Бичківська Євгенія Іванівна. Розлади локального імунітету та їх корекція ентеросорбентом силлардом-П при дифтерії у дітей

brief description

Бичківська Євгенія Іванівна. Розлади локального імунітету та їх корекція ентеросорбентом силлардом-П при дифтерії у дітей: Дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / Львівський держ. медичний ун-т ім. Данила Галицького. - Л., 2002. - 183арк. - Бібліогр.: арк. 150-183.

Бичківська Є.І. Розлади локального імунітету та їх корекція ентеросорбентом силлардом-П при дифтерії у дітей . Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 Інфекційні хвороби. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2002.
Дисертація присвячена вивченню впливу розладів локальних механізмів захисту на формування різних рівнів інфекційного процесу при дифтерії у дітей та можливості їх корекції застосуванням в комплексному лікуванні енте-росорбентів.
Вперше доведено детермінованість ступеня тяжкості клінічної форми диф-терії цитопротективною спроможністю слизової оболонки ділянки вхідних воріт інфекції, що забезпечується імуноглобулінами місцевої дії, фагоцитар-ною системою захисту нейтрофілів та колонізаційною резистентністю слизо- вої оболонки.
Виявлені у бактеріоносіїв токсигенних штамів C.d. незначні, принципово однотипні з клінічно маніфестними формами дифтерії, розлади локального імунітету, ФАН та колонізаційної резистентності слизової оболонки дають змогу трактувати бактеріоносійство як субклінічну форму дифтерії.
Доведена ефективність одночасного локального та ентерального застосу-вання ентеросорбента силларда-П в комплексному лікуванні дітей, хворих на клінічно маніфестні форми дифтерії. Локальне застосування препарату при-скорює санацію бактеріоносіїв токсигенних штамів C.d.
В дослідженнях in vitro доведено здатність силларда-П підвищувати чут-ливість C.d. до антибіотиків, що позитивно позначається на лікувальній та санаційній ефективності препарату.

У хворих на легку та середньотяжку форми дифтерії виявлено підвищен-ня вмісту в слині IgA та SІgA, що свідчить про участь локальних механізмів захисту в імунній відповіді. Спостерігається пряма залежність між ступенем тяжкості дифтерії та концентрацією в слині імуноглобулінів місцевої дії. Дефіцит SIgA виявляється при тяжких формах дифтерії і затримці локальних репаративних процесів.
Розлади фагоцитарної системи захисту нейтрофілів при легкій формі дифтерії проявляється активізацією кисеньзалежних та кисеньнезалежних ме-таболічних процесів в нейтрофілах, що забезпечує їх поглинальну здатність. Зниження поглинальної здатності нейтрофілів при значному посиленні їх ме-таболічної активності віддзеркалює дисбаланс функціонування ФАН і свідчить про тяжкість клінічної форми дифтерії.
У хворих на дифтерію виявлено розлади колонізаційної резистентності слизової оболонки ротоглотки: зменшення кількості -стрептококів та лакто-бактерій. При значних розладах колонізаційної резистентності розширюється спектр висіву інших мікроорганізмів, посилюється небезпека розвитку асоційованих форм дифтерії.
У бактеріоносіїв токсигенних штамів C.d. виявляються незначні, але принципово однотипні з клінічно маніфестними формами дифтерії розлади ло-кального імунітету, ФАН та колонізаційної резистентності слизової оболонки, що дає змогу трактувати бактеріоносійство як субклінічну форму дифтерії.
Розлади фонової резистентності організму, зумовлені частими по-передніми гострими респіраторними захворюваннями та загостреннями хронічного тонзиліту, негативно впливають на ФАН та детерміновану нею тривалість збереження реплікативної активності C.d.
В періоді початкової маніфестації клінічних проявів дифтерії спос-терігається підвищення вмісту МСМ в сироватці крові. Повної співзвучності між ступенем підвищення цього показника та тяжкістю клінічної форми диф-терії немає. Вона наявна лише в межах порівняння легкої форми дифтерії з се-редньотяжкою та тяжкою. Підвищення вмісту в сироватці крові МСМ не може бути надійним критерієм оцінки ступеня розладів гомеостазу при дифтерії.
Ентеросорбент силлард-П, застосований одночасно усередину та локаль-но, сприяє регресії клінічних проявів дифтерії, синтезу локальних імуногло-булінів, покращує поглинальну здатність та метаболічну активність ней-трофілів. Локальне застосування препарату прискорює санацію бактеріоносіїв токсигенних штамів C.d.
Доведене в дослідженнях in vitro підвищення чутливості C.d. до антибіотиків при безпосередній взаємодії їх з силлардом-П (за відсутності прямої бактеріоцидної дії препарату) причетне до констатованої нами клінічної ефективності препарату, застосованого локально в комплексному лікуванні дифтерії.