Бобрицька Валентина Іванівна. Теоретичні і методичні основи формування здорового способу життя у майбутніх учителів у процесі вивчення природничих наук

brief description

Бобрицька Валентина Іванівна. Теоретичні і методичні основи формування здорового способу життя у майбутніх учителів у процесі вивчення природничих наук : дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. — К., 2006. — 462арк. + дод. (паг. не зазнач.) — Бібліогр.: арк. 412-462

Бобрицька В.І. Теоретичні і методичні основи формування здорового способу життя у майбутніх учителів у процесі вивчення природничих наук. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти". Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2006.
У дисертації досліджено теоретичні і методичні основи формування здорового способу життя у майбутніх учителів у процесі вивчення наук природничого циклу. З урахуванням результатів ретроспективного та зіставного аналізу національного і зарубіжного освітнього досвіду розроблено й обґрунтовано модель формування здорового способу життя у студентів педагогічних ВНЗ у процесі вивчення природничих наук, яка в концептуальному вигляді відбиває принцип антропоцентризму, аксіологічний, компетентнісний, особистісно діяльнісний підходи у вивченні дисциплін природничого циклу і включає чотири взаємопов'язані компоненти: мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, професійно-технологічний. Виокремлено й обґрунтовано комплекс організаційно-педагогічних прийомів раціональної життєдіяльності майбутніх учителів на етапі професійної підготовки. Визначено педагогічні умови, засоби та критерії оцінювання ефективності формування готовності майбутніх учителів до вдосконалення життєдіяльності своєї та інших на засадах здорового способу життя на етапі професійної підготовки. Авторські навчальні програми, навчальні і навчально-методичні посібники для викладачів і студентів упроваджено в навчальний процес вищих педагогічних навчальних закладів.

Проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези й дало змогу сформулювати висновки відповідно до визначених завдань:
1. Аналіз актуальних проблем професійної підготовки майбутнього вчителя дав змогу виявитиосновні тенденціїщодо зростання ролі природничої освіти як її складника в реалізації соціального запиту виховання здорового молодого покоління. Так, на сучасному етапі суспільного розвитку природничо-наукові знання набувають великого значення як важлива частина культури молодого покоління, основа його духовного, етичного спілкування з природним середовищем, що обумовлює спрямованість природничої освіти як на вивчення довкілля, виявлення ролі людини в процесі пізнання природи, так і на реалізацію гуманітарної ролі природничо-наукових знань, що дає змогу майбутньому вчителеві використовувати їх для формування нового типу світогляду вихованців, підготовки до використання набутих знань у власній життєвій практиці з тим, щоб не зруйнувати природні системи, зберегти і зміцнити здоров'я своє та інших в умовах стрімко змінюваного довкілля. Соціальний запит щодо виховання здорового покоління актуалізує посилення природничо-наукової компоненти знань у професійній підготовці майбутнього вчителя.
2. Дослідження методологічних, теоретичних і методичних основ вивчення дисциплін природничого циклу в сучасних вищих педагогічних навчальних закладах виявило ознаки традиційної усталеної системи набуття природничо-наукових знань, що стоять на заваді реалізації актуальних соціальних і професійних завдань підготовки майбутніх учителів: знаннєвий підхід у навчальній діяльності; формальний рівень засвоєння знань; брак зв'язку між цілями професійної підготовки і програмою самореалізації, самовиховання студента, його життєвими запитами, інтересами, потребами; недооцінка значущості впровадження сучасних освітніх здоров'язберігальних технологій у навчально-виховний процес вищої школи. Виокремлення цих ознак, усвідомлення їх гальмівного впливу на розв'язання актуальних соціальних і професійних завдань професійної підготовки майбутнього вчителя визначилостратегіюдослідницького пошуку автора за такими напрямами: 1) відхід від традиційного, знаннєвого підходу у навчанні, реалізація аксіологічного, особистісно діяльнісного підходу; 2) забезпечення єдності теоретичного і практичного складників у процесі професійної підготовки вчителя; 3) зміна цільових настанов навчання з інформатизації особистості на створення умов для формування здоров'язберігальних компетентностей, розвитку і саморозвитку особистості; 4) пошук освітнього змісту шляхом усвідомлення значущості особистісного досвіду, знань, ціннісних відносин, потреб, інтересів, можливостей студента; 5) орієнтація позиції студента в навчальному процесі на розвиток здібностей, реалізацію інтересів, потреби у збереженні здоров'я, самопізнанні, самовдосконаленні, саморозвитку; 6) здійснення під час навчального процесу комплексу умов, що забезпечують студентові повноцінне опанування змісту майбутньої професійної діяльності, яка передбачає раціональний спосіб організації праці, збереження активного інтелектуального довголіття, емоційну стабільність, тривалу працездатність, уміння знімати нервове напруження, компенсувати стомлення, відновлювати втрачені сили.
Обрана стратегія дослідницького пошуку визначила необхідність розробленнятактикирозв'язання завдань професійної підготовки майбутніх учителів, зокрема щодо набуття ними знань, умінь і навичок формування здорового способу життя у процесі вивчення наук природничого циклу, в основі якої зміна актуальних зв'язків визначених компонентів знань різних предметів природничого циклу, здійснення відбору більш значущих інформаційних та професійно орієнтованих контекстів з урахуванням принципу антропоцентризму, аксіологічного, компетентнісного, особистісно діяльнісного підходів; варіативність у використанні традиційних та інноваційних методик збереження і зміцнення здоров'я на основі узагальнення соціальних надбань, наукових здобутків, психолого-педагогічної теорії і практики.
3. Ретроспективний аналіз формування підходів до культивування здорового способу життя у світовій і вітчизняній суспільній практиці, науці й підготовці вчителя дав змогу простежити основні тенденції у їх пошуку, виокремити найбільш вдалі здобутки з питань раціоналізації суспільного та індивідуального стилю життя на засадах збереження і зміцнення здоров'я за різних соціально-історичних формацій, виявити регулятиви їх виникнення й утвердження та осмислити ступінь прийнятності в умовах професійної підготовки майбутніх учителів. Так, у навчально-виховному процесі вищого педагогічного навчального закладу найбільш доцільною є реалізація організаційно-педагогічних прийомів раціональної життєдіяльності студента як представника сфери інтелектуальної праці.
4. У розробленні, обґрунтуванні та експериментальній перевірці моделі формування здорового способу життя у майбутніх учителів у процесі вивчення дисциплін природничого циклу вихідною позицією було прийнято настанову на реалізацію студентами професійно вмотивованої, усвідомленої, тривалої в часі діяльності у напрямі поліпшення успадкованих резервів здоров'я, удосконалення (корекції) індивідуальних форм життєдіяльності і стилю життя. Компонентами цієї діяльності є: 1) формування навичок саморегуляції діяльності. У результаті цього розвиваються психолого-мобілізаційні процеси, здатність керувати ними, формуються цінності здорового способу життя, сталі мотивації на дотримання його норм, що є підґрунтям набуття уміння будувати й реалізувати індивідуальну програму збереження і зміцнення здоров'я свого та інших, розраховану на ближню, середню і далеку перспективу (мотиваційний компонент); 2) засвоєння студентами філософської, методологічної, історичної, теоретичної інформації в галузі формування збереження і зміцнення здоров'я.
Результатом цього напряму діяльності єзнанняяк засіб формування інтелектуального потенціалу особистості у сфері організації здорової життєдіяльності (когнітивний компонент); 3) опанування способами використання одержаної інформації (об'єктивного і суб'єктивного характеру) для правильного вибору оздоровчих систем, практик, корекційних методик у сфері збереження і зміцнення здоров'я свого та інших, контролю (оцінювання) стану здоров'я відповідно до конкретних умов життєдіяльності (побутової, навчальної, виробничої) і специфіки провідного виду праці інтелектуальної. Підсумком цього є формування способів діяльності у визначеній сфері суспільного розподілу праці (педагогічній) з урахуванням норм здорового способу життя (операційно-діяльнісний компонент); 4) опанування формами, засобами і методами збереження і зміцнення здоров'я свого та інших. Результатом цього є вміння організовувати навчально-виховний процес у школі, у ході якого не завдавалася б шкода здоров'ю учнів, застосовувати сучасні освітні здоров'язберігальні технології, створювати індивідуальні програми формування здорового способу життя школярів різних вікових категорій, виважені й особистісно скориговані рекомендації зі збереження і зміцнення здоров'я вихованців, проводити роз'яснювальну роботу в цьому напрямі з батьками, колегами тощо (професійно-технологічний компонент).
Результатом і головною метою реалізації всіх складників моделі формування здорового способу життя у майбутніх учителів у процесі вивчення природничих наук є формування їхготовностідо організації здорової життєдіяльності своєї та інших на етапі навчання й у професійній діяльності. При цьому готовність розглядається як інтегральне утворення особистості, яке забезпечує її здатність до набуття знань і досвіду вдосконалення (корекції) життєдіяльності на засадах здорового способу життя як життєвої і професійної перспективи. Відповідно до провідних складників діяльності майбутніх учителів із формування здорового способу життя визначено компоненти готовності до організації здорової життєдіяльності своєї та інших: мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, професійно-технологічний.
За своїм цільовим призначенням формування готовності майбутніх учителів до організації життєдіяльності своєї та інших на засадах здорового способу життя реалізує підхід, в основі якого найбільш ефективне використання науково обґрунтованих знань про здоров'я людини, засоби і методи його збереження і зміцнення в режимі конкретних умов життєдіяльності (навчання у ВПНЗ) для максимально повної самореалізації інтересів, потреб, запитів та можливостей у сфері професійного становлення, соціального і культурного буття. При цьому важливим є реалізація принципів: пріоритетності гуманістичних цінностей; демократизму; гуманітаризації змісту предметів природничого циклу з урахуванням вимог професії, а також потреб, інтересів, можливостей студентів; індивідуалізації; самопізнання та саморозвитку.
5. Визнання студента суб'єктом навчальної діяльності дало змогу здійснити відбірзасобів,що визначають тактику формування здорового способу життя майбутніх учителів у процесі вивчення природничих дисциплін, а саме: 1) організація навчально-виховного процесу (на адміністративному й навчальному рівнях), яка стимулює студентів до раціоналізації життєдіяльності; 2) внесення нових інформаційних контекстів у зміст традиційних курсів природничих дисциплін; 3) використання множинних міжпредметних (по вертикалі і горизонталі навчальних курсів) і метапредметних зв'язків; 4) застосування навчально-методичних комплектів (посібник, практикум, зошит для тематичного контролю знань тощо), оскільки вони інтегрують засоби навчання; 5) реалізація професійно орієнтованого контексту у викладанні дисциплін природничого циклу; 6) організація педагогічного спілкування із застосуванням інтерактивних методів навчання (бесіда, діалог, дискусія, "мозковий штурм", імітаційні та рольові ігри, тренінги, вправи, виконання навчальних проектів тощо); 7) включення у практичну частину занять вправ для формування техніки корекційно-оздоровчої роботи.
Педагогічнимиумовамиформування готовності майбутніх учителів до організації життєдіяльності своєї та інших на засадах здорового способу життя є: 1) цілісність, безперервність процесу формування системи знань, умінь і навичок організації здорової життєдіяльності студентів; 2) використання у процесі реалізації навчально-виховних цілей вищої педагогічної школи предметного поля природничих дисциплін, зміст яких становить методологічне, теоретичне і прикладне підґрунтя дотримання здорового способу життя студентів, формування їх професійної компетенції; 3) орієнтація процесу вивчення природничих дисциплін на суб'єктну позицію студента як носія індивідуального досвіду і способу життя; 4) мотиваційне забезпечення діяльності студента, що ґрунтується на пізнавальній активності, діалогічності, креативності, практичній значущості навчального процесу для кожного суб'єкта діяльності та вільному виборі його позиції; 5) залучення студентів у процесі вивчення природничих дисциплін до діяльності, яка моделює їх майбутню професійну працю; 6) реалізація у процесі вивчення природничих дисциплін принципів пріоритетності гуманістичних цінностей, демократизму, індивідуалізації, самопізнання та саморозвитку.
6. У навчально-виховному процесі вищого педагогічного навчального закладу найбільш доцільною є реалізація комплексу організаційно-педагогічних прийомів раціональної життєдіяльності студента як працівника сфери інтелектуальної праці, що включає експрес-оцінювання, самоконтроль і відновлення розумової працездатності; корекцію функціонального стану зорового і слухового аналізаторів; поліпшення стану психічного здоров'я і зменшення нервового напруження; підвищення стійкості до негативного впливу на здоров'я стресових ситуацій; планування бюджету часу; корекцію звичок харчування. Упровадження у навчально-виховний процес педагогічного ВНЗ комплексу організаційно-педагогічних прийомів раціональної життєдіяльності студента реалізує принцип антропоцентризму, аксіологічний, компетентнісний та особистісно діяльнісний підходи у вивченні дисциплін природничого циклу, створює реальне підґрунтя для розуміння об'єктивної логіки навчального процесу як формально-логічного аналога майбутньої професійної діяльності, подолання бар'єрів щодо поєднання індивідуальної програми організації професійно значущого (здорового) способу життя і об'єктивно заданої програми професійного й особистісного становлення.
7. З метою визначення ефективності експериментально-дослідницької роботи проаналізовано й оцінено критерії, відповідно до яких встановлено досконалий, достатній, базовий, елементарний рівні готовності майбутніх учителів до організації здорової життєдіяльності своєї та інших.
В обґрунтуванні критеріїв оцінювання ефективності формування готовності майбутніх учителів до організації життєдіяльності відповідно до норм здорового способу життя враховано складники рівнів готовності: 1) мотиви, спрямовані на дотримання норм здорового способу життя; 2) знання теорії і практики формування здорового способу життя; 3) уміння і навички програмування, організації і самооцінки життєдіяльності своєї та інших відповідно до вимог здорового способу життя, самоосвіти в означеній галузі; 4) професійні вміння і навички моделювання діяльності (зокрема просвітницької) зі збереження і зміцнення здоров'я, формування здорового способу життя свого та інших.
8. Упровадження авторських програм із курсів "Вікова фізіологія і шкільна гігієна", "Вікова фізіологія і валеологія", "Гістологія з основами ембріології", "Екологія людини", "Валеологія" (рекомендовано комісією з валеології МОН України), "Основи зоології", "Основи медичних знань і охорони здоров'я", "Анатомія, фізіологія і основи медичних знань" (для студентів біологічних і небіологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів ІV рівня акредитації, кваліфікаційні рівні "бакалавр" і "спеціаліст"); авторських навчальних та навчально-методичних посібників для викладачів, студентів вищих педагогічних навчальних закладів "Анатомія, вікова фізіологія і шкільна гігієна" (рекомендовано МОН України), "Валеологія" (допущено МОН України), "Вікова фізіологія і шкільна гігієна", "Гістологія з основами ембріології", залікового зошита для тематичного оцінювання навчальних досягнень студентів "Валеологія в запитаннях, тестах, задачах", а також створених у співавторстві навчальних і навчально-методичних посібників "Основи зоології безхребетних", "Основи зоології" (рекомендовано МОН України), "Анатомія, вікова фізіологія з основами шкільної гігієни" (рекомендовано МОН України), "Вікова фізіологія і шкільна гігієна" сприяло поліпшенню ефективності набуття майбутніми вчителями знань, умінь і навичок формування здорового способу життя у процесі вивчення природничих дисциплін, дало їм змогу усвідомити місце природничо-наукових знань у системі професійної освіти, розкрило величезний потенціал гуманізації та гуманітаризації навчально-виховної роботи на етапі професійної підготовки.
9. Дослідницько-експериментальна робота підтвердила ефективність розроблення й упровадження теоретичних і методичних основ формування здорового способу життя у майбутніх учителів у процесі вивчення наук природничого циклу. Так, кількість студентів, для яких характерно прийняття цінностей здорового способу життя, усвідомлене бажання вносити корективи у сформовані стереотипи поведінки, прагнення набувати досвід удосконалення життєдіяльності у перспективі, професійно вмотивоване ставлення до предметів природничого циклу, значно зросла в експериментальних групах порівняно з вихідним рівнем. Позитивними є також виявлені тенденції щодо зменшення кількості тих студентів експериментальних груп, для яких притаманні епізодична зацікавленість перевагами здорового способу життя, брак бажання раціоналізувати сформований стиль життєдіяльності, потреба в зовнішньому стимулюванні оздоровчої діяльності.
Результати здійсненої теоретичної та експериментальної роботи дають підставу вважати, що методологія дослідження правильна, концепція дослідження плідна, визначені завдання реалізовано, мета досягнута, отримані наукові положення мають важливе значення для педагогіки професійної освіти.
Реалізація основних положень дослідження спрямовується на подальший розвиток теоретико-методологічних засад професійної підготовки майбутніх учителів. Досягнуті результати дослідження дають підстави для їх використання при розробленні актуальних питань підготовки вчителів біології і суміжних фахів, а також учителів небіологічних спеціальностей. Основні положення дисертації матимуть розвиток у наступних наукових дослідженнях із інтегральної антропології, науково-педагогічних розвідках із проблем природничої освіти, методики викладання природничих дисциплін.
Подальшого дослідження потребують: теоретико-методичні засади формування здорового способу життя у студентів педагогічних ВНЗ згідно з вимогами кредитно-модульної системи; ресурсний підхід у набутті майбутніми вчителями знань, умінь і навичок організації здорової життєдіяльності на етапі професійної підготовки; проблема формування професійних і життєвих компетентностей у майбутніх учителів у процесі вивчення природничих дисциплін; моніторинг якості підготовки вчителів до використання здоров'язберігальних технологій у навчально-виховному процесі; науково-методичне обґрунтування підходів щодо вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів із питань збереження і зміцнення здоров'я на основі національних практик; порівняльно-педагогічне вивчення зарубіжного досвіду формування здорового способу життя молоді у вищих навчальних закладах.