Бахтарі Емал Аюбович. Роль теореми Коуза в становленні нового інституціоналізму в другій половині ХХ ст.

brief description

Бахтарі Емал Аюбович. Роль теореми Коуза в становленні нового інституціоналізму в другій половині ХХ ст. : Дис... канд. наук: 08.01.04 2006

Бахтарі Е.А.Роль теореми Коуза в становленні нового інституціоналізму в другій половині ХХ ст. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.04 економічна історія та історія економічної думки. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. Київ, 2006.
У дисертації вперше системно досліджуються внесок Рональда Коуза у розвиток методології та становлення нової інституціональної економічної теорії у другій половині ХХ ст. Розглянуто особливості методології Р.Коуза, яка відзначилася виходом за межі неокласичної парадигми і як наслідок визначила подальший розвиток методології нового інституціоналізму на шляху побудови нової наукової парадигми економічної науки.
В роботі розглядаються історичні передумови виникнення перших ідей Р.Коуза з приводу значення трансакційних витрат та проблеми зовнішніх ефектів. Також досліджуються економічні процеси в світовій економіці 50-60-х років ХХ ст. періоду становлення концепції Р.Коуза та теорії конвергенції Дж.К.Гелбрейта.
Обґрунтовується ідея, що в теоретичному плані положення теореми Коуза лягли в основу формування ряду наукових напрямків, що входять до складу нової інституціональної економічної теорії. В практичній площині обґрунтовується необхідність використання елементів нової інституціональної економічної теорії в процесі розбудови інституціональної структури економіки України.

В дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нові підходи до наукового завдання визначення ролі теореми Коуза в становленні нового інституціоналізму в другій половині ХХ ст. На основі загальної концепції дослідження в дисертаційній роботі було зроблено наступні висновки:

В теоретичній та практичній площинах визначено роль теореми Коуза у формуванні цілого спектру теорій та концепцій, об’єднаних в нову інституціональну економічну теорію. Встановлено, що завдяки подоланню меж неокласичної парадигми, Рональду Коузу вдалося здійснити ряд відкриттів і нововведень ще у 30-х роках ХХ ст., які в післявоєнний період стали основою формування НІЕТ;
Виявлено особливості методологічного підходу Р.Коуза, які умовно можна поділити на дві групи. В першу ввійшли підходи, що вийшли за межі неокласичної парадигми та були покладені в основу формування методології нового інституціоналізму. До другої групи відносяться ті елементи, які залишились на методологічній основі неокласики і не дали можливості розкрити глибинні взаємозв’язки (стає можливим при застосуванні цивілізаційного та системного підходів);
В дисертації показано, що введення Дж.Коммонсом поняття «трансакції» розширило межі розуміння традиційного «обміну», що дало в свою чергу можливість розглядати ринок як систему реалізації численних трансакцій, тобто обмінів правами власності між економічними суб’єктами. Саме небезкоштовність таких трансакцій і була відмічена Р.Коузом;
Визначено, що перші згадки існування проблеми зовнішніх ефектів та трансакційних витрат з’явились ще в роботах А.Пігу та А.Маршалла відповідно. В дослідженні обґрунтовується ідея, що методологічна основа (притаманна різним епохам в історії розвитку економічної науки) цих авторів не дала можливості: у випадку з екстерналіями побачити вирішальну роль специфікації прав власності, а у випадку з трансакційними витратами визначити вплив останніх на алокацію ресурсів в економіці. Тому окрема увага приділена виходу в методологічному плані за межі класичної парадигми, і тим наслідкам, які випливають відповідно до таких новацій;
В ході дослідження встановлено, що історичні події 30-40-х років ХХ ст. в Сполучених Штатах не дали можливості економістам відмітити революційність перших ідей Р.Коуза з приводу трансакційних витрат. Натомість економічні реалії 50-60-х рр. зробили його новаторства вкрай актуальними та адекватними процесам, що відбувалися на практиці діяльності економічних суб’єктів. В роботі обґрунтовано нерозривність та тісне переплетіння економічних процесів, притаманних тій чи іншій епосі та ідей і концепцій, породжених ними. З цієї точки зору метод Р.Коуза в широкому розумінні геніальний прорив в економічній науці, оскільки відкриття трансакційних витрат не стало актуальним і поширеним в 30-х роках, а натомість стало всесвітньо визнаним в період 50-60-рр., коли нове розуміння механізму функціонування економіки стало вкрай необхідним;
Проаналізовано теоретичні позиції концепції конвергенції Дж.К.Гелбрейта, як продовження традицій американського інституціоналізму довоєнного періоду. Оскільки положення даної теорії по суті були альтернативою до концепції Р.Коуза, її остаточна поразка наприкінці 70-х років лише підтвердила значимість та актуальність трансакційного підходу, особливо в умовах запровадження політики тетчеризму та рейганоміки. Зроблено висновок, що поразка теорії Дж.Гелбрейта (пов’язана із відмовою від моделі змішаної економіки урядами багатьох країн заходу) продемонструвала слабкість методологічної бази традиційного американського інституціоналізму у побудові комплексної економічної політики;

В дисертаційному дослідженні доведено, що цивілізаційний і системний підходи при застосуванні до методології нової інституціональної економічної теорії дають можливість спрямувати дослідження не на проблеми створення благ, визначення комбінацій факторів виробництва для максимізації прибутку, а на вивчення людини, її взаємодії з іншими членами суспільства, тієї політичної, економічної, соціальної, духовної і культурної системи, в якій вона знаходиться;
Зроблено висновок, що розкриття Р.Коузом нових принципів функціонування ринкового механізму, розв’язання проблем, що стосується прав власності, їх розподілу і специфікації є вкрай актуальними для сучасної економіки України. Обґрунтована думка, що подальше становлення ринкових інститутів, світове визнання країни з ринковою економікою, приватизаційні процеси, проблема реприватизації, специфікації і захисту прав власності, робить проблеми прав власності та трансакційних витрат вкрай важливими та актуальними для української економіки.
В роботі зазначено, що високі трансакційні витрати на ринку потребують ефективного розв’язання цієї проблеми, а тому запропоновано здійснювати активне впровадження елементів нової інституціональної економічної теорії, принципів трансакційного підходу та теореми Коуза у практиці діяльності судової системи, законодавчого процесу, державного управління, діяльності організацій та фірм всіх форм власності на ринку. Також обґрунтовано необхідність врахування трансакційних витрат та теореми Коуза в розробці моделей сучасної теорії ігор;