Аністратенко Лідія Сергіївна Японська літературознавча термінологія: структурно-семантичні та текстуально-дискур­сивні виміри

brief description

Аністратенко Лідія Сергіївна, старший лаборант навчаль­ної лабораторії методики викладання східних мов та інфор­матики Інституту філології Київського національного універ­ситету імені Тараса Шевченка: «Японська літературознавча термінологія: структурно-семантичні та текстуально-дискур­сивні виміри» (10.02.13 - мови народів Азії, Африки, абори­генних народів Америки та Австралії). Спецрада Д 26.001.50 у Київському національному університеті імені Тараса Шевчен­ка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
на правах рукопису
Аністратенко Лідія Сергіївна
УДК 811.521’37:82.09:001.4
Японська літературознавча термінологія: структурно-семантичні
та текстуально-дискурсивні виміри
Спеціальність 10.02.13 – мови народів Азії, Африки, аборигенних
народів Америки та Австралії
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
Кияк Т. Р.
Київ – 2017
2
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………...……..5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ЯПОНСЬКОЇ
МОВИ………………………………………………………………..………..….13
1.1. Поняття “термін”, “термінологія”, “терміносистема”,“вмотивованість”,
“літературознавчий термін” у сучасній лінгвістиці.……………………….….13
1.2. Методологія дослідження літературознавчої термінології……….……...24
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1………….………………………………….….….28
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЯПОНСЬКОЇ
ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ………………….………………….30
2.1. Особливості етимологічної структури японської літературознавчої
термінології……………………………………………………………………....31
2.2. Морфологічний спосіб термінотворення………………………………….38
2.2.1. Коренескладання………………………………………………………….40
2.2.2. Основоскладання.…………………..……………………………………..47
2.2.3. Афіксація…………………………………………………………………..51
2.2.4. Скорочення………………………………………………………………...57
2.3. Лексико-семантичний спосіб словотвору…………………………………61
2.3.1. Звуження та розширення значення………………………………………62
2.3.2. Метафоризація…………………………………………………………….66
2.3.3. Метонімізація……………………………………………………………...72
2.4. Синтаксичний спосіб термінотворення……………………………………74
2.5.Запозичення як спосіб термінотворення японської літературознавчої
термінології………………………………………………………………………78
2.6. Епонімізація…………………………………………………………………85
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2………….………………………………………...91
РОЗДІЛ 3. СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЯПОНСЬКОЇ
ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ…………………………………..…94
3
3.1. Явище синонімії в японській літературознавчій термінології……….......95
3.1.1. Дублетні синоніми………………..............................................................98
3.1.2. Функціональні синоніми...........................................................................101
3. 2. Випадки антонімії у термінології японського
літературознавства.…….....................................................................................104
3.2.1. Однокореневі антоніми.............................................................................105
3.2.2. Різнокореневі антоніми.............................................................................106
3.3. Явища полісемії та омонімії у японській літературознавчій
термінології………………………………………………………………….….107
3.3.1. Теоретичні засади дослідження полісемії та омонімії японської
літературознавчої термінології; критерії розмежування полісемії та
омонімії………………………………………………………………………….107
3.3.2. Полісемія в японській літературознавчій
термінології…………………………………………………..............................111
3.3.3. Омонімія в японській літературознавчій
термінології………………………………………………….............................116
3.4. Явище гіпо- та гіперонімії в японській літературознавчій
термінології……………………………………………………………………..121
3.4.1. Теоретичні засади дослідження термінологічної гіпо- та
гіперонімії…………………………………………………………………...….121
3.4.2. Складні (багаторівневі) класифікаційні схеми японської
літературознавчої термінології………………………………………….…….123
3.4.3. Прості (лінійні) класифікаційні схеми японської літературознавчої
термінології…………………………………………………………………….127
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3………………………………………………….132
РОЗДІЛ 4. ТЕКСТУАЛЬНО-ДИСКУРСИВНІ ТА ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ
ОСОБЛИВОСТІ ЯПОНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОЇ
ТЕРМІНОЛОГІЇ…………………………………………………………..……135
4.1. Текстуальні особливості японської літературознавчої термінології…..135
4
4.1.1. Відсоткове співвідношення літературознавчої та загальнолітературної
лексики………………………………………………………………………….143
4.1.2. Загальнонаукова, надгалузева (загальнолітературознавча) та
вузькофахова (галузева) літературознавча термінологія у японській мові:
співвідношення й особливості.………………………………………………..148
4.1.3. Співвідношення галузевих термінів японського літературознавства..153
4.2. Теоретичні засади проекту тлумачного словника японської
літературознавчої термінології………………………………………………..154
4.2.1. Типи дефініцій термінів у проектованому словнику японської
літературознавчої термінології………………………………………………..158
4.2.2. Конструктивні параметри проектованого словника японської
літературознавчої термінології………………………………………………..162
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4…………………………………………………..165
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І СЛОВНИКІВ…………………….174
ДОДАТКИ………………………………………………………………………201
Додаток А. Структура японських літературознавчих термінів……………..201
Додаток Б. Термінологічна насиченість фахових текстів японського
літературознавства окремими групами термінів……………………………..206
Додаток В. Галузі літературознавства………………………………………...207
Додаток Г. Фрагмент проекту лексикону японської літературознавчої
термінології……………………………………………………………………..208
Додаток Д. Глосарій ключових термінів і понять, ужитих у дисертаційній
роботі…..………………………………………………………………………..216
5
ВСТУП
Спираючись на той факт, що в сучасному світі невпинно зростають
обсяги інформації, зокрема наукової, вважаємо за необхідне зупинитися на
дослідженні мови науки, яка, як відомо, є основою впорядкування будь-якої
науки. Японська література здобуває дедалі більше прихильників у
сучасному світі, зокрема в Україні, а отже, має потребу у висвітленні
структури термінології. Аналіз особливостей галузевої термінології можливо
здійснити на основі комплексного дослідження її структурних, семантичних і
текстологічних особливостей. Подібне дослідження відтак сприятиме
розробці лексикографічних видань галузевої термінології. Зваживши на
потребу впорядкування фахової мови японського письменства, зумовленої
зростанням популярності літератури Країни Вранішнього Сонця, та на
відсутність подібних досліджень в Україні, темою дисертації ми обрали
структурні, семантичні та прагматичні особливості термінології японського
літературознавства.
Теоретичною базою дослідження стали наукові праці термінознавців
та лінгвістів: О. С. Ахманової, М. Д. Володіної, О. І. Голованової,
Б. Н. Головіна, С. В. Гріньова, В. П. Даниленко, А. С. Д’якова,
М. С. Зарицького, Т. Л. Канделакі, Т. Р. Кияка, І. С. Квітко, Р. Ю. Кобріна,
Т. К. Комарницької, В. М. Лейчика, Д. С. Лотте, Е. М. Мєдвєдкової,
А. І. Мойсеєва, В. В. Морковкіна, С. Є. Нікітіної, О. О. Реформаторського,
О. В. Суперанської, Ольги Агапової, Пауля Аткінса, Френсіса Конлана,
К. Еліха, Х. Фельбера, Марка Ірвіна, Томаса Ламаре, Вікторії Мухлейзен,
Андо: Масацуґу (安藤政次), Йошідзава Йошінорі (吉澤美則), Какіучі Мацумі
(垣内松三), Кікудзава Суео (菊澤季生), О:шіма Масатаке (大島正健),
Шіммура Ідзуру (新村出), Ямада Йошіо (山田孝雄), Янаґіда Куніо (柳田國男)
та інших науковців.
6
Актуальність дослідження зумовлено зростанням у сучасному світі
зацікавленості до східних культур, зокрема літератур, які яскраво
відображають національний менталітет народу. В основі літературознавства
лежить специфічна мова термінів і понять, яка має особливі історикокультурні ознаки як на літературознавчому рівні, так і на рівні
лінгвістичному. Отже, сьогодні існує потреба опису та систематизації
літературознавчих термінів як спеціальних мовних одиниць фахової мови. Це
актуально і для японської літературознавчої термінології, яка має майже
півторатисячолітню історію існування у складі національної літературної
спадщини. Окрім класичних, принесених із сивої давнини визначень і понять,
фахова мова японської літератури збагатилася запозиченими у ХХ ст. з
Європи новими термінами та концепціями. Отже, японська літературознавча
терміносистема, яка має як суто національні, так і запозичені поняття теорії
літератури, як спеціальна галузева мова потребує цілісного опису та
систематизації.
Мета дослідження полягає у цілісному описі та систематизації
структурних, семантичних, текстуально-дискурсивних та лексикографічних
особливостей японських класичних літературознавчих термінів.
Зазначена мета передбачає вирішення таких завдань:
- розглянути і порівняти основні визначення поняття “термін”,
“термінологія”, “терміносистема” та “вмотивованість”, які наводять у своїх
працях авторитетні науковці; розглянути теоретичні засади визначення
базового поняття “літературознавчої термінології” та її будови, взявши до
уваги праці відомих фахівців цієї галузі;
- спираючись на фактичний лексикографічний матеріал, проаналізувати
особливості етимологічної структури японських літературознавчих термінів
– насамперед виявити кількісне та відсоткове співвідношення одиниць ваґо (
和語, досл.: “японські слова”), канґо (漢語, досл.: “китайські слова”) та
ґайрайґо ( 外 来 語 , досл.: “іноземні слова”) серед загальної кількості
японських літературознавчих термінів;
7
- дослідити структурні характеристики словотвірних моделей та
продуктивність способів термінотворення японських літературознавчих
термінів, зокрема лексико-семантичний, морфологічний та синтаксичний
способи термінотворення;
- виявити та описати симетричні й асиметричні семантичні особливості
японської літературознавчої термінології: явища омонімії, полісемії,
синонімії та антонімії, гіпонімії та гіперонімії;
- дослідити особливості функціонування японської літературознавчої
термінології у фахових текстах;
- встановити відсоткове співвідношення термінології японського
письменства за галузями літературознавства; виявити причини встановленого
співвідношення;
- запропонувати перший у вітчизняній японістиці проект словника
японських літературознавчих термінів.
Об'єктом дослідження є японські літературознавчі терміни
лексикографічних джерел та фахових текстів (літературознавчих трактатів).
Предметом дослідження стали особливості етимологічної та
словотвірної структури японських літературознавчих термінів, семантичні
особливості японської літературознавчої термінології, представлені явищами
омонімії, полісемії, синонімії, антонімії, гіпонімії та гіперонімії, а також
особливості функціонування термінологічних одиниць японського
літературознавства у фахових текстах.
Для досягнення поставленої мети і вирішення конкретних завдань було
обрано такі методи дослідження: словотвірний аналіз (для визначення
способу творення терміна), морфемний аналіз (для встановлення способів та
типових моделей термінологічних одиниць, утворених на основі
морфологічного способу словотвору), статистичний метод, або
квантитативний аналіз (для встановлення кількісного та відсоткового
складу термінологічних одиниць певного способу словотвору та певної
семантичної групи термінів), структурний метод (для вивчення формальної
8
та змістової структур терміна), дистрибутивний аналіз (для вивчення
сполучуваності термінів і його лексико-семантичних відношень – синонімії,
паронімії, омонімії та полісемії в галузевих терміносистемах),
функціональний аналіз (для з’ясування особливостей вживання термінів у
наукових текстах).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Задекларована тема дисертації відповідає рамкам загальної державної
наукової теми Інституту філології Київського національного університету
імені Тараса Шевченка № 02БФ044-01 – “Актуальні проблеми східної
філології класичної та сучасної доби”, що розробляється сходознавчими
кафедрами Інституту філології.
Наукова новизна дослідження полягає:
- у здійсненні першого в українській японістиці комплексного
дослідження японських класичних літературознавчих термінів;
- в описі та класифікації словотвірних моделей термінів:
морфологічних (коренескладання, основоскладання, афіксація, скорочення),
лексико-семантичних (звуження та розширення значення, метафоризація та
метонімізація), синтаксичних, запозичень, епонімічних;
- у встановленні кількісно-відсоткового співвідношення способів
термінотворення за допомогою елементів квантитативного аналізу;
- у дослідженні семантичних явищ термінів: дублетних та
функціональних синонімів, одно- та різнокореневих антонімів, складних
(багаторівневих) та простих (лінійних) гіпо-гіперонімічних схем; омонімії та
полісемії;
- у виявленні особливостей функціонування термінологічних одиниць у
фахових текстах (зокрема, виявлено порівняно невисоку термінологічну
насиченість літературознавчих трактатів, встановлено залучення широкого
фону термінів і понять інших наук до фахових текстів японського
літературознавства);
9
- у розробці першого у вітчизняній японістиці проекту словника
японських літературознавчих термінів.
Теоретичне значення дослідження полягає у систематизації та
конкретизації низки теоретичних визначень поняття “літературознавчий
термін” та його ознак. Результати дисертаційної роботи можуть бути
використані у майбутніх дослідженнях літературознавчих терміносистем
інших мов, а також у компаративних розвідках терміносистем декількох мов.
Також на основі результатів дослідження можуть бути здійснені глибинніші
дослідження, присвячені винятково літературознавчій термінології певного
історичного періоду або жанру одного з літературних родів. Дисертація
також стане у пригоді укладачам словників японських літературознавчих
термінів.
Практичне значення дослідження полягає у можливому використанні
результатів дисертаційної роботи в читанні як лінгвістичних, так і
літературознавчих спецкурсів: із лексикології японської мови, історії
японської літератури, теорії літератури, японського термінознавства,
перекладознавства, історії японської мови, а також для написання
відповідних навчально-методичних матеріалів зі згаданих дисциплін –
навчальних програм, підручників та посібників. Результати дослідження для
читання спецкурсів можуть використовувати як сходознавчі кафедри, так і
кафедри теорії літератури, лінгвістичної компаративістики,
перекладознавства, історії літератури тощо.
На захист виносяться низка нижченаведених положень:
1. Кількісні та відсоткові показники етимологічної структури японської
літературознавчої термінології становлять: одиниці-канґо – 60 %, одиниціґайрайґо – 21 %, одиниці-ваґо – 12 %, мішані одиниці – 7 %, ро:маджі – 0 %.
У досліджуваній термінології наявна досить велика кількість власне
японських термінологічних одиниць ваґо, що свідчить про вплив більш як
тисячолітньої історії японського літературознавства, протягом якої
народжувались автентичні японські терміни.
10
2. Серед способів термінотворення японської літературознавчої
термінології найпродуктивнішим є морфологічний спосіб (60 %), у межах
якого найбільшу кількість складають коренескладні одиниці – 47 % від
загальної кількості. Другим за продуктивністю після морфологічного у
термінології японського літературознавства є спосіб запозичення, за
допомогою якого утворено 26 % одиниць. За допомогою лексикосемантичного способу утворено всього 8 % термінів.
3. Терміни-полісеманти складають 8 % від загальної кількості
аналізованих термінологічних одиниць, серед яких ланцюжковий тип
семантичного зв’язку значно переважає над радіальним у межах полісемії
досліджуваної термінології. Шляхами розвитку багатозначності термінології
японського письменства визнано: 1) запозичення наявних термінів класичної
поетики віршів-танка (Х ст.) жанрами ренґа та хайкай (ХVІ ст.); 2) розвиток
другого значення терміна у негативній конотації для означення недоліків
твору; 3) загальнолітературна багатозначність складових елементів терміна.
4. У межах японської літературознавчої термінології серед термінівомонімів з погляду тотожності або відмінності у їхньому написані та вимові
(як особливості японської мови) кількісно переважають терміни-омофони.
Найчастотнішими є різнокореневі однослівні антоніми.
5. У термінології японського літературознавства наявні дублетні
(взаємозамінні у контексті) та функціональні синоніми (мають чітку
диференціацію у сфері вживання, невзаємозамінні у контексті). Серед
дублетних синонімів присутні групи етимологічного (транскрибування
терміну одного поняття з різних мов; варіативність способів запису
/катакана – канджі-кана-маджірі-бун/; різні ознаки позначуваного поняття,
взяті за основу для творення внутрішньої форми терміна) і морфологосинтаксичного типів (паралельне існування повної та скороченої форми
терміна). Функціональні синоніми виявляються за сферами вживання: за
різними галузями літературознавства; за діахронією; за вживанням у
національній та іноземній літературах.
11
6. Середня термінологічна насиченість фахових текстів японського
літературознавства становить 20 %. Такий невисокий показник спричинений
стилістичними особливостями: 1) частим уживанням об'ємних порівнянь, що
займають чималу частку тексту літературознавчого трактату і передбачають
залучення понять із інших галузей мистецтва; 2) залучення авторами
досліджених текстів широкого опису сучасного або минулого історичного
тла як імітації традиційного епістолярного стилю японської мови, який
передбачає виклад теми твору в контексті явищ, що мають досить
опосередкований стосунок до головної теми.
Особистий внесок дисертанта полягає у примноженні знань у галузі
японської літературознавчої термінології, а саме: у виявленні словотвірних
моделей та продуктивності способів термінотворення японської
літературознавчої термінології; у встановленні та вивченні семантичних
особливостей японської літературознавчої термінології; у визначенні
особливостей функціонування термінологічних одиниць у фахових текстах
японського літературознавства; у розробці проекту словника термінології
японського літературознавства. Всі результати дослідження здобуті
дисертантом одноосібно.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дослідження
викладені у матеріалах восьми міжнародних та науково-практичних
конференцій: “Пріоритети мовознавчої науки у контексті глобалізаційних
процесів” (Київ, 2015), “Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в
умовах глобалізації” (м. Переяслав-Хмельницький, 2015), “Мова та культура:
сучасні аспекти співвідношення” (Одеса, 2015), “Філологічні науки в системі
сучасного гуманітарного знання ХХІ століття” (Одеса, 2015), “Дослідження
різних напрямів розвитку філологічних наук” (Одеса, 2015), “Філологічні
науки: історія, сучасний стан та перспективи досліджень” (Львів, 2015),
“Сучасні наукові дослідження представників філологічних наук та їхній
вплив на розвиток мови та літератури” (Львів, 2016), “Актуальні питання
розвитку філологічних наук у ХХІ столітті” (Одеса, 2016).
12
Публікації. Основні теоретичні результати здійсненого дослідження
представлені у п’яти одноосібних публікаціях у виданнях, затверджених
ДАК України як фахові наукові видання; в одній науковій статті,
надрукованій у фаховому виданні за кордоном. Додатково результати
дисертації висвітлено у восьми тезах доповідей наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, основної
частини (чотири розділи), висновків до кожного розділу і загальних
висновків, бібліографії та додатків. Основний текст дисертаційної роботи
становить 172 сторінки. Бібліографія містить перелік використаної та
цитованої наукової літератури, а також лексикографічні джерела (загалом
245 найменувань, а також 17 джерел ілюстративного характеру). До складу
основної частини дисертації входять п’ять таблиць. Додатки обсягом 23
сторінки містять діаграми, що відображають відсоткове співвідношення
різних груп досліджуваних термінів, фрагмент проекту системного словника
японської літературознавчої термінології та глосарій вжитих у дисертаційній
роботі термінів

bibliography

ВИСНОВКИ
Наконкретномумовномуматеріалівпершебулоздійсненокомплексне
дослідженняяпонськоїлітературознавчоїтермінологіїваспектіструктури
семантикитекстологіїатакожнаосновіздійсненогодослідження
запропонованомодельсистемногословникаяпонськоїлітературознавчої
термінологіїБуловстановленоособливостіетимологічноїбудовиелементів
японськоїлітературознавчоїтермінологіїякскладовоїїїструктуривиявлено
продуктивністьспособівтермінотворенняпроаналізованосистемніта
асистемніявищасемантикивстановленовідсотковийскладнадгалузевої
міжгалузевоїтагалузевоїтермінологіїуфаховихтекстахвизначено
частотністьтермінівкожноїокремоїгалузірозробленомакрота
мікроструктурусистемногословникаяпонськоїлітературознавчої
термінологіїКонкретнівисновкинашогодослідженнянаводимонижче
Систематизованонизкувизначеньключовихтеоретичнихпитань
галузевоготермінознавствазокремапонять“термін”“термінологія”
“літературознавчатермінологія”та“вимогидотерміна”Виявленощо
науковцісхиляютьсядовизначеньякіпереважнобазуютьсянатаких
твердженняхтермінєзнакомзадопомогоюякогоуматеріальнійформі
закріплюютьсяфіксуютьсярезультатипізнаннятермін–цеспеціальне
словотермін–слововособливійфункціїтермін–вербалізований
спеціальнийконцепттощоВрахувавшиспецифікулексикияпонськоїмови
мизапропонуваливизначенняпоняття“термін”релевантненанашпогляд
длядосліджуваноїгалузевоїтермінологіїтермін–словословосполучення
абословозчепленняякевиконуєособливуфункціюномінаціїспеціальних
науковихпонятьмаєдефініціютаєелементомпевноїтерміносистемиУ
пропонованомувизначеннімизвернулиувагунанаявністьсловозчепленьяк
лексичниходиницьякістановлятьпевнийвідсотокуформуваннілексики
писемногостилюяпонськоїмовиаотже–іутвореннітермінологічних
одиницьдосліджуваноїтерміносистеми

Упропонованомудослідженніпідпоняттям“термінологія”якеу
науковійлітературіполісемічненаукапротермінифаховалексикаускладі
всіхслівпевноїмовигалузеватермінологіятощоматимемонаувазілише
однезізначеньтермінологія–цегалузеватерміносистема
Систематизувавшинизкувимогдоформуваннятермінащоїх
пропонуютьнауковцімиподіляємодумкусучаснихтермінологівпро
наданняцимвимогамстатусурекомендацій
Констатуємонаявністьособливостілітературознавчоїтермінології–
існуваннятакзваних“розмитих”термінівтобтострогоневизначених
понятьякізмістовноіоб’ємновідображаютьлітературознавчепоняттяЗа
нашимиспостереженнямитакітермінологічніодиницізазвичаймають
зміннеудіахроніїзначеннярізніінтерпретаціїокремимиписьменникамичи
поетичнимишколамиатакожрозлогіфілософськоестетичнітлумачення
притаманнікласичнійяпонськійлітературіВодночаспогоджуємосьіз
твердженнямфахівцівпроіснуванняоднозначнодиференційованих
визначеньлітературознавчихтермінівУдосліджуванійтермінологіїтакими
одиницямивважаємочіткопрописаніправилавіршуванняякімістять
традиційнуметрикуканонічніправилаобразностітаасоціативнізв’язки
Підчасдослідженнябуливстановленікількіснітавідсоткові
показникиетимологічноїструктурияпонськоїлітературознавчої
термінологіїодиниціканґо–одиниціґайрайґо–одиниціваґо–
мішані–ромаджі–Привертаєувагудоситьвеликакількість
власнеяпонськихтермінологічниходиницьваґоудосліджуваній
термінологіїщосвідчитьпровпливбільшяктисячолітньоїісторії
японськоголітературознавствапідчасякоїкарбувалисьавтентичніяпонські
терміни
Задопомогоюметодуквантитативногоаналізубуловиявлено
продуктивністьспособівтермінотворенняумежахдосліджуваної
термінології
Морфологічнийспосіб–умежахякого

коренескладання–одиницьабовідзагальноїкількості
основоскладання–одиницяабовідзагальноїкількості
афіксація–одиницьабовідзагальноїкількості
скорочення–одиницяабовідзагальноїкількості
Запозичення–термінівабовідзагальноїкількості
прямізапозичення–одиницьабовідзагальноїкількості
частковізапозичення–одиницьабовідзагальноїкількості
термінигібриди–одиниціабовідзагальноїкількості
Лексикосемантичнийспосіб–термінологічніодиниціабо
відзагальноїкількості
звуженнязначення–одиницьабовідзагальноїкількості
метафоризація–одиницяабовідзагальноїкількості
метонімізація–одиницьабовідзагальноїкількості
Синтаксичнийспосіб–одиницьабовідзагальної
кількості
Терміниепоніми–одиниціабовідзагальноїкількості
Мивиявилинизкурисдосліджуваноїтермінологіївідміннихвід
термінологійєвропейськихмовтаіншихгалузевихтермінологійяпонської
мовизпоглядуструктуриякінайімовірнішезумовленіособливостями
японськоїмовитаісторієюяпонськоголітературознавстваТаку
терміносистемахєвропейськихмоввисокийпоказниктвореннятермінів
синтаксичнимспособомтаспособомафіксаціїУрезультатінашого
дослідженнявиявленолишетапродуктивностікожного
способувідповідноПричинаневеликихпоказниківвказанихспособів
термінотворенняполягаєунаявностізручнішогодлятворення
термінологічниходиницьспособукоренескладанняТермінологічніодиниці
утвореніцимспособоммаютьособливостіяківідповідаютьнизці“вимог”
дотермінів–прозорістьвнутрішньоїформикомпактністьіводночасвисоку
інформативність

Встановленощонавідмінувіддеякихєвропейських
літературознавчихтерміносистемякіздебільшогомаютьусвоємускладі
словаіншомовногопоходженнязгрецькоїталатинськоїмовуяпонській
літературознавчійтермінологіїпереважаютьнаціональніодиницівиявлено
лишезапозичениходиницьЦе–наслідокпонадтисячолітньої
ізоляціїкраїнидорзачасякоїприродносформувалисьунікальні
національнітермінипредставленіздебільшогоодиницямиваґоутвореними
задопомогоюосновоскладаннякоренескладаннясинтаксичнимталексикосемантичнимспособамисловотвору
Наосновітрьохкритеріїв–етимологічногоструктурногота
функціонального–микласифікувалидублетнівзаємозамінніуконтекстіта
функціональнімаютьчіткудиференціаціюусферівживання
невзаємозамінніуконтекстісинонімиумежахяпонськоїлітературознавчої
термінологіїСереддублетнихсинонімівбуливиявленігрупиетимологічного
транскрибуваннятермінаодногопоняттязрізнихмовваріативність
способівзаписукатакана–канджіканамаджірібунрізніознаки
позначуваногопоняттявзятізаосновудлятвореннявнутрішньоїформи
термінатаморфологосинтаксичногопаралельнеіснуванняповноїта
скороченоїформитермінатипівФункціональнісинонімибуло
запропонованокласифікуватизасферамивживаннязарізнимигалузями
літературознавствазадіахронієютазавживаннямунаціональнійта
іноземнійлітературіРезультатиздійсненогоквантитативногоаналізу
свідчатьщозагальнакількістьтермінівяківступаютьусинонімічнізв’язки
становитьодиниціабовідзагальноїкількостіодиницьщостали
об’єктомнашогодослідження
Симетричніантонімічнізв’язкияпонськоїлітературознавчої
термінологіїмикласифікувализаформальнимспільнокореневі
різнокореневітасемантичнимконтрадикторнікомплементарні
координатнійвекторнікритеріямиЧастотнішимиумежахдосліджуваної
термінологіївиявилисярізнокореневіантонімипереважнооднослівної

композиціїСпільнокореневітерміниантонімипредставленіодиницями
пов’язанимиміжсобоюпереважноконтрадикторнимиствореніза
допомогоюсуфіксівму無тафу不такомплементарнимисемантичними
зв’язкамиКількістьвиявленихантонімічнихпарстановитьодиниціабо
відзагальноїкількостіодиниць
Середтермінівомонімівзпоглядуїхтотожностіабовідмінностіу
написаннітавимовіякособливостіяпонськоїмовибуловстановлено
кількіснепереважаннятермінівомофонівумежахяпонської
літературознавчоїтермінологіїЗпоглядуспособівтворенняумежахфахової
мовияпонськогописьменствамивиявилитиповідлятермінологійрізновиди
омонімівомонімиабревіатуритаомонімиутворенішляхомрозпаду
полісеміїЗагальнакількістьтермінівомонімівзарезультатами
квантитативногоаналізустановитьвідзагальноїкількості
досліджуванихтермінів
Терміниполісемантискладаютьвідзагальноїкількості
аналізованихтермінологічниходиницьЕкспериментальнобулодоведено
численнепереважанняланцюжковоготипусемантичногозв’язкунад
радіальнимумежахполісеміїдосліджуваноїтермінологіїВизначеношляхи
розвиткубагатозначностітермінологіїяпонськогописьменствазапозичення
наявнихтермінівкласичноїпоетикивіршівтанкаХстпоетамиренґата
хайкайХІстдляобслуговуваннятермінологіїпоетикиновостворених
жанріврозвитокдругогозначеннятермінаунегативнійконотаціїдля
позначеннянедоліківтворувідпершоготермінакласичноїлітератури
загальнолітературнабагатозначністьскладовихкоренівтерміна
Середродовидовихзв’язківяпонськоїлітературознавчоїтермінології
виявленодватипикласифікаційнихсхемскладнихбагаторівневихі
простихлінійнихВстановленощогіперонімискладнихкласифікаційних
схемвираженіпростимиоднослівнимиодиницямищоєпоказником
високогоступенюабстрактностігіперонімівнапротивагуцьомунайбільш
віддаленіукласифікаціївідгіперонімагіпонімимаютьскладнусинтаксичну

будовусловосполученняНаприкладі“авторських”класифікацй
пропонованихсвогочасутимчиіншимяпонськимлітераторомбули
виявленіособливостілінійнихсхемНавідмінувідгіперонімівскладних
класифікаційнихсхемвираженихграфічноякправилооднимсловом
гіперонімипростихсхеммаютьскладнішудвослівнуабодвокореневубудову
щосвідчитьпроменшийступіньабстрактностітаконкретністьзмісту
родовогопоняттялінійноїсхеми
Мивиявиликількаособливостейпритаманнихсемантичнимявищам
термінологіїяпонськогописьменстварозвитокметафоричної
багатозначностіумежаходнієїгалузевоїтермінологіїяказатвердженням
ученихнепритаманнафаховиммовамнепритаманнийтермінологіям
різновидомонімівутворенихунаслідокперенесенняомонімічнихслівіз
загальнолітературноїмовидотермінологіїприпускаємощотакийвид
термінологічноїомоніміївиникприродночерезвисокийступінь
омонімічностіяпонськоїмови
Підчасдослідженнянаматеріалілітературознавчихтрактатів
встановленасереднятермінологічнанасиченістьфаховихтекстівяпонського
літературознавстваякаскладаєНевисокийсереднійпоказник
насиченостітекстівяпонськоголітературознавстваєзанашимприпущенням
наслідкомстилістичнихособливостей–частогоуживанняобємних
порівняньпевноголітературознавчогоявищаізреаліямиіншихгалузей
мистецтваінаукиякихякправилочималоулітературознавчихтрактатах
Причиноювживанняулітературознавчихтрактатахпорівняньнанашу
думкуєнаслідуванняавторівтрадиційноїяпонськоїпоезіїзметою
залученняширокогоколатрадиційнихсимволічнихслівякіобов’язково
викликатимутьуосвіченогочитачанизкуасоціаційНизькийвідсоток
термінологічноїнасиченостіяпонськихлітературознавчихтрактатів
спричиненийтакожрозлогимиописамисучасногоавторамабоминулого
історичноготлаМожнаприпуститищотакийстильписьмаєнаслідуванням
традиційногоепістолярногостилюяпонськоїмовиякийпередбачаєвиклад

темитворууконтекстіявищщомаютьдоситьопосередкованийстосунокдо
головноїтеминапртрадиційнийлистмаєпочинатисязописупогоди
діловіперемовини–зобговореннявіддаленихвідсправитем
Показниктермінологічноїнасиченостітекстівокремимианалізованими
групамитермінівзарезультатаминашогодослідженняєтаким
загальнонауковатермінологія–міжгалузеватермінологія–
термінологіяіншихгалузей–надгалузеватермінологія–
галузеватермінологія–
Наматеріалілітературознавчихсловниківбуловстановленотаке
співвідношеннятермінологіїгалузейяпонськоголітературознавствалірика–
епос–драма–ліроепос–ліродрама–
фольклор–
Спираючисьнадослідженняособливостейяпонських
літературознавчихтермініввикладенихупропонованійдисертаційнійроботі
мивпершеувітчизнянійяпоністиціпредставилимодельсистемного
словникаяпонськихлітературознавчихтермінівірозробилимакрота
мікроструктурусловникаЗоглядунатещопроектованийсловникмає
виконуватидвіосновніфункції–довідковуісистематизуючу–
макроструктурусловникабулозорганізованозаабетковимпринципом
довідковоговиданнямікроструктуражспроектованаіззалученням
елементівсистематизаціїподанодефініціїпереважнозародовидовимі
аналітичнимметодамивисвітленозвязкигіпогіпероніміїантоніміїта
синоніміїФрагментсловникаяпонськоїлітературознавчоїтермінології
викладеноуДодатках