АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ КАРАНТИНУ РОСЛИН З ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ




  • скачать файл:
  • title:
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ КАРАНТИНУ РОСЛИН З ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ
  • The number of pages:
  • 232
  • university:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
  • The year of defence:
  • 2011
  • brief description:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І
    ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

    На правах рукопису

    ПІЛЯВСЬКА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

    УДК 342.951:354:632.913.1

    АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ КАРАНТИНУ РОСЛИН З ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ


    12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право;
    інформаційне право



    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата юридичних наук



    Науковий керівник
    Доктор юридичних наук, професор
    Курило Володимир Іванович


    Київ-2011


    ЗМІСТ
    ВСТУП 3
    РОЗДІЛ 1 АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ З КАРАНТИНУ РОСЛИН ТА ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ ЯК СУБ'ЄКТА ВЗАЄМОДІЇ 11
    1.1.Загальна характеристика Державної служби з карантину рослин України як органу державного управління 11
    1.2.Поняття та структура адміністративно-правового статусу Державної служби з карантину рослин України 35
    1.3.Характеристика окремих елементів адміністративно-правового статусу Державної служби з карантину рослин України 57
    Висновки до розділу 1 76
    РОЗДІЛ 2 ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ З КАРАНТИНУ РОСЛИН З ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ 79
    2.1. Особливості Державної служби з карантину рослин як суб'єкта взаємодії …………………………………………………………………………………….79
    2.2.Правове забезпечення взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами. 96
    2.3. Принципи взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами 119
    Висновки до розділу 2 138
    РОЗДІЛ 3 ОРГАНІЗАЦІЙНІ АПЕКТИ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ З КАРАНТИНУ РОСЛИН З ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ 141
    3.1. Форми взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами 141
    3.2. Поняття та основні напрямки організації взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами 159
    3.3.Оцінювання ефективності взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами 181
    Висновки до розділу 3 194
    ВИСНОВКИ 196
    ДОДАТКИ…………………………………………………………………….205
    Список використаних джерел: 207



    ВСТУП
    Актуальність теми. Подальший процес державотворення в Україні, продовження адміністративної реформи, інтеграція нашої держави до міжнародних об’єднань, інтенсифікація економічних зв’язків з іншими країнами обумовлюють необхідність зміни підходів до реалізації державою її функцій, що пов’язується із формуванням нових інститутів, організаційних структур та інструментів здійснення державного управління, створенням виконавчої влади нового типу.
    Слід відзначити, що саме органи виконавчої влади, до компетенції яких віднесено вирішення більшості питань державного управління, забезпечують розвиток вказаних вище процесів на шляху подальшого становлення нашої держави як дійсно правової, соціальної та демократичної. Це вказує на доволі важливу роль та значення цієї гілки влади щодо практично всіх сфер життєдіяльності особи, суспільства та держави, а також провідну роль цих органів у впорядкуванні відповідних правовідносин, що виникають у цих сферах. У цьому контексті актуальними є питання проведення наукових досліджень діяльності окремих складових системи органів виконавчої влади – самостійних її органів, зокрема Державної служби з карантину рослин України. Вважаємо, що такий підхід, де на рівні окремого закладається основа для вдосконалення загального, найбільше відповідає тим сучасним тенденціям розбудови апарату державного управління, що реалізується в Україні. Наприклад, на необхідності удосконалення діяльності центральних та інших підвідомчих Кабінету Міністрів України органів виконавчої влади, як окремому напряму реформування системи державного управління свого часу вказувалося у Концепції адміністративної реформи в Україні. Свою реалізацію ці положення знайшли в Указі Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» вiд 09.12.2010 р. № 1085/2010. За нашим глибоким переконанням реалізація положень цього указу потребує проведення та практичної реалізації наукових досліджень діяльності як всієї системи органів виконавчої влади, так і окремих її складових, де прикладом такого дослідження є розробка питань функціонування Державної служби з карантину рослин України.
    В процесі роботи були опрацьовані роботи вчених в галузі адміністративного, аграрного права які приділяли увагу питанням державного управління, взаємодії різних державних органів і посадових осіб, діяльності сільськогосподарських інспекцій, правоохоронних органів, тощо, серед яких В.Б. Авер’янов, І.В. Арістова, О. О. Бандурка, А.Г. Бобкова, О.М. Браніцький, О.Ю. Горбунова, Л.В. Коваль, В. К. Колпаков, Н.В. Лебідь, К.Б. Левченко, О.В. Кузьменко, В.В. Курзова, Н.Р. Нижник, Ю.І. Пивовар, А.М. Подоляка, М.В. Пушкар, К.А. Рябець, О.Ф. Скакун, С. Г. Стеценко, Ю.В.Ярмоленко.
    Проте, в даних наукових працях відчувається вектор дослідження або в бік сільськогосподарських інспекцій, або в бік правоохоронної діяльності, що послужило приводом для визначення напряму досліджень даної роботи. На нашу думку,зазначене питання вимагає відповідного наукового обґрунтуванняі правового забезпечення, про що свідчить попереднє ознайомлення із науковою літературою та практикою діяльності цієї служби, що безпосередньо вказує на актуальність обраної теми.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана з урахуванням та у зв’язку із основними положеннями Концепції адміністративної реформи в Україні (затверджена Указом Президента України «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні» від 22 липня 1998 р. № 810/98 зі змінами, внесеними Указами Президента України від 10 вересня 1998 р. № 1000/98 та від 21 вересня 1998 р. № 1048/98), відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету біоресурсів і природокористування України в межах НДР «Розробка концепції правового регулювання сталого розвитку сільських територій» (номер державної реєстрації - 0109U003356).
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є системна розробка теоретичних засад та практичних пропозицій і рекомендацій з питань адміністративно-правового регулювання взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами.
    Для досягнення цієї мети визначені такі завдання дослідження:
    – виявити основні риси, що складають загальну характеристику Державної служби з карантину рослин як органу державного управління;
    – розробити необхідний понятійний апарат, для комплексного відображення взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами;
    – розкрити структуру та виявити зміст складових елементів адміністративно-правового статусу цієї державної служби, як комплексного та системного явища;
    – з’ясувати основні особливості Державної служби з карантину рослин як суб‘єкта взаємодії з правоохоронними органами;
    – оцінити стан правового забезпечення взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами, виявити його структуру та зміст;
    – дослідити фундаментальні правові засади, покладені в основу правового регулювання взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами;
    – визначити поняття та виявити основні напрями організації взаємодії цієї державної служби з правоохоронними органами;
    – розкрити зміст та види форм взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами;
    – виявити зміст та значення діяльності з оцінювання ефективності взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами;
    – розробити пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення правового регулювання існуючих форм взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами.
    Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають під час взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами.
    Предметом дослідження виступають адміністративно-правові засади взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами.
    Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дослідження в роботі використано як загальнонаукові методи (діалектичний, структурно-функціональний, історичний тощо), так і спеціальні (формально-правовий, догматичний метод тощо).
    Застосування діалектичного методу сприяло розкриттю взаємодії цього органу державного управління у її взаємозв’язку з іншими правовими явищами та поняттями, забезпечило визначення сутності і ролі цього аспекту діяльності Державної служби з карантину рослин у співвідношенні з іншими повноваженнями та напрямами діяльності цієї служби.
    Формально-логічний та системно-структурний методи сприяли виявленню правової природи взаємодії як прояву реалізації правового статусу органу державного управління, встановленню характерних особливостей його структури та змісту, а також формуванню відповідного понятійного апарату. Системно-структурний метод також був покладений в основу дослідження особливості формування та впливу правових норм, які регулюють взаємодію Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами, системи принципів, на яких вона заснована, а також системності правових форм діяльності органів державного управління. Метод правового аналізу (догматичний метод) застосовано під час аналізу змісту конституційних, адміністративно-правових норм, які регламентують діяльність Державної служби з карантину рослин, а також її взаємодію із правоохоронними органами. Цей метод також сприяв опрацюванню пропозицій до законодавства України.
    Дисертаційне дослідження базується на широкій джерельній базі, де поряд із науковою літературою з адміністративного права широко використано джерела з теорії держави та права, конституційного, цивільного та господарського, кримінально-процесуального права, теорії управління, а також літературу з філософії, мовознавства.
    Емпіричну базу дослідження складає аналіз чинного законодавства та практики його реалізації у сфері забезпечення карантину рослин – діяльності з запобігання занесення та поширення відсутніх на території України регульованих шкідливих організмів (Конституція та законодавчі акти України, рішення Конституційного Суду України, постанови Пленуму та узагальнення Верховного Суду України, інші нормативно-правові акти).
    Системний підхід є методологічною основою всього дисертаційного дослідження та використовується для досягнення більшості поставлених у дослідженні завдань. Глибокий аналіз проблем взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами, що знаходиться на стику теорії управління й адміністративного права, використання загальнонаукових методів і методів спеціальних наук дозволили здобувачу детально розглянути зміст та структуру взаємодії та запропонувати низку пропозицій з її удосконалення.
    Наукова новизна одержаних результатів. Ця робота є першим у сучасній правовій науці України дисертаційним дослідженням проблем взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами, в якому предмет дослідження розглянуто в адміністративно-правовому аспекті комплексно та визначено перспективи його подальшого удосконалення.
    До найбільш суттєвих наукових результатів, що мають наукову новизну належать:
    уперше:
    – запропоновано розглядати взаємодію Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами з позиції циклічності її розвитку, де поступове накопичення та врахування кількісних змін у самій системі взаємодії своїм наслідком має якісну зміну цієї системи діяльності;
    – визначена можливість виділення типового правового статусу Державної служби з карантину рослин, який має типовий структурний склад та зміст його елементів, що забезпечує єдність та однаковість як теоретичного вирішення, так і правового регулювання питання існування і реалізації правового статусу цього державного органу та його структурних підрозділів;
    удосконалено:
    – зміст, структуру принципів взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами в частині виділення їх системи (загально-правові принципи; спеціальні організаційні принципи; спеціальні функціональні принципи);
    – зміст понять «взаємодія» (заснована на чинному законодавстві спільна узгоджена діяльність відповідних державних органів та їх посадових осіб) та «компетенція» за рахунок обмеження його об’єктивно притаманними елементами: владними повноваженнями (правами і обов’язками державного органу) та предметом відання (обсяг діяльності), який визначає межі реалізації повноважень в сфері державного управління;
    – систему напрямів організації взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними, що носить замкнений характер, як відображення циклічності взаємодії;
    – запропоновано зміни та доповнення до чинного законодавства, які мають на меті вдосконалення правового забезпечення взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами;
    дістали подальшого розвитку:
    – погляди на структуру та зміст правового статусу органу державного управління, який виступає як змістовна статус-модель, що складається з трьох взаємопов’язаних блоків: нормативно-цільовий (цілі, завдання та функції), структурно-організаційний (розташування органу в системі інших державних органів, порядок створення, підпорядкованості, діяльності, управління і символи органу) та функціональний (компетенція державного органу);
    – понятійний апарат аспекту взаємодії Державної служби з карантину рослин у частині визначення понять: «взаємодія Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами», «принципи взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами», «організація взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами», «правове забезпечення взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами», «ефективність взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами».
    Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні висновки і пропозиції, загальні теоретичні положення, які сформульовано дисертантом, мають як науково-теоретичне, так і практичне значення:
    – у науково-дослідній сфері – матеріали дослідження можуть стати основою для подальшого розроблення теоретичних питань діяльності органів державного управління;
    – у законодавчому процесі – у дослідженні сформульовано низку пропозицій та рекомендацій, які можуть бути використані при підготовці адміністративно-правових актів у частині вдосконалення правового регулювання системи органів виконавчої влади;
    – у правозастосовній діяльності – результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності державних органів під час їх взаємодії з виконання завдань та функцій держави;
    – у навчальному процесі при викладанні курсу «Адміністративне право України», «Державне управління».
    Особистий внесок здобувача. Робота виконана здобувачем особисто, з використанням наукового матеріалу в межах та на умовах, визначених ВАК України, а загальні теоретичні положення і висновки, рекомендації та пропозиції, які виносяться на захист, одержані здобувачем самостійно.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені у виступі на Науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 60-річчю з дня прийняття Загальної декларації прав людини 1948 року в березні 2009 року в НУБіП України. Також матеріали доповідались на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми юридичної науки очима молодих вчених» 25 лютого 2011 року в Донецькому юридичному інституті ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка.
    Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано у 3 статтях, включених до переліку наукових фахових видань, затвердженого ВАК України, та 2 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
    Структура та обсяг дисертації. Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують дев’ять підрозділів, висновків, списку використаної літератури (233 найменування). Повний обсяг дисертації 232 сторінки, з яких обсяг основного тексту роботи 206 сторінок.
  • bibliography:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання системної розробки теоретичних засад та практичної реалізації адміністративно-правового регулювання взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами. Отримані в процесі дослідження результати дали можливість сформулювати такі висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
    1. Наведено основні риси, які визначають Державну службу з карантину рослин України як особливий, спеціально створений орган – орган виконавчої влади (державного управління). До їх числа віднесено: 1) заснування державою з метою здійснення державної влади (функцій держави); 2) включення в ієрархію органів державного управління; 3) відносна автономність (підконтрольна) як частина апарату державного управління; 4) виключно правовий та підзаконний характер діяльності; 5) оформлення в організаційну та штатну структури органу; 6) наявність мети діяльності; 7) функціональна спеціалізація органу у сфері державного управління; 8) наявність власної компетенції;9) наявність специфічних форм та засобів діяльності; 10) державні джерела фінансування; 11) наділення правом видавати регулюючі нормативні акти; 12) власна атрибутика.
    2. Удосконалено погляд на структуру та зміст правового статусу органу державного управління, який виступає якзмістовна статус-модель, що включає три взаємопов’язані блоки: нормативно-цільовий (цілі, завдання та функції), структурно-організаційний (розташування органу в системі інших державних органів, порядок створення, підпорядкованості, діяльності, управління і символи органу) та функціональний (компетенція державного органу).
    3. Акцентовано на характер діяльності органів виконавчої влади по здійсненню завдань з управління суспільством та державою (державне управління) за сучасних умова розбудови України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави певним чином змінює свій характер, що пов’язується із необхідністю пристосування діяльності органів виконавчої влади до об’єктивних закономірностей розвитку суспільства. Тому ми вважаємо, що доцільно вести мову про те, що діяльність Державної служби з карантину рослин як органу державного управління повинна характеризуватися як взаємодія з об’єктом управління. Вважаємо, що такий підхід більшою мірою відповідає сучасній концепції адміністративних послуг.
    4. Доведено, що зміст правового забезпечення діяльності Державної служби з карантину рослин відповідає чинному законодавству, яке представляє собою систему нормативно-правових актів, що має відповідні рівні, включаючи підзаконні нормативно-правові актицентрального органу виконавчої влади, яким за своїм статусом є Міністерство аграрної політики та продовольства України та відповідних правоохоронних органів; акти власне Державної служби з карантину рослин України. Виділення кожного рівня правового забезпечення відбувається з урахуванням юридичної сили нормативно-правових актів, що його формують, де кожний рівень має власне значення (визначення правового статусу; закріплення організаційно-правових засад діяльності; закріплення організаційно-функціонального аспекту діяльності тощо).
    5. Визначено систему принципів взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами, до якої включено: загально-правові принципи (законність, демократизм, гуманізм, гласність, розмежування функцій, поєднання охорони інтересів особистості й держави); спеціальні організаційні принципи (науковість, економічність, об’єктивність, дієвість, плановість, безперервність та систематичність, комплексність, доцільність, паритетність (рівності), професіоналізм і компетентність, своєчасність, активність та ініціативність, поєднання централізації і децентралізації); спеціальні функціональні принципи (принцип оптимального розподіл і використання можливостей взаємодіючих суб’єктів, оперативна маневреність,пропорційно-компетентна відповідальність за наслідки взаємодії, поінформованість суб’єктів взаємодії щодо можливостей кожної із сторін, незалежність суб’єктів взаємодії, правомочність суб’єктів та виключна юрисдикція суб’єктів взаємодії на території України, поєднання єдиноначальності і колегіальності, принцип контролю в процесі організації і реалізації взаємодії).
    6. Вказано, що взаємодія Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами має два основних напрями: внутрішній (управлінська діяльність суб’єктів організації взаємодії із упорядкування відносин усередині кожного з органів взаємодії, що має організаційно-забезпечувальний характер, а змістом її є відповідна підготовка та забезпечення майбутньої взаємодії) та зовнішній (управлінську діяльність суб’єктів організації взаємодії по впорядкуванню відносин, що виникли між органами різної компетенції під час їх взаємодії, яка має організаційно-виконавчий характер, а змістом її є забезпечення реалізації повноважень цих органів по взаємодії).
    7. Доведено, що процес взаємодії та її організації є динамічними явищами, що розвиваються, а їх розвиток має циклічний характер і відбувається по спіралі. В такому разі завершення певного циклу взаємодії обумовлює перехід її на наступний рівень розвитку, що базується на оцінці та врахуванні результатів попереднього циклу. Такий підхід забезпечує накопичення кількісних змін, що згідно закону переходу кількісних змін в якісні, повинно призвести до істотного удосконалення як змісту правозастосовної (взаємодії), так і управлінської (організації взаємодії) діяльності.
    8. Уточнено понятійний апарат за рахунок визначення наступних понять:
    - правовий статус Державної служби з карантину рослин України, який виступає видовим поняттям відносно загального родового поняття «правовий статус органу державного управління». Під ним пропонується розуміти закріплену нормами адміністративного права систему юридично-значущих рис Державної служби з карантину рослин України, що характеризує її як суб’єкта державно-владних повноважень, реалізація яких забезпечує виконання покладених на цей орган завдань і функцій державного управління у сфері карантину рослин;
    - адміністративно-правові відносини за участю Державної служби з карантину рослин України. Під цим правовим явищем пропонується розуміти урегульовані адміністративно-правовими нормами суспільні відносини, що складаються під час реалізаціїДержавною службою карантину рослин України функцій державного управління у сфері карантину рослин, в яких ця служба виступає носієм державно-владних повноважень, забезпечуючи захист та реалізацію приватних та публічних прав і законних інтересів;
    - взаємодія Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами, під яким пропонуємо розуміти засновану на нормах чинного законодавства спільну взаємно узгоджену діяльність вказаної служби з правоохоронними органами, метою якої є забезпечення виконання відповідних завдань цих органів;
    - принципи взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами, під яким пропонуємо розуміти основоположні засади, що відображають об’єктивні закономірності спільної узгодженої діяльності цих органів, закріплені в нормативних актах та покладені в основу організації та здійснення механізму взаємодії;
    - організація взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами, під яким пропонуємо розуміти засновану на нормах чинного законодавства сукупність дій, спрямованих на створення належних умов та введення оптимальних способів реалізації спільної взаємно узгодженої діяльності Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами, де метою цих дій є забезпечення якості, ефективності та дієвості здійснення взаємодії;
    - правове забезпечення взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами, під яким пропонуємо розуміти – здійснюване з боку держави на ґрунті принципів права формальне закріплення системи взаємоузгоджених правових норм з метою упорядкування (регулювання) відносин, які виникають під час взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами, що забезпечує ефективність та результативність виконання відповідних завдань цих органів з боку їх посадових осіб;
    - ефективність взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами, під якою пропонуємо розуміти показник, отриманий під час оцінювання результатів взаємодії з позиції ступеня досягнення її мети та витрачених при цьому ресурсів, що може бути покладений в основу рішення про подальше вдосконалення взаємодії;
    - оцінювання ефективності взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами розумється як встановлення системи показників (критеріїв), що охоплює всі етапи взаємодії і забезпечує керуючого суб’єкта необхідною інформацією про ступінь досягнення мети взаємодії та витрачених при цьому ресурсів, результати якого можуть бути покладені в основу рішення про подальше вдосконалення взаємодії;
    - уточнено поняття «взаємодія», під якою пропонується розуміти засновану на чинному законодавстві спільну узгоджену діяльність відповідних державних органів та їх посадових осіб;
    - уточнено зміст поняття «компетенція» за рахунок обмеження його об’єктивно притаманними елементами: владними повноваженнями (правами і обов'язками державного органу) та предметом відання (обсяг діяльності), який визначає межі реалізації повноважень у сфері державного управління.
    9. Визначено особливості Державної служби з карантину рослин як суб'єкта взаємодії, до яких підставно віднести такі: взаємодія відбувається лише на підставі норм чинного законодавства; здійснюється у формі спільної узгодженої діяльності; переважно здійснюється із правоохоронними органами; спрямована на виконання як загальних завдань цього органу, так і забезпечення виконання завдань державного управління в цілому.
    10. Виявлено основні типові недоліки правового регулювання державного управління, до яких належать: неповнота визначення правового становища органів, їх підпорядкованість та підконтрольність вищим за рангом органам державної влади; невизначеність правових принципів діяльності органів взаємодії; нечіткість закріплення основних функцій органів, зокрема дублювання окремих управлінських функцій як на рівні органів виконавчої влади, так і їх структурних підрозділів та окремих посад державних службовців; суперечність положень окремих нормативно-правових актів (неузгодженість правових норм), зокрема невідповідність підзаконних актів законам; високий ступінь загальності актів та відсутність чітких механізмів реалізації їх положень, недостатньо нечітке формулювання норм; неврегульованість юрисдикційних повноважень, обов’язків та відповідальності посадових осіб відповідних органів; нестабільність законодавства, у тому числі незбалансованість повноважень між органами влади; невідповідність вимогам відповідних конвенцій та угод, до яких приєдналася Україна.
    12. Виділено типові форми взаємодії між органами виконавчої влади, до них належать такі: 1) проведення спільних засідань та оперативних нарад; 2) обмін оперативною та іншою інформацією; 3)створення спільних робочих груп для підготовки законопроектів, пропозицій та змін і доповнень законодавства у відповідній сфері управління та подання їх до центральних органів державної; 4) проведення спільних операцій з перевірки результатів діяльності суб’єктів господарювання; 5) впровадження і використання єдиних банків даних; 6) спільна розробка та планування заходів; 7) взаємне використання можливостей підготовки кадрів; 8) проведення спільних семінарів, конференцій; 9) видання методичних рекомендацій; 10) обмін досвідом роботи; організація спільних наукових досліджень; 11) підписання та реалізація договорів щодо надання допомоги та здійснення спільної діяльності; 12) взаємне надання матеріально-технічної та консультативної допомоги; 13) підготовка та прийняття спільних відомчих нормативних актів (інструкцій, настанов, інформаційних листів тощо); 14) проведення роз’яснювальної роботи з актуальних питань державного управління; 15) підготовка спільних аналітичних оглядів, узагальнень практики діяльності; 16) міжнародне співробітництво між державними органами України та відповідними органами зарубіжних країн; 17) узгодження правил оформлення матеріалів про результати взаємодії; 18) підготовка і внесення до органів влади й управління спільних пропозицій з питань, що складають предмет відання органу.
    12. Виділена замкнена система напрямів організації взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними: 1) аналітична робота; 2) прогнозування; 3) планування роботи; 4) інструктування; 5) діловодство; 6) забезпечення взаємодії (правове, організаційне, кадрове, психологічне, матеріальне, методичне, технічне, фінансове, інформаційне); 7) безпосередня організація взаємодії та її координація під час реалізації; 8) контроль та нагляд за здійсненням взаємодії; 9) коригування взаємодії; 10) оцінюваннярезультату від взаємодії, заходи з його вдосконалення (аналітична робота).
    13. Опрацьовано загальні критерії оцінювання ефективності взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами. Так, до їх числаналежать: законність; результативність; своєчасність; наукова обґрунтованість; прозорість; позитивна оцінка оточення; дотримання прав інших суб’єктів; професійність; забезпеченість; економічність; політична неупередженість; ефективність; підконтрольність.
    14. З метою більш чіткого визначення того, як Державна служба з карантину рослин включена в ієрархію органів державного управління, пропонуємо внести відповідні зміни до п. 1 Положення про Державну службу з карантину рослин України, виклавши його в такій редакції: «1. Державна служба з карантину рослин України є урядовим органом державного управління, що функціонує у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики та підпорядковується йому і відповідно до Закону України "Про карантин рослин" здійснює державне управління у сфері карантину рослин».
    15. Виходячи з аналізу наказів Мінагрополітики України «Про затвердження Положення про Державну службу з карантину рослин України» вiд 08.05.2007 р. № 310 та наказу «Про затвердження Положення про Головну державну інспекцію з карантину рослин України» від 18 січня 2006 р. № 35/11909 пропонуємо: доповнити наказ Мінагрополітики України вiд 08.05.2007 р. № 310 внести зміни до його п. 10 та викласти його у такому формулюванні: 10. Державну службу з карантину рослин України очолює її Голова, який одночасно є Головним державним інспектором з карантину рослин України – керівником Головної державної інспекції з карантину рослин України, який призначається і звільняється з посади спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
    16. Доведено необхідність розробки окремого нормативно-правового акту – «Положення про організацію взаємодії органів виконавчої влади у сфері карантину рослин». Основними структурними блоками цього акту повинні бути: визначення поняття, мети та завдань взаємодії органів виконавчої влади в цій сфері; перелік суб’єктів взаємодії та їх повноваження; правові та організаційні основи взаємодії; види та форми взаємодії; питання організації та здійснення взаємодії за напрямами; контроль та оцінювання взаємодії; форми та види забезпечення здійснення взаємодії; питання науково-методичного характеру. Таке вирішення питання про правове забезпечення взаємодії Державної служби з карантину рослин з правоохоронними органами не тільки закладе надійну нормативну основу для її організації та забезпечить усунення існуючих недоліків в правовому регулювання цієї діяльності, такий комплексний підхід до правового оформлення цієї діяльності, котра носить міжвідомчий характер, сприятиме забезпеченню здійснення її як цілісного, єдиного за метою комплексу діяльності, що спрямована на виконання завдань та досягнення мети діяльності цих органів.




    Список використаних джерел:
    1. Авер’янов В.Б. Питання адміністративної реформи у змісті загальної концепції державно-правової реформи / В.Б. Авер’янов // Державно-правова реформа в Україні: матеріали наук.-практ. конференції. – К.: Інститут законодавства ВРУ, 1997. – С. 193–196.
    2. Авер’янов В.Б. Ще раз про зміст і співвідношення понять «державне управління» і «виконавча влада»: полемічні нотатки / В.Б. Авер’янов // Право України. – 2004. – № 5. – С. 113–115.
    3. Административное право / под ред. Л.Л. Попова. – М.: Юристъ, 2002. – 699 с.
    4. Административное право России : учеб. Часть 1. Государственное управление и административное право / под ред. А.П. Коренева. – М. : Московская академия МВД России ; Щит, 2002. – 306 с.
    5. Административное право Российской Федерации : учеб. для студ. сред. проф. учеб. заведений / [Насонов В.Я., Коньшин В.А., Петров К.С., Редкоус В.М.]. – М. : Издательский центр «Академия», 2003. – 208 с.
    6. Административное право Украины [Текст]: учеб. / под общ. ред. С.В. Кивалова. – X. : Одиссей, 2004. – 880 с.
    7. Адміністративне право України [Підручник для юрид. вузів і фак. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін.]; за ред. Ю.П. Битяка. – Харків : Право, 2000. – 520 с.
    8. Адміністративне право України: підручник/ Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін.; за ред. Ю.П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 с
    9. Адміністративне право. Академічний курс [Текст]; підруч.: у 2 т.: Т. 1. Загальна частина / ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К. : Юридична думка, 2004. – 584 с.
    10. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / С.С. Алексеев. – М. : Изд-во «Юридическая література», 1966. – 188 с.
    11. Алексеев С.С. Общая теория права. В двух томах Т. II / С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит. 1982. – 360 с.
    12. Алексеев С.С. Структура советского права/ С.С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1975. – 264 с.
    13. Арістова І.В. Система державного управління в Україні: концептуальні та правові засади / Арістова І.В., Сергєєв А.В., Сергєєва Л.М. // Актуальні проблеми державного управління. – 2008. – № 2. – С. 3–11.
    14. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления : кvpc лекций / Г.В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
    15. Бабінова О.О. Взаємодія органів державного управління і місцевого самоврядування з громадськістю: теоретико-методологічний аспект: автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр. : 25.00.01 / О.О. Бабінова; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2006. – 20 с.
    16. Балдич Н.І. Державна політика фінансового вирівнювання місцевих бюджетів : автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 / Н.І. Балдич; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2005. – 20 с.
    17. Бандурка О. О. Управліннядержавною податковою службою в Україні: організаційно-правові аспекти : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / О.О. Бандурка. – К., 2007. – 19 с.
    18. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України : підручник / О.М. Бандурка. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
    19. Басовский Л.Е. Менеджмент : учеб пособие / Л.Е. Басовский. – М. : ИНФРА-М, 2000. – 216 с.
    20. Бахрах Д.Н. Административное право : учеб. для вузов / Д.Н. Бахрах. – М.: Издательство ВЕК, 1999. – 368 с.
    21. Бахрах Д.Н. Административное право России : учеб. / Бахрах Д.Н., Хазанов С.Д., Демин А.В. – М. : Норма ; Инфра-М, 2002. – 623 с.
    22. Біленчук П.Д. Криміналістика (криміналістична техніка): курс лекцій / [П.Д. Біленчук, А.П. Гель, М.В. Салтевський, Г.С. Семаков]. – К.: МАУП, 2001. – 216 с. – Бібліогр.: с. 211–212.
    23. Біленчук П.Д. Філософія права / Біленчук П.Д., Гвоздецький В.Д., Сливка С.С. – К.: Атіка, 1999. – 208 с.
    24. Білоус В.Т. Координація управління правоохоронними органами України по боротьбі з економічною злочинністю (адміністративно-правовий аспект): автореф. дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.07 / В.Т. Білоус; Нац. ун-т внутр. справ України. – Х., 2004. – 38 с.
    25. Бобкова А.Г. Правове забезпечення рекреаційної діяльності : автореф. дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.04; 12.00.06 / А.Г. Бобкова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2001. – 34 с.
    26. Бортняк Ф.В. Форми та методи діяльності державної виконавчої служби: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00. / Ф.В. Бортняк; Київ. нац. ун-т внутр. справ. – К., 2008. – 16 с.
    27. Борщ Г.А. Організація діяльності органів місцевого самоврядування в сфері надання послуг зв’язку: автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр.: 25.00.04 / Г.А. Борщ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2005. – 20 с.
    28. Борщук Є.М. Концепція стійкого розвитку і проблеми переходу на еколого-економічну модель господарювання / Є.М. Борщук // Науковий вісник УкрДЛТУ : Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. – Львів : УкрДЛТУ. – 2005. – Вип. 15.6. – С. 160–165 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/15_6/160_Borszczuk_15_6.pdf
    29. Браніцький О.М. Правове становище спеціалістів сільського господарства: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06 / О.М. Браніцький; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Х., 2006. – 20 с.
    30. Василенко И.А. Административно-государственное управление в странах Запада: США, Великобритания, Франция, Германия : учеб. пособие. – 2-еизд., перераб. и доп. – М.: Издательская корпорация «Логос», 2001. – 200 с.
    31. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2002. – 1440 с.
    32. Возна Т.І. Діяльність правоохоронних органів і неурядових організацій та їх взаємодія щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Т.І. Возна; Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2003. – 19 с.
    33. Волинка К.Г. Теорія держави і права: навч. посіб. – К.: МАУП, 2003. – 240 с. – Бібліогр.: с. 229–232.
    34. Волобуєва О.О. Взаємодія слідчого з фахівцями під час збору інформації про особу, що скоїла злочин: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / О.О. Волобуєва; Київ. нац. ун-т внутр. справ. – К., 2006. – 20 с.
    35. Габричидзе Б.Н. Конституционный статус органов Советского государства / Б.Н. Габричидзе. – М., 1982.
    36. Габричидзе Б.Н. Административное право Российской Федерации: учеб. / Габричидзе Б.Н., Чернявский А.Г., Кузнецов С.М. – М.: Дело и Сервис, 2001. – 624 с.
    37. Гаруст Ю.В. Правове забезпечення контрольної діяльності податкових органів України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Ю.В. Гаруст; Нац. ун-т держ. податк. служби України. – Ірпінь, 2008. – 20 с.
    38. Горбунова О.Ю. Правовий статус працівників ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / О.Ю. Горбунова. – К., 2009. – 18 с.
    39. Грабельников В.А. Організація охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / В.А. Грабельников; Нац. аграр. ун-т. – К., 2007. – 19 с.
    40. Гречанюк С.К. Організаційно-правові засади взаємодії кримінально-виконавчих установ з державними органами та недержавними організаціями: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / С.К. Гречанюк; Нац. акад. держ. податк. служби України. – Ірпінь, 2006. – 20 с.
    41. Гусаров С.М. Адміністративно-правові засади управлінської діяльності державної автомобільної інспекції України щодо забезпечення безпеки дорожнього руху: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / С.М. Гусаров; Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2002. – 19 с.
    42. Давиденко Л.М. Взаємозв’язок та взаємодія досудового (попереднього) слідства та оперативно-розшукової діяльності (ОРД) у сфері боротьби зі злочинністю / Л.М. Давиденко, М.Л. Давиденко // Вісник Харківського національного університету : зб. наук. праць. – Х., 2009. – № 841. – С. 164–167.
    43. Державне управління: навч. посіб. / [Мельник А.Ф., ОболенськийО.Ю., ВасінаА.Ю., ГордієнкоЛ.Ю.] ; за ред. А.Ф. Мельник. – К.: Знання-Прес, 2003. –343 с.
    44. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В.Б.Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
    45. Державне управління: теорія і практика / за заг. ред. докт. юрид. наук, проф. В.Б. Авер’янова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
    46. Доценко О.С. Організація управління міліцією громадської безпеки в сучасних умовах: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / О.С. Доценко; Національна академія держ. податкової служби України. – Ірпінь, 2003. – 19 с.
    47. Дробязко І.М. Маркетингова спрямованість діяльності органів місцевого самоврядування: автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр.: 25.00.04 / І.М. Дробязко; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. Харк. регіон. ін-т держ. упр. – Х., 2008. – 20 с.
    48. Дудник Л.М. Адміністративно-правове забезпечення діяльності податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Л.М. Дудник; Нац. ун-т держ. податк. служби України. – Ірпінь, 2008. – 20 с.
    49. Дяченко В.І. Ефективність дії норм міжнародного гуманітарного права в їх еволюційному розвитку: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.11 / В.І. Дяченко; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2003. – 16 с.
    50. Єрмолін В.П. Конституційні засади виконавчої влади в Україні (проблеми теорії і практики): автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / В.П. Єрмолін; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2003. – 17 с.
    51. Єсімов С.С. Організація діяльності патрульної служби на залізничному транспорті (адміністративно-правові засади): автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / С.С. Єсімов; Нац. аграр. ун-т. – К., 2008. – 19 с.
    52. Заброда Д.Г. Взаємодія суб’єктів боротьби з корупцією (адміністративно-правовий аспект): автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Д.Г. Заброда; Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2005. – 20 с.
    53. Загальна теорія держави і права : навч. посіб. / [Колодій А.М., Копєйчиков В.В., Лисенков С.Л. та ін.] ; за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 320 с.
    54. Загальна теорія держави та права / за ред. М.В. Цвіка, В.Д.Ткаченка, О.В. Петришина. – Х. : Право, 2002. – 432 с.
    55. Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду / А.П. Заєць. – К. : Парламентське вид-во, 1999. – 248 с.
    56. Засунько С.С. Адміністративно-правове регулювання у сфері забезпечення техногенної безпеки в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / С.С. Засунько; Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2006. – 20 с.
    57. Ивакин А.А. Общая характеристика содержания административно-правового статуса общественных объединений /А.А. Ивакин// Современное право. – 2006. – № 12. – С. 57–60.
    58. Іншин М.І. Проблеми правового регулювання праці державних службовців України: автореф. дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.05 / М.І. Іншин; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2005. – 39 с.
    59. Каткова Т.Г. Діяльність ОВС України з питань захисту культурної спадщини: адміністративно-правові аспекти: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Т.Г. Каткова; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2008. – 20 с.
    60. Керимов Д.А. Философские проблемы права / Д.А. Керимов. – М.: Мысль, 1972. – 470 с.
    61. Кикоть П.В. Міністерства в системі органів виконавчої влади України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / П.В. Кикоть; НАН України; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2002. – 16 с.
    62. Кичун В.І Конституційно-правові основи взаємовідносин вищих органів влади України і Автономної Республіки Крим: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / В.І. Кичун; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Х., 2001. – 20 с.
    63. Ківалов С.В. Адміністративне право України: навч.-метод.посіб./ С.В. Ківалов, Л.Р.Біла. – 2-ге вид., перероб. і доповн. – Одеса: Юридична література, 2002. – 312 с.
    64. Кісель А.М. Правові основи контрольної діяльності юридичної служби Державного комітету у справах охорони державного кордону України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 20.02.03 / А.М. Кісель; Нац. акад. прикордон. військ України ім. Б.Хмельницького. – Хмельницький, 2000. – 18 с.
    65. Клюшниченко Є.Є. Нормативно-правове регулювання містобудівної діяльності / Є.Є. Клюшниченко // Містобудування та терит. планув. – 2005. – Вип. 20. – С. 113–119.
    66. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: навч. посіб./ Є.Г. Коваленко. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 576 с.
    67. Коваль Л.В. Адміністративне право/ Л.В. Коваль.– К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
    68. Ковальов В.В. Взаємодія слідчого з працівниками експертної служби МВС України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / В.В. Ковальов; Київ. нац. ун-т внутр. справ. – К., 2008. – 20 с.
    69. Козлов Ю.М. Советское административное право / Ю.М. Козлов. – М. : Знание, 1984. – 208 с.
    70. Колодій А.М. Державне будівництво і місцеве самоврядування: навч. посіб. / А.М. Колодій, А.Ю. Олійник. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 304 с.
    71. Колпаков В.К. Адміністративне право України: підруч. / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
    72. Колпаков В.К. Адміністративне право України: підруч./ В.К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
    73. Комаров В.А. Діяльність центрів зв’язків з громадськістю органів внутрішніх справ України щодо зміцнення правопорядку та профілактики правопорушень: організаційно-правові питання: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / В.А. Комаров; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2006. – 20 с.
    74. Комаров С.А. Общая теория государства и права / С.А. Комаров. – М.: Юрайт, 1998. – 416 с.
    75. Конопльов В.В. Організаційно-правовий механізм підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ: автореф. дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.07 / В.В. Конопльов; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2006. – 32 с.
    76. Конституція України:[Текст]: офіц. текст: [прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р.: станом на 1 січня 2006 р.]. – К. : Мін-во Юстиції України, 2006. – 124 с.
    77. Коренев А.П. Административное право России :учеб. : в 3-х ч. Часть I. / А.П. Коренев. – M. : МЮИ МВД России ; Изд-во «Щит-М», 1999. – 280 с.
    78. Корнуков В.М. Конституционные основы положения личности в уголовном судопроизводстве / В.М. Корнуков. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1987. – 178 с.
    79. Корнякова Т.В. Прокуратура і органи позавідомчого контролю: нагляд і взаємодія: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.10 / Т.В. Корнякова; Одес. нац. юрид. акад. – Одеса, 2004. – 20 с.
    80. Котюк В.О. Основи держави і права :навч.посіб. / В.О. Котюк. – 3-тє вид., доповн. і перероб. – К.: Атіка, 2001.– 432 с.
    81. Котюк В.О. Теория права: курс лекций / В.О. Котюк. – К.: Вентури, 1996. – 208 с.
    82. Кропачев Н.М. Уголовно-правовое регулирование. Механизм и система / Н.М. Кропачев. – СПб : Санкт-Петербургский государственный университет, 1999. – 262 с.
    83. Крусян А.Р. Взаємодія місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / А.Р. Крусян; Одес. держ. юрид. акад. – Одеса, 1999. – 19 с.
    84. Кузьменко О.В. Адміністративний процес у парадигмі права: автореф. дис. … докт. юрид. наук : 12.00.07 / О.В. Кузьменко. – К.: Київськ. нац. ун-т внутр. справ, 2006. – 33 с.
    85. Куйбіда Р.О. Організація і розвиток сучасної судової системи України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Р.О. Куйбіда; Акад. адвокатури України. – К., 2006. – 21 с.
    86. Курзова В.В. Еколого-правове регулювання карантину рослин : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.06 / В.В. Курзова. – К., 2009. – 20 с.
    87. Кутафин О.В. Компетенция местных Советов / О.В. Кутафин, К.Ф. Шеремет. – М., 1986. – С. 22–31.
    88. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления / Б.М. Лазарев. – М., 1972. – С. 52–71, 101–102;
    89. Лебідь Н.В. Адміністративно-правовий статус державних інспекцій в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Н.В. Лебідь; Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2004. – 20 с.
    90. Левченко К.Б. Проблеми кадрового забезпечення процесів формування ґендерної політики в Україні / К.Б. Левченко // Право і безпека. – 2004. – № 1. – С. 108–112.
    91. Литвиненко І.Л. Діяльність органів місцевого самоврядування по забезпеченню конституційних прав та свобод людини і громадянина: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00. 02 / І.Л. Литвиненко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2003. – 20 с.
    92. Лихова С.Я. Злочини у сфері реалізації громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина (розділ V особливої частини КК України): моногр. / С.Я. Лихова. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – 573 с.
    93. Лобовньов К.Д. Проблеми реформування системи влади на місцевому рівні / Лобовньов К.Д. // Адміністративне реформування територіальних органів влади : матеріали наук.-практ.конф., 11 верес. 2002 р. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2008. – С. 20–24.
    94. Логінов О.В. Адміністративно-правове забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / О.В. Логінов; Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2005. – 20 с.
    95. Лошинська О.М. Формування механізму державної підтримки інноваційної діяльності малого підприємництва: автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 / О.М. Лошинська; Донец. держ. ун-т упр. – Донецьк, 2006. – 20 с.
    96. Лукаш С.С. Нормативно-правове забезпечення ефективності управлінської діяльності ОВС України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / С.С. Лукаш; Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2002. – 19 с.
    97. Лунев А.Е. Теоретические проблемы государственного управления / Лунев А.Е. – М. : Наука, 1974. – 247 с.
    98. Мазак А.В. Управління освітньою галуззю в умовах становлення громадянського суспільства в Україні: регіональний аспект: автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 / А.В. Мазак; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2005. – 20 с.
    99. Малеин Н.С. Правовые принципы, нормы и судебная практика / Н.С. Малеин // Государство и право. – 1996. – № 6. – С. 12–19.
    100. Малиновський В.Я. Державне управління: навч. посіб. / В.Я. Малиновський. – Луцьк: Ред.-вид. відд. «Вежа» Вол. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. – 558 с.
    101. Матюхіна Н.П. Управління персоналом органів внутрішніх справ України (Теоретичні та прикладні аспекти): моногр. / Н.П. Матюхіна ;за заг. ред. докт. юрид. наук, проф. О.М. Бандурки. – Х. : Вид-во Ун-ту внутр. справ, 1999. – 287 с.
    102. Мельник Р.С. Забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Р.С. Мельник. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2002. – 19 с.
    103. Мельник Ю.В. Правове регулювання діяльності місцевих органів виконавчої влади: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Ю.В. Мельник; Київ. нац. екон. ун-т ім. В.Гетьмана. – К., 2006. – 18 с.
    104. Микитенко Л.А. Адміністративно-правове регулювання рекламної діяльності в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Л.А. Микитенко; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. – К., 2008. – 22 с.
    105. Мичко М.І. Проблеми функцій і організаційного устрою прокуратури України: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.10 / М.І. Мичко; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Х., 2002. – 38 с.
    106. Мірошниченко С.С. Головні напрямки діяльності органів прокуратури України з попередження організованої злочинності: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / С.С. Мірошниченко; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Х., 2007. – 21 с.
    107. Моршнєв Є. Проблеми правового забезпечення відносин у сфері виконавчої та розпорядчої діяльності органів виконавчої влади /Є. Моршнєв, В. Грабовський В. // Життя і право. – 2004. – № 3. – С. 32–35.
    108. Мотренко Т.В. Зміни у правовому регулюванні державної служби – основа для її системної трансформації / Т.В. Мотренко // Університетські наукові записки. – 2005. – № 1–2 (13–14). – С. 289–295.
    109. Назар Ю.С. Взаємодія територіальних органів внутрішніх справ із місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у профілактиці адміністративних правопорушень: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Ю.С. Назар; Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Л., 2007. – 20 с.
    110. Настюк В.Я. Адміністративно-правові проблеми законодавчого регулювання митної справи в Україні: автореф. дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.07 / В.Я. Настюк; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Х., 2005. – 36 с.
    111. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства :учеб. для юридических вузов и факультетов / В.С. Нерсесянц. – М.: Издательская группа НОРМА–ИНФРА • М, 1999. – 552 с.
    112. Нижник Н. До проблеми ефективності державного управління в Україні / Н. Нижник // Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід :зб. наук. праць. – К.: Вид-во УАДУ. – 2000 – С. 6–11.
    113. Нижник Н.Р. Оцінювання як основа управління людськими ресурсами у сфері державного управління / Н.Р. Нижник, Л.А. Пашко // Університетські наукові записки. – 2005. – № 1–2 (13–14). – С. 244–251.
    114. Новий тлумачний словник : у 3 т. – Т. 3 / уклад. : В. Яременко, О. Сліпушко. – К. :Атлант, 2001. – 926 с.
    115. Новіков Б.В. Основи адміністративного менеджменту: навч. посіб. / НовіковБ.В., СініокГ.Ф., Круш П.В. – К. Центр навчальної літератури, 2004. – 560 с.
    116. Общая теория права и государства: учеб. / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – 520с.
    117. Общая теория права: учеб. для юрид. вузов / [ДмитриевЮ.А., КазьминИ.Ф., Лазарев В.В. и др.] ; под общ. ред. А.С. Пиголкина. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1996. – 384 с.
    118. Овсянко Д. М. Администрат
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины


THE LAST ARTICLES AND ABSTRACTS

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА