БОБОШКО Тетяна Михайлівна. ОЦІННІ РЕСПОНСИВНІ ВИСЛОВЛЕННЯ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ (на матеріалі американських і британських художніх творів початку ХХІ століття)

brief description

БОБОШКО Тетяна Михайлівна. Назва дисертаційної роботи: "ОЦІННІ РЕСПОНСИВНІ ВИСЛОВЛЕННЯ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ (на матеріалі американських і британських художніх творів початку ХХІ століття)"

Національна академія наук України
Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов
На правах рукопису
БОБОШКО ТЕТЯНА МИХАЙЛІВНА
УДК 811.111+81’42
ОЦІННІ РЕСПОНСИВНІ ВИСЛОВЛЕННЯ
В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ:
КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ТА
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
(на матеріалі американських і британських художніх творів початку ХХІ століття)
10.02.04 – Германські мови
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Науковий керівник
Чайка Лариса Василівна,
кандидат філологічних наук, доцент
Київ – 2015
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………………………..... 4
ВСТУП………………………………………………………………………... 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ
ОЦІННИХ ВИСЛОВЛЕНЬ АДРЕСАТА…………………………...…….... 14
1.1. Методологічні основи вивчення діалогічного дискурсу...…......... 14
1.2. Категорія оцінки як об’єкт лінгвістичних досліджень.………...... 17
1.3. Методика дослідження оцінних респонсивних висловлень…....... 31
Висновки до розділу 1………………………………..………………….... 50
РОЗДІЛ 2. КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНА ТА
ФУНКЦІОНАЛЬНА ТИПОЛОГІЯ ОЦІННИХ РЕСПОНСИВНИХ
ВИСЛОВЛЕНЬ……......................................................................................... 52
2.1. Власне оцінні респонсивні висловлення.......................................... 53
2.1.1. Стратегії і тактики у власне оцінних респонсивних
висловленнях …….…………….......................................... 62
2.1.2. Функції власне оцінних респонсивних висловлень.......... 73
2.2. Маніпулятивні оцінні респонсивні висловлення............................. 80
2.2.1. Стратегії і тактики у маніпулятивних оцінних
респонсивних висловленнях.…….……............................. 90
2.2.2. Функції маніпулятивних оцінних респонсивних
висловлень ……................................................................... 102
Висновки до розділу 2…………………………...…………….………..… 107
РОЗДІЛ 3. ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ПРАГМАТИЧНИХ СМИСЛІВ
ОЦІННИХ РЕСПОНСИВНИХ ВИСЛОВЛЕНЬ ………….…....………...... 110
3.1. Засоби вираження власне оцінних респонсивних висловлень....... 110
3.1.1. Квалітативні ОРВ…………………………………...…..… 110
3.1.1.1. Емоційні ОРВ………………………….………. 110
3.1.1.2. Естетичні ОРВ…………………………………. 118
3
3.1.1.3. Етичні ОРВ………………………………….…. 121
3.1.1.4. Сенсорні ОРВ………………………………….. 126
3.1.1.5. Раціональні ОРВ……………………………..… 128
3.1.1.6. Логічні ОРВ………………………………….… 131
3.1.1.7. Соціальні ОРВ……………………………….… 134
3.1.2. Квантитативні ОРВ……………………………………….. 137
3.2. Засоби вираження маніпулятивних оцінних респонсивних
висловлень………………………………...………….………….….. 142
3.2.1. Образні маніпулятивні ОРВ..…………………………..… 143
3.2.2. Конвенційні маніпулятивні ОРВ........................................ 157
3.2.3. Операційні маніпулятивні ОРВ.......................................... 163
3.2.4. Особистісно-орієнтовані маніпулятивні ОРВ................... 169
Висновки до розділу 3……………………………………...…………..…. 178
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………...... 181
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ АПАРАТ ДИСЕРТАЦІЇ…………………………...... 186
Список використаної літератури………………………………...… 186
Список лексикографічних джерел……………………………….... 206
Список джерел ілюстративного матеріалу………………………... 207
ДОДАТКИ……………………………………………………………..…....... 209
4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ДЄ – діалогічна єдність
ЗВО – засоби вираження оцінки
МА – мовленнєвий акт
ОРВ – оцінне респонсивне висловлення
5
ВСТУП
У світлі орієнтованості сучасних лінгвістичних досліджень на
людину, соціум, культуру комплексне вивчення категорії оцінки почало
набирати темп, відображаючи її складний характер.
У лінгвістичній літературі оцінка стала самостійним об’єктом
вивчення в семантичному і структурно-семантичному [8; 31; 81; 95; 103;
175; 184], когнітивному аспектах [103; 175; 193], що відповідним чином
передбачає дослідження формальних засобів вираження даної категорії [84;
94; 104; 172; 221].
Розглядаючи мову як вербальну активність людини, обумовлену
позавербальними цілями [92], сучасна лінгвістика передбачає урахування
прагматичних чинників мовлення, оскільки вони відображають
інтерактивний характер комунікації і сприяють вивченню мовленнєвої
поведінки її суб’єктів [7; 16]. У цьому напрямку виокремлено аксіологічну
прагмалінгвістику (Т. А. Космеда), запропоновано комунікативну оцінну
модель (О. М. Вольф, Н. В. Гончарова), закладено основи функціональної
семантики оцінки (Н. Д. Арутюнова, О. М. Вольф, Т. П. Кшежовскі),
досліджено оцінні номінації та специфіку їх варіювання (О. В. Яшенкова),
проаналізовано комунікативно-прагматичні особливості висловлень
позитивної (І. Ю. Шкіцька) та негативної оцінки (Т. А. Крисанова), а також
визначено контекст реалізації оцінки в різних типах дискурсу
(Н. Д. Арутюнова, Н. В. Гончарова, Т. А. Крисанова, П. Г. Ноуел-Сміт,
Г. І. Приходько, С. Ганстон, Дж. Томсон, Л. Альба-Хуез, Т. П. Кшежовскі,
Я. Пузиніна).
Разом із тим досі відсутні системні дослідження оцінних висловлень
адресата як залежного учасника комунікації, котрий виступає не лише
реципієнтом комунікативних намірів адресанта, а й виражає оцінку
мовленнєвого внеску ініціюючої репліки або ж зовнішніх явищ, тобто
6
завдяки правилу обміну ролей впливає на подальший хід спілкування через
власні респонсивні репліки [7, с. 358; 104; 112].
Актуальність даної праці полягає в недостатньому вивченні оцінних
респонсивних висловлень (ОРВ) і зумовлена потребою їх дослідження з
огляду на комунікативно-прагматичну та функціональну специфіку їх
реалізації в міжособистісному спілкуванні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано на кафедрі іноземних мов Центру наукових
досліджень та викладання іноземних мов НАН України згідно з плановими
темами науково-дослідної та науково-методичної роботи кафедри
іноземних мов Центру «Сучасні європейські мови: комунікативні,
лінгвокогнітивні, етнолінгвістичні, дискурсивні та лінгвопедагогічні
аспекти» (державний реєстраційний номер 0108U000355) та «Германські,
романські та слов’янські мови: культура, когніція, комунікація,
лінгвопедагогіка» (державний реєстраційний номер 0113U000816). Тему
дисертації затверджено Вченою радою Центру наукових досліджень та
викладання іноземних мов НАН України (протокол № 4 від 7 грудня
2011 року). Тему уточнено на засіданні спеціалізованої вченої ради
Д 26.001.11 Київського національного університету імені Тараса Шевченка
(протокол № 20 від 25 червня 2015 року).
Мета дослідження полягає у встановленні, класифікації та аналізі
комунікативно-прагматичних і функціональних характеристик ОРВ у
художній прозі американських і британських авторів початку ХХІ століття.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1) визначити теоретико-методологічні основи дослідження оцінних
висловлень адресата у комунікативно-прагматичному та функціональному
аспектах;
2) встановити характеристики ОРВ і створити їх комунікативнопрагматичну та функціональну типологію;
7
3) виокремити, описати та проаналізувати корпус різнорівневих
вербальних і позавербальних засобів вираження прагматичних смислів ОРВ
у контексті діалогічних єдностей «питання – відповідь».
Об’єктом дослідження є ОРВ у сучасній американській і британській
художній прозі.
Предмет дисертації становлять комунікативно-прагматичні та
функціональні характеристики ОРВ і відповідні комунікативно-прагматичні
та функціональні типи й види вказаних висловлень, які розглядаються в
межах діалогічних єдностей «питання – відповідь».
Матеріалом дослідження є 30 американських і британських
художніх творів початку ХХІ століття загальним обсягом 11173 сторінки.
Загальна кількість фрагментів ОРВ, отриманих методом суцільної вибірки,
становить 3380 одиниць.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертації є
положення сучасної мовознавчої парадигми, що передбачає такі
настановчо-пізнавальні принципи: антропоцентризм, експансіонізм до
інших наук, функціоналізм у вивченні мовних явищ, експланаторність у їх
тлумаченні, аксіологічність і прагматизм [36; 73, с. 207]. Дослідження ОРВ
виконане в рамках комунікативно-прагматичної лінгвістики, що інтегрує
основні положення комунікативної, прагматичної та функціональної
лінгвістики [13; 38; 51; 69; 78; 119; 132; 169; 180], теорії мовленнєвих актів
[61; 99; 102; 140; 147; 170; 199; 216; 219] і теорії дискурсу [14; 23; 41; 58;
110; 136; 140; 217].
Мета і завдання дисертаційної роботи зумовили застосування
комплексу загальних і спеціальних лінгвістичних методів дослідження:
 описовий метод, суть якого полягає в інвентаризації та систематизації
ОРВ, класифікації та інтерпретації їх комунікативно-прагматичних і
функціональних характеристик;
 прагматичний аналіз мовленнєвих актів, за допомогою якого
8
можливо встановити прагматичний результат впливу ініціюючих реплік та
іллокутивний статус висловлень адресата з метою розмежування
респонсивних висловлень власне оцінного та маніпулятивного оцінного
типу в американському та британському діалогічному дискурсі;
 дискурсивний аналіз дає змогу розкрити стратегії і тактики
«інвертованого» адресата і способи їх реалізації та пояснити таку його
поведінку з урахуванням соціальних і культурних чинників;
 структурно-функціональний аналіз дозволяє розглянути
взаємозумовленість вербальних і позавербальних засобів вираження ОРВ і
їх функцій;
 контекстологічний аналіз використовується для дослідження
семантики оцінних одиниць у єдності з їхнім вербальним і позавербальним
оточенням;
 кількісна обробка даних дає змогу точно окреслити квантитативні
параметри функціонування та об’єктивно висвітлити прагматично
зумовлені характеристики типів і видів ОРВ у тому вигляді, в якому вони
відображені в текстах сучасної американської та британської художньої
прози.
Наукова новизна роботи полягає в дослідженні комунікативнопрагматичних і функціональних характеристик оцінних висловлень
адресата не лише як об’єкта, а і як суб’єкта мовленнєвого впливу: 1)
з’ясовано комунікативно-прагматичну сутність ОРВ; 2) виокремлено їх
типи та види залежно від мовленнєвих реакцій комунікантів; 3) виявлено
комунікативні стратегії і тактики явного чи прихованого впливу, що
реалізуються «інвертованим» адресатом, котрий після обміну ролей став
адресантом; 4) розглянуто функціональний аспект ОРВ; 5) встановлено
вербальні та позавербальні засоби вираження прагматичних смислів
кожного виду ОРВ із урахуванням притаманних йому стратегій, тактик і
функцій.
Наукова новизна отриманих результатів може бути узагальнена в
9
таких положеннях, що виносяться на захист:
1. Оцінне респонсивне висловлення (ОРВ) визначається як оцінний
мовленнєвий акт, що слугує результатом впливу ініціюючої репліки та
одночасно виражає інтенцію стосовно співрозмовника.
2. Залежно від мовленнєвих реакцій комунікантів визначені такі
комунікативно-прагматичні типи ОРВ: власне оцінні та маніпулятивні
оцінні респонсивні висловлення. В межах першого із зазначених типів
виокремлюються квалітативні (емоційні, естетичні, етичні, сенсорні,
раціональні, логічні й соціальні) та квантитативні ОРВ. До другого типу
належать образні, конвенційні, операційні та особистісно-орієнтовані
маніпулятивні ОРВ.
3. Комунікативна успішність ОРВ обумовлюється адекватністю
вибору мовцями оптимальних стратегій і тактик мовлення. Для власне
оцінних респонсивних висловлень характерні диктальна, модальна та
диктально-модальна стратегії, що реалізуються завдяки низці тактик:
пояснення, розширення тези, підвищення або зниження значення,
протиставлення (контрасту), (не)згоди з естимацією, (не)категоричності
оцінної номінації, узагальненої реакції, коригування твердження
співрозмовника, (само)презентації. Маніпулятивним оцінним респонсивним
висловленням притаманна маніпулятивна стратегія і ряд тактик: вплив на
емоції та почуття, нав’язування власної чи суспільної думки, відкладення,
уникнення відповіді, посилання на авторитет, надання гарантій, звернення
до інтересів, потреб.
4. Комунікативна взаємодія інтерактантів і аналіз мовного матеріалу
зумовлюють виокремлення таких функцій ОРВ: фатична, спонукальна,
маніпулятивна, соціальна, когнітивна, емотивна. Зважаючи на найвищу
частотність реалізації когнітивної, емотивної, волюнтативної (спонукальної
та маніпулятивної) функцій, можна стверджувати про поліфункціональність
і універсальність ОРВ як лінгвістичного феномену, тобто його здатність
10
сприяти адекватному розумінню дійсності, забезпечувати її емоційне
сприйняття та здійснювати прямий або прихований вплив на вербальні й
позавербальні дії співрозмовника.
5. Засобам вираження власне оцінних і маніпулятивних оцінних
респонсивних висловлень властиві такі ознаки: дескриптивно-оцінний та
умовно-оцінний характер лексем, уживання образності, маркерів
модальності, уведення імпліцитної інформації, регулювання обсягу
висловлення, застосування засобів модифікації іллокутивної сили
висловлення (інтенсифікаторів і деінтенсифікаторів), конструкцій
суб’єктивної думки, слів-заповнювачів пауз тощо. Позавербальні засоби,
що є своєрідними індикаторами конотативного забарвлення, також
відіграють вагому роль в інтерпретації маніпулятивних ОРВ.
Теоретичне значення роботи полягає у виявленні особливостей
реалізації категорії оцінки в контексті комунікативно-прагматичної та
функціональної типології ОРВ, що є внеском до таких мовознавчих
напрямів, як прагмалінгвістика, комунікативна лінгвістика, теорія дискурсу
й теорія мовленнєвих актів.
Практичне значення дослідження полягає в можливості
використання його результатів у лекційних і практичних курсах зі
стилістики (розділи «Стилістичний синтаксис», «Стилістична
семасіологія», «Стилістична лексикологія»), теоретичної граматики (розділ
«Прагматика речення»), загального мовознавства, спецкурсах із проблем
інтерпретації тексту, лінгвістичної прагматики, комунікативної лінгвістики,
а також при написанні підручників, навчальних посібників і наукових робіт
філологічного профілю. Крім цього, дані щодо маніпулятивних ОРВ
можуть бути використані в дослідженні маніпулятивних технологій у
міжособистісному спілкуванні та засобів захисту від них.
Особистий внесок дисертанта. Усі результати дослідження отримані
дисертантом самостійно. Наукових праць, написаних у співавторстві, немає.
11
Апробація результатів дисертації здійснювалася в ході обговорення
на засіданнях і наукових звітних конференціях викладачів і аспірантів
кафедри іноземних мов Центру наукових досліджень та викладання
іноземних мов НАН України (2011–2014 рр.).
Доповіді з теми виголошувалися на 15 наукових конференціях:
Всеукраїнській науково-практичній конференції «Іноземні мови у вищих
навчальних закладах: теоретичні засади та прикладні аспекти» (Вінниця,
10 квітня 2012 р., 10 квітня 2013 р.), Всеукраїнській науковій конференції
пам’яті доктора філологічних наук, професора Д. І. Квеселевича «Сучасний
стан і перспективи лінгвістичних досліджень та проблеми перекладу»
(Житомир, 20 квітня 2012 р.), ХXІ Міжнародній науковій конференції
«Мова і культура» імені проф. Сергія Бураго (Київ, 26–29 вересня 2012 р.),
Науково-практичній конференції «Наукова спадщина В. В. Акуленка та
сучасне мовознавство» (Київ, 25 жовтня 2012 р., 15 листопада 2013 р.,
27 жовтня 2014 р.), ІІІ Міжнародній науковій конференції «Людина. Мова.
Культура» (Горлівка, 15 листопада 2012 р.), Міжнародній науковій
конференції, присвяченій 85-річчю професора Г. П. Мельникова «Языковая
системология» (Москва, 21 лютого 2013 р.), Міжнародній науковопрактичній конференції «Україна і світ: діалог мов та культур» (Київ, 3–
5 квітня 2013 р.), Міжнародній науковій конференції «Почепцовські
читання» (Київ, 25–27 вересня 2013 р.), VII Міжнародній науковій
конференції «Язык, культура, общество» (Москва, 26–29 вересня 2013 р.),
Всеукраїнській науковій конференції германістів (з міжнародною участю)
(Харків, 5 квітня 2014 р.), Наукових читаннях «Античний світ і сучасність»
(Київ, 10 квітня 2014 р.), Міжнародній науково-практичній конференції
«Мови професійної комунікації: лінгвокультурний, когнітивнодискурсивний, перекладознавчий та методичний аспекти» (Київ, 17 квітня
2014 р.).
Публікації. Основні результати дослідження відображено в
12
17 публікаціях, серед яких 6 статей у збірниках наукових праць,
затверджених МОН України як фахові видання, 1 публікація у виданні
України, що включене до міжнародних наукометричних баз, 1 стаття у
закордонному періодичному науковому фаховому виданні, 1 публікація в
інших виданнях і матеріали 8 конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків
використаної літератури (220 позицій, з них 74 іноземними мовами),
лексикографічних джерел (9 праць), джерел ілюстративного матеріалу
(30 творів), 5 додатків. Загальний обсяг роботи становить 222 сторінки,
основний текст – 185 сторінок. У дисертації представлено 6 таблиць і
7 рисунків.
У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність,
окреслені мета й завдання роботи, визначено об’єкт і предмет аналізу,
описано методи дослідження, розкрито наукову новизну, наведено основні
положення, що виносяться на захист, сформульовано теоретичне та
практичне значення дисертаційної роботи, зазначено особистий внесок
дисертанта, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та
опубліковані праці, визначено структуру та обсяг роботи.
У першому розділі критично узагальнено результати попередніх
досліджень із проблематики оцінних висловлень адресата: розглядаються
методологічні основи дослідження діалогічного дискурсу, теоретичні
засади вивчення категорії оцінки в мовознавчому аспекті, розроблено
методику аналізу ОРВ у комунікативно-прагматичному та
функціональному аспектах.
У другому розділі запропоновано комунікативно-прагматичну та
функціональну типологію ОРВ, що базується на таких їх характеристиках:
розгляді оцінної респонсивної репліки як результату впливу ініціюючої
репліки, комунікативних стратегіях і тактиках, що реалізуються в ОРВ,
функціональному навантаженні ОРВ.
13
У третьому розділі виокремлено, описано та проаналізовано корпус
різнорівневих вербальних і позавербальних засобів вираження
прагматичних смислів ОРВ у контексті діалогічних єдностей «питання –
відповідь».
У загальних висновках сформульовано результати дисертаційної
роботи та окреслено перспективи подальших досліджень.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення
наукової проблеми, що розглядає адресата як залежного, але водночас
активного учасника комунікації, котрий виступає не лише реципієнтом
комунікативних намірів адресанта, а й виражає оцінку мовленнєвого
внеску ініціюючої репліки або ж зовнішніх явищ, впливаючи на
подальший хід спілкування через власні респонсивні репліки. Дослідження
комунікативно-прагматичної та функціональної специфіки ОРВ в
англомовній міжособистісній комунікації дає змогу зробити ряд висновків.
1. Проблему міжособистісної комунікації загалом і її суб’єктів
зокрема найкраще розглядати в діалогічному дискурсі. Так, зважаючи на
правило обміну ролей комунікантів, оцінне респонсивне висловлення
(ОРВ) трактується як мовленнєвий акт, що слугує результатом впливу
ініціюючої репліки та одночасно виражає інтенцію стосовно
співрозмовника. Звернення до питань мовленнєвої взаємодії зумовлює
необхідність дослідження комунікативно-прагматичних і функціональних
характеристик ОРВ, що постають параметрами їх комунікативнофункціональної типології. Така спрямованість дослідження визначає вибір
комплексу методів: суцільна вибірка, описовий метод, прагматичний,
дискурсивний, структурно-функціональний, контекстологічний аналізи та
кількісна обробка даних.
2. Здатність ОРВ не лише виражати ставлення до особи, явища,
предмета, а й здійснювати маніпулятивний вплив на адресанта зумовлює їх
поділ відповідно до мовленнєвої реакції комунікантів на власне оцінні та
маніпулятивні оцінні респонсивні висловлення.
Перший із зазначених типів поділяється на квалітативні ОРВ
(емоційне, естетичне, етичне, сенсорне, раціональне, логічне та соціальне)
та квантитативні ОРВ.
182
Прагматичний смисл емоційного ОРВ полягає у вираженні
афективного ставлення, естетичного – у встановленні ступеня
досконалості, етичного – в естимації моральних якостей і поведінки,
сенсорного – у вираженні реакції на об’єкт оцінки, пов’язаний з фізичним і
психічним чуттєвим досвідом, раціонального – у встановленні
відповідності, доцільності, ефективності, логічного – у створенні
авторського бачення комунікативної ситуації, соціального – у позначенні
ціннісних настанов професійних і соціальних груп, квантитативного – у
кількісному вираженні якісних ознак об’єкта оцінки.
Зважаючи на найвищу частотність раціональних і емоційних ОРВ, у
роботі підтверджується унікальність категорії оцінки, що виявляється у
здатності оцінних висловлень як впорядковувати, полегшувати та
регулювати діяльність їх об’єкта, так і змінювати емоційний настрій
співрозмовника.
До другого типу належать образні, конвенційні, операційні та
особистісно-орієнтовані маніпулятивні ОРВ.
Прагматичний смисл образного маніпулятивного ОРВ полягає у
встановленні в адресанта оцінних асоціацій між образом і релевантною для
нього потребою, настановою, інтересом і мотивації його подальшої
діяльності відповідно до бажань маніпулятора, конвенційного – у
використанні соціально усталених норм, правил, традицій, стереотипів і їх
оцінки адресантом задля внесення змін у прийнятий ним сценарій
вербальної та позавербальної поведінки, операційного – у формуванні
оцінного ставлення адресанта до осіб, явищ, предметів згідно з
автоматичним, типовим механізмом певних вербальних і позавербальних
дій (операцій) в стандартних ситуаціях, особистісно-орієнтованого – в
актуалізації чи дестабілізації існуючих моральних якостей, смислових
настанов і цінностей адресанта з подальшим їх використанням в цілях
маніпулятора.
183
Найбільш диференційовані образні та особистісно-орієнтовані
маніпулятивні ОРВ сигналізують про вразливість особи до прихованого
впливу на її інтереси, потреби, настанови і моральні якості.
Естимаційні висловлення займають чільне місце у процесі
стратегічного і тактичного планування мовлення, що сприяє оптимальному
вирішенню завдань комунікантів.
Залежно від мети комунікації для власне оцінних респонсивних
висловлень характерними є диктальна, модальна та диктально-модальна
стратегії, що реалізуються завдяки тактикам пояснення, розширення тези,
підвищення та зниження значення, протиставлення (контрасту), (не)згоди з
естимацією, (не)категоричності оцінної номінації, узагальненої реакції,
коригування твердження співрозмовника, (само)презентації.
Теза про спонукальний vs. інформативний характер мовлення
підтверджується високими показниками реалізації тактики узагальненої
реакції і тактики пояснення, розширення тези. Водночас частотність
фіксації тактик підвищення та зниження значення обумовлена
експресивністю ОРВ.
Маніпулятивним оцінним респонсивним висловленням притаманна
маніпулятивна стратегія і ряд тактик: вплив на емоції та почуття,
нав’язування власної чи суспільної думки, відкладення, уникнення
відповіді, посилання на авторитет, надання гарантій, звернення до
інтересів, потреб.
Кількісні дані реалізації перших трьох із них вказують на умови
успішного здійснення маніпуляції: прихований вплив на когнітивну,
емоційну і поведінкову сфери життєдіяльності, створення ілюзії свободи
прийняття рішень тощо.
Дослідження мовних явищ у процесі їх функціонування зумовлює
виокремлення фатичної, спонукальної, маніпулятивної, соціальної,
когнітивної, емотивної функцій ОРВ.
184
Майже рівна частотність реалізації когнітивної, емотивної,
волюнтативної (спонукальної і маніпулятивної) функцій вказує на
поліфункціональний та універсальний характер ОРВ як лінгвістичного
феномену.
3.Аналіз корпусу різнорівневих вербальних і позавербальних засобів
вираження прагматичних смислів того чи іншого виду ОРВ вказує на те,
що на лексико-семантичному рівні вони представлені дескриптивними й
умовно-оцінними одиницями, що позначають ситуацію, поведінку та
характер, взаємини, фізичний стан, вік і самопочуття, відчуття,
зовнішність, зовнішній вигляд об’єктів оточення, вид діяльності, наміри,
здібності, місце, твори мистецтва, природні явища. Крім цього, ОРВ
містять (де)інтенсифікатори, маркери модальності і стилістичні засоби
семасіології, серед яких найчастіше фіксуються метафора, порівняння та
епітети.
На синтаксичному рівні виокремлюємо прості і складні, поширені й
непоширені речення, а також конструкції суб’єктивної думки, словазаповнювачі пауз і фігури стилістичного синтаксису.
Найбільш характерними позавербальними засобами постають тон
мовлення та посмішка, що поряд з іншими просодичними, кінесичними,
екстралінгвістичними, окулесичними, хронемічними засобами, а також
фізіогномікою є своєрідними індикаторами конотативного значення ОРВ.
Таким чином, встановлені комунікативно-прагматичні та
функціональні характеристики ОРВ (розгляд оцінної респонсивної репліки
як результату впливу ініціюючої репліки, комунікативні стратегії і тактики
адресата, функціональне навантаження його оцінного висловлення) і дані
їх кількісного аналізу дають можливість стверджувати про його
універсальність як мовленнєвого акту, що може не лише забезпечувати
емоційне сприйняття дійсності, а й сприяти її адекватному розумінню або
здійснювати прямий чи прихований вплив на вербальні та позавербальні
185
дії співрозмовника.
Результати дослідження дають змогу окреслити ефективні шляхи
гармонізації комунікативного процесу за допомогою оцінних висловлень, а
також навчитись виявляти маніпулятивний характер оцінки та уникати
такого впливу.
У перспективі подальших досліджень вбачаємо вивчення категорії
оцінки та її маніпулятивного впливу в етнокультурному та гендерному
аспектах.