Березовський Артур Миколайович. Морфогенез дипіридилфосфатної пневмопатії в умовах метаболічної корекції (Експериментальне дослідження)

brief description

Березовський Артур Миколайович. Морфогенез дипіридилфосфатної пневмопатії в умовах метаболічної корекції (Експериментальне дослідження): дис... канд. мед. наук: 14.03.02 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2004

Березовський А.М. Морфогенез дипіридилфосфатної пневмопатії в умовах метаболічної корекції. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 - патологічна анатомія. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2003 р.
Дисертація присвячена актуальній проблемі пульмонології - вивченню морфогенезу токсичного фіброзуючого альвеоліту викликаного дипіридилфосфатом, та його метаболічній корекції. Дипіридилфосфат викликає розвиток токсичного фіброзуючого альвеоліту. Пусковим механізмом розвитку альвеоліту є пошкодження судин мікроциркуляторного русла, альвеолоцитів І і II типу та альвеолярних макрофагів. Під впливом спіруліни та лазолвану покращуються розвиток адаптаційних перебудов і репаративних процесів в легеневій тканині, зменшується інтенсивність альтеративних змін у паренхіматозно-стромальних елементах легень, явищ ексудації та інтерстиціального фіброзу. Морфологічні зміни достовірно підтверджуються біохімічними показниками.
Матеріали роботи впроваджені в навчальний процес кафедр медичного університету і практику обласного патологоанатомічного бюро.

В дисертації представлене теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, що полягає в розробці закономірностей розвитку фіброзуючого альвеоліту пестицидної етіології і його метаболічної корекції.

При гострому та при хронічному отруєнні ДПФ в легенях щурів формується фіброзуючий альвеоліт. В динаміці перебігу дипіридилфосфатного фірброзуючого альвеоліту виділяється три стадії. Перша стадія характеризується розвитком набряково-десквамативного альвеоліту, друга стадія продуктивного лімфоцитарно-макрофагального альвеоліту, третя стадія фіброзуючого альвеоліту з витоком в пневмосклероз.
В основі механізму розвитку дипіридилфосфатного альвеоліту лежить мембранотропний ефект дипіридилфосфату, який пов’язаний з активацією перекисного окислення ліпідів та змінами активності окисно-відновних ферментів, що призводить до порушення мембранних структур паренхіматозних елементів аерогематичного барьєру легень.
Клітинами-мішенями при дипіридилфосфатному отруєнні є ендотеліоцити судин мікроциркуляторного русла легень та альвеолоцити І та ІІ типу. Ураження ендотеліальних клітин призводить до плазморагії та розвитку гіалінозу. Пошкодження альвеолоцитів ІІ типу на першій стадії патології викликає недостатність сурфактантної системи, що проявляється розвитком дис- та ателектазів легень. В другу і третю стадії в регенеруючих альвеолоцитах ІІ типу під впливом дипіридилфосфату порушується синтез та секреція сурфактанту, що сприяє розвитку постателектатичного пневмосклерозу.
Під впливом спіруліни та лазолвану не змінюється стадійність розвитку фіброзуючого альвеоліту, однак пригнічується перекисне окислення ліпідів, зменшуються прояви альтеративно-ексудативних змін та поширеність пневмосклеротичного процесу в легенях.
Спіруліна в дозі 500 мг/кг зменшує поширеність та інтенсивність інтерстиціального та внутрішньоклітинного набряку аерогематичного бар’єру, пригнічує розвиток пневмосклеротичних змін, стимулює регенерацію альвеолоцитів ІІ типу, проте суттєво не впливає на процеси відновлення альвеолоцитів І типу і ендотеліальних клітин при дипіридилфосфатному фіброзуючому альвеоліті. Застосування спіруліни є більш ефективним в продуктивну фазу розвитку альвеоліту.
Застосування лазолвану в гостру фазу альвеоліту є малоефектив-ним. У фазу проліферативних змін під впливом лазолвану покращується метаболізм в альвеолоцитах ІІ типу. В цих клітинах зростає кількість мультиве-зикулярних тілець, відновлюється секреція осміофільних пластинчатих тілець. Поряд з цим зростає функціональна активність альвеолярних фагоцитів.
Позитивний вплив лазолвану та спіруліни на перебіг токсичного фіброзуючого альвеоліту дозволяє рекомендувати ці препарати для клінічного випробовування в практиці професійної патології.