Адміністративно-правовий статус Державного агентства України з управління зоною відчуження

brief description

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ФЕДЕВИЧ ОЛЕГ МИХАЙЛОВИЧ

УДК 342.951

Адміністративно-правовий статус Державного агентства України з управління зоною відчуження

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, доцент БЕРЛАЧ Наталія Анатоліївна

КИЇВ – 2011

Зміст
Вступ……………………………………………………………………………..3
Розділ І Теоретико-правові основи діяльності Державного агентства України з управління зоною відчуження………………………………………….12
1.1 Історико-правовий аспект становлення та розвитку Державного агентства України з управління зоною відчуження ……………………………….....................12
1.2 Правова основа функціонування Державного агентства України з управління зоною відчуження ……………………………………………………..…29
1.3 Зарубіжний досвід діяльності спеціальних органів державної влади на радіаційно забруднених територіях………………………………………………..…51
Висновки до розділу І………………………………………………………....61

Розділ ІІ. Особливості адміністративно-правового статусу Державного агентства України з управління зоною відчуження.…………………………...64
2.1 Поняття і структура адміністративно-правового статусу Державного агентства України з управління зоною відчуження ……………………………..…64
2.2 Завдання та функції діяльності Державного агентства України з управління зоною відчуження ……………………………………………………….75
2.3 Організаційна структура Державного агентства України з управління зоною відчуження ………………………………………………………………..……87
Висновки до розділу ІІ……………………………...………………………..112

Розділ ІІІ Шляхи удосконалення адміністративно-правового статусу Державного агентства України з управління зоною відчуження……………117
3.1 Взаємодія Державного агентства України з управління зоною відчуження з органами державної влади ……………………………………..……117
3.2 Взаємодія Державного агентства України з управління зоною відчуження з міжнародними організаціями……………………………...…………131
3.3 Удосконалення правового забезпечення діяльності Державного агентства України з управління зоною відчуження ………………………………144
Висновки до розділу ІІІ…………………………….......................…………174

ВИСНОВКИ……………………………...………………………...…………181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……….....………………………188
ДОДАТКИ……………………………...……………...………………………203

ВСТУП

Актуальність теми. Конституція України визначає подолання наслідків Чорнобильської катастрофи обов’язком держави. Положення Основного Закону також проголошують життя і здоров’я людини найвищою соціальною цінністю, а права людини, в тому числі – на безпечне для життя і здоров’я довкілля, визначають зміст і спрямованість діяльності держави [ ].
Здійснення взятих державою обов’язків покладається на систему спеціальних органів влади, які реалізують державну політику щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Ключову роль в даній системі посідає Державне агентство України з управління зоною відчуження (утворене 09.12.2010 р. відповідно до положень Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» № 1085/2010). Даний суб’єкт владних повноважень виступає центральним органом виконавчої влади, який забезпечує подолання наслідків Чорнобильської катастрофи і, фактично, виступає первинним елементом безпосередньої реалізації відповідної державної політики.
Здійснюючи доповідь на Сесії Генеральної Асамблеї ООН, присвяченій мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи, представники України заявили, що пріоритетом національної політики у даній сфері стає реабілітація територій, що зазнали радіоактивного забруднення. За даними експертів, площа забрудненої території становить понад 600 тисяч кв. км, а кількість людей, які зазнали радіаційного впливу, – 23-24 млн. Сумарні економічні збитки України в результаті Чорнобильської катастрофи становлять близько 180 млрд. доларів США. Оскільки основним органом виконавчої влади, що здійснює свої функції на зазначених територіях виступає саме Державне агентство України з управління зоною відчуження (далі – Агентство з управління зоною відчуження), то відповідне вдосконалення його правового статусу набуває особливого значення.
Доречність ґрунтовного розгляду адміністративно-правового статусу даного суб’єкта владних повноважень викликана тим, що Агентство з управління зоною відчуження повинно забезпечувати належне регулювання широкого кола суспільних відносин. Такого комплексного та різностороннього переліку функцій не має жоден суб’єкт адміністративно-правового регулювання на рівні центральних органів виконавчої влади. Це, в свою чергу, викликає наявність значних ускладнень та проблем у процесі здійснення державної політики у сфері подолання наслідків аварії на ЧАЕС.
Здійснений розгляд нормативно-правової основи функціонування Агентства з управління зоною відчуження, а також аналіз поглядів вітчизняних та зарубіжних вчених, вивчення статистичних матеріалів дають можливість стверджувати про існування багатьох недоліків у процесі функціонування даного органу виконавчої влади. Така ситуація викликана, перш за все, недосконалим законодавчим забезпеченням та невідповідністю покладених функцій, наданих повноважень й ресурсів для їх результативного виконання.
З наведеного вище випливає, що саме покращення адміністративно-правового статусу Агентства з управління зоною відчуження дозволить здійснити якісні перетворення у процесі реалізації державної політики щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
Теоретичним підґрунтям для дослідження адміністративно-правового статусу Агентства з управління зоною відчуження стали наукові праці таких провідних вітчизняних вчених-адміністративістів, як: В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, М.І. Ануфрієв, А.В. Бабич, А.І. Берлач, Н.А. Берлач, Ю.П. Битяк, Л.P. Біла, В.Т. Білоус, В.В. Богуцький, А.Ю. Васіна, В.М. Гаращук, І.П. Голосніченко, Л.Ю. Гордієнко, О.В. Зайчук, С.В. Ківалов, О.В. Когут, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, П.В. Круш, О.В. Кузьменко, А.Ф. Мельник, Б.В. Новіков, О.Ю. Оболенський, О.І. Остапенко, З.М. Паращук, І.Й. Слубський, С.Г. Стеценко та ін.
Здійснення дисертаційного дослідження було б також неповноцінним без врахування результатів досліджень у сфері адміністративного права наступних російських науковців: А.Б. Агапов, А.П. Альохін, С.С. Бородін, С.С. Громико, Л.А. Душакова, А.А. Кармоліцький, В.А. Мельников, І.А. Полянський, Л.Л. Попов, А.П. Солдатов, Е.В. Трофімов, Н.М. Чепурнова та ін.
У той же час, на сьогодні відсутнім є ґрунтовне дослідження шляхів вдосконалення адміністративно-правового статусу Агентства з управління зоною відчуження як ключового суб’єкта реалізації державної політики щодо подолання наслідків аварії на ЧАЕС. Переважна більшість вітчизняних та зарубіжних дослідників, що розглядають проблемні питання у сфері ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (В.Г. Бар’яхтар, Н.В. Герасимова, В.А. Грабовський, А.А. Дьяченко, І.П. Кринична, О.І. Неживий, В.І. Сіряк, В.В. Солошенко), аналізують лише одиничні елементи діяльності спеціального органу державної влади на території зон відчуження та безумовного відселення, не приділяючи при цьому належної уваги комплексному аналізу його адміністративно-правового статусу та можливостям його вдосконалення.
Саме тому, важливість вирішення наведеного вище кола питань, відсутність комплексного наукового дослідження у даній сфері, потреба врегулювання значної кількості правових колізій у спеціальних законодавчих актах, а також вагоме місце державної політики щодо подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сукупності свідчить про актуальність дисертаційного дослідження та зумовило вибір теми наукової роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до п. 2 розділу ІІ Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України № 810/98 від 22.07.1998 р.; пп. 1, 4 Пріоритетних напрямків розвитку правової науки на 2011–2015 рр., затверджених Постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24.09.2010 р. №14-10; на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, затвердженої Законом України вiд 15.01.2009 р. № 886-VI; Державної програми забезпечення безпечного зберігання відпрацьованих високоактивних джерел іонізуючого випромінювання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України вiд 03.08.2006 р. № 1092 та згідно з положеннями Розділу 2 Плану проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у Національній академії внутрішніх справ на 2011 р.
Тема дисертації затверджена Вченою радою Національної академії внутрішніх справ (протокол № 4 від 10 грудня 2010 р.).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб визначити сутність та характерні особливості адміністративно-правового статусу Агентства з управління зоною відчуження, а також провести розробку та обґрунтування пропозицій щодо його вдосконалення.
Наведена мета дисертаційного дослідження передбачає потребу виконання таких основних задач:
– проаналізувати генезис розвитку адміністративно-правового статусу Агентства з управління зоною відчуження у відповідні періоди ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
– дослідити правову основу функціонування Агентства з управління зоною відчуження, визначити її особливості;
– розглянути зарубіжний досвід функціонування спеціально-уповноважених органів влади на територіях, що зазнали радіаційного забруднення, а також встановити можливості його використання в Україні;
– розкрити сутність поняття і структури адміністративно-правового статусу Агентства з управління зоною відчуження;
– здійснити характеристику завдань та функцій діяльності Агентства з управління зоною відчуження;
– дослідити процес взаємодії Агентства з управління зоною відчуження з іншими органами державної влади та міжнародними організаціями в аспекті виконання своїх функцій, а також визначити можливі заходи вдосконалення такої взаємодії;
– розробити та обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення функціонування Агентства з управління зоною відчуження.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що формуються у сфері діяльності Державного агентства України з управління зоною відчуження.
Предметом дослідження є адміністративно-правовий статус Державного агентства України з управління зоною відчуження.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить сукупність методів наукового пізнання, які дозволяють досягнути визначеної мети. При виконанні роботи здійснено системне застосування як загальних, так спеціальних методів наукового дослідження, що забезпечило комплексний розгляд поставлених завдань. Застосування загальнонаукового діалектичного методу дозволило здійснити характеристику правової основи функціонування Агентства з управління зоною відчуження, а також встановити основні напрями розвитку правового статусу даного суб’єкта владних повноважень (підрозділи 1.2, 3.1).
При написанні дисертаційної роботи також застосовувався метод порівняльно-правового дослідження, який дав змогу провести оцінку ефективності здійснення адміністративно-правового регулювання спеціальними органами на радіаційно забруднених територіях в зарубіжних країнах (підрозділ 1.3); історико-правовий метод використовувався для висвітлення процесу становлення та розвитку адміністративно-правового статусу Агентства з управління зоною відчуження (підрозділ 1.1); застосування статистичного методу дало змогу зробити відповідну оцінку спричинених Чорнобильською катастрофою збитків, а також встановити відповідні напрями активної державної політики щодо їх мінімізації (підрозділи 1.1, 1.3, 2.2, 3.3); формально-логічний метод був використаний при обґрунтуванні та формулюванні ключових понять дослідження (підрозділ 2.1, 2.2). За допомогою документального методу наукового пізнання в роботі наведені пропозиції стосовно вдосконалення правової основи функціонування Агентства з управління зоною відчуження (підрозділи 1.2, 3.1). Методи аналізу та синтезу сприяли проведенню ґрунтовної характеристики поняття та структури адміністративно-правового статусу Державного агентства України з управління зоною відчуження (підрозділ 2.1). Застосування системно-структурного методу дало змогу проаналізувати організаційну структуру Агентства з управління зоною відчуження, а також визначити взаємозв’язок між складовими елементами його адміністративно-правового статусу (підрозділи 2.1, 2.3). Методи групування та класифікації було використано у ході розгляду повноважень, завдань та функцій Агентства з управління зоною відчуження, як визначальних елементів адміністративно-правового статусу цього органу (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2). Використання методів індукції та дедукції дало змогу в процесі дослідження здійснити розгляд шляхів взаємодії Агентства з управління зоною відчуження з іншими органами державної влади та міжнародними організаціями (підрозділи 3.2, 3.3).
Емпіричну основу дисертаційної роботи складають статистичні дані таких міжнародних інституцій, як ООН, МАГАТЕ, ВООЗ. Крім того, в роботі використовувалися дані Національних доповідей про стан здійснення державної політики в сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, статистичні матеріали МНС, Державної служби статистики України, узагальнення практичної діяльності Агентства з управління зоною відчуження, довідкові видання за 1986-2011 рр., а також результати проведеного у ході дослідження анкетування 650 осіб, що проживають на територіях зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, працівників структурних підрозділів МНС, МВС щодо встановлення пріоритетних напрямів реалізації Адміністрацією зони відчуження державної політики подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертаційна робота виступає першим в сучасній науці адміністративного права комплексним дослідженням, присвяченим розгляду адміністративно-правового статусу Агентства з управління зоною відчуження та обґрунтуванню шляхів його вдосконалення. На основі проведеного дослідження автором запропоновано концептуальні висновки та пропозиції, які характеризуються науковою новизною, зокрема:
вперше:
– здійснено розробку та обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення правового забезпечення функціонування Агентства з управління зоною відчуження;
– досліджено процес взаємодії Агентства з управління зоною відчуження з іншими органами державної влади та міжнародними організаціями в аспекті виконання своїх функцій, а також визначено конкретні заходи вдосконалення такої взаємодії;
– розглянуто зарубіжний досвід функціонування спеціально-уповноважених органів влади на територіях, що зазнали радіаційного забруднення, а також встановлено можливості його використання в Україні;
удосконалено:
– теоретичні підходи щодо сутності поняття і структури адміністративно-правового статусу Агентства з управління зоною відчуження;
– положення щодо генезису формування адміністративно-правового статусу Агентства з управління зоною відчуження;
дістали подальшого розвитку:
– дослідження правової основи функціонування Агентства з управління зоною відчуження;
– адміністративно-правова характеристика завдань та функцій діяльності Агентства з управління зоною відчуження.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес та вже використані:
- у сфері правотворчості – для законодавчого вдосконалення адміністративно-правового статусу Агентства з управління зоною відчуження (Акт про впровадження у законотворчу діяльність Верховної Ради України пропозицій за результатами дисертаційного дослідження від 07.03.2011 р.);
- у сфері правозастосування – для вдосконалення організаційно-правового забезпечення процесу функціонування Агентства з управління зоною відчуження та підвищення ефективності виконання покладених на нього завдань (Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в діяльність Державного агентства України з управління зоною відчуження від 10.06.2011 р.);
- у навчальному процесі – для викладання курсів «Адміністративне право», «Фінансове право» у вищих навчальних закладах (Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у навчальний процес Національної академії внутрішніх справ від 01.07.2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Результати дисертації обговорювались на засіданнях кафедри економіко-правових дисциплін Національної академії внутрішніх справ. Основні положення, висновки і практичні рекомендації, що містяться у роботі, висвітлені у доповідях на чотирьох науково-практичних конференціях: Міжвузівській науково-практичній конференції «Правові реформи в Україні» (м. Київ, 21.10.2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасного права» (м. Херсон, 29.10.2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія забезпечення сталого розвитку правової системи України» (м. Одеса, 21-22.12.2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Реформування законодавства України: правові та організаційні аспекти» (м. Донецьк, 01.03.2011 р.).
Публікації. Основні положення та результати наукового дослідження викладено в дев’яти наукових працях, п’ять з них – статті, що опубліковані у наукових фахових виданнях з юридичних наук, а чотири – тези доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації зумовлені метою, предметом, специфікою питань, що стали об’єктом дослідження, а також встановленими вимогами до оформлення дисертаційних робіт. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що включають дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (151 найменування на 15 сторінках) і 8 додатків (на 23 сторінках). Повний обсяг дисертації становить 226 сторінок, з них основного тексту – 185 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. Сучасний адміністративно-правовий статус Державного агентства України з управління зоною відчуження є результатом реалізації державної політики стосовно ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На першому етапі названої політики перед терміново-створеною в 1986 р. Урядовою комісією СРСР з розслідування причин та ліквідації наслідків аварії були поставлені завдання щодо екстреної протидії та ліквідації негативних наслідків аварії, а також пошук причин її виникнення. Після здобуття незалежності Україною була створена Адміністрація зони відчуження, яка визначала та в межах своєї компетенції реалізовувала основні напрямки і обсяги робіт з ліквідації наслідків аварії. В 1998-2005 рр. коло завдань Адміністрації зони відчуження, як попередника Агентства з управління зоною відчуження, було значно розширено, але відповідного переліку повноважень, необхідних для їх виконання, передбачено не було.
2. Наразі до компетенції Агентства з управління зоною відчуження входить значно більше коло питань, ніж будь-коли, що, на думку дисертанта, пов’язано зі зміною державної політики щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Разом з тим, для більш ефективного виконання своїх завдань, до статусу аналізованого органу влади доцільно включити додаткові повноваження щодо контролю над діяльністю підприємств, що функціонують на підпорядкованих територіях, розширити компетенцію в сфері фінансово-правового забезпечення реалізації відповідної державної політики, а також надати додаткові повноваження організаційного характеру.
3. Агентство з управління зоною відчуження виступає центральним органом виконавчої влади, що виконує широке коло завдань, зумовлених необхідністю мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи на підпорядкованих йому територіях. Функції даного суб’єкта владних повноважень доцільно розподілити на 11 самостійних груп, а саме: правоохоронні, землевпорядні, еколого-охоронні, економічно-організаційні, нормотворчі, науково-дослідницькі, статистично-інформаційні, дозвільно-погоджувальні, поводження з радіоактивними відходами, соціально-забезпечувальні. Дисертантом обґрунтовано що, організаційна структура даного органу не відповідає переліку покладених на нього функцій.
Основними нормативними актами, що закріплюють правовий статус Агентства з управління зоною відчуження виступають Закон України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», Положення про Державне агентство України з управління зоною відчуження, затверджене Указом Президента України. Однією з найбільших перепон реалізації правового статусу Агентства є неефективний розподіл повноважень з органами місцевого самоврядування, що вимагає внесення відповідних змін до вказаних нормативних актів.
4. Ефективність здійснення адміністративно-правового регулювання в сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи за кордоном є значно вищою ніж в Україні. Це зумовлено наявністю та реалізацією низки загальнодержавних програм повернення радіаційно забруднених територій до господарського використання. Зокрема, вагомою позитивною характеристикою спеціальних органів за кордоном виступає узгодженість їх функцій та завдань, збалансованість взаємодії з органами влади місцевого рівня, наявність низки повноважень у сфері міжнародної співпраці, контрольних функцій, а також досконаліший механізм фінансово-правового забезпечення регулювання на радіаційно забруднених територіях, які планується ввести в господарське використання в 2015-2020 рр.
5. Адміністративно-правовий статус відіграє ключову роль в процесі реалізації Агентством з управління зоною відчуження державної політики у відповідній сфері, адже встановлює можливі шляхи, способи, форми, засоби, механізми та процедури реалізації наданих повноважень. На основі аналізу нормативних та науково-теоретичних джерел, представлено авторську дефініцію адміністративно-правового статусу Агентства з управління зоною відчуження як взаємопов’язаної та взаємообумовленої системи прав та обов’язків, закріплених в нормативних актах, що забезпечують даному органу влади можливість безпосередньо впливати на суспільні відносини з метою реалізації поставлених перед ним завдань. Структура адміністративно-правового статусу визначається дисертантом як співвідношення між його складовими частинами. Найбільш доцільно включати до даного інституту наступні елементи: мета; завдання; функції; повноваження; відповідальність; порядок утворення та реорганізації; становище у системі органів державної влади.
6. Завдання, функції та мета діяльності Агентства з управління зоною відчуження виступають одними з найважливіших елементів його правового статусу, адже визначають в якому напрямі і в якій формі будуть реалізовуватися надані цьому органу владні повноваження. Метою адміністративно-правового регулювання виступає досягнення такого стану суспільних відносин, за якого буде мінімізовано наслідки Чорнобильської катастрофи, перетворено об’єкт «Укриття» на екологічно безпечну систему, ефективно здійснюватиметься державне управління у сфері поводження з радіоактивними відходами на стадії їх довгострокового зберігання, а також повноцінно реалізовуватиметься державна політика у сфері управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов’язкового) відселення.
Характерною особливістю мети адміністративно-правового регулювання з боку Агентства з управління зоною відчуження виступає її комплексність. Це пояснюється широким переліком питань суспільного розвитку, які повинно вирішувати названий орган виконавчої влади. Наведений у п. 3 спеціального Положення перелік завдань повинен бути доповнений наступними складовими елементами: інформування та надання роз’яснень щодо здійснення державної політики; здійснення контрольно-наглядової функції у сфері виконання державної політики; здійснення управління об’єктами державної власності у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
7. Для належного здійснення державної політики Агентством з управління зоною відчуження у відповідних сферах суспільних відносин прийняття потребують нормативні документи, які б встановлювали основні принципи, завдання, строки та механізм здійснення державної політики в сфері управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов’язкового) відселення, а також шляхи мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС в межах всієї України на середньострокову та довгострокову перспективу. Дисертантом обгрунтована необхідність прийняття таких програмних актів: Програма подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на території зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення на 2011-2015 рр., Загальнодержавна програма подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2011-2015 рр., а також Стратегія подолання наслідків Чорнобильської катастрофи до 2060 року.
8. Найважливішим кроком у процесі вдосконалення організаційної структури Агентства з управління зоною відчуження повинно стати приведення у відповідність внутрішньої організації Агентства з переліком завдань, що на нього покладаються. В ході дослідження встановлено, що з урахуванням значної різноманітності завдань, поставлених перед цим органом влади, найбільш доречною буде застосування функціональної моделі організаційної структури. Таким чином буде повною мірою застосовуватися принцип делегування повноважень, як неодмінна умова ефективного функціонування будь-якої організації. Виходячи з результатів аналізу функціональної моделі організаційної структури, необхідним є створення окремого функціонального підрозділу для виконання кожної групи однорідних функцій. Такими групами слід вважати сфери державної політики, реалізація яких покладена на Агентства з управління зоною відчуження.
Існуюча наразі структура Агентства з управління зоною відчуження залишає без спеціальної регламентації такі сфери державної політики подолання наслідків аварії на ЧАЕС, як: реабілітації радіаційно забруднених територій; здійснення фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання на підконтрольних підприємствах, установах та організаціях. Необхідним є також існування в складі названого органу Сектору міжнародних проектів та Сектору нормотворчої діяльності та кадрів, на які б покладалися завдання щодо організації роботи з міжнародними організаціями, а також аналізу нормативної бази та підготовки пропозицій щодо її удосконалення відповідно.
9. Здійснення ефективного адміністративно-правового регулювання у сфері ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи можливе лише при взаємодії Агентства з іншими органами державної влади, зокрема: Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, а також відповідними міністерствами (особливо з МВС, МОЗ). Результати проведеного анкетування свідчать, що переважна більшість опитаних оцінюють взаємодію органів державної влади та місцевого самоврядування щодо подолання наслідків аварії на ЧАЕС вцілому негативно (66,4%), стверджуючи, що органи влади функціонують розрізнено. Лише 19,7% опитаних задоволені співпрацею органів влади, а 14,9% респондентів взагалі не відчувають впливу уповноважених органів. Отже, взаємодія суб’єктів владних повноважень повинна сприяти підвищенню результативності спільних заходів у різних сферах діяльності кожного з відповідних органів.
Серед форм співпраці слід виділити наступні: реалізація спільних проектів (наприклад щодо залучення міжнародних організацій до процесу ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, наукових досліджень і т.д.); врахування рекомендацій Агентства щодо вдосконалення спеціального законодавства; проведення спільних нарад, виїзних та розширених засідань; організація конференцій, круглих столів з тематики, присвяченої питанням, які входять до компетенції обох державно-владних суб’єктів; розроблення та виконання державних програм щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; здійснення виваженої кадрової та бюджетної політики; організація Парламентських слухань з приводу вдосконалення системи адміністративно-правового регулювання у даній сфері і т.д. Здійснення співпраці має на меті взаємне інформування, координацію та узгодження позицій щодо реалізації масштабних проектів протидії негативному впливу наслідків аварії на ЧАЕС, що за своєю сутністю виходять за межі компетенції кожного окремого органу влади і може бути реалізовано лише в ході дво- чи багатосторонньої співпраці.
10. Здійснення міжнародної співпраці України із зарубіжними державами та неурядовими організаціями в сфері ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС почалося одразу після аналізованої надзвичайної ситуації техногенного характеру. Спочатку мінімізація наслідків аварії мала прояв у заходах медичного характеру. В подальшому акцент міжнародної взаємодії дещо змістився в бік соціально-економічної підтримки. Наразі співпраця здійснюється в напрямку втілення інфраструктурних проектів. Всього за роки незалежності міжнародні організації спрямували на подолання на вирішення цих завдань від 2,3 до 3,1 млрд. дол.
Реалізація більшості міжнародних проектів має місце саме на території зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, де основним органом державної влади виступає Агентство з управління зоною відчуження. На жаль, його правовий статус не відповідає тим вимогам, що постають у процесі міжнародного співробітництва. Саме тому, одним з найбільш важливих елементів розвитку міжнародного співробітництва України щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є вдосконалення адміністративно-правового статусу Агентства з управління зоною відчуження шляхом надання йому ширшого переліку повноважень для його повноцінної участі в діяльності неурядових організацій та урядів зарубіжних країн, участі в розробці та укладенні відповідних міжнародних договорів, а також розширення його можливостей щодо контролю за здійсненням міжнародних проектів стосовно подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
11. Одним з найефективніших засобів вдосконалення адміністративно-правового статусу Агентства з управління зоною відчуження виступає внесення змін до спеціального законодавства. В роботі запропоновано та обґрунтовано необхідність внесення наступного переліку пропозицій та рекомендацій до нормативно-правових актів. Зокрема, в Законі України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано за доцільне внести зміни до таких норм: ч. 5 ст. 2; ч. 3 ст. 5; ч. 2 ст. 6; ч. 3 ст. 6; ч. 1 ст. 8; ч. 2 ст. 8; ч. 3 ст. 8; абз. 5 ч. 2 ст. 12; абз. 7 ч. 2 ст. 12; абз. 9 ч. 2 ст. 12; ч. 2 ст. 14; ст. 14; ч. 2 ст. 20; ч. 6 ст. 21.
До Положення про Державне агентство України з управління зоною відчуження пропонується внести зміни в таких нормах: п. 3, абз. 13 підпункту 6 пункту 4; п. 7.
Крім цього, в роботі запропоновано та обґрунтовано необхідність внесення змін до ряду Постанов Кабінету Міністрів України, визначивши Агентство головним розпорядником бюджетних коштів за відповідними бюджетними програмами, зокрема: Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для будівництва пускового комплексу «Вектор» та експлуатації його об’єктів України вiд 02.03.2011 № 195, Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи від 23.02.2011 № 143, Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу та ліквідації радіаційних аварій від 2.03.2011 № 196, Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки екологічно безпечного стану в зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення від 23.02.2011 № 202, Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки у безпечному стані енергоблоків та об’єкта «Укриття» Чорнобильської АЕС вiд 28.02.2011 № 234.
Список використаних джерел:

1. Конституція України вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР. / Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.1996 - 1996 р., № 30, стаття 141
2. Положення про Державне агентство України з управління зоною відчуження: затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №393/2011 // Офіційний вісник України вiд 26.04.2011 - 2011 р., № 29, стор. 88, стаття 1230, код акту 56009/2011
3. Про створення Урядової комісії з розслідування причин та ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: розпорядженням Ради Міністрів СРСР № 830 від 26 квітня 1986 року // ІПС Ліга Закон - http://search.ligazakon.ua/search/law/
4. Чорнобильська трагедія : документи і матеріали / НАН України, Інститут історії України ; упоряд. Н. П. Барановська [та ін.]; відп.ред. В. А. Смолій [та ін.]. – К.: Наук. думка, 1996. – 784 с
5. Чернобыльская катастрофа. Историография событий, социально-экономические, геохимические и медико-биологические последствия. / Под ред. В.Г. Барьяхтара. – К.: Наукова думка, 1995. – 365 с.
6. Дьяченко А.А. Опыт ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы: Монография / Под редакцией академика РАН В.Н. Михайлова. – М.: Институт стратегической стабильности Минатома Росии, 2004. – 467 с.
7. Доклад Правительственной комиссии «Причины и обстоятельства аварии 26 апреля 1986 г. на блоке №4 Чернобыльской АЭС. Действия по управлению аварией и ослаблению её последствий» (Обобщение выводов и результатов работ международных и отечественных учреждений и организаций) под рук. А. Е. Смышляева Держкоматомнагляд України. Рег. № 995Б1.
8. Офіційний сайт Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська атомна електростанція» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.chnpp.gov.ua/articles.php?lng=ua&pg=35467.doc
9. Основні дати ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року: офіційні дані Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська атомна електростанція»: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.chnpp.gov.ua/
10. Про затвердження Тимчасового положення про Державний комітет УРСР по захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: Постанова Ради Міністрів УРСР від 2 листопада 1990 р. N 333 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/card/333-90-%D0%BF.
11. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України вiд 27.02.1991 № 791а-XII // Відомості Верховної Ради УРСР вiд 16.04.1991 - 1991 р., № 16, стор. 198
12. Берлач А.І. Адміністративне право України: Навч. посіб. для дист. навч. – К.: Університет «Україна», 2004. – 472 с.
13. Про проголошення незалежності України: Акт Верховної Рада України від 24.08.1991 № 1427-XII // Відомості Верховної Ради України, 17.09.1991, № 38, ст. 502
14. Гладун З.С. Проблеми адміністративної реформи в Україні / З.С. Гладун. –Тернопіль:Тернопільська академія народного господарства. – 2001. – 18 с.
15. Питання Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.06.1992 № 327 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=327-92-%EF
16. Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.12.1996 № 1543 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1543-96-%EF
17. Питання Адміністрації зони відчуження земель, радіаційно-забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи: Постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.1991 №374 // ІПС Ліга Закон / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: – http://search.ligazakon.ua/search/law/
18. Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»: Закон України вiд 28.04.1995 № 157/95-ВР // Голос України вiд 31.05.1995
19. Про затвердження Положення про Адміністрацію зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення МНС України: Наказ МНС України вiд 04.08.1998 № 226 // Офіційний вісник України вiд 12.11.1998 - 1998 р., № 43, стор. 148, код акту 6243/1998
20. Про Положення про державний департамент - Адміністрацію зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 11.08.2000 № 1263 // Офіційний вісник України вiд 01.09.2000 - 2000 р., № 33, стор. 92, стаття 1410, код акту 16497/2000
21. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 // Офіційний вісник Президента України вiд 09.12.2010 - 2010 р., № 32, / Спеціальний випуск /, стор. 3, стаття 1026
22. Про ліквідацію урядових органів: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2011 р. N 346 // Офіційний вісник України вiд 15.04.2011 - 2011 р., № 26, стор. 22, стаття 1054, код акту 55729/2011
23. Грабовський В.А. Чорнобильська катастрофа: контроль Радіоактивного забруднення довкілля / В.А. Грабовський // Безпека життєдіяльності. – №3, 2005. – С. 32-36
24. 20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє: Національна доповідь України.– К.: Атіка, 2006.– 224 с.
25. Оптимизация международных усилий по изучению, смягчению и минимизации последствий чернобыльской катастрофы: Доклад Генерального секретаря ООН от 4. 10.2009 г. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/ha/chernobyl/a-62-467/a-62-467.doc
26. Виконавча влада і адміністративне право / Авер'янов В.Б., Андрійко О.Ф., Битяк Ю.П., – За заг. ред. В.Б. Авер'янова. – К.: Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002. – 668 с.
27. Сіряк В.І. Правове забезпечення екологічної безпеки на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.06 / В.І. Сіряк; Нац. аграр. ун-т. – К., 2008. – 19 с.
28. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. - К.: «Укр. Енцикл», 1998. – Т. 1: А - Г. – 672 с
29. Студінська С.Ю. Розвиток місцевого самоврядування в постсоціалістичних країнах // Держава та регіони : Науково-виробничий журнал / Гуманітарний університет «Запорізький інститут державного та муніципального управління». – Запоріжжя, 2006. – С. 212-216
30. Камінська Н.В. Державна політика України у сфері місцевого самоврядування: основні пріоритети та проблеми // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ : науково-теоретичний журнал / Київський національний університет внутрішніх справ. – Київ, 2009. – № 1 (62). – С. 40-51.
31. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»: Постанова Кабінету Міністрів УРСР вiд 23.07.1991 № 106а // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=106%E0-91-%EF&c=1
32. Офіційний сайт Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/content/ chornvidpovidi2010.html
33. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Київської обласної ради щодо офіційного тлумачення положення статті 9 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»: Рішення Конституційного Суду № 24-рп/2009 вiд 06.10.2009 // Офіційний вісник України вiд 02.11.2009 - 2009 р., № 82, стор. 49, стаття 2791, код акту 48233/2009
34. Про видачу посвідчень потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.02.1993 № 88-р // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=88-93-%F0
35. Офіційний сайт Кабінету Міністрів України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=25952149
36. Бірченко О. Зона відчуження / О.Бірченко, І.Кулеха // Атлантична панорама: офіційний друкований орган Міноборони України. – Київ, 2006. – № 02 (2). – С. 42-47
37. Про державний бюджет на 2007 рік: Закон України вiд 19.12.2006 № 489-V // Відомості Верховної Ради України вiд 23.02.2007 - 2007 р., № 7, / 7-8 /, стор. 188, стаття 66
38. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України вiд 28.02.1991 № 796-XII // Відомості Верховної Ради УРСР вiд 16.04.1991 - 1991 р., № 16, стаття 200
39. Підсумки реалізації чорнобильської будівельної програми: офіційні дані МНС України: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/chaes/annual_report/2007/7_R_5_121_124.pdf
40. Про державний бюджет України на 2009: Закон України вiд 26.12.2008 № 835-VI // Відомості Верховної Ради України вiд 15.05.2009 - 2009 р., № 20, / № 21-22 /, стор. 680, стаття 269
41. Про державний бюджет України на 2010 рік: Закон України вiд 27.04.2010 № 2154-VI // Відомості Верховної Ради України вiд 11.06.2010 - 2010 р., № 22, / № 22-23; № 24-25 /, стор. 668, стаття 263
42. Про державний бюджет України на 2011 рік: вiд 23.12.2010 № 2857-VI // Відомості Верховної Ради України вiд 25.02.2011 - 2011 р., № 7, / № 7-8 /, стор. 194, стаття 52
43. Малиновський А. Соціально-економічне середовище регіону радіоактивного забруднення: Економічні проблеми природокористування // Економіка України : Політико-економічний журнал / Мін. економіки України; Мін. фінансів України та НАНУ. – Київ, 2006. – № 5. – С.72-81
44. Барановська Н.П. Про деякі аспекти участі науковців НАН України у мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи // Український історичний журнал : науковий журнал / НАНУ, Ін-т історії України, Ін-т політич. і етнонаціон. досліджень. – Київ, 2009. – № 3 (486). – С. 147-156.
45. Саєнко Ю. І. Соціальні уроки Чорнобиля / Ю. І. Саєнко // Демографія та соціальна економіка. – 2006. – № 2. – С. 10–17.
46. Про Концепцію проживання населення на територіях Української РСР з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Постанова Верховної Ради УРСР вiд 27.02.1991 № 791-XII // Відомості Верховної Ради УРСР вiд 16.04.1991 - 1991 р., № 16, стаття 197
47. Рижков М.М. Екологічні проблеми як чинник міжнародної безпеки: національний контекст // Актуальні проблеми міжнародних відносин : збірник наукових праць / Київський нац. університет ім. Тараса Шевченка, Ін-т міжнародних відносин. – Київ, 2006. – Вип. 65, ч. 1. – С. 41-44.
48. О правовом режиме территорий, подвергшихся радиоактивному загрязнению в результате катастрофы на Чернобыльской АЭС: Закон Республики Беларусь от 12 ноября 1991 г. № 1227-XII // Национальный реестр правовых актов Республики Беларусь // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravo.by/webnpa/text.asp?start=1&RN=V19101227
49. Положение о Департаменте по ликвидации последствий катастрофы на Чернобыльской АЭС Министерства по чрезвычайным ситуациям Республики Беларусь: Утверждено Указом Президента Республики Беларусь 29.12.2006 № 756 // Национальный реестр правовых актов Республики Беларусь // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravo.by/WEBNPA/text.asp?RN=P30600756# %D0%97%D0%B0%D0%B3_%D0%A3%D1%82%D0%B2_3
50. Державне управління в Україні: Навчальний посібник // За заг. ред. В.Б.Авер’янова. – К.: Факт, 1999. – 432 с.
51. Офіційний сайт МНС Республіки Білорусь // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rescue01.gov.by/
52. Об утверждении Положения об Администрации зон отчуждения и отселения Министерства по чрезвычайным ситуациям Республики Беларусь: Постановление Министерства по чрезвычайным ситуациям Республики Беларусь 20.08.2007 № 71 // Национальный реестр правовых актов Республики Беларусь // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pravo.by/pdf/2007-214/2007-214%28054-070%29.pdf
53. Герасимова Н.В. Долговременные последствия Чернобыльской катастрофы и программы реабилитации в России // Материалы Чернобыльского Форума, Вена, 6 сентября 2005 г. – с. 1-5
54. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В. Б. Авер'янов (голова). – К,: Видавництво «Юридична думка», 2004.- 584 с.
55. Административное право: Учебник для вузов /Под ред. проф. Л.Л. Попова. – 2-е изд., перераб. и доп. – Москва : Юристъ, 2006. – 728с.
56. Дмитриев Ю.А., Полянский И.А., Трофимов Е.В. Административное право Российской Федерации: Учебник для юридических вузов. – М.: Система ГАРАНТ, 2008. – 425 с.
57. Административное право Украины: Учебник /Под общей ред. С. В. Кивалова.– X.: «Одиссей», 2004.– 880 с.
58. Зима О.Т. Адміністративна відповідальність юридичних осіб: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / О.Т. Зима; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Х., 2001. – 19 с.
59. Слубський І.Й. Адміністративна відповідальність юридичних осіб: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / І.Й. Слубський; Київ. нац. ун-т внутр. справ. – К., 2008. – 20 с.
60. Кодекс Российской Федерации об Административных Правонарушениях: от 30.12.2001 № 195-ФЗ // Собрание законодательства РФ. 07.01.2002. № 1 (ч. 1). ст. 1. (с послед. изм. и доп.)
61. Агапов А.Б. Постатейный комментарий к Кодексу Российской Федерации об административных правонарушениях. – М.: Статут, 2004. – 1167 с.
62. Административное право Российской Федерации. Солдатов А.П., Мельников В.А. Ростов на/Д.: Феникс, 2006. – 347 с.
63. Лазарев Б. М. Компетенция органов управления. М.: Юридическая Литература, 1972. С. 101-102.
64. Стеценко С. Г. Адміністративне право України Навчальний посібник – К.: Атіка, 2007 – 624 с
65. Про Довідник типових професійних характеристик посад державних службовців: Наказ Головдержслужби України та Мінпраці України від 01.09.1999 № 65 // ІПС Правові системи НаУ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=%76%30%30%36%35%33%35%34%2D%39%39
66. Юридична енциклопедія : В 6 томах / НАНУ, Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького; Гол.ред.Ю.С.Шемшученко. – Київ : Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана. – Т.3 : К-М. – 2001. – 792с.
67. Социология: Энциклопедия / cост. А.А. Грицанов, В.Л. Абушенко, Г.М. Евелькин, Г.Н. Соколова, О.В. Терещенко. – Минск: Книжный Дом, 2003. – 1312 с.
68. Peter Knoepfel, Corinne Larrue, Frédéric Varone and Michael Hill, Public Policy Analysis. Bristol: The Policy Press, 2007
69. Про затвердження Методики аналізу соціально-економічних і соціально-трудових відносин та прогнозування колективних трудових спорів (конфліктів): Наказ Національної служби посередництва і примирення від 27.06.2000 №50 // ІПС «Ліга Закон» Електронний ресурс [Режим доступу]: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2000_06_27/an/33/MUS453.html#33
70. Положення про Державне агентство земельних ресурсів України: затверджене Указом Президента України від 8 квітня 2011 року №445 // Офіційне інтернет-представництво Президента України // Електронний ресурс [Режим доступу]: http://www.president.gov.ua/documents/13424.html
71. Положення про Державне агентство України з туризму та курортів: затверджене Указом Президента України від 8 квітня 2011 року №444 // Офіційне інтернет-представництво Президента України / Електронний ресурс [Режим доступу] http://www.president.gov.ua/documents/13423.html
72. Яковенко С.І. Психологія людини за умов радіоекологічного лиха. – К.: «Чорнобильінтерінформ», 1996. – 173 с.
73. Кутиркін А.А. Сутність державного управління у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи // Вісник господарського судочинства / Вищий господарський суд України. – Київ, 2010. – № 2. – С. 120-128
74. Юридична енциклопедія : В 6-ти томах / НАНУ; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького; Гол. ред.: Ю.С. Шемшученко, М.П. Зяблюк, В.Я. Тацій та ін. – Київ : Украинская энциклопедия им. М.П.Бажана. – Т.5 : П-С. – 2003. – 736с.
75. Про Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки: Закон України вiд 14.03.2006 № 3522-IV // Відомості Верховної Ради України вiд 25.08.2006 - 2006 р., № 34, стор. 1232, стаття 290
76. Симонова И. Ф. Стратегические аспекты управления / И Ф. Симонова, И.М. Зазовская // Електронний ресурс [Режим доступу]: /http://kutp.gubkjn.ru/strat.html
77. Анисимов О.С. Стратегии и стратегическое мьшшение / О. С. Анисимов. – М.: Агро-Вестник, 1999. - 307 с.
78. Про схвалення Стратегії поводження з радіоактивними відходами в Україні: Розпорядження Кабінет Міністрів України вiд 19.08.2009 № 990-р // Офіційний вісник України вiд 04.09.2009 - 2009 р., № 65, стор. 25, стаття 2275, код акту 47722/2009
79. Кринична І. Інституціалізація підходів до подолання наслідків Чорнобильської катастрофи // Актуальні проблеми державного управління : збірник наукових праць / НАДУ; Дніпропетр.регіональний ін-т держ. упр.; НАДУ. – Дніпропетровськ, 2008. – Вип. 3 (33). – С. 145-152.
80. Рачинський А. Місце та роль стратегії в організації діяльності керівника органу державної влади / Рачинський А. // Вісник Львівського університету ім. Івана Франка : Збірник наукових праць / Львівський національний університет ім. Івана Франка. – Львів, 2005. – С. 43-54.
81. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 № 586-XIV // Офіційний вісник України, 21.05.1999, № 18, стор.3, код 7448/1999
82. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусол. – К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2002. – 1432 с.
83. Державне управління : підручник / А.Ф. Мельник, О.Ю. Оболенський, А.Ю. Васіна, Л.Ю. Гордієнко; За ред. А.Ф. Мельник. – Київ : Знання-Пресс, 2003. – 343с.
84. Климков В.О. Організаційна структура органів публічного управління // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ : науково-теоретичний журнал / Київський національний університет внутрішніх справ. – Київ, 2009. – № 1 (62). – С. 63-69.
85. Новіков Б. В., Сініок Г. Ф., Круш П. В. Основи адміністративного менеджменту: Навч. посіб. – К. Центр навчальної літератури», 2004. – 560 с.
86. Осколков Б. Основні екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи / Б. Осколков. – Чорнобильський центр // Електронний ресурс [Режим доступу]: http://www.chornobyl.net/ua/index.php?newsid=1181570775
87. Про основи національної безпеки України: Закон України вiд 19.06.2003 № 964-IV // Голос України вiд 22.07.2003 - № 134
88. Мескон M. Основы управления: пер. с ант. / Мескон М., Aмберт М., Хедоури Ф. - М. : Дело, 1999. – 800 с.
89. Про Положення про Міністерство соціальної політики України: Указ Президента України вiд 06.04.2011 № 389/2011 // Офіційний вісник України вiд 26.04.2011 - 2011 р., № 29, стор. 66, стаття 1227, код акту 56006/2011
90. Державна та муніципальна влада: проблеми розмежування повноважень : Матеріали круглого столу «Влада в Києві: від конфліктності до балансу повноважень», 20 берез. 2008 р. / за заг. ред. В. Є. Воротіна. – К. : НІСД, 2008. – 38 с.
91. Положення про Департамент у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи: затверджене Наказом міністра праці та соціальної політики України від 28.03.2008 № 452// ІПС Ліга Закон / Електронний ресурс [Режим доступу]: - http://search.ligazakon.ua/search/law/
92. Положення про Департамент соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: затверджено Наказом МНС від 14.08.2009 №308 // ІПС Ліга Закон - http://search.ligazakon.ua/search/law/
93. Старилов Ю. Н. Курс общего административного права. В 3 т. Т. I: История. Наука. Предмет. Нормы. Субъекты. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА– ИНФРА М), 2002. – 728 с.
94. Усаченко Л. Місцеві органи державної влади. та неурядові організації: форми та методи співпраці / Л. Усаченко, – Науковий вісник «Демократичне врядування». – 2008. –Вип. 2, С. 182-189
95. Алехин А. П. Административное право: Учебник / А. П. Алехин, А. А. Кармолицкий, Ю. М. Козлов. – М.: ИКД «Зерцало-М». 2003. – 608 с.
96. Колпаков В. К. Адміністративне право України : [підруч.] / В. К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 544 с.
97. Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України шостого скликання: Постанова Верховної Ради України від 04.12.2007 № 4-VI / Відомості Верховної Ради України від 21.12.2007 - 2007 р., № 51, стор. 2116, стаття 533
98. Про Кабінет Міністрів України: Закон України вiд 07.10.2010 № 2591-VI // Відомості Верховної Ради України вiд 04.03.2011 - 2011 р., № 9, стор. 429, стаття 58
99. Совгиря О. В. Конституційне право України: Навч. Посібник / Совгиря О. В., Шукліна Н. Г. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 632 с
100. Про Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України: Указ Президента України вiд 06.04.2011 № 402/2011 // Офіційний вісник України вiд 26.04.2011 - 2011 р., № 29, стор. 128, стаття 1236, код акту 56019/2011
101. Vіctorіa Gіll Chernobyl zone shows decline in biodiversity // Електронний ресурс [Режим доступу]: http://www.bbc.co.uk/news/science-environment-10819027
102. Про Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України: Указ Президента України від 13.04.2011 № 452/2011 // Офіційний вісник України вiд 26.04.2011 - 2011 р., № 29, стор. 255, стаття 1258, код акту 56051/2011
103. Про Положення про Міністерство закордонних справ України: Указ Президента України вiд 06.04.2011 № 381/2011 // Офіційний вісник України вiд 26.04.2011 - 2011 р., № 29, стор. 19, стаття 1220, код акту 55999/2011
104. Про затвердження Положення про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України: Указ Президента України вiд 08.04.2011 № 410/2011 // Офіційний вісник України вiд 26.04.2011 - 2011 р., № 29, стор. 178, стаття 1243, код акту 56024/2011
105. Про Положення про Міністерство культури України: : Указ Президента України вiд 06.04.2011 № 388/2011 // Офіційний вісник України вiд 26.04.2011 - 2011 р., № 29, стор. 57, стаття 1226, код акту 56005/2011
106. Неживий О. У зоні зупиненої цивілізації // Неживий О. / Пам’ятки України. – 1989. - № 4. – С. 15-18
107. Про утворення Міжвідомчої комісії з питань комплексного розв'язання чорнобильських проблем: Постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 № 440 // Офіційний вісник України, 15.05.2009, № 33, ст. 1154, стор.127
108. Про утворення Міжвідомчої комісії з комплексного розв'язання проблем Чорнобильської АЕС: Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2002 № 1926 // Офіційний вісник України, рік 2002, 03.01.2003, № 51, ст. 2327, стор.101, код 23845/2002
109. Кутиркін А. Деякі актуальні правові проблеми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи // Юридична Україна : правовий часопис / Київський регіональний центр Ак. правових наук України; СП «Юрінком Інтер». – Київ, 2010. – № 9 (93). – С. 101-105
110. Укрепление международного сотрудничества и координация усилий в деле изучения, смягчения и минимизации последствий чернобыльской катастрофы: Резолюция, принятая Генеральной Ассамблеей ООН №65/131 от 15 декабря 2010 года // Оффициальный сайт ООН [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N10/520/42/PDF/N105 2042.pdf?OpenElement
111. Зубко Д.В. Взаємодія Ради Європи та Європейського Союзу як приклад співпраці міжнародних організацій та об»єднань держав у Європі // Актуальні проблеми міжнародних відносин : збірник наукових праць / Київський нац. університет ім. Тараса Шевченка, Ін-т міжнародних відносин. – Київ, 2009. – Вип. 85, ч. 1. – С. 137-142
112. Адміністративне право України : [підруч.] / Ю. П. Битяк, В. М. Паращук, О. М. Дьяченко та ін. [за ред. Ю. П. Битяка ]. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.
113. Солошенко Н.В. Міжнародне співробітництво України в справі інформованості про аварію на Чорнобильській АЕС і подолання її наслідків // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2003. – С. 42-45
114. Солошенко В.В. Міжнародна медична допомога населенню України, яке потерпіло внаслідок Чорнобильської катастрофи // Сторінки історії : збірник наукових праць / Нац. техн. університет України «КПІ». – Київ, 2002. – Вип. 16. –