Богатирьова Галина Андріївна. Формування художньої культури майбутніх учителів праці засобами народного мистецтва

brief description

Богатирьова Галина Андріївна. Формування художньої культури майбутніх учителів праці засобами народного мистецтва : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Криворізький держ. педагогічний ун- т. — Кривий Ріг, 2007. — 217арк. — Бібліогр.: арк. 174-192

Богатирьова Г. А. Формування художньої культури майбутніх учителів праці засобами народного мистецтва. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук зі спеціальності 13.00.04 теорія та методика професійної освіти. Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Кіровоград, 2007.
У дисертації досліджується проблема формування художньої культури майбутніх учителів праці засобами народного мистецтва. Художня культура особистості вчителя розглядається як синтез якостей, сформованих унаслідок засвоєних мистецьких цінностей. Художня культура майбутнього вчителя праці це складне особистісне утворення, яке виражає рівень художньо-естетичної компетенції в галузі мистецтва, розвиненості здатності до розуміння культурного смислу творів мистецтва, певний рівень сформованості художніх потреб, готовності до мистецького діалогу та до перетворення у свій внутрішній світ досягнень художньої культури.
Виявлено сутність та зміст процесу формування художньої культури майбутніх учителів праці, особливості становлення й розвитку форм і методів художньо-естетичної підготовки, ефективність яких доведена педагогічною теорією і практикою. Виявлено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, уточнені критерії визначення рівнів сформованості художньої культури майбутніх учителів праці як професійної якості особистості, розроблена методика впровадження комплексу засобів народного мистецтва в процес фахової художньо-естетичної підготовки студентів; розроблено науково доцільну структурно-функціональну модель системи роботи з формування художньої культури майбутніх учителів праці засобами народного мистецтва й організаційну модель управління нею.

Проведене дослідження і здобуті результати щодо розв’язання проблеми формування художньої культури майбутніх учителів праці засобами народного мистецтва в сучасному вищому педагогічному закладі освіти дозволило нам зробити узагальнюючі висновки.
1. На сучасному етапі становлення національної системи освіти в Україні значно актуалізується проблема професійної підготовки майбутніх педагогів, здатних до сприймання, розуміння й творення матеріальних і духовних цінностей. Саме тому перед сучасною освітою гостро стоїть проблема формування художньо-естетичної культури майбутніх педагогів. Це стосується насамперед учителів праці, оскільки їх професійна діяльність безпосередньо пов’язана з відродженням національної художньої культури.
2. На основі вивчення теоретичних засад формування художньої культури майбутніх учителів було встановлено співвідношення понять художня культура особистості”, художня культура вчителя праці”.
Уточнено зміст поняття художня культура майбутнього вчителя праці”. Виявлено, що це складне особистісне утворення, яке виражає рівень художньо-естетичної компетенції в галузі мистецтва, розвиненості здатності до розуміння культурного смислу творів мистецтва, певний рівень сформованості художніх потреб, готовності до мистецького діалогу та до перетворення у власний внутрішній світ досягнень світової художньої культури.
3. Установлено, що структура художньої культури майбутніх педагогів містить такі компоненти: сформованість художньо-естетичної компетенції в галузі мистецтва здатність до розуміння художньо-естетичної інформації творів мистецтва й оволодіння механізмами її передачі через художній образ; оцінку художньо-естетичних виробів зіставлення художньо-естетичної інформації творів мистецтва з особистісними емоційними реакціями та суб’єктивними асоціаціями; художньо-творчу діяльність оволодіння вмінням реалізації художньо-образної інформації у власній діяльності; художній світогляд сформована система соціально-духовних цінностей щодо традицій і норм художньої культури.
4. Художня культура особистості формується й розвивається на ґрунті загальнолюдської культури та художньої культури нації, у нашому випадку українського народу. Доведено, що методика використання виховного, естетичного, етичного, художнього потенціалу народного мистецтва у навчально-виховному процесі створює значні можливості для реалізації інтегративного підходу до формування художньої культури майбутніх учителів праці. Йдеться про формування у студентів умінь бачити, відчувати красу народного мистецтва, народних художніх виробів, а також практичне використання набутих знань і сформованих умінь при виконанні художньо-естетичних виробів.
5. Визначення стану сформованості художньої культури майбутніх учителів праці дало змогу виявити (відповідно до розроблених критеріїв: рівня художньо-естетичної компетенції, уміння давати оцінку художньо-естетичним виробам, потреби у художньо-естетичній діяльності, розвитку художнього світогляду) рівні сформованості художньої культури (високий, середній, низький) і з’ясувати динаміку професійно-педагогічної підготовки студентів до формування цієї професійної якості.
6. Виявлені та обґрунтовані організаційно-педагогічні умови, створення яких сприятиме формуванню художньої культури майбутніх учителів праці. Організаційні умови: кадрове забезпечення викладачами зі спеціальною освітою; програмно-методичне забезпечення художньо-естетичних курсів; уведення інтегративних курсів художньо-естетичного спрямування; використання моделювання для організації й функціонування навчально-виховного процесу та управління ними. Педагогічні умови: оновлення змісту художньо-естетичних курсів; оволодіння студентами понятійним апаратом теорії художньої культури; зв’язок змісту навчання з художніми завданнями прикладного характеру; використання художньо-творчих завдань і створення навчальних ситуацій художньо-естетичного змісту; наявність розробленої системи засобів народного мистецтва.
7. У дослідженні доведена ефективність розробленої системи формування художньої культури майбутніх учителів праці засобами народного мистецтва, що передбачало виявлення і розвиток у студентів професійно-значущих художньо-естетичних якостей. Запропоновані організаційно-педагогічні умови, форми й методи активізації зазначеного процесу позитивно вплинули на розвиток особистісної художньої культури, народознавчої, художньо-творчої фахової компетенції майбутніх учителів праці.
8. Слід вказати на значущість і ефективність запропонованої організаційної моделі управління системою формування художньої культури майбутніх учителів праці. Основними перевагами є впорядкування, надання прозорості й науковості процесу формування художньої культури майбутніх учителів праці засобами народного мистецтва. Експериментальна перевірка моделі системи довела педагогічну ефективність її упровадження в навчально-виховний процес.
Проведене дослідження не претендує на остаточне вирішення багатоаспектної проблеми формування художньої культури майбутніх учителів праці засобами народного мистецтва. Подальшого вивчення й обґрунтування вимагають питання, пов’язані із соціально-економічними, методичними, організаційними умовами функціонування курсів художньо-естетичного спрямування. Перспективним вбачається подальше дослідження проблеми формування і розвитку художньо-естетичної культури на особистісному рівні учнів початкової, середньої, старшої та вищої школи засобами як традиційного, так і сучасного мистецтва.