АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ОРГАНІВ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ РЕГІОНАЛЬНОГО РІВНЯ

brief description

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

МИКУЛЬЦЯ ІВАН ІВАНОВИЧ

УДК 342.951

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ОРГАНІВ
ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ РЕГІОНАЛЬНОГО РІВНЯ

Спеціальність: 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Бандурка Олександр Маркович,
доктор юридичних наук, професор,
академік Національної академії правових наук України

Харків – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….....3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОРГАНІВ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ РЕГІОНАЛЬНОГО РІВНЯ ……………………………………………………..….12

1.1. Місце та особливості органів юстиції у системі суб’єктів адміністративного права……………………………………………………………………………….…...12
1.2. Правові засади діяльності органів юстиції України регіонального рівня.…...28
1.3. Сутність та структура адміністративно-правового статусу органів юстиції України регіонального рівня ………………………………………………...…..…..44
Висновки до розділу 1………………………………………………………………...63

РОЗДІЛ 2. ЕЛЕМЕНТИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОРГАНІВ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ РЕГІОНАЛЬНОГО РІВНЯ…………….…...67

2.1. Завдання та функції органів юстиції України регіонального рівня…………...67
2.2. Організаційна структура органів юстиції України регіонального рівня ……..99
2.3. Компетенція органів юстиції України регіонального рівня……………..…...122
2.4. Юридична відповідальність посадових осіб органів юстиції України регіонального рівня…………………….……………………………………………132
Висновки до розділу 2………………………………………………………..……...147

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ РЕГІОНАЛЬНОГО РІВНЯ……………………...……..151
3.1. Зарубіжний досвід організації діяльності органів юстиції регіонального рівня та можливість його використання в Україні ……………………………………...151
3.2. Напрями удосконалення правового регулювання діяльності органів юстиції України регіонального рівня ………………………………………….……………161
Висновки до розділу 3…………………………………………………………..…...171

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….………...173

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.…………………………………..……179

ВСТУП

Актуальність теми. Одним з основних завдань вітчизняної державно-правової реформи є забезпечення процесу формування нової моделі правової системи, яка була б здатна зумовити побудову в Україні правової, соціальної, демократичної держави. Значне місце в реалізації цього завдання відводиться Міністерству юстиції України, яке є провідним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики, спрямованої на розвиток національної правової системи, створення й реалізацію правових норм, зміцнення режиму законності та безпеки, формування у населення розвиненої правової культури і правового світогляду, утвердження принципів справедливості, верховенства права, захист прав і свобод людини як найвищої соціальної цінності.
Кардинальні політичні та соціально-економічні зміни в Україні зумовили необхідність оновлення пріоритетних напрямів діяльності Міністерства юстиції України, значного розширення його повноважень, що, у свою чергу, призвело до суттєвих структурних перетворень у центральному апараті міністерства.
З покладанням на Міністерство юстиції України принципово нових завдань, визначених у Положенні про Міністерство юстиції України, що було затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №395/2011, значно розширилось коло функцій і повноважень як самого Міністерства юстиції України, так і його регіональних органів. Це вимагає з’ясування не лише місця та ролі органів юстиції в системі органів виконавчої влади, але й визначення змісту адміністративно-правового статусу органів юстиції України регіонального рівня.
Варто зазначити, що в теоретичних дослідженнях з адміністративного права як вітчизняної, так і зарубіжної науки питання адміністративно-правового статусу органів юстиції України регіонального рівня опрацьовані недостатньо. Це пояснюється тим, що увага вчених здебільшого була зосереджена на правовому статусі органів юстиції в цілому. Зокрема, проблеми правового регулювання діяльності органів юстиції розглядались такими вченими, як: М.С. Єльцов («Правовой статус территориальных органов юстиции в современной России (теоретический аспект)» – 2003 р.), Н.А. Желєзняк («Правові та організаційні форми діяльності Міністерства юстиції України у здійсненні державної правової політики (теоретичні та практичні питання)» – 2004 р.), І.В. Назаров («Правовий статус Вищої ради юстиції» – 2005 р.), Л.М. Горбунова («Підзаконні нормативно-правові акти: організаційно-правові питання забезпечення законності» – 2005 р.), О.Ю. Янчук («Організаційно-правові питання удосконалення діяльності органів виконавчої влади у контексті адміністративної реформи в Україні» – 2005 р.) та іншими.
Віддаючи належне проведеним дослідженням, які, незважаючи на внесення численних змін і доповнень до вітчизняного законодавства щодо правового регулювання правового статусу органів юстиції, треба зауважити, що значною мірою зберігає свою актуальність і наукову значущість проблема вдосконалення адміністративно-правового статусу органів юстиції регіонального рівня.
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці вітчизняних і зарубіжних фахівців з адміністративного права та процесу, теорії держави і права, конституційного права, інших галузевих правових наук, зокрема: В.Б. Авер’янова, М.І. Ануфрієва, О.П. Альохіна, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, А.С. Васильєва, В.М. Гаращука С.В. Ківалова, В.В. Ковальської, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, М.В. Корнієнка, О.В. Кузьменко, М.Н. Курка, Ю.М. Козлова, В.Я. Малиновського, І.Є. Марочкіна, В.Т. Нора, І.Ю. Онопчука, А.М. Подоляки, А.О. Селіванова, Ю.А. Тихомирова, М.М. Тищенка та ін.
Таким чином, недостатня розробленість на теоретичному рівні, наявність практичних правових питань, а також необхідність проведення комплексного дослідження адміністративно-правового статусу органів юстиції України регіонального рівня обумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано на виконання Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22 липня 1998 року № 810/98, у відповідності Указу Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VІ «Про центральні органи виконавчої влади», а також Концепції наукової діяльності Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011−2014 роки, затвердженої наказом ХНУВС від 22 квітня 2011 року № 201 та п. 19 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011−2014 роки, схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 28 грудня 2010 року.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертації полягає у встановленні особливостей адміністративно-правового статусу органів юстиції України регіонального рівня на основі положень юридичної науки, аналізу практики застосування чинного законодавства та виробленні пропозицій щодо його удосконалення.
Відповідно до мети дослідження поставлено такі задачі стосовно діяльності органів юстиції України регіонального рівня:
– визначити місце та особливості у системі суб’єктів адміністративного права;
– розглянути правові засади діяльності;
– поглибити поняття та визначити структуру адміністративно-правового статусу;
– охарактеризувати завдання та функції органів юстиції України регіонального рівня;
– визначити організаційну структуру зазначених органів;
– охарактеризувати компетенцію розгляданих органів;
– визначити особливості юридичної відповідальності посадових осіб вказаних органів;
– узагальнити зарубіжний досвід щодо організації діяльності органів юстиції регіонального рівня та можливість його використання в Україні;
– обґрунтувати конкретні пропозиції щодо удосконалення правового регулювання діяльності органів юстиції України регіонального рівня.
Об’єктом дослідження є адміністративно-правові відносини у сфері діяльності органів юстиції України регіонального рівня.
Предмет дослідження складає адміністративно-правовий статус органів юстиції України регіонального рівня.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали як загальнонаукові, так і спеціальні наукові методи пізнання. Для вирішення завдань дослідження використовувався загальнонауковий діалектичний метод. Серед конкретних наукових методів було застосовано структурно-логічний, логіко-семантичний, історико-правовий, порівняльно-правовий, класифікації та групування. Використання структурно-логічного методу дозволило визначити місце органів юстиції України регіонального рівня в системі суб’єктів адміністративного права (п. 1.1). Логіко-семантичний метод уможливив вивчення понятійного апарату, зокрема таких понять як «статус», «правовий статус», «адміністративно-правовий статус», «принципи», «функції», «компетенція», «юридична відповідальність» тощо (п.п. 1.3, 2.1, 2.3, 2.4). Використання історико-правового методу дозволило дослідити процеси становлення органів юстиції України (п. 1.1). Порівняльно-правовий метод застосовувався для визначення організаційної структури, правових засад діяльності розгляданих органів (п.п. 1.2, 2.2), а також аналізу зарубіжного досвіду організації діяльності органів юстиції регіонального рівня та вироблення шляхів удосконалення правового регулювання їхньої діяльності (п.п. 3.1, 3.2). Методи класифікації, групування використовувалися для виділення окремих елементів (завдань, функцій, повноважень) адміністративно-правового статусу органів юстиції України регіонального рівня (п.п. 1.3, 2.1, 2.3, 2.4). За допомогою статистичного методу й документального аналізу встановлено недоліки правового регулювання діяльності органів юстиції України регіонального рівня (п. 3.2).
Нормативною основою роботи є Конституція України, закони України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, міжнародні нормативно-правові акти, а також відомчі нормативно-правові акти‚ які регулюють відносини у сфері діяльності органів юстиції України регіонального рівня. Емпіричну базу дослідження склали аналітичні та статистичні матеріали правової, методичної, консультативної діяльності органів юстиції регіонального рівня у 2011−2012 роках.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексних робіт, яка присвячена проблемам удосконалення адміністративно-правового статусу органів юстиції України регіонального рівня. У результаті проведеного дослідження отримані такі наукові результати:
уперше:
– доведено, що під регіональними органами юстиції слід розуміти органи, які функціонують у межах певної адміністративно-територіальної одиниці, мають чітко визначені завдання, знаходяться в ієрархічній системі органів публічної влади і на які поширюється дія нормативно-правових актів, що приймаються на загальнодержавному рівні;
– визначено особливості діяльності органів юстиції України регіонального рівня і встановлено, що вони, насамперед: 1) є територіальними органами виконавчої влади; 2) здійснюють виконавчо-розпорядчу діяльність; 3) діють на підставі й на виконання закону та інших нормативно-правових актів; 4) мають адміністративну правосуб’єктність; 5) створюються з метою безпосереднього здійснення конкретного виду публічної діяльності – реалізації державної правової політики на певній адміністративно-територіальній одиниці; 6) мають чітко окреслені обсяги повноважень; 7) мають певний територіальний масштаб діяльності; 8) реалізують свою діяльність шляхом формально визначених процедур згідно з компетенцією та у відповідній формі;
– класифіковано принципи діяльності органів юстиції України регіонального рівня шляхом виділення: 1) загальних принципів, що притаманні всім органам державної влади; 2) спеціальних принципів, що притаманні саме органам юстиції; 3) особливих принципів, які регламентують діяльність органів юстиції за окремими напрямами діяльності;
удосконалено:
– поняття адміністративно-правового статусу органів юстиції України регіонального рівня, під яким слід розуміти ієрархічне положення органів юстиції України регіонального рівня, яке визначається їхнім конкретним призначенням, місцем і роллю в системі органів публічної влади, характеризується їхньою компетенцією, територіальними межами діяльності, а також юридичною відповідальністю посадових осіб, які працюють у цих органах;
– класифікацію основних завдань органів юстиції України регіонального рівня шляхом виділення наступних двох блоків: 1) загальнодержавні завдання органів юстиції; 2) регіональні завдання органів юстиції регіонального рівня;
– класифікацію основних функцій діяльності органів юстиції України регіонального рівня шляхом виділення наступних двох блоків: 1) внутрішньо-організаційні функції органів юстиції України регіонального рівня (прогнозування, планування, організація діяльності, кадрове забезпечення, фінансування, матеріально-технічне забезпечення, інформаційне забезпечення); 2) зовнішні функції органів юстиції України регіонального рівня (нормотворча, дозвільна, реєстраційна, правоохоронна, аналітична, методичного керівництва, координації, контролю, правової освіти, правової допомоги, систематизації законодавства, представницька);
– поняття правового регулювання діяльності органів юстиції України регіонального рівня, під яким слід розуміти форму владного юридичного впливу на діяльність органів юстиції України регіонального рівня, що здійснюється вищими органами державної влади за допомогою системи відповідних правових засобів (юридичних норм, індивідуальних розпоряджень тощо) з метою упорядкування цієї діяльності та забезпечення її розвитку в межах і напрямах, що визначені нормами права:
дістали подальшого розвитку:
– історико-правова періодизація становлення та формування органів юстиції в Україні шляхом виділення наступних періодів: 1) формування первинних ланок органів юстиції за часів української національної державності (червень 1917 р. – листопад 1920 р.); 2) органи юстиції Української Радянської Соціалістичної Республіки в довоєнний період та у роки Великої Вітчизняної війни (1921–1945 рр.); 3) органи юстиції УРСР у перші повоєнні роки та період десталінізації (1945 р. – перша половина 1960-х рр.); 4) органи юстиції УРСР у період неототалітарного режиму та періоду перебудови (друга половина 1960-х рр. – 1991 р.); 5) органи юстиції у перші роки незалежності України (1991–2011 рр.); 6) органи юстиції України на сучасному етапі (2011 р. – по теперішній час);
– визначення структурної побудови адміністративно-правового статусу органів юстиції України регіонального рівня, яка полягає в тому, що він є похідним від більш загального правового статусу органу виконавчої влади. Адміністративно-правовий статус органів юстиції України регіонального рівня структурно складається з чотирьох блоків: 1) цільового (мета, завдання, функції); 2) структурно-організаційного (принципи діяльності; порядок утворення, реорганізації, ліквідації тощо); 3) компетенції; 4) юридичної відповідальності;
– характеристика структури компетенції органів юстиції України регіонального рівня. В якості змістовного (основного) елементу виділено повноваження – сукупність прав і обов’язків, що характеризують (визначають) набір засобів, форм, методів і прийомів діяльності органів юстиції регіонального рівня. До числа додаткових (вторинних) елементів компетенції віднесено: 1) предмети ведення – сфера або сфери відносин у які вступають органи юстиції регіонального рівня; 2) межі дії – просторово-територіальні межі, інші рамки, в яких здійснюється діяльність органів юстиції регіонального рівня;
– визначення напрямів правового регулювання діяльності органів юстиції. Перший напрям утворюють нормативно-правові акти, що регламентують діяльність Міністерства юстиції України та його регіональних органів. Другий напрям складають нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів юстиції України регіонального рівня за відповідними напрямами (у сфері діяльності обласних державних нотаріальних архівів, державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів, регіональних представництв Урядового уповноваженого у справах Європейського суду, науково-дослідних інститутів судових експертиз, органів реєстрації актів цивільного стану, Державної виконавчої служби України, Української державної реєстраційної служби);
– характеристика організаційної структури органів юстиції України регіонального рівня, наслідком розгалуженості якої є: по-перше, відмінність у кількості служб і відділів органів юстиції України регіонального рівня, що функціонують у відповідних адміністративно-територіальних одиницях; по-друге, відсутність для всіх органів юстиції України регіонального рівня єдиного спектру напрямів роботи;
– положення щодо юридичної відповідальності посадових осіб органів юстиції України регіонального рівня, які підлягають юридичній відповідальності не лише за діяння, що спричиняють шкоду інтересам держави, але й за рішення та дії, що обмежують або порушують права та свободи громадян;
– характеристика зарубіжного досвіду стосовно організації діяльності органів юстиції регіонального рівня на прикладі Сполучених Штатів Америки, Французької республіки, Федеративної Республіки Німеччини, Російської Федерації, Республіки Білорусь. Наголошено, що незважаючи на різноплановість організаційної структури органів і підрозділів юстиції кожної з зазначених країн, існує одна загальна особливість – наявність двох основних систем управління органами юстиції: централізованої, що здійснюється на рівні Міністерства юстиції і децентралізованої, що здійснюється на рівні регіональних органів і підрозділів юстиції;
– пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання діяльності органів юстиції України регіонального рівня шляхом розроблення пропозицій відносно внесення змін до чинного законодавства.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання висновків і пропозицій дисертації у наступних сферах:
– правотворчій діяльності – для вдосконалення положень чинного законодавства, що регламентує діяльність органів юстиції України регіонального рівня;
– науково-дослідній сфері – як підґрунтя для подальших досліджень щодо питань адміністративно-правового статусу зазначених органів;
– правозастосовній діяльності – для вдосконалення реалізації правових норм у сфері діяльності органів юстиції України регіонального рівня (акт впровадження у практичну діяльність Свалявського районного управління юстиції Закарпатської області від 15 травня 2012 р.);
– навчальному процесі – під час викладання дисциплін «Адміністративне право України», «Судові та правоохоронні органи України», «Організація роботи нотаріату», а також при підготовці відповідних методичних і навчальних посібників, підручників для студентів вищих навчальних закладів (акт впровадження в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 24 квітня 2012 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції дисертаційної роботи оприлюднювалися на наукових і науково-практичних конференціях: «Виконання законодавства України щодо протидії насильству в сім’ї» (м. Харків, 17 листопада 2011 р.), «Стратегічні напрямки розвитку правової системи України» (м. Львів, 28 січня 2012 р.), «Актуальні питання правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (м. Харків, 2–3 лютого 2012 р.), «Права людини: проблеми забезпечення, реалізації та захисту» (м. Запоріжжя, 24 лютого 2012 р.), «Адміністративне право України: сучасний стан та шляхи розвитку» (м. Харків, 27 квітня 2012 р.).
Публікації. Основні наукові положення та висновки дисертаційного дослідження викладено в п’яти наукових статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях з юридичних наук і чотирьох тезах наукових доповідей.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо визначення особливостей адміністративно-правового статусу органів юстиції України регіонального рівня, у результаті чого отримані такі найважливіші результати:
1. Визначено, що органи юстиції України регіонального рівня є суб’єктами адміністративного права, які відповідно до адміністративно-правових норм наділені правами й обов’язками та здатні самостійно виступати від імені держави в адміністративно-правих відносинах.
Органи юстиції України регіонального рівня як суб’єкти адміністративного права наділені адміністративною правосуб’єктністю, яка характеризуються наявністю відповідної адміністративної правоздатності та адміністративної дієздатності.
Адміністративна правоздатність органів юстиції України регіонального рівня проявляється у здатності органів юстиції мати юридичні обов’язки та права у сфері публічного управління, передбачені й забезпечені нормами адміністративного права.
Адміністративна дієздатність органів юстиції України регіонального рівня – це здатність органів юстиції практично реалізовувати своїми діями у правовідносинах свою адміністративну правоздатність, тобто реалізовувати свої юридичні права та обов’язки.
2. Окреслено два основні напрями правового регулювання діяльності органів юстиції України регіонального рівня. Перший напрям утворюють нормативно-правові акти, що регламентують діяльність Міністерства юстиції України та його регіональних органів: Конституція України; закони України; міжнародно-правові акти; укази й розпорядження Президента України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України й інших органів державної влади; накази, розпорядження та інструкції Міністерства юстиції України; накази, розпорядження, інструкції, правила й положення, які видаються Головними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві і Севастополі. Другий напрям складають нормативно-правові акти, що регламентують діяльність органів юстиції України регіонального рівня за відповідними напрямами: у сфері діяльності обласних державних нотаріальних архівів, державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів, регіональних представництв Урядового уповноваженого у справах Європейського суду, науково-дослідних інститутів судових експертиз, органів реєстрації актів цивільного стану, Державної виконавчої служби України, Української державної реєстраційної служби.
3. Адміністративно-правовий статус органів юстиції України регіонального рівня є похідним від більш загального правового статусу органу виконавчої влади.
4. Мета дальності органів юстиції України регіонального рівня – це результат, на досягнення якого спрямована діяльність вказаних органів, а саме: формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, формування й забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері виконання кримінальних покарань, захисту персональних даних, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), а також із питань державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців, реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності.
5. Завдання органів юстиції України регіонального рівня є похідними від мети, що стоїть перед ними. Вони конкретизують мету та визначають засоби її досягнення.
Основні завдання органів юстиції України регіонального рівня класифіковано шляхом виділення наступних двох блоків: 1) загальнодержавні завдання органів юстиції: реалізація державної правової політики, державної політики з питань банкрутства, забезпечення реалізації державної політики у сферах організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців, реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності; 2) регіональні завдання органів юстиції України регіонального рівня: внесення на розгляд Міністерству юстиції України, Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби пропозицій щодо формування та реалізації політики у вищезазначених сферах; забезпечення роботи нотаріату; експертне забезпечення правосуддя; протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму (щодо нотаріусів, адвокатів та інших осіб, які надають юридичні послуги); здійснення в межах повноважень міжнародно-правового співробітництва тощо.
6. Принципи діяльності органів юстиції України регіонального рівня класифіковано шляхом виділення: 1) загальних принципів, що притаманні усім органам державної влади (верховенство права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервність, законність, забезпечення єдності державної політики, відкритість і прозорість, відповідальність, єдиноначальність); 2) спеціальних принципів, що притаманні саме органам юстиції (публічність, об’єктивність принципи оптимізації управління та соціальної спрямованості); 3) особливих принципів, які регламентують діяльність органів юстиції за окремими напрямами діяльності (принципи комплексності, контрольованості, керованості, наукової обґрунтованості).
7. Функції органів юстиції України регіонального рівня – це основні напрями їхньої діяльності, що спрямовані на вирішення поставлених перед ними завдань. Функції є похідними від завдань і розкривають зміст діяльності органів юстиції України регіонального рівня.
8. До органів юстиції України регіонального рівня віднесено: Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське й Севастопольське міські управління юстиції, районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, підприємства, установи й організації, які відносяться до системи їх управління (відділи Державної виконавчої служби України, державної реєстрації актів цивільного стану, Державної реєстраційної служби України, а також обласні державні нотаріальні архіви, державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, регіональні представництва Урядового уповноваженого у справах Європейського суду, науково-дослідні інститути судових експертиз).
9. Компетенція є одним із найважливіших елементів адміністративно-правового статусу органів юстиції України регіонального рівня. Вона виступає юридичним вираженням соціального призначення та функцій органів юстиції.
До видів компетенції органів юстиції регіонального рівня віднесено: 1) функціональну; 2) територіальну; 3) предметну; 4) нормативну (процесуальну).
10. Органи юстиції України регіонального рівня як суб’єкти адміністративного права здатні самостійно виступати від імені держави в адміністративно-правих відносинах і нести юридичну відповідальність за неправомірну діяльність.
У разі неправомірної діяльності органи юстиції України регіонального рівня (їх посадові особи) зобов’язані з власної ініціативи або примусово звітувати державі про причини та наслідки вчинених правопорушень. Підставою юридичної відповідальності є правопорушення, а притягнення до юридичної відповідальності можливе тільки у визначеному процесуальному порядку. Органи юстиції України регіонального рівня (їх посадові особи) підлягають юридичній відповідальності не тільки за дії, що спричиняють шкоду інтересам держави, але й за рішення та дії, що обмежують або порушують права та свободи громадян.
11. Посадові особи органів юстиції України регіонального рівня несуть кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та цивільно-правову відповідальність відповідно до чинного законодавства. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових осіб органів юстиції регіонального рівня при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави в порядку, визначеному законом. Держава має право зворотної вимоги (регресу) до посадових осіб відповідних органів, які заподіяли шкоду, в розмірах і порядку, визначених законодавством.
12. Міжнародно-правовий аналіз організації діяльності органів юстиції регіонального рівня на прикладі Сполучених Штатів Америки, Французької Республіки, Федеративної Республіки Німеччини, Російської Федерації, Республіки Білорусь свідчить про те, що в зарубіжних країнах не склалося єдиної універсальної моделі побудови органів юстиції регіонального рівня. В кожній державі існує своя система органів юстиції, яка залежить від правової системи та державного устрою країни.
13. З метою оптимізації організаційної побудови органів юстиції України регіонального рівня обґрунтовано необхідність внесення доповнень до Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також до Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції щодо визначення чіткої організаційної структури даних органів і закріплення відповідних функцій за кожною з ланок, що формуватимуть цю структуру.
14. Аналіз повноважень органів юстиції України регіонального рівня щодо реалізації державної правової політики, захисту прав і свобод громадян, забезпечення законності у процесі провадження підзаконної нормотворчої діяльності дозволив виявити недоліки в їхньому правовому регулюванні. Для їх усунення запропоновано доповнити главу 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління» відповідною статтею, яка б передбачала адміністративну відповідальність посадових осіб органів виконавчої влади за порушення законодавства про державну реєстрацію – за спрямування до виконання незареєстрованих нормативно-правових актів і актів, у державній реєстрації яких відмовлено, а також за намагання встановити норми права в індивідуальних чи інформативних документах (листах, телеграмах тощо).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Б. Організація апарата державного управління / В. Б. Авер’янов. – К., 1985. – 144 с.
2. Агапов А. Б. Административная ответственность : [учебник] / Агапов А. Б. – М. : Статус, 2000. – 251 с.
3. Административное право : учебник / [Котельникова Е. А., Семенцова И. А., Смоленский М. Б.]. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2002. – 352 с.
4. Административное право Украины : учебник для студентов высш. учеб. заведений юрид. спец. / [Битяк Ю. П., Богуцкий В. В., Гаращук В. Н. и др.] ; под ред. Ю. П. Битяка. – Х. : Право, 2003. – 576 с.
5. Адміністративна відповідальність в Україні : навчальний посібник / [Комзюк А. Т., Гуменюк В. А., Джагупов Г. В. та ін.] ; за заг. ред. А. Т. Комзюка. – 3-тє вид., доопр. – Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2007. – 80 с.
6. Адміністративна відповідальність в Україні : навчальний посібник / [Комзюк А. Т., Гуменюк В. А., Джагупов Г. В. та ін.] ; за заг. ред. А. Т. Комзюка. – 2-е вид., виправл. і доп. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2001. – 112 с.
7. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ : навчальний посібник / [Сущенко В. Д., Олефір В. І., Константінов С. Ф. та ін.] ; за заг. ред. Є. М. Моісеєва. – К. : КНТ, 2008. – 264 с.
8. Адміністративне право України : [словник-довідник] / укладачі : В. К. Шкарупа, Ю. А. Ведєрніков, В. П. Пібчибій. – Дніпропетровськ : Юрид. акад. МВС України, 2001. – 196 с.
9. Адміністративне право України : підручник / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, В. В. Богуцький та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, В. В. Зуй. – Х. : Право, 2010. – 624 с.
10. Адміністративне право України : підручник / [Бандурка О. М., Бугайчук К. Л., Гуменюк В. А. та ін.] / за заг. ред. О. М. Бандурки. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 480 с.
11. Адміністративне право України : підручник / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.]; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.
12. Адміністративне право України : підручник для юрид. вузів і фак. / [Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка, – Х. : Право, 2000. – 520 с.
13. Адміністративне право України : підручник. – [Вид. 2, змін. і доп.] / за заг. ред. Т. О. Коломоєць. – К. : Істина, 2012. – 528 с.
14. Адміністративне право України. Загальна частина. Академічний курс : [підруч.] / за заг. ред. академіка НАПрН України О. М. Бандурки. – Х. : Золота миля, 2011. – 584 с.
15. Алексеев С. С. Государство и право / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1996. – 191 с.
16. Алексеев С. С. Теория права / С. С. Алексеев. – М. : Издательство БЕК, 1994. – 224 с.
17. Алехин А. П. Административное право Российской Федерации : [учебник] / Алехин А. П., Кармолицкий А. А., Козлов Ю. М. – М. : ЗЕРЦАЛО, ТЕИС, 1996. – 608 с.
18. Аналіз плинності кадрів системи юстиції у 2011 році. Головне управління юстиції у Волинській області [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://just.volyn.net/kadr/inform/3.shtml.
19. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / О. Ф. Андрійко. – К., 1999. – 38 с.
20. Антонова Л. И. Государственная дисциплина и ответственность / Л. И. Антонова, Б.И. Кожохин. – Л. : Из-во Ленинградского ун-та, 1990. – 152 с.
21. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления [курс лекцій] / Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
22. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления [курс лекцій] / Г. В. Атаманчук. – [изд. 2-е, дополн]. – М. : Омега-Л, 2004. – 584 с.
23. Бабій Б. М. Юридичний словник / Бабій Б. М., Корецький В. М., Цвєткова В. В. – К. : Головна редакція УРЕ, 1974. – 846 с.
24. Бабкова В. Поняття і структура організаційно-контрольних правовідносин в прокуратурі / В. Бабкова // Право України. – 1996. – № 8. – С. 23–27.
25. Бакуменко В. Д. Формування державно-управлінських рішень / В. Д. Бакуменко. – К. : УАДУ, 2000. – 328 с.
26. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ : [підручник] / О. М. Бандурка. – Х. : Ун-т внут. справ, 1998. – 480 с.
27. Барахин А. Б. Большой юридический энциклопедический словарь / Барахин А. Б. – М. : Книжный мир, 2005. – 720 с.
28. Басін К. В. Юридична відповідальність : природа, форми реалізації та права людини : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Басін Кирило Володимирович. – К., 2006. – 214 с.
29. Бахрах Д. Н. Административное право: [учебник для вузов] / Д. Н. Бахрах. – М. : БЕК, 1997. – 356 с.
30. Бахрах Д. Н. Административное право : [учебник для вузов] / Д. Н. Бахрах. – М. : Издателство БЕК, 1999. – 368 с.
31. Бахрах Д. Н. Административное право России : [учебник для вузов] / Д. Н. Бахрах. – М. : НОРМА, 2002. – 443 с.
32. Битяк Ю. Б. Переконання і примус у державному управлінні. Адміністративна відповідальність : конспекти лекцій / Битяк Ю. Б., Зуй В. В., Комзюк А. Т. – Х. : Укр. юрид. академія, 1994. – 44 с.
33. Білик П. П. Організаційно-правове забезпечення управління соціально-економічним розвитком регіону : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» / П. П. Білик. – О., 2003. – 23 с.
34. Богданова Н. А. Категория статуса в конституционном праве / Н. А. Богданова // Вестник МГУ. – Сер. 11. – Право. – 1998. – №4. – С. 3–20.
35. Большой энциклопедический словарь : [в 2-х т.] / [ред. А. М. Прохоров]. – М. : Сов. энциклопедия, 1991. Т. 2 – 1991. – 768 с.
36. Большой энциклопедический словарь : философия, социология, религия, эзотеризм, политэкономия / [главн. науч. ред. и сост. С. Ю. Солодников]. – М : МФЦП, 2002. – 1008 с.
37. Бояринцева М. А. Адміністративно-правовий статус громадянина України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 – «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / М. А. Бояринцева. – К. : 2005. – 20 с.
38. Бояринцева М. А. Адміністративно-правовий статус громадянина України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Бояринцева Марина Анатоліївна. – К., 2005. – 213 с.
39. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность / С. Н. Братусь. – М. : Юрид. лит., 1976. – 216 с.
40. Ведення систематизації законодавства органами виконавчої влади, державними підприємствами, установами, організаціями : методичні рекомендації. – Рівне, 2011. – 10 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://obljust.rv.ua/index.php?m=content&d=view&cid=691.
41. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. : Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. – 1440 с.
42. Величко В. О. Організаційно-правові питання діяльності місцевої державної адміністрації : дис. …канд. юрид. наук : 12.00.02 / Величко Валерій Олександрович. – Х., 2001. – 193 с.
43. Виконавча влада і адміністративне право / [Авер’янов В. Б., Голосніченко І. І., Колпаков В. К. та ін.] ; за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002. – 668 с.
44. Волинка К. Г. Теорія держави і права : [навч. посіб] / К. Г. Волинка. – К. : МАУП, 2003. – 240 с.
45. Вопросы Федеральной службы исполнения наказаний : Указ Президента Российской Федерации от 13 октября 2004 года № 1314 [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://fsin.su/.
46. Вопросы Федеральной службы судебных приставов : Указ Президента Российской Федерации от 13 октября 2004 года № 1316 [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.fssprus.ru/.
47. Гаращук В. М. Контроль та нагляд у державному управлінні / В. М. Гаращук. – Х. : Фоліо, 2002. – 176 с.
48. Головне управління юстиції у Закарпатській області «Програма постійно діючого семінару для працівників юридичних служб органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та працівників районних, міськрайонних управлінь юстиції з теми: «Актуальні питання податкового законодавства України»» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakjust.gov.ua/main/ua/publication/content/757.htm.
49. Головне управління юстиції у місті Севастополі [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://sevjust.gov.ua/content.php?id=2.
50. Головне управління юстиції у Полтавській області. Методично-координаційна рада з питань правової освіти населення [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.just.gov.ua/content/108/.
51. Головне управління юстиції у Сумській області. Координаційна рада молодих юристів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://just.sumy.ua/index.php?page=koordinats-jna-rada-molodih-yurist-v.
52. Голосніченко І. П. Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення в сфері обігу наркотиків) : [навчальний посібник] / Голосніченко І. П., Золотарьова Н. І., Штанько Д. О. – К. : КІВС, 2002. – 141 с.
53. Горбунова Л. М. Підзаконні нормативно-правові акти : організаційно-правові питання забезпечення законності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Л. М. Горбунова. – К., 2005. – 17 с.
54. Горшенев В. М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе / В. М. Горшенев. – М. : Юрид. лит., 1972. – 342 с.
55. Горшенева И. А. Полиция в механизме современного государства (теоретико-правовые аспекты) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Горшенева Ирина Аркадьевна. – М., 2002. – 237 с.
56. Государственное управление : основы теории и организации : учебник [Т. 2 ] / под ред. В. А. Козбаненко [изд. 2-е, с изм. и доп.]. – М. : Статут, 2002. – 592 с.
57. Грошовий Ю. М. Актуальні проблеми законодавчого процесу в Україні / Грошовий Ю. М., Тацій В. Я. // матеріали науково-практичної конференції Концепція розвитку законодавства України : матеріали науково-практичної конференції. – К., 1996. – С. 33–35.
58. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року № 55-XII // Вiдомостi Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
59. Демократизация аппарата управления / [В. В. Цветков, В. Ф. Сиренко, М. Ф. Орзих и др.]; отв. ред. В. В. Цветков, В. Ф. Сиренко. – К. : Наук. думка, 1990. – 297 с.
60. Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.informjust.ua/about.
61. Державне управління : [навчальний посібник] / за ред. А. Ф. Мельника. – К. : Знання-Прес, 2003. – 343 с.
62. Державний контроль у сфері виконавчої влади : [наук. доповідь / ред. В. Б. Авер’янов]. – К. : Ін-т держ. і права НАН України, 2000. – 60 с.
63. Ельцов Н. С. Правовой статус территориальных органом юстиции в современной России : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Ельцов Николай Сергеевич. – М. : РГБ, 2003. – 211 с.
64. Железняк Н. А. Правові та організаційні форми діяльності Міністерства юстиції України у здійсненні державної правової політики (теоретичні та практичні питання) : дис. …канд. юрид. наук : 12.00.07 / Желєзняк Наталія Анатоліївна. – К., 2004. – 253 с.
65. З 21 листопада 2011 року Мін’юст розпочне виконувати повноваження центрального органу з питань банкрутства [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.minjust.gov.ua/0/37547/.
66. З історії органів юстиції [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://novovoronzovka.just.ks.ua/z-istoriyi-organiv-yustitsiyi.html.
67. Загальна теорія держави і права : навч. посіб. / [Колодій А. М., Копєйчиков В. В., Лисенков С. Л. та ін.] ; за заг. ред. В. В. Копєйчикова. – К. : Юрінком Інтер, 1997. – 320 с.
68. Загальна теорія держави і права : навчальний посібник / [Копиленко О. Л., Зайчук О. В., Заєць А. А., Журавський В. С. та ін.]; за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – К. : Юрінком Інтер., 2008. – 400 с.
69. Зеркин Д. П. Основы теории государственного управления : [курс лекций] / Д. П Зеркин, В. Г. Игнатов. – Ростов-н/Д : МарТ, 2000. – 448 с.
70. Ілько І. Регіони Європи у транскордонному співробітництві: історичний досвід 70-90–х років ХХ століття / Ігор Ілько [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.univ.uzhgorod.ua/static/ndi/idurr/ilko.doc.
71. Йоффе О. С. Вина і відповідальність по радянському праву / О. С. Йоффе // Радянська держава і право. – 1972. – № 9. – С. 38–42.
72. Кельман М. С. Загальна теорія держави і права : [підручник] / М. С. Кельман, О. Г. Мурашин. – К. : Кондор, 2006. – 477 с.
73. Керецман В. Ю. Державне регулювання розвитку регіонів в України : теорія і практика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / В. Ю. Керецман. – К., 2005. – 22 с.
74. Кивалов С. В. Таможенное право (административная ответственность за нарушение таможенных правил) / С. В. Кивалов. – Одесса, 1996. – 176 с.
75. Кисиль С. П. Центральні органи виконавчої влади України : стан і розвиток / С. П. Кисиль. – К. : НАН України Інститут держави і права ім. В. М. Корецького, 1999. – 78 с.
76. Кісіль З. Р. Адміністративне право: навч. посіб. – [3-те вид.] / Кісіль З.Р., Кісіль Р.В. – К. : Алерта; ЦУЛ, 2011. – 696 с.
77. Клюєв О. М. Правоохоронна діяльність / О. М. Клюєв // Юридична наука і практика. – 2011. – № 1. – С. 52–56.
78. Коваль Л. В. Административно-деликтное отношение / Л. В. Коваль. – К. : Вища щкола, 1979. – 230 с.
79. Коваль Л. В. Адміністративне право : [курс лекцій] / Л. В. Коваль. – К. : Вентурі, 1998. – 208 с.
80. Коваль Л. В. Адміністративне право України / Л. В. Коваль. – К. : Основи, 1994. – 154 с.
81. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VІІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – додаток до № 50 (із змін. та доп.).
82. Кодекс Украины об административных правонарушениях (научно-практический комментарий). – Х. : ООО «Одиссей» , 2000. – 1008 с.
83. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51. – ст. 1122 (із змін. та доп.).
84. Кодекс України про адміністративні правопорушення : науково-практичний коментар / [Калюжний Р. А., Комзюк А. Т., Погрібний О. О. та ін.]. – 2-ге вид. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 655 с.
85. Козінцев І. П. З історії органів юстиції України / І. П. Козинцев // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 1999. – № 1. – С. 118–124.
86. Козлов А. Е. Конституционное право : [учебник] / А. Е. Козлов. – М. : Издательство БЕК, 1997. – 464 с.
87. Козлов Ю. М. Административное право / Ю. М. Козлов, Л. Л. Попов. – М. : Юристъ, 1999. – 725 с.
88. Коломоєць Т. О. Адміністративне право. Академічний курс : підручник / Т.О. Коломоєць. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 576 с.
89. Колпаков В. К. Адміністративне право України : [підручник] / Колпаков В. К., Кузьменко О. В. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
90. Колпаков В. К. Адміністративне право України: : [підручник] / В. К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
91. Комзюк А. Т. Деякі проблеми розвитку законодавства про адміністративний примус / Комзюк А. Т., Безсмертний Є. О. // Концепція розвитку законодавства України : матер. наук.-практ. конф. – К., 1996. – С. 119–121.
92. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод : Конвенція, Міжнародний документ від 04 листопада 1950 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004.
93. Конституционное (государственное) право зарубежных стран : [учебник] / отв. ред. Б. А. Страшун. – М. : БЕК, 1996. – Т. 2. – 448 с.
94. Конституція України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – Ст.141 (із змін. та доп.).
95. Концепція розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2017 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 травня 2005 року № 158-р // Офіційний Вісник України. – 2005. – № 22. – Ст. 1224.
96. Коренев А. П. Административное право России : Государственное управление и административное право : [учебник]. Часть 1. / А. П. Коренев. – М. : Московская академия МВД России; Щит, 2002. – 306 с.
97. Коробова А. П. Некоторые спорные вопросы учения о правовой политике. Приоритеты правовой политики в современной России / А. П. Коробова // Правоведение. – 1997. – № 4. – С. 146–176.
98. Кравцова Т. М. Дослідження видів функцій державного управління та їх значення у процесі державно-управлінської діяльності / Т. М. Кравцова, Г. В. Калініченко // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 522–527 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-1/11ktmdud.pdf.
99. Кримінальний Кодекс України від 5 квітня 2001 року №2341-ІІІ // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 25-26. – Ст.131 (із змін. та доп.).
100. Кріцак І. В. Правоохоронна функція держави та її вплив на формування функції надання послуг населенню органами внутрішніх справ України / І. В. Кріцак // Форум права. – 2009. – № 3. – С. 365–372 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-3/09kivvcu.pdf.
101. Лазарев Б. М. Компетенция органов управления / Б. М. Лазарев // Академия наук СССР. Институт государства и права. – М. : Юрид. литература, 1972. – 280 с.
102. Лазарев В. В. Общая теория права и государства : [учебник] / В. В. Лазарев. – М. : Юристъ, 2001. – 360 с.
103. Лазарев В. В. Общая теория права и государства : [учебник] / Под ред. В. В.Лазарева. – М. : Юристъ. 2000. – 268 с.
104. Лебідь Н. В. Адміністративно-правовий статус державних інспекцій в Україні : дис. …канд. юрид. наук: 12.00.07 / Лебідь Наталія Володимирівна. – Х., 2004. – 185 с.
105. Лук’янець Д. М. Інститут адміністративної відповідальності : проблеми розвитку : [монографія] / Лук’янець Д. М. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 220 с.
106. Лучин В. О. Конституционные нормы и правоотношения / В. О. Лучин. – М., 1997. – С. 119.
107. Малиновський В. Я. Державне управління : [навч. посіб.] / В. Я. Малиновський. – Луцьк : Вежа, Вол. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. – 558 с.
108. Малиновський В. Я. Державне управління : навчальний посібник. – [Вид. 2-ге, доп. та перероб]. – К. : Атіка, 2003. – 576 с.
109. Малиновський В. Я. Словник термінів і понять з державного управління. [вид. 2-ге, допов. і виправл] / В. Я. Малиновський. – К. : Центр сприяння інституту розвитку держ. служби, 2005. – 254 с.
110. Матузов Н. И. Понятие и основные приоритеты российской правовой политики / Н. И. Матузова // Правоведение. – 1997. – № 4. – С. 6–17.
111. Матузов Н. И. Актуальные проблемы российской правовой политики / Н. И. Матузов // Государство и право. – 2001. – № 10. – С. 5–12.
112. Матузов Н. И. Теория государства и права / Н. И. Матузов, А. В. Малько. – М., 1997. – 512 с.
113. Меморандум про взаєморозуміння у сфері співробітництва між Міністерством юстиції України та Головним народним комітетом Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамагирії від 8 квітня 2008 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.minjust.gov.ua/0/23157.
114. Меморандум про співробітництво між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Республіки Польща на 2011-2012 роки від 10 січня 2011 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.minjust.gov.ua/0/23135.
115. Микульця І. І. Адміністративно-правовий статус органів юстиції регіонального рівня : поняття та структура / І. І. Микульця // Наше право. – 2011. – № 4. – Ч. 3. – С. 58–61.
116. Микульця І. І. Місце та особливості функціонування органів юстиції регіонального рівня у системі суб’єктів адміністративного права / І. І. Микульця // Право і безпека. – 2011. – № 5 (42). – С. 78–82.
117. Министерство юстиции Республики Беларусь : организационная структура [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.minjust.by/ru/site_menu/about/struktura.
118. Министерство юстиции США [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://ru.wikipedia.org/wiki/Министерство_юстиции_США
119. Міністерство юстиції України. Головне управління юстиції у Харківській області [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://justic.kh.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=51&Itemid=61.
120. Міністерство юстиції України. Історичний екскурс [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/2980.
121. Міністерство юстиції України. Територіальні органи. Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/18219.
122. Міністерство юстиції та пріоритети його діяльності [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.palata.notariat.org.ua/news/501.html.
123. Мін’юст почав виконувати повноваження центрального органу з питань банкрутства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.interfax.com.ua/ukr/main/86293/.
124. Назаров І. В. Правовий статус Вищої ради юстиції : дис. …канд. юрид. наук : 12.00.10 / Назаров Іван Володимирович. – Х., 2005. – 200 с.
125. Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.intelect.org.ua/centr/pro-centr.html.
126. Нерсесянц В. С. Общая теория права и государства : [учебник для юридических вузов и факультетов] / В. С. Нерсесянц. – М. : Издательская группа НОРМА-ИНФРА – М, 1999. – 552 с.
127. Нечитайленко А. А. Основы теории права : [учебное пособие] / А. А. Нечитайленко– Х. : Фирма «Консум», 1998. – 176 с.
128. Нижник Н. Р. Системний підхід в організації державного управління / Н. Р. Нижник, О. А. Машков. – К. : УАДУ, 1998. – 160 с.
129. Нижник Н. Р. Природа та зміст адміністративної реформи в Україні / Н. Р. Нижник // Реформування державного управління в Україні : проблеми і перспективи. – К. : Оріяни, 1998. – 364 с.
130. Новейший энциклопедический словарь. – М. : «Изд-во АСТ»; «Изд-во Астрель»; OOO «Транзиткнига», 2004. – 1424 с.
131. Новий тлумачний словник української мови : у чотирьох томах / [укл. В. В. Яременко, О. М. Сліпушко]., Т. 2. – К. : Видавництво «АКОНІТ», 1998. – 910 с.
132. Новий тлумачний словник української мови : у чотирьох томах / [укл. В. Яременко, О. Сліпушко]., Т. 4. – К. : Видавництво «АКОНІТ», 1998. – 941 с.
133. Новий тлумачний словник української мови (у трьох томах). Том 1, А – К / Укладачі: В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. – К. : АКОНІТ, 2006. – 926 с.
134. О системе и структуре федеральных органов исполнительной власти : Указ Президента Российской Федерации от 09 марта 2004 года № 314 [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.fssprus.ru/.
135. Облікова політика Головного управління юстиції у Київській області [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kyivobljust.gov.ua/index.php?part=1989.
136. Общая теория государства и права : академический курс в 2-х томах / [Борисов В. В., Гранат Л. Л., Витрук Н. В. и др.] ; отв. ред. проф. М. Н. Марченко. – Том 2. Теория права. – М. : Изд-во «Зерцало», 1998. – 656 с.
137. Одінцова Г. С. Сучасні проблеми державного управління. Опорний конспект лекцій і методичні вказівки до проведення практичних занять / Г. С. Одінцова. – Х. : УАДУ (ХФ), 2000. – 74 с.
138. Ожегов С. И. Словарь русского языка: Ок. 57000 слов / [под ред. Н. Ю. Шведовой]. – 18-е изд., стереотип. – М. : Рус. яз., 1986. – 797 с.
139. Ожегов С. И. Словаь русского языка: 70000 слов / [под ред. Н. Ю. Шведовой]. – 23-е изд., испр. – М. : Русский язык, 1990. – 917 с.
140. Онопчук І. Ю. Консттутуційно-правові засади статусу Міністерства юстиції України в системі виконавчої влади / І. О. Онопчук [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pre/2009/Onopchuk.pdf.
141. Опарін В. М. Фінанси (Загальна теорія) : [навч. посіб.] / В. М. Опарін. – [2-ге вид. доп. і перероб.] – К. : КНЕУ, 2002. – 240 с.
142. Опришко В. Ф. Конституція України: розвиток і вдосконалення законодавства / В. Ф. Опришко // Конституція України – основа подальшого розвитку законодавства : зб. наук. пр. / Ін-т законодавства Верховної Ради України. – К., 1997. – Вип. 2. – С. 14–31.
143. Опрышко В. Ф. Народно-хозяйственный комплекс : управление и право / В. Ф. Опрышко. – К. : Политиздат Украины, 1983. – 167 с.
144. Организационная структура Министерства юстиции Российской Федерации [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.minjust.ru/about/organisational_structure.
145. Петров А. В. Теория государства и права : [учебное пособие] / А. В. Петров – Челябинск, 2002. – 118 с.
146. Петров Г. И. Основы социалистического управления / Г. И. Петров. – Ленинград : Изд-во Ленинградского ун-та, 1974. – 292 с.
147. Петров Г. И. Советское административное право. Часть общая / Г. И. Петров. – Л. : Изд-во Ленинградского ун-та, 1970. – 304 с.
148. Підвідомчі установи та державні підприємства Міністерства юстиції України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/654/.
149. План дій Україна – Європейський Союз у сфері юстиції, свободи та безпеки від 18 червня 2007 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_956.
150. План заходів щодо попередження та профілактики корупційних діянь в Головному та територіальних управліннях юстиції Львівської області на 2011 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://obljust.lviv.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=84&Itemid=38.
151. План роботи Головного управління юстиції у Київській області на ІІ квартал 2012 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kyivobljust.gov.ua/index.php?part=1990.
152. План роботи Головного управління юстиції у Харківській області на І півріччя 2012 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://justic.kh.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=228&Itemid=187
153. Погорілко В. Ф. Конституційне право України / В. Ф. Погорілко. – К. : Наук. думка, 2002. – 737 с.
154. Погребной И. М. Теория права : учебное пособие / И. М. Погребной. – [3-е изд., испр. и доп]. – Х. : Основа, 2003. – 128 с.
155. Політичний енциклопедичний словник / під ред. Ю. С. Шемшученка, В.Д. Байкіна. – К. : Генеза, 1997. – С. 282.
156. Політичний енциклопедичний словник : [навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів]. – К. : Генеза, 1997. – 400 с.
157. Політологія : навчальний посібник / [Гетьманчук М. П., Грищук В. К., Турчин Я. Б. та ін.] / за заг. ред. Гетьманчука М. П. – К. Знання, 2011. – 415 с.
158. Політологія : підручник / [Розенфельд Ю. М., Герасіна Л. М., Осипова Н. П, Панов М. І., Сахань О. М., Ставицька О. В.]. – Х. : Право, 2001 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://radnuk.info/pidrychnuku/polit/271-rozenfeld/4268-s-5---.html.
159. Положення про відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції в Одеській області : наказ Головного управління юстиції в Одеській області від 15 листопада 2011р. № 1230 – о/д [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://just.odessa.gov.ua.
160. Положення про відділ організаційно-аналітичного забезпечення діяльності управлінь юстиції, документування і контролю Головного управління юстиції в Одеській області : наказ Головного управління юстиції в Одеській області від 7 грудня 2011 року № 1335 - о/д [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://just.odessa.gov.ua/index.php?do=static&filename=header/units_ department/index.php?do=static&filename=%F1%F2%F0%F3%EA%F2%F3%F0%E0.htm.
161. Пономарьов О. В. Адміністративно-правовий статус Антимонопольного комітету України : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Пономарьов Олександр Володимирович. – Х., 2009. – 195 с.
162. Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.minjust.crimea.ua/downloads/vnutrenniy_rasporyadok.doc.
163. Приватна система примусового виконання з досвіду європейських країн [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://informjust.ua/text/744.
164. Про безоплатну правову допомогу : Закон України від 2 червня 2011 року № 3460-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 51. – Ст. 577 (із змінами та доповненнями).
165. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон України від 16 липня 1999 року № 996- XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365 (із змінами та доповненнями).
166. Про ві