АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ СУДОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ

brief description

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КРАСНОБОРОВ ОЛЕКСАНДР ВАЛЕРІЙОВИЧ

УДК 342.9

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ СУДОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове
право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Джафарова Олена В’ячеславівна,
кандидат юридичних наук, доцент

Харків – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………...3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ СУДОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ……………………..12
1.1. Місце Державної судової адміністрації України в системі органів державної влади………………………………………………………………….....12
1.2. Сутність діяльності Державної судової адміністрації України та її напрямки……………………………………………………………………………27
1.3. Форми та методи діяльності Державної судової адміністрації України……………………………………………………………………………...50
1.4. Правове регулювання діяльності Державної судової адміністрації України……………………………………………………………………………...64
Висновки до розділу 1……………………………..………………………..78
РОЗДІЛ 2. НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ СУДОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ………………..…………………………………..83
2.1. Зовнішньоорганізаційний напрямок діяльності Державної судової адміністрації України……………………………………………………………....83
2.1.1. Інформаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції……………………………………………………………………….85
2.1.2. Кадрове забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції.……………………………………………………………………..103
2.1.3. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції …………………………………………………….…….122
2.2. Внутрішньоорганізаційний напрямок діяльності Державної судової адміністрації України……………………………………………………………..132
Висновки до розділу 2…………………..………………………………….165
РОЗДІЛ 3. ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУДІВ ТА ЙОГО АДАПТАЦІЯ ДО ВІТЧИЗНЯНОЇ СИСТЕМИ ПРАВОСУДДЯ………………………………...168
ВИСНОВКИ………..………………………………………………………185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………..…………………...190

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема забезпечення доступності правосуддя безпосередньо пов’язана із питаннями організації діяльності судів, оскільки належна організація є однією з умов формування ефективного процесу відправлення правосуддя, забезпечення впливовості суддівського самоврядування, результативного інформаційного та кадрового забезпечення судової системи. Сучасний стан організаційного забезпечення діяльності судової системи не є досконалим. Так, за даними Державної судової адміністрації України (ДСА), у 2008 р. з метою організаційного забезпечення суддів на комп’ютеризацію судів із 50 млн 553 тис. грн профінансовано лише 22 млн 558 тис. грн (47 %). Зокрема, обсяги бюджетних асигнувань на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт приміщень судів зменшуються, так, у 2006 р. – 82,1 млн грн (23 % від потреби); 2007 р. – 44,9 млн грн (9 % від потреби); 2008 р. – 48,2 млн грн (5 % від потреби) профінансовано 25,8 млн грн (половина від запланованих) і наразі фінансування припинено. Обсяг бюджетних асигнувань, спрямованих державою за період 2006–2008 pp. на реалізацію Державної програми забезпечення судів належними приміщеннями на 2006-2010 рр., затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2006 р. № 918, становить лише 6,5 % від загальної суми. У зв’язку з недофінансуванням з бюджету (із запланованих 75 млн грн виділено 38 млн) у 2006 р. житло отримали лише 304 судді (110 забезпечили житлом місцеві органи державної виконавчої влади); у 2007 р. – 150 (76) із 860 суддів, які потребують поліпшення житлових умов (виділено 11 млн грн). Обсяг фінансування у 2008 р. (30 млн грн) надав можливість придбати лише 68 квартир.
Слід зауважити, що проблема організаційного забезпечення діяльності судової системи Державною судовою адміністрацією України дотепер спеціально не вивчалась, і є на сьогодні дуже актуальною. Це пояснюється декількома причинами. По-перше, існує специфіка правового статусу цього державного органу. Так, чинним законодавством він визначений як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, однак предмет його функціонування пов’язаний із організацією діяльності органів іншої гілки державної влади – судової. По-друге, нагальна потреба оновлення концепції адміністративної реформи викликає необхідність формування положень, що можуть бути покладені в основу теоретичної моделі функціонування державних органів, наділених владними повноваженнями.
Питанням удосконалення правового регулювання організації діяльності судової системи були присвячені роботи багатьох учених та практичних працівників суддівського корпусу, зокрема: В. Я. Карабань, В. Т. Маляренка, П. П. Пилипчука, А. О. Селіванова, М. Ф. Селівона, В. С. Стефанюка, М. П. Запорожця, Д. М. Притики, А. А. Стрижака, С. Г. Штогуна та ін., проте адміністративно-правові засади діяльності Державної судової адміністрації України розглядалися названими авторами лише побіжно.
Все окреслене вище й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження та свідчить про її актуальність і перспективність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Розділу 9 «Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 рр.», схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р., а також ґрунтується на положеннях Закону України «Про судоустрій України», Резолюції 1549 (2007) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Функціонування демократичних інституцій в Україні», постанови Верховної Ради України від 28 квітня 1992 р. «Про Концепцію судово-правової реформи в Україні», постанови Верховної Ради України «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан правосуддя в Україні» вiд 27 червня 2007 р. № 1245-V, Указу Президента України від 10 травня 2006 р. № 361/2006, яким схвалено Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, узагальнення практики його реалізації визначити сутність, напрямки та особливості діяльності Державної судової адміністрації України, розробити рекомендації та пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства, яке регулює діяльність Державної судової адміністрації України щодо організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно було вирішити такі основні завдання:
– визначити місце Державної судової адміністрації України у системі органів державної влади;
– проаналізувати закономірності історико-правового розвитку та становлення Державної судової адміністрації України;
– поглибити поняття та окреслити структуру адміністративно-правового статусу Державної судової адміністрації України;
– розкрити форми діяльності Державної судової адміністрації України, здійснити їх групування, надати характеристику;
– класифікувати методи діяльності Державної судової адміністрації України;
– проаналізувати правові засади діяльності Державної судової адміністрації України;
– розкрити зміст адміністративно-правового регулювання окремих напрямів діяльності Державної судової адміністрації України;
– на підставі вивчення закордонного досвіду розробити напрями впровадження його в існуючу систему забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції;
– сформулювати рекомендації щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, спрямовані на удосконалення адміністративно-правових засад діяльності Державної судової адміністрації України.
Об’єкт дослідження становлять суспільні відносини, що виникають у сфері діяльності Державної судової адміністрації України.
Предметом дослідження є адміністративно-правові засади діяльності Державної судової адміністрації України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. У роботі застосовано такі методи наукового пізнання: логіко-семантичний метод уможливив поглиблення понятійного апарату дослідження (п. п. 1.1, 1.2, 1.3); методи аналізу і синтезу – для аналізу повноважень Державної судової адміністрації України (п. 1.2); за допомогою методу правового моделювання визначено принципи діяльності Державної судової адміністрації України у сфері організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції (п. 1.2); історико-правовий та порівняльно-правовий використано для аналізу особливостей становлення Державної судової адміністрації України і зарубіжного досвіду організаційного забезпечення діяльності судів, а також вивчення системи нормативно-правового регулювання діяльності Державної судової адміністрації України (п. п. 1.1, 1.4, Розділ 3); методи класифікації‚ групування застосовувалися для виділення груп принципів, форм та методів діяльності Державної судової адміністрації України (п. п. 1.2, 1.3); структурно-логічний – для аналізу адміністративно-правових засад окремих напрямків діяльності Державної судової адміністрації України (Розділ 2); компаративний, статистичний і метод документального аналізу допомогли у формулюванні напрямів удосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності Державної судової адміністрації України щодо організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції.
Теоретичну основу роботи складали наукові праці вчених-юристів, які не тільки вивчали окремі аспекти діяльності Державної судової адміністрації України як центрального органу виконавчої влади, а й загальні питання формування доктрини адміністративного права (В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко, Д. М. Бахрах, Ю. П. Битяк, С. В. Ківалов, Л. В. Коваль, А. Т. Комзюк, Н. Р. Нижник, Г. О. Пономаренко, О. П. Рябченко, М. М. Тищенко, Ю. С. Шемшученко, М. К. Якимчук та ін.), необхідність опрацювання категоріального апарату обумовила потребу звернутися до надбань з теорії права (Г. Г. Забарний, Р. А. Калюжний, А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, О. Ф. Скакун та ін.), розкриття інформаційного та кадрового аспектів організації діяльності судів стало можливим і завдяки роботам учених, які вивчали теоретико-правові аспекти управлінської діяльності (О. М. Бандурка, І. І. Веремеєнко, А. П. Коренєв, Л. М. Москвич, Л. Л. Попов, С. В. Прилуцький та ін.).
Нормативну базу роботи склали положення Конституції України, закони України, підзаконні нормативні акти, що встановлюють адміністративно-правові засади діяльності Державної судової адміністрації України. Емпіричну базу дослідження склали статистичні матеріали результатів діяльності Державної судової адміністрації України щодо організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням адміністративно-правових засад діяльності Державної судової адміністрації України.
До найбільш вагомих і значущих результатів, які характеризують особистий внесок здобувача в розробку зазначеної проблеми, належить наступне:
уперше:
– визначено систему факторів, які зумовлюють необхідність функціонування Державної судової адміністрації України в системі органів виконавчої влади;
– виділено особливі ознаки діяльності Державної судової адміністрації України щодо організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції: а) створення з метою безпосереднього здійснення конкретного виду державної діяльності, у межах якого реалізуються повноваження щодо організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, шляхом провадження формально визначених процедур згідно з компетенцією та у відповідній формі; б) належність до системи органів виконавчої влади; в) складається з структурних підрозділів, посади у яких обіймають державні службовці; г) система органів Державної судової адміністрації України побудована відповідно до адміністративно-територіального устрою України, а функціонально – відповідно до напрямків діяльності;
– визначено предмет правового регулювання діяльності Державної судової адміністрації України: зовнішні державно-владні відносини, що виникають з приводу організації і налагодження ефективної роботи суддів та апарату судів в Україні;
– сформульовано поняття інформаційного забезпечення судів загальної юрисдикції, яке здійснюється Державною судовою адміністрацією України, як функціонально та структурно виокремлену спеціально організовану діяльність Державної судової адміністрації України, що передбачає збір, накопичення й обробку даних; пошук, аналіз і узагальнення інформації; отримання спеціальних знань та спрямування їх на якісне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи;
удосконалено:
– класифікацію функцій Державної судової адміністрації України, яку здійснено за ознакою напрямку впливу: внутрішні та зовнішні функції;
– визначення адміністративно-правових відносин з організаційного забезпечення діяльності судів, під якими пропонується розуміти суспільні відносини, що виникають у процесі зовнішньоорганізаційної діяльності Державної судової адміністрації України та її структурних підрозділів і мають своїм змістом кадрове, інформаційне, фінансове, матеріально-технічне та соціально-побутове забезпечення судів;
дістало подальший розвиток:
– визначення та класифікація принципів діяльності Державної судової адміністрації України як елементу їх адміністративно-правового статусу. На підставі використання наукового підходу сходження від загального до конкретного виділено дві групи принципів діяльності: а) загальносистемні принципи (принцип законності, справедливості, рівноправності, нерозривного зв’язку прав і обов’язків, співвідношення переконання і примусу, та принцип відповідальності); б) спеціальні принципи (принцип диференціації і фіксації повноважень посадових осіб щодо організаційного забезпечення діяльності судів; принцип відповідального керівництва у сфері організації забезпечення діяльності судів; принцип поєднання єдиноначальності та колегіальності у сфері організаційного забезпечення діяльності судів; принцип взаємодії; принцип контролю; принцип раціональності; принцип інформаційної достатності);
– систематизація елементів адміністративно-правового статусу Державної судової адміністрації України: 1) цільовий блок; 2) організаційно-структурний блок; 3) компетенційний блок;
– перелік ознак організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції: а) об’єктом є захист прав та охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави, предметом – ефективна робота суддів та апарату судів щодо справедливого, незалежного і неупередженого розгляду справ судами загальної юрисдикції; б) здійснюється певним суб’єктом – органом виконавчої влади, повноваження якого визначені чинним законодавством, а саме Державною судовою адміністрацією України; в) організаційне забезпечення є цілеспрямованою діяльністю; г) має виконавчо-розпорядчий характер; д) є підзаконною діяльністю; е) є державно-управлінською діяльністю; ж) реалізується у формі правових приписів;
– пропозиція про введення в дію Єдиної судової інформаційної системи, яка повинна включати в себе підсистеми: а) функціональні підсистеми забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, які повинні забезпечити в повному обсязі судове діловодство та документообіг; судову статистику; планування та розподіл судових справ; кадри; аналітику; законодавство та право; матеріально-технічне забезпечення; протоколювання та звукозапис судового процесу; відеоконференцзв’язок; судову практику; довідникову підсистему та фінансовий блок; б) підсистеми взаємодії з громадськістю повинні забезпечити діяльність Інтернет-порталу; Державного реєстру судових рішень; звернень громадян; інформаційний кіоск; в) підсистеми забезпечувальні та технологічні мають відображати діяльність підсистеми адміністрування; комплексну систему захисту інформації; зв’язку та передачі інформації; забезпечення експлуатації та сервісного обслуговування; навчання кадрів;
– пропозиції та рекомендації щодо внесення змін та доповнень до нормативно-правових актів з досліджуваних питань, а саме: Закону України «Про судоустрій України»; Указів Президента «Про систему центральних органів виконавчої влади», «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади»; обґрунтовано необхідність прийняття окремого Закону України «Про Державну судову адміністрацію України».
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері – основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки теоретико-правових питань функціонування Державної судової адміністрації України щодо організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції;
– у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини у сфері організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, а також визначають адміністративно-правовий статус Державної судової адміністрації України;
– у правозастосовній діяльності використання одержаних результатів дозволить поліпшити діяльність Державної судової адміністрації України у сфері організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції;
– у навчальному процесі – матеріали дисертації знайдуть використання у ході викладання дисципліни «Судові та правоохоронні органи України», у процесі підготовки навчальної літератури з даної проблематики.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалась за розділами і в цілому на спільних засіданнях кафедр адміністративної діяльності органів внутрішніх справ та кафедри адміністративного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ.
Результати дисертаційного дослідження доповідалися на: міжнародній науково-практичній конференції «Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів» (м. Сімферополь, 2007 р.), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми роботи з персоналом у правоохоронних органах» (м. Харків, 2008 p.), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (м. Харків, 2008 p.), міжнародному науковому конгресі «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, 2008 p.), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (м. Харків, 2009 p.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження викладені у п’яти статтях, чотири з яких оприлюдено у фахових виданнях, а також у п’яти тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання визначення сутності та змісту адміністративно-правових засад діяльності Державної судової адміністрації України, у результаті чого отримані такі найважливіші результати.
Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому властиві ознаки будь-якого іншого органу виконавчої влади. Так, остання являє собою організаційно відокремлену частину державного апарату, яка здійснює від імені і за дорученням держави функції управління, має певну компетенцію, структуру, територіальний масштаб діяльності, утворюється у встановленому законодавством порядку.
Існування Державної судової адміністрації України обумовлюється необхідністю найповнішої реалізації закріплених у Конституції України положень щодо гарантування самостійності судів і незалежності суддів під час здійснення правосуддя, зокрема і через створення необхідних організаційних засад для їх функціонування, що, власне, і входить до кола повноважень Державної судової адміністрації України.
Історико-правовий аналіз становлення організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції свідчить, що в історії мали місце різні підходи до організації системи суб’єктів, відповідальних за організаційне забезпечення діяльності органів судової влади. Нині таким суб’єктом є Державна судова адміністрація України, завданням якої є виключно організаційне забезпечення функціонування судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи.
Під адміністративно-правовим статусом Державної судової адміністрації України розуміється сукупність правових елементів, через які визначається правове становище останньої у системі органів виконавчої влади, створюються умови для забезпечення спроможності Державної судової адміністрації України своїми односторонніми діями (актами) породжувати, змінювати або припиняти адміністративно-правові правовідносини у сфері організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи.
До елементів правового статусу Державної судової адміністрації України доцільно віднести: 1) цільовий блок; 2) організаційно-структурний блок; 3) компетенційний блок. До цільового блоку необхідно включити призначення (основна мета діяльності), завдання, функції та принципи Державної судової адміністрації України. Організаційно-структурний блок включає два елементи: а) структурний елемент, б) організаційний елемент. Компетенційний блок містить права та обов’язки. Що стосується відповідальності, то її необхідно віднести до компетенційного блоку правового статусу Державної судової адміністрації України не як самостійний структурний елемент, а як один із різновидів обов’язків (обов’язок нести відповідальність за наслідки виконання повноважень, тобто – «юрисдикційний обов’язок»).
Під формами діяльності Державної судової адміністрації України слід розуміти зовнішньо виражені конкретні однорідні дії її органів та територіальних управлінь, які в межах наданої компетенції здійснюють організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції з метою належного здійснення правосуддя. Форми діяльності Державної судової адміністрації України щодо організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції поділяються на правові та організаційні. До правових форм діяльності Державної судової адміністрації України належить видання нормативно-правових актів, виконання інших юридично значимих дій та укладення адміністративних договорів. У свою чергу до організаційних форм діяльності Державної судової адміністрації України віднесено заходи, спрямовані на оптимізацію відносин щодо інформаційного, кадрового, матеріально-технічного та фінансового забезпечення. Це зміцнення взаємодії ДСА України з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськістю; підвищення ролі та відповідальності ДСА України у вирішенні проблем здійснення судами незалежного правосуддя; подальший розвиток та вдосконалення системи нормативно-правових актів, а також здійснення систематизації та оновлення нормативної бази, що стосується організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції тощо.
Методи Державної судової адміністрації України щодо організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції поділено на методи організації та методи діяльності. У свою чергу, методами організації вважаються: метод розпоряджень, координації, узгодженості, інспектування, інструктування. Методи діяльності поділяються на загальні (переконання та примус) і спеціальні (застосовуються при здійсненні окремих функцій Державної судової адміністрації України щодо організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, наприклад, узагальнення та поширення світового досвіду щодо організаційного, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності судів, соціально-побутового забезпечення суддів, надання практичної допомоги тощо).
Правове регулювання діяльності Державної судової адміністрації України, з огляду на специфіку її завдань та функцій, має певні особливості: являє собою різновид соціально-державного управління; носить цілеспрямований, організований за своєю спрямованістю, результативний характер; за його допомогою відносини між суб’єктами і об’єктами управління набувають правової форми; має конкретний характер, завжди пов’язане з реальними відносинами (фінансовим, матеріально-технічним забезпечення діяльності судів); здійснюється за допомогою цілісної системи засобів, що реально виражають саму матерію права як нормативного регулятора; воно гарантує доведення норм права до їх виконання; реалізується в інтересах суспільства (діяльності судової гілки влади); має на меті вплив на учасників цих правовідносин; здійснюється за допомогою норм права та актів реалізації права.
Кадрове забезпечення судів загальної юрисдикції розглянуто під двома кутами зору: як складову державної кадрової політики в системі судів загальної юрисдикції і як принципово важливий напрямок діяльності Державної судової адміністрації України.
З метою вдосконалення кадрового забезпечення апарату судів необхідним уявляється розробка та прийняття Концепції кадрової політики щодо професійних суддів, яка визначить основні завдання і напрямки вдосконалення роботи із суддівськими кадрами, та Концепції національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації суддів, апарату органів та установ судової системи, а також внесення змін та доповнень до ст.ст. 126, 127, 128 Закону України «Про судоустрій України», а також Указу Президента України вiд 15 грудня 1999 р. № 1573/99 «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади».
З огляду на те, що Державна судова адміністрація України є головним розпорядником коштів Державного бюджету України по фінансовому забезпеченню діяльності судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи, доцільним виглядає законодавче закріплення процедури розробки пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України (бюджетний запит) на основі затверджених Радою суддів України єдиних норм фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції. Бюджетний запит, поданий Державною судовою адміністрацією України, необхідно включати в проект закону про Державний бюджет України.
Аналіз зарубіжного досвіду організаційного забезпечення органів судової влади дозволяє зробити висновок, що процес створення та закріплення правового статусу органів, які виконують зазначені функції, не можна визнати досконалим у жодній з пострадянських держав.
Доцільним виглядає прийняття Закону України «Про Державну судову адміністрацію України» з метою нормативного закріплення правового становища Державної судової адміністрації України як центрального органу виконавчої влади. Вбачається, що Закон України «Про Державну судову адміністрацію України» відповідно до структурної побудови може мати шість глав: 1) «Загальні положення»; 2) «Повноваження, структура і організація роботи Державної судової адміністрації України»; 3) «Повноваження, система і організація роботи територіальних управлінь Державної судової адміністрації України»; 4) «Служба в органах Державної судової адміністрації України»; 5) «Соціально-матеріальні гарантії працівників Державної судової адміністрації України»; 6) «Заключні положення».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдонин В. С. Правоохранительные органы. Сборник схем : учеб. пособие для юрид. вузов / В. С. Авдонин, Е. А. Карпов, А. Б. Науменко ; отв. Г. В. Дроздов. – М. : Новый юрист, 1997. – 112 с.
2. Авер’янов В. Б. Адміністративне право України: доктринальні аспекти реформування / В. Б. Авер’янов // Право України. – 1998. – № 8. – С. 8–13.
3. Авер’янов В. Б. Державне управління: теорія і практика / В. Б. Авер’янов. – К. : Юрінформ, 1998. – 530 с.
4. Авер’янов В. Б. Теоретичні засади вирішення проблем державного управління в Україні / В. Б. Авер’янов. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1995. – 24 с.
5. Авер’янов В. Б. Фактори централізації та децентралізації у структурно-функціональній організації апарату державного управління / Державне управління в Україні: централізація і децентралізація / В. Б. Авер’янов . – К., 1997. – 448 c.
6. Авер’янов В. Б. Центральні органи виконавчої влади України: конституційний підхід до класифікації в контексті адміністративної реформи в Україні / В. Б. Авер’янов // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – № 1. – С. 42–50.
7. Аверьянов В. Б. Функции и организационная структура органа государственного управления: связь и взаимодействие : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституционное право; муниципальное право» / В. Б. Аверьянов. – Киев, 1978. – 22 c.
8. Агапов А. Б. Учебник административного права / А. Б. Агапов. – М. : Городец, 1999. – 558 с.
9. Агеева Е. А. Формы управленческой деятельности исполкомов местных Советов / Е. А. Агеева. – М. : Юрид. лит., 1973. – 104 с.
10. Административное право (Общая часть) : учеб. пособие / под ред. В. П. Сальникова. – СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 2000. – 256 с.
11. Административное право / под ред. М. И. Еропкина. – М. : Юрид. лит., 1971. – 416 с.
12. Административное право Украины (Общая часть) : учебн. пособие. – Харьков : Одиссей, 1999. – 224 с.
13. Административное право Украины : учебник / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцкий, В. Н. Гаращук и др. ; под ред. проф. Ю. П. Битяка [2-е изд., перераб. и доп.]. – Х. : Право, 2003. – 576 с.
14. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: підручник / під ред. І. П. Голосніченко, Я. Ю. Кондрантьєва. – К. : Укр. акад. внутріш. справ, 1995. – 177с.
15. Адміністративне право України. Академічний курс: підручник : у 2 т. – Т. 1 : Загальна частина / ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова) та ін. – К. : Юрид. думка. – 2004. – 584 с.
16. Аксенов А. А. Организация взаимодействия в органах внутренних дел как функция управления : автореф. дис... канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Государственное право и управление; советское строительство; административное право; финансовое право» / А. А. Аксенов. – М., 1974. – 24 с.
17. Алексеев С. С. Общая теория социалистического права: Введение. Сущность социалистического права. Курс лекций : учеб. пособие : вып.1. / С. С. Алексеев. – Свердловск : Сред.-Урал. кн. изд-во, 1963. – 265 с.
18. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия. Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
19. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1966. – 187 с.
20. Алехин А. П. Административное право Российской Федерации: учебник / А. П. Алехин, А. А. Кармолицкий, Ю. М. Козлов. – М. : ЗЕРЦАЛО, 1998. – 672 с.
21. Ануфрієв М. І. Становлення, розвиток та основні напрямки удосконалення відомчої багатоступеневої системи підготовки персоналу ОВС / М. І. Ануфрієв // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – № 9. – С. 7–20.
22. Атаманчук Г. В. Государственное управление: проблемы методологии правового исследования / Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1975. – 175 c.
23. Атаманчук Г. В. Сущность государственного управления / Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1979. – 153 с.
24. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления. Курс лекций / Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
25. Афанасьев В. Г.Социальная информация / В. Г. Афанасьев. – М. : Наука, 1994. – 201 с.
26. Бандурка О. М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи вдосконалення : автореф. дис. … доктора юрид. наук. : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. М. Бандурка. – Одеса, 1996. – 30 с.
27. Бандурка О. М. Основи управління в органах внутрішніх справ України : теорія, досвід, шляхи удосконалення / О. М. Бандурка. – Х. : Основа, 1996. – 398 с.
28. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України : підручник / О. М. Бандурка. – Харків : Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
29. Бахрах Д. Н. Административное право : учебник / Д. Н. Бахрах. – М. : БЕК, 1996. – 284 с.
30. Бахрах Д. Н. Форма государственного управления / Д. Н. Бахрах // Советское государство и право. – 1983. – № 4. – С. 20–27.
31. Бачило И. Л. Функции органов управления (правовые проблемы оформления и реализации) / И. Л. Бачило. – М. : Юрид. лит., 1976. – 204 с.
32. Белкин А. А., Понятие и особенности правового статуса органа советского государственного управления // Государственное управление и право: история и современность : межвуз. сб. / А. А. Белкин, Л. Ш. Гумерова. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. – С. 5–14.
33. Богданов А. А. Тектология: (Всеобщая организационная наука) : в 2 кн. – Кн. 1 / редкол. Л. И. Абалкин (отв. ред.) и др. – М. : Экономика, 1989. – 304 с.
34. Богуцкий В. В. Акты государственного управления : текст лекций / В. В. Богуцкий. – Х., 1996. – 20 с.
35. Бодди Д., Основы менеджмента / Бодди Д., Пэйтон Р. ; пер. с англ. – СПб. : Питер, 1999. – 816 с.
36. Василенков П. Т. Органы советского государства и их система на современном этапе / П. Т. Василенков. – М. : Юрид. лит., 1967. – 230 с.
37. Васильев А. С. Административное право Украины (Общая часть) : учеб. пособие / А. С. Васильев. – Х. : Одиссей, 2001. – 288 с.
38. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. В. Т. Бусел. – К. : Аконіт, 2001. – 845 с.
39. Веснин В. Р. Основы менеджмента / В. Р. Веснин. – М. : О-во «Знание» России, 1996. – 472 с.
40. Виханский О. С. Менеджмент : учебник : 3 изд. / О. С. Виханский, А. И. Наумов. – М. : Гардарики, 1998. – 528 с.
41. Власов В. А. Советское административное право : учебник / В. А. Власов, С. С. Студеникин. – М. : Госюриздат, 1959. – 535 c.
42. Войтюк І. Куди піти навчатися служителям Феміди? / І. Войтюк // Юридична газета. – 2004. – № 2. – 28 січ.
43. Володина Ю. Взгляд на судебную реформу / Ю. Володина // Юридическая практика. – 2002. – № 32 (242). – С. 5–9.
44. Воробьев Г. Г. Человеческие ресурсы и современная служба персонала / Г. Г. Воробьев // Социс. – 1996. – № 11. – С. 109–115.
45. Воронько О. Інформація, вміння працювати з документами – важливі складові ефективності виконавчої влади / О. Воронько // Вісник УАДУ. – 2003. – № 1. – С. 31–41.
46. Габричидзе Б. Н. Конституционный статус органов Советского государства / Б. Н. Габричидзе. – М. : Юрид. лит., 1982. – 184 c.
47. Габричидзе Б. Н. Российское административное право : учебник / Б. Н. Габричидзе, Б. П. Елисеев. – М. : НОРМА-ИНФРАМ, 1998. – 622 с.
48. Гербер Р. Кадри в системі соціального управління / Р. Гербер, Г. Юнг. – М. : Прогресс, 1970. – 184 с.
49. Глен Райт. Державне управління / Глен Райт ; пер. з англ. В. Івашка, О. Коваленка, С. Соколик. – К. : Основи, 1994. – 191 с.
50. Горшенев В. М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистичском обществе / В. М. Горшенев. – М. : Юрид. лит., 1972. – 258 с.
51. Горшенев В. М. Участие общественных организаций в правовом регулировании / В. М. Горшенев. – М. : Госюриздат, 1963. – 167 с.
52. Государственное управление: основы теории и организации : учебник / под ред. В.А. Козбаненко. – М. : Статут, 2000. – 912 с.
53. Дамов Ю. В. Отбор и формирование кадров уголовного розыска : учебн. пособие / Ю. В. Дамов, Н. В. Филимонов. – Омск : ВШМ МВД СССР, 1990. – 88 с.
54. Декларація про державний суверенітет України від 16 лип. 1990 р. № 55-XII // Вiдомостi Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – С. 429.
55. Демократизация аппарата управления / В. В. Цветков, В. Ф. Сиренко, М. Ф. Орзих и др. ; отв. ред. В. В. Цветков, В. Ф. Сиренко. – К. : Наук. думка, 1990. – 297 с.
56. Денисов А. И. Теория государства и права / А. И. Денисов. – М. : Юрид. лит., 1980. – 215 с.
57. Державна служба в Україні : організаційно-правові основи і шляхи розвитку / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К. : Видавничий Дім Ін-Юре, 1999. – 272 с.
58. Державне управління : проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
59. Державне управління в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : 1999. – 432 с.
60. Дмитренко Г. А. Стратегічний менеджмент: цільове управління персоналом організацій : навч. посіб. / Г. А. Дмитренко. – К. : МАУП, 1998. – 188 с.
61. Дюрягин И. Я. Право и управление / И. Я. Дюрягин.  М. : Юрид. лит., 1981. – 168 с.
62. Европейская хартия о статусе судей (постатейный комментарий) // Российская юстиция. – 1999. – № 8. – С. 5–6
63. Европейская хартия о статусе судей // Российская юстиция. – 1999. – № 7. – С. 2–4.
64. Ермаков К. К. Взаимодействие и координация в органах внутренних дел : лекція / К. К. Ермаков. – М. : Академия МВД СССР, 1971. – 24 с.
65. Європейська хартія про Закон «Про статус суддів» : Хартія Ради Європи вiд 10 лип. 1998 р. // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу: www.rada.gov.ua.
66. Забарний Г. Г. Основи держави і права : навч. посіб. / Г. Г. Забарний, Р. А. Калюжний, В. К. Шкарупа. – К. : Либідь, 2001. – 236 с.
67. Загальна теорія держави і права / за ред. В. В. Копєйчикова]. – К. : Юрінком, 1997. – 320 с.
68. Запорожець М. П. Адміністративно-правове забезпечення діяльності місцевих загальних судів України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / М. П. Запорожець. – Х., 2004. – 20 с.
69. Информация в государственном управлении : научно-аналитический обзор. – М. : ИНИОН, 1980. – 48 с.
70. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в умовах інформатизації: організаційно-правові питання теорії і практики : монографія / [Калюжний Р. А., Шамрай В. О., Швець М. Я., Павловський В. Д., Гуцалюк М. В., Ковпак Р. Л., Цимбалюк В. С., Яцишин Ю. В., Ластовецький А. С.] ; за ред Р. А. Калюжного та В. О. Шамрая. – Київ: Акад. держ. податк. служби, 2002. – 296 с.
71. Іншин М. І. Соціально-правова природа державної служби / М. І. Іншин // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2002. – № 19. – С. 258–264.
72. Кармазін Ю. М. Атестаційно-дисциплінарна практика в судах України / Ю. М. Кармазін // Вісник Верховного суду України. – 1999. – № 5. – С. 42–47.
73. Керженцев П. М. Принципы организации. Избранные произведения / П. М. Керженцев. – М. : Экономика, 1968. – 339 с.
74. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / С. Ф. Кечекьян. – М. : Изд-во АН СССР., 1958. – 188 с.
75. Кириченко І. Г. Підготовка кадрів для органів внутрішніх справ України на рівень вимог сьогодення / І. Г. Кириченко. // Інформаційний бюлетень. – 1995. – № 4. – С. 3–10.
76. Киричук И. Б. Организация и деятельность органов внутренних дел как предмет правового регулирования (вопросы теории) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / И. Б. Киричук. – М., 1991. – 219 с.
77. Кисиль С. П. Центральні органи виконавчої влади України: стан і розвиток / С. П. Кисиль. – К. : НАН України Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 1999. – 78 с.
78. Кислицин И. М. К вопросу о понятии советского государственного управления / И. М. Кислицин. – М. : Юрид. лит., 1957. – 165 с.
79. Ківалов С. В. Адміністративне право України : навч.-метод. посіб. / С. В. Ківалов, Л. Р. Біла. – Одеса : Юрид. л-ра, 2001. – 304 с.
80. Клеандров М. И. Арбитражные суды Российской Федерации / М. И. Клеандров. – М. : Юристъ, 2001. – 191 c.
81. Клеандров М. И. Судебные системы государств-участников СНГ: законодательное обеспечение / М. И. Клеандров. – М. : Юристъ, 2002. – 623 c.
82. Коваль Л. В. Адміністративне право : курс лекцій / Л. В. Коваль. – К. : Вентурі, 1998. – 208 с.
83. Коваль Л. В. Адміністративне право України / Л. В. Коваль. – К. : Основи, 1994. – 154 с.
84. Козлов Ю. М. Органы советского государственного управления (понятие и конституционная система) / Ю. М. Козлов. – М. : Юрид. лит., 1960. – 189 с.
85. Козлов Ю. М. Советское административное право : пособие / Ю. М. Козлов. – М. : Знание, 1984. – 208 с.
86. Козлов Ю.М. Административное право : учебник / Ю. М. Козлов. – М. : Юрид. лит., 1968. – 576 c.
87. Колодій А. М. Теорія держави і права / А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков. – К. : Юрінформ, 1995. – 185 с.
88. Колодкин Л. М. Организационные и правовые основы работы с кадрами органов внутренних дел / Л. М. Колодкин. – М. : Академия МВД СССР, 1979. – 174 с.
89. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
90. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
91. Концепція судово-правової реформи України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30. – Ст. 141.
92. Копиленко О. Л. Держава і право України. 1917–1920 : навч. посіб. / О. Л. Копиленко, М. Л. Копиленко. – К. : Либідь, 1997. – 208 с.
93. Коренев А. П. Требование правильного применения норм административного права / А. П. Коренев // Правоведение. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1973. – № 6. – С. 23–31.
94. Корнієнко М. І. Правове становище відділів і управлінь виконавчих комітетів місцевих рад / М. І. Корнієнко. – К. : Наук. думка, 1973. – 144 с.
95. Краснянский В. Е. Правовая информация в системе государственного и хозяйственного управления / В. Е. Краснянский. – Л. : ЛГУ, 1985. – 104 с.
96. Крушельницька О. В. Управління персоналом : навч. посіб. / О. В. Крушельницька, Д. П. Мельничук. – К. : Кондор, 2003. – 296 с.
97. Кузенко Л. Інформаційна обумовленість державного управління / Л. Кузенко // Право України. – 2002. – № 3. – С.16–19.
98. Куліш А. М. Організаційно-правове забезпечення статусу працівників податкової міліції України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Куліш Анатолій Миколайович. – Х., 2003. – 177 с.
99. Курашвили Б. П. Очерк теории государственного управления / Б. П. Курашвили. – М. : Юрид. лит., 1987. – 280 с.
100. Лазарев Б. М. Государственное управление на этапе перестройки / Б. М. Лазарев. – М. : Юрид. лит., 1988. – 320 с.
101. Лазарев Б. М. Компетенция органов управления / Б. М. Лазарев. – М. : Юрид. лит., 1972. – 280 с.
102. Лендьєл М. О. Сучасні методики управління персоналом : теоретичні та практичні аспекти / М. О. Лендьєл. – Ужгород, 1998. – 283 с.
103. Малиновський В. Я. Державне управління : навчальний посібник / В. Я. Малиновський. – Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. – 558 с.
104. Мангутов И. С. Организатор и организаторская деятельность / И. С. Мангутов, Л. И. Уманский. – Л. : ЛГУ, 1975. – 185 с.
105. Манохин В. М. Органы советского государственного управления / В. М. Манохин. – Саратов : Сарат. ун-т, 1962. – 162 с.
106. Матеріали чергового ІХ з’їзду суддів в Україні // Вісник Верховного суду України. – № 12 (100). – 2008. – С. 2–18.
107. Матюхіна Н. П. Управління персоналом органів внутрішніх справ України (теоретичні і прикладні аспекти) : монографія / Н. П. Матюхіна ; за заг. ред. О. М. Бандурки. – Х. : Вид-во Ун-ту внутр. справ, 1999. – 287 с.
108. Махинин В. И. Управление в органах внутренних дел : методологические, теоретические, методические основы и основы культуры : монография / В. И. Махинин. – М. : Изд. Шумилова И. И., 2002. – 218 с.
109. Мицкевич А. В. Субъекты советского права / А. В. Мицкевич. – М. : Юрид. лит., 1962. – 213 с.
110. Молдован В. В. Конституційне право : Опорні конспекти : словник-довідник / В. В. Молдован, В. Ф. Мелащєнко. – К. : ЮМАНА, 1996. – 272с.
111. Научная организация управления в аппарате милиции : учеб. пособие / [Аксенов А. А., Золотарев В. Н., Зуйков Г. Г., Иванов Н. Н. и др.] ; под ред. : Г. Г. Зуйкова , В. Д. Малкова – М. : РИО Акад. МВД СССР, 1975. – 231 c.
112. Нижник Н. Р. Природа та зміст адміністративної реформи в Україні / Н. Р. Нижник // Реформування державного управління в Україні : проблеми і перспективи. – К. : Оріяни, 1998. – 364 с.
113. Нижник Н. Р. Системний підхід в організації державного управління : навч. посіб. / Н. Р. Нижник, О. А. Машков ; за заг. ред. Н. Р. Нижник. – К. : Вид-во УАДУ, 1998. – 160 с.
114. Николов П. Е. Совершенствование правового статуса отделов и управлений исполкомов местных советов / П. Е. Николов // Вестник Московского университета, 1978. – № 4. – С. 48–53.
115. Общая теория права и государства : учебник / под ред. В.В. Лазарева. – М. : Юрист, 1994. – 360 c.
116. Овсянко Д. М. Административное право : учеб. пособ. / Д. М. Овсянко. – М. : ЮРИСТ, 1997. – 448 с.
117. Організація судової влади в Україні : навч. посіб. / І. Є. Марочкін, Н. В. Сібільова, В. П. Тихий та ін. ; за ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової. – Х. : Одіссей, 2007. – 328 с.
118. Осауленко О. І. Конституційні основи формування змісту та системи правового регулювання статусу засуджених до позбавлення волі та їх втілення в законодавстві України (загальнотеоретичні питання) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Осауленко Олександр Іванович. – К., 1997. – 204 с.
119. Основи правознавства : навч. посіб. / [Ківалов С. В., Баймуратов М. О., Біла Л. Р., Полянський Ю. Є., Додін Є.В.]. – К. : Знання, 2001. – 364 с.
120. Основин В. С. Основы науки социального управления / В. С. Основин. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1971. – 260 с.
121. Основні принципи незалежності судових органів // Права людини і професійні стандарти для юристів. – Амстердам-Київ: Укр.-Амер. бюро захисту прав людини, 1996. – С. 28–31.
122. Осовська Г. В. Управління трудовими ресурсами : навч. посіб. / Г. В. Осовська, О. В. Крушельницька. – Житомир : ЖГП, 2000. – 304 с.
123. Перший випуск професійних суддів // Юридичний вісник України. – 2003. – № 28. – 12–18 липня.
124. Петришин О. В. Державна служба в Україні : особливості загальної теорії права / О. В. Петришин // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 2. – С. 34–41.
125. Петров Г. И. О понятии органа государственной власти в СССР / Г. И. Петров // Вестник Ленинградского университета. – 1956. – № 5. – С. 81–86.
126. Петров Г. И. Основы социалистического управления / Г. И. Петров. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1974. – 292 с.
127. Пиголкин А. С. Теоретические проблемы в правотворческой деятельности в СССР / А. С. Пиголкин // Советское государство и право. – 1963. – № 6. – С. 26.
128. Плішкін В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ : підручник / В. М. Плішкін ; за ред. Ю. Ф. Кравченка. – К. : НАВСУ, 1999. – 702 с.
129. Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ : наказ МВС України від 18 жовтня 1993 року № 701 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : www.rada.gov.ua.
130. Положення про територіальні управління державної судової адміністрації : наказ Державної судової адміністрації України від 16 листопада 2004 р. № 205/04 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : www.rada.gov.ua.
131. Притика Д. М Організаційно-правові засади становлення і діяльності господарських судів України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.10 «Судоустрій, прокуратура та адвокатура» / Д. М. Притика. – Х., 2003. – 26 с.
132. Про вдосконалення організації правової роботи в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади : постанова Кабінету Міністрів України від 14 груд. 2001 р. № 1693 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 51. – С. 417. – Ст. 2298.
133. Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України : указ Президента України вiд 23 черв. 2009 р. № 477/2009 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 47. – С. 14. – Ст. 1567.
134. Про відпустки : Закон України вiд 15 листоп. 1996 р. № 504/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 2. – Ст. 4.
135. Про внесення змін до Конституції України : Закон України вiд 08 груд. 2004 р. № 2222-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – С. 65. – Ст. 44.
136. Про державну службу : Закон України вiд 16груд. 1993 р. № 3723-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
137. Про Державну судову адміністрацію України : указ Президента України вiд 29 серп. 2002 р. № 780/2002 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 36. – С. 1. – Ст. 1674.
138. Про затвердження Інструкції з діловодства в Державній судовій адміністрації України : наказ Державної судової адміністрації України від 17 лют. 2003 р. № 94 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : www.rada.gov.ua.
139. Про затвердження Інструкції про порядок забезпечення старшими судовими розпорядниками та судовими розпорядниками проведення судового засідання, їх взаємодії з правоохоронними органами : наказ Державної судової адміністрації України вiд 18 жовт. 2004 р. № 182/04 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 44. – С. 246. – Ст. 2923.
140. Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави : постанова Кабінету Міністрів України від 27 листоп. 1998 р. № 1893 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 48. – С. 31.
141. Про затвердження переліку фінансово-господарських операцій з підвищеним ризиком виникнення порушень у використанні бюджетних коштів і державного майна : наказ Державної судової адміністрації України від 21 верес. 2006 р. № 101 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : www.rada.gov.ua.
142. Про затвердження плану навчання працівників Державної судової адміністрації України : наказ Державної судової адміністрації України від 06 лют. 2004 р. № 19/04 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : www.rada.gov.ua.
143. Про затвердження Положення про Державну судову адміністрацію України : постанова Кабінету Міністрів України вiд 14 січ. 2009 р. № 14 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 3. – С. 77. – Ст. 87.
144. Про затвердження Положення про формування кадрового резерву на посади суддів місцевих та апеляційних судів: наказ ДСА України вiд 04 серп. 2006 р. № 79 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 34. – С. 157. – Ст. 2444.
145. Про затвердження Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників центрального апарату Державної судової адміністрації України : наказ Державної судової адміністрації України від 30 черв. 2004 р. № 108/04 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : www.rada.gov.ua.
146. Про затвердження Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України : постанова Кабінету Міністрів України від 06 верес. 2005 р. № 870 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 36. – С. 45. – Ст. 2200.
147. Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади : постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовт. 1997 р. № 1153 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 43. – С. 50.
148. Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України : постанова Кабінету Міністрів України вiд 18 лип. 2007 р. № 950 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 54. – С. 21. – Ст. 2180.
149. Про затвердження Тимчасового положення про службу судових розпорядників та організацію її діяльності : наказ Державної судової адміністрації України вiд 21 квіт. 2004 р. № 51/04// Офіційний вісник України. – 2004 р. – № 18. – С. 111. – Ст. 1297.
150. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні : указ Президента України від 22 лип. 1998 р. № 810/98 // Офiцiйний вiсник України. – 1999. – № 21. – Ст. 943.
151. Про звернення громадян : Закон України вiд 02 жовт. 1996 р. № 393/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.
152. Про здійснення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю : постанова Кабінету Міністрів України вiд 22 трав. 2002 р. № 685// Офіційний вісник України. – 2002. – № 21. – С. 85. – Ст. 1047.
153. Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади : указ Президента України вiд 15 груд. 1999 р. № 1573/99 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 50. – С. 11.
154. Про інформацію : Закон України вiд 02 жовтня 1992 р. № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
155. Про Кабінет Міністрів України : Закон України від 16 трав. 2008 р. № 279-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 25. – стор. 654. – Ст. 241.
156. Про колегію Державної судової адміністрації України : наказ Державної судової адміністрації України від 13 лют. 2006 р. № 12 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : www.rada.gov.ua.
157. Про місцеві державні адміністрації : Закон України вiд 09 квіт. 1999 р. № 586-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20. – Ст. 190.
158. Про Положення про Державну судову адміністрацію України : указ Президента України вiд 03 берез. 2003 р. № 182/2003 // Офіційний вісник України. – 2003 р. – № 10. – С. 14. – Ст. 432.
159. Про Положення про порядок розгляду питань та підготовки матеріалів щодо призначення на посаду професійного судді вперше : указ Президента України вiд 30 черв. 2004 р. № 697/2004 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 26. – С. 12. – Ст. 1693.
160. Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України : Закон України вiд 18 берез. 2004 р. № 1625-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 25. – С. 1050. – Ст. 354.
161. Про систему центральних органів виконавчої влади : указ Президента України вiд 15 груд. 1999 р. № 1572/99 // Офіційний вісник України. – 1999 р. – № 50. – С. 8.
162. Про статус суддів : Закон України від 15 груд. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 8. – Ст. 56.
163. Про судоустрій України : Закон України вiд 07 лют. 2002 р. № 3018-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 27. – Ст. 180.
164. Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів : постанова Кабінету Міністрів України вiд 09 берез. 2006 р. № 268 // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 10. – С. 245. – Ст. 632.
165. Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів : Указ Президента України вiд 16 листоп. 2004 р. № 1417/2004 // Урядовий кур’єр вiд 24.11.2004 – № 224
166. Проект Концепції реформи адміністративного права України. — К., 1998. – 57 с.
167. Рачинський А. П. Питання управління персоналом в органах державної влади / А. П. Рачинський // Вісник УАДУ. – 1998. – № 3. – С. 71–80.
168. Рекомендації № R (94) 12 Комітету міністрів державам-членам щодо незалежності, дієвості та ролі суддів // Вісник Верховного Суду України. – 1997. – № 4. – С. 10–11
169. Рябченко О. П. Держава і економіка: адміністративно-правові аспекти взаємовідносин : монографія / О. П. Рябченко ; за заг. ред. О. М. Бандурки:. – Х. : Вид-во Ун-ту внутрішніх справ, 1999. – 299 с.
170. Рябченко О. П. Державне управління економікою України (адміністративно-правовий аспект) : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Рябченко Олена Петрівна. – Х., 2000. – 466 с.
171. Селівон М. Розвиток законодавства про органи виконавчої влади / М. Селівон // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. – 1999. – Вип. 1. – С. 11–18.
172. Сиренко В. Ф. Интересы – власть – управление / В. Ф. Сиренко. – К. : Наук. думка, 1991. –154 с.
173. Скакун О. Ф. Теория государства и права : учебник / О. Ф. Скакун. – Х. : Консум; Ун-т внутр. дел, 2000 – 704 с.
174. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник / О. Ф. Скакун ; пер. з рос. – Х. : Консум, 2001. – 656 с.
175. Словарь иностранных слов. – М. : Рус. яз., 1983. – 608 с.
176. Собрание узаконений РСФСР. – 1917. – № 11.
177. Собрание узаконений РСФСР. – 1917. – № 9.
178. Собрание узаконений РСФСР. – 1919. – № 2.
179. Собрание узаконений РСФСР. – 1923. – № 10.
180. Советский Энциклопедический Словарь / под ред. Прохорова А. В. – [изд. 4-е]. – М.: Советская энциклопедия, 1987. – 1600 с.
181. Советское административное право / [Д. Н. Бахрах, Е. В. Додин, Я. А. Здир, В. М. Манохин, В. И. Новоселов и др.] ; под ред. В. М. Манохина. – М. : Юрид. лит., 1977. – 544 с.
182. Советское административное право : учебник / под ред. Р. С. Павловского. – К. : Выша школа, 1986. – 414 с.
183. Советское административное право : учебник / под общ. ред. В. И. Поповой, М. С. Студеникиной. – М. : Юрид. лит., 1982. – 288 с.
184. Советское административное право. Государственное управление и административное право.  М. : Юрид. лит., 1978. – 356 с.
185. Советское административное право. Методы и формы государственного управления / Д. Н. Бахрах , В. Г. Дымченко , О. П. Лурье. – М. : Юрид. лит., 1977. – 331 с.
186. Стрижак А. А. Державне управління забезпеченням діяльності судів загальної юрисдикції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / А. А. Стрижак. – К., 2005. – 20 с.
187. Сырых В. М. Метод правовой науки : Основные элементы, структура / В. М. Сырых. – М. : Юрид. лит., 1980. – 176 с.
188. Теория государства и права : учебник / под ред. В. М. Корельского и В. Д. Перевалова. – М. : ИНФРА-М-НОРМА, 1997. – 559 с.
189. Теория государства и права : курс лекций / под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. – М. : Юристъ, 1997. – 672 с.
190. Тихомиров Ю. А. Курс административного права и процесса / Ю. А. Тихомиров. – М. : Юринформцентр, 1998. – 792 с.
191. Тихомиров Ю. А. Механизм управл