Бережний Кирило Михайлович. Характеристика локального імунітету як критерій прогнозу та імунореабілітації хворих після операції на органах черевної порожнини

brief description

Бережний Кирило Михайлович. Характеристика локального імунітету як критерій прогнозу та імунореабілітації хворих після операції на органах черевної порожнини : дис... канд. мед. наук: 14.03.08 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2007. — 132арк. — Бібліогр.: арк. 99-132.

Бережний К.М.Характеристика локального імунітету як критерій прогнозу та імунореабілітації хворих після операції на органах черевної порожнини. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового супеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.08. імунологія і алергологія. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2007.
Дисертація присвячена вивченню локального імунітету хворих на перитоніт, а також системної імунологічної відповіді з метою визначення критеріїв прогнозування післяопераційного перебігу та обгрунтування доцільності включення локальної імунотерапії в комплексне лікування хворих з цією патологією.
На підставі одержаних даних встановлено, що при різних формах післяопераційного перебігу серозно-фібринозний та гнійно-фібринозний перитоніт наступають достовірні зміни локальної імунологічної відповіді. Зокрема, при гнійно-фібринозному перитоніті в порівнянні з серозно-фібринозним збільшується кількість нейтрофілів при зниженні кількості макрофагів, підвищується експресія антигенів HLA-DR, збільшується кількість CD3+Т-лімфоцитів і знижується фагоцитарна активність. Вказані зміни локального імунітету відображають клінічні особливості післяопераційного перебігу перитоніту. Зміни системного імунітету при гнійно-фібринозному перитоніті проявляються в зниженні кількості CD3+Т-лімфоцитів, CD19+-лімфоцитів, збільшенні відсотку клітин, що експресують HLA-DR і зниженні фагоцитарної активності нейтрофілів в порівнянні з серозно-фібринозним. Порівнянльна оцінка результатів вивчення локальної і системної імунологічної відповіді показала, що зміни локальної імунологічної відповіді наступають в більш ранні строки і виражені в більшому ступені. Вперше була проведена локальна імунотерапія поліоксидонієм хворих з гнійно-фібринозним перитонітом за спеціально розробленою схемою. Локальна імунотерапія поліоксидонієм поліпшує клінічний перебіг і модулює імунологічну відповідь.

Післяопераційний пербіг перитоніту, як серозно-фібринозного, так і гнійно-фібринозного, супроводжується локальними та системними імунологічними змінами. Найбільш суттєві зміни спостерігаються в локальному імунітеті при гнійно-фібринозному перитоніті, характеризуються ранньою появою, відображають тяжкість післяопераційного перебігу і можуть бути використані для пронозування та призначення локальної імунотерапії.

При серозно-фібринозному перитоніті в день операції в перитоніальному ексудаті в порівнянні з гнійно-фібринозним перитонітом збільшується кількість макрофагів, зменшується кількість нейтрофілів, а через 24 48 годин після операції зменшується кількість В-лімфоцитів.
Розвиток гнійно-фібринозного перитоніту характеризується достовірними локальними імунологічними змінами (дослідження перитоніального ексудату) і проявляється зменшенням кількості макрофагів, збільшенням кількості нейтрофілів та CD3+Т-лімфоцитів, зниженням фагоцитарної активності, підвищенням кількості клітин, що експресують адгезивні молекули CD54 та різким підвищенням кількості антигенпрезентуючих клітин, що експресують антигени HLA-DR; характер виявлених змін суттєво відрізняється від аналогічних при серозно-фібринозному перитоніті.
При вивченні системної імунологічної відповіді (периферична кров) виявлено збільшення відсотку клітин, що експресують антигени HLA-DR тільки у хворих з серозно-фібринозним перитонітом, кількості В-лімфоцитів у цих же хворих, але протягом всього періоду обстеження, а також збільшення кількості клітин, що експресують CD54, у хворих обох груп в порівнянні з контролем та зниження фагоцитарної активності у хворих з гнійно-фібринозним перитонітом в порівнянні з хворими першої групи.
Порівняльна оцінка системної і локальної імунологічної відповіді показала, що найбільш суттєвими були: 1) зміни кількісті CD3+Т-лімфоцитів і В-лімфоцитів в перитоніальному ексудаті були достовірними уже в день операції; ці показники при дослідженні периферичної крові практично не відрізнялись від контролю; 2) достовірне підвищення кількості клітин, що експресують антигени ІІ класу ГКГ (HLA-DR) в перитоніальному ексудаті з перевагою у хворих з гнійно-фібринозним перитонітом; цей показник при дослідженні периферичної крові суттєво не змінювався в порівнянні з контролем.
Зміни локального імунітету були використані для обгрунтування критеріїв призначення локальної імунотерапії з використанням імуномодулятора нового покоління поліоксидонію.
Для проведення локальної терапії поліоксидонієм була розроблена схема застосування, яка відзначалась ефективністю, що проявлялось сприятливим післяопераційним перебігом, зменшенням перебування в стаціонарі в порівнянні з хворими, які знаходились тільки на традиційній терапії, а також позитивними імунологічними змінами.