Бєлоусова Любов Іванівна. Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю промислового підприємства

brief description

Бєлоусова Любов Іванівна. Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю промислового підприємства : дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / НАН України; Інститут економіки промисловості. - Донецьк, 2006

Бєлоусова Л.І. Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю промислового підприємства. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 Економіка, організація і управління підприємствами. Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2006.
У дисертаційній роботі поглиблено понятійно-категоріальний апарат теорії інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства (ІІДП). Досліджено сутність поняття „інноваційний розвиток”. Досліджено і систематизовано основні особливості та наслідки трансформаційного періоду розвитку економіки вітчизняних підприємств. Виявлено особливості та фактори, що визначають розвиток ІІДП залежно від періоду трансформації економічної системи країни у цілому. Розглянуто діяльність вітчизняних підприємств з точки зору ефективності методів управління інноваційно-інвестиційними процесами. Обґрунтовано методичні підходи до формування системи управління ІІДП. Розроблено методичні положення щодо активізації процесу залучення інвестицій в інновації у випадку високого рівня невизначеності інноваційної діяльності у порівнянні з виробничою. Запропоновано методи обґрунтування напрямів ІІДП. Здійснено аналіз інвестиційного середовища підприємства. Визначено фактори взаємодії між інноваційними процесами і їх інвестуванням. Обґрунтовано принципи вибору стратегії інвестування пріоритетних напрямів розвитку інноваційної діяльності. Розроблено методичний підхід і алгоритм формування інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності підприємств; практичні рекомендації щодо залучення інвестицій у розвиток високих технологій, інвестиційних проектів, що спрямовані на випуск конкурентоспроможної продукції.

У дисертації на основі проведеного дослідження здійснено теоретичне обґрунтування і практичне вирішення науково-практичної задачі вдосконалення організаційно-економічних методів управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства. Основні висновки і результати, одержані в ході дослідження, полягають у такому.
1. Аналіз процесів формування системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю промислових підприємств у рамках відтворювального циклу їх розвитку в умовах трансформаційного періоду економічної системи країни дозволив виявити недосконалість існуючого механізму управління цією діяльністю. Доведено, що існуюча на підприємствах система управління інноваційно-інвестиційною діяльністю не забезпечує їх динамічний розвиток на основі інноваційної моделі. У роботі обґрунтовано систему управління ІІДП як упорядковану систему впливу на інноваційно-інвестиційні процеси на основі сукупності регламентуючих положень, що забезпечують структурним підрозділам підприємства досягнення індикативно заданих або прогнозованих результатів на основі інноваційної моделі розвитку.
2. Запропоновано для визначення стану й економічно обґрунтованих перспектив інноваційного розвитку метод оцінки динаміки відтворювальних процесів на основі інвестиційних критеріїв. Обґрунтовано, що найбільш універсальним критерієм ефективності інноваційно-інвестиційних проектів промислово-виробничого призначення є показник, що характеризує співвідношення кінцевих інтегральних дисконтованих результатів до інтегральних дисконтованих витрат, пов'язаних з їх досягненням.
3. Доведено, що однією з найбільш важливих проблем, з якою стикаються при оцінці й аналізі інвестицій проектів, є невизначеність і ризик. Методи урахування ризику, що мають більш безпосередній зв'язок із поставленою метою забезпеченням стабільності динаміки інноваційного розвитку підприємств, мають перевагу тому, що вони враховують невизначеність за допомогою формалізованих моделей, які дозволяють відносно точно врахувати пов'язаний із проектом ризик. Вирішення цієї проблеми можливе на основі використання типу фінансування «з обмеженим регресом на позичальника».
4. Організаційною основою управління інноваційним потенціалом підприємства пропонується вважати єдиний банк інформації на базі інноваційного центру, який будує свої відносини з виробниками та споживачами наукової «продукції» за ринковою моделлю «попит-пропозиція». Це дає можливість багатоцільового використання інформації, а також забезпечення кількісної взаємозалежності між витратами на проведення цих робіт й одержуваними результатами.
5. Обґрунтовано, що серед заходів щодо удосконалення методів оцінки ефективності інноваційно-інвестиційних проектів найбільш ефективними є такі:
забезпечення методологічної та методичної єдності вимірів економічної ефективності виробництва й економічної ефективності інвестиційних проектів виробничого призначення; використання наскрізного критерію оцінки економічної ефективності проектів і програм на всіх стадіях інвестиційного циклу, під яким розуміється процес, що охоплює ряд стадій (етапів, процедур), пов'язаних із концепцією, її реалізацією та досягненням заданих показників ефективності проекту.
6. Підтверджено, що система управління ІІДП функціонує в сильно диференційованому середовищі, яке називають інвестиційним. Тому взаємодія між середовищем і системою проявляється у двох аспектах: по-перше, система повинна адаптуватися до змін середовища, а по-друге вона повинна намагатися впливати на ці зміни або контролювати їх. Інвестиційне середовище визначено як сукупність активних суб'єктів і факторів, що діють як в ендогенному середовищі підприємства, так й у середовищі його зовнішнього оточення і впливають на його можливість інвестувати кошти в ту або іншу сферу діяльності.
7. Показано, що важливим елементом системи управління ІІДП є сукупність методів аналізу. Запропоновано економічний аналіз процесу ІІДП підрозділяти на: оцінку стану ІІДП; аналіз досягнутого рівня ІІДП; аналіз трансформаційних процесів ІІДП; порівняльний аналіз; оцінку ефективності ІІДП.
8. Обґрунтовано, що інноваційний потенціал є інтегральною характеристикою інноваційного ресурсного забезпечення підприємства, тобто сукупністю таких потенціалів, як: потенціал засобів виробництва, задіяних в інноваційній діяльності підприємства; потенціал персоналу, що формує та реалізує інновації; потенціал технологічного забезпечення інновацій; потенціал фінансових ресурсів, які направляють на інноваційний розвиток; методичний потенціал, що має системний інструментарій для дослідження інноваційних процесів на підприємстві; потенціал інформаційних ресурсів.
9. Доведено необхідність застосування системи моніторингу в сучасних економічних умовах, що спричиняє зміну самої концепції аналізу, його методології, функцій і методів. За періодичністю та ступенем деталізації розв'язуваних завдань моніторинг може бути концептуально представлений трьома комплексами: ситуаційний аналіз, параметричний аналіз, стратегічний аналіз. Розглянуто інформаційно-аналітичну основу моніторингу інноваційного розвитку підприємства, визначено завдання контролю й етапи діагностики стану інноваційного розвитку. Викладений підхід дає можливість більш обґрунтовано й диференційовано здійснювати діагностування реалізації комплексних програм інноваційного розвитку підприємств.