Алексеєнко Наталія Олександрівна. Стан цитокінової, клітинної і гуморальної ланок імунної системи при хронічній серцевій недостатності та їх корекція

brief description

Алексеєнко Наталія Олександрівна. Стан цитокінової, клітинної і гуморальної ланок імунної системи при хронічній серцевій недостатності та їх корекція. : Дис... канд. наук: 14.01.11 2006

Алексеєнко Н.О. Стан цитокінової, клітинної і гуморальної ланок імунної системи при хронічній серцевій недостатності та їх корекція. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11. кардіологія. Харківський державний медичний університет, МОЗ України, Харків, 2006.
Дисертацію присвячено вивченню динаміки рівнів цитокінів і показників клітинної та гуморальної ланок імунітету, їх участі у прогресуванні ХСН у хворих на ІХС, впливу на ці показники препаратів, що застосовуються для лікування ХСН.
Для хворих на ІХС з ХСН характерними є підвищення активності гуморальної і цитокінової ланок імунної системи та пригнічення клітинної ланки імунітету. Показано гіперсекреція СРП, ФНП-, ІЛ-1, ІЛ-6 та ІЛ-10. По мірі зростання ступеня важкості ХСН рівні СРП, ФНП- і ІЛ-6 збільшувалися від І до ІІІ ФК, а концентрація ІЛ-1 - від І до ІV ФК ХСН. Відмічено, що при І-ІІ ФК ХСН вміст протизапального ЦТ ІЛ-10 різко збільшувався, при ІІІ ФК зменшувався, при ІV ФК був нижче за рівень групи контролю. Показано підвищення активності гуморальної ланки імунітету у вигляді збільшення ЦІК у хворих на ХСН при порівнянні з контролем, і пригнічення клітинної ланки, що характеризувалося зниженням у хворих кількості моноцитів, сегментоядерних лейкоцитів, CD3+. Із зростанням важкості ХСН рівні ВКЗЛ і CD3+, ФН, Ig А знижувалися. При вивченні морфофункціональних показників серця показано порушення діастолічної функції ЛШ серця при І-ІІ ФК ХСН, що обумовлено концентричною гіпертрофією. При ІІІ-ІV ФК ХСН наростала питома вага хворих на змішану дисфункцію і єксцентричну гіпертрофію міокарда ЛШ серця. Виявлено, що для хворих з ексцентричною і концентричною гіпертрофіями міокарду ЛШ серця було характерним підвищення рівнів ІЛ-1 і CD19+, а також ексцентрична гіпертрофія характеризувалася збільшенням ВКЗЛ і CD3+. Відмічені позитивні кореляції ІЛ-1 з ІММ та ІВТ. Найбільш ефективний вплив на клінічні, морфофункціональні і імунозапальні показники надавала комбінована терапія -адреноблокаторів й ІАПФ на фоні проведення базового лікування ІХС.

В дисертаційній роботі доведено, що у розвитку й прогресуванні ХСН у хворих на ІХС істотне значення мають імунозапальні порушення, що проявляються підвищенням активності гуморальної й цитокінової ланок імунної системи й пригніченням клітинної ланки імунітету, що поєднується зі змінами міокарду ЛШ серця та важкістю ХСН.
ХСН у хворих на ІХС супроводжується зниженням відносної кількості загальних лімфоцитів, Т-лімфоцитів, фагоцитуючих нейтрофілів, імуноглобуліна А в міру зростання ступеня важкості ХСН, і також збільшенням концентрацій ФНП-, ІЛ-6 і СРП від I до III ФК ХСН і рівня ІЛ-1 від I до IV ФК у сироватці крові, що свідчить про участь прозапальних цитокінів у процесах прогресування ХСН.
Поряд з активацією прозапальних механізмів, ХСН III-IV ФК характеризується прогресуючим зниженням рівня протизапального цитокіна ІЛ-10 у сироватці крові хворих на ІХС на фоні підвищених концентрацій прозапальних цитокінів, що може свідчити про несприятливий перебіг захворювання.
Основним механізмом розвитку ХСН I-II ФК є порушення діастолічної функції ЛШ серця, що обумовлено наявністю концентричної гіпертрофії міокарду, подальше розвиток ексцентричної гіпертрофії міокарда ЛШ співпадає з приєднанням систолічної дисфункції.
Ексцентрична й концентрична гіпертрофії міокарда ЛШ серця у хворих на постінфарктний кардіосклероз із ХСН характеризуються статистично вірогідним підвищенням сироваткової концентрації ІЛ-1 і позитивними кореляціями його рівня з індексом маси та індексом відносної товщини міокарду ЛШ, що свідчить про вплив імунозапальних механізмів на процеси ремоделювання серця.
Корекція імунозапальних порушень у хворих на ІХС із ХСН досягається використанням комбінованої терапії ІАПФ еналаприла малеата й -адреноблокатора метопролола тартрата, що обумовлено їх імуномодулючою та протизапальною діями, і супроводжується зниженням в крові прозапальних цитокінів й СРП, та покращенням морфофункціональних показників й клінічних проявів ХСН.