Бервено Оксана Володимирівна. Інтелектуальний капітал: економічний зміст і особливості формування в транзитивному суспільстві

brief description

Бервено Оксана Володимирівна. Інтелектуальний капітал: економічний зміст і особливості формування в транзитивному суспільстві : Дис... канд. наук: 08.01.01 2002

Бервено О.В. Інтелектуальний капітал: економічний зміст і особливості формування в транзитивному суспільстві.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01- економічна теорія.
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. - Харків, 2002. Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних аспектів, змісту та напрямкам формування інтелектуального капіталу у транзитивному суспільстві, з'ясуванню методологічних, теоретичних і практичних засад підтримки та розвитку інтелектуального капіталу в Україні.
Дано визначення інтелектуального капіталу суспільства і фірми, обгрунтовано структуру інтелектуального капіталу сучасної фірми. Доведено необхідність виділення соціальної пам'яті як фундаментального елемента структури інтелектуального капіталу. Введено в науковий обіг поняття "інтелектономіка", яке: 1) відображає початок становлення нового етапу розвитку людського суспільства як цивілізації одухотвореного інтелекту; 2) є актуально-фундаментальною основою неоекономіки; 3) виділяється в якості окремого напрямку дослідження в економічної теорії.
Висвітлено та охарактеризовано основні форми деінтелектуалізації трудового потенціалу країни в умовах трансформаційної кризи.
Охарактеризовано зміст сучасної державної стратегії розвитку інтелектуального потенціалу і капіталу нації, який органічно поєднує фактори економічної ефективності і конкурентноспроможності, соціалізації та гуманізації розвитку, екологізації виробництва та способи державного регулювання сучасного типу.
Запропоновано основні напрямки розвитку і шляхи відтворення інтелектуального капіталу в трансформаційній економіці України.

XXI століття відкрило перед людством нову еру - еру інтелекту. 2000 рік став тією межею, коли вартість інтелектуального продукту в міжнародному обміні зрівнялась з вартістю товарної маси. В умовах наджорсткої конкурентної боротьби інтелектуальний потенціал суспільства стає гарантом високого рівня та якості життя народу і процвітання держави.
Інтелектуальний капітал - соціально-економічна форма використання якостей та здібностей людини, що включає людський розум з метою генерації нових ідей, знань, інформації. Ця форма капіталу притаманна постіндустріальному стану розвитку економічних систем. Інтелектуальний капітал є формою реалізації інтелектуального потенціалу, який активно використовується суспільством у економічному розвитку.
Найважливішими складовими інтелектуального капіталу є знання та інформація. Вони відрізняються від грошових, природних, трудових та технічних ресурсів. Знання не зменшуються при їх використанні, не відчужуються, не обмежені часом і простором. Інтелектуальна власність не відчужується. В умовах обмежених природних ресурсів і енергоносіїв стале економічне зростання можливе тільки на базі інтелектуального капіталу.
Особливої ваги потреба розвитку інтелектуального капіталу набуває в Україні тому, що, по-перше, потрібно виходити на постіндустріальну траєкторію розвитку, тобто на такий етап, коли конкурентноспроможність країни визначається перевагами накопичених знань, інновацій та інформації. По-друге, подолання кризових явищ, яких набула економічна система України впродовж останніх років ринкових перетворень, можливе лише при сталому зростанні. Глибинною основою економічного, соціального і загальнолюдського прогресу є потенційна і реальна здатність країни забезпечувати увесь процес інтелектуального відтворення: медицину, бізнес, науку і освіту, культуру. По-третє, становлення нової парадигми подальшого руху України передбачає перехід до принципово нової управлінської ідеології суспільного розвитку. Вона повинна враховувати разом із загальними закономірностями розвитку економіки національні, історичні, культурні особливості, управлінські традиції. Таким чином, враховуючи світові тенденції і реальне становище економіки України, для переходу від "траєкторії переслідування" до руху на випередження запропоновано наступні основні напрямки і шляхи розвитку та відтворення інтелектуального капіталу: зберегти обов'язкову загальну середню освіту з впровадженням нових розвиваючих методик і комунікаційних технологій; розробити на тривалу перспективу програму поетапного введення загальної вищої освіти для випускників середніх шкіл; широко використовувати конкурентноздатні методики навчання, визначити групу національних ВНЗ, здатних на основі нових інноваційно-освітянських підходів готувати спеціалістів у сфері теоретичного знання, нових і новітніх технологій, менеджменту і маркетингу. Забезпечити особливий режим фінансування цих ВНЗ. Випускникам доручати розробку програм інтелектуального прориву (створення конкурентноздатних продуктів, послуг, технологій ін.); провести оновлення і омолодження управлінської еліти, виробити і застосовувати нові стандарти вимог, включаючи й моральні, для державних службовців; зберігати і збагачувати духовні цінності українського суспільства, розробити національну програму протидії духовній деградації населення.