Андрушенко Вікторія Валеріївна. Структурно-функціональні особливості слизової оболонки шлунка щурів різних вікових періодів при зміні імунного статусу

brief description

Андрушенко Вікторія Валеріївна. Структурно-функціональні особливості слизової оболонки шлунка щурів різних вікових періодів при зміні імунного статусу : дис... канд. мед. наук: 14.03.09 / Кримський держ. медичний ун-т ім. С.І.Георгієвського. - Сімф., 2006

Андрушенко В.В. Структурно-функціональні особливості слизової оболонки шлунка щурів різних вікових періодів при зміні імунного статусу.Рукопис.Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09--гістологія, цитологія, ембріологія. -Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського, Сімферополь,2006
Дисертація присвячена вивченню структурно-функціонального стану СОШ в умовах імунодефіциту (видалення тимусу) та при імуностимуляції (введення циклоферону) у щурів різних вікових серій у різні терміни спостереження. У роботі були використані гістологічні, морфометричні, математичні методи дослідження та метод електронної мікроскопії. Встановлено, що тимектомія та введення циклоферону призводять до змін структурних компонентів СОШ щурів різного віку, які спостерігаються на всіх рівнях структурної організації. Вираженість цих змін залежить від віку тварин та тривалості впливу.

У дисертаційній роботі вирішена актуальна наукова задача - вивчені морфофункціональні особливості слизової оболонки шлунка щурів різних вікових періодів після тимектомії (модель імунодефіцитного стану) та введення циклоферона (індуктора ендогенного інтерферонгенеза).
1. При зміні імунологічної реактивності організму різної спрямованості, індукованої тимектомією та циклофероном, відбувались морфофункціональні зміни слизової оболонки шлунка, найбільш виражені при тимектоміі. Виразність та ступінь цих змін залежали від віку тварин і термінів спостереження.
2 Після тимектомії у тварин статевонезрілого вікового періоду виникали зміни структурно-функціонального стану слизової оболонки шлунка, найбільш виражені на 90 добу. Виявлено зміну кількісних співвідношень екзокриноцитів фундальних залоз убік зменшення парієтальних клітин на 31% (p<0,01) та підвищення індексу співвідношення головних і парієтальних клітин до 2,2. У парієтальних клітинах відбувалось зменшення площі перетину й діаметра ядер відносно контролю на 30% та 14% (p<0,001), тоді як у головних клітинах зміни були менш виражені. Відмічені зміни з боку імунокомпетентних клітин, які виявлялися у зменшенні кількості міжепітеліальних лімфоцитів на 62,5% (р<0,001) і плазмоцитів на 14%, розмірів їхньої площі перетину та діаметра. Виявлені зміни свідчать про зниження функціональної активності парієтальних та імунокомпетентних клітин слизової оболонки шлунка.
3. У тварин статевозрілого вікового періоду при імунодефіцитному стані, індукованому тимектомією, виражені зміни структури слизової оболонки шлунка виявлені на 15 добу після впливу. Найбільші структурні зміни зазнавали головні клітини фундальних залоз, також відзначено зменшення їхньої кількості на 19% (р<0,05) та індексу співвідношення головних і парієтальних клітин до 0,9. В ультраструктурі головних клітин виявлені зміни характерні для клітин зі зниженою білокпродукуючою функцією. Максимальне відхилення стосовно контролю у бік зменшення кількості міжепітеліальних лімфоцитів на 33% і плазмоцитів на 18% (p<0,05) відзначено на 30 добу. Ультраструктурні зміни міжепітеліальних лімфоцитів відповідали зниженню активності місцевої імунної системи слизової оболонки шлунка.
4. У тварин періоду старечих змін після тимектомії максимальні структурні зміни слизової оболонки шлунка відзначались на 30 добу. Виявлено превалювання парієтальних клітин у фундальних залозах, зменшення індексу співвідношення головних та парієтальних клітин до 0,9. В однаковій мірі структурні зміни відмічались у парієтальних та головних клітинах. Зменшувались щодо контролю площа перетину та діаметр ядер головних клітин відповідно на 24% і 13% (р<0,001), площа та діаметр ядер парієтальних клітин - на 43% і 23%. Відзначено зменшення кількості міжепітеліальних лімфоцитів на 33% (p<0,05), зниження розмірів площі перетину їхніх ядер на 33% (p<0,05) та діаметра на 40%, зменшення кількості плазмоцитів на 24%, що супроводжувалось зниженням каріометричних показників. Виявлені зміни свідчили про пригнічення функціональної активності екзокриноцитів, а також клітин місцевої імунної системи слизової оболонки шлунка.
5 У тварин статевонезрілого вікового періоду після введення циклоферона спостерігалось збільшення кількості як головних клітин фундальних залоз на 126% (р<0,001) на 15 добу, так і парієтальних клітин на 55% (р<0,05) на 90 добу стосовно контролю. Індекс співвідношення головних та парієтальних клітин зберігався в межах 1-2, що свідчило про стабільний функціональний стан слизової оболонки шлунка. Поряд з цим відзначено збільшення площі ядер головних клітин на 15% (р<0,05), площі та діаметра ядер парієтальних клітин на 30% і 18% (р<0,05), що характерно для клітин з підвищеною функціональною активністю. Відзначено також збільшення кількості міжепітеліальних лімфоцитів на 132% (р<0,05) і плазматичних клітин на 161%.
6 У тварин статевозрілого вікового періоду після курсу циклоферона в фундальних залозах відзначалось збільшення кількості парієтальних клітин на 45% (p<0,01) і головних клітин на 76% (p<0,001) на 15 добу зі збереженням індексу співвідношення головних та парієтальних клітин у межах контрольних показників. Функціональна активність парієтальних та головних клітин була підвищеною, що підтверджувалось результатами ультраструктурного дослідження. Підвищення кількості міжепітеліальних лімфоцитів на 106% (p<0,05, 15 доба) і плазматичних клітин на 67% (7 доба), зміни ультраструктурних характеристик міжепітеліальних лімфоцитів свідчили про активацію місцевої імунної реакції слизової оболонки шлунка в більш ранній термін, на 7 добу.
7 У тварин періоду старечих змін застосування циклоферона викликало збільшення кількості головних клітин на одиницю фундальних залоз з максимальним відхиленням від контролю на 42% (p<0,001) на 90 добу та парієтальних клітин на 30% (р<0,05) на 30 добу. Зниження морфометричних показників міжепітеліальних лімфоцитів (кількості до 56%, p<0,05) на ранніх термінах спостереження та підвищення кількості плазматичних клітин на 90% на 30 добу, що супроводжувалось зниженням каріометричних показників, указувало на ослаблену місцеву імунну реакцію слизової оболонки шлунка.