вивчення суспільних відносин, що виникають в процесі створення місцевої міліції, а також форм і методів діяльності підрозділів місцевої міліції в процесі розбудови правової держави. Для цього необхідно дослідити місце і роль місцевої міліції в системі органів внутрішніх справ України та органів місцевого самоврядування, тобто місцева міліція виступає елементом двох систем. Також необхідно дослідити адміністративно-правові акти, які регулюють діяльність органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ.
Це сприятиме систематизації та універсалізації підрозділів місцевої міліції в системі органів внутрішніх справ і визначенню найбільш ефективних та зручних у застосуванні методів і форм адміністративної діяльності місцевої міліції.
Таким чином, дослідження та вивчення адміністративно-правових засад створення місцевої міліції на сучасному етапі має важливе значення для розвитку науки адміністративного права та може сприяти розширенню системи захисту прав і свобод людини при розбудові правової держави в Україні.
Науковому осмисленню проблеми підрозділів місцевої міліції органів внутрішніх справ присвячені праці таких провідних вчених України, як: О.Ф. Андрійко, В.І. Варенка, І.П. Голосніченка, В.Ф. Захарова, Д.П. Калаянова, А.П. Клюшніченка, Ю.В. Кідрука, І.Г. Кириченка, М.В. Коваля, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, М.В. Корнієнка, С.О. Мосьондза, Н.Р. Нижник, В.Д. Сущенка, О.І. Остапенка, С.В. Пєткова, Ю.І. Римаренка, та інших.
Вагомий внесок у розробку цієї проблеми зробили також вчені країн ближнього зарубіжжя, такі як: Д.М. Бахрах, Є.О. Безсмертний, В.З. Веселий, І.І. Веремеєнко, М.І. Єропкін, О.П. Коренєв, В.М. Манохін, А.П. Іпакян, Л.Л. Попов, Л.М. Розін, Г.А. Туманов, О.В. Серьогін, О.П. Шергін та інші.
Зв’язок роботи з науковими темами, програмами, планами. Дисертація виконана відповідно тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на 2005 – 2008 роки затвердженої МВС України. Дисертаційне дослідження спрямоване на реалізацію вимог Указів Президента України «Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян» від 18 лютого 2002 року; «Про Положення про МВС України» від 17 жовтня 2000 року та доповненнями від 24 грудня 2001 року. Цей напрямок відповідає Комплексній програмі профілактики злочинності на 2006 – 2010 роки. Дисертаційне дослідження також спрямоване на реалізацію Закону України «Про основи національної безпеки України» та щодо виконання Концепції адміністративної реформи в Україні, Концепції розвитку органів внутрішніх справ в ХХI столітті. Дисертація є також складовою частиною наукових досліджень Київського національного університету внутрішніх справ («Основні напрямки наукових досліджень КНУВС на 2005 – 2008 рр.»)
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є визначення теоретичних засад забезпечення громадського порядку на місцевому рівні та розробка науково-практичних рекомендацій щодо створення місцевої міліції в умовах розбудови правової держави.
Відповідно до поставленої мети в процесі дослідження вирішувались такі завдання:
- дослідити історичні засади виникнення місцевої міліції;
- з‘ясувати зміст і правове регулювання діяльності місцевої міліції з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду;
- визначити основні елементи організаційної структури органів внутрішніх справ України;
- проаналізувати досвід та дослідити генезис і сучасний стан проблеми участі населення, органів місцевої влади й управління у вирішенні завдань з охорони громадського порядку та ролі місцевої міліції у загальнодержавній системі органів, які забезпечують громадський порядок в Україні;
- проаналізовати досвід зарубіжних країн щодо організації та діяльності муніципальної поліції та визначити найбільш оптимальні для України умови побудови моделі муніципальних сил правопорядку;
- здійснити структурно-функціональний аналіз місцевої міліції як галузевої підсистеми органів внутрішніх справ;
- узагальнити та проаналізувати матеріали практичної діяльності міліції громадської безпеки на місцевому рівні;
- підготувати пропозиції щодо удосконалення правового регулювання охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки в державі на сучасному етапі реформування органів внутрішніх справ.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, які виникають у сфері організації управління по забезпеченню громадського порядку органами внутрішніх справ на місцевому рівні.
Предмет дослідження становлять організаційно-правові засади утворення місцевої міліції, а також форми та методи її діяльності в умовах розбудови правової держави.
Методологічною основою дослідження є діалектичний метод (у ході всього дослідження), а також основані на ньому загальнонаукові методи, що забезпечили їх науковість, новизну та достовірність результатів. Основні висновки та положення дослідження ґрунтуються на методі системного аналізу чинного законодавства, міжнародно-правових документів, практики їх застосування і врахування соціально-політичних, демографічних факторів та напрямків реалізації державної політики (підрозділи 1.3, 2.2, 3.1).
Важливим є також метод анкетування, особливо щодо отримання інформації про стан громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, оцінки діяльності роботи служб органів внутрішніх справ, які з них необхідні для здійснення цих завдань на думку населення (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3). Автором застосовано системний підхід, що дозволило створити державну систему органів, які здійснюють охорону громадського порядку і забезпечують громадську безпеку в Україні (підрозділ 2.1, 2.2). Історико-правовий метод застосовується протягом всього дослідження, він дозволив кожну проблему та елемент дослідження розглянути в історичному аспекті, прослідкувати генезис проблем в її складових елементах (підрозділи 1.1, 1.2, 2.3). Поряд з історико-правовим методом застосовується порівняльно-правовий метод, який полягає у вивченні діяльності поліції зарубіжних країн по забезпеченню громадської безпеки в порівнянні з діяльністю міліції громадської безпеки України (підрозділ 1.2).
Емпіричною базою є матеріали узагальнення практичної діяльності міліції громадської безпеки по забезпеченню громадського порядку. Використано результати порівняльного аналізу діяльності підрозділів поліції зарубіжних країн, які здійснюють аналогічні функції. Узагальнено результати проведеного анкетування (238 працівників органів внутрішніх справ та 189 посадових осіб органів місцевого самоврядування), щодо оцінки діяльності міліції та зближення її з населенням в АР Крим.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших в Україні монографічних досліджень, яке спрямоване на комплексне дослідження і вирішення наукової проблеми утворення місцевої міліції на сучасному етапі розвитку українського суспільства.
Проведене дослідження дозволило сформулювати положення, що відповідають вимогам наукової новизни, мають значення для науки і правоохоронної практики, зокрема:
вперше:
- запропоновано механізм забезпечення громадського порядку підрозділами місцевої міліції, обґрунтовано формування місцевої міліції в системі органів внутрішніх справ України на сучасному етапі;
- розроблено шляхи, засоби і методи підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів щодо забезпечення соціальної стабільності в суспільстві;
удосконалено:
- систему забезпечення громадського порядку на місцевому рівні з позиції акценту на загальнолюдські цінності;
- рекомендації з основних напрямків вдосконалення правового забезпечення охорони громадського порядку в Україні в умовах перехідного періоду;
дістали подальшого розвитку:
- методологічні засади формування й удосконалення функцій, покладених на місцеву міліцію, визначено її соціальне призначення та роль в забезпеченні громадської безпеки.
Вказані вище елементи новизни дослідження дозволили констатувати, що отримані результати є вагомим внеском у розвиток науки теорії та практики публічної адміністрації, адміністративного права, адміністративної діяльності та його конкретного практичного використання в організації діяльності місцевої міліції та інших спеціальних органів із забезпечення громадського порядку.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що при безпосередній участі автора були розроблені й упроваджені в навчальний процес кафедри адміністративного права і процесу Кримського юридичного інституту ХНУВС теми, які стосуються діяльності органів внутрішніх справ на місцевому рівні (Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження від 12.09.2007). Розроблено ряд пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання та організаційної побудови структури місцевої міліції (Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність від 29.10.2007). Також розроблені пропозиції щодо адміністративно-правового регулювання устворення місцевої міліції, які використані у законотворчій діяльності (Довідка про реалізацію наукових досліджень здобувача Поклонського А.С.).
Результати дисертаційного дослідження також можуть бути використані:
- при удосконаленні адміністративного законодавства, відомчих нормативних актів і розробці єдиного нормативного документу в галузі охорони громадського порядку та структури органів внутрішніх справ;
- у діяльності органів внутрішніх справ, інших державних органів і органів місцевого самоврядування із забезпечення громадського порядку;
- при вдосконаленні внутрішньоорганізаційної роботи органів внутрішніх справ з метою поліпшення взаємодії органів внутрішніх справ з іншими державними органами і громадськими організаціями.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дослідження висвітлено в опублікованих наукових роботах. Результати наукового пошуку та висновки обговорювались і були схвалені на засіданнях кафедри управління в ОВС Київського національного університету внутрішніх справ і на даний час використовуються в навчальному процесі Кримського юридичного інституту ХНУВС.
Положення дисертації знайшли відображення в доповідях та виступах на науково-теоретичній та науково-практичній та конференціях «Проблеми підвищення ефективності державного управління в правоохоронній діяльності», яка присвячена створенню Академії управління МВС (м.Київ, 2006 рік) та «Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів» (12-13 грудня 2007 року, м. Сімферополь).
Публікації. Основні висновки та положення дисертаційного дослідження знайшли відображення у чотирьох наукових статтях, які опубліковані у фахових виданнях та двох збірниках матеріалів конференцій.

bibliography

Висновки
На основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:
1. З появою поліції в Російській імперії на неї було покладено обов'язки по охороні населення від небезпеки і сприяння йому в досягненні забезпеченого і благополучного існування.
2. Спочатку поліція була створена в містах, а згодом, в казенних і удільних маєтках була організована сільська поліція (земська поліція). Крім цього, за проханням землевласників, на приватні кошти, з дозволу губернатора, були засновані окремі поліцейські посади, сформовані команди пішої або кінної поліцейської варти, які підтримували порядок, спокій і безпеку в межах тих місцевостей, для яких охорона призначалась. Вони були зобов'язані виконувати законні вимоги власників по охороні їх маєтків. В той же час відносно відповідальності, призначення, звільнення зі служби ці чини і команди підпорядковувались встановленим для поліцейських чинів правилам. Пізніше міська і земська поліція були об'єднані в одну загальну повітову поліцію. Винятком були тільки губернські міста і деякі значні міста і містечка.
3. При загальній недостатності грошових коштів у повітах, завданням поліцейської реформи, яка планувалась, полягало в залученні до поліцейської справи самої общини і її парафіяльного піклування, в постановці всього поліцейського устрою в органічний зв'язок з общинним і земським самоврядуванням та в створенні контрольних органів зі сторони держави.
4. Тимчасовий уряд проголосив заміну поліції народною міліцією з виборним керівництвом, підпорядкованим органам місцевого самоуправління. Почали створюватись такі форми міліції як: робітнича міліція. Червона гвардія, селянська міліція. Пізніше, керуючись постановою «Про робітничу міліцію». Ради на місцях створювали озброєні формування під іншими назвами: спеціальні загони охорони, загони порядку і охорони, охоронні дружини, робітничі дружини, селянські дружини. Однак, у зв'язку з ростом кримінальної злочинності, була створена централізована професійна робітничо-селянська міліція.
5. На території Західноукраїнської Народної Республіки, після ліквідації австрійської жандармерії, на місцях на добровільних засадах почалась теж формуватись «народна міліція». Часто вона обиралась на зборах або на вічах. Це була місцева «самодіяльність». Однак, оскільки державі треба було мати чітко організовані і дисципліновані органи охорони публічного порядку, то був створений «Корпус Української державної жандармерії». Народна міліція, де люди цього хотіли, продовжувала діяти. Таким чином, місцева поліція в царській Росії була організована в складі державної поліції. В революційній Росії місцева міліція в різних її формах діяла самостійно, до часу створення централізованих формувань. В ЗУНР вона спочатку була організована в сільській місцевості, і незалежно від створених державних органів продовжувала діяти.
6. Сьогоднішні громадські формування: муніципальні дружини, варти порядку, асоціації ДНД, загони самооборони, які створені і діють в деяких областях України, є не що інше, як різновидність форм участі населення в охороні громадського порядку. Однак, на відміну від заходу, вони не є місцевою поліцією.
7. Сутність місцевої міліції полягає в тому, що вона створюється органами місцевого самоврядування і підзвітна їм, знаходячись у взаємодії з іншими міліцейськими структурами. Національна міліція повинна здійснювати по відношенню до муніципальних підрозділів міліції координаційні функції. Організаційного підпорядкування не повинно бути. Воно має місце тільки при проведенні спеціальних операцій. Для їх забезпечення створюються механізми централізації, консолідації, нарощування міліцейських сил. Не зважаючи на організаційно-правову самостійність муніципальної міліції, застосування і виконання загальнодержавного законодавства залишається її найважливішим обов'язком. Крім того муніципальна міліція зобов'язана пред'являти вищим органам міліції необхідну інформації про стан правопорядку.
8. На основі аналізу порядку утворення і функціонування підрозділів вітчизняної місцевої (муніципальної) міліції та поліції західних країн можна, на наш погляд, зробити слідуючи висновки:
• Розподіл компетенції місцевої і національної поліції проводиться, як правило, в законодавчому порядку (наприклад, в Великобританії і Франції – в національному законодавстві, в США – в законах штатів). Муніципальна поліція зобов’язана в своїй діяльності керуватися законами країни і постановами уряду. При цьому їй надаються широкі повноваження і самостійність по здійсненню заходів щодо охорони громадського порядку й профілактики правопорушень, в питаннях операційно – штатного будівництва й прийняття тактичних та управлінських рішень;
• Призначення керівників муніципальної поліції проводиться місцевою владою, але, як правило, за згодою з центральними органами поліції;
• Пріоритети в діяльності муніципальної міліції виробляються на місцевому рівні. В разі, якщо муніципальні поліцейські органи залучаються до виконання будь-яких загальнонаціональних пріоритетів або програм, вони одержують фінансові дотації з державного бюджету;
• Зарахування особового складу до муніципальної поліції здійснюється на конкретній основі, оплата праці в різних юрисдикціях може бути різноманітною і залежить від виконання службових обов’язків та інших параметрів, які передбачені положеннями щодо проходження служби;
• Взаємодія з національними органами поліції, с формуваннями міжрегіонального і регіонального рівня, а також з сусідніми юрисдикціями обумовлюється у відповідних угодах і контрактах;
• Основні вимоги до кадрів муніципальної поліції, як правило, співпадають з загальнонаціональними стандартами. Система підготовки є в більшості своїй єдиною і централізованою;
• Стратегія забезпечення охорони порядку і безпеки, боротьби зі злочинністю на місцевому рівні в цілому ґрунтується на загальнонаціональних концепціях та рекомендаціях;
• Інформація про стан правопорушень в місцевій юрисдикції, особливо показники злочинності, в обов’язковому порядку передається до центру;
• В поліцейських системах, що тяжіють до децентралізованих структур і з розвинутим муніципальним рівнем, присутній відважений правовий і організаційний механізм нарощування муніципальних поліцейських сил у разі ускладнення криміногенного стану;
• Ефективність муніципальної поліції як один із основних критеріїв включає так звану «ступінь задоволеності населення» діяльністю місцевого поліцейського органу та може відрізнятися від загальнонаціональних оцінок.
9. Розвитку тенденцій децентралізації й активності створення муніципальної поліції сприяють і суттєві зрушення у концепціях поліцейської діяльності. Перш за все, вони пов’язані зі спробами перетворення поліції в орган соціального обслуговування населення, яке повинно проводитися з урахуванням інтересів і запитів громадян, що проживають на певній території. Потрібно розробити цільові програми і плани розвитку та введення у вищих закладах освіти нових спеціалізацій, серед яких передбачити і зв’язок органів внутрішніх справ з населенням та громадськими формуваннями. З метою законодавчого закріплення участі громадськості у профілактиці правопорушень необхідно, на нашу думку, запропонувати у проект Закону України «Про соціальну профілактику правопорушень в Україні» ввести розділ про профілактичну діяльність громадських формувань, де передбачити форми їх участі у профілактиці правопорушень.
10. Аналіз сформованої до кінця 90-х років нормативно-правової основи діяльності української міліції в цілому, і місцевої міліції зокрема, дозволяє виділити такі її особливості:
По-перше, вкрай незначна питома вага закону законодавчого регулювання в її побудові і діяльності. Незважаючи на те, що діяльність місцевої міліції дуже специфічна, законодавство про неї у конкретному змісті цього слова відсутнє. Майже вся діяльність міліції будується на основі відомчих актів-наказів, інструкцій і настанов. Тобто вакуум законодавчих актів, що утворився, заповнюється відомчою нормотворчістю.
По-друге, явно не визначена роль нормативних актів МВС України. Тим часом, багато законів відрізняються неповнотою, декларативністю, бланкетністю.
По-третє, як не дивно, надмірність відомчої нормативно-правової бази в регулюванні діяльності міліції має тенденцію не до зниження, а навіть навпаки – до збільшення.
По-четверте, незважаючи на великий обсяг відомчої нормативно-правової бази, мають місце істотні прогалини в регулюванні діяльності місцевої міліції. Велика частина відомчого матеріалу не кодифікована і не систематизована. Багато важливих, гострих життєвих питань стоять поза сферою будь-якого юридичного опосередкування.
По-п’яте, слабка структурованість нормативно-правової основи діяльності міліції. Вона формувалася при відсутності цілісної, розрахованої на перспективу концепції. Нормативно-правові акти приймалися і приймаються в силу конкретної потреби, що виникає у процесі роботи.
11. Таким чином, завдання місцевої міліції орієнтовані на забезпечення громадського порядку і безпеки, охорони прав і свобод людини, боротьбу з торгівлею у невстановлених місцях, порушеннями порядку обігу наркотичних засобів та психотропних речовин; неправильним паркуванням автомобілів, безквитковим проїздом у громадському транспорті, самовільним захопленням земельних ділянок, бродяжництвом, дитячою безпритульністю тощо.
12. Для виконання своїх функцій місцева міліція має права, встановленими Законом України «Про міліцію», Кодексом України про адміністративні правопорушення й іншими нормативними актами, що визначають компетенцію міліції. Організаційна структура місцевої міліції зумовлена покладеними на неї завданнями та переліком виконуваних функцій. Вона визначається, по-перше, характером виконуваних завдань і функцій, по-друге, національно-державним і адміністративно-територіальним розподілом країни. До складу місцевої міліції входять підрозділи патрульної служби, служби дільничних інспекторів міліції, а також приймальники-розподільники для дітей, приймальники-розподільники для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальні приймальники для осіб, підданих адміністративному арешту та ізолятори тимчасового тримання. У складі місцевої міліції можуть утворюватися й інші підрозділи для здійснення охоронних функцій.
13. На наш погляд, доцільним та ефективним є створення місцевої міліції в системі місцевого самоврядування. Одним з можливих варіантів може бути її створення на базі вже існуючих підрозділів міліції, тобто передача із системи МВС України міліції громадської безпеки з відповідними повноваженнями.
Можна зробити висновок, що місцева міліція (місцевого самоврядування) і місцевобюджетна міліція (в системі МВС) не тотожні поняття. Працівники підрозділів останньої знаходяться у штаті МВС і не перебувають у прямому підпорядкуванні місцевих рад, голова виконкому не може віддавати їм накази, призначати на посади або присвоювати звання. їх повноваження - забезпечення фінансування міліції. У свою чергу, місцева міліція - це виконавчий орган представницького органу місцевого самоврядування, що утримується за рахунок коштів місцевого бюджету і створюється для здійснення правоохоронних функцій на території села, селища, міста.
14. В організаційній структурі місцевої міліції виділяють два види структурних підрозділів, органічно пов’язаних між собою цільовою спрямованістю і однорідним характером організаційно-правових форм діяльності.
Перший вид включає апарати, що виконують переважно функції управління місцевою міліцією, тобто функції організації охорони громадського порядку і безпеки. Вони є складовою частиною УМВС областей.
Другий вид – це стройові та спеціальні підрозділи, що знаходяться в оперативному або прямому підпорядкуванні відповідним органам внутрішніх справ і безпосередньо здійснюють функції з охорони громадського порядку і безпеки.
15 На нашу думку, на державному рівні повинен бути прийнятий закон «Про місцеву міліцію» з обліком викладених вище пропозицій. У даному законі повинне бути, насамперед, закріплене право, а не обов'язок прийняття відповідних законів на рівні держави, без якого-небудь обліку засобів і умов. При цьому органи місцевого самоврядування, як нам представляється, при створенні муніципальних органів охорони громадського порядку не повинні погоджувати це питання з органами державної влади, а створювані органи повинні цілком відповідати всім умовам і порядку їхнього формування, закріпленим на державному рівні. Проект закону пропонується в додатках.
Список використаних джерел

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Станом на 1 жовтня 2001 року. – К.: ТОВ «Генеза», 2001. – 170 с.
3. Закон СССР от 6 марта 1991 г. «О советской милиции» // Ведомости Съезда народных депутатов СССР и Верховного Совета СССР. – 1991. – № 12. – Ст. 319.
4. Закон України від 1 липня 1995 р. «Про санітарно-епідеміологічну безпеку»// Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 7. – Ст. 17.
5. Закон України від 13 квітня 1994 р. «Про пожежну безпеку» // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 5. – Ст. 21.
6. Закон України від 16 березня 2000 р. «Про правовий режим надзвичайного стану» // Офіційний вісник України. – 2000. – № 15. – Ст. 588.
7. Закон України від 18 лютого 1992р. «Про оперативно-розшукову діяльність» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303 (з наступними змінами та доповненнями).
8. Закон України від 20 грудня 1990 р. «Про міліцію» // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20. (з наступними змінами та доповненнями).
9. Закон України від 21травня 1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні» // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
10. Закон України від 22 червня 2000 р. «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 40. – Ст. 338.
11. Закон України від 30 червня 1993 р. «Про дорожній рух» // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 31. – Ст. 338; 1994. – № 46. – Ст. 414.
12. Закон України від 30 червня 1993 р. із змінами і доповненнями “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.
13. Закон України від 4 березня 2004 р. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо місцевої міліції” // Офіційний вісник України. – 2004. – № 13. – Ст. 876.
14. Закон України від 5 жовтня 1995 р. із змінами і доповненнями “Про боротьбу з корупцією” // Голос України від 18 лютого 1998 р.
15. Указ Президента України № 810/98 від 22 липня 1998 р. «Про затвердження Концепції адміністративної реформи на Україні» // Офіційний вісник України. – 1999. – № 21. – Ст. 943.
16. Указ Президента України від 17 вересня 1996 р. “Про Комплексну цільову програму боротьби із злочинністю на 1996-2000 роки” // Інформаційний збірник копій офіційних текстів нормативних актів вищих органів державної влади України. – 1996. – № 20.
17. Указ Президента України від 17 жовтня 2000 р. “Про Положення про Міністерство внутрішніх справ України” // Офіційний вісник України. – 2000. – № 42. – Ст. 1774.
18. Указ Президента України від 17 січня 2001 р. із змінами і доповненнями “Про Комісію з питань реформування правоохоронних органів в Україні” // Офіційний вісник України. – 2001. – № 3. – Ст. 57.
19. Указ Президента України від 18 лютого 2002 року № 143/2002 «Про заходи щодо зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян».
20. Указ Президента України від 22 січня 2001 р. “Про утворення місцевої міліції” // Офіційний вісник України. – 2001. – № 4. – Ст. 112.
21. Указ Президента України від 27 січня 2003 р. “Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій” // Офіційний вісник України. – 2003. – № 5. – Ст. 174.
22. Постанова Кабінету Міністрів України № 341 від 14 квітня 1997р. «Положення про державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ» // Офіційний Вісник України. – 1997. – № 16. – 23 травня.
23. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 квітня 1996 р. “Про Концепцію розвитку системи Міністерства внутрішніх справ” // Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30 червня 1996 р. № 455 “Про забезпечення реалізації Концепції розвитку системи Міністерства внутрішніх справ”. – К., 1996.
24. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993 р. “Про створення Державної служби боротьби з економічною злочинністю” // Зібрання Постанов Уряду України. – 1994. – № 2. – Ст. 30.
25. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 липня 1995 р. “Про створення кримінальної міліції у справах неповнолітніх” // Зібрання Постанов Уряду України. – 1995. – № 9. – Ст. 237.
26. Постанова Ради Міністрів УРСР № 49 від 27 лютого 1991 року змінами, внесеними згідно з Постановами КМ України № 597 від 26 жовтня 1992 р., № 583 від 30 липня 1993 р., № 302 від 21 квітня 1995р., № 829 від 4 серпня 1997р. «Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні» // Інформаційна система «Нормативні акти України». – № КР 910049.
27. Наказ МВС України № 404 від 28 липня 1994 року «Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України».
28. Наказ МВС України № 485 від 18 серпня 1992 року «Про заходи щодо подальшого вдосконалення чергової служби органів внутрішніх справ України».
29. Наказ МВС України № 513 від 1 серпня 1995 року «Про заходи щодо вдосконалення охорони громадського порядку на вулицях та в інших громадських місцях».
30. Наказ МВС України № 743 від 20 липня 2002 року «Про утворення Департаменту Державтоінспекції МВС України» – К., – 2002. – 1 с.
31. Наказ МВС України № 812 від 10 серпня 2002 року «Про утворення Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України» – К., – 2002. – 1 с.
32. Наказ МВС України від 1997 р. № 115. «Про затвердження Інструкції з організаційно-штатної роботи в органах внутрішніх справ»
33. Наказ МВС України від 11.10.97 р. № 688 «Про затвердження Типової структура органів внутрішніх справ України»

НАУКОВА, ДОВІДКОВА ТА ІНША ЛІТЕРАТУРА
34. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник / Під загальною редакцією І.П. Голосніченка, Я.Ю. Кондратьєва. – К.: УАВС, 1995. – 177 с.
35. Адміністративна діяльність. Частина особлива: Підручник // Під загальною редакцією О.М. Бандурки. – Харків: Еспада, 2000. – 367 с.
36. Адміністративна реформа в Україні: міфи і реалії: Матеріали «круглого столу» 14 лютого 2000 року, Київ. Український незалежний центр політичних досліджень. – К., 2000. – 72 с.
37. Адміністративне право України: Навчально-методичний комплекс МВС України. НАВСУ // За ред. В.К. Колпакова і О.В. Кузьменко. – К., 2002. – 158 с.
38. Адміністративне право України: Підручник // За ред. Ю.П. Битяка, Нац. юрид. академія ім. Я. Мудрого. – Харків: Право, 2001. – 527 с.
39. Ануфрієв М. Створюється місцева міліція // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 32. – 20 лютого.
40. Аппарат государственного управления: интересы и деятельность / АН Украины; Ин-т государства и права им. В.М. Корецкого; Отв. ред. В.Ф. Сиренко.— К.: Наук. думка, 1993.— 166 с.
41. Асмаров С. Врозь идти – вместе бить (К вопросу о взаимоотношениях Уголовного Розыска с милицией) // Административный весник. – 1929. – № 6 – 7. – 51 с.
42. Атаманчук Г.В. Обеспечение рациональности государственного управления.— М.: Юридическая литература, 1990.— 360 с.
43. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. Курс лекций.— М.: Юридическая литература, 1997.— 400 с.
44. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом (Опыт системного исследования). – М., 1968. – 384 с.
45. Ашлей Перси. Местное и центральное управление. Сравнительный обзор учреждений Англии, Франции, Пруссии и Соединенных Штатов. // Пер. с англ. Под. ред. В.Ф. Дерюжинского. – СПб: Изд. О.Н. Поповой, 1910. – 296 с.
46. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ. Теорія, досвід, шляхи удосконалення. – Харків: Основи. – 1996. – 397 с.
47. Бандурка О.М. Діяльність органів внутрішніх справ у надзвичайних ситуаціях. – Х., 1993. – 64 с.
48. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення: Автореф. дис. ... докт. юрид. наук.— Одеса: Одеський державний ун-т ім. І.І.Мечнікова, 1996.— 57 с.
49. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – 477 с.
50. Белоусов Н.М., Крылов Б.С. Организация деятельности органов внутренних дел зарубежных стран: Управление полициями буржуазных стран: Учебник для слушателей Академии МВД СССР. – М.: Академия МВД СССР, 1980. – 159 с.
51. Белявский И.Н. Лекции по полицейскому праву. 1877. - С.64-66.
52. Бельсон Я.М. Бюрократия, полиция и вооруженные силы в современном буржуазном государстве: Учебное пособие. – М., 1969. – 110 с.
53. Бельсон Я.М. Полиция «свободного» общества. – М.: Юридическая литература, 1984. – 176 с.
54. Борико С.В. Правовые и организационные основы обеспечения социалистической законности в профилактической деятельности органов внутренних дел: Дис… к.ю.н. Академия МВД СССР. – М., 1981. – 165 с.
55. Борьба с преступностью за рубежом (по материалам зарубежной печати). ВИНИТИ. – М. 1983. № 2.
56. Василенко И.А. Административно-государственое управление в странах Запада: США, Великобритания, Франция, Германия. – М.: Логос, 1998. – 168 с.
57. Ващенко С.В. Організаційні структури управління в ОВС: Конспект лекцій з курсу “Основи управління органами внутрішніх справ”.— Запоріжжя: ЗЮІ МВС України, 2000.— 51 с.
58. Ведель Ж. Административное право Франции. / Пер. с французского д-ра юр. наук Л.М. Энсина. – М: Прогресс, 1973. – 512 с.
59. Ведомости Верховного Совета СССР. – 1960. - № 3. – Ст. 25.
60. Ведомости Съезда народных депутатов РСФСР и Верховного Совета РСФСР. – 1991. - № 16 – Ст. 503.
61. Веремеенко И.И. Место и роль механизма административно-правового регулирования в сфере охраны общественного порядка // Теория и практика усовершенствования охраны общественного порядка. – М.: Академия МВД СССР, 1985. – 120 с.
62. Взаимодействие органов внутренних дел с общественностью по обеспечению общественного порядка: Сб. науч. Трудов / Редкол.: В.Ф. Захаров (отв. ред.) и др., – К., МВД СССР: КВШ МВД СССР, 1982. – 130 с.
63. Відомості Верховної Ради УРСР. – 1968. - № 51. – Ст.. 348.
64. Восьмой Конгресс ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями. Гавана. 27 августа – 7 сентября 1990 г.: Доклад, подготовленный Секретариатом. – Нью-Йорк, 1990.
65. Гвишиани Д.М. Организация и управление. 2-е допл. изд. – М., 1972. – 536 с.
66. Гижевский В.К. Организационная структура, функции и задачи органов внутренних дел на транспорте по охране общественного порядка: Лекция. – К., 1984. – 40 с.
67. Голосниченко И.П. Организация служб милиции, осуществляющих административную деятельность: Учебное пособие. – К., 1984. – 96 с.
68. Гончарук С.Т. Адміністративне право України: Загальна та Особлива частини: Навчальний посібник. – К. НАВСУ, 2000. – 239 с.
69. Губанов А.В. Полиция государств Западной Європы: основные черты организации и деятельности: Учебное пособие. – М.: МВД СССР, ВНИИ, 1990. – 64 с.
70. Губанов А.В. Полиция зарубежных стран. Организационно-правовые основы, стратегия и тактика деятельности. – М.: МАЭП, 1999.
71. Гуляев П. Права и обязанности градской и земской полиции. - Часть 1: О полиции вообще. – СПб., 1824. – 183 с.
72. Денисов В.Н. Конституция США и реальный правопорядок / В.Н. Денисов, В.К. Зачибайло, В.Г. Буткевич и др.: Отв. ред. В.К. Зачибайло. АН УССР, Ин-т государства и права. – К.: Наук. думка, 1987. – 294 с.
73. Денисов Р.И. Муниципальная полиция: проблемы организации и правового обеспечения, зарубежный опыт // Муниципальная милиция: проблемы организации и правового обеспечения, зарубежный опыт. – М., 1991. – 130 с.
74. Державне управління та місцеве самоврядування в Україні: шляхи реформування: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 17 – 20 вересня 2000 року. Ужгород, Україна // С.С. Слава, М.М. Палінчак Ужгородський державний університет. Юридичний факультет. – Ужгород, 2000. – 252 с.
75. Дерюжинский В.Ф. Полицейское право. - Петроград: Сенатская типография, 1917. – 250 с.
76. Джонсон Р. и др. Система руководства.— М.: Прогресс, 1971.— 227 с.
77. Дискусія щодо концепції проекту Закону "Про муніципальну міліцію" // Іменем закону. - 1998. -№41.-9 жовтня.
78. Додин Е.В. Организация и формы связи участковых инспекторов милиции с трудовыми коллективами и общественными организациями в профилактике правонарушений. – К., 1988. – 87 с.
79. Еропкин М.И. Управление в области охраны общественного порядка. – М. Издательство: «Юридическая литература», 1965. – 215 с.
80. Еропкин М.И., Попов Л.Л. Административно-правовая охрана общественного порядка. – Л: Лениздат, 1973. – 328 с.
81. Ерошкин Н.П. История государственных учреждений дореволюционной России: 2-е издание. – М.: Высшая школа, 1968. – 368 с.
82. Забезпечення органами внутрішніх справ міжнародно-правових стандартів прав людини при охороні громадського порядку. – Ч.1. – К.: НАВСУ, 2001. – 460 с.
83. Закалюк А.П. Концепція створення місцевої міліції в Україні: історія та сучасні підходи // Наукові розробки академії – вдосконаленню практичної діяльності та підготовки кадрів органів внутрішніх справ: Матеріали науково-практичної конференції, Київ, 1–2 лютого 1994 р. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1994.
84. Захаров С. Кожний англійський поліцейський – офіцер. – Юридичний вісник України. – 1995. - № 17. – С.16.
85. Золотарев В.Н. Проблемы совершенствования управления административно-правовой деятельностью органов внутренних дел по укреплению общественного порядка // Сборник научных трудов: Общетеоретические проблемы административно-правового обеспечения общественного порядка. – К.: КВШ МВД СССР, 1982. – 130 с.
86. Ибрайбеков С.Р. О сущности милиции общественной безопасности и некоторых проблем ее деятельности // Вопросы совершенствования работы подразделений милиции общественной безопасности: Сборник. – М.: ГУООП МВД РФ, ВНИИ МВД РФ. – 1996. – № 3. – С. 12.
87. Ильин Д.Д., Колодкин Л.М., Коренев А.П. Правовые и тактические основы охраны общественного порядка работниками милиции. – М.: МВШМ МВД СССР, 1984. – 78 с.
88. Институт самоуправления: историко-правовое исследование. – М., 1996. – 149 с.
89. Калаянова Д.П. Адміністративно-юрисдикційна діяльність органів внутрішніх справ. Учбовий посібник. – Одеса: АО БАХВА, 1998. – 128 с.
90. Караханов В.Е. Оперативное внутрисистемное управление: вопросы теории. Учебное пособие. – М.: Академия МВД СССР, 1980. – 65 с.
91. Кинг У., Клиланд Д. Стратегическое планирование и хозяйственная политика. Пер. с англ.— М.: Прогресс, 1982.
92. Кідрук Ю.В. Проблеми створення і діяльності місцевої (муніципальної) міліції (поліції) // Наукові розробки академії – вдосконаленню практичної діяльності та підготовки кадрів органів внутрішніх справ: Матеріали науково-практичної конференції, Київ, 1–2 лютого 1994 р. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1994.
93. Кідрук Ю.В. Проблеми створення і діяльності місцевої міліції в Україні (адміністративно-правові та організаційні аспекти): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 – К.: УАВС, 1995. – 22 с.
94. Кнорринг В.И. Теория, практика и искусство управления. Учебник для вузов по специальности “Менеджмент”.— М: Издательская группа НОРМА—ИНФРА М, 1999.— 528 с.
95. Князев В.В. Полиция Великобритании (структура и основные функции) – М.: ВНИИ МВД СССР 1971. – 144 с.
96. Князев С. Муниципальная полиция зарубежных государств // Право и жизнь. № 5. 1994. С. 255.
97. Коваль Л. Адміністративне право України.— К.: Основи, 1994.— 154 с.
98. Коваль Л.В. Охорона громадського порядку. – К.: Видавництво політичної літератури України, 1988. – 94 с.
99. Кожохин Б.И. Управление общественными процессами.— М.: Политиздат, 1978.
100. Колонтаевский Ф.Е. Организация и совершенствование деятельности милиции общественной безопасности: Учебное пособие. – М.: Академия МВД РФ, 1995. – 265 с.
101. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. 2-е вид. доп. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 752 с.
102. Колпаков В.К. Взаимодействие милиции и общественности в сфере правопорядка: Учебное пособие. – К.: Укр. акад. внутр. дел, 1993. – 80 с.
103. Колпаков В.М. Методы управления: Учеб. Пособие.— К.: МАУП, 1997.— 160 с.
104. Кондрашов Б.П. и др. Российский Закон о милиции. – М.: 1992. – С. 75.
105. Кононов А.М. Местное самоуправление и общественный порядок: теория и практика реализации конституционных норм. Монография. – Обнинск: Институт муниципального управления, 2000. – 250 с.
106. Корнієнко М.В. Роль органів внутрішніх справ України в охороні громадського при ускладненні оперативної обстановки: Монографія. – Дніпропетровськ. 2001. – 430 с.
107. Корнієнко М.В. Управління силами і засобами ОВС при ускладненні оперативної обстановки в сфері охорони громадського порядку: Автореф. дис... канд. юрид. наук 12.00.07 Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого. – Х., 2000. – 22 с.
108. Кравченко В.В. Деятельность районного Совета народных депутатов в области обеспечения охраны государственного и общественного порядка (Организационно-правовые вопросы). Дисс. на соиск. учёной степени канд. юр. наук. К., 1990;
109. Кравченко В.В., Пітцик М.В. Основи муніципального менеджменту.Навч. посіб.-К.: Атіка –Н, 2003.- 304 с.
110. Кравченко В.В.,Пітцик М.В. Муніципальне право України.К.: Атіка –Н,2003.
111. Кравченко В.В.,Пітцик М.В. Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні (основи муніципального права). Навч. посібн.- К.:”Арарат - Центр”, 2001.- 176 с.
112. Кравченко В.В.,Тягай Н.А. Основи місцевого самоврядування: Навч. посіб.- К.: Атіка – Н, 2003.- 302 с.
113. Кравченко Ю.Ф. Громадська думка – дзеркало діяльності міліції // Іменем закону. – 2000. – № 35. – 25 серпня.
114. Кравченко Ю.Ф. Міліція України. – К.: Генеза, 1999. – 432 с.
115. Краткая объяснительная записка к заключению межведомственной комиссии под председательством сенатора А.А. Макарова по преобразованию полиции империи. - СПб., 1911. С. 13, 14.
116. Краткий словарь по социологии / А.С. Айзикович и др. – М.: Политиздат, 1988. – 477 с.
117. Крылов Б.С. Полиция Великобритании: основные черты организации и деятельности. – М.: Высшая школа МВД СССР, 1974. – 48 с.
118. Крылов Б.С. Полиция США: основные черты организации и деятельности: Учебное пособие. – М.: НИиРИО, 1972. – 77 с.
119. Кубко Є.Б. Теорія організації і структури державного управління / Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи [Колектив авторів. Наук. керів. Цвєтков В.В.].— К, "Оріяни", 1998.— 364 с.
120. Кунєв Ю.Д. Принципи побудови та вдосконалення організаційної структури органів внутрішніх справ України: загальнотеоретичні аспекти державного управління: Автореф. дис... канд. юрид. Наук: 12.00.07 – Запоріжжя., 2001. – 22 с.
121. Курашвили Б.П. Очерк теории государственного управления / Отв. ред. М.И. Пискотин. АН СССР, Ин-т государства и права. – М.: Наука, 1987. – 292 с.
122. Кутафин О.Е., Шеремет К.Ф. Компетенция местных Советов. – М., 1986. – С. 43-93.
123. Кутушев В.Г. Сущность и содержание социального управления: Лекция. – Хабаровск: ВШ МВД РФ, 1997. – 280 с.
124. Лазарев Б.М. Государственное управление на этапе перестройки. – М.: 1988. – С. 232
125. Лазарев Б.М. Компетенция органов государственного управления: – М.: Юридическая литература, 1972. – 280 с.
126. Лазарев В.В., Попов Л.Л. Роль права в деятельности органов внутренних дел по обеспечению общественного порядка. – М.: Юридическая литература, 1982. – 280 с.
127. Лазарев В.В., Попов Л.Л., Розин Л.М. Правовые основы обеспечения общественного порядка: Учебное пособие. – М.: Академия МВД СРСР, 1988. – 75 с.
128. Лазор О.Д., Лазор О.Я. Місцеве самоврядування. Навч. посіб. Видання друге, доповнене і перероблене.К.: Дакор, 2005.- 560 с.
129. Лаптий В.А. Система управління ОВС в особливих умовах (теоретичні та практичні питання). – К.: УАВС, 1997. – 75 с.
130. Лешков В.Н. О древней московской городской полиции. – Ч. 2. – М., 1951. – 245 с.
131. Лешков В.Н. О мерах против воровства, грабежа и других нарушений имущественной и личной безопасности. – М., 1961. – 164 с.
132. Лисицин В.В. О необходимости совершенствования компетенции районного в городе Совета народных депутатов по руководству подчиненными органами внутренних дел. // Поблемы повышения эффективности деятельности органов внутренних дел: Межвузовский сборник научных трудов. – Омск. – ВШМ МВД СССР. – 1990. – С. 208.
133. Лопухин А.А. Настоящее и будущее русской полиции. – М., 1907. – 124 с.
134. Лошицький М.В. Забезпечення громадського порядку в державі // Науковий вісник НАВСУ. - 2001. - №3. – с.54-58
135. Лошицький М.В. Адміністративно-правові відносини в сфері охорони громадського порядку: Автореф. Дис... к.ю.н. – К., 2002. – 22 с.
136. Лукашевич В.Г., Негодченко О.В. Місце і роль правоохоронних органів у системі державної влади та місцевого самоврядування // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1997. – Вип. 1.
137. Макаренко В.П. Кризис власти и политическая оппозиция // Советское государство и право. – 1990. – № 11. – С. 62.
138. Маршал А. Принципы економической теории.— М.: Прогресс, 1992.
139. Махмудов А. Некоторые проблемы создания муниципальной милиции в Узбекистане. /Труды Академии МВД РФ. – М.: 1994. – С 168 – 171.
140. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ.— М.: Дело, 1993.— 702 с.
141. Михайленко П.П., Кондратьєв Я.Ю. Історія міліції України. – К.: Генеза, 1997.
142. Мулукаев Р.С. Полиция в России (IX в. – начало XX в.). – Нижний Новгород, 1993. – 102 с.
143. Муниципальная полиция, частный сыск за рубежом // Экспресс – информация. Вып. 7. – М.: 1990. – 13 с.
144. Муніципальна міліція вже й у Феодосії, 07.02.2007// www.auc.org.ua.
145. Муніципальна міліція: експеримент триває (м. Харків) // Міліція України. 1997.-№5-6.-С. 13.
146. Муніципальна міліція: перші вдалі кроки на шляху "очищення" нашого міста, 09.06.2006 року // www.mvsinfo.gov.ua
147. Муніципальні дружини - практика перевірена часом// www.auc.org.ua
148. Мурашев А.В., Галкин М.М., Войтенко В.А. Проблемы становления муниципальных органов охраны общественного порядка. // Проблемы организации и деятельности органов внутренних дел в условиях формирования правового государства. Белгородская ВШ МВД РФ. Белгород. 1996. Вып.2. С. 7- 9.
149. Нарбутов Р.В. Полиция Российской империи (1862 – 1917 годы). Историко-правовой аспект. Дис. канд. юрид. наук. – М., 1992. С. 35 – 36, 144 – 146.
150. Научная организация управления органами внутренних дел: Альбом схем: Учебное пособие для вузов МВД СССР / Под. ред. Л.М. Колодкина. – М., 1983. – 130 с.
151. Нижник Н.Р., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управління: Навчальний посібник. Українська академія державного управління при Президентові України. – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 159 с.
152. Овсянко Д.М. Административное право: Учебное пособие / Отв. ред. Г.А. Туманов. – М.: Юрист, 1996. – 304 с.
153. Околович Л.Я. Организация и тактика охраны общественного порядка на транспорте. – М.: Академия МВД СССР, 1984. – 124 с.
154. Ольховников Ю.Н., Колонтаевский Ф.Е. Управление деятельностью служб общественной безопасности. – Ч.1. – М., 2000. – 265 с.
155. Организация деятельности муниципальной милиции: Научно-аналитический обзор. Академия МВД РФ, к-ра организации охраны общественного порядка и безопасности. ООНИ и НИ; / Деев В.В., Килясханов Н.М., Шихов Е.Ю. – М.: 1994. – 22 с.
156. Организация деятельности участкового инспектора милиции: Учебное пособие. // А.И. Никитенко, А.В. Бережной, А.П. Головин и др. – Луганск: РИО ЛИВД МВД Украины, 2001. – 143 с.
157. Организация и деятельность органов внутренних дел зарубежных стран // Организационно-управленческая деятельность в Японской полиции. – М., 1976. – Выпуск 2. – С. 6 – 12.
158. Осадчий В.І. Забезпечення міліцією громадського порядку як об’єкт кримінально-правового захисту // Науковий вісник Укр. акад. внутр. справ. – К.: УАВС, 1996. – № 2. – С. 89 – 102.
159. Осипов Ю.И. Доклад по проблемам актуальности создания муниципальной милиции в СССР из материалов заседания Ученого Совета Академии МВД СССР. Зарубежный опыт муниципализации полиции. - М.1993.
160. Осипов Ю.И. Зарубежный опыт муниципализации полиции // Муниципальная милиция: проблемы организации и правового обеспечения, зарубежный опыт. – М., 1991. – 333 с.
161. Павловский Р.С. Законодательство о местных Советах народных депутатов и проблемы его реализации. //Автореферат дисс. на соиск. ученой степени доктора юр. наук. – Киев, 1979;
162. Пєтков С.В.Менеджмент в органах внутрішніх справ (організаційно-правові основи) Автореферат дисертації д-ра юр. наук. – Харків, 2005. – 39 с.
163. Пєтков В.П. Управління виховно-виправним процесом: Монографія. В 2-х ч.— Запоріжжя: ЗЮІ МВС України, 1998.— Ч.І.— 278 с.
164. Пискотин М.И. Социализм и государственное управление. М.: 1988. – С. 277 – 278.
165. Плишкин В.М. Административно правовые и организационные проблемы взаимодействия транспортных и территориальных ОВД в охране общественного порядка. – К., 1984. – 232 с.
166. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник /