Андрієвський Іван Дмитрович. Реформування економічного механізму користування надрами

brief description

Андрієвський Іван Дмитрович. Реформування економічного механізму користування надрами : Дис... канд. наук: 08.08.01 2007

Андрієвський І.Д. Реформування економічного механізму користування надрами. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01. Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2006.
Дисертаційна робота присвячена питанням реформування економічного механізму користування надрами. Розглянуто правові аспекти власності на природні ресурси та надання їх у використання, теоретичні і методичні основи платежів за користування надрами та світовий досвід економічного регулювання використання надр. Розроблено концепцію реформування економічного механізму впровадження платежів за користування надрами та обґрунтовано встановлення єдиних диференційованих нормативів плати за користування надрами при видобуванні корисних копалин, як регуляторів економічної, екологічної та соціальної безпеки країни у сфері користування надрами.

Діюча в країні система користування надрами не відповідає сучасним вимогам переходу економіки до ринкових відносин.
В економічній теорії ще не сформовані єдині вимоги і правила користування надрами та визначення платежів за користування ними. Кожна країна застосовує притаманні тільки їй методи і правила користування надрами.

Мінерально-сировинна база України має достатній резерв розвіданих запасів з більшості видів корисних копалин, але вона знаходиться уже на етапі виснаження надр, а це вимагає реформування економічного механізму користування ними.

Концептуальні підходи до реформування економічного механізму у сфері користування надрами базуються на встановленні таких господарських відносин у мінерально-сировинному комплексі, при яких забезпечується сталий розвиток економіки країни, наповнюється державний бюджет з одночасним раціональним використанням надр; здійснюється збалансування інтересів видобувних підприємств, регіонів і держави.
Єдині диференційовані нормативи плати за користування надрами складаються з чотирьох рівнів диференціації в залежності від складності геологічної будови родовищ корисних копалин, їх потужності за початковими затвердженими запасами, за індивідуальними параметрами, характерними для конкретних видів корисних копалин, ліквідності останніх та рівня зростання рентабельності.
Регуляторами економічної, екологічної та соціальної безпеки країни є мінімальна межа рентабельності, спеціальний прогресивний платіж до бюджету за надмірне зростання рентабельності і цін та платіж за накопичення відходів.
Реформування економічного механізму користування надрами полягає у встановленні подвійного багаторівневого взаємопов’язаного автономного каскаду гірничо-геологічних та економічних параметрів диференціації нормативів плати за користування надрами.
Ціна лоту за ділянку надр, що виставляється на торги (тендер), залежить від виду користування надрами, розміру запасів корисних копалин, сумарної дисконтної вартості (прибутковості) та ліквідності (цінності) мінеральної сировини.
Новий механізм розподілу платежів за користування надрами між державним і місцевими бюджетами передбачає збільшення надходжень до місцевих бюджетів з 1 до 15 %, а 35 % загальної суми надходжень направляються до Спеціального фонду на фінансування геологорозвідувальних робіт загальнодержавного значення.
Плата за користування надрами справляється з усіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які здійснюють видобування корисних копалин та (або) користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.
Об'єктом справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг фактично виробленого першого товару з видобутих корисних копалин, розмір ділянки надр, що надається у користування при використанні їх у цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі для будівництва ї експлуатації підземних споруд.