АДМІНІСТРАТИВНО-ЮРИСДИКЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО ПОЖЕЖНОГО НАГЛЯДУ

brief description

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1.
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО ПОЖЕЖНОГО НАГЛЯДУ……………………………..14

1.1. Поняття, завдання і принципи адміністративно-юрисдикційної діяльності органів державного пожежного нагляду………… 14
1.2. Характеристика функцій органів державного пожежного нагляду в сфері адміністративно-юрисдикційної діяльності 39
1.3. Правове регулювання адміністративно-юрисдикційної діяльності органів державного пожежного нагляду і шляхи його вдосконалення 60

РОЗДІЛ 2.
ЮРИДИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПОРУШЕННЯМ ПРАВИЛ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ 79

2.1. Юридичні ознаки і склад адміністративних правопорушень підвідомчих розгляду органами державного пожежного нагляду та їх кваліфікація 79
2.2. Кваліфікація адміністративних правопорушень підвідомчих розгляду органами державного пожежного нагляду 94
2.3. Детермінація адміністративних правопорушень підвідомчих розгляду органами державного пожежного нагляду 113
2.4. Латентність адміністративних правопорушень, пов’язаних підвідомчих розгляду органами державного пожежного нагляду 137

РОЗДІЛ 3.
ВЗАЄМОДІЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО ПОЖЕЖНОГО НАГЛЯДУ З ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І УПРАВЛІННЯ В ПРОФІЛАКТИЦІ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПОРУШЕННЯМ ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО ПОЖЕЖНУ БЕЗПЕКУ” 154

ВИСНОВКИ 169

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Результатом впровадження у життя положень Конституції України, Концепції адміністративної та судово-правової реформ в Україні стало формування нового адміністративно-правового статусу органів виконавчої влади, форм та методів їх діяльності. Це об’єктивна потреба, визначена принципом розподілу влади, а отже, розширенням адміністративно-юрисдикційної діяльності суду. Правова природа адміністративно-юрисдикційної діяльності органів державного пожежного нагляду обумовлюється змістом ст.19 Конституції України, згідно з якими вони зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціально-юридична природа їх статусу зумовлена завданнями і функціями цих органів та характером владно-службових повноважень, якими наділені посадові особи.
Аналіз чинного законодавства про адміністративні правопорушення і практику його застосування органами державного пожежного нагляду показав, що окремі його норми не повною мірою відповідають вимогам часу, а також змісту адміністративно-правової реформи. Рівень науково-теоретичного осмислення адміністративно-юрисдикційної діяльності органів державного пожежного нагляду є недостатнім. Розробка проектів Кодексу України про адміністративні правопорушення, Адміністративно-процесуального кодексу та інших актів з питань адміністративної юрисдикції вимагає чіткого визначення перспектив розвитку законодавства, яке б забезпечувало підвищення значення органів державного пожежного нагляду в адміністративному провадженні. Такий стан речей обумовлюється наявністю зростання тенденцій до порушень правил пожежної безпеки громадянами та посадовими особами. Звідси об’єктивно виникає потреба вдосконалення правової бази протидії цьому суспільно небезпечному явищу.
Зважаючи на ці дані, неважко дійти висновку, що сьогодні проблема боротьби з пожежами набуває загальнодержавного значення, адже йдеться про національні інтереси нашої країни.
Адміністративно-юрисдикційна діяльність органів державного пожежного нагляду ще не повною мірою відповідає сучасним вимогам і практики. На сьогодні у чинному законодавстві України не знайшов свого чіткого визначення категорйний зміст поняття “адміністративно-юрисдикційна діяльність органів державного пожежного нагляду”.
Привертає увагу певна недосконалість правового регулювання діяльності органів державного пожежного нагляду і шляхи його поліпшення. Слід мати чітке уявлення про значення органів державного пожежного нагляду в адміністративному провадженні, визначаючи умови підвищення ефективності розгляду справ про адміністративні проступки.
Відсутній комплексний аналіз адміністративно-юрисдикційної діяльності органів державного пожежного нагляду в системі органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення. Потребує наукового осмислення практика складання органами державного пожежного нагляду постанов про накладення штрафу.
В умовах посилення вимог до підвищення рівня законності в правоохоронній діяльності органів державного пожежного нагляду пошук шляхів удосконалення правових основ юрисдикційної діяльності, а також покращення її організаційного забезпечення є важливим і актуальним дослідницьким завданням.
Теоретична основа дисертації. Науково-теоретичне підґрунтя для написання дисертації склали загальнотеоретичні наукові праці фахівців у галузі теорії управління, адміністративного права та процесу, зокрема: В.Б. Авер’янова, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, С.Л. Басова, Ю.П. Битяка, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, А.П. Клюшніченка, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.П. Коренєва, М.Я. Маслєннікова, А.К. Мустафіна, В.П. Пєткова, Н.Г. Саліщевої, В.В. Селіванова, В.Д. Сорокіна, Ю.О. Тихомирова, В.О. Шамрая, А.П. Шергіна, О.М. Якуби та ін. Питання ефективності застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу були об’єктом дослідження Л.Л. Попова, М.Я. Саввіна. Особливостям діяльності органів внутрішніх справ щодо виконання постанов про накладення окремих адміністративних стягнень приділялась певна увага у роботах українських вчених: С.В. Ващенко, Є.В. Додіна, Г.В. Джагупова, Д.П. Калаянова, Т.О. Коломоєць, В.Г. Полішука, В.К. Шкарупи.
Однак, у відомих нам публікаціях названі вчені не повною мірою досліджують проблему адміністративної-юрисдикційної діяльності органів пожежної безпеки. Потреба теоретичного переосмислення проблеми на рівні монографічного дослідження зумовлена тим, що стали реальними умови для більш прискіпливого погляду на дану проблему.
У 2003 році була підготовлена і захищена кандидатська дисертація Куц І.Г. “Боротьба з пожежами в житловому секторі” (кримінально-правовий та кримінологічний аспекти)”. Принагідно зауважимо, що зазначені теоретичні положення щодо вирішення проблем удосконалення правових і організаційних форм забезпечення пожежної безпеки не є достатніми. У даному випадку розглядається лише окремий аспект адміністративно-правового регулювання забезпечення пожежної безпеки.
Викладене свідчить про необхідність узагальнення зібраного статистичного, емпіричного і науково-теоретичного матеріалу, оцінки існуючих тенденцій здійснення органами державного пожежного нагляду адміністративно-юрисдикційної діяльності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження базується на основних положеннях концепції розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001 – 2005 рр., схваленої рішенням колегії МВС України від 18.12.2000 року №9км/1, пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ.
Робота виконана згідно з основними напрямами діяльності у сфері боротьби з пожежами, визначеними Указами Президента України від 25.12.2000 р. № 1376/200, “Про питання щодо перетворення військ Цивільної оборони України в окрему невійськову службу” від 19.12.2003 р.; Законами України “Про пожежну безпеку”(17.12.1993 р. № 3745-XII) та “Про правові засади цивільного захисту” (24.06.2004 р.), Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1999 р. № 1943 “Про стан забезпечення пожежної безпеки та заходи щодо її поліпшення”, а також перспективним планом науково-дослідних робіт Національної академії внутрішніх справ України (“Основні напрями наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ України на період 2000-2004 р.”).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні сутності, змісту адміністративно-юрисдикційного провадження в органах державного пожежного нагляду, їх місця в адміністративному процесі і розробка рекомендацій щодо удосконалення адміністративного законодавства та законодавства про державний пожежний нагляд України.
Для досягнення цієї мети дисертант поставив перед собою ряд завдань:
– дати поняття адміністративно-юрисдикційної діяльності, як функції органу державного пожежного нагляду;
– обґрунтувати особливе місце органів державного пожежного нагляду в системі адміністративно-юрисдикційних органів;
– проаналізувати поточне законодавство України та інших держав про адміністративні правопорушення і практику його застосування органами державного пожежного нагляду;
– дослідити процесуальні аспекти притягнення осіб, винних у порушенні правил пожежної безпеки, до адміністративної відповідальності;
– на основі знань, отриманих при вивченні практики адміністративно-юрисдикційної діяльності органів державного пожежного нагляду, сформулювати свої пропозиції щодо їх місця в системі органів виконавчої влади України;
– визначити ступінь правового регулювання адміністративно-юрисдикційної діяльності органу державного пожежного нагляду та сформулювати пропозиції щодо доповнень і уточнень до чинного адміністративного законодавства;
– здійснити порівняльне дослідження норм адміністративно-деліктного законодавства і норм споріднених галузей права для виявлення колізій та запропонувати шляхи їх усунення.
Об'єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері адміністративно-юрисдикційної діяльності органів державного пожежного нагляду щодо порушення правил пожежної безпеки.
Предметом дисертаційного дослідження є адміністративно-юрисдикційна діяльність органів державного пожежного нагляду, а також національні законодавчі акти, які містять адміністративно-правові норми, що регламентують цю діяльність.
Методи дослідження. У дисертації використані різні методи дослідження. Головним серед них є загальнонауковий діалектичний метод, який дозволив дослідити проблеми, що виникають у сфері адміністративно-юрисдикційної діяльності органу державного пожежного нагляду в єдності їх соціального змісту і правової форми. Дисертант широко використав також окремі методи наукового дослідження, насамперед, історико-правовий метод, при дослідженні історії розвитку законодавчого регулювання адміністративно-юрисдикційних повноважень органу державного пожежного нагляду; системний метод, який дозволив визначити місце та значення органу державного пожежного нагляду в системі адміністративно-юрисдикційних органів. Порівняльно-правовий метод дослідження використовувався у визначенні загальних та специфічних закономірностей при здійсненні адміністративно-юрисдикційної діяльності органу державного пожежного нагляду. Він дозволив здійснити порівняльне дослідження норм адміністративного законодавства і норм для виявлення колізій цих норм та внесення пропозицій щодо шляхів їх усунення.
У дисертаційному дослідженні використовувалися також такі методи наукового пізнання, як аналіз законодавства та юрисдикційної практики, а також конкретно-соціологічні методи пізнання - інтерв’ювання. Були використані статистичний та формально-юридичний методи. Останній застосовувався при тлумаченні правових норм, які регулюють ті чи інші види адміністративно-юрисдикційної діяльності.
Наукова новизна одержаних результатів визначається, передусім, тим, що в дисертації запропоновано суттєво новий підхід до визначення юридичної природи адміністративно-юрисдикційної діяльності органів державного пожежного нагляду, визначено її місце в системі юрисдикційної діяльності органів державної влади і управління.
На основі проведеного дослідження сформульовано ряд понять, положень, висновків, пропозицій, які відображають його наукову новизну, а саме:
- уперше:
▪ проведено періодизацію становлення адміністративно-юрисдикційної діяльності органів державного пожежного нагляду;
▪ більш змістовно розкриваються кваліфікуючі ознаки поняття “адміністративно-юрисдикційна діяльність органів державного пожежного нагляду”;
▪ обґрунтувані пропозицій щодо внесення окремих змін і доповнень до проекту “Настанови з організації роботи органів державного пожежного нагляду” з метою вдосконалення порядку виконання постанов про накладення окремих адміністративних стягнень. Розроблено рекомендації стосовно підвищення ефективності роботи органів державного пожежного нагляду із розгляду справ про адміністративні правопорушення;
▪ запропоновані пропозиції щодо Закону України “Про пожежну безпеку”.
▪ комплексно проаналізоване діяльність органу державного пожежного нагляду як одного із суб’єктів юрисдикційної діяльності. Запропоновані шляхи подальшого вдосконалення правового регулювання такої діяльності у світлі реформи чинного законодавства про адміністративні правопорушення;
- удосконалено:
▪ поняття “адміністративно-юрисдикційна діяльність органів державного пожежного нагляду”; “пожежна безпека”;
▪ класифікацію принципів діяльності органів пожежної безпеки в галузі адміністративної юрисдикції;
▪ пропозицію щодо закріплення положення про вступ постанови про накладення адміністративного стягнення в законну силу (набрання нею чинності); проаналізовано та визначено основні ознаки, за якими остання вважається такою, що набрала чинності;
▪ наводяться додаткові аргументи щодо вдосконалення методів функціонально-організаційних принципів діяльності органів державного пожежного нагляду в найближчій та більш віддаленій перспективі;
▪ у систематизованому вигляді визначаються суб’єкти, які беруть участь у виконанні постанов про накладення адміністративних стягнень, проводиться їх класифікація, визначаються їх повноваження;
- набуло подальшого розвитку:
▪ вчення про адміністративно-юрисдикційну діяльність органів державного пожежного нагляду;
▪ наукове дослідження про тенденцію розширення сфери адміністративно-юрисдикційної діяльності суду, у зв'язку з чим як у судовій практиці, так і в теорії адміністративного права виникла низка питань, які потребують негайного вирішення: розмежування адміністративно-юрисдикційних повноважень суду та органів державного пожежного нагляду;
▪ визначення місця та значення органів державного пожежного нагляду в системі адміністративно-юрисдикційних органів; запропоновано рекомендації щодо удосконалення адміністративного законодавства і підвищення рівня ефективності адміністративно-юрисдикційної діяльності органів державного пожежного нагляду;
▪ положення про більш ефективну оцінку проблем діяльності органів державного пожежного нагляду з урахуванням мети і завдань дослідження;
▪ розробка інформаційних основ адміністративно-правового статусу органів державного пожежного нагляду і шляхи його вдосконалення.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть бути використані у науково-дослідній, навчальній, правотворчій та правовиховній діяльності.
Результати наукового дослідження, пов’язаного з адміністративно-юрисдикційною діяльністю органів державного пожежного нагляду, спрямовані на попередження і припинення порушень вимог чинного законодавства з питань пожежної безпеки. При виробленні практичних рекомендацій вказується на необхідність узагальнення науково-теоретичних і практичних результатів, що в подальшому створить належні умови для реалізації чинного адміністративного законодавства, більш чіткого визначення підвідомчості розгляду справ органами державного пожежного нагляду про адміністративні порушення; дасть можливість розробити і запропонувати для використання систему профілактичних заходів з попередження адміністративних правопорушень стосовно осіб, схильних до порушеннь, встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також застосування діючих санкцій в адміністративному порядку.
Теоретичні узагальнення, висновки і пропозиції дисертації можуть бути матеріалом для подальших наукових досліджень і дискусій з проблем адміністративно-правового статусу органів державного пожежного нагляду. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при читанні курсу “Адміністративне право України”, “Правове забезпечення протипожежного захисту”, підготовці навчальних посібників, курсів лекцій та підручників з курсу “Адміністративне право України” та спецдисциплін “Правове забезпечення протипожежного захисту”, “Правові основи працівників цивільного захисту” та “Організація пожежно-профілактичної роботи”. Результати дослідження можуть використовуватися при розробці проектів нормативно-правових актів з питань адміністративно-правового статусу органів державного пожежного нагляду та їх посадових осіб.
Цілий ряд теоретичних міркувань, викладених на сторінках даної роботи, були використані автором та зафіксовані в актах впровадження Львівського інституту пожежної безпеки МНС України, Департаменті Держпожбезпеки МНС України та Львівського юридичного інституту МВС України.
Апробація результатів дослідження.
Дисертаційна робота обговорена на засіданнях кафедри проблем управління Навчально-наукового Інституту управління Національної академії внутрішніх справ України та на кафедрі адміністративного права та адміністративної і кримінально-процесуальної діяльності Національної академії державної податкової служби України.
Окремі положення дисертації, висновки, узагальнення та пропозиції доповідались автором на науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми охорони правопорядку ” (м. Донецьк, 2000р.), „Взаємодія правоохоронних органів з громадскістю ” (м. Івано-Франківськ, 2001р.) „Пожежна безпека-2002” (м. Львів, 2002р.), на теоретичних семінарах кафедри проблем управління Навчально-наукового інституту управління Національної академії внутрішніх справ України і кафедри адміністративного і фінансового права Львівського юридичного інституту МВС України.
Наукові дослідження доведені до конкретних положень, прикладних моделей, методик та рекомендацій. Вони знайшли своє впровадження в практичній діяльності .
Ці дослідження використовуються також у процесі підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців.
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано у семи наукових працях, у тому числі в навчальному посібнику, чотирьох статтях у наукових виданнях, визначених ВАК України як фахові для спеціальності “Правознавство” і у двох збірниках матеріалів наукових конференцій.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи становить 175 сторінок. Список використованих літературних джерел складається із 284 найменувань.

bibliography

ВИСНОВКИ

Адміністративна юрисдикція розглядається як ефективний державно-владний вплив на суб’єктів юридичної відповідальності. Проте, вона не є єдиною формою юрисдикційної діяльності взагалі. Примусовий, державно-владний вплив здійснюється шляхом застосування таких юрисдикційних форм, як кримінально-правова, цивільно-правова, дисциплінарна, котрі, як правило, здійснюються судовими органами. Отже, адміністративна та судова юрисдикція – самостійні види юрисдикційної діяльності, що мають чітко виражені юридичні особливості.
Крім того, адміністративна юрисдикція є різновидом застосування та охорони права. Отже, юрисдикційні правовідносини розглядаються як правозастосовчі та правоохоронні відносини. Шляхом прийняття спеціального юрисдикційного акта відповідною посадовою особою органів державного пожежного нагляду реалізується примусовий, державно-владний вплив на учасників правовідносин адміністративної відповідальності. Рішення органу державного пожежного нагляду є результатом логічно-послідовних дій процесуального характеру, що передбачаються нормами адміністративного права.
Усі ці процесуальні дії і є формою реалізації адміністративної юрисдикції органом державного пожежного нагляду. Адміністративна юрисдикція органів державного пожежного нагляду мають як матеріально-правовий, так і процесуально-правовий зміст.
Органи державного пожежного нагляду, як один із підрозділів МНС України, представляють собою стержень правоохоронної державної діяльності у сфері боротьби з пожежами та уповноважені здійснювати керівну функцію щодо до інших підрозділів та служб у державі.
Державна правова політика України, надання повноважень оперування кримінальними, кримінально-процесуальними нормами права адміністративним системам, що займаються справою боротьби з пожежами (з метою забезпечення захисту особистості, суспільства від пожеж), обумовлює висновок про те, що виконання завдання МНС України, організація роботи, пов'язаної з забезпеченням пожежної безпеки (захисту від пожеж), яка є основною для служб МНС України, знаходиться у прямому зв'язку із завданням забезпечення, попередження, припинення, розкриття і розслідування злочинів, вжиттям заходів для усунення причин і умов, сприятливих вчиненню правопорушень, і як наслідок – ця система входить до складу боротьби з правопорушеннями і злочинністю.
Завдання МНС України – організацію роботи, пов'язаної із забезпеченням пожежної безпеки (захисту від пожеж), можна реалізувати в повному обсязі тільки при спільній, узгодженій роботі всіх органів виконавчої влади, для яких це завдання є спільними, а також наявності спеціалізованої служби, яка здійснює цей захист від імені держави. Такою службою є органи державного пожежного нагляду МНС України.
На ефективність адміністративно-юрисдикційної діяльності цих органів важливий вплив має належна організація їх діяльності. Така організація охоплює оптимальний розподіл юридичних повноважень між правомочними посадовими особами органів державного пожежного нагляду, зміст і якість планомірного здійснення цієї діяльності, стан належної підготовки кадрів, що її здійснюють, відповідне відомче нормативне і технічне забезпечення даної діяльності, контроль та оцінку її результатів. У зв’язку із спеціалізацією адміністративно-юрисдикційної діяльності основна робота щодо її організації здійснюється відповідними службами та підрозділами МНС України. У відповідних підрозділах органів державного пожежного нагляду, як правило, виділяються спеціальні службові особи, на які покладаються обов’язки щодо загального діловодства в сфері адміністративної практики.
Важливе значення має також широке використання в цій діяльності засобів електронно-обчислювальної техніки, систематичне навчання особового складу в системі службової підготовки, своєчасне ознайомлення зі змінами та доповненнями в діючому законодавстві про адміністративні правопорушення, вміле і ефективне застосування його на практиці.
У результаті вказаного вище соціального процесу складаються суспільні відносини, спрямовані на запобігання або нейтралізацію негативних проявів небезпеки, здатної заподіяти шкоду одночасно індивідуально - невизначеному колу людей, матеріальним і духовним цінностям, навколишньому середовищу, а також нормальному функціонуванню об’єктів різного призначення. Тому забезпечення безпеки – це не просто сукупність визначених заходів, а логічний взаємозв’язок між ними і процесом їхнього виконання, реалізації, реального втілення.
Разом із тим ці обставини обумовили потребу загострити увагу вчених на необхідності вирішення цих питань правовою наукою в подальшому.
Детальний аналіз процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення висвітлює чимало прогалин у правовому регулюванні провадження, що й зумовило наші пропозиції щодо посилення гарантій забезпечення законності і всієї адміністративно-штрафної діяльності України, а саме:
- переглянути розміри адміністративних штрафів; передбачити максимальні розміри адміністративних штрафів для громадян у межах середньої заробітної плати у державі, за винятком штрафів за адміністративні правопорушення з підвищеним рівнем суспільної шкідливості, які повинні застосовуватися винятково у судовому порядку і у розмірах, чітко визначених законодавцем;
- провести інвентаризацію органів, уповноважених складати протокол про адміністративні правопорушення, розробити та затвердити єдину форму протоколу для всіх органів, уповноважених їх складати та здійснювати попередню підготовку за справами, передбачити єдиний триденний термін подання протоколу до органу адміністративно-штрафної юрисдикції;
- удосконалити адміністративно-процесуальний статус осіб, що беруть участь у провадженні в справах про застосування адміністративних штрафів;
- передбачити адміністративно-штрафну відповідальність свідків, експертів, перекладачів, потерпілого в провадженні і внести відповідні зміни до статей 1853, 272, 273, 274 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- вважати за доцільне до винесення постанови про притягнення до відповідальності використовувати термін “підозрюваний у вчиненні адміністративного проступку”, а вже після винесення постанови – “обвинувачуваний у вчиненні проступку” або “правопорушник”;
- з диспозиції ст. 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення видається слушним вилучити слова: “а також використання пожежної техніки і засобів пожежогасіння не за призначенням”, у зв’язку з тим, що правила використання і утримання пожежної техніки входять до складової частини нормативних актів у сфері забезпечення пожежної безпеки;
- до санкції ст. 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення потрібно включити попередження як альтернативне стягнення. При повторному порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки до порушника доцільно застосовувати суворіше адміністративне стягнення – штраф.
Прийняття Адміністративного процесуального кодексу створить правову основу для запровадження в Україні адміністративної юстиції та професійного здійснення правосуддя у публічно-правових спорах з метою захисту прав і свобод людини та громадянина, законних інтересів юридичних осіб від порушень з боку держави чи органів місцевого самоврядування. Запровадження адміністративного судочинства зумовлене правовою природою публічно-правових спорів, де громадянину протистоїть потужний адміністративний апарат. Судове провадження у таких справах має здійснюватися на дещо інших засадах, ніж у цивільних судах.
Пропозиції про внесення доповнень до проекту Настанови з організації роботи органів державного пожежноого нагляду:
п.2.4. викласти у такій редакції:
- “При здійсненні держпожнагляду письмові розпорядження та вказівки головних державних інспекторів з пожежного нагляду та їх заступників є обов’язковими для виконання підлеглими їм державними інспекторами”.
У п.4.1.4. вказати конкретно, чи плануються контрольні перевірки в річному плані-графіку обстежень та перевірок об’єктів. У випадку, якщо не плануються, в Журналі обліку об’єктів відмітка про перевірку повинна ставитися лише після її проведення.
Перший абзац п.4.2.4.2. викласти у такій редакції:
- “До об’єктів ІІ-ї групи належать усі державні, відомчі та кооперативні житлові будинки до 9-ти поверхів включно, дачні, садові, гаражні кооперативи, невеликі селянські (фермерські) господарства, об’єкти приватної власності, де не використовуються наймані працівники, та інші дрібні об’єкти, які не увійшли в І групу, загальною площею не більше 50 км.м.”.
Третій абзац п.4.2.10. викласти у такій редакції:
- “Припис складається не менше як у 2 примірниках: 1-й - не пізніше 5-ти робочих днів після закінчення обстеження вручається керівнику об’єкта для виконання, а 2-й з підписом керівника щодо погоджених термінів та одержання залишається в органі держпожнагляду для здійснення контролю. У разі неможливості вручення керівнику припису, остання надсилається поштою, а у копії проставляється дата направлення і додається корінець поштового відправлення, або здається в канцелярію об’єкту з відповідною відміткою на копії вхідного номеру та дати”.
Другий абзац п.4.2.17. викласти в такій редакції:
- “У сільських районах наглядові справи можуть вестись у сільрадах, але лише на об’єкти, які їм підпорядковані”.
У додатку 5 п.5. викласти у такій редакції:
- “Наглядова справа повинна постійно зберігатись у секретаря частини або у місцях, визначених керівником підрозділу, і видаватись відповідальному інспектору або іншим особам згідно із журналом їх видачі – заступником”.
Третій абзац п.4.4.1. викласти в такій редакції:
- “Посадовою особою органу дізнання або штатним дізнавачем може бути особа з числа атестованого складу органів державного пожежного нагляду або особа, яка має великий досвід практичної роботи з числа професорсько-викладацького складу навчальних закладів МНС України”.
п.4.4.2. викласти у такій редакції:
- “З кожної пожежі безпосередньо після її ліквідації комісією проводиться технічне розслідування, що включає комплекс дій щодо встановлення осередку, джерела, часу, місця, причин виникнення пожежі, особи, яка прямо чи опосередковано стала винуватцем пожежі, збірання даних про її розвиток”.
Третій абзац п.4.4.4. викласти у такій редакції:
- “Акт про пожежу, на гасіння якої підрозділи пожежної безпеки не викликались, складається комісією у такому ж складі протягом 10 діб після надходження такої інформації до цих підрозділів або безпосередньо до органу держпожнагляду як органу дізнання”.
Другий абзац п.4.4.30. викласти у такій редакції:
- “За домовленістю з керівництвом міських та районних органів внутрішніх справ матеріали справ про пожежі, якими завдано збитки на суму більше 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або є травмовані люди, можуть здаватися для зберігання до міських та районних відділів ГУ(У) МВС України”.
П.4.4.31. викласти в такій редакції:
- “Пожежі реєструються в журналі обліку пожеж та загорянь, а пожежі, якими завдано збитки на суму більше 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, особи загиблі або травмовані, підлягають обов'язковій реєстрації в Книзі обліку інформацій про злочини та пригоди."
Другий абзац п.4.5.3. викласти в такій редакції:
- “Головні державні інспектори з пожежного нагляду міст, районів, районів у містах, селищ міського типу, підрозділів пожежної безпеки, що охороняють об'єкти на договірних засадах, мають право приймати самостійні рішення щодо об’єктів, віднесених до 2-ї групи, і припиняти (відміняти) дію виданих ними дозволів”.
П.4.5.7. викласти в такій редакції:
- “Постанови про застосування запобіжних заходів та постанови про припинення роботи (заборону експлуатації) реєструються в окремих журналах”.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер`янов В.Б., Андрійко О.Ф., Голосніченко І.П. та ін. Проект Концепції реформи адміністративного права України. К., 1998. - 58 с.
2. Административное право Украины. – 2-е изд., перераб. и доп. [Учебник для студентов высш. учеб, заведений юрид. спец./ Ю.П. Битяк, В.В. Богуцкий, В.Н. Гаращук и др.]; Под ред. проф. Ю.П. Битяка. – Х.: Право, 2003. – 576 с.
3. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник / Університет внутрішніхсправ / А.Т. Комзюк (заг.ред), М.І. Городиський (уклад). – Х: Ун-т внутр. Справ, 1998. – 77 с.
4. Алехин А.П., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. Административное право Российской федерации – М.: Зерцало, Теис, – 1996. – 624 с.
5. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади. Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Інститут держави і права НАН України. – К, 1999. – 38 с.
6. Анохіна Л.С. Суб’єкти адміністративної юрисдикції в Україні. - Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, Х. – 2001. – 18 с.
7. Бандурка А.М., Тищенко Н.М. Административный процесс: Учебник. – Харьков: Изд-во НУВД, 2001. – 353 с.
8. Бахрах Д.Н. Административная ответственность: Учеб. пособие. – М., 1999. – 112 с.
9. Бахрах Д.Н. Административная ответственность: Учеб.пособие по курсам “Административная ответственность”, “Административная юрисдикция”. – M.: Юриспруденция, 1999. – 110 с.
10. Бахрах Д.Н. Советское законодательство об административной ответственности. Перм, 1969. – 344 с.
11. Бевз О. Значення Львівського літопису і Острозького літописця як джерела з історії України періоду феодалізму // Львівський літопис і Острозький літописець. – К., 1971. – С.37-39.
12. Бойцова В.В. Нужна ли нам административная юстиция? // Советская юстиция. – 1993. – №7. – С.12
13. Бойцова В.В., Бойцов В.Я. Административная юстиция: к продолжению дискуссии о содержании и значении // Государство и и право. – 1994. – №5. – С.14-18.
14. Бородін І.Л. Деякі питання щодо законодавчого регулювання виконання постанов про накладення адміністративних стягнень // Вісн. Одес. ін-ту внутр. справ. – 1998. – № 4. – С. 29–31.
15. Бурчак Ф. Г. Квалификация преступлений – К.: Политиздат Украины, 1985. – 120 с.
16. Ващенко С.В. Адміністративна відповідальність за проступки в галузі захисту прав споживача та проведення розрахунків в торговельній діяльності // Вісник Запорізького юридичного інституту .– 1998. – №3. – С.106-113.
17. Ващенко С.В., Пєтков В.П. Проблеми вдосконалення адміністративної відповіждальності юридичних осіб у галузі забезпечення виконання правил торгівлі // Регіональна науково-практична конференція “Концепція формування законодавства України” (12-13 березня 1997 р.): Матеріали доповідей. – Запоріжжя, 1997. – С.94-97.
18. Ващенко С.В., Поліщук В.Г. Адміністративна відповідальність: Навч. посібник. – Запоріжжя, 2001. – 142 с.
19. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР: процессуальное регулирование. – Воронеж, 1970. – 252 с.
20. Герасименко Є. Суб’єкт адміністративного проступку // Право України. – 1999. – № 4. – С. 41-44.
21. Герасименко Є. Форми та види вини при вчиненні адміністративного правопорушення // Право України. – 1998. – № 7. – С. 80-86.
22. Герасименко Є.С. Деякі питання адміністративної відповідальності // Ідеологія державотворення в Україні: Історія і сучасність: Матеріали наук. – практ. конф., 22–23 листоп. 1996 р. – К., 1997. – С. 353–356.
23. Герасименко Є.С. Питання реформування інституту адміністративної відповідальності: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2000. – 221 л.
24. Герцензон А.А. Квалификация преступлений.– М., 1947. – 195 с.
25. Голосніченко І.П. Проблеми усунення прогалин у правовому регулюванні порушення провадження в справі про адміністративні правопорушення // Адміністративна реформа в Україні: Шляхи до європейської інтеграції. Збірник наукових праць. К. – ООО “АДЕФ-Україна”. – 2003. – С.46-51.
26. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України. – К., 2000. – 240 с.
27. Гончарук С.Т. Адміністративне право України: Адміністративно–юрисдикційні повноваження органів внутрішних справ: Навч. посібник / МВС України. Укр. акад. внутр. справ. – К., 1995. – 78 с.
28. Горьова С. Л. Норми адміністративного права (проблеми теорії та практики нормотворення): Дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2000. – 163 арк.
29. Громыко А., Фридман А. Соблюдать права граждан, привлекаемых к административной ответственности // Законность. – 1998. – № 6. – С. 22–24.
30. Гусєв К. Покажчик якості праці законодавців // Урядовий кур’єр. – 1996. – 13 січня. – С. 7.
31. Гуцалюк М.В. Удосконалення інформаційного забезпечення в системі управління державною пожежною охороною (організаційно-правовий аспект): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Українська академія внутрішніх справ. – К., 1996. – 23 с.
32. Денисенко В.В. Административная юрисдикция органов внутренних дел : Учеб. / В.В. Денисенко; Гл. упр. кадров МВД Рос. Федерации . –М.: ИМЦ ГУК МВД России, 2002. – 174 с.
33. Державне управління в Україні. (Навчальний посібник). 3а загальною редакцією доктора юридичних наук, професора В.Б. Авер’янова. К., 1998. – 432 с.
34. Державний архів Львівської області. Ф.3, оп.49, спр.486, арк.49.
35. Додин Е.В. Административная деликтология. – Одесса, 1997. – 215 с.
36. Додін Є.В. Удосконалення законодавства про адміністративну відповідальність юридичних осіб // Концепція розвитку законодавства України: Матеріали наук.-практ. конф., трав. 1996 р., Київ. – С. 114-115.
37. Дугенец А.С. Производство по делам об административных правонарушениях, осуществляемое в отношении несовершеннолетних правонарушителей // Юрист. – 1998. – № 7. – С. 10-14.
38. Дьомін О.О. Роль адміністративної реформи у державотворенні на сучасному етапі // Адміністративна реформа в Україні: шляхдо Європейської інтеграції. Збірник наукових праць. – К. 2003. – С. 8-13
39. Заяць Н. Місце органів внутрішніх справ у реалізації права людини // Право України. – 1999. – № 9. – С. 26.
40. Зеркалов Д.В., Потетюєв С.Ю. Пожежна безпека на залізничному транспорті: Довідник. 2-ге вид., перероб. – К.: Науковий світ, 2000. – 338 с.
41. Зима О.Т. Адміністративна відповідальність юридичних осіб: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2001. – 19 с.
42. Инкис А. Как повысить эффективность административного наказания // Законность. – 1997. – № 11. – С. 25-26.
43. Институты административного права России/ Отв. ред.: Бачило И.Л., Хаманева Н.Ю.; Акад. правовой ун-т при Ин-те государства и права РАН. – М., 1999. – 264 с.
44. Історія Львова в документах і матеріалах. К., 1986. – 256 с.
45. Казанин М. Применение мер административного действия // Законность. – 1997. – № 4. – С. 30-32.
46. Ківалов С.В., Біла Л.P. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. – Вид. друге, перероб. і доп. – Одеса: Юридична література, 2002. – 312 с.
47. Князев С.Д. Наложение административных взысканий в деятельности органов внутренних дел: Учеб. пособие/ С.Д. Князев. – Хабаровск: Изд-во высш. шк. МВД РСФСР, 1992. – 77 с.
48. Коваленко О.І., Тарасенко С.М. Питання про поворот виконання постанов про адміністративні стягнення // Ідеологія державотворення в Україні: Історія і сучасність: Матеріали наук.–практ. конф., 22–23 листоп. 1998 р. – К., 1997. – С. 356-358.
49. Коваль Л. Нормотворчість рад у сфері адміністративних правопорушень: [Ретроспект. Нарис] // Право України. – 1998. – № 8. – С. 25-27, 49.
50. Коваль Л., Герасименко Є. Проблеми нормотворчості у сфері адміністративних порушень // Право України. – 1992. – № 3. – С. 20-22.
51. Коліушко І., Голосніченко І., Дяк Ю. Встановити чітку межу між кримінальним і адміністративним порушенням // Віче. – 1999. – № 4. – С. 32-38.
52. Коломоєць Т. Щодо питання визначення метиадміністративного примусу в публічному праві України // Право України. – 2004. – №1. – 12-15.
53. Коломоєць Т.О. Адміністративна юрисдикція в Україні: питання теорії та практики / Запорізький держ. ун-т. – Запоріжжя, 2000. – 38 с.
54. Коломоєць Т.О. Штрафи за законодавством про адміністративні правопорушення України. – Запоріжжя: Верже, 2000. – 240 с.
55. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України. – К., 2003. – 544 с.
56. Колпаков В.К. Адміністративне право: проект програми навчального курсу // Юридичний вісник України. – К., 1997 – № 44. – С. 25–32.
57. Комзюк А.Т. та ін. Деякі проблеми реформування законодавства про адміністративну відповідальність / Комзюк А.Т., Гуменюк В.А., Салманова О.Ю. // Університет внутрішніх справ. Вісник. – Х., 1996. – Вип. 1. – С. 76-79.
58. Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації / МВС України; Національний ун-т внутрішніх справ / О.М. Бандурка (заг.ред.). – Х. : Видавництво Національного ун-ту внутрішніх справ, 2002. – 355 с.
59. Кононов П., Стахов А. О некоторых вопросах юрисдикции // Пожарное дело. – 1998. – №7. – С.36-38.
60. Кононов П.И. Нормы об административном задержании граждан: изменения необходимы // Журнал российского права. – 1997. – № 11. – С. 86–93.
61. Кононов П. Законодательство об административном принуждении: проблемы кодификации // Журнал росссийского права. – 1998. – № 8. – С. 26-32.
62. Коренев А.П. Административное право России. Учебник. В 3-х частях. Часть I. M.: МЮИ МВД России. Изд-во «Щит-М», 1999. – 280 с.
63. Коренев А.П. Административное право России. Учебник. В 3-х частях. Часть I. M.: МЮИ МВД России. Изд-во «Щит-М», 1999. – 280 с.
64. Коржанский Н. И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны / Н. И. Коржанский; [Предисл. В. Н. Кудрявцева]. – М. : Акад. МВД СССР, 1980. – 248 с.
65. Корчагина Е.Ю. Административно-юрисдикционная деятельность комиссий по делам несовершеннолетних: Автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук. Спец.: 12.00.14 – Адм. право. Финансовое право. Информ. право/ Е.Ю. Корчагина; Омск. акад. МВД Рос. Федерации. – Омск, 2001. – 26 с.
66. Коряковцев Ю.Н. Обеспечение пожарной безопасности: административно-правовое регулирование.
67. Костенников М.В., Савостин А.А. Теоретические проблемы административной ответственности // Юрист. – 1998. – № 9. – С. 45-49.
68. Кравченко Ю.Ф. Актуальні проблеми реформування органів внутрішніх справ України (організаційно-правові питання): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Університет внутрішніх справ. — Х., 1998. – 19 с.
69. Кравченко Ю.Ф. Міліція України / Національна академія внутрішніх справ України. – К.: Генеза, 1999. – 431 с.
70. Криміногенна ситуація в Україні: оцінка, тенденції, прогноз. 2001. К.: Головний штаб. 2002. – 38 с.
71. Кузнєцова Н.Ф. Методологические основы изучения криминогенной детерминации. Сб. науч. труд: Методологические и теоретические проблнмы юридической науки / Под. ред. М.И.Марченко. М., 1986.
72. Куц І.Г. Боротьба з пожежами в житловому секторі (кримінально-правовий та кримінологічний аспекти): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2003. – 19 с.
73. Куян І. Адміністративна відповідальність як інструмент правової держави // Право України. – 1998. – № 5. – С. 66–68.
74. Лазарев И.М. Административные процедуры в сфере взаимоотношений граждан и их организаций с органами исполнительной власти в Российской Федерации: Автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук. Спец.: 12.00.14 – Адм. право, финансовое право, информ. Право. Ин-т государства и права РАН. – М., 2002. – 20 c.
75. Лопатин А. Об административной ответственности военнослужащих // Законность. – 1995. – № 2. – С. 36-39.
76. Лукьянец Д.О законодательном определении административной ответственности // Юридическая практика. – 1999. – 1-15 апр. – С. 10.
77. Лукьянов В.В. Административные правонарушения и уголовные преступления: в чем различие?: [Рос. Федерация] Государство и право. – 1996. – № 3. – С. 83-92.
78. Лукянець Д.М. Принципи адміністративного правозастосування // Адміністративна реформа в Україні: шляхдо Європейської інтеграції. Збірник наукових праць. – К. 2003. – С. 120-122.
79. Лунев А.Е. Административная ответственность за правонарушения. – М., Госюриздат, 1961. – 268 с.
80. Люблін В.Д. Взаємодія з населенням і громадськістю у профілактиці правопорушень, пов’язаних з порушенням Закону України “ Про пожежну безпеку ”// ДІВС при ДНУ , Збірник наукових статей. - 2000. - №2. - С. 105-107.
81. Люблін В.Д. Пожежна безпека як об’єкт адміністративно-правового регулювання (тези ) // Вісник АПБУ. – 2003. - С.373-375.
82. Люблін В.Д. Пожежна безпека як об’єкт адміністративно-правового регулювання 2003 / Вісник ЛІВС при НАВСУ - 2003. - № 2. - С.178-182.
83. Люблін В.Д. До питання про профілактичну роботу та взаємодію органів державного пожежного нагляду України // Вісник ЛІВС при НАВСУ. - 2001. - №2. - С.267 -271
84. Люблін В.Д. Адміністративна відповідальність за правопорушення в сфері забезпечення пожежної безпеки // Вісник ЛІПБ, УкрНДІПБ МВС України. - 2002. - №2. - С.155-157.
85. Люблін В.Д. Державна пожежна охорона як складова частина системи правоохоронних органів України // Адміністративна діяльність: Навчальний посібник // За заг. ред. д.ю.н., доцента О.І.Остапенка. – Львів: ЛІВС, 2000. - С.169 – 183.
86. Максютин М.В. Юрисдикционный процесс (вопросы общей теории): Автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук. Спец.: 12.00.01 – Теория и история права и государства; история правовых учений. Моск. ун-т МВД России. – М., 2002. – 24 c.
87. Малиновський В.Я. Державне управління: Навч. посібник. – Луцьк: Вежа, 2000. – 560 с.
88. Манохин В.М. Органы советского государственного управления. (Вопросы формирования). – Саратов., 1962. –298с.
89. Махина С.Н. Административный процесс: проблемы теории, перспективы правового регулирования/ С.Н. Махина; Науч. ред. Старилов Ю.Н. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1999. – 232 с.
90. Мезон О. Незнання чи недбалість, а сутність одна – закон як дишло…: [Адм. правопорушення] // Іменем закону. – 1996. – 6 верес. – С. 8-9.
91. Минашкин А.В. Административный штраф: некоторые матеріально-правовые и процессуальные аспекты: [Рос. Федерация] // Законодательство и экономика. – 1998. – № 11. – С. 16-19.
92. Минашкин А.В. Проблемы административной ответственности юридических лиц // Журнал российского права. – 1998. – № 7. – С. 45-60.
93. Наумов А.В., Новиченко А.С. Квалификация преступления как логическая форма юридической оценки // Правоведение. – 1981. – № 2. – С. 86.
94. Никитенко О. І. Адміністративно-правовий захист власності в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Українська академія внутрішніх справ. – К., 1996. – 23 с.
95. Новiков В.В. Адмiнiстративно-правовi основи управлiння забезпеченням безпеки дорожнього руху.-Львiв, Львiвський iнститут внутрiшнiх справ при Нацiональнiй академiї внутрiшнiх справ України, 1997. – 206 с.
96. Общие сведения об административном праве Франции. – М.: Фр. орг. техн. сотрудничества, Посольство Франции в Москве, 1993. – 158 с
97. Овчарова Е. Материально–правовые проблемы административной ответственности юридических лиц: (К проекту Кодекса Рос. Федерации об адм.правонарушениях) // Государство и право. – 1998. – № 7. – С. 14-19.
98. Огляд стану Державного пожежного нагляду України за 1998 рік.
99. Огляд стану Державного пожежного нагляду України за 2002 рік.
100. Окнян В.К. Кримінально-правова відповідальність за порушення правил пожежної безпеки: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Національна академія внутрішніх справ України. – К., 1997. – 24 с.
101. Організаційно-правові проблеми створення та діяльності муніципальної міліції в Україні: Учбово-метод. посіб. / Громадська організація "Товариство науковців по сприянню муніципальній реформі" / Віктор Віталійович Кравченко (відп.ред.). – К., 2000. – 157 с.
102. Остапенко О.І. Адміністративна деліктології: соціально-правовий феномен і проблеми розвитку. Львів. 1995. –. 312 с.
103. Остапенко О.І. Кваліфікація адміністративних правопорушень: Навч.–практ. посіб. – Л., 2000. – 173 с.
104. Панова И. В. Юридический процесс. – Саратов: Светопись, 1998. – 73 с.
105. Панова И.В. Административно-процессуальная деятельность в Российской Федерации/ И.В. Панова. – Саратов: Приволж.кн.изд-во, 2001. – 451 с.
106. Панова И.В. Административно-юрисдикционный процесс. – Саратов: Приволж.кн.изд-во, 1998. – 255 с.
107. Панова И. В. Производство по делам об административных правонарушениях. – Cаратов: Приволж.кн.изд-во, 1999. – 191 с.
108. Панова И.В. Административно-процессуальная деятельность в Российской Федерации – Саратов: Приволж. кн. изд-во, 2001. – 451 с.
109. Панова И.В. Административно-юрисдикционный процесс –Саратов: Поволж. кн. изд-во, 1998. – 255 с.
110. Панова И.В. Актуальные проблемы административного процесса в Российской Федерации : Автореф. дис. на соиск. учен. степ. д-ра юрид. наук: Спец.: 12.00.02- Конституц. право. Гос. упр. Адм. право. Муницип. право/ Инна Викторовна Панова; Урал. гос. юрид. акад. -Екатеринбург, 2000. – 45 с.
111. Панова И.В. Производство по делам об административных правонарушениях. – Саратов: Светопись, 1999. – 191 с.
112. Пастернак Т.Г. Економічна безпека держави. Статика процесу забезпечення: Підручник для державних службовців, науковців, студентів і аспірантів вищих навч. закладів економічного профілю / Київський економічний ін-т менеджменту / Богдан Кравченко (ред.). – К.: Кондор, 2002. – 302 с.
113. Пахолок Л.І. Створення адміністративних судів як захід гармонізації законодавства України з міжнародним правом // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали наук.–практ. конф., жовт. 1998 р. – К., 1998. – С. 203-205.
114. Педько Ю.С. До питання про принципи аміністративної юстиції // Адміністративна реформа в Україні: шляхдо Європейської інтеграції. Збірник наукових праць. – К. 2003. – С.269-272.
115. Перепелюк В. Г. Поняття і принципи адміністративного процесу: питання теорії. - Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, Х. – 2000. – 20 с.
116. Пионтковский А.А. Причины преступности / В кн. : Курс советского уголовного права.Т.2. М., 1970. – С.81-82.
117. Поліщук В.Г. Адміністративно-правове регулювання та практика проведення масових заходів: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Університет внутрішніх справ. – Х., 1999. – 17 с.
118. Полюхович В. Адміністративно-правовий захист громадян у відносинах з органами державної влади // Адміністративна реформа в Україні: шляхдо Європейської інтеграції. Збірник наукових праць. – К. 2003. – С. 171-174.
119. Попова В.И. Теоретические вопросы систематизации советского административного законодательства. – М.: Госюриздат. 1962. – 215 с.
120. Попович С. Пожежна охорона Львівщини: (1772-1939). Світ, 1999. – 256 с.
121. Поспелова Л.И. Проблемы кодификации административно-деликтного законодательства: Автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук. Спец.: 12.00.14 – Адм. право. Финансовое право. Информ. Право; ВНИИ МВД Рос. Федерации. -М., 2001.-21 с.
122. Потапов А.И. Административно-юрисдикционная деятельность органов внутренних дел: Альбом схем/ А.И. Потапов, С. Ф.Панов; Урал. юрид. ин-т МВД России. – Екатеринбург: Урал. юрид. ин-т МВД России, 2000. – 94 с.
123. Практичні рекомендації по застосуванню статей 1 та 2 розділів Кодексу України про адміністративні правопорушення (загальні положення, адміністративне правопорушення та адміністративна відповідальність) в діяльності органів державного пожежного нагляду // Укладачі: Є.Т.Лукавий, С.В.Бєлан, В.П.Мітлощук – Тернопіль: ВДПО УМВС України в Тернопільській області, 2002. – 135 с.
124. Програма курсу навчальної дисципліни “Адміністративне право” // Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К., 1999. – С. 691-730.
125. Пухтинський М.О. Концептуальні та прикладні аспекти здійснення адміністративної реформи в Україні // Адміністративна реформа в Україні: шляхдо Європейської інтеграції. Збірник наукових праць. – К. 2003. – С. 33-35.
126. Рарог А.И. Понятие и принципы квалификации преступлений // Проблемы разработки нового уголовного законодательства. // Сб. науч. тр. – М., 1990. – С. 6.
127. Ремнєв В.І. Актуальные вопросы административной деликтологии в современный период. Сб. науч. тр. Актуальные проблемы административной деликтологии. – К. 1984. – С.10.
128. Розенберг Д.М. Бизнес и менеджмент. Терминологический словарь. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 367 с.
129. Розин Л.М. Акты государственного управления в механизме правового регулирования // Акты управления (вопросы теории). Под ред. Р.Ф. Васильева. - Иваново: Изд-во ИГУ, 1987. - С. 29-45.
130. Ру Д., Сульє Д. Управління: пер. з фр. Тамара Мусієнко та Ірина Реслєр. – К.: Основи, 1995. – 442 с.
131. Руководителю – о безопасности. - Казань: Светлячок, 1994. – 175 с.
132. Салищева Н.Г. Административная юстиция и административное судопроизводство в Российской Федерации / Н.Г. Салищева, Н.Ю. Хаманева; Отв. ред. Славин М.М.; Ин-т государства и права РАН, Акад. правовой ун-т при Ин-те государства и права РАН. –М.: Акад. правовой ун-т, 2001. – 67 с.
133. Салищева Н.Г. Административный процесс в СССР. М., Юридическая литература, 1964. – 158 с.
134. Салищева Н.Г. Федеральный конституционный закон “Об административном судопроизводстве. Общая часть”: Инициатив.текст с коммент./ Н.Г.Салищева,Е.Б.Абросимова;Ин-т “Открытое о-во” (Фонд Сороса). – М.: Рудомино, 2001. – 132 с.
135. Самсонов В.Н. Теоретические проблемы реформы административного законодательства Украины: Автореф.дис...д-ра юрид.наук: 12.00.02 / УЮА. – Х., 1992. – 26 с.
136. Сємьоркіна О.М. Законодавче врегулювання адміністративних процедур як аспект інтеграції законодавства України до Європейського законодавства // Адміністративна реформа в Україні: шлях до Європейської інтеграції. Збірник наукових праць. – К. 2003. – С.36-41.
137. Скитович В.В. Судебная власть и административный акт: проблемы юрисдикционного контроля. – Гродно, 1999. – 234 с.
138. Словарь иностранных слов. – М.: Рус. яз., 1989. – 623 с.
139. Сорокин В.Д. Административный процесс и административно-процессуальное право. – СПб.: Издательство Юридического института (Санкт-Петербург). 2002. – 474 с.
140. Сорокин В.Д. Проблемы административного процесса. – М.: Юрид. лит-ра, 1968 – 142 с.
141. Социологический энциклопедический словарь. На русском, английском, немецком, французском и чешском языках. Редактор-координатор – академик РАН Г.В.Осипов. – М.: Издательская группа ИНФРА-М – НОРМА, 1998. – 397 с.
142. Старилов Ю. Н. Курс общего административного права. В 3 т. Т. II: Государственная служба. Управленческие действия. Правовые акты управления. Административная юстиция. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА–ИНФРА • М), 2002. – 600 с.
143. Старилов Ю.Н. Административная юстиция. Теория, история, перспективы. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА * М), 2001 – 304 с.
144. Старилов Ю.Н. Административная юстиция: проблемы теории/ Ю.Н. Старилов. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1998. – 197 с.
145. Старилов Ю.Н. Административная юстиция: теория, история, перспективы/ Ю.Н. Старилов. – М.: Норма, 2001. – 292 с.
146. Стефанюк В.С. Адміністративний процесуальний кодекс України. Яким йому бути? // Право України.– 1999.– № 12.– С. 15–20.
147. Стефанюк В.С. Правова обумовленість запровадження адміністративної юстиції в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2000. – 20 с.
148. Стефанюк В.С. Проблеми формування вищого, апеляційних та місцевих адміністративних судів в Україні // Семінар за темою “Проблеми формування вищих спеціалізованих судів в Україні” (Київ, 2 грудня 1999 р.).– К, 1999.– 272 с.
149. Стефанюк В.С. Систематизація законодавства та суди адміністративної юстиції // Право України.– 1999.– № 11.– С. 3–7.
150. Студеникина М.С. Административная ответственность должностных лиц // Закон. – 1998. – № 9. – С. 92-95.
151. Студеникина М. К проекту Кодекса РФ об административных правонарушениях // Журнал российского права. – 1998. – № 6. – С. 113-121.
152. Тараненко С. Концептуальні засади забезпечення охорони прав і свобод особи в законодавстві про адміністративні правопорушення // Право України. – 1995. – № 7. – С. 36-38.
153. Тараненко С. Механізм захисту громадянами прав і свобод під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення // Право України. – 1998. – № 11. – С. 141-143.
154. Тараненко С. Оптимізація суб’єктів адміністративної юрисдикції – важлива умова забезпечення прав громадян при розгляді справ про адміністративні правопорушенння // Право України. – 1995. – № 2. – С. 42-43.
155. Теньков С. Застосування адмінштрафів до громадян // Вісник податкової служби. – 1998. – № 15. – С. 37.
156. Тимощук В.П. До проблеми правового регулювання адміністративно-процедурних відносин // Адміністративна реформа в Україні: шляхдо Європейської інтеграції. Збірник наукових праць. – К. 2003. – С.282-286.
157. Тихомиров Ю.А. Административное право и процесс : Полн. курс/ Ю.А.Тихомиров. – М.: Изд. Тихомирова М.Ю., 2001. – 651 с.
158. Тихомирова Ю.А. Курс административного права и процесса. М., 1998. – С.788-792.
159. Тищенко Н.М. О презумпции невиновности в административном процессе // Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. – Х., 1998. – Вип. 33. – С. 30-36.
160. Ткач Г.Й. Напрямки розвитку адміністративного та адміністративно-процесуального законодавства в Україні // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали 1 регіон. наук.конф. (