Акіменко Павло Іванович. Регіональні чинники інвестиційної реструктуризації економіки (на прикладі Автономної Республіки Крим)

brief description

Акіменко Павло Іванович. Регіональні чинники інвестиційної реструктуризації економіки (на прикладі Автономної Республіки Крим) : Дис... канд. наук: 08.10.01 2003

Акіменко П.І. Регіональні чинники інвестиційної реструктуризації економіки (на прикладі Автономної республіки Крим).- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка.- Харківська державна академія міського господарства.- Харків, 2003.
Розроблено комплекс проблем з удосконалення інвестиційного механізму регіонального економічного розвитку на прикладі Автономної республіки Крим. Проведено аналіз чинників формування моделі економічного регіонального розвитку. Виявлено принципи державного регулювання регіонального розвитку. Розглянуто програмно-цільові механізми стимулювання інвестиційної принадності регіону. Розроблена модель формування сприятливого інвестиційного клімату регіону.

Проведене дослідження проблем інвестиційного забезпечення регіонального економічного розвитку дозволяє обґрунтувати концептуальні позиції автора, зробити теоретичні узагальнення і виробити практичні рекомендації. Основні з них наступні:

У рамках проведеного дослідження під регіоном розуміється фактично існуючий і діючий основний осередок територіальної структури країни, а саме адміністративно-територіальна одиниця. Економічний регіон - територіально цілісна частина господарства країни, що характеризується наступними ознаками: спеціалізацією як основною господарською функцією; взаємозв’язком і єдністю управління або наявністю об’єктивних умов для управління.
Відтворювальний регіональний процес являє собою продуктивну діяльність безупинно функціонуючого сукупного регіонального капіталу і, одночасно, - процес створення і використання сукупного регіонального продукту, виробленого у формі товарних виробів і послуг, призначених для виробничого й особистого, колективного і суспільного споживання.
Нездатність територій підтримувати на основі саморозвитку і саморегулювання стійкість, збалансованість і соціальну орієнтованість виражається в глибоких внутрішніх диспропорціях, соціальній напрузі, зниженні якості життя, руйнуванні економічного потенціалу. Тому існує необхідність регулювання територіальних процесів розвитку з боку держави.
Економічний розвиток регіону, що означає прогресивну зміну структури економіки і, що приводить до підвищення рівня життя населення, неможливий без ринкових перетворень у регіоні.
Початком стабільного економічного зростання в регіоні повинне стати посилення інвестиційної активності. Однак, стан інвестиційної сфери в Україні протягом усіх років незалежності (з 1991р.) можна охарактеризувати як «застій». За цей час обсяг інвестицій в основний капітал зменшився в п’ять разів, знижуючись на 21% щорічно.
Характеризуючи фінансову й інвестиційну забезпеченість Кримського регіону автор прийшов до висновку, що в даний час основні внутрішні джерела фінансових ресурсів (бюджет, позабюджетні фонди, засоби підприємств) не можуть забезпечити фінансову стабільність у регіоні. Рішення проблеми пов’язане з нормалізацією загальної економічної і політичної ситуації, активізацією інституціональних перетворень, реформою підприємств, ефективною регіональною політикою.
Реформа поміжбюджетних відносин з державою значно розширила права регіону, підсилила його самостійність, але усе ще не доведена до кінця. Варто доробити механізм розподілу основних податків між рівнями бюджетної системи з урахуванням регіональних особливостей і можливостей.
Обмеженість внутрішніх інвестиційних ресурсів вимагає пошуку додаткових джерел фінансування. Одним з них є прямі іноземні інвестиції, що дають ряд переваг у порівнянні з національними джерелами надходження капіталу.
Як свідчить світовий досвід, однією із форм ефективного залучення інвестицій є створення територій з особливим правовим статусом. В Автономній республіці Крим є сприятливі умови для функціонування спеціальних зон, результативність діяльності яких може бути високою при дотриманні визначених нормативно-правових умов. Радою з питань ТПР і СЭЗ «Порт Крим» на 01.01.2003р. затверджено 44 інвестиційних проекту загальною вартістю 220,6 млн. дол. США. Реалізація затверджених проектів по ТПР та СЕЗ дозволила вирішити ряд соціальних питань, пов’язаних з розвитком інфраструктури і позитивно вплинула на соціально-економічне положення територій, для яких був характерний високий рівень безробіття. В цілому, створення СЕЗ можна розглядати як ефективний інструмент державного програмного регулювання територіального розвитку, ключову форму підтримки регіонів і стимулювання їхнього саморозвитку, що розглядається як прояв у дії сукупності ринкових механізмів на регіональному рівні.
Ключову роль для активізації інвестиційної діяльності повинна зіграти зважена інвестиційна політика, як на державному, так і на регіональному рівнях.
Ефективності використання інвестицій й активізації інвестиційної діяльності сприяють оптимальний інвестиційний клімат і адаптивність регіону до інвестицій. Розглядаючи інвестиційний клімат і адаптивність регіону до інвестицій у системі економічної відповідальності, особливе значення, на наш погляд, варто приділяти інвестиційній культурі, як фундаментальній основі для системи інвестиційної діяльності регіону. Причому, чим вище інвестиційна культура, тим значніше рівень адаптивності суб’єкта до інвестиційних процесів.
Носієм і гарантом інвестиційної культури в регіоні повинен стати експертно-консалтинговий центр сприяння інвестиціям. ЕКЦСІ є для України якісно новою інституціональною формою управління і сприяння залученню інвестицій, тобто важливою управлінською інновацією.
Автором розроблена також схема узгодження інтересів суб’єктів відносини з приводу інвестицій на основі попереднього моделювання факторів адаптивності регіону до інвестицій, і модель формування сприятливого інвестиційного клімату в регіоні, де ціль по формуванню сприятливого інвестиційного клімату віднесена автором до категорії короткострокових (період досягнення визначений у тимчасовому інтервалі 1-5 років). Означена модель дозволяє розглядати інвестиційний клімат, визначати його місце і роль у процесі стимулювання фінансових надходжень в економіку регіону, і в більшому ступені - у процесі формування інвестиційної культури регіону й цілому країни.