АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВ МІГРАНТІВ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ УКРАЇНИ

brief description

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

На правах рукопису

Микитенко Євген Вікторович

УДК 342.9

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВ МІГРАНТІВ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ УКРАЇНИ

Спеціальність: 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
ДЕЛІЯ Юрій Володимирович,
кандидат юридичних наук,
доцент

Донецьк – 2013

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ………………………..… 3
ВСТУП ................................................................................................ 4
РОЗДІЛ 1. Теоретико-правові основи адміністративно-правового захисту громадян у міграційній діяльності правоохоронних органів України……………………………………...

12
1.1. Еволюційний розвиток адміністративно-правового захисту прав громадян у міграційній діяльності правоохоронних органів України…………………………………………………………………….

12
1.2. Права мігрантів як об’єкт адміністративно-правового захисту …………………………………………………………………….
27
1.3. Адміністративно-правове регулювання захисту прав мігрантів у діяльності правоохоронних органів України ……………...
47
Висновки до Розділу 1 ........................................................................ 61
РОЗДІЛ 2. Адміністративно-правовий механізм захисту прав громадян у міграційній діяльності правоохоронних органів України …………………………………………………………………...

65
2.1. Поняття адміністративно-правового механізму захисту прав громадян у міграційній діяльності правоохоронних органів України...
65
2.2. Суб’єкти адміністративно-правового захисту прав громадян у міграційній діяльності правоохоронних органів України……………
71
2.3. Адміністративно-правові засоби захисту прав громадян у міграційній діяльності правоохоронних органів України……………...
89
2.4. Адміністративно-правові гарантії захисту прав громадян у міграційній діяльності правоохоронних органів України.......................
103
Висновки до Розділу 2 ........................................................................ 120
РОЗДІЛ 3. Особливості здійснення адміністративно-правового захисту прав громадян у міграційній діяльності правоохоронних органів України та шляхи його вдосконалення...

122
3.1. Права та обов’язки працівників підрозділів державного департаменту в справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України у сфері захисту прав іммігрантів ………

122
3.2. Адміністративно-юрисдикційні повноваження підрозділів департаменту в справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України у сфері захисту прав іммігрантів ……….

139
3.3. Шляхи вдосконалення адміністративно-правового забезпечення захисту прав громадян в міграційній діяльності правоохоронних органів України ………………………………………..

155
Висновки до Розділу 3 ........................................................................ 168
ВИСНОВКИ ....................................................................................... 171
ДОДАТКИ.……………………………………………………….… 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...................................... 206

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АРК – Автономна республіка Крим;
ВРУ – Верховна Рада України;
ВЦВК – Всеросійський центральний виконавчий комітет;
ГІРФО – Відділ громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб;
ДСМУ – Державна міграційна служба України;
ЗУ – Закон України;
КСУ – Конституційний Суд України;
КАС – Кодекс адміністративного судочинства;
КпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення;
ККУ – Кримінальний кодекс України;
КМУ – Кабінет Міністрів України;
НКВС – Народний комісаріат внутрішніх справ;
ОБГ – особи без громадянства;
МОГП – Міністерство охорони громадського порядку;
СНД – Співтовариство незалежних держав;
ООН – Організація Об’єднаних Націй;
ОВІР – відділ віз і реєстрації;
ОВС – органи внутрішніх справ України;
ОДВВУ – органи державної виконавчої влади України;
ОМСУ – органи місцевого самоврядування в Україні.

ВСТУП

Актуальність теми. Побудова демократичної, соціальної та правової держави пов’язана, насамперед, з утвердженням та забезпеченням прав людини. Саме тому зміни в чинному законодавстві сприяють подальшому утвердженню демократії та верховенства права, розбудові громадянського суспільства та правової держави, зміцнюють міжнародний авторитет України. Міграційні процеси відображають характерні особливості розвитку держави в політико-правовій, соціально-економічній та інших сферах життєдіяльності. Згідно з оцінкам Демографічного відділу ООН загальна кількість іммігрантів, які мешкають на території України, складає 5,4 млн. осіб. У той же час українські джерела говорять про 150-170 тис. іммігрантів на території України. Такі розбіжності не дозволяють у повному обсязі аналізувати види міграції та категорії мігрантів, що задіяні в міграційних процесах. Зазначимо, що кількість осіб, які звернулися в пошуках притулку та захисту, продовжує зростати. З 1996 р. в Україні визнано та надано статус біженця 5 459 особам. Зауважимо, що в останні роки вбачається хоча й незначна, але стійка тенденція до зниження кількості нелегальних мігрантів затриманих органами МВС України. Так, наприклад, у 2000 р. їх було 27,8 тис. осіб, а в 2007-2009 рр. близько 14 тис. осіб. Сучасні умови буття вимагають радикальних змін в концепції міграційних відносин в Україні.
Чинною Конституцією України закріплено права мігрантів і проголошено їх гарантії, визначено ряд законів, які забезпечують дану сферу суспільних відносин. Це сприяло активізації законодавчого процесу в міграційній сфері. Зокрема було прийнято Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (1994 р.), який визначив права та обов’язки іноземців та осіб без громадянства, повноваження державних інституцій в окресленій сфері. Указом Президента України від 6 квітня 2011 р. № 405/2011 було затверджено Положення про Державну міграційну службу України, що ознаменувало собою новий етап законотворчості у сфері міграційних відносин. Крім того, було прийнято низку нормативних актів щодо врегулювання міграційних процесів: нову редакцію Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (2011 р.), Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (2011 р.), Указ Президента України «Про Концепцію державної міграційної політики» (2011 р.), розпорядження Кабінету міністрів України від 15.06.2011 р. № 653 «Про затвердження плану заходів щодо інтеграції мігрантів в українське суспільство на 2011-2015 рр.».
Питанню забезпечення прав і свобод людини та громадянина було присвячено окремі дослідження з теорії держави і права, конституційного права, адміністративного права та інших юридичних наук. Зокрема на формування основних підходів до розв’язання питань, досліджуваних у дисертації, мали вплив праці С. С. Алексєєва, М. М. Гуренко, С. Д. Гусарєва, Р. А. Калюжного, Я. В. Коваліва, А. М. Колодія, В. В. Копєйчикова, В. І. Курила, В. С. Нерсесянца, М. П. Орзіха, В. Ф. Погорілка, П. М. Рабіновича, О. Ф. Скакун, О. Ф. Фрицького, Ю. С. Шемшученка, В. К. Шкарупи.
Дослідженню забезпечення прав і свобод особи органами державної влади, у їх числі міліцією, за допомогою адміністративно-правових засобів присвячено праці В. Б. Авер’янова, О. Ф. Андрійко, О. М. Бандурки, К. К. Афанасьєва, Ю. П. Битяка, І. Л. Бородіна, І. П. Голосніченка, В. Л. Грохольського, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, О. В. Кузьменко, В. А. Ліпкана, О. В. Негодченка, В. І. Олефіра, О. І. Остапенка, В. П. Пєткова, О. Ю. Синявської, М. М. Тищенка, О. Н. Ярмиша.
До останнього часу питання захисту прав людини і громадянина у сфері захисту прав мігрантів у вітчизняній юридичній літературі окреслено лише узагальнено – з практичної точки зору вони майже не підлягали розгляду. Українські вчені звертаються до розгляду зазначених питань здебільшого оглядово, а, отже, ця проблема в державі залишається невирішеною. Саме ці обставини зумовили здійснення відповідного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження відповідає переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затвердженим Наказом МВС України від 29.07.2010 р. за № 347. Виконане дисертаційне дослідження є складовою Плану науково-дослідної роботи кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Донецького юридичного інституту МВС України. Номер державної реєстрації теми дисертаційного дослідження – № 0111U008952.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є вирішення конкретного наукового завдання щодо визначення поняття, структури й змісту адміністративно-правового забезпечення захисту прав мігрантів, а також розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для вдосконалення адміністративного законодавства, яким регульовано діяльність органів державної влади в цій сфері.
Для досягнення вказаної мети в дисертації дослідженню завдання:
– окреслити зміст прав мігрантів як об’єкта адміністративно-правового захисту;
– надати авторське визначення поняття та з’ясувати сутність адміністративно-правового захисту прав мігрантів;
– розкрити систему суб’єктів адміністративно-правового захисту прав мігрантів, здійснити характеристику їх діяльності та надати рекомендації для підвищення ефективності їх функціонування;
– дослідити особливості адміністративно-правового регулювання захисту прав мігрантів;
– охарактеризувати адміністративно-правові засоби захисту прав мігрантів;
– розкрити правову природу адміністративно-правових гарантій захисту прав мігрантів;
– розкрити специфіку форм і методів адміністративно-правового захисту прав мігрантів у сучасних умовах;
– розробити пропозиції щодо шляхів підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання захисту прав мігрантів в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері захисту прав мігрантів, і які є предметом адміністративно-правового регулювання.
Предмет – адміністративно-правовий захист прав мігрантів правоохоронними органами України.
Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження в роботі використано сукупність різних методів дослідження. Основним визначено діалектичний метод пізнання як загальний науковий метод пізнання соціально-правових явищ у їх суперечностях, розвитку та змінах. У роботі застосовано такі наукові методи пізнання: порівняльно-правовий – для здійснення аналізу окремих положень нормативно-правових актів (підрозділи 1.1, 1.3, 2.2, 3.3); формально-логічний – для визначення логіко-методологічних засад побудови понятійного апарату дослідження, а також обробки та аналізу емпіричного матеріалу (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2); статистичний – для здійснення аналізу даних щодо адміністративно-правового захисту прав мігрантів (підрозділи 1.2, 2.4 та ін.); логіко-семантичний та догматичний методи дозволили виконати аналіз норм чинного законодавства стосовно прогалин та сформувати пропозиції щодо вдосконалення техніки викладення окремих норм вітчизняного адміністративного законодавства (підрозділи 1.3, 3.1, 3.3); соціологічний послугував здійсненню аналізу громадської думки щодо стану та проблем захисту прав мігрантів (підрозділи 2.2, 3.3). Використано також методи аналізу, синтезу, дедукції, індукції, класифікації, систематизації, порівняння та узагальнення, вивчення й узагальнення досвіду роботи.
Нормативна основа дослідження – законодавство в сфері захисту прав мігрантів правоохоронними, адміністративна практика розгляду справ з предмета дослідження.
Емпіричною базою дослідження слугували: узагальнення результатів діяльності Міністерства внутрішніх справ України та його підрозділів (зокрема ГІРФО) протягом 2006-2012 рр.; судової статистики; опитування 350-ти громадян; аналіз наукових публікацій, довідкових щодо адміністративно-правового захисту прав мігрантів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є актуальною в сучасній юридичній науці України монографічною працею, у якій з урахуванням сучасних вимог, здійснено комплексне дослідження адміністративно-правового забезпечення захисту прав мігрантів.
У роботі сформульовано низку положень, що сприяють розв’язанню конкретного наукового завдання і характеризуються науковою новизною, а саме:
вперше:
– адміністративно-правовий захист прав мігрантів визначено як передбачену законодавством діяльність відповідних державних органів, передусім правоохоронних і контролюючих, та їх посадових осіб щодо забезпечення та поновлення порушених прав громадян у сфері міграційних відносин, припинення таких порушень, а також створення необхідних умов для притягнення до юридичної відповідальності винних у вчиненні протиправних дій, унаслідок яких було завдано шкоди правам та законним інтересам мігрантів;
– визначено поняття адміністративно-правових засобів захисту прав мігрантів та запропоновано перелік критеріїв щодо їх відмежування від інших форм державного регулювання сферою прав громадян;
– запропоновано розробити та ухвалити Комплексну програму забезпечення прав мігрантів в Україні, до якої внести положення про дотримання прав громадян та забезпечення законності в адміністративно-юрисдикційній діяльності відповідних державних інституцій;
удосконалено:
– поняття прав мігрантів, які запропоновано розуміти як нормативно закріплені можливості громадян щодо реалізації своїх природних прав на свободу пересування, громадянство, вільний вибір місця проживання, а також можливості звернення до державних органів та їх посадових осіб з метою відновлення порушених прав, відшкодування збитків та притягнення винної посадової особи до відповідальності;
– систему повноважень суб’єктів адміністративно-правового захисту прав мігрантів;
– класифікацію правових актів, якими регламентовано: а) участь громадян у державному управлінні міграцією; б) отримання допомоги від відповідних компетентних органів та організацій; в) захист та відновлення їх прав;
набули подальшого розвитку:
– положення про те, що найефективнішими формами адміністративно-правового захисту прав мігрантів є контроль суб’єктів публічної адміністрації, нагляд органів прокуратури та право громадян на оскарження, удосконалення нормативно-правової бази міграційного законодавства, введення відомчого кодексу поведінки;
– положення про те, що адміністративно-правові гарантії захисту прав мігрантів забезпечуються державою і органами місцевого самоврядування та громадськими інституціями;
– характеристика методів адміністративно-правового захисту прав мігрантів, які класифіковано на: загальні та спеціальні методи; методи прямого (адміністративного) та непрямого (економічного) впливу; юрисдикційні та неюрисдикційні методи захисту прав мігрантів;
– положення про необхідність удосконалення інституту громадського контролю за дотриманням прав мігрантів шляхом розширення повноважень громадських організацій, запровадження нових форм і методів роботи, а також створення належного нормативного забезпечення громадської діяльності у сфері міграції.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес і можуть бути використані у:
– науково-дослідній роботі – матеріали дисертації послугувати підґрунтям подальшого наукового дослідженя у галузі адміністративного права щодо захисту прав мігрантів;
– правотворчості – для вдосконалення Законів України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та «Про імміграцію», Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також підзаконних актів, якими регульовано діяльність правоохоронних органів (лист Верховної Ради України № 04-19/14-2542 від 07.12.2011 р., лист ГУ ДМС України в Донецькій області № 6635 від 21.11.2012 р.);
– у правозастосовній діяльності – для вдосконалення практики захисту прав мігрантів органами державної влади, органами місцевого самоврядування (лист від 23.11.2012 р. Донецької міської ради);
– у навчальному процесі – при підготовці підручників і навчальних посібників; при викладанні дисциплін адміністративно-правового спрямування у вищих навчальних закладах МВС України; у різних формах підвищення кваліфікації практичних працівників (акт ДЮІ МВС України від 23.11.2012 р.).
Апробація результатів дисертації. Одержані в процесі дослідження висновки оприлюднено на п’яти науково-практичних конференціях: «Розвиток державності і права в Україні: реалії та перспективи» (м. Сімферополь, 24.04.2009 р); «Забезпечення громадської безпеки правоохоронними органами під час проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року» (м. Донецьк, 18.06.2009 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції «Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні» (м. Запоріжжя, 24.10.2009 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих учених» (м. Донецьк, 25.02.2011 р.), «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих учених» (м. Донецьк, 24.02.2012 р.).
Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 9 наукових праць, серед яких 4 наукові статті у фахових виданнях з юридичних наук.
Структура та обсяг дисертації зумовлені метою і завданням здійсненого дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, десяти підрозділів, висновків, додатків та списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації становить 228 сторінки. Список використаних джерел налічує 224 найменування і займає 23 сторінки.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нові способи розв’язання наукового завдання, що полягає у визначенні та вдосконаленні адміністративно-правового забезпечення захисту прав громадян в міграційній діяльності правоохоронних органів України. Здобувачем сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на розв’язання зазначеного завдання. Основні з них наведено нижче.
Досліджено становлення і розвиток інституту адміністративно-правового захисту прав мігрантів на прикладі правоохоронних органів України. Слід зазначити, що автор одним із перших розробляє періодизацію розвитку вказаного інституту. Умовно ми виокремлюємо п’ять періодів, а саме: перший: зародження імміграційних процесів; другий: розвиток даних підрозділів в імперські часи. Розпочався приблизно в XVII столітті, досягнувши апогею розвитку в XIX – на початку XX століття; третій: розвиток підрозділів під час відродження української державності (1917-1920 рр.); четвертий: радянський період (1920-1991 рр.); п’ятий: сучасний період розбудови української держави.
Отже, говорячи про становлення та розвиток інститут захисту прав мігрантів як законодавчо закріпленого правового інституту, слід зазначити, що йому судилося пройти непростий шлях. Запропонована періодизація є першою і допомагає глибше розібратися в особливостях розвитку й формування цього важливого соціального інституту.
Форми діяльності правоохоронних органів України щодо забезпечення права людини на звернення в разі порушення прав мігрантів представлені у двох групах: а) правові – що містять у собі правоохоронну, нормотворчу, правозастосовну, міжнародно-правову форми й б) не правові – що складаються з організаційної, регламентувальної, економічної, соціальної, виховної, інформаційно-консультативної форм.
Права мігрантів, на нашу думку, як юридична правова категорія тісно перетинається з обов’язками. Обов’язки мігрантів – це міра належної поведінки. Мігранти повинні дотримуватися запроваджених чинним адміністративно-правовим законодавством положень, не завдаючи при цьому неправомірної шкоди. Необхідно звернути увагу, що відповідальність мігрантів за невиконання своїх обов’язків має певні особливості. Так, окрім санкцій передбачених адміністративною чи кримінальною відповідальністю, існують і такі специфічні санкції як скорочення терміну перебування, заборона в’їзду в Україну,адміністративне та примусове видворення за межі держави.
Основними елементами юридичного змісту прав мігрантів є: а) право на свободу пересування; б) право на зміну громадянства; в) право на трудову міграцію; г) право на притулок та додатковий або тимчасовий захист; д) право на захист державою свого громадянина та право на захист проти вислання; е) право на репатріацію.
Права мігрантів визнано як нормативно закріплені можливості громадян щодо їх активної участі у житті держави шляхом використання законодавчих можливостей, а також звернення до державних органів та їх посадових осіб із метою відновлення порушених прав, відшкодування збитків та притягнення винної посадової особи до відповідальності. Здійснено класифікацію прав громадян, реалізовуваних у сфері міграційної політики держави, та наголошено на важливості захисту саме прав мігрантів, позаяк вони є найчастіше порушуваними.
Структура механізму діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення права мігрантів на звернення по захист своїх прав містить такі елементи: діяльність щодо здійснення своїх функцій, компетенції, повноважень, прав і обов’язків, форм і методів із метою створення оптимальних умов для реалізації аналізованих прав і свобод; результат цієї діяльності, що полягає у фактичному здійсненні особистого права особи.
Сформульовано визначення поняття «адміністративно-правовий захист мігрантів» як передбачену законодавством діяльність суду (суддів), відповідних державних органів, передусім правоохоронних і контролюючих, та їх посадових осіб щодо поновлення порушеного права, припинення таких порушень, а також створення необхідних умов для притягнення до юридичної відповідальності винних у вчиненні протиправних дій, унаслідок яких було завдано шкоди правам та законним інтересам мігрантів.
Захист прав мігрантів слід розуміти як охорону системи суспільних прав і цінностей суспільного захисту та сформульовану систему загальнообов’язкових правил поведінки, встановлених і санкціонованих державою, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями.
У змісті адміністративно-правового захисту прав мігрантів визначено обов’язкові елементи. Зокрема, наголошено, що такий захист здійснюється на підставі адміністративно-правових норм визначеним колом суб’єктів із застосуванням певних форм і методів.
Конституцією України закріплено основні права, свободи та обов’язки, гарантії здійснення прав мігрантів та можливість їх правового захисту. Сучасний законодавець продовжив регламентування права учасників міграційних відносин. Так, в законах України «Про імміграцію», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про біженців та осіб, які потребують додаткового чи тимчасового захисту», «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України» окреслені можливості мігрантів як об’єкту адміністративно-правового захисту прав мігрантів. Тим самим створено потужний механізм захисту прав мігрантів в Україні.
Аналізуючи стан захисту прав мігрантів в законодавстві України, автор указує, що особливістю цього законодавства є значна кількість відомчих нормативних актів, якими регульовано процедури організації порядку реєстрації та обліку, чому сприяє значна кількість відсильних норм у законодавчих актах. Для посадовців ці документи нерідко залишаються єдиним керівництвом до дій, оскільки вони перебувають у прямому підпорядкуванні органу, який видав інструкцію. Автор доходить висновку, що системні недоліки законодавства в міграційній політиці посилюють залежність мігрантів від держави і наголошує на необхідності його суттєвого вдосконалення.
Під поняттям адміністративно-правового механізму захисту прав громадян в міграційній діяльності правоохоронних органів України слід розуміти сукупність політичних, організаційних, правових, економічних, соціально-культурних, ідеологічних засобів здійснення суб’єктами управління (правоохоронними органами) при вирішенні питань щодо захисту прав мігрантів в межах Конституції і законів України.
Систему суб’єктів адміністративно-правового захисту прав мігрантів утворюють: 1) представницькі органи державної влади; 2) органи виконавчої влади; 3) органи судової влади України; 4) правоохоронні та правозахисний органи України; 5) органи прокуратури; 6) громадські об’єднання, які захищають права мігрантів. Визначено найбільш суттєві недоліки як правового статусу таких суб’єктів, так і організації їх правозахисної діяльності.
Здобувачем надане визначення поняття суб’єкта права як особи, правовими ознаками якої є правоздатність та галузевий правовий статус.
Систему адміністративно-правового регулювання у досліджуваній сфері становлять правові акти, які розподілено на групи, що регулюють: 1) участь громадськості у державному управлінні в міграційній сфері (отримання необхідної інформації та документів у встановленій формі, створення громадських організацій, спілок, асоціацій тощо); 2) отримання допомоги від відповідних компетентних органів та організацій (право на медичну допомогу тощо); 3) захист та відновлення їх прав (у адміністративному та судовому порядку). Розвиток сучасного суспільства характеризується інтенсивним розвитком економічних, соціально-політичних, ідеологічних, духовних процесів, що супроводжуються розвитком різних галузей промисловості й сільського господарства, задоволенням культурно-побутових потреб населення. Водночас розглядувані процеси не завжди відбуваються в межах законодавства. У переліку основних завдань держави є забезпечення безпеки в суспільстві. Для цього створені відповідні правоохоронні підрозділи, які законодавець наділив відповідними правами та обов’язками.
Адміністративно-правові засоби захисту прав мігрантів класифіковано на: 1) засоби переконання і примусу; 2) засоби безпосереднього, прямого та опосередкованого захисту суб’єктів господарювання; 3) засоби адміністративного судочинства. Проаналізовано кожну з названих груп засобів, визначено їх характерні риси та особливості застосування. Засобом безпосереднього, прямого захисту є право на звернення громадян по захист своїх прав, свобод та законних інтересів громадянина.
Визначено, що адміністративно-правові гарантії захисту прав мігрантів є реалізовуваними в рамках публічних (адміністративно-правових) правовідносин, які тісно пов’язані з державними інституціями та державним примусом і є невід’ємною складовою державного управління у міграційній сфері.
Адміністративно-правовими гарантіями захисту прав громадян в міграційній діяльності підрозділів ОВС України слід вважати встановлені законом та підзаконними нормативно-правовими документами, актами МВС, міжнародно-правовими документами засоби реалізації захисту прав мігрантів з метою охорони прав і законних інтересів.
Гарантії захисту прав громадян в міграційній діяльності підрозділів ОВС України доречно розглядати у двох аспектах: з одного боку, вони є встановленими державою на конституційному та законодавчому рівнях, а з іншого боку, їх набувають у ході реалізації державних гарантій, що отримує відображення в актах, прийнятих МВС України та його структурними підрозділами, насамперед підрозділами у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ОВС України.
Найефективнішими формами адміністративно-правового захисту прав мігрантів визнано судовий контроль, нагляд органів прокуратури та право мігрантів (громадян) на оскарження. Кожну з названих форм детально проаналізовано, також визначено правові та організаційні особливості їх використання. Правова сутність права звернень мігрантів до відповідних суспільних інституцій має не тільки захисну функцію щодо забезпечення прав людини і основних свобод, але й суспільну, політичну та ідеологічну значущість. Найважливішою формою адміністративно-правового захисту прав мігрантів є видання органами виконавчої влади нормативних актів та індивідуальних правових актів. Акти управління є правовою формою вираження управлінської діяльності. Вони необхідні для забезпечення юридичних наслідків певних управлінських дій, наприклад організаційних.
Проведене в процесі дослідження інтерв’ювання працівників колишніх підрозділів служби у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб, сьогодні це підрозділи міліції міграційного контролю дозволило окреслити, виходячи із загальної проблеми функціонування правоохоронних органів, ряд питань, що безпосередньо впливають на ефективність функціонування вказаних підрозділів. Серед таких питань виділимо:
– удосконалення нормативно-правового забезпечення функціонування правоохоронних органів відповідно до покладених завдань в імміграційній діяльності;
– взаємодія правоохоронних органів, які забезпечують захист прав мігрантів з населенням та представниками засобів масової інформації;
– науково-методичне забезпечення кадрової підготовки працівників правоохоронних органів.
Інші питання, на нашу думку, слід вважати похідними від згаданих вище.
Чинниками, що зумовлюють низький рівень забезпечення, визнано ефективного захисту прав мігрантів є: відсутність чіткого розуміння особами які задіяні в захисті прав мігрантів пріоритетних напрямків діяльності; недостатній правовий та культурний мігрантів; некомпетентність посадових осіб та зловживання ними своїм службовим становищем; недостатній рівень правової захищеності прав мігрантів; недосконалий правовий механізм забезпечення відповідальності за вчинені правопорушення в досліджуваній сфері; фактичну відсутність системи організаційно-планувальних та інших заходів, спрямованих на вдосконалення захисту мігрантів тощо.
На нашу думку, необхідною умовою ефективності діяльності державних органів щодо забезпечення прав мігрантів є дієва відповідальність посадовців за порушення цих прав. У зв’язку з цим запропоновано передбачити адміністративну відповідальність за порушення прав мігрантів на безпечні умови перебування в Україні та на відшкодування збитків.
9. Для вдосконалення адміністративно-правового законодавства, яким регламентований захист прав мігрантів, пропонуємо:
– доповнити ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», відповідно до якого особа може отримати паспорт для виїзду за кордон на загальних підставах лише при досягненні нею 18-річного віку;
– вважаємо, що ст. 1 Закону України «Про громадянство» суперечить положенням ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», в якій регламентовано, що місце проживання – це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад 6 місяців на рік. Таким чином, в положенні ст. 1 Закону України «Про громадянство» не визначено необхідний термін проживання, що за умови народження дитини у цей термін, дає змогу особі іноземця або особі без громадянства скористатися правом на імміграцію, що, в свою чергу, може суперечити інтересам державної національної політики. У зв’язку з цим, вважаємо за необхідне виключити з ч. 9 ст. 1 цього закону слова «або зареєстрували на території України свій національний паспорт»;
– також, існують певні смислові протиріччя зі ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», в якій регламентовано, що іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання, або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території;
– доповнити ст. 4 Закону України «Про імміграцію» нормою про необхідність батькам визначити статус громадянства своїх неповнолітніх дітей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Алексеев С. С. Теория права / С. С. Алексеев. – Харьков: БЕК, 1994. – С. 193.
3. Адміністративне право України. Академічний курс: підручник.: у 2-х т. Т. 2: Особлива частина / ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: Юрид. думка, 2005. – 624 с.
4. Афанасьев К.К. Проблемы совершенствования административно-правовых форм и методов / К.К. Афанасьев // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. Спеціальний випуск. – Луганськ: Луганський інститут внутрішніх справ, 2000. – С. 240-247.
5. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: Автореф. дис. ... докт. юрид. наук. – К., 1999. – 38 с.
6. Погорілко В. М. Муніципальне право України : підручник / В.Ф. Погорілко, О. Ф. Фрицький, М. О. Баймуратов [та ін.] – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
7. Адміністративний процес: [підручник для вищих навч. закл.] / О. М. Бандурка, М. М. Тищенко – К.: Літера ЛТД, 2001. – 301 с.
8. Битяк Ю. П. Адміністративне право України / Ю. П. Битяк. – Харків, 2000. – 520 с.
9. Голосніченко І. П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття) / І. П. Голосніченко – Ірпінь, 1998. – 108 с.
10. Додин Е. В. Доказательства в административном процессе / Е. В. Додин – М. : Юрид. лит., 1973. – 256 с.
11. Ліпкан В.А. Тероризм і національна безпека України / В.А. Ліпкан. – К.: Знання., 2000. – 184 с.
12. Мурашин О.Г. Правозастосовчі акти прямого народовладдя (теоретичний аспект) / О. Г. Мурашин // Право України. – 1999. – № 8. – С. 24-28.
13. Орзіх М. Глобалізація доктрини прав людини і громадянина / М. Орзіх // Правова держава. 1998, Вип. 9. – С. 28–29.
14. Конституційне право України / [за ред. В.Ф, Погорілко, В.Л.Федоренко]. – К. : Алетра; КНТ; Центр учбової літератури, 2010. – 432 с.
15. П. М. Рабінович Основи загальної теорії держави та права. / П.М. Рабінович – К., 1995. – 227 с.
16. Селіванов В.М. Правовий прогрес України. Методологічні проблеми дослідження / В.М. Селіванов // Віче. – 1998. – № 1.
17. Коломоєць Т.О. Штрафи за законодавством про адміністративні правопорушення: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Харків, 1999. – 16 с.
18. Курило В.І. Організаційно-правові засади надання охоронних послуг: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук: 12.00.07. / В.І. Курило. – Ірпінь, 2003. – 20 с.
19. Колпаков В. К. Адміністративне право України: підручник / В. К. Колпаков. – К., 1999. – 736 с.
20. Негодченко О.В. Забезпечення прав та свобод людини органами внутрішніх справ України : Монографія / О.В. Негодченко. – Д.: Поліграфіст, 2002. – 416 с.
21. Конституційне право України / [за ред В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодики]. – К., 1999. – 654 с.
22. Тихомиров Ю.А. Публичное право./ Ю.А. Тихомиров – М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2001. – 496 с.
23. Тихомиров Ю.А. Публичное право / Є. Тихонова – М., 1995. – 364 с.
24. Фрицький О. Ф. Конституційне право України. / О. Ф. Фрицький – К., 2002. – С. 529-530.
25. Шаповал В. Конституція України як нормативно-правовий акт / В. Шаповал // Право України. – 1997. – № 10. – С. 104-108.
26. Шкарупа В. К. Доказування та докази в адміністративно-примусовій діяльності органів внутрішніх справ (міліції): монографія / В. К. Шкарупа. – К.: УАВС, 1995. – 163 с.
27. Ю. С. Шемшученка Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи / За ред. Ю. С. Шемшученка: монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2001. – 656 с.
28. Ярмиш О.Н. Проблеми взаємовідносин між правоохоронними органами та населенням: вітчизняний і зарубіжний досвід / О.Н. Ярмиш // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – Вип. 8. – С. 245-252.
29. Олефір В.І. Державна міграційна політика України (організаційно-правовий аспект): Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / В.І. Олефір; Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2005. – 36 с.
30. Тиндик Н.Д. Адміністративно-правове забезпечення правоохоронними органами імміграційного процесу в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Н.П. Тиндик; Нац. акад. держ. податк. служби України. – Ірпінь, 2004. – 20 с.
31. Василенко І.К. Протидія незаконній міграції населення країн Азії в Європу через територію України (організаційно-правовий аспект) : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / І.К. Василенко; Нац. акад. держ. податк. служби України. – Ірпінь, 2006. – 20 с.
32. Малиновська О. Україна, Європа, міграція: міграції населення України в умовах розширення ЄС : [монографія] / О. Малиновська. – К.: Бланк-Прес, 2004. – 170 с.
33. Буртомеев В.П. Всемирная история в лицах: Древний мир / В.П. Буртомеев. Книга 2. – М., 1999. – С. 170.
34. Гончаренко В.Г. Юридичні терміни. Тлдумачний словник / В.Г. Гончаренко, П.П. Андрушко, Т.П. Базава [та ін.].; за ред. В.Г. Гончаренка – 2-ге вид., стереотипне. – К.: Либідь, 2004. – 320 с. Юридичні терміни: тлумачний словник / В. Г. Гончаренко, П. П. Андрушко, Т. П. Базава [та ін.]; за ред. В. Г. Гончаренка. – 2-ге вид., стереотипне. – К.: Либідь, 2004. – 320 с.
35. Про відміну станів і цивільних чинів Декрет ВЦВК і РНК // Збірник указів та розпоряджень уряду РСФСР. – 1917 – № 2. – Ст. 16.
36. Про введення трудових книжок у містах Москві і Петрограді : Декрет // Збірник указів та розпоряджень уряду РСФСР. – 1917 – № 3. – Ст. 31.
37. Про виїзді за кордон громадян РСФС та іноземців», що встановив різний порядок отримання дозволів на виїзд за кордон для громадян РСФС та іноземних громадян : Декрет // Збірник указів та розпоряджень уряду РСФСР – 1922 – № 12. – Ст.39.
38. Желудкова Т. И. Деятельность советской милиции по охране общественного порядка / Т. И. Желудкова. М., 1979. – С. 12.
39. Про посвідчення особи : Декрет // Собрание узаконений и распоряжений правительства РСФСР. – 1925 – № 28. – Ст.128.
40. Про прописку громадян в міських поселеннях : Декрет // Собрание узаконений и распоряжений правительства РСФСР. – 1925. – № 28. – Ст. 128.
41. Сборник важнейших планов Совета народных комиссариатов УССР (циркуляры и переписка с отделами). Государственный архив Донецкой области, Р – 279, оп. 2, спр. 8, арк. 68.
42. Про видачу громадянам СРСР паспортів на території СРСР : Постанова // Cобрание законодательства СССР. – 1933. – № 28. – Ст. 168.
43. Про загальний військовий обов’язок : Закон // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1939. – № 32. – Ст.23.
44. Парфенов С.В. Организационно-правовые основы паспортной системы в СССР: Дисс... канд. юрид. наук. 12.00.02 «Конституциинное право; государственное управление; административное право; муниципальное право» / С.В. Парфенов М., 1986.– 20 с.
45. Про правове положення іноземних громадян в СРСР : Закон // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1981. – № 26. – Ст.836.
46. Правила перебування іноземних громадян в СРСР // Собрание Постановлений СССР. – 1984. – № 2. – Ст.112.
47. Правила транзитного проїзду через територію СРСР іноземних громадян // Собрание Постановлений СССР. – 1984. – № 2. – Ст.112.
48. Василенко І. К. Протидія нелегальній міграції населення з країн Азії до Європи територією України (організаційно-правовий аспект) / І.К. Василенко : Монографія. – Донецьк: ВОНР ДЮІ ЛДУВС, 2008. – 172 с.
49. Махуха С. Міграція : тенденції та засоби регулювання / С. Макуха // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 4. – 70-72.
50. Малиновська О. Біженці у світі та в Україні : Моделі вирішення проблеми / О. Малиновська. – К.: Генеза, 2003. – 288 с.
51. Инструкция о порядке применения правил пребывания в СССР и транзитного проезда через территорию СССР иностранных граждан // Собрание Постановлений СССР.– 1986 – № 12. – Ст.168.
52. Про додаткові заходи щодо реалізації права людини на свободу пересування і вільний вибір місця проживання : Указ Президента України зі змінами від 29.10.2003 № 435 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/435-03 – Назва з екрану.
53. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23. – Ст. 161 Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України № 3929-XII від 04.02.1994. / Законодавчі та нормативно-правові акти, які регламентують міграційні процеси, реєстрацію фізичних осіб, питання громадянства, оформлення документів // Збірник документів у 2-х частинах. – Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України. – К., 2007. – Ч. 1. – 380 с.
54. Правила в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через їх територію: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.1997 № 1074 // http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP951074.html.
55. Про імміграцію: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 41. – Ст. 197.
56. Про утворення державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб : Постанова Кабінету Міністрів України // Офіційний вісник України. – 2002. – № 25.– Ст. 1210.
57. Про утворення Державної міграційної служби України : Постанова Кабінету Міністрів України № 643 від 24 червня 2009 року // Офіційний вісник України. – 2009.– № 50 – Ст. 1670.
58. Про зупинення дії деяких положень постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2009 року № 643 : Указ Президента // http://news.yurist-online.com/laws/5483/
59. Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 16. – Ст. 146.
60. Про Концепцію державної міграційної політики: Указ Президента України № 622/2011 від 30.05.2011. [Назва з екрану]: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/622/2011.
61. Про затвердження плану заходів щодо інтеграції мігрантів в українське суспільство на 2011-2015 роки: розпорядження Кабінету міністрів України від 15.06.2011 р. № 653 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/653-11 – Назва з екрану.
62. Про затвердження Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов’язків яких належать оформлення та видача документів, що посвідчують особу: спільний наказ МВС України, МЗС України, Міністерства інфраструктури та Голови державної служби зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 р. за № 784/19522 // // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/19522-11 – Назва з екрану.
63. Мосьондз С.О. Державна міграційна політика в сучасній Україні (адміністративно-правовий аспект) / С.О. Мосьондз. – дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук: 12.00.07. / С.О. Мосьондз. – Київ, 2003. – 198 с.
64. Декларація про державний суверенітет України, прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 р. – К.: Політвидав України, 1990. – 8 с.
65. Негодченко О.В. Організаційно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення прав і свобод людини: [монографія] / О.В. Негодченко. – Д.: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2003. – 448 с.
66. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова). – К.: Вид-во «Юридична думка», 2004. – 584 с
67. Бахрах Д. Н. Адміністративне право. Підручник для вузів / Д. Н. Бахрах. – М.: Вид-во «БЕК», 1997. – 368 с.
68. Адміністративне право України: конспект лекцій / Ю. П. Битяк, В. В. Зуй. – Харків. Вид-во «Народне слово», – 1996. – 160 с.
69. Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту / Під заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К.: Вид-во «Наукова думка», 2007. – 588 с.
70. Манукян В. И. Международная защита прав человека: право, преценденты, комментарии: научно-практическое пособие. / В. И. Манукян. – К.: Изд-во «Истина», 2010. – 480 с.
71. Словарь иностранных слов / Под ред. И. В. Лехина и проф. Ф. Н. Петрова. – 4-е изд., переработанное и дополненное. М., 1954. – 856 с.
72. Палько В. І. Правові підстави видворення іноземців зам ежі України / В. І. Палько // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2003. – № 1. – С. 171-179.
73. Гарна І.О. Міграційні процеси в Україні та протидія їх негативним наслідкам / І. О. Гарна // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2003. – № 4. – С. 48-50.
74. Короткий тлумачний словник української мови / Уклад.: Д.Г. Гринчишин, Л.Л. Гумецька, В.Л. Карлова та інші; Відп. ред. Л. Л. Гумецька. – К.: Рад. школа, 1978. – 296 с.
75. Піскун О. І. Основи міграційного права: порівняльний аналіз: [Навчальний посібник] / О. І. Піскун – К.: «МП Леся», 1998. – 360 с.
76. Чехович С. Б. Міграційне право України: Підручник / С. Б. Чехович – К.: Школа, 2003. – 368 с.
77. Хараберюш О. І. Визначення терміну «нелегальна міграція» в умовах протидії організованим злочинним угрупуванням // О. І. Хараберюш // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – Львів, – 2007. – № 2, спеціальний випуск. – С. 189-197.
78. Про громадянство України: Закон України № 2235-III від 18.01.2001. / Законодавчі та нормативно-правові акти, які регламентують міграційні процеси, реєстрацію фізичних осіб, питання громадянства, оформлення документів // Збірник документів у 2-х частинах. – Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України. – К., 2007. – Ч. 1. – 380 с.
79. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо боротьби з нелегальною міграцією: Закон України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon3.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? – Назва з екрану.
80. Про біженців: Закон України № 2557-III вiд 21.06.2001. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? page=1&nreg=2557-14. – Назва з екрану.
81. Про приєднання України до конвенції про статус біженців та Протоколу щодо статусу біженців: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 17. – Ст. 118.
82. Про внесення змін до Закону України «Про правовий статус іноземців»: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 39. – Ст. 473.
83. Про Державну прикордонну службу: Закон України вiд 03.04.2003 № 661-IV станом на 05.02.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=661-15. – Назва з екрану.
84. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України № 1382-IV від 11.12.2003. / Законодавчі та нормативно-правові акти, які регламентують міграційні процеси, реєстрацію фізичних осіб, питання громадянства, оформлення документів // Збірник документів у 2-х частинах. – Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України. – К., 2007. – Ч. 1. – 380 с.
85. Конвенцея (пересмотрена в 1949) о работниках-мегрантах за № 97 від 01. 07. 1949 // Сборник международно-правовых документов, регулирующих вопросы миграции. – М., 1994. – 368 с.
86. Про захист працівників-мігрантів у слаборозвинутих країнах і територіях: Рекомендація МОП від 01. 06. 1955 р. // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацію праці 1919-1964. – Женева: міжнародне бюро праці. – Т. 1. 776 с.
87. Про зловживання в галузі міграції і про забезпечення працівникам-мігрантам рівних можливостей і рівного ставлення: Конвенція МОП від 26.06.1975 р. за № 143 // Збірник міжнародно-правових документів, регулюючий питання міграції, 1994. – 368 с. Конвенція про зловживання в галузі міграції і про забезпечення працівникам-мігрантам рівних можливостей і рівного ставлення: конвенція МОП № 143 від 24.06.1975. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/main.cgi?nreg=993_163. – Назва з екрану.
88. Про правовий статус працівників мігрантів: Європейська конвенція від 24. 11. 1977 р. // Збірник міжнародно-правових документів, регулюючий питання міграції, 1994. – 368 с.
89. Про захист прав всіх працівників-мігрантів та членів їх родин: Міжнародна конвенція від 18. 01. 1990 р. // Збірник міжнародно-правових документів, регулюючий питання міграції, 1994. – 368 с.
90. Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри (Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія та практика): Енциклопедія / Упоряд. Ю.І. Римаренко / За ред. Ю. І. Римаренка. – К.: Довіра, 1998. – 912 с.
91. Мюллер В.К. Англо-русский словарь (53000 слов). – Изд. 17-е, испр. и доп. – М.: Рус.яз., 1977. – 888 с.
92. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник / Скакун О.Ф.– Харьков: Эспада, 2005. – 840 с.
93. Манукян В. И. Международная защита прав человека: право, преценденты, комментарии: научно-практическое пособие. / В. И. Манукян. – К.: Изд-во «Истина», 2010. – 480 с.
94. Коментар до Конституції України. К.: «Книга» – 1996. – 278 с.
95. Nickel J. Making Sense of Human Rights: Philosophical Reflections on the Universal Declaration of Human Rights. – Berkeley; University of California Press, 1987. – 561 p.
96. Кофи Аннан Выступление в Комиссии ООН по правам человека / Проблема вмешательства. Выступление Генерального секретаря Организации Объединенных наций – ООН, 1999. С. 20-21
97. Глухарева Л. И. Типология права человека / Право и права человека: Сборник научных трудов юридического факультета МГПУ. – Кн. 4. –М., 2001.
98. Политический словарь. – М., 1998. – 434 с.
99. Лукашева Е.А. Предмет и задачи теории прав человека / Права человека: Учебник для вузов / Под ред. Е.А. Лукашевой. – М., 1999.
100. Рудинский Ф.М. Универсальная концепция прав человека и современная Россия / Право и права человека: Сборник научных трудов юридического факультета МГПУ. – Кн. 1. – М., 1998. – 38 с.
101. Марчук В. М. Основні поняття та категорії права: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. М. Марчук, Л. В. Ніколаєва. – К.: Істина, 2001. – 144 с.
102. Фрицький О. Ф. Конституційне право України: підручник. / О. Ф. Фрицький. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 512 с.
103. Рабінович П. М. Основи загальної теорії держави і права / П. М. Рабінович. – К., 2001. – 260 с.
104. Правознавство України: навчальний посібник: / М. В. Коваль, В. В. Пашутін, Ю.В. Делія та ін.; під заг. ред. В. М. Бесчастного. – Донецьк: ДЮІ ЛДУВС, 2011. – 280 с.
105. Денисов Р. И. Государственная система обеспечения безопасности дорожного движения / Р. И. Денисов, М. И. Попов. − М., 1984. − 65 с.
106. Байтин М. И. Сущность и основные функции социалистического государства / М. И. Байтин. – Саратов, 1979. – С. 199.
107. Симонян Л. А. Функции Советского государственного управления / Л. А. Симонян: автореф. дисс. на соискание науч. степ. канд. юрид. наук. – М., 1977. – 22 с.
108. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления / Г. В. Атаманчук – М. 1997. – С. 121-125.
109. Ожегов С.И. Словарь русского языка. – М.: Русский язык, 1984. – 797 с.
110. Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. – М.: Республика, 2001 – 719 c.
111. Бесчастний В. М. Проблемні питання державної міграційної політики / В. М. Бесчастний // Міграція: проблеми та шляхи їх вирішення: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Донецьк, 18-19 травня 2007 року). – Донецьк: Донецький юридичний інститут ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2008. – 404 с.
112. Національна безпека. Деякі проблеми нелегальної міграції в Україні. Факти, коментарі. Точка зору // Фонд «Співдружність». Тиждневий інфрмаційно-аналітичний огляд. – 2003. – № 23 (436). – 1-7 червня. – С. 12-14.
113. Хараберюш О.І. Нелегальна міграція: проблеми координації протидії : монографія / О. І. Хараберюш, І. Р. Шинкаренко, І. Ф. Хараберюш; під заг. ред. проф. І. Р. Шинкаренка. – Донецьк: «Ноулідж» (Донецьке відділення), 2010. – 335 с.
114. Гаврилюк О. Рада Європи – Україна: план дій / Гаврилюк О. // Іменем Закону. – 2011. – № 12 (5762). 24 березня. – С. 2.
115. Коваль Л. В. Адміністративне право України: курс лекцій [для студ. юрид. вузів та факультетів]. 3-тє вид. – К.: Вентурі, 1998. – 208 с.
116. Всеобщая декларация прав человека: принята и провозглашена в Резолюции №217 A (III) Генеральной Ассамблеи ООН от 10 декабря 1948 года. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015. – Назва з екрану.
117. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 р. Затверджений Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148 від 19 жовтня 1973 р. // // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ – Назва з екрану.
118. Статут Співдружності Незалежних Держав від 22 січня 1993 р. // // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/198-93 – Назва з екрану.
119. Про звернення громадян: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 257.
120. Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту / [В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко, Ю. П. Битяк та ін.]; під. ред. В. Б. Авер’янова. – К.: Наукова думка, 2007. – 588 с.
121. Громадянське суспільство і держава в України: проблеми взаємодії. Матеріали методологічного семінару. Відп. ред.: В. В. Цвєтков, І. О. Кресіна. Упорядник Є. В. Перегуда. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. – 84 с.
122. Чехович С. Б. Елементарний курс міграційного права України : Конспект лекцій : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К. : МАУП, 2004. – 216 с.
123. Міжнародно-правові проблеми протидії нелегальній міграції та торгівлі жінками (теоретико-методологічний аналіз): Кол. авт. / Відп. редактори Ю.Римаренко, Я.Кондратьєв, Ю.Шемшученко. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – 532 с.
124. Європейська конвенція про громадянство від 7 листопада 1997 року // Сборник двухсторонних и многосторонних договоров государств СНГ и Балтии по вопросам гражданства. – К.: УВКБ ООН, 1999. – 147 с.
125. Ушаков Н. А. Международное право: Учебн. / Н. А. Ушаков. М.: Юристь, 2000. – С. 9-10.
126. Международное право: Учебн. / Отв. ред. Ю.М. Колосов, В.И. Кузнецов. – М.: Международные отношения, 1994. – С. 12-13.
127. Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування : Указ Президента України від 07.02.2008 № 109/2008 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/109/2008 – Назва з екрану.
128. Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації: постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року за № 348 // // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/1398-04 – Назва з екрану.; Про затвердження Класифікації звернення громадян від 28 вересня 2008 р. № 858 // // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/858-08 – Назва з екрану.
129. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 51.
130. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.
131. Коваль М. В. Дотримання прав особи, що є учасником міграційних процесів / М. В. Коваль. – Міграція: проблеми та шляхи їх вирішення: матеріали міжнародної науково-практич