Афанасьєв Максим Вікторович. Клініко-лабораторне обгрунтування неінвазивної діагностики і прогнозування перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

brief description

Афанасьєв Максим Вікторович. Клініко-лабораторне обгрунтування неінвазивної діагностики і прогнозування перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби : Дис... канд. наук: 14.01.36 2008

Афанасьєв М.В. Клініко-лабораторне обгрунтування неінвазивної діагностики і прогнозування перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 гастроентерологія. Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, ДУ Інститут гастроентерології АМН України”, Дніпропетровськ, 2008.
Дисертаційна робота присвячена удосконаленню діагностики і лікування хворих на гастроезофагеальна рефлюксну хворобу.
Вивчені клінічні, ендоскопічні особливості хворих на різні форми ГЕРХ. Розроблена математична модель прогнозування важкості перебігу захворювання. Вивчені стан вегетативної регуляції та особливості складу слини у хворих на ГЕРХ. Визначені основні показники слини, що відіграють патогенетичну роль у порушенні та підтримки морфологічної цілісності слизової оболонки стравоходу. Запропоновано способи диференціальної діагностики ендоскопічно негативної та позитивної форм ГЕРХ та оцінки ефективності її терапії.
Обґрунтовано доцільність сумісного призначення інгібіторів протонної помпи та блокаторів Н2 гістамінових рецепторів на початку лікування.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі по підвищенню якості діагностики, прогнозування перебігу і моніторування терапії ГЕРХ.
1. Факторами розвитку ЕП форми у хворих на ГЕРХ є клінічні та ендоскопічні стигми дисплазії сполучної тканини: варикозне розширення вен нижніх кінцівок, пролапс слизуватої оболонки шлунка в стравохід, неповне змикання кардії, а також такі симптоми як гіперемія слизової оболонки шлунка, наявність Helicobacter pylori інфекції.
2. Виявлена дисфункція вегетативних регуляторних механізмів у хворих на ЕП ГЕРХ яка характеризується зниженням потужності загальної, повільної і швидкої ланок регуляції, супроводжується дисбалансом кальцію і магнію (зниженням концентрації магнію та підвищенням концентрації кальцію).
3. Хворі з ЕП ГЕРХ характеризуються зміною фізико-хімічних і біохімічних властивостей слини: значним підвищенням буферних властивостей за рахунок збільшення вмісту амонійного буфера в порівнянні з хворими на ЕН ГЕРХ, що обумовлено підвищенням вмісту неорганічного амонію іона; у хворих на ЕП ГЕРХ визначається більше висока концентрація муцинів, що виконують езофагопротективну роль, у порівнянні хворими на ЕН ГЕРХ.
4. Встановлено взаємозв’язок між показниками слини (буферні властивості, вміст амонію) та вегетативної регуляції: симпатикотонія характеризується підвищенням показників буферної ємності та амонію, тоді як парасимпатикотонія їх зниженням.
5. Стандартна антисекреторна терапія ГЕРХ впливає на буферні властивості слини і приводить до зниження буферної ємності слини хворих в порівнянні з показниками до лікування за рахунок зменшення вмісту неорганічного амонію. Комбінація на початку лікування блокаторів Н2 гістамінових рецепторів з інгібіторами протонної помпи може сприяти більш швидкому зникненню симптомів ГЕРХ.