АНГЛІЙСЬКІ ТЕРМІНОЛОГІЧНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ У ТЕКСТАХ З ПРОБЛЕМ ТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

brief description

Львівський національний університет
імені Івана Франка

На правах рукопису

ІВАЩИШИН ОЛЬГА МИХАЙЛІВНА

УДК 811.111’373.46:504

АНГЛІЙСЬКІ ТЕРМІНОЛОГІЧНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
У ТЕКСТАХ З ПРОБЛЕМ ТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

Спеціальність 10.02.04 — германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор,
академік АН Вищої школи України
Кусько Катерина Яківна

Львів — 2007

2007З М І С Т

ВСТУП ......................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. СТРАТЕГІЇ ТЕРМІНОЗНАВСТВА ЯК НАУКИ..............................15
1.1. Термінознавство як наука: актуальні проблеми розвитку......................15
1.2. Диференціація термінологічних і нетермінологічних
мовних одиниць..........................................................................................23
1.3. Категоріальні особливості термінологічного словосполучення............34
1.3.1. Тepмінологічне словосполучення як варіант терміна .................35
1.3.2. Лінгвістичний статус термінологічного словосполучення ........43
Висновки ............................................................................................................50

РОЗДІЛ 2. ТЕРМІНОЛОГІЧНЕ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ як один із
продуктивних компонентів структури АНГЛОМОВНИХ
НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ТЕКСТІВ.............................................................54
2.1. Природа термінологічних словосполучень ............................................54
2.2. Способи та методи термінотворення .....................................................59
2.3. Види вторинної деривації .........................................................................76
2.4. Структурні особливості термінологічних словосполучень ....................89
2. 5. Семантична диференціація термінологічних словосполучень............101
Висновки ..........................................................................................................108
РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ
СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ В АНГЛОМОВНИХ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ТЕКСТАХ З ПРОБЛЕМ ТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ.113
3.1. Фреймова організація англомовного науково-технічного тексту
в системі функціональних стилів.............................................................113
3.2. Контекст як фрагмент тексту для реалізації значення терміна .........126
3.2.1. Типологічна диференціація контектів............................................128
3.2.2. Функціональні особливості контексту...........................................132
3.3. Рoль термінологічних словосполучень у маркованості науково-
технічних текстів ........................................................................................139
3.4. Прагматичні функції термінологічних словосполучень у заголовковому
фреймі англомовного науково-технічного тексту ..................................146
Висновки ..........................................................................................................150
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .....................................................................................154
ДОДАТОК .............................................................................................................159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................229

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ТС — термінологічне словосполучення
ЗКФ — заголовковий комунікативний фрейм
ІКФ — інтродуктивний комунікативний фрейм
ОКФ — основний комунікативний фрейм
ККФ — кінцевий комунікативний фрейм
Т — текст
К — контекст
t — термін
N — кількість термінів
At — термін А
Bt — термін В

ВСТУП

В умовах сьогодення в Україні з’являється щораз більше досліджень термінологічного характеру. На сучасному етапі історичного розвитку України, на етапі розбудови її державності, назріла потреба вдосконалення та впорядкування термінологічних систем різноманітних галузей науки та виробництва, зокрема такої важливої, як техногенний комплекс, з метою визначитись у потенційних можливостях інтеграції у світову термінологічну мережу в умовах активної глобалізації та інтенсивного розвитку комп’ютерних технологій. Це, своєю чергою, вимагає всебічного вивчення термінологічних проблем та укладання перекладних і тлумачних термінологічних словників.
Оскільки української термінології багатьох галузей практично не існувало до 1991 р., науковцям доволі часто доводиться звертатись до термінологічно розвинутих інших мов, досліджувати та вивчати їхню термінологічну систему. Термінознавці та вчені-фахівці в процесі номінації явищ часто послуговуються англійською терміносистемою, яка характеризується багатовіковими історичними традиціями та високим рівнем розвитку тих галузей науки і виробництва, реалії яких відображає. Це й зумовило, значною мірою, вибір для дослідження англомовної науково-технічної літератури з позицій лексемної фактури, семантизації, прагматики та функціонування.
Важливо зазначити, що терміни є мовними засобами, які дають змогу з одного боку, розмежовувати наукові дисципліни, а з іншого — об’єднувати термінологів різних поколінь, шкіл, напрямів, країн. Адже саме термінологи були першими серед тих, хто намагався об’єднати зусилля для проведення спільних досліджень з метою забезпечити взаєморозуміння фахівців різних країн світу задля поступу технологій, спрямованих на вдосконалення умов існування людства. У цьому процесі галузі техногенного впливу на довкілля посідають доволі вагоме місце. Сьогодні, коли розвиток цих галузей у світі набув небувалого рівня, розширюються та збагачуються їх терміносистеми, зростає потреба у термінологічних дослідженнях.
В умовах глобалізації та прагнення фахівців і термінологів до інтеграції зусиль у розв’язанні проблем, спричинених інтенсифікацією процесів термінологічного розвитку цих галузей, посилюється вагомість досліджень англійської терміносистеми, яка становить основну частку серед терміносистем різноманітних мов світу, оскільки є складовою мови, якою розмовляють фахівці країн, де спостерігаються найвищий рівень розвитку виробничих технологій і відповідне розв’язання проблем охорони довкілля. Саме англійською мовою написані праці, в яких відображені найновіші та найважливіші досягнення фахівців і науковців техногенних галузей діяльності людини, та найкраще представлені результати їх термінологічного віддзеркалення, що, своєю чергою, зумовлює потребу дослідження англомовної техногенної термінології.
Науково-технічна мова широко застосовує як прості, так і складні за структурою термінологічні одиниці. Англійська науково-технічна мова вирізняється серед інших мов високою частотністю використання термінологічних словосполучень. Проте більшість досліджень у цій сфері присвячено проблемам, принциповим та спільним для термінологічних одиниць усіх структурних типів. Термінологічне ж словосполучення, як окрема структурна одиниця англомовних науково-технічних текстів, вивчене недостатньо. Так, не досліджена проблема його функціональних особливостей, семантичної та синтаксичної диференціації, дериваційних типів, не визначена його роль у змістовому наповненні та маркованості науково-технічного тексту. З огляду на це, важливо зосередити зусилля на дослідженні термінологічного словосполучення (в подальшому викладі матеріалу — ТС ). Комплексному вивченню лінгвістичних і функціональних особливостей англійських ТС у текстах з проблем техногенного впливу на довкілля присвячено цю дисертаційну роботу.
До науково-технічних текстів з проблем техногенного впливу на довкілля відносимо два типи текстів з діаметрально протилежним ставленням до розв’язання основних питань тих видів діяльності людини, яким вони присвячені. З одного боку, це тексти з проблем промислового виробництва (дослідження здійснене головно на матеріалі текстів як наукового, так і фахового характеру, присвячених проблемам хімічної, гірничо-металургійної та паливно-енергетичної галузей промисловості, які чи не найбільше негативно впливають на навколишнє середовище та призводять до його забруднення), з іншого — це тексти з проблем захисту довкілля від руйнівного впливу наслідків розвитку індустрії.
Актуальність роботи зумовлено значущістю термінознавства і термінологічної лексикографії як в Україні, так і за її межами в сучасних умовах глобалізації та інтеграції різноманітних видів діяльності людини, прагненням науковців і фахівців до міждержавного узгодження та співпраці, гармонізації і координації не лише діяльності, а й термінологічного апарату. Дослідження сприятиме виявленню інтеракційних термінотвірних закономірностей і полегшуватиме укладання фахових словників.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка Дискурс навчально-методичних матеріалів з іноземних мов та наукових стратегій в умовах освітньої кредитно-модульної системи” (№ держреєстрації 0106U001280), затвердженої наказом МОН України від 16.11.2005 р., № 654.
Мета роботи полягає в обґрунтуванні системи лінгвопрагматичної реалізації властивостей англійських термінологічних словосполучень (ТС) та з’ясуванні їхніх структурно-семантичних і функціонально-стилістичних особливостей у науково-технічних текстах з проблем техногенного впливу на довкілля.
Відповідно до мети дослідження визначено такі його завдання:
1. З’ясувати природу ТС у науково-технічних текстах з проблем техногенного впливу на довкілля.
2. Здійснити структурну та семантичну диференціацію ТС на основі аналізу їхнього стрижневого та залежних компонентів.
3. Обґрунтувати способи і методи термінологічної деривації.
4. З’ясувати роль ТС у маркованості науково-технічних текстів.
5. Визначити своєрідність прагматичних функцій ТС.
Об’єктом дослідження є термінологічні словосполучення англомовних науково-технічних текстів з проблем техногенного впливу на довкілля як складова частина термінології, що відіграє визначальну роль в актуалізації семантики вихідного терміна, виступає як основний фрейм зв’язку з іншими елементами тексту і характеризується адекватною формою для досягнення мети комунікації.
Предмет дослідження структурно-семантичні особливості ТС, способи й методи термінотворення, прагматичні функції та фреймова реалізація ТС у науково-технічних текстах з проблем техногенного впливу на довкілля.
Матеріалом дослідження слугувало близько 4 000 термінологічних словосполучень, відібраних методом суцільної вибірки із лексикографічних джерел, наукових статей, монографій, підручників, фахових науково-популярних видань та інтернет-ресурсів з проблем техногенного впливу на довкілля, представлених у переліку джерел ілюстративного матеріалу. Дослідженням охоплено екологію, хімічну галузь, гірничо-металургійний та паливно-енергетичний комплекси.
Методи дослідження. Для досягнення мети і реалізації поставлених у роботі конкретних завдань використано методи комплексного та комбінаторного лінгвістичного аналізу: контекстуальний, за допомогою якого досліджено реалізацію значень ТС; квантитативно-статистичний, який дав змогу здійснити кількісні обчислення фактичного матеріалу з метою розв’язання питання пропорційності структурних типів термінологічних одиниць і виведення формули визначення контексту терміна як фрагмента тексту для реалізації його значення; семантико-синтаксичний, який слугував основою здійснення класифікації ТС за значеннями їхніх стрижнів та атрибутивних ланцюжків; метод структурного та семантичного моделювання, за допомогою якого створено моделі термінологічних словосполучень. Робота з формування бази даних для фахового словника здійснювалась із використанням комп’ютерних технологій.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено комплексне вивчення ТС англійських науково-технічних текстів з проблем техногенного впливу на довкілля; застосовано дискурсний підхід до їхнього аналізу; сформульовано визначення досліджуваного типу текстів та створено основу для їхнього моделювання.
Аналіз ТС у науково-технічних текстах із проблем техногенного впливу на довкілля підпорядковано актуальним завданням охорони та збереження навколишнього середовища, визначення шляхів міжнародної співпраці в цій галузі. Екологія та промислове виробництво — галузі, що в багатьох випадках тісно пов'язані, впливають одна на одну, а отже, потребують спільного вивчення на різних наукових рівнях, зокрема й термінознавчих та лексикографічних. Під таким кутом зору ТС науково-технічних текстів ще не досліджували; у даній роботі це питання аналізується вперше. У цьому також новизна представленої дисертації.
Теоретичне значення. Дослідження є певним внеском у термінознавство, у теорію словосполучення та визначення його номінативних потенцій. Воно сприяє отриманню нових даних щодо ролі ТС у маркованості науково-технічних текстів, у реалізації когнітивних цілей і завдань, розширює знання щодо внутрішньої сутності терміна, розкриває перспективи для подальшого вивчення та розробки конструктивної методики дослідження термінологічних словосполучень.
Практичне значення роботи полягає у тому, що її результати реалізовано у спецкурсах з термінознавства та дискурсу фахової комунікації, курсах з теоретичної граматики (розділи Синтаксис словосполучення”, Cинтаксис науково-технічного тексту”), на заняттях з перекладу за фахом. Розроблені в дисертації моделі ТС можуть бути використані у діяльності технічних комітетів для вдосконалення методики стандартизації науково-технічної термінології та укладанні термінологічних словників.
Практичну цінність дослідження підтверджує і той факт, що опубліковані праці, в яких відображено його результати, стали основою вивчення термінологічних проблем іншими дослідниками, про що свідчать посилання на ці праці, зокрема, у статтях І. Кочан Знахідки, здобутки і промахи термінологічної роботи (за матеріалами 1-ї міжнародної конференції Проблеми української науково-технічної термінології”, Львів, 1992) // Науково-технічне слово. — 1993. № 1. — С. 59, та О. Чуєшкової Проблеми аналітичної термінологічної номінації” // Вісн. Нац. ун-ту Львівська політехніка” Проблеми української термінології”. — 2004. № 503. — С.43-48, у дисертаційних дослідженнях Р. Іваницького і І. Гумовської та в колективній монографії Дискурс іноземномовної комунікації” — Львів: Вид-во Львів. нац. ун-ту ім. Івана Франка, 2002. — С. 383.
Особистий внесок дисертанта визначається тим, що його дослідження є певним внеском у методику термінотворення та практику моделювання складних за структурою термінологічних одиниць. Обґрунтування в дисертації формули визначення взаємозалежності між терміном і контекстом розширює концепцію методичних підходів у розв’язанні поставлених завдань, створює основу для моделювання науково-технічних текстів та розробки комп’ютерних програм для впровадження у навчальний процес у ВНЗ, що відповідає вимогам Болонської конвенції. Особистий внесок автора дисертаційного дослідження у термінологічну практику полягає в тому, що на базі лексикографічного аналізу, вивчення досвіду термінографічної роботи, методики рецензування словників та комп’ютерної обробки інформації [36, 139, 146-147, 148, 152-153, 154, 163, 183, 185, 196, 211, 142] укладено Англо-український словник техногенних термінів”, який є додатком до дисертації.
Апробація результатів дисертації. Базові положення та результати дослідження обговорено на засіданнях кафедри іноземних мов Львівського націо­нального університету імені Івана Франка, у доповідях на науково-практичних університетських, регіональних і міжнародних конференціях та наукових семінарах з лінгвостилістики, дискурсознавства і термінознавства, а також висвітлено у колективних монографіях, статтях наукових збірників і тезах доповідей. Матеріали дослідження використано для укладання Англо-українського словника техногенних термінів”.
Публікації. Головні положення дисертації викладені у 36 публікаціях (2 колективних монографіях, 8 статтях у наукових журналах та збірниках, 26 тезах доповідей регіональних та міжнародних науково-практичних конференцій).
Основні положення, які виносяться на захист :
1. ТС становлять значний пласт лексики англійської мови і відображають об’єктивні процеси розвитку науки та техніки. Вони є сполучною ланкою у процесі трансферу знань термінологів світу як різних поколінь, так і різноманітних напрямів та шкіл сьогодення, що прагнуть до об’єднання зусиль у розв’язанні таких важливих проблем, як створення термінологічних баз даних, впорядкування та гармонізація терміносистем з метою інтеграції у світову мережу в умовах глобалізації, поєднання традиційних та інноваційних процесів розвитку термінологій різних галузей, що має вихід на укладання тлумачних і перекладних галузевих словників, теорію і практику перекладу фахових текстів, застосування результатів теоретичних досліджень у практиці міжнародного спілкування.
2. Під ТС ми розуміємо складний за структурою термін, котрий виражає поняття певної галузі знань або фахової діяльності, репрезентований сталим словосполученням, до складу якого входять стрижень та залежні компоненти, відповідає вимогам, що ставляться до термінологічних одиниць, зберігаючи при цьому особливості словосполучення загальномовної системи, і функціонує як цілісна семантична одиниця з одночасним збереженням значень його компонентів.
3. Лінгвістична природа англійських ТС науково-технічних текстів з проблем техногенного впливу на довкілля характеризується низкою особливостей на рівні дериваційних процесів, які включають як синтаксичну, так і семантичну деривацію; семантичної організації, зумовленої передусім взаємозалежністю значень стрижневих та залежних компонентів; структурних моделей, визначених на основі диференціації видів сполучуваності, типів граматичного зв’язку, видів синтаксичних структур та граматичної категорії стрижня.
4. Функціональність ТС пов’язана передусім з реалізацією певних комунікативних і когнітивних цілей та авторської прагматики, що забезпечується взаємозв’язком їх значень і контексту, участю у фреймовій організації і маркованості науково-технічних текстів з проблем техногенного впливу на довкілля, яка реалізується у таких рисах, як стислість, номінативність, інформаційна насиченість за рахунок високого ступеня компресії, номінативності та інформативності полікомпонентних субстантивних ТС.
Структура роботи. Дисертація, загальним обсягом 263 сторінки (з них 158 сторінок основний текст), складається зі вступу, трьох розділів з висновками до них, загальних висновків, додатка, списку науково-теоретичних джерел, лексикографічних джерел та джерел ілюстративного матеріалу.
У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність і новизна, визначається об’єкт і предмет дослідження, мета і завдання, розкривається теоретична та практична цінність роботи, визначаються основні методи дослідження, матеріал дослідження, структура дисертаційної роботи, формулюються основні положення, що виносяться на захист.
У першому розділі Стратегії термінознавства як науки” досліджується термінознавство як наука в історичному розвитку та на сучасному етапі, аналізуються питання зародження термінології, події що впливали на її розвиток і становлення, простежується роль відомих термінологів та основних міжнародних організацій у розвитку термінознавства. У цьому розділі розглядаються спільні та відмінні риси термінологічних і нетермінологічних лінгвістичних одиниць, досліджується ТС як конструктивний вид терміна, формулюється його дефініція.
Другий розділ Термінологічне словосполучення як один із продуктивних компонентів структури англомовних науково-технічних текстів” присвячений дослідженню природи ТС, його структурних особливостей та семантичної диференціації. Значне місце відводиться вивченню проблем термінотворення та вторинної деривації ТС, його синтаксичних і семантичних видів.
У третьому розділ Функціональність термінологічних словосполучень в англомовних науково-технічних текстах з проблем техногенного впливу на довкілля” сформульовано визначення досліджуваного типу текстів. У ньому аналізується місце науково-технічних текстів у системі функціональних стилів та контексту як фрагмента тексту для реалізації значення терміна, досліджується роль ТС у маркованості та визначаються прагматичні функції ТС англомовних науково-технічних текстів.
У загальних висновках підведено підсумки дослідження, представлено його результати, формулюються основні шляхи реалізації цих результатів у навчально-методичній та науково-практичній діяльності, а також окреслюються перспективи подальшого вивчення проблем сучасного термінознавства в умовах розвитку інформаційних технологій та інтеграційних процесів у наукових і виробничих галузях сучасного світу.
Додаток до дисертації містить Англо-український словник техногенних термінів”, укладений на основі дослідження англомовної наукової, фахової та науково-популярної літератури, лексикографічних джерел та інтернет-ресурсів з проблем техногенного впливу на довкілля.
Список науково-теоретичних джерел містить 289 найменувань праць вітчизняних і зарубіжних авторів.
До списку лексикографічних джерел увійшли енциклопедичні, перекладні, термінологічні та тлумачні словники.
Джерела ілюстративного матеріалу (4 457 сторінок) включають друковані праці та інтернет-ресурси.
Про достовірність результатів дослідження та використання достатнього обсягу фактологічного матеріалу свідчить той факт, що в разі подальшого збільшення числа аналізованих термінологічних одиниць не з’являються нові дані й не змінюється відсотковий склад результатів дослідження.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Здійснене дослідження дало змогу поглибити певні положення техногенної сфери діяльності людини на лінгвістичному рівні, а саме — вивчити можливості англійської мови для вдосконалення термінологічного апарату мови галузей, що входять до її складу, визначити місце термінологічних словосполучень серед одиниць їх мовної системи, проаналізувати інтернаціональні елементи та доцільність їх використання іншими мовами в умовах інтеграції та глобалізації світу, розробити та запропонувати рекомендації для виходу теоретичних даних у практиктичну діяльність, зокрема у викладання термінознавства у ВНЗ, у тому числі і з допомогою комп’ютерних технологій, лексикографічну практику, роботу зі стандартизації термінологічних одиниць та діяльність української термінологічної школи техногенних галузей по створенню міжнародного банку даних. Окрім цього, в роботі розроблено стратегії термінологічних студій, що сприяє вдосконаленню фахового навчання, яке належить до стратегічно важливих дидактичних концепцій викладання іноземних мов у ВНЗ.
Аналіз термінології техногенного впливу на довкілля ґрунтувався, передусім, на законах загального термінознавства, а принциповим положенням, яким ми керувались, стало узагальнення досвіду дослідників та наукових шкіл, пошуки універсальних завдань і шляхів їх розв’язання, систематизація знань про розвиток термінології та періодизації діяльності відомих термінологів, визначення параметрів, спільних для терміносистем різних галузей, та вивчення особливостей науково-технічної мови техногенної сфери, дотримання принципів послідовності і логічності у виборі термінологічного апарату дослідження, проведенні кількісних підрахунків і створенні схем.
Дослідження дало змогу встановити, що ТС становлять 70 % загальної кількості термінологічних одиниць в англійських текстах з проблем техногенного впливу на довкілля. Вони є продуктивними елементами термінологічної системи і володіють системними характеристиками техногенної сфери, а їх зв’язки з іншими термінами системи регулюються логіко-понятійними відношеннями. Найбільш поширені є термінологічні слово­сполучення у вигляді дво- та трикомпонентних конструкцій. ТС властиві сепаративна структура, сильний наголос на кожний компонент та збереження ним самостійного лексичного значення. Семантично вони посідають проміжне місце між вільними та фразеологічними словосполученнями і, на відміну від фразеологізмів, які виступають як один компонент на рівні словосполучення, функціонують як окремі компоненти в складі словосполучення, а їхня семантична цілісність завжди є сумою семантичних значень усіх компонентів.
Розроблені в роботі рекомендації щодо діяльності термінологів в результаті дослідження динаміки процесу термінотворення, в якому ми акцентуємо увагу на ролі антропологічного чинника в утворенні термінів і прямо пропорційній залежності успіху даного процесу від рівня знань та кваліфікації термінологів, можуть слугувати принциповою основою планування термінотворення різних галузей науки й техніки. Запропоновані моделі ТС можна використовувати для утворення нових полікомпонентних термінів, що сприятиме системності й перед­бачуваності в термінологічній роботі для забезпечення успішної комунікації та взаєморозуміння між фахівцями.
Вивчення проблеми деривації сприяло з’ясуванню способів паралельних синтагматичних розгортань вихідних символів та закономірностей їхніх можливих перетворень, що дало змогу визначити основу для протиставлення твірних одиниць похідним, джерел деривації — їх результатам, дослідити семантичні наслідки цих операцій та, в кінцевому рахунку, створити схему дериваційного дерева як візуальний зразок процесів термінотворення, зручний для використання у навчальних цілях. Це, своєю чергою, після проведення успішної апробації дає нам підстави стверджувати, що у прикладному значенні результати дослідження проблеми деривації можуть бути використані для вдосконалення процесу навчання термінології, передусім під час викладання іноземної мови за фахом.
Результати дослідження структурних особливостей ТС дають підстави стверджувати, що існування різноманітних граматичних моделей ТС зумовлене, головно, їх участю в професійній комунікації, яка сприяє реалізації різних граматичних форм і категорій, властивих їм як одиницям мови. Створенні в процесі здійснення диференціації структурних зв’язків між стрижневими і залежними компонентами та аналізу граматичного зв’язку між ними, виду сполучуваності компонентів та типу їх граматичних категорій схеми структурних моделей ТС можна використовувати як у навчальних цілях, так і термінологічній діяльності. Окрім цього, результати дослідження можуть бути використані фахівцями для створення зразків моделей термінів з метою підвищення ефективності роботи зі стандартизації нових термінологічних одиниць.
Визначення семантичних типів ТС на основі аналізу семантики стрижнів ТС, виражених іменниками, та атрибутивних ланцюжків, виражених як іменниками, так і прикметниками, та здійснення семантичної класифікації, основним критерієм якої стала ознака співвіднесеності денотативного та сигніфікативного компонентів значень, сприяє систематизації процесу вивчення елементів термінологічних словосполучень, розумінню їх взаємозв’язку та взаємозумовленості, створює основу для ґрунтовного дослідження проблеми диференціації термінологічних і нетермінологічних одиниць, яка неминуче постає перед термінологами під час роботи над укладанням галузевих словників.
Дослідження прагматичних особливостей функціонування ТС у науково-технічних текстах з проблем техногенного впливу на довкілля дає змогу зробити висновок про те, що особливе місце у фреймовій організації текстів даного типу займають безприйменникові субстантивні ТС, реалізація потенціалу яких сприяє підвищенню інформативності змісту при мінімальних затратах мовних засобів, а реалізація значень ТС має місце лише у певному контексті який, допомагає розпізнавати точне значення і тип терміна спеціальної галузі та рівень співвіднесеності терміна з іншою галуззю. Ми також можемо зробити висновок про те, що оскільки ТС, з одного боку, характеризуються тенденцією до розширення структури з метою підвищення їх інформаційної місткості, а з іншого володіють високим ступенем компресії, номінативності й інформативності, вони відіграють важливу роль у реалізації відповідних стильових рис науково-технічних текстів, зокрема, таких як стислість, номінативність, інформаційна насиченість.
Вивчення особливостей природи, деривації, структури, семантики, функціонування ТС в англійських науково-технічних текстах з проблем техногенного впливу на довкілля сприяє розширенню лінгвістичних досліджень науково-технічного стилю як елемента системи функціональних стилів і підтверджує його право на існування в цій системі. Результати багатоаспектного аналізу термінологічних словосполучень можуть бути використані в дослідженні словосполучень інших структурних типів у різних функціональних системах, визначенні напрямів термінологічної та лексикографічної діяльності, вивченні засобів економії сучасної англійської науково-технічної мови на морфологічному і синтаксичному рівнях.
Словник, представлений у додатку до дисертації, може слугувати основою укладання грунтовного словника техногенних термінів та галузевих словників техногенної сфери. Ілюстративний матеріал, таблиці та рисунки доцільно використо­вувати під час викладання фахової англійської мови, для укладання перекладних і тлумачних термінологічних словників як з навчальною метою, так і для повсякденної роботи і міжнародної співпраці фахівців, науковців та термінологів, що відкриває широкі можливості для їх подальшої діяльності в умовах процесів глобалізації та інтеграції України у світову співдружність держав у різних сферах діяльності і, передусім, такої важливої, як техногенний комплекс виробничих та екологічних галузей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Науково-теоретичні джерела

1. Аббакумова Г.А. Некоторые особенности семантики и структуры терминированных номинаций (на материале общественно-политической терминологии) // Рус. языкознание. К.: Вищ. шк. − 1982. Вып.5. С. 2226.
2. Андрейчук Н.І., Карамишева І.Д. До питання застосування терміна Формалізована теорія” у мовознавстві // Вісн.: Проблеми української термінології. Львів: Вид-во ДУ Львівська політехніка”. 2000. № 402. С. 288292.
3. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. Логико-семантические проблемы. М.: Наука, 1976. 383 с.
4. Арутюнова Н.Д. Номинация и текст // Языковая номинация. Виды наименований. М.: Наука, 1977. Гл. 6. С.304357.
5. Axманова O.C. Очерки по русской и общей лексикологии. М.: Учпедгиз, 1957. 295 с.
6. Axманова O.C. Linguistic terminology. M.: Изд-во Моск. ун-та, 1977. 184 с.
7. Axманова O.C., Мкртичан С. Научное определение как лингвистическая и семиотическая проблема // Проблематика определений терминов в словарях разных типов. Л.: Наука, 1976. С. 2066.
8. Байбакова І. Дослідження проблеми створення терміносистеми у сфері соціальної праці // Вісн.: Проблеми української термінології. Львів: Вид-во НУ Львівська політехніка”. 2004. № 503. 196 с.
9. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М.: Иностр. л-ра, 1955. 416 с.
10. Балли Ш. Французская стилистика. М: Иностр. л-ра, 1961. 394 с.
11. Баранник Д.Х. Семантична структура термінологічного сполучення (на матеріалі терміносистеми авіаційної та ракетно-космічної галузі) // Тези доп. міжнар. наук. конф. Сучасні пробл. термінології та термінографії”. К.: Вид-во КМУЦА. 2000. С. 3133.
12. Баскаков А.Н. Социолингвистические проблемы терминологии на языках народов СССР // Социолингвистические исследования терминологии языков народов СССР. М.: Наука, 1988. С. 612.
13. Бацевич Ф. Термінологія комунікативної лінгвістики: аспекти дискурсивного підходу // Вісн.: Пробл. української термінології. Львів: Вид-во НУЛьвівська політехніка”. 2002. № 453. С. 3034.
14. Бедер И.Я. Структура именных групп // Структурный синтаксис английского языка: Пособие по теор. грамматике. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1972. С. 3544.
15. Бедринец Л.Г. Лексико-синтаксические группы существительных современного английского языка (на материале общественно-политической лексики): Дис. канд. філол. наук: 10.02.04; Захищена 08.02.1973; Затв. 08.05.1973. К., 1973. 251 с.: іл.Бібліогр.:с.223251.
16. Бєлова А.Д. Класифікуючі конектори в англійському тексті // Іноземна філологія. Львів: Світ. 1999. Вип.111. С. 103108.
17. Белодед И.К. Интернациональные элементы в лексике и терминологии. Харьков: Вищ. шк. Изд-во при Харьков. ун-те, 1980. 208 с.
18. Бенвенист Э. Общая лингвистика. М.: Прогресс, 1974. 447 с.
19. Білинський М.Е. Парадигматизація віддієслівних іменників англійської мови // Іноземна філологія. Львів: Світ. 1996. № 109. С. 2733.
20. Будагов P.A. Терминология и семиотика // Человек и его язык. М. 1976. С. 245255.
21. Буйницька Т.О., Філь Т.І. Особливості перекладу лексико-семантичних повторів з детермінантами // Іноземна філологія. Львів: Світ. 1992. № 104. С. 151156.
22. Виноградов В.В. Вступительное слово // Вопр. терминологии: Материалы Всесоюз. терминологического совещания. М.: Изд-во АН СССР. 1961. C. 56.
23. Виноградов В.В. Вопросы изучения словосочетаний (на материале русского языка) // Виноградов В.В. Избр. тр.: Исследования по русской грамматике. Горький: Изд-во Горьк. ун-та, 1975. С. 231253.
24. Виноградов В.В. Проявление неоднозначности терминов при построении информационно-поисковых языков // Термин и слово. Горький: Изд-во Горьк. ун-та, 1982. С.4045.
25. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии // Тр. Моск. ин-та истории, философии и литературы. М.: Учпедгиз. 1939. С. 354.
26. Вознюк Г, Деякі теоретичні аспекти формування української науково-технічної термінології // Тези доп. 1-ї міжнар. наук. конф. Пробл. української науково-технічної термінології”. Львів: Вид-во Львів політехн. ін-ту. 1992. C. 102104.
27. Волкова И. Н. Стандартизация терминологии как одно из направлений лексикографии // Подготовка и использование научно-технических словарей в системе информационного обеспечения. - M.: Русский язык, 1986. С. 57.
28. Воробьева О.П. Стилистика текста //Стилистика английского языка. К.: Вищ. шк., 1984. С. 195227.
29. Вюстер Е. Международная стандартизация в технике. Л.; М.: Стандартгиз, 1935. 302 с.
30. Гавриленко И.А. Синтаксические особенности кратких газетных сообщений (на материале современной прессы Англии и США) : Автореф. дис. канд. филол. наук / МГУ им. Ломоносова. М., 1973. 17 с.
31. Гак В. Г. Семантическая структура слова как компонент семантической структуры высказывания // Семантическая структура слова: Психолингвистические исследования. М.: Наука, 1971. С. 7896.
32. Гак В. Г. К проблеме семантической синтагматики // Пробл. структурной лингвистики. M.: Наука, 1972. С. 367395.
33. Гак В.Г. К типологии лингвистической номинации // Языковая номинация: Общие вопр. М.: Наука, 1977. Гл.6. С. 230293.
34. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. M.: Междунар. отношения, 1977. 264 с.
35. Гак В.Г. К вопросу о семантической типологии словосочетаний // Cб. науч. тр. Моск. гос. пед. ин-та иностр. языков. им. М. Тореза. М.: Изд-во МГПИИЯ. 1979. Вып. 145. С. 4452.
36. Ганіткевич М. Принципи та методи укладання українських науково-технічних словників // Тези доп. 1-ї міжнар. наук. конф. "Пробл. української науково-технічної термінології". Львів: Вид-во Львів. політех. ін-ту. 1992. С. 910.
37. Герд A.C. Терминология унификация или стандартизация? // Науч.-техн. информация. Сер. 2. M.: ВИНИТИ. 1978. № 4. С. 14.
38. Герд A.C. Терминологический словарь среди других типов словарей // Современная русская лексикография. Л.: Наука, 1981. С. 106112.
39. Гінзбург М.Д. Створення багатотематичного тримовного ( російсько-українсько-англійського) тлумачного словника // Тези доп. міжнар. наук. конф. Сучасні пробл. термінології та термінографії”. К.: Вид-во КМУЦА. 2000. С. 118119.
40. Гінзбург М.Д., Симоненко Л.О. Мовна концепція системи словників та довідників для працівників нафтогазового комплексу // Вісн.: Пробл. української термінології. Львів: Вид-во НУ Львівська політехніка”. 2000. № 402. С. 110112.
41. Глушков В.М. Мышление и кибернетика // Вопр. философии. М.: Изд-во АН СССР. 1968. №1. С. 3648.
42. Глущак Т.С., Коваль А.С., Мартынюк В.В. О статусе узуальних словосочетаний в языке // Иностр. языки в школе. М.: Просвещение. 1983. № 3. С. 6469.
43. Головин Б.Н. О некоторых задачах и тематике исследования научной и научно-технической терминологии // Уч. зап. Горьк. ун-та. Сер. лингвистическая. Горький: Изд-во Горьк. ун-та. 1970. Вып. 114. С. 1726.
44. Головин В.Н. Роль терминологии в научном и учебном общении // Термин и слово. Горький: Изд-во Горьк. ун-та, 1979. С. 1423.
45. Головин B.Н. Термин "синтаксис" и "синтагматика" в их отношении к реалиям языка // Термин и слово. Горький: Изд-во во Горьк. ун-та, 1982. С. 39.
46. Головин B.Н, Коврин В.Ю. Лингвистические основы учения о терминах. М.: Высш. шк., 1987. 104 с.
47. Горбачевич К.С., Сорокалетов Ф.П. Значение и оттенок в лексикографической практике // Изв. АН СССР. Сер. л-ры. и языка. М.: Изд-во АН СССР. 1975. Т.34, № 6. С. 535541.
48. Гринев C.B. Генезис и основные этапы развития специальной лексики // Лексика и лексикография. M.: Ин-т языкознания РАН. 1992. С. 315.
49. Гринев C.B. Введение в терминоведение. М.: Моск. лицей, 1993. 309 с.
50. Гумбольдт В. О различении строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человечества // В.фон Гумбольдт. Избр. тр. по языкознанию. М.: Прогресс, 1984. С. 37298.
51. Гурський С.О. Інваріантне значення слова і зміст терміна // Тези доп. міжнар. наук. конф. Питання стандартизації, інтернаціоналізації та автоматизації перекладу термінологічних одиниць”. Чернівці: Вид-во Чернів. ун-ту. 1991. С. 2022.
52. Даниленко В.П. О терминологическом словообразовании // Вопр. языкознания. М.: Изд-во АН СССР. 1973. № 4. С. 7685.
53. Даниленко В. П. Русская терминология (опыт лингвистического описания). М.: Наука, 1977. 256 с.
54. Даниленко В.П., Скворцов Л.І. Теоретичні та прикладні аспекти нормалізації наукової термінології // Мовознавство. К.: Наукова думка. 1980. № 4. С. 715.
55. Даниленко В.П., Скворцов Л.И. Лингвистические проблемы стандартизации терминологии // Тр. междунар. симпозиума Материалы, теоретические и методологические вопросы терминологии”. Москва; München; New York; London; Paris: TermNet. 1981. С. 312319.
56. Даниленко В.П. Еще раз к вопросу о кратких вариантах терминов // Культура речи в технической документации. М.: Наука, 1982. С. 3653.
57. Денисенко C.Н. Запозичення з класичних мов термінів і фразеологічних одиниць як чинник динамічного розвитку мови // Вісн.: Пробл. української термінології. Львів: Вид-во НУ Львівська політехніка”. 2004. № 503. С. 3839.
58. Дискурс іноземномовної комунікації (колективна монографія) Львів: Вид-во Львів. ун-ту. 2002. 495 с.
59. Добросклонская Т.Г. Характер словосочетания как признак функционального стиля : Дис. канд. філол. наук: 10.02.04; Захищена 02.03.1981; Затв. 02.06.1981. М., 1981. 141 с.: іл.Бібліогр.:с.115141.
60. Дрезен Э.К. Стандартизация научно-технического языка при капитализме и социализме // Вюстер Е. Международная стандартизация языка в технике / Пер. с нем. и обработка О.И. Богомоловой. Под ред. Э.К. Дрезена и др. Л.; М.: Cтандартгиз, 1935. С. 317.
61. Дрезен Э.К. Интернационализация научно-технической терминологии. История, современное положение и перспективы. Л.; М.: Cтандартгиз, 1936. 100 с.
62. Дубичинский В.В. Лексические параллели. Харьков: Изд-во ХГПУ, 1993. 156 с.
63. Дубичинский В.В. Искусство создания словарей. Конспекты по лексикографии. Харьков: Изд-во ХГПУ, 1994. 103 с.
64. Дубічинський В.В. Новий тип термінологічного мінімуму // Тези доп. міжнар. наук. конф. Сучасні пробл. термінології та термінографії”. К.: Вид-во КМУЦА. 2000. С. 107.
65. Дубічинський В.В. Організація термінографічної праці в Україні // Вісн.: Пробл. української термінології. Львів: Вид-во НУ Львівська політехніка”. 2000. № 402. С. 35.
66. Дюндик Б.П. О компрессии именных конструкций в современном английском языке // Cб. науч. тр. Моск. гос. пед. ин-та иностр. языков. им. М. Тореза. М.: Изд-во МГПИИЯ. 1970. № 422. С. 152160.
67. Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К.: Вид. дім „КМ Academia”, 2000. 218 с.
68. Єсперсен О. Философия грамматики. М.: Изд-во иностр. л-ра., 1958. 404 с.
69. Жирмунский В.М. О границах слова // Вопр. языкознания. М.: Изд-во АН СССР. 1961. № 3. С. 321.
70. Жлуктенко Ю.А. Грамматически оформленные существительные в атрибутивной функции в современном английском языке // Вопр. теории английского языка. К.: Наук. думка, 1958. С. 5360.
71. Завгороднєв Ю.А., Дуда О.І. Способи утворення фінансово-економічних термінів у сучасній англійській мові // Іноземна філологія. Львів: Світ. 1999. Вип. 111. С. 201207.
72. Звегинцев В.А. О знаковости терминов // Slovenske odborno nazvoslovie. Bratislava, 1957. N 7. С. 342349.
73. Земская Е.А. Рецензия на кн.: Т.А. Тулина Функциональная типология словосочетаний (Киев; Одесса: Вищ. шк., 1976. 176 с.) // Науч. докл. высш. школы. Филол. науки. Киев; Одесса: Вищ. шк. 1978. № 6. С. 116118.
74. Зорівчак Р.П. Семантична структура словесного образу: до методології перекладознавчого аналізу // Іноземна філологія. Львів: Світ. 1999. Вип. 111 С. 218224.
75. Іваницкий Р.В. Некоторые зависимости между структурно-семантическими моделями и параметрами мотивированности русских, английских н немецких научно-технических терминов // Тези доп. міжнар. наук. конф. "Питання стандартизації, інтернаціоналізації та автоматизації перекладу термінологічних одиниць". Чернівці: Вид.-во Чернів. ун-ту. 1991. С. 5960.
76. Іваницький Р.В., Кияк Т.Р. Принципи укладання багатомовного робочого словника фахівця // Матеріали наук.-практ. конф. Українознавство і гуманізація освіти”. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту. 1993. С. 172173.
77. Иванова И.П., Чахоян Л.П. История английского языка : Учебник. М.: Высш. шк., 1976. 319 с.
78. Іващишин О. М. Термінознавчі проблеми у системі фахової освіти // Лінгводидактична організація навчального процесу з іноземних мов у вузі. Львів: Світ. 1996. С. 125144.
79. Канделаки Т.Л. Программа по курсу Основы научно-технической терминологии”. М.: Изд-во Моск. полигр. ин-та, 1968. 32 с.
80. Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированность терминов. М.: Наука, 1977. 167 с.
81. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. М.: ГНОЗИС, 2004. 390 с.
82. Кацнельсон С.Д. Содержание слова, значение и обозначение. М.; Л.: Наука, 1965. 110 с.
83. Кацнельсон С.Д. Порождающая грамматика и процесс синтаксической деривации // Progress in Linguistics. The Hague: Mouton & Co., 1970. P. 57105.
84. Квеселевич Д.И. Интеграция словосочетания в современном английском языке. К.: Вищ. шк., 1983. 84 с.
85. Квитко И.С. Термин в научном документе. Львов: Вищ. шк. Изд-во при Львов ун-те, 1976. 124 с.
86. Кияк Т.Р., Котиков Ю.С., Скороходько Э.Ф. Количественные оценки соотношения между значением и смыслом лексических единиц (на примере терминологии) // Науч.-техн. информация. Сер. 2. М.: ВИНИТИ. 1974. № 1. С. 512.
87. Кияк Т.Р. Мотивированность как возможный критерий отбора и упорядочения терминов-интернационализмов // Науч.-техн. информация. Сер. 1. М.: ВИНИТИ. 1985. № 10. C. 1519.
88. Кияк Т.Р. До теорії зіставного термінознавства // Мовознавство