Блеч Ганна Олександрівна. Дидактичні умови забезпечення якості знань з природознавства у розумово відсталих учнів

brief description

Блеч Ганна Олександрівна. Дидактичні умови забезпечення якості знань з природознавства у розумово відсталих учнів : дис... канд. пед. наук: 13.00.03 / Інститут спеціальної педагогіки АПН України. — К., 2007. — 246арк. — Бібліогр.: арк. 167-187.

Блеч Г.О.Дидактичні умови забезпечення якості знань з природознавства у розумово відсталих учнів. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.03 корекційна педагогіка. Інститут спеціальної педагогіки АПН України, Київ, 2007.
Дисертація містить результати теоретико-експериментального дослідження проблеми підвищення ефективності навчання розумово відсталих учнів, яка вирішувалась на основі визначення дидактичних умов забезпечення якості знань з природознавства. В основу таких умов покладається добір засобів педагогічного впливу (змісту, методики, організаційних форм навчання) з метою диференційованого та системного формування у школярів знань за їх якісними показниками.
Розкрито зміст понять „навчання” (його цілі, завдання, функції та компоненти), „якість знань” та „якісні характеристики знань”, визначено сутність цих понять щодо розумово відсталих дітей.
Розроблено систему діагностичних завдань для вивчення у розумово відсталих учнів природничих знань за їх якісними характеристиками.
Вивченно особливості та рівні природничих знань в учнів допоміжної школи за основними їх якісними показниками: повнотою, адекватністю, усвідомленістю, системністю, дієвістю. Конкретизовано та уточнено показники, критерії та рівні знань (загальні та за визначеними якісними показниками) щодо природничого матеріалу.
Визначені та експериментально апробовані дидактичні умови забезпечення якості знань у розумово відсталих учнів з природознавства на основі формування їх якісних характеристик.

Теоретико-експериментальне дослідження проблеми підвищення ефективності навчання природознавства в допоміжній школі, яке вирішувалось на основі визначення дидактичних умов забезпечення якості знань розумово відсталих учнів, дало змогу узагальнити такі його результати:
1. Проблема визначення ефективності навчання це проблема виміру його результативності. Ефективність виступає як якість навчання. Одним з основних показників ефективності навчання є знання.
Навчання в школі спрямоване на те, щоб досягти повноцінного засвоєння учнями знань на найвищому рівні. Найвищий рівень засвоєння знань це якісні знання. Відповідно, ефективність навчання вимірюється передусім якістю знань. В свою чергу, якість знань проявляється в окремих властивостях, які розглядаються як якості або якісні характеристики (показники) знань, серед яких найважливішими є правильність, повнота, усвідомленість, системність, дієвість. Повнота знань це відтворення обсягу матеріалу, визначеного навчальною програмою; їх правильність це відповідність відтворюваного тому змісту, що закладено в навчальну програму; усвідомленість це розуміння матеріалу, виділення в ньому головного і вербалізація у вигляді переказу чи пояснення; системність наявність цілісного уявлення про об’єкт вивчення, його розгляд як єдності взаємопов’язаних елементів; дієвість вміння застосувати набуті знання в іншій ситуації, на практиці.
2. Підвищення ефективності навчання розумово відсталих школярів природознавства можливе на основі дотримання дидактичних умов забезпечення у них якості знань. В основу визначення дидактичних умов покладається добір засобів педагогічного впливу (змісту, методики, організаційних форм навчання), його принципів з метою диференційованого та системного формування у школярів знань за їх якісними характеристиками; визначення вимог до конструювання та використання цих засобів з урахуванням суті основних якісних характеристик, змістових ліній їх формування, виявлених особливостей та рівнів знань учнів.
3. Учні допоміжної школи характеризуються переважно середнім та достатнім рівнем природничих знань. Високого рівня знань у них не спостерігається. Найвищий лише достатній рівень знань з природознавства виявлено майже у половини досліджуваних за якісними показниками правильності та дієвості. На достатньому рівні знаходяться знання третини учнів допоміжної школи за показниками системності, усвідомленості та повноти. Але переважаючим для характеристики їх знань за цими якостями є середній рівень. Отримані дані свідчать про необхідність проведення з розумово відсталими учнями спеціальної роботи з формування природничих знань, підвищення їх рівня, з урахуванням усіх їх якісних характеристик. При цьому найбільшої уваги потребує становлення усвідомленості, повноти та системності знань.
Кореляційний аналіз даних показав, що між усіма якісними показниками знань існує виразний рівень взаємозв’язку. У зв’язку з цим педагогічна робота, спрямована на формування одного з показників, сприяє становленню інших.
4. Спеціальна організація педагогічного процесу з метою підвищення якості знань з природознавства в учнів допоміжної школи полягає у проведенні роботи, спрямованої передусім на забезпечення ефективного засвоєння школярами програмового матеріалу загалом. Така робота передбачає врахування загальнодидактичних принципів та принципів спеціальної педагогіки, принципів навчання природознавства; дотримання дидактичних умов формування природничих знань (уявлень та понять), а саме: поетапність формування природничих знань, системно-структурний аналіз змісту природничого матеріалу; конструювання системи пізнавальних завдань, використання міжпредметних зв’язків.
Етапність формування в учнів природничих знань передбачає мотиваційну та змістову підготовку до засвоєння природничого поняття; організацію чуттєвого пізнання ознак, властивостей предметів або явищ, формування уявлень про них, або актуалізацію раніше сформованих уявлень; організацію розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак; забезпечення узагальнення, вербалізацію суті об’єкта, позначення його відповідним терміном; введення сформованого поняття в систему природничих понять. Етапність формування природничих знань конкретизувалася умовами їх забезпечення відповідно до рівнів психічного відображення об’єкту вивчення (сенсорно-перцептивного, уявлення, мовленнєво-мисленнєвого). Кожен етап формування природничих знань забезпечувався використанням усіх основних методів навчання, відповідним змістовим матеріалом та проведенням роботи на уроках переважно у фронтальній формі.
Системно-структурний аналіз змісту природничого матеріалу передбачає з’ясування основних елементів об’єкту та встановлення зв’язків між ними. З цією метою під час вивчення природничого матеріалу розгляд поняття (явища) розпочинається в загальному вигляді, надалі з’ясовуються його структурні елементи (найважливіші характеристики тощо) та поступово визначається характер зв’язку між ними. Конструювання системи пізнавальних завдань полягає в використанні для свого розв'язання різних методів пошукової діяльності, завдяки яким забезпечується оптимальне просування у засвоєнні змісту навчання. В основу конструювання системи таких завдань покладаються прийоми розумової діяльності (мисленнєві операції). Використання міжпредметних зв’язків передбачає актуалізацію і застосування учнями знань з різних предметів для формування природничих знань і організацію їх переносу у нові ситуації, що сприяє становленню дієвості знань.
5. Підвищення якості знань з природознавства у розумово відсталих учнів забезпечується формуванням усіх найважливіших їх якісних характеристик усіма засобами процесу навчання.
Формуванняправильностізнань досягається використанням дій обстеження різної модальності, з метою адекватного відтворення ознак і властивостей об’єкта вивчення, різноманітної кількості дидактичного матеріалу (натурального, образотворчого, схематичного, текстового, комбінованого), який відображає суть явища. Формуванняповнотизабезпечується подачею в процесі навчання усіх характеристик об’єкта вивчення, інформація про які поступово вводиться у зміст навчання. Формуванняусвідомленостізнань передбачає забезпечення розуміння учнями матеріалу, виділення в ньому головного та його вербалізацію. З цією метою навчальний матеріал має містити головні та другорядні ознаки, що уможливлюють їх порівняння, узагальнення, виділення важливого, істотного. Для формування усвідомленості знань використовуються такі методичні прийоми як запитання та пізнавальні завдання. Формуваннясистемностізнань передбачає засвоєння найсуттєвіших їх елементів та встановлення зв’язку між ними. Для забезпечення системності знань використовуються опорні структурно-логічні схеми. Учень завдяки чітко окреслиним блокам у змісті навчання, виділенню основних понять, використанню символів, малюнків, схем, у матеріалі визначає головне та відшукує зв’язки між природними явищами. Формуваннядієвостіпередбачає наявність в учнів усіх якісних характеристик знань: повноти, правильності, усвідомленості та системності. З цією метою використовуються передусім пояснювально-наочний та репродуктивний методи навчання. Пояснювально-наочний метод забезпечує подачу інформації про засоби діяльності, про конкретні правила та про сфери застосування знань. Репродуктивний метод передбачає застосування варіативності типових вправ, накопичення навичок та вмінь учнями. Для забезпечення дієвості знань використовуються різноманітні аналогічні ситуації, в яких застосовуються набуті знання.
На основі результатів дослідження розроблено оновлений зміст навчання (програма з природознавства) та методичні рекомендації щодо підвищення ефективності навчання природознавства у допоміжній школі.
Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів розв’язання проблеми. Зокрема, потребує дослідження питання визначення дидактичних умов формування у розумово відсталих учнів інших показників результативності навчання природознавства у допоміжній школі, а саме вмінь та навичок, враховуючи їхні якісні характеристики.