Александров Олексiй Васильович. Роздiлено-сумiснi економiчнi вiдносини i форми їх реалiзацiї в фiнансовiй сферi транзитивного суспiльства

brief description

Александров Олексiй Васильович. Роздiлено-сумiснi економiчнi вiдносини i форми їх реалiзацiї в фiнансовiй сферi транзитивного суспiльства : Дис... канд. наук: 08.01.01 2003

Александров Олексій Васильович. Розділено-сумісні відносини і форми їх реалізації у фінансовій сфері транзитивного суспільства. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 "економічна теорія".
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2002.
У роботі проаналізовано розділено-сумісну природу людської діяльності і виробничих відносин та форми їх реалізації у фінансовій сфері.
Практична реалізація природи розділено-сумісних відносин полягає в тому, що різні господарські суб'єкти сумісної діяльності, по-перше, забезпечують єдиний процес задоволення суспільних потреб різними ресурсами (матеріальними, трудовими, фінансовими, інтелектуальними й ін.); по-друге, не втрачаючи в процесі взаємодії своїх базових (фундаментальних) рис, збагачуються за допомогою практичного одержання нового знання; по-третє, розробляють, вбирають і затверджують нову культуру спілкування, що служить основою збагачення і розвитку інституціонального середовища в транзитивному суспільстві. Такими сучасними відносинами-формами в фінансовій сфері є лізинг, франчайзинг, факторинг і форфейтинг.
Виходячи з виявлених недоліків і причин повільного поширення досліджуваних форм розділено-сумісних відносин в економіці України, обґрунтована необхідність їх подальшого розвитку, розроблені практичні пропозиції для підготовки державної програми розвитку і підтримки лізингу, факторингу, франчайзингу і форфейтингу, для створення досконалої стабільної законодавчої бази.

На основі проведеного дослідження відносин лізингу, факторингу, франчайзингу, форфейтингу як форм розділено-сумісних відносин зроблено такі висновки.
1. Історія становлення людського суспільства в економічному плані являє собою історію розвитку розділено-сумісних відносин. Дослідження відносин сумісності і відносин роздільності, а також форм їх реалізації особливо актуальні при аналізі перехідних економічних систем в стані біфуркації. Вибір науково обґрунтованого сценарію подальшого розвитку багато в чому залежить від того, наскільки знайдено міру поєднання різних (роздільних) економічних інтересів господарюючих суб’єктів. В Україні реально функціонує розділено-сумісна власність, що ще не має адекватних її природі правових і інших механізмів реалізації. Економічна влада, що зміцнюється, страждає гіпертрофованими відносинами розділення, руйнує єдину тканину господарського життя. Звідси витікає завдання пошуку оптимальних форм реалізації розділено-сумісних економічних відносин, особливо у фінансовій сфері транзитивного суспільства.
2. Практична реалізація природи розділено-сумісних відносин в формування нової економічної системи України полягає в тому, що різні суб’єкти-учасники сумісної фінансової діяльності:
- забезпечують єдиний процес задоволення суспільних потреб різними ресурсами (інтелектуальними, матеріальними, фінансовими й іншими);
- не втрачаючи базових (фундаментальних) якостей, збагачуються за допомогою розвитку своїх рефлексивних і эпістеміологічних можливостей і практичного одержання нового знання та його реалізації у фінансовій сфері;
- розробляють, вбирають і затверджують нову культуру соціально-ринкового спілкування, що є основою збагачення і розвитку інституціонального середовища в транзитивному суспільстві.
3. Новими формами реалізації розділено-сумісних відносин у фінансовій сфері перехідної економіки є лізинг, франчайзинг, факторинг і форфейтинг. Відносини роздільності виявляються у багатосуб’єктності цих форм і різниці статусів й функцій різних суб’єктів; відносини сумісності у досягненні єдності спрямованості дій суб’єктів в реалізації вказаних відносин щодо досягнення загально значимого результату. Держава повинна створювати умови для широкого розвитку лізингу, франчайзингу, факторингу і форфейтингу. Забезпечення оптимальних умов можливе, якщо всі заходи будуть ґрунтуватися на розумінні розділено-сумісної суті вказаних відносин.
4. Лізинг як форма розділено-сумісних відносин є ще досить новим і нетрадиційним в Україні. Ефективність лізингу залежить від того, на якому етапі розвитку знаходяться лізингові відносини в країні, та які умови для його розвитку створені. Діючий в Україні Закон Про лізинг” є досить невідпрацьованим і вимагає значних вдосконалень і узгоджень з безліччю нормативно-правових документів, насамперед із законами Про оподатковування і прибуток підприємств”, Про податок на додаткову вартість”. Зараз існує нечіткість визначення бази ПДВ при переході права власності наприкінці терміну лізингу, внаслідок чого в господарській практиці податкові органи часто розглядають саме первісну вартість предмета лізингу як об'єкт стягнення ПДВ. В роботі обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення податкового регулювання лізингових відносин, а також доведено необхідність створення нової інфраструктури, здатної здійснювати контроль і моніторинг лізингових операцій, сприяти розвитку цієї форми економічних відносин.
5. Виняткової актуальності для розв’язання проблеми неплатежів в транзитивній економіці набуває широке впровадження факторингового і форфейтингового обслуговування підприємств. Історія і досвід використання цих форм як за кордоном, так і в Україні, що проаналізовані в дисертації, переконливо показують ефективність і необхідність їх подальшого розвитку, особливо форфейтингу, в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Для ефективного застосування факторингу і форфейтингу необхідна розробка та прийняття законів Про факторинг”, Про форфейтинг”, а також ратифікація Україною діючих законів і нормативів міжнародного рівня, підписання Конвенції Про міжнародний факторинг”. Факторинг і форфейтинг дозволяють ефективно реалізовувати розділено-сумісну природу фінансово-економічних відносин, підвищувати роль комерційних банків у формуванні сучасної підприємницької культури у фінансовій сфері, домагатися створення високого позитивного іміджу національних фінансових структур.
6. Важливою формою реалізації розділено-сумісних відносин є франчайзинг. На сьогодні в Україні в ролі франчайзера в основному виступають західні чи російські компанії, що просувають свій бізнес і своє ім'я. Для України франчайзинг є одним із найкращих механізмів підвищення ефективності і просування на ринок малих і середніх підприємств за допомогою визнаної торгової марки. Франчайзинг має в собі чималий психологічний аспект. З одного боку, власники фірм-франчайзи почувають себе господарями власної справи, яку виконують у своїх інтересах, і яку вони можуть продати чи передати в спадщину; з іншого боку, вони не почувають себе самотніми у бізнесі, тому що виступають частиною об’єднаного співтовариства професіоналів, які обмінюються досвідом, технологічними досягненнями, спільно вирішують багато проблем (цей аспект так само підкреслює, що франчайзинг виступає саме як форма розділено-сумісних відносин). Для подальшого розвитку франчайзингу необхідна підтримка на державному рівні і розробка спеціалізованих законодавчих актів, які б більш повно враховували національні особливості й інтереси при укладанні франчайзингових угод.
7. Досліджувані форми розділено-сумісних фінансових відносин дійсно дозволяють розв’язувати актуальні завдання не лише на рівні окремого підприємства, але й оптимізувати економічні зв'язки між багатьма господарюючими суб'єктами, вдосконалювати систему державного управління в ході ринкових реформ, виступають могутнім стимулюючим імпульсом оздоровлення транзитивної економіки. Держава, як один з найбільш важливих суб'єктів трансформаційного процесу, реалізуючи суспільно-економічну владу, через свою діяльність зараз значною мірою тяжіє до розширення відносин роздільності. Це породжує негативні наслідки: відсутність законодавчих актів, спрямованих на підтримку і розвиток факторингу, франчайзингу, форфейтингу; відсутність державної пропаганди і підтримки вказаних відносин, а також чіткої податкової політики, яка б сприяла широкому впровадженню досліджуваних форм розділено-сумісних відносин; необґрунтоване прагнення цілісно копіювати західний досвід та ін. Головне завдання держави вбачається в тому, щоб сприяти розвитку лізингу, факторингу, франчайзингу, форфейтингу, виходячи з загальної мети підвищення добробуту всього населення через створення умов для сумісних дій у цьому напрямку всіх суб'єктів господарювання.
8. Розв’язання проблем транзитивного періоду в економіці, становлення ринкової економічної системи, довгостроковий цивілізований розвиток країни потребують наукового підходу і широкого використання політекономічних знань при проведенні ринкових реформ. Застосування методології аналізу виробничих відносин як розділено-сумісних дозволяє економічній науці розробляти обґрунтовані рекомендації щодо забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства, виходячи з різних інтересів кожного суб'єкта господарства. З метою підвищення ролі науки і знань в процесі створення соціального ринкового господарства доцільно розробити і прийняти державну програму з підготовки і перепідготовки фахівців в галузі лізингу, факторингу, форфейтингу, франчайзингу; ввести в цикл фундаментальних дисциплін навчальних планів курси Лізинг”, Франчайзинг”, Факторинг і форфейтинг” при підготовці фахівців з напрямку Економіка і підприємництво”; створити при обласних державних адміністраціях методичні центри розвитку лізингу, факторингу, франчайзингу, форфейтингу з метою пропаганди, навчання і широкого впровадження зазначених відносин у підприємницьке середовище.