Бездітко Тетяна Василівна. Диференційована терапія хронічного гломерулонефриту з урахуванням адаптаційних реакцій організму

brief description

Бездітко Тетяна Василівна. Диференційована терапія хронічного гломерулонефриту з урахуванням адаптаційних реакцій організму. : Дис... д-ра наук: 14.01.02 - 2002.

Бездітко Т.В. Диференційована терапія хронічного гломерулонефриту з урахуванням адаптаційних реакцій організму. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.02 внутрішні хвороби. Харківський державний медичний університет МОЗ України. Харків, 2002.
Дисертація присвячена питанню вивчення розвитку типів неспецифічних адаптаційних реакцій організму у хворих на хронічний гломерулонефрит (ХГН) з різними формами та ступенем ниркової недостатності. У роботі вивчаються клінічні і морфологічні форми ХГН, особливості типів адаптаційних реакцій організму у 414 хворих. Встановлено, що кожну форму ХГН характеризують різні типи неспецифічних адаптаційних реакцій організму. Встановлено взаємозв’язок між перебігом ХГН та типами адаптаційних реакцій організму, станом гормонів: пресорних (АРП, ПГF2a,КАП, ТхВ2,цАМФ), депресорних (ПГЕ1, ПГЕ2, цГМФ), тиреотропних, кортикотропіну, імунологічних показників.
В дисертації розвивається новий напрямок диференційованого, залежно від типу адаптаційної реакції організму, лікування хворих на хронічний гломерулонефрит. Обґрунтовано теоретично й підтверджено практично доцільність використання мікрохвильової резонансної терапії, гемосорбції, ентеросорбції, рослинного препарату канафлазин. Провідні результати роботи знайшли впровадження в нефрологічній та терапевтичній практиці.

На підставі поглибленого вивчення ролі адаптаційних реакцій організму, дисфункції гуморальних систем та імунологічного гомеостазу у хворих на ХГН проведено теоретичні узагальнення і отримано нове рішення наукової проблеми. Визначено патогенетичні докази прогресування ХНН, що дозволило виявити контингент хворих, який підлягає медикаментозній та немедикаментозній корекції.
Кожна форма ХГН характеризується різними типами неспецифічних адаптаційних реакцій організму:

НАРО-РС спостерігається у 8,94% хворих на латентну, 3,6% на гіпертонічну, 7% на нефротичну форми ХГН, а також у 12,1% хворих на ХНН. Ця реакція асоціюється зі швидким прогресуванням захворювання;
НАРО-РТ розвивається в 21,2% хворих на латентну, у 4,3% на гіпертонічну, у 2,65% нефротичну форми ХГН, у хворих на ХНН вона відсутня. Цей тип реакції є прогностично сприятливою ознакою розвитку захворювання;
НАРО-РСА розвивається в 7,9% хворих на латентну, у 3,38% гіпертонічну, у 3,38% нефротичну форми ХГН та у 4,14% хворих на ХНН;
НАРО-РПА спостерігається в 10,5% на латентну, у 3,6% гіпертонічну, у 4,83% нефротичну форми ХГН та 2,6% хворих на ХНН;
реакції спокійної та підвищеної активації відповідають фазі нестійкої клініко-лабораторної ремісії.

Активність регуляторних систем характеризує не тільки форми ХГН, але й тип НАРО. Підвищення АРП було більш вираженим у хворих з НАРО-РС та НАРО-РТ, найменш вираженим з НАРО-РПА. Вміст ПГЕ1сягав максимального рівня у хворих з НАРО-РС та НАРО-РПА, мінімального рівня НАРО-РТ. Вміст ПГЕ2максимального рівня сягав у хворих з НАРО-РС та НАРО-РТ і був найменшим з НАРО-РПА. Вміст ПГF2був підвищеним у хворих з НАРО-РС та НАРО-РТ, зниженим з НАРО-РПА. Вірогідні зміни вмісту ТхВ2, цАМФ та цАМФ не були відзначені.
Найбільші порушення клітинної та гуморальної ланок імунітету були виявлені у хворих із НАРО-РС при всіх формах ХГН. Розвиток НАРО-РС визначається нестабільними показниками клітинного та гуморального імунітету. Це характерно для запальних захворювань нирок і свідчить про виснаження пристосувально-адаптаційних механізмів захисту організму. НАРО-РС може розглядатися як маркер активності запального процесу. Ці зміни мають місце при загостренні захворювання. Висока активність імунної системи у хворих із НАРО-РПА сприяла появі позитивної тенденції в перебігу захворювання.
У хворих на ХГН з достатньою функцією нирок розвиваються канальцеві дисфункції, які більше виражені у хворих з НАРО-РС.
Застосування стандартного медикаментозного лікування у хворих на ХГН у 63,2% супроводжується зниженням рівня резистентності організму, сприяє розвитку НАРО-РС з великою кількістю ознак напруженості.
Використання комплексного диференційованого медикаментозного лікування, застосування імуномодулятора рослинного походження канафлазину сприяють корекції реактивності організму у хворих на ХГН та ХНН, розвитку переходу НАРО-РТ та НАРО-РСА, знижують частоту виникнення НАРО-РС та ознак напруження адаптаційної реакції.
Мікрохвильова резонансна терапія підвищує рівень резистентності організму, активацію процесів переходу з однієї стадії в іншу (НАРО-РС до НАРО-РТ та НАРО-РТ до НАРО-РСА), що супроводжується позитивною динамікою клінічних показників, покращує стан хворих.
Встановлено параметри гормональних показників, які впливають на подальші результати лікування з урахуванням типів НАРО: КП, АРП, КАП, ПГE2, ПГF2, Т3, Т4і АКТГ.
Проведення курсів профілактики із застосуванням МРТ та канафлазину під час клінічної ремісії ХГН та ХНН дозволяє регулювати резистентність організму на необхідному для підтримки ремісії рівні, запобігає зривам адаптації, розвиткові НАРО-РС та загостренню запального процесу в нирках.
Співвідношення форменних елементів крові в лейкоцитарній формулі відтворює стан резистентності організму, розвиток різних типів неспецифічної адаптаційної реакції організму, що доцільно використовувати в комплексі прогностичних критеріїв перебігу ХГН та ХНН.