Безсмертна Галина Вікторівна. Гіпергомоцистеїнемія та інші метаболічні предиктори розвитку і перебігу ішемічного інсульту

brief description

Безсмертна Галина Вікторівна. Гіпергомоцистеїнемія та інші метаболічні предиктори розвитку і перебігу ішемічного інсульту : Дис... канд. мед. наук: 14.01.15 / Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2006. — 203арк. — Бібліогр.: арк. 168-203.

Безсмертна Г.В. Гіпергомоцистеїнемія та інші метаболічні предиктори розвитку і перебігу ішемічного інсульту. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2006.
Робота присвячена вивченню ролі гіпергомоцистеїнемії та інших метаболічних предикторів (дисліпідемія, запальний та антифосфоліпідний синдроми) в розвитку і перебігу ішемічного інсульту. На підставі узагальнення результатів комплексного обстеження 183 хворих з ЦВП (153 чоловіки з ішемічним інсультом і 30 з ТІА) та 167 практично здорових осіб, серед хворих встановлено більш високу частоту (від 3 до 7 разів) підвищених рівнів гомоцистеїну, загального холестерину та тригліцеридіа, високі значення маркерів запалення та антитіл до кардіоліпіну і бета-2 глікопртеїну 1.
В гострому періоді інсульту тяжкий стан хворих асоціювався з високими рівнями С-реактивного білку та інтерлейкіну-6. Більш глибокий неврологічний дефіцит, порушення когнітивних функцій і зниження м’язової сили реєструвались у хворих з гіпергомоцистеїнемією, дисліпідеміями, наявністю маркерів запалення.
Поєднання гіпергомоцистеїнемії з підвищеним вмістом С-реактивного білку та інтерлейкіну-6, а особливо з антифосфоліпідними антитілами є предиктором підвищеного ризику виникнення повторних інсультів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у встановленні закономірностей змін рівня гомоцистеїну у хворих з ЦВП в залежності від тяжкості перебігу та локалізації інсульту, з’ясуванні взаємодії гіпергомоцистеїнемії з іншими факторами ризику та оцінці вкладу недостатності вітамінів B12, B6, і B2у формування цих факторів.
Виявлено високу поширеність метаболічних факторів ризику як серед практично здорових осіб, так і серед пацієнтів з ЦВП. У порівнянні з здоровими особами у них значно частіше (від 3 до 7 разів) реєструвались підвищені рівні гомоцистеїну, загального холестерину та тригліцеридів, низький рівень холестерину в ліпопротеїнах високої щільності, високі значення маркерів запалення (С-реактивного білку та інтерлейкіну-6) та антитіл до кардіоліпіну і бета-2-глікопротеїну 1. Більш масштабні зміни зазначених маркерів виявлялись у пацієнтів з інсультами, ніж у хворих з транзиторними ішемічними атаками.
В гострому періоді інсульту реєструвались мінімальні рівні ліпідів та гомоцистеїну, які поступово зростали, перевищуючи в періоді віддалених наслідків вихідні значення на 1030%. Запальна реакція, навпаки, найбільше маніфестувала в гострому періоді, хоча вона і не зникала в подальшому (рівень С-реактивного білку та інтерлейкіну-6 в гострому періоді перевищував такий у періоді віддалених наслідків на 45 та 28%, відповідно). Частка осіб з дисліпідеміями, гіпергомоцистеїнемією, маркерами запалення та антифосфоліпідними антитілами серед пацієнтів з інсультом в каротидному басейні в 23 рази перевищувала таку серед хворих з вертебро-базилярною його локалізацією.
Важкий перебіг ЦВП доволі тісно поєднувався з метаболічними порушеннями, а особливо з гіпергомоцистеїнемією. Серед пацієнтів з повторним інсультом, порівняно з первинним, зростала частка осіб з високими рівнями гомоцистеїну (100 і 42%, відповідно), антифосфоліпідних антитіл (66,6 і 23,8%, відповідно), інтерлейкіну-6 (62,5 і 32,9%, відповідно), загального холестерину (75 і 39,8%, відповідно) та тригліцеридів (37,6 і 17%, відповідно).
Тяжкий стан хворих в гострому періоді інсульту асоціювався з високими рівнями С-реактивного білку та інтерлейкіну-6 (сила впливу 25,4±3,07 та 28,1±3,06%, відповідно). В подальшому більш глибокий неврологічний дефіцит, порушення когнітивних функцій і зниження м’язової сили в паретичних кінцівках реєструвались у хворих з гіпергомоцистеїнемією, дисліпідеміями, наявністю маркерів запалення. Порушення пізнавальної діяльності більшою мірою визначались високим рівнем гомоцистеїну (сила впливу 31,1±1,77%), а зниження м’язової сили — рівнем інтерлейкіну-6 (сила впливу 23,2±1,35%).
Комбінування гіпергомоцистеїнемії з підвищеним вмістом С-реактивного білку та інтерлейкіну-6, а особливо з антифосфоліпідними антитілами, є предиктором підвищеного ризику виникнення повторних інсультів. Якщо, у пацієнтів з асоціацією ліпідних факторів ризику повторні інсульти зустрічались лише у 12,5% осіб, то при комбінуванні гіпергомоцистеїнемії з маркерами запалення, чи з антифосфоліпідними антитілами їх було 27,3 та 45,8%, відповідно.
Наявність у хворих з ЦВП артеріальної гіпертензії, ожиріння і паління тютюну збільшувала частоту метаболічних факторів ризику, однак лише поєднання ЦВП з ішемічною хворобою серця підвищувало її в 24 рази. Серед осіб з гіпергомоцистеїнемією, дисліпідеміями та антифосфоліпідними антитілами переважають особи чоловічої статі віком 5059 років.
У хворих з транзиторними ішемічними атаками, а особливо з інсультами, в 23,5 рази частіше реєструвався дефіцит вітамінів B12, B6, B2, ніж серед осіб контрольної групи, причому у 50% пацієнтів з інсультами мала місце полівітамінна недостатність. Найбільш тісно вміст вітамінів B12, B6та B2корелює (r= 0,55, 0,63 та 0,55, відповідно) з рівнем гомоцистеїну і меншою мірою з вмістом ліпідів. Максимальні зміни рівня гомоцистеїну та ліпідів виникали у осіб з комбінованим дефіцитом двох чи трьох вітамінів.