Банах Сергій Михайлович. Техніко-тактична підготовка стрільців у спортивно-прикладних вправах з пістолета

brief description

Банах Сергій Михайлович. Техніко-тактична підготовка стрільців у спортивно-прикладних вправах з пістолета : Дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.01 / Львівський держ. ін-т фізичної культури. — Л., 2004. — 255арк. — Бібліогр.: арк. 166-191

Банах С.М.Техніко-тактична підготовка стрільців у спортивно-прикладних вправах з пістолета. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 олімпійський і професійний спорт, Львівський державний інститут фізичної культури, Львів, 2004.
У проведених дослідженнях визначено та обґрунтовано оптимальні часові параметри виконання провідними стрільцями України швидкісних спортивно-прикладних стрілецьких вправ ПМ-4, ПМ-5, ПМ-6. Узагальнено та обґрунтовано методику діагностування типових помилок у техніці виконання влучного пострілу і методику позитивного перенесення рухових умінь та навичок. Розроблено методику відбору службових пістолетів для спортивних цілей та експериментально обґрунтовано її ефективність, а також методику визначення вагомості основних чинників розсіювання куль.
Розроблено методичні рекомендації щодо диференціації основних
чинників розсіювання куль у спортивно-прикладній стрільбі з пістолета.

На підставі аналізу літературних джерел встановлено, що просторово-часові параметри техніко-тактичної підготовки стрільців у спортивно-прикладних вправах з пістолета досліджені недостатньо. Це обумовлює необхідність визначення оптимальних просторово-часових параметрівраціональної техніки виконання спортивно-прикладних стрілецьких вправта відбору стволів за критерієм розсіювання пробоїн.
Вперше доведено закономірність змін просторово-часових параметрів прицілювання і техногенних чинників стрільби впродовж однієї секунди до моменту пострілу у спортивно-прикладній стрільбі зі службового пістолета.
Розроблено методику визначення вагомості техніко-тактичних чинників розсіювання куль у стрільбі, яка раніше не була відома і не зафіксована у науковій літературі та практиці. Методика полягає у послідовному відстрілі зброї зі станка, на тренажері Scatt і у вправі ПМ-3 та подальшому розрахунку вагомості чинників розсіювання.

За допомогою математичних перетворень розроблено формули для визначення вагомості балістичних якостей ствола та набоїв, амплітуди коливань системи „стрілець-зброя”, похибок у прицілюванні, координації прицілювання та спуску курка, швидкості руху проекції зброї в районі прицілювання.

Вперше встановлено причини розсіювання куль в очковому еквіваленті у висококваліфікованих стрільців у вправі ПМ-3. Визначено, що найбільш вагомим чинником розсіювання куль у стрільбі зі службових пістолетів є швидкість руху проекції зброї в районі прицілювання у процесі виконання службових стрілецько-спортивних вправ.

Встановлено максимально можливі рівні результатів у вправі ПМ-3 з огляду на присутність певних чинників розсіювання. На рівні провідних стрільців з бойової зброї у вправі ПМ-3 причиною 17,8±5,7 відсотка втрачених очок є недосконала якість стволів службових пістолетів та патронів до них; причиною 82,2±5,7 відсотка втрачених очок є коливання системи ”стрілець зброя” та помилки у техніці виконання влучного пострілу самими стрільцями (p<0,01; n=25).

Використання методу вдосконалення швидкісного компоненту прицілювання дозволило істотно покращити стрілецький результат у стрільців-початківців.

Стійка тенденція до зменшення різниці у динаміці темпів приросту результатів експериментальної та контрольної груп вказує на доцільність удосконалення візуального швидкісного компоненту прицілювання власне на початковому етапі оволодіння технікою виконання швидкісних вправ (p<0,001; n=100).

Необхідною передумовою успішного виступу на змаганнях зі стрільби з бойової зброї є ретельний відбір високоякісних екземплярів пістолета Макарова, що, у свою чергу, дозволяє певною мірою нівелювати негативні для демонстрування високих спортивних результатів конструктивні особливості (p<0,001; n=25).
Кількісний вплив експериментального комплексного відбору службової зброї на спортивний результат у вправі ПМ-3 становив 14±5,7 очка.

Розробка та апробація цього комплексу заходів експериментально довели, що його застосування дозволяє суттєво підвищити рівень спортивних результатів виключно за рахунок якісного відбору зброї. Одержано статистично достовірні результати: p<0,001; r=0,707; n=25.

Визначено модельні часові параметри швидкісних спортивно-прикладних стрілецьких вправ: тривалості долання дистанцій, підготовки до першого пострілу, виконання першого та останнього пострілів у серії, темпу стрільби, резервного часу, загального часу стрільби.
На основі модельних часових параметрів кваліфікованих спортсменів узагальнено раціональну техніку виконання швидкісних спортивно-прикладних стрілецьких вправ.

Доведено, що зі збільшенням часу на виконання стрілецької вправи зростає величина оптимального резервного часу. Тобто зростання обумовленої правилами змагань тривалості спортивних вправ викликає певні труднощі у спортсменів щодо точності відчуття часу і, відповідно, примушує стрільців до свідомого збільшення невикористаного для виконання вправи часу:
- у вправі ПМ-5 середня величина резервного часу становить 0,5±0,2 сек;
- у вправі ПМ-4 резервний час становить 1±0,5 сек;
- у вправі ПМ-6 найбільша величина резервного часу 7,9±3,4 сек.
10. Впровадження методики підвищення ефективності техніко-тактичної підготовки стрільців з бойового пістолета дає змогу покращення спортивних результатів. Багатоскладовість цієї методики передбачає комплексне застосування методичних рекомендацій щодо диференціації чинників розсіювання куль, оптимальних часових та просторово-часових параметрів раціональної техніки виконання спортивно-прикладних вправ.