АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ПО ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИНАМ, ПОВ’ЯЗАНИМ З ТЕРОРИЗМОМ

brief description

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Соколовський Олександр Відікстович

УДК 351.74

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ПО ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИНАМ, ПОВ’ЯЗАНИМ З ТЕРОРИЗМОМ

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Спеціальність: 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Науковий керівник:
Олефір Віктор Іванович,
доктор юридичних наук,
професор

Київ – 2010

З М І С Т

Перелік умовних скорочень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

Розділ І.
Загальнотеоретичні положення організації діяльності органів внутрішніх справ України з протидії злочинам, пов’язаних з тероризмом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
14
1.1. Правове регулювання діяльності органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаних з тероризмом . . . . . . . . . . . . . . . . 14
1.2. Принципи та методи організації діяльності органів внутрішніх справ України по протидії злочинам, пов’язаних з тероризмом. . 22
1.3. Функції та форми організації діяльності органів внутрішніх справ України по протидії злочинам, пов’язаних з тероризмом. . 42
Висновки до першого розділу

Розділ ІІ.
Функціональна структура управління діяльністю органів внутрішніх справ України з протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
63
2.1. Інформаційно-аналітична робота в діяльності органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаних з тероризмом . 63
2.2. Організація планування та прогнозування в діяльності органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаних з тероризмом 82
2.3. Забезпечення взаємодії та координації в діяльності органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаних з тероризмом 95
Висновки до другого розділу

Розділ ІІІ.
Шляхи удосконалення діяльності органів внутрішніх справ України з протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом . . 116
3.1. Забезпечення законності в діяльності органів внутрішніх справ України в протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом . . . . . . .
116
3.2. Організація міжнародного співробітництва правоохоронних органів по боротьбі з тероризмом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136
3.3. Удосконалення організаційно-правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 162
Висновки до третього розділу

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181

Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 184

Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 206

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АІПС – Автоматизовані інформаційно-пошукові системи
АЕС – Атомна електростанція
АТЦ – Антитерористичний центр
ГУАМ – Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова,
ГУМВС – Головне управління внутрішніх справ
ДМК – Державний митний комітет
ЗМІ – Засоби масової інформації
ІРА – Ірландська республіканська армія
КК – Кримінальний кодекс
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс
МВС – Міністерство внутрішніх справ
МІАС – Міждержавна Інформаційно-Аналітична Система
НАТО – Південно атлантичний союз
ОВС – Органи внутрішніх справ
ООН – Організація Об’єднаних Націй
ОРД – Оперативно-розшукова діяльність
ОРЗ – Оперативно-розшукові заходи
ОТЗ – Оперативно-технічні заходи
СОГ – Слідчо-оперативна група
СБУ – Служба безпеки України
СНД – Союз незалежних держав
США – Сполучені Штати Америки
УОВС – Управління по боротьбі з організованою злочинністю
УВС – Управління внутрішніх справ
ФБР – Федеральне бюро розслідування
ФРН – Федеративна Республіка Німеччина
ЦРУ – Центральне розвідувальне управління

ВСТУП

Актуальність теми. Специфіка і рівень сучасної цивілізації характеризуються існуванням глобальних проблем, що стосуються не тільки окремих людей, соціальних груп, націй, класів, регіонів і континентів, але і всього людства в цілому. Однією з найгостріших проблем сучасного світу є проблема тероризму.
2001 р. увійшов у світову історію безпрецедентною терористичною акцією в США. Події 11 вересня 2001 р. приголомшили увесь світ своєю жорстокістю та розмахом. Серія терористичних актів, завдавши удару економіці та національній гідності американського народу, стала викликом усій світовій спільноті. Світ нарешті звернув увагу на проблему тероризму і почав уживати конкретних заходів для боротьби з «чумою XX століття» – тероризмом. 2002 р. запам’ятався захопленням заручників у театральному центрі Москви і вибухом у нічному клубі в Індонезії; 2003 р. – вибухами на дискотеках і в нічних клубах в Ізраїлі, 2004 р. відзначився захопленням заручників у Беслані, а 2005 р. – терористичними актами у Лондонському метро тощо.
Боротьба з тероризмом як однією з найбільш небезпечних форм злочинності є чи не найважливішим завданням правоохоронних органів щодо забезпечення міжнародної та державної безпеки. Тероризм належить до важкопрогнозованих явищ сучасності, що набуває усе більш різноманітних форм і загрозливих масштабів. Терористичні акти найчастіше спричиняють масову загибель людей, руйнування здебільшого невідновних матеріальних і духовних цінностей, ворожнечу між державами, провокують війни, непереборну недовіру і ненависть між соціальними і національними групами.
Масштаби тероризму і його міжнародний характер зробили життєво необхідними налагодження міжнародної системи протидії цьому явищу, координацію зусиль світового співтовариства на довгостроковій основі і на самому вищому рівні, створення міжнародних організацій по боротьбі з ним, та насамперед зміцнення й підвищення рівня правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ держави.
Належний рівень ефективності правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом, досягається тільки за умови глибокого, всебічного вивчення її змісту, формулювання науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства.
У наукових дослідженнях з адміністративного права предмет наукового пошуку стосувався загальних питань організації діяльності органів внутрішніх справ в сфері боротьби зі злочинністю або окремих аспектів правового регулювання надання охоронних послуг. Власне проблеми діяльності органів внутршініх справ з протидії злочинам, пов’язаних з тероризмом, досліджувалися, переважно, в межах загального аналізу напрямків адміністративної діяльності міліції. При цьому багато питань забезпечення діяльності органів внутрішніх справ по боротьбі з тероризмом залишаються нез'ясованими. Таким чином, дотепер адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаних з тероризмом, предметом цілеспрямованого наукового аналізу не були.
Нуково-теоретичну основу даного дисертаційного дослідження становить велика кількість праць, присвячених аналізу проблем протидії тероризму. Серед сучасних робіт вітчизняних та зарубіжних дослідників проблем тероризму, зокрема соціальних, адміністративних, політичних, кримінологічних, кримінальних та інших аспектів протидії цьому негативному явищу, у дисертації було використано праці В. Ф. Антипенка, Ю. М. Антоняна, Л. В. Багрій-Шахматова, О. М. Бандурки, П. Д. Біленчука, В. Т. Білоуса, С. Брауна, В. О. Глушкова, М. М. Гуренко-Вайцман, О. М. Джужи, А.І. Долгової, Ю. В. Дубка, В. П. Ємельянова, О. О. Кашкарова, Я. Ю. Кондратьєва, В. В. Конопльова, О. В. Копана, М. В. Костецького, В. В. Крутова, Р. Куглера, С. О. Кузніченка, В. А. Ліпкана, В. В. Лунєєва, В. І. Олефіра, С. В. Печериці, В. М. Плішкіна, О. Є. Самойлова, Д. С. Савочкіна, Р. А. Халілєва, О. Н. Ярмиша, Х. П. Ярмакі та ін.
Разом із тим наукові праці названих вчених не містять вирішення даної проблеми, а скоріше утворюють фундаментальну базу для подальшого її дослідження. До того ж велика кількість публікацій із цієї тематики обмежується розглядом кримінологічних питань. При цьому не визначеними достатньою мірою залишаються адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом, що і обумовлює актуальність даного дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з п. п. 6, 29, 43 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004–2009 років, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.07.2004 р. № 755, та п. 3.3 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Київського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 рр., схвалених Вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.
Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є вивчення адміністративно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом, розроблення пропозицій і рекомендацій щодо їх удосконалення, а також впровадження наукових здобутків у практичну діяльність органів внутрішніх справ.
Відповідно до поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
– визначити правове регулювання діяльності органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаних з тероризмом, та проаналізувати основні нормативно-правові акти;
– виділити принципи діяльності органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаних з тероризмом;
– окреслити перелік методів діяльності органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаних з тероризмом, та визначити проблемні питання їх застосування;
– визначити сутність форм діяльності органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаних з тероризмом;
– розкрити основні функції організації діяльності органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаних з тероризмом;
– висвітлити напрями прогнозування та планування діяльності органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаних з тероризмом;
– вивчити особливості інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаних з тероризмом;
– охарактеризувати форми і види взаємодії та координації в діяльності органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаних з тероризмом;
– сформулювати рекомендації та запропонувати шляхи подальшого вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом.
Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини у сфері правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом.
Предметом дослідження є адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом.
Методи дослідження. У ході дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, які надали змогу проаналізувати визначені дисертантом проблеми у різних аспектах, а також науково обґрунтувати положення, які виносяться на захист. За допомогою формально-догматичного методу було досліджено загальнотеоретичні положення організації діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом. Метод порівняльно-правового дослідження було застосовано для порівняльного аналізу положень українського законодавства та законодавства інших держав та для уможливлення визначення напрямів удосконалення адміністративно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом, з урахуванням зарубіжного досвіду. За допомогою історико-правового методу простежено еволюцію протидії тероризму та сформульовано поняття цього явища. Статистичний метод використовувався для дослідження ефективності діяльності правоохоронних органів у протидії тероризму. Метод аналізу документів застосовувався під час вивчення матеріалів правозастосовної практики. Для вирішення окремих теоретичних і прикладних завдань застосовувалися конкретно-соціологічні методи: аналіз, анкетування, опитування, узагальнення, які забезпечили емпіричну базу дослідження.
Нормативну базу дослідження становлять Конституція України, Кримінальний кодекс України, інші закони та підзаконні акти.
У роботі використано результати емпіричних досліджень правоохоронної практики, зокрема: узагальнення статистичного матеріалу МВС України, СБУ та прокуратури про результати протидії терористичній діяльності; опитування за розробленими анкетами як експертів із цієї проблеми 105-ти практичних працівників оперативних та слідчих підрозділів; аналіз оглядів судово-слідчої практики, офіційних звітів та довідок, а також іншого практичного матеріалу підрозділів системи МВС України та СБУ, Генеральної прокуратури України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших монографічних досліджень в Україні, в якому комплексно розглядаються адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ України по протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом, на сучасному етапі. Новизна дисертаційного дослідження конкретизується в таких науково-теоретичних положеннях:
– уперше обґрунтовано низку положень і висновків, які дають підстави розглядати управління діяльністю органів внутрішніх справ щодо протидії злочинам, які пов’язані з тероризмом, як самостійну, таку, що має свою специфіку, яка полягає в функціях та формах діяльності, та систему, притаманні їй методи і принципи;
– уперше визначено і розкрито зміст правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ з протидії тероризму як функціональної структури управління, виділено її особливості шляхом визначення основних завдань галузевого управління, обґрунтовано порядок та методику її здійснення;
– уперше сформульовано пропозиції щодо подальшого вдосконалення управлінської структури спеціальних підрозділів органів внутрішніх справ, що здійснюють боротьбу з тероризмом, спрямованих на навчання, підвищення кваліфікації, обмін досвідом, участь у міжнародних операціях з підтримання правопорядку;
– знайшло подальшого розвитку визначення ролі, завдань, функцій та місця МВС України у системі суб’єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом, оскільки саме органи внутршініх справ забезпечують безперервний режим громадського порядку та громадської безпеки;
– уперше визначено роль, місце і значення роботи з персоналом у системі спеціальних підрозділів ОВС і запропоновано заходи щодо підбору, навчання, розстановки персоналу, визначення його штатної чисельності, ряд інших заходів, які можуть забезпечити ефективність діяльності органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаних з тероризмом;
– набули подальшого розвитку напрямки підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов’язаних з тероризмом, серед яких чільне місце відводиться прогнозуванню, плануванню і впровадженню цілеспрямованих заходів;
– отримала подальшого розвитку система нормативно-правового забезпечення діяльності спеціальних підрозділів органів внутрішніх справ і внесено ряд пропозицій щодо уніфікації, стандартизації й комплексності правозастосовчих та нормативних актів, вдосконалення державного та відомчого регулювання їх діяльності;
– дістало подальшого розвитку визначення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов’язаним з терористичною діяльністю як циркуляційний процес збирання, оброблення, переосмислення і збереження інформації, висування гіпотез, що уможливлює протидію злочинам, пов’язаним з тероризмом;
– отримало подальшого розвитку організаційно-правове забезпечення міжнародного співробітництва органів внутрішніх справ у протидії злочинам, які пов’язані з тероризмом, на рівні системності правового і нормативного відомчого регулювання діяльності поліції, докладності, конкретизації, своєчасності управлінської оперативності щодо внесення змін у правове регулювання питань втручання в конституційні права людини з метою практичної спрямованості її діяльності на вирішення завдань правоохоронних органів;
– удосконалено визначення правового статусу суб’єктів, які здійснюють боротьбу з тероризмом;
– визначено і обґрунтовано ряд рекомендацій правового і організаційного характеру, спрямованих на вдосконалення адміністративно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ з протидії злочинам, які пов’язані з тероризмом.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації сформульовано та обґрунтовано теоретичні положення, висновки і пропозиції, які сприятимуть підвищенню ефективності діяльності органів внутрішніх справ щодо організації та тактики протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом.
Методичні рекомендації та пропозиції, що містяться в роботі, можуть бути використані:
– у правозастосовній діяльності – для організаційного, методичного, інформаційного забезпечення діяльності оперативних апаратів ОВС та інших державних установ, заінтересованих у протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом;
– у нормотворчій діяльності – при підготовці проектів Концепцій та Програм діяльності правоохоронних органів України по протидії організованій злочинності та тероризму;
– у науково-дослідній роботі – для подальшого розроблення науково обґрунтованих положень і рекомендацій щодо підвищення рівня протидії злочинам, пов’язаним з терористичною діяльністю;
– у навчальному процесі – для написання підручників, навчальних посібників із курсу «Адміністративна діяльність ОВС», а також під час викладання спеціальних курсів у вищих навчальних закладах та в межах професійної підготовки оперативних та слідчих працівників правоохоронних відомств.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення дисертації доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях: «Управління адміністративно-політичною діяльністю у сфері захисту прав і свобод громадян та забезпечення правопорядку» (3–4 червня 2005 р., м. Одеса); «Адміністративне право і адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» (Сімферополь, 2005 р.); «Адміністративна реформа в Україні: необхідність і перспективи проведення» (7 грудня 2005 р., м. Київ); І міжнародній науково-практичній конференції «Від громадянського суспільства – до правової держави» (28 квітня 2006 р., м. Харків); «Актуальні проблеми розвитку адміністративного законодавства в Україні» (30 листопада – 1 грудня 2006 р., м. Київ); «Актуальні проблеми адміністративного права» (29 листопада – 1 грудня 2007 р., м. Київ); «Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів» (12–13 грудня 2007 р., м. Сімферополь); «Сучасний правопорядок: національний, інтегративний та міжнародний виміри» (13–14 червня 2008 р., м. Одеса); всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми взаємодії оперативних та слідчих підрозділів у протидії організованій злочинній діяльності» (18 квітня 2008 р., м. Одеса); міжнародній науково-практичній конференції «Сторіччя розшуку: історія, сучасність, перспективи» (24 жовтня 2008 р., м Одеса); ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Роль та місце ОВС у розбудові правової демократичної держави» (23 квітня 2010 р., м. Одеса), а також круглому столі «Презентація проекту Плану дій реформування системи органів виконавчої влади в Україні» (30 березня 2006 р., м. Київ)
Публікації. Наукові результати дослідження викладені у шести наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та двох тезах доповідей на наукових конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ

В результаті дослідження, виконаного на основі теоретичного осмислення наукових праць, аналізу чинного законодавства та практики його застосування, в роботі сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вирішення наукового завдання, пов’язаного із удосконаленням адміністративно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ України по протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом. У висновках роботи містяться загальні результати, одержані у процесі дослідження.
1. Основними нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність органів внутрішніх справ по протидії злочинам, які пов’язані з тероризмом є: Конституція України, Закони України «Про міліцію», «Про боротьбу з тероризмом», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про оперативно-розшукову діяльність», Укази і розпорядження Президента України, відомчі та міжнародні нормативно-правові акти. Проаналізовано чинну нормативно-правову базу, яка регулює антитерористичну діяльність органів внутрішніх справ, що дозволило визначити принципи, методи, розкрити функції та форми здійснення основних завдань органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом.
2. Принципи діяльності органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаних з тероризмом – це базові положення, які законодавчо закріплені та на яких грунтується правозастосовча практика органів внутрішінх справ з протидії тероризмові. В роботі розкрито систему принципів, яка складається з загальноправових принципів, принципів боротьби зі злочинністю, принципів антитерористичного законодаства.
Основними принципами взаємодії органів внутрішніх справ з іншими правоохоронними і контролюючими органами у боротьбі зі злочинами, пов’язаними з терористичною діяльністю, є: суворе дотримання законності; оперативність розгляду і прийняття рішень з питань, що потребують спільного вирішення, та забезпечення їх виконання у межах певної компетенції; комплексне використання у разі необхідності сил і засобів, що є в розпорядженні взаємодіючих сторін.
3. Правоохоронна діяльність органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом – це система державних заходів правового, інституціонального й функціонального характеру зі створення антитерористичної нормативної бази, її застосування, а також установлення й усунення причин терористичних проявів. Механізм вказаної протидії являє собою сукупність організаційних, управлінських, законодавчих, правоохоронних і правозастосовних методів та заходів, спрямованих на прогнозування та нейтралізацію соціально-політичних факторів, що спричиняють тероризм, а також попередження та запобігання їм.
4. Функціональна структура управління діяльністю органів внутрішніх справ з протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом, визначається п’ятьма взаємозалежними, але різними за змістом функціями: 1) інформаційно-аналітичною; 2) плануванням; 3) організаційною; 4) взаємодією і координацією; 5) контролем, здійснення яких потребує певного вдосконалення на всіх рівнях управління.
5. Прогнозування – це важливий елемент тактичного мислення, інформаційно-логічний процес, який передує прийняттю тактичних рішень як у вигляді конкретних планів дій та їх реалізації, так і поглинання передбачення у вигляді динамічного дійового рішення в інтенсивні періоди проведення оперативно-розшукових заходів.
6. Інформаційно-аналітична робота полягає в узагальненні, вивченні, аналізі, оцінюванні оперативної обстановки; планування діяльності оперативних підрозділів правоохоронних органів є основою реалізації заходів щодо виявлення, розкриття злочинів, пов’язаних з терористичною діяльністю, розміщення сил, засобів оперативних підрозділів правоохоронних органів; взаємодія з оперативними підрозділами, службами, правоохоронними та контрольними органами забезпечує ефективність правоохронної дільності держави в цілому.
7. З метою забезпечення громадського порядку та громадської безпеки в державі запропоновано створити централізовану національну програму боротьби зі злочинами, пов’язаними з терористичною діяльністю, яка повинна передбачати організаційно-правові засади боротьби з тероризмом та застосування усіх наявних заходів – розвідки, стримування, запобігання, розслідування, кримінального переслідування, превентивних дій, кризового та післякризового врегулювання.
8. В роботі розкрито проблеми організаційно-структурного, кадрового, матеріально-фінансового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ по протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом. Вирішення яких сприятиме посиленню боротьби зі злочинністю в цілому.
9. На підставі вивчення зарубіжного досвіду організаційно-правового забезпечення боротьби з тероризмом пропонується в МВС України створити систему інформаційно-аналітичної роботи подібну з поліцейською у США, яка дозволяє використовувати усі гласні і негласні можливості по збору інформації, її аналіз і прогнозування розвитку терористичної діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Закон України “Про міліцію” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
3. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358 (із змінами і доповненнями).
4. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність”// Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303 (із змінами і доповненнями).
5. Закон України “Про боротьбу з корупцією”// Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст.266 (із змінами і доповненнями).
6. Закон України “Про державну таємницю” // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 93.
7. Закон України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст.50.
8. Закон України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”// Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст.51.
9. Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 1. – Ст.2 (із змінами і доповненнями).
10. Закон України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними”// Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 10. – Ст. 189.
11. Закон України “Про прокуратуру” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
12. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
13. Кримінально-процесуальний кодекс України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2001. – № 9.
14. Указ Президента України від 24 квітня 1998 р. № 367 “Про Концепцію боротьби з корупцією на 1998-2005 роки”.
15. Указ Президента України від 31.01.1996 р. № 102 “Про заходи щодо вдосконалення діяльності Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю”.
16. Указ Президента України від 18.02.2002 р. № 143 “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян”.
17. .Указ Президента України від 25.12.2000р. № 1376 “Про затвердження комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки”.
18. Указ Президента України від 19.07.2001 р. № 532/201 “Про додаткові заходи щодо боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом”.
19. Указ Президента України від 6 лютого 2003 р. № 84 “Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією”.
20. Указ Президента України від 18.01.2001 р. № 22 “Про затвердження Програми боротьби з нелегальною міграцією на 2001-2004 роки”.
21. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 квітня 1996 року № 456 “Про схвалення Концепції розвитку системи Міністерства внутрішніх справ”.
22. Наказ МВС України від 14.07.2002 р. № 703 дск “Про затвердження Інструкції з організації роботи, взаємодії органів внутрішніх справ та галузевих служб у виявленні, постановці на облік, документуванні та знешкодженні організованих злочинних груп і злочинних організацій, їх лідерів, активних учасників та оперативного супроводження порушених відносно них кримінальних справ”.
23. Наказ МВС України № 495-99р. “Про затвердження Настанови з організації роботи органів внутрішніх справ”.
24. Наказ МВС України № 365-95р. “Про затвердження Інструкції по організації і здійсненню органами внутрішніх справ боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів”.
25. Приказ МВД Украины от 4.05.1993 г. № 281 дсп “Об объявлении Программы совместных мер по борьбе с организованной преступностью и иными опасными видами преступлений на территории государств-участников Содружества Независимых Государств”.
26. Наказ МВС України і Державного митного комітету України від 31.08.1994 р. № 509/268 “Про організацію взаємодії у питанні про виконання Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” та Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю”.
27. Приказ МВД Украины от 02.07.1993 г. № 389 “О мерах по улучшению управленческой деятельности МВД Украины”.
28. Наказ УМВС України в Одеській області № 211-99 р. “Про затвердження Тимчасової інструкції щодо організації планування в органах внутрішніх справ УМВС України в Одеській області”.
29. Наказ МВС України № 701-93 р. “Про організацію роботи ОВС по розкриттю злочинів”.
30. Наказ МВС України № 854-01 р. “Про затвердження Інструкції “Про порядок здійснення контролю ГУБОЗ за виявленням та припиненням злочинної діяльності стійких ОЗГ, об’єктів їх економічної основи, кримінальних авторитетів, “злодіїв у законі”, “кілерів”.
31. Наказ МВС України від 9.01.1997 р. № 26 “Про розмежування функцій між галузевими службами МВС України в організації діяльності органів внутрішніх справ, профілактичній роботі і боротьбі із злочинністю”.
32. Наказ МВС України від 25.04.2001 р. № 318 дск “Про затвердження Положення про ГУБОЗ МВС України”.
33. Наказ МВС України від 25.11.1992 р. № 745 “Про невідкладні заходи щодо вдосконалення структури і організації діяльності органів попереднього слідства в системі МВС України”.
34. Наказ МВС України від 28.10.1992 р.№ 628 “Про оголошення Положення про Міністерство внутрішніх справ України.
35. Наказ МВС України від 30.08.1993 р. № 543 “Про повноваження начальників органів внутрішніх справ як старших оперативних начальників щодо керівництва силами і засобами органів і підрозділів внутрішніх справ”.
36. Наказ МВС України від 30.06.1996 р. № 455 “Про забезпечення реалізації Концепції розвитку системи Міністерства внутрішніх справ”.
37. Наказ МВС України та ДПА України № 658/475-99 р. “Про взаємодію МВС та ДПА стосовно розшуку осіб, які переховуються від слідства”.
38. Наказ МВС України та СБУ № 26/112-01 р. “Про внесення доповнення до Інструкції про порядок взаємодії спеціальних підрозділів СБУ та МВС при здійсненні спеціальних заходів по забезпеченню безпеки учасників кримінального судочинства, працівників суду та правоохоронних органів, членів їх сімей та близьких родичів”.
39. Наказ МВС України, СБУ та ДПА України № 1065/307/482-01 р. “Про затвердження Інструкції про порядок проведення оперативної закупки та контрольованих поставок предметів, товарів та речей, у т.ч. заборонених до обігу у фізичних та юридичних осіб, незалежно від форм власності”.
40. Наказ МВС України від 22.07.1993 р. № 435 “Про затвердження Інструкції з діловодства в органах, підрозділах внутрішніх справ, навчальних закладах, установах виконання покарань, на підприємствах і в організаціях системи МВС України”.
41. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” // Вісник Верховного Суду України, 1996. – № 2.
42. Авер’янов В.Б. Адміністративне право України: доктринальні аспекти реформування // Право Українию, 1998. – № 8. – с. 8-13.
43. Административное право (Общая часть): Учебное пособие / Под ред. В.П. Сальникова. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2000. – 256 с.
44. Административное право Украины (Общая часть): Учебное пособие. – Харьков: ООО “Одиссей”, 1999. – 224 с.
45. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник / Під ред. І.П. Голосніченко, Я.Ю. Кондрантьєва. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. – 177с.
46. Алехин А.П.,Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации: Учебник. – М.: ЗЕРЦАЛО, 1998. – 672 с.
47. Андрійко О.Ф. Державний контроль у сфері виконавчої влади України. – К.: Видавничий Дім “Ін-Юре”, 1999. – 45 с.
48. Ануфрієв М.І. Основні напрямки кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України: організаційно-правовий аспект: Монографія. – Харків: Вид-во НУВС, 2001. – 238 с.
49. Ануфрієв М.І. Управління персоналом органів внутрішніх справ в умовах демократичного розвитку держави і суспільства // Актуальні проблеми управління персоналом органів внутрішніх справ України. Матеріали науково-практичної конференції. – Х. – 2002. – с. 6. – 14.
50. Багрий-Шахматов Л.В. Уголовно-правовые и криминологические проблемы коррупции, теневой экономики и борьбы с ними: Учебное пособие. – Одесса: Латстар, 2001. – 530 с.
51. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Психология управления. – Харьков: ООО “Фортуна–пресс”, 1998. – 464 с.
52. Бандурка А.М., Давыденко Л.М. Преступность в Украине: причины и противодействие: Монография. – Харьков: Гос.спец.изд-во “Основа”, 2003. – 368 с.
53. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. – Харків: Основа, 1996. – 398 с.
54. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Харків, 1998. – 478 с.
55. Бараненко Б.И. Тактические особенности оперативно-розыскного воздействия на организованные преступные группы корыстной и корыстно-насильственной направленности. // Вопросы совершенствования оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел. – К.: УАВС, 1992.
56. Бачило И.Л Организация советского государственного управления. – М.: Наука, 1984. – 237 с.
57. Берназ В.Д., Берназ П.В. Сотрудничество правоохранительных органов с населением – основа эффективной борьбы с организованной преступностью и коррупцией // Криминогенная ситуация на юге Украины: особенности и проблемы сдерживания: Сб. науч. статей / Под ред. М. Ф. Орзиха, В. Н. Дремина. – Библиотека журнала “Юридический вестник”. – Одесса: Фенікс, 2003. – С. 26-35.
58. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України. Конспект лекцій. – Х., Націон.юрид.акад. України ім. Ярослава Мудрого, 1996. – 160 с.
59. Білоконь М.В. Наша політика – працювати на народ. Наша мета – соціальний комфорт громадян // Іменем Закону, - №41 (5377) від 03.10-09.10.2003, - С.3.
60. Білоус В.Т. Координація боротьби з економічною злочинністю: Монографія. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2002. – 449 с.
61. Богуцкий В.В. Акты государственного управления: Текст лекцій. – Харьков, 1996. – 20 с.
62. Босхолов С.С. Основы уголовной политики: конституционный, криминологический, уголовно-правовой и информационный аспекты. М., 1999.
63. Ващенко С.В. Механізм управління. Управлінські відносини: Конспект лекцій. – Запоріжжя: ЗЮІ МВС України, 2000. – 35 с.
64. Взаємодія міліції та громадськості в Україні: (З використанням досвіду діяльності поліції Великобританії): Навч. посіб. / Кер. авт. колективу О. В. Поволоцький; За заг. ред.: А. Дж. Бека, О. Н. Ярмиша; Передм. О. М. Бандурки. – Харків: Нац. ун-т внутр. справ, 2001. – С. 53.
65. Виноградова О. Принципи міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю // Право України. – 1999. – № 4. – С. 90–93.
66. Габричидзе Б.Н., Елисеев Б.П. Российское административное право: Учебник. – М.: Издат. группа НОРМА-ИНФРАМ, 1998. – 622 с.
67. Гаєвський Б.А. Основи науки управління: Навч. посібник. – 2-ге вид. – К.: МАУП, 1998. – 112 с.
68. Гевко В.В. Використання непроцесуальної інформації під час доказування у стадії попереднього розслідування. Автореф. дис…канд. юрид. наук. – К., 1996.
69. Глушков В. О. Проблеми вдосконалення правової основи боротьби з корупцією. Аналіз практики застосування положень (норм) Закону України “Про боротьбу з корупцією” // Коррупция: региональные и отраслевые тенденции : Сб. науч. статей / Под ред. М. Ф. Орзиха, В. Н. Дремина. – Библиотека журнала “Юридический весник”. – Одеса: Фенікс, 2003. – С. 54-60.
70. Грохольський В.Л., Платівка В.М., Продаймо С.В., Соломко В.Є. Організаційно-правові засади боротьби з крадіжками вантажів на об’єктах залізничного транспорту: Монографія. – Одеса: ОЮІ НУВС, 2003. – 170 с.
71. Грохольський В.Л. Взаємодія підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю з іншими оперативними апаратами, державними органами управління та населенням // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 1999. – № 2 (10). – С. 109-116.
72. Грохольський В.Л. Державне регулювання боротьби з корупцією та організованою злочинністю // Коррупция: региональные и отраслевые тенденции : Сб. науч. статей / Под ред. М. Ф. Орзиха, В. Н. Дремина. – Библиотека журнала “Юридический весник”. – Одеса: Фенікс, 2003. – С. 66-70.
73. Грохольський В.Л. Державне управління у сфері боротьби з організованою злочинністю // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2003. – № 1. – С. 31-37.
74. Грохольський В.Л. Деякі проблеми реалізації конституційних прав, свобод і гарантій людини й громадянина на сучасному етапі // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2001. – № 2. – С. 107-110.
75. Грохольський В.Л. До питання про міжнародне співробітництво в боротьбі з організованою злочинністю // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2002. – № 3. – С. 17-21.
76. Грохольський В.Л. Забезпечення прав, свобод і гарантій людини й громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності підрозділами кримінальної міліції ОВС на транспорті // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. – № 3. – С. 140-143.
77. Грохольський В.Л. Загальні тенденції розвитку управління спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003. – № 22. – С. 80-85.
78. Грохольський В.Л. Координація діяльності різних служб органів внутрішніх справ в боротьбі з організованою злочинністю // Матеріали постійно діючого семінару “Організаційно-правові засади боротьби з правопорушеннями на транспорті” (Одеса, 30 вересня 2003 р.). – Одеський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ, 2003. – С. 22-24.
79. Грохольський В.Л. Нормативно-правове забезпечення боротьби з організованою злочинністю // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003. - № 24. – С. 103-111.
80. Грохольський В.Л. Нормативно-правове та організаційне забезпечення міжнародного співробітництва в боротьбі з організованою злочинністю // Право і безпека. – Харків: НУВС, 2003. – Т. 2. - № 4. - С. 102-106.
81. Грохольський В.Л. Організаційна функція в управлінні спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2003. - № 4. – С. 138-144.
82. Грохольський В.Л. Принципи державного управління у сфері боротьби з організованою злочинністю // Право і безпека. – Харків: Національний університет внутрішніх справ, 2003. – Т.2. - № 3. – с. 65-69.
83. Грохольський В.Л. Форми державного управління у сфері боротьби з організованою злочинністю // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2003. – № 2. – С. 38–44.
84. Грохольський В.Л. Функції державного управління у сфері боротьби з організованою злочинністю // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2003. – № 3. – С. 122-127.
85. Грохольський В.Л. Інформаційно-аналітична робота як функція управління у сфері боротьби з організованою злочинністю в регіоні // Криминогенная ситуация на юге Украины: особенности и проблемы сдерживания: Сб. науч. статей / Под ред. М. Ф. Орзиха, В. Н. Дремина. – Библиотека журнала “Юридический вестник”. – Одесса: Фенікс, 2003. – С. 57-61.
86. Грохольський В.Л., Білий П.М. Тактика і методика затримання правопорушників на об’єктах залізничного транспорту: Навчальний посібник. – Одеса: НДРВВ Одеського інституту внутрішніх справ, 1999. – 56 с.
87. Грохольський В.Л., Жуковська Ж.О. Підбір та підготовка фахівців для оперативних підрозділів ОВС // Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції: Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції (27-28.03.2003р.). – К.: НАВСУ. – Ч.1. – С. 146-148.
88. Грохольський В.Л., Мілашевич А.В., Платіка В.М. Дотримання законності під час здійснення оператвивно-розшукоовї діяльності //Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. – № 1. – С. 133-137.
89. Гурне Б. Державне управління: Перекл. з франц. Б. Шовкуна. – К.: Основи, 1994. – 165 с.
90. Гуцалюк М.В. Створення міжвідомчого банку даних статистичної інформації правоохоронних органів України //Информационное обеспечение противодействия организованной преступности: Сб.науч. статей / Под ред. М.Ф. Орзиха, В.Н. Дрёмина – Библиотека журнала “Юридический вестник”. – Одесса: ФЕНІКС, 2003. – С. 78-83.
91. Даль В. Словарь живого великорусского языка. – М., 1995. – Т.2. – С. 153.
92. Дейнеко О.А. Методологические проблемы науки управления производством. – М.: Наука, 1970. – 294 с.
93. Державне управління: теорія і практика / За заг.ред. В.Б. Авер’янова. – К.: “Юрінком”, 1998. – 432 с.
94. Довгаль С.И., Литвинов Б.Ю., Сбитнев А.И. Локальные сети и компьютерные вирусы // Персональные ЭВМ. – К., 1993. – С. 242-245.
95. Долженков О.Ф. Теоретичні проблеми становлення політики протидії створеню інфраструктури злочинного світу засобами оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ. Дис. … докт. юрид. наук: 21.07.04. – Одеса, 2002. - 444 с.
96. Долженков О.Ф. Корупція як чинник організованої злочинності // Коррупция: региональные и отраслевые тенденции: Сб. науч. статей / Под ред. М. Ф. Орзиха, В. Н. Дремина. – Библиотека журнала “Юридический весник”. – Одеса: Фенікс, 2003. – С. 102-107.
97. Єфремов С. Організовані злочинні угруповання в теорії вітчизняного кримінального права // Вісник прокуратури. – 2002. – № 5 (17). – С. 37–42.
98. Загальна теорія держави і права / За ред. В.В.Копейчикова. – К., 1997. – 345 с.
99. Запорожцев Є.Г. Про деякі проблеми вдосконалення правового регулювання управлінської діяльності в органах внутрішніх справ // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. – № 1. – С. 97-101.
100. Иванов Н.Н. Организация процессов управления в МВД, УВД. – М., 1984.
101. Іншин М.І. Управління та правове регулювання вивільнення працівників органів внутрішніх справ: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Харків, 1998.
102. Казанцев В.И. Организационно-правовые проблемы работы с руководящими кадрами в органах внутренних дел: Дис... канд. юр. наук. –М.: Академия МВД СССР, 1977.
103. Казанцев В.И. Теория работы с кадрами - составная часть науки управления. Ч.1.- М.: Академия МВД СССР, 1962.
104. Кандор И.С. Физиологические основы научной организации труда // Психо-физиологические и эстетические основы НОТ. – М., 1971.
105. Караханов В.Е. Правовое регулирование и социальное управление // Теория управления в сфере правоохранительной деятельности / Под ред. В.Д. Малкова. – М., 1990.
106. Керженцев П.М. Принципы организации. – М.: Экономика, 1968.
107. Кивалов С.В. Законодательное регулирование противодействия организованной преступности // Информационное обеспечение противодействия организованной преступности: Сборник научных статей / Под ред. М.Ф. Орзиха, В.Н. Дрёмина. – Библиотека журнала “Юридический вестник”. – Одесса: ФЕНІКС, 2003. – С. 5-11.
108. Киллен К. Вопросы управления. Пер. с англ. – М., 1981. – С. 31-108.
109. Киримов Д.А. О предмете и содержании науки управления // Правоведение. – М., 1967. – № 5.
110. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. – Одеса: Юридична література, 2001. – 304 с.
111. Кнорринг В.Й. Искусство управления: Учеб. – М.: Изд. БЕК, 1997. – 288 с.
112. Ковалевски С. Руководитель и подчиненный. – М.: Прогресс, 1973.
113. Коваль Л.В. Адміністративне право України. – К.: Основи, 1994. – 154 с.
114. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій для студентів юридичних вузів та факультетів. – К., 1998.
115. Козаченко И.П. Основные направления совершенствования теории и практики оперативно-розыскной деятельности // Вопросы совершенствования оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел. – К.: УАВС, 1992.
116. Козлов Ю.М. Как управляется социалистическое предприятие. – М.: Экономика, 1968.
117. Козлов Ю.М. Предмет советского административного права. – М.: МГУ, 1967.
118. Козлов Ю.М. Советское административное право: Пособие. – М.: Знание, 1984. – 208 с.
119. Козлов Ю.М., Фролов Е.С. Научная организация управления и право. – М.: Изд-во Московского университета, 1986.
120. Козлова О.В. В кн.: Проблемы научной организации управления социалистической промышленностью. – М.: Экономика, 1974.
121. Колесник В. Як державі захистити свідка? // Право України. – 1997. – № 7. – С. 56.
122. Колодій А.М. Принципи права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
123. Колодкин Л.М. Организационные и правовые основы работы с кадрами в органах внутренних дел: Дис... доктора юр.наук. – М.: Академия МВД СССР, 1980.
124. Колодкин Л.М., Панченко О.С. Работа с кадрами государственного аппарата и ее особенности в системе МВД СССР. – Киев: МВД УССР, 1983.
125. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
126. Комзюк А.Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції України: Дис. ... док. юрид. наук: 21.00.07. – Харків: НУВС, 2002. – 408 с.
127. Коренев А.П. Нормы административного права и их применение. – М.: Юрид.лит., 1978. – 144 с.
128. Коренев А.П. Требование правильного применения норм административного права // Правоведение. – 1973. – № 6. – с. 24-26.
129. Корицкий Э.Б. и др. Советская управленческая мысль 20-х годов. – М, 1990.
130. Корнієнко М.В. Особливості розвитку і сучасний стан організованої злочинності в Україні // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою: Міжвідомчий науковий збірник / За ред. А.І. Комарової та ін. – К, 2001, – т. 22. – С. 101-111.
131. Корнієнко М.В. Сучасні засади протидії спеціальних підрозділів ОВС організованій злочинності: Монографія. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – 676 с.
132. Коропатов О.М., Подолян О.Ю. Деякі засоби отримання від населення оперативно-розшукової інформації співробітниками підрозділів міліції по боротьбі з організованою злочинністю // Коррупция: региональные и отраслевые тенденции : Сб. науч. статей / Под ред. М. Ф. Орзиха, В. Н. Дремина. – Библиотека журнала “Юридический весник”. – Одеса: Фенікс, 2003. – С. 157.
133. Котарбинский Т. Трактат о хорошей роботе (перевод с польского). – М.,1975.
134. Кочетов Э.Г. Геоэкономика. – М.: Знание, 1999. – 246 с.
135. Кравченко Ю.Ф. Актуальні проблеми реформування органів внутрішніх справ України (організаційно-правові питання): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Харків, 1998.
136. Кравченко Ю.Ф. Основні напрямки реформування кадрової політики в органах внутрішніх справ України // Вісник Ун-ту внутр. справ. – 1998. – Вип. 3-4. – С. 3-10.
137. Криміногенна ситуація в Україні: оцінка, тенденції, прогноз (2001). – К.: МВС України (Головний штаб), 2002. – 38 с.
138. Кубко Е.Б. Програмно-целевая организация государственного управления (сущность, правовая основа, хозяйственная практика). – К.: Наукова думка, 1988. – 232 с.
139. Кудрявцев В.Н. Правовое государство: проблемы и перспективы // Соц. зак-ть. – 1986. – № 9. – С.9.
140. Кузнецов И.Н. Научные основы управления государством. – М.: Знание, 1980. – С. 56.
141. Кузнецова Т.В. Лосев В.И. Управленческая документация. – М., 1985.
142. Кунєв Ю.Д. Принципи побудови та вдосконалення організаційної структури органів внутрішніх справ України: загальнотеоретичні аспекти державного управління: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 – Запоріжжя, 2001. – 200 с.
143. Кунц Г., О’Доннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций. Пер. с англ. / Общ.ред. Д.М. Гвишиани. – Т.І.– М.: Прогресс, 1981. – 512 с.
144. Курс для высшего управленческого персонала (перевод с англ.). -М.: Экономика, 1970.
145. Лавриненко О.В. Правове регулювання прийняття на службу до органів внутрішніх справ України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Харків, 1998.
146. Лазарев Б.М. Государственное управление на этапе перестройки. – М.: Юрид. лит-ра, 1988.
147. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления. – М.: Юрид. лит., 1972. – 280 с.
148. Лазарев Б.М. Формы советского государственного управления / Формы государственного управления. – М., 1983.
149. Лазарев В.В., Липень С.В. Теория государства и права. – М., 1998.
150. Лебедев П.Н. Социальное управление. – Л.: ЛГУ, 1982. – 255 с.
151. Лейманн Я.А. Руководитель и специалист: взаимодействие. – М.: Знание, 1984.
152. Лейст О.Э. Юридическая ответственность // Общая теория государства и права / Отв. ред. М.Н. Марченко.– М., 1998. – Т. 2.
153. Ленин В.И. Полн. собр. соч. - Т.52. - с. 23.
154. Липатов М.И. Правовое регулирование управленческой деятельности УВД облисполкома. Дис… канд.юр.наук. – М., 1983.
155. Листопадов Л.С. Соотношение материальных и моральных стимулов в трудовой деятельности // Сов гос-во и право, 1980, – № 1. – С. 61.
156. Литвиненко В. Проблеми вдосконалення статистичної звітності про стан боротьби з організованою злочинністю // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К., 2000. – № 1. – С. 132.
157. Литвиненко В.І., Сервецький І.В. Правові та організаційно-тактичні основи боротьби з організованою злочинністю в Україні: Монографія / Під заг. ред. член-кор. Акад. пед. наук України Я.Ю.Кондратьєва. – К.: РВВ МВС України, 2003. – 248 с.
158. Лосицкая Л. Применение конвенций “О взаимной правовой помощи по уголовным делам” и “О выдаче” // Российская юстиция. – 2000. – № 12. – С. 8-10.
159. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть. – М., 1996.
160. Лукашук И.И. Нормы международного права в правовой системе России. – М.: Наука, 1997. – 349 с.
161. Лунёв А.Е. Правовые проблемы науки управления. – М.: Наука, 1996. – 275 с.
162. Майдыков А.Ф. Рабочее время начальника // Советская милиция. – 1985. – № 6. – С.54.
163. Малиновский А.А. Правовой вакуум – новый термин юридической науки // Государство и право. – 1997. – № 2. – С. 109.
164. Малков В.Д. Методические основы планирования в сфере социального управления. – М., 1975.
165. Малков В.Л., Весёлый В.З. Система функций социального управления: Лекция. – М.: Академия МВД СССР, 1987. – 26 с.
166. Марков М. Технология и эффективность социального управления / Перевод с болгарского. – М.: Прогресс, – 1982.
167. Маслов В. Наука управления и подготовка руководителей // Экономические науки. – 1970. – № 1. – С.70-72.
168. Матирко В.И. Отраслевая система повышения квалификации руководителей и специалистов. – М., 1981.
169. Матюхіна Н.П. Управління персоналом органів внутрішніх справ України (теоретичні та прикладні аспекти) / За заг. ред. О.М.Бандурки.: Монографія. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 1999. – 287 с.
170. Медведчук В. Державна влада в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку // Право України. – 1998. – № 4. – С. 5-9.
171. Медведько О. Боротьба з організованою злочинністю та корупцією: проблеми та законодавче забезпечення // Вісник Прокуратури. – 2002. – № 5 (17). – С. 6-10.
172. Международное право / Под ред. Г.И. Тункина. – М., 1974.
173. Международное публичное право / Под ред. К.А. Бекяшева. – М., 1998.
174. Мелентьев В.П. Количественные методы оценки эффективности деятельности органов внутренних дел // Проблемы теории управления в органах внутренних дел. - М., 1978. - С.103.
175. Минаев В.А. Совершенствование работы с кадрамы в органах внутренних дел // Труды Академии МВД СССР. – М.,1989.
176. Михайловская И.Б. О кризисе идеологического воздействия уголовной юстиции США // Вопросы борьбы с преступностью. – М.: Юрид. лит. – № 18. – С. 149-152.
177. Михайловская И.Б. Проблемы укрепления социалистической законности в стадии предварительного расследования // Сов. гос-во и право. – 1989. – № 7. – С. 77.
178. Михеев В. Социально-психологические аспекты управления. – М., 1975. – С.225-228.
179. Назаренко Г.В. Теория государства и права: Учеб.пособие. – М.: Ось-89, 1998. – 176 с.
180. Наумкин Ю.В. Взаимодействие правоохранительных органов и учреждений массовой информации в обеспечении социалистического правопорядка. – Автореф. дис… докт. юрид. наук. – М., 1988. – 29 с.
181. Нижник Н.Р., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управління: Навчальний посібник / За заг. ред. Н.Р. Нижник. – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 160 с.
182. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. / Укл. В. Яременко, О. Сліпушко. – К.: Аконіт, 1998. – Т.1: А-Е. – 910 с.; Т. ІІ: Ж-ОБД. – 910 с.; Т. ІІІ: ОБЕ–РОБ. – 927 с.; Т. IV: РОБ-Я. – 941 с.
183. Овсянко Д.М. Административное право: Учеб.пособие. – М.: ЮРИСТ, 1997. – 448 с.
184. Ожегов С.И. Словарь русского языка / Под ред. Н.Ю. Шведовой. – М.: Рус.яз., 1986. – 797 с.
185. Омаров А.М. Социальное управление: некоторые вопросы теории и практики. – М.: Мысль, 1980. – 269 с.
186. Оперативно-розыскная деятельность: Учебник / Под ред. К.К. Горяинова, В.С. Овчинского, А.Ю. Шумилова. – М.: “ИНФРА–М”, 2002. – 794с.
187. Опришко В.Ф. Конституція – основа подальшого розвитку законодавства і правової системи України // Право України. – 1996. – № 9. – С. 45-46.
188. Организация и методика информационно-аналитической работы в городах, районных органов внутренних дел. Методические рекомендации / Под рук. Н.Н. Иванова. – М.: Ак. управления МВД России, 1998.
189. Основы борьбы с организованной преступностью: Монография / Под ред. В.С. Овчинского, В.Е. Эминова, Н.П. Яблокова. – М.: “ИНФРА – М”, 1996. – 400 с.
190. Петров Г.И. Основы советского социального управления. - Л.: ЛГУ, 1974.
191. Пєтков В.П. Управління виховно-виправним процесом: Дис. ... докт. юрид. наук. – Харків: Ун-т внутр.справ, 1999. – 648 с.
192. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. Ю.Ф. Кравченка. – К.: НАВСУ, 1999. – 702.
193. Плішкін В.М., Лисюченко В.П., Хорт І.В. Теорія управління органами внутрішніх справ (у визначеннях, поняттях і схемах): Навчальний посібник / Під заг.ред. В.М. Плішкіна. – К.: Націон. акад. внутр. справ., 1999. – 119 с.
194. Психологічні особливості організованих злочинних об’єднань (використання психологічних знань у протидії організованій злочинності): Наук.–практ. посібник / За ред. Я.Ю. Кондратьєва, С.Д. Максименка, Б.В. Романюка. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – 436 с.
195. Резолюции и решения принятые Генеральной Ассамблеей ООН. – Нью-Йорк: Изд-во ООН, 1991. – 256 с.
196. Роша А.Н. Организационно-правовые и социологические проблемы труда работника милиции: Дис...докт. юрид. наук. - М.: Академия МВД СРСР, 1980.
197. Рябченко О.П. Держава і економіка: адміністративно-правові аспекти взаємовідносин /За заг.ред. О.М. Бандурки: Монографія. – Х.: Вид-во Університету внутрішніх справ, 1999. – 299 с.
198. Рябченко О.П. Державне управління економікою України (адміністративно-правовий аспект): Дис...докт. юрид. наук. – Харків, 2000. – 466 с.
199. Селіванов В.М. Теоретико-методичні засади реформування державного управління // Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи / Колектив авторів. / Наук. керів. Цвєтков В.В. – К.: Оріяни, 1998. – 364 с.
200. Словарь иностранных слов. – М.: Рус. яз., 1983. – 608 с.
201. Слюсарь Н.Б. Реализация международных обязательств Российской Федерации в уголовном законодательстве России. Автореф.дис…канд.юрид.наук. – М..: Академия управления МВД РФ, 2000. – 18 с.
202. Советское административное право: Учебник / Под общ. ред. В.И. Поповой, М.С. Студеникиной. – М.: Юрид.лит., 1982. – 288 с.
203. Соколовський О. В. Організаційно-правові основи боротьби з тероризмом в Україні / О. В. Соколовський // Південноукраїнський правничий часопис. – 2006. – № 3. – С. 49–51.
204.
205. Соколовський О. В. Особливості оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України по протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом / О. В. Соколовський // Південноукраїнський правничий часопис. – 2008. – № 4(т). – С. 89–91.
206. Соколовський О. В. Загальна характеристика міжнародного тероризму / О. В. Соколовський // Кримський юридичний вісник. – 2009. – Вип. 3 (7). – С. 154–160.
207. Соколовський О. В. Організаційно-правові заходи щодо запобігання терористичним актам на території підрозділу ОВС / О. В. Соколовський // Південноукраїнський правничий часопис. – 2009. – № 3. – С. 30–31.
208. Соколовський О. В. Організаційно-правові засади тактики та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності ОВС України в протидії злочинам, пов’язаним з тероризмом / О. В. Соколовський // Форум права. – 2010. – № 2. – С. 70–75 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/eournals/FP/2010-2/10gvs.pdf.
209. Соколовский А. В. Обеспечение международного правопорядка путем борьбы с терроризмом / О. В. Соколовский // Сучасний правопорядок: національний, інтегративний та міжнародний виміри : тези міжнар. наук.-практ. конф. (13–14 червня 2008 р.). – О. : Фенікс, 2008. – С. 245–246.
210. Соколовський О. В. Забезпечення законності в діяльності органів внутрішніх справ