Барановська Лілія Володимирівна. Теоретико-методичні основи навчання професійного спілкування студентів вищого аграрного навчального закладу

brief description

Барановська Лілія Володимирівна. Теоретико-методичні основи навчання професійного спілкування студентів вищого аграрного навчального закладу : Дис... д-ра наук: 13.00.04 2005

Барановська Л.В. Теоретико-методичні основи навчання професійного спілкування студентів вищого аграрного навчального закладу. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2005.
Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми навчання професійного спілкування студентів вищого аграрного навчального закладу, яке розглядається як засіб удосконалення фахової підготовки. У ній обгрунтовано зміст навчання професійного спілкування майбутніх працівників аграрної галузі, визначено його педагогічні умови; створено модель системи навчання професійного спілкування студентів вищого аграрного навчального закладу, визначено основні етапи навчання студентів фахового спілкування, обгрунтовано модель готовності науково-педагогічного працівника здійснювати навчання студентів професійної взаємодії. Уперше сформульовано та визначено зміст понять з проблеми навчання майбутніх працівників аграрної галузі професійного спілкування: «психолого-комунікативний, вербально-професійний, фахово-комунікативний етапи навчання професійного спілкування»; «педагогічні здібності з формування вербальних професійно-комунікативних умінь та навичок студентів», «комунікативні уміння вербально-професійної імпровізації», «критерій загальномовної теоретико-практичної компетентності», «критерій загальнофахової практичної вербальної компетентності». Уточнено зміст понять: «мовленнєва діяльність» (як різновид педагогічної діяльності), «професійно-комунікативна діяльність», «професійний контакт», «інформаційний зміст професії аграрника». Результати експериментальної роботи свідчать про суттєвий вплив системи навчання професійного спілкування на рівень загальної успішності та активності студентів. Вербально-комунікативно-фахові можливості психолого-педагогічних, лінгвістичної дисциплін та навчальних курсів фахової спрямованості є додатковими педагогічними ресурсами, що сприяють розкриттю потенціалу професійної підготовки у вищому аграрному навчальному закладі.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми навчання професійного спілкування студентів, суть якого полягає в створенні моделі системи навчання фахового спілкування майбутніх працівників аграрної галузі та її реалізації в навчальному процесі вищого аграрного закладу освіти. Їі створення дало можливість організувати цілеспрямоване засвоєння студентами спеціальних знань з психологічних та мовленнєвих засад фахового спілкування, вироблення вербальних професійно-комунікативних умінь та навичок на психолого-комунікативному, вербально-професійному, професійно-комунікативному етапах навчання. Експери-ментально доведена ефективність функціонування системи навчання професійного спілкування студентів вищого аграрного навчального закладу. Навчання майбутніх працівників аграрної галузі професійного спілкування, за результатами дослідження, є важливим напрямом удосконалення цілісного навчального процесу аграрного ВНЗ, підвищення рівня фахової підготовки.
1. Потреба вдосконалення професійного спілкування майбутніх працівників сільськогосподарської галузі викликана тим, що, як свідчать аналіз теоретичних джерел та результати констатуючого експерименту, фахове спілкування є обов’язковою складовою професійної діяльності, засобом реалізації спеціальних здібностей, удосконалення професійної майстерності, засобом гуртування виробничих підрозділів та створення колективів з позитивним психологічним кліматом. Необхідність підвищення рівня фахового спілкування майбутніх працівників аграрної галузі зумовлена і результатами дослідження особливостей вербальної взаємодії студентів аграрного ВНЗ, оцінкою діяльності науково-педагогічних працівників у фахово-комунікативному аспекті. Мовлення студентів характеризується надзвичайною строкатістю; в ньому наявна значна кількість лексем, що не відзначаються літературною маркованістю. Непоодинокими є випадки заміни компонентів певних терміносистем стилістично зниженими професійними словами. Встановлено, що потребують удосконалення процеси вербалізації наукової інформації, яка викладається студентам, а також загальний методичний рівень науково-педагогічних працівників, що забезпечують навчання майбутніх працівників аграрної галузі.
2.Визначені педагогічні умови ефективного оволодіння майбутніми працівниками аграрної галузі знаннями, уміннями та навичками фахового спілкування: 1) доцільний вибір методів та форм навчання, що найбільше сприяють поглибленню психологічної взаємодії між викладачем та студентами; 2) оптимальне оформлення поняттєвого апарату тієї чи іншої науки, що вивчається студентами; 3) наскрізний зв’язок компонентів терміносистем та динамізм цих терміносистем за рахунок організації ступеневого опанування навчальних курсів; 4) спрямованість діяльності науково-педагогічних працівників на вироблення в студентів вербально-професійно-комунікативних умінь та навичок.
3. Лексико-семантичне дослідження спілкування студентів аграрного ВНЗ дозволило виявити його професійну спрямованість (наявна значна кількість термінів та професіоналізмів із сфери майбутньої фахової діяльності) та етимологічну неоднорідність (наявні інтернаціоналізми: у мовленні майбутніх агрономів, лікарів ветеринарної медицини, зооінженерів - це грецизми та латинізми, майбутніх економістів - англіцизми та латинізми; виявлені також власне українські фахово орієнтовані лексеми: наукові поняття, професіона-лізми, народні назви). До слів, що знижують літературність мовлення майбутніх працівників аграрної галузі, належать виявлені під час дослідження діалектизми, елементи студентського сленгу (жаргонізми, компоненти комп’ютерного сленгу). Такий аналіз допоміг визначити основні напрями навчання студентів вербальної взаємодії - поглиблення загальномовної нормативності та практично фахової орієнтованості.
4. Визначено зміст навчання студентів професійного спілкування шляхом окреслення спеціальних знань, умінь та навичок, необхідних для організації продуктивної фахово-комунікативної діяльності. У процесі дослідження обгрунтовано й експериментально перевірено, що найсуттєвішими з них є: а) знання з психолого-педагогічних курсів (про біологічно та соціально зумовлені індивідуально-психологічні особливості особистості; властивості, значимі для спілкування; психічні процеси, психологічні засади спілкування у різних сферах діяльності, особливості ділової та професійної взаємодії, контакт у спілкуванні; стилі спілкування, комунікативні бар’єри, конфлікт у спілкуванні); б) знання, уміння та навички з мовознавчих дисциплін (роль літературної, нормативно упорядкованої мови як універсального засобу реалізації змістовно різноманітних комунікативних можливостей людини; уміння та навички її використання із загальномовленнєвих позицій; теоретичні відомості про лексико-семантико-етимологічні особливості терміносистем, специфіку функціонального забезпечення ними діяльності працівників аграрної сфери; навички вербальної презентації напряму професійної діяльності); в) знання, уміння та навички з професійно орієнтованих та спеціальних курсів (знання змісту термінологічного вокабулярія, ролі наскрізних понять - логіко-лексико-семантичного ядра фахової мови; уміння та навички оперування методами, прийомами роботи з об’єктами професійної діяльності на загальнофаховому рівні та рівнях окремих професійно орієнтованих навчальних напрямів), які можна вважати компонентами інтегрованої системи навчання професійного спілкування на психолого-комунікативному, вербально-професійному, фахово-комунікативному етапах.
5. Одним з концептуальних підходів, на якому базувалось дослідження, був системологічний. Він дозволив обгрунтувати модель системи навчання професійного спілкування студентів аграрного ВНЗ. Вона являє собою множину взаємопов’язаних та функціональних компонентів, підпорядкованих меті навчання професійного спілкування та здобуття студентами фахової освіти. Це система діяльності і стосунків, що формуються в її межах і спрямовані на засвоєння студентами аграрного ВНЗ теоретичних основ фахового спілкування та вироблення в них умінь і навичок професійної взаємодії. Визначені компоненти структури даної педагогічної системи: мета, зміст навчання, засоби педагогічного впливу, етапи навчання, учасники навчального процесу (студенти, науково-педагогічні працівники), результат навчання студентів професійного спілкування та обгрунтовано їх зміст. На системологічних засадах пропонується розгляд проблеми вдосконалення методичної підготовки науково-педагогічних працівників до організації навчання студентів фахового спілкування в психолого-педагогічному та лінгвістичному напрямах шляхом їх участі в роботі психолого-педагогічного семінару та практикуму з української мови.
6.Створена й обгрунтована модель готовності науково-педагогічного працівника аграрного ВНЗ до забезпечення навчання фахового спілкування студентів. Найсуттєвішими її компонентами є педагогічні якості та здібності, що ефективно впливають на формування вербальних професійно-комунікативних умінь та навичок студентів. Компоненти даної системи розглянуті з точки зору характеристики викладача як зрілої особистості, як фахівця; як педагога, що організовує і здійснює навчання студентів спілкування. Важливою складовою фахово-комунікативного портрета науково-педагогічного працівника є його комунікативні здібності. Обгрунтовано, що провідними з них є гностичні, експресивні, інтерактивні. Визначено зміст цих видів здібностей. Акцентована увага на тому, що мовленнєві здібності, що є складовою експресивних, особливо значимі в навчанні студентів вербального спілкування, оскільки це здібності до якісної та чіткої артикуляції, відмінна вербальна пам’ять, логічність побудови, яскравість і образність викладення навчального матеріалу, орієнтування на співрозмовника. Інтерактивні комунікативні здібності викладача сприяють встановленню професійних контактів у спілкуванні. Найсуттєвішими в напрямі навчання студентів професійного спілкування є педагогічні здібності з формування вербальних професійно-комунікативних умінь та навичок (індивідуально-психологічні особливості, що складаються і виявляються під впливом виробничо-фахової та педагогічної діяльності і забезпечують успішне формування вербальних професійно-комунікативних умінь та навичок студентів).
7. Внесено уточнення в поняттєво-категоріальний апарат з проблеми професійного спілкування: «мовленнєва діяльність» (як різновид педагогічної діяльності) - діяльність, спрямована на правильну артикуляцію звуків, нормативне використання граматичних форм, поєднання слів у словосполучення та речення, використання слів у властивому для них значенні, відбір лексичних засобів відповідно до стилю мовлення та ситуації спілкування; «професійно-комунікативна діяльність» - діяльність, спрямована на встановлення професійного контакту в спілкуванні; «професійний контакт»: 1) майстерність педагога в налагодженні взаємодії з іншими людьми за допомогою вольового впливу на них; 2) встановлення взаємодії за допомогою таких мовних і позамовних засобів, що відображають особливості певного фаху: спеціальної лексики - наукової термінології та стилістично нейтральних професійних слів; уміле оперування відповідним інструментарієм; грунтовне володіння спеціальними методиками дослідження об’єктів навчальних дисциплін; добір різних методів навчання, що сприяють розумовому розвитку студентів та виробленню в них комунікативних умінь та навичок; «інформаційний зміст професії аграрника»:сукупність знань про об’єкт даної галузі, методи і прийоми його дослідження, сутність наукових термінів, що складають поняттєво-категоріальний апарат галузі сільськогосподарського виробництва. Обгрунтована структура та зміст комунікативних вербально-професійних умінь студентів: психолого-комунікативні уміння (уміння встановлювати психологічний контакт з людьми, забезпечувати необхідні для спільної діяльності взаємовідносини); мовно-мовленнєві уміння (здатність ефективно використовувати літературно марковану загальновживану лексику та спеціальну термінологію і професійні слова з метою забезпечення успішності мовленнєвого акту, ознаками якої є змістовність, доступність, зрозумілість, доречність, різноманітність, виразність, естетичність); уміння вербально-професійної імпровізації (діяльність у варіативно мінливих умовах різноманітних професійних ситуацій).
Термінологічний словник з проблеми навчання майбутніх працівників аграрної галузі професійного спілкування доповнено такими поняттями: «педагогічні здібності з формування вербальних професійно-комунікативних умінь та навичок студентів», «комунікативні уміння вербально-професійної імпровізації», «критерій загальномовної теоретико-практичної компетентності», «критерій загальнофахової практичної вербальної компетентності».
8. Визначено, що педагогічні здібності, необхідні для здійснення навчання професійного спілкування студентів, а також загальний рівень професійно-комунікативної компетентності науково-педагогічних працівників потребують удосконалення. Розроблено зміст психолого-педагогічного семінару та практикуму з української мови для поліпшення методичної підготовки викладачів вищого аграрного навчального закладу до навчання студентів фахової взаємодії. Він базується на таких положеннях: гуманізація професійної підготовки, засади міжособистісної та суб’єкт-суб’єктної педагогіки, педагогічна майстерність, педагогічне спілкування, стилі педагогічного спілкування; якості та здібності педагога, значимі для спілкування; засоби педагогічного впливу, вимоги до мовлення педагога; контакт, конфлікт у взаємодії педагогів та студентів. Для підвищення рівня вербалізації навчального процесу суттєвими є такі положення: загальнонародна мова та форми її існування, літературна мова та її функціональне навантаження, фахова орієнтованість змісту мови навчання у вищій професійній школі, основні культурологічні помилки вербального спілкування працівників аграрної сфери; правописні, вимовні, лексичні норми української мови, етикетно-мовленнєві вимоги до публічного мовлення; змістовно-формальні та структурні характеристики курсових, дипломних, магістерських робіт, наукової статті, доповіді, рецензії.
Саме ці напрями обрані тому, що серед викладачів аграрного ВНЗ близько 91 % мають лише спеціальну освіту, в них відсутні грунтовні психологічні та педагогічні знання. Водночас, за результатами констатуючого експерименту, встановлено, що потребує вдосконалення і мовленнєвий аспект їхньої діяльності в напрямі нормативного спрямування на засадах змін у лексичному складі української мови, правописі, її функціональному навантаженні, що відбулись на межі XX -XXI cтоліть.
9. Ефективність функціонування розробленої системи поетапного навчання професійного спілкування майбутніх працівників аграрної галузі здобула підтвердження у формуючому експерименті, в якому взяли участь 610 студентів Білоцерківського ДАУ. Результати експерименту (знаннями, уміннями та навичками з основ професійного спілкування на високому та достатньому рівнях оволоділи 83, 4% студентів експериментальних груп та 64, 7 % студентів контрольних груп; на середньому та низькому - 16,6 % студентів експериментальних груп та 35,3% студентів контрольних груп) підтвердили правильність основної та часткових гіпотез дослідження: ефективність навчання професійного спілкування студентів аграрного ВНЗ досягнута за умови організації навчання як цілісної системи та науково обгрунтованого керівництва цим процесом науково-педагогічними працівниками; коли студенти в процесі фахової підготовки послідовно оволодівають знаннями, уміннями та навичками психологічної взаємодії (психолого-комунікативний етап); удосконалюють практично-комунікативний аспект володіння мовою, постійно працюючи на заняттях з української мови в напрямі нормування загальномовного словника та презентації мовних засобів обраного фаху на орфографічному, орфоепічному, граматичному, лексичному, морфологічному рівнях (вербально-професійний етап); збагачують зміст фахового спілкування шляхом засвоєння поняттєвого апарату професійно орієнтованих та спеціальних дисциплін, методів їх досліджень (фахово-комунікативний етап). Діяльність у зазначеному напрямі вдосконалюється за умови використання методів, форм організації навчання, що активізують навчально-пізнавальну діяльність студентів, забезпечують умови для навчання спілкування.
10. Дисертаційне дослідження є внеском у теорію спілкування: обгрунтовано зміст навчання професійного спілкування майбутніх працівників аграрної галузі, визначені педагогічні умови його здійснення, створено модель системи навчання професійного спілкування студентів вищого аграрного навчального закладу, обгрунтовано основні етапи навчання студентів фахового спілкування, створено модель готовності науково-педагогічного працівника здійснювати навчання студентів професійної взаємодії, уточнено зміст поняттєвого апарату з проблеми фахового спілкування.
11. Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що реалізовано створену та обгрунтовану в процесі дослідження дидактико-методичну систему поетапного навчання професійного спілкування студентів вищого аграрного навчального закладу. Зміст фахово спрямованої «Професійної мови працівника аграрної галузі», робочі програми, навчально-методичні посібники, система вправ з презентації мови професії, контрольні роботи, критерії оцінювання знань, умінь та навичок студентів з професійної вербальної взаємодії можуть бути використаними в повному обсязі викладачами-філологами з метою навчання студентів аграрних ВНЗ мовного фахово орієнтованого спілкування. Комунікативно спрямована експериментальна робоча програма з основ психології та педагогіки, навчально-методичний посібник «Психологія взаємодії», контрольні тести, анкети, критерії визначення рівня успішності студентів можуть використовуватись викладачами психолого-педагогічних дисциплін вищих навчальних закладів з метою навчання теоретико-психологічних основ спілкування. Практичні рекомендації викладачам професійно орієнтованих та спеціальних дисциплін щодо використання педагогічно та комунікативно обгрунтованих форм, методів навчання можуть слугувати методичним орієнтиром науково-педагогічним працівникам вищої школи з використання змісту фахової підготовки з метою формування професійно-мовної особистості студента та вдосконалення його професійно-комунікативної культури. Складені та апробовані в процесі дослідження програми психолого-педагогічного семінару та практикуму з української мови є придатними для роботи з удосконалення методичної підготовки викладачів вищих закладів освіти, що здійснюють навчання студентів професійного спілкування.
Дисертаційне дослідження не вичерпує проблеми навчання майбутніх працівників аграрної галузі професійного спілкування. Потребують подальшого обгрунтування як питання вдосконалення методичного забезпечення процесу навчання фахового спілкування, так і використання інтегративно-комунікативних можливостей дисциплін професійної орієнтованості; розробка методики навчання з вироблення навичок синхронізованого та змістово зумовленого використання вербальних і невербальних засобів спілкування, навичок публічного ділового мовлення.