Білоконь Аліна Михайлівна. Діагностика уражень нирок і легенів у хворих на ревматоїдний артрит та їх корекція

brief description

Білоконь Аліна Михайлівна. Діагностика уражень нирок і легенів у хворих на ревматоїдний артрит та їх корекція: Дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Донецький держ. медичний ун-т ім. М.Горького. - Донецьк, 2002. - 158арк. - Бібліогр.: арк. 123-158

Білоконь А.М. Діагностика уражень нирок і легенів у хворих на ревматоїдний артрит та їх корекція.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 внутрішні хвороби.-Луганський державний медичний університет МОЗ України, Луганськ, 2002.
Дисертація присвячена удосконаленню діагностики уражень нирок і легенів у хворих на ревматоїдний артрит завдяки використанню міжфазної тензіореометрії сечі і конденсату вологи видихуваного повітря, визначенню окремих чинників, які впливають на частоту і перебіг ревматоїдного гломерулонефриту, інтерстиціального нефриту, амілоїдозу нирок, плевриту, дифузного інтерстиціального фіброзу, фіброзуючого альвеоліту, ревматоїдних легеневих вузликів, а також вивченню стану легеневого сурфактанту у тварин з експериментальним ад’ювантним артритом. За допомогою фізико-хімічних методів дослідження патологія нирок і легенів діагностується відповідно в 4,2 і 4,7 разів частіше, ніж при загальновизнаному обстеженні, а ефективність терапії нефропатії і пневмопатії залежить від початкових фізико-хімічних властивостей сечі і вологи видихуваного повітря. Глюкокортикоїдні гормони позитивно впливають на біофізичний стан сечі, а системна ензимотерапія на параметри видихуваного повітря.

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в:

У хворих на РА патологія нирок у 60% випадків перебігає у вигляді гломерулонефриту, у 25% - інтерстиціального нефриту і у 16% - амілоїдозу, а зміни з боку легенів проявляються сухим або ексудативним плевритом (у 39% пацієнтів), дифузним інтерстиціальним фіброзом (у 29%), ревматоїдними вузлами, у тому числі внаслідок синдрому Коліне-Каплана (у 23%), фіброзуючим альвеолітом (у 7%) та облітеруючим бронхіолітом (у 3%).
На розвиток нефропатії і легеневої патології у хворих на РА впливають тривалість захворювання, його стадія, ступінь активності патологічного процесу, серопозитивність і поширеність артриту, показники артеріального тиску, хвилинного об'єму крові, фракції викиду крові лівим шлуночком і скорочувальність міокарда.
У хворих на РА спостерігаються порушення ПН, ВЕ і ЧР сечі, що залежить від нозологічної форми нефропатії, її тяжкості, тривалості захворювання, ступеня активності процесу, гемодинамічних показників, рівнів протеїнурії і b2-мікроглобулінурії.
Виникнення пневмопатії при РА супроводиться підвищенням ЧР вологи видихуваного повітря, яке прямо відображає тяжкість легеневої патології. На фізико-хімічний стан легенів впливають вік хворих, тривалість захворювання, ступінь активності патологічного процесу і загальний легеневий судинний опір. Порушення легеневого сурфактанту при РА підтверджують зміни динамічного ПН гомогенатів легеневої тканини у тварин з експериментальним ад’ювантним артритом.
За допомогою адсорбційної тензіореометрії патологія нирок і легенів діагностується відповідно в 4,2 і 4,7 разів частіше, ніж при загальновизнаному обстеженні, а ефективність терапії нефропатії і пневмопатії залежить від початкових фізико-хімічних властивостей сечі і вологи видихуваного повітря.

Ураження нирок істотно погіршує загальну ефективність терапевтичних заходів при РА. На результати лікування нефропатії негативно впливає ступінь активності хвороби, а легеневої патології - тяжкість суглобового синдрому. Глюкокортикоїдні гормони позитивно впливають на фізико-хімічні властивості сечі, а ПФC на параметри видихуваного повітря. Системна ензимотерапія не тільки відновлює стан легеневого сурфактанту, але й поліпшує перебіг суглобового синдрому.