Болокадзе Євгенія Олександрівна. Роль матриксних металопротеїназ у розвитку процесів ремоделювання міокарду та порушеннях енергетичного обміну при метаболічному синдромі

brief description

Болокадзе Євгенія Олександрівна. Роль матриксних металопротеїназ у розвитку процесів ремоделювання міокарду та порушеннях енергетичного обміну при метаболічному синдромі : дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Харківський держ. медичний ун-т. — Х., 2006. — 132арк. : мал., табл. — Бібліогр.: арк. 107-132

Болокадзе Є.О. Роль матриксних металопротеїназ у розвитку процесів ремоделювання міокарду та порушеннях енергетичного обміну при метаболічному синдромі. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02. внутрішні хвороби. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2006 р.
Дисертація присвячена оптимізації діагностики ураження серця при метаболічному синдромі (МС) на підставі вивчення структурно-функціональних моделей міокарду у взаємозв’язку з рівнем матриксної металопротеїнази-1 (ММП-1) та порушенням енергетичного балансу.
У роботі відображено зміни в системі ММП-1, як інтегрального показника наявності та ступеню міокардіального фіброзу у хворих з різними компонентами МС. Встановлено взаємозв’язок цих змін з формуванням певного геометричного типу міокарду ЛШ.
Показано, що у хворих з МС активність ММП-1 знижена, про що свідчив надмірний вміст в плазмі крові її неактивної проформи та тканинного інгібітору. У хворих з 4-х компонентним МС частіше спостерігались гіпертрофічні типи ремоделювання ЛШ в порівнянні з хворими з 3-х компонентним МС. При гіпертрофічних типах ремоделювання міокарду ЛШ у хворих з МС спостерігались максимальні зміни маркерів міокардіального фіброзу. У хворих на АГ в асоціації з метаболічними порушеннями відзначено тенденцію до аналогічних, але менш виражених змін.
Стан енергетичного забезпечення міокарду хворих з МС виявився найбільш несприятливим у випадку комбінації 4-х компонентного МС з гіпертрофічними типами (особливо ексцентричною гіпертрофією) ЛШ. Встановлено, що ожиріння супроводжується значним погіршенням окислювально-відновлювальних процесів у порівнянні з хворими, що мали надмірну масу тіла.
На підставі взаємозв’язку між рівнем проММП-1 та дистанційними маркерами енергетичного метаболізму було доведено, що ушкодження позаклітинного матрикса супроводжується змінами окислювально-відновлювальних реакцій міокарду.

У хворих з наявністю МС, а також АГ з метаболічними порушеннями у вигляді ІР та ОЖ зниження рівню ММП-1 і підвищення ТІМП-1 в плазмі крові супроводжується ремоделюванням екстрацелюлярного матрикса міокарда з подальшим формуванням певного типу геометрії лівого шлуночку та порушенням енергетичного метаболізму. В свою чергу, спрямованість змін дистанційних маркерів фіброзу залежить від кількості та комбінацій ознак МС.
У осіб з 4-х компонентним МС частіше відмічались гіпертрофічні типи (КГЛШ-25% та ЕГЛШ-25%) ремоделювання ЛШ у порівнянні з хворими з 3-х компонентним МС (КГЛШ-10% та ЕГЛШ-5%). Встановлено чіткий позитивний взаємозв’язок між рівнями проММП-1, ТІМП-1 та показниками ММЛШ і іММЛШ.
Наявність повного кластеру ознак МС асоціюється з порушеннями, як цитоплазматичної, так і мітохондріальної ланок обміну, у вигляді підвищення рівню КФК-МВ, а в випадку з 4-х компонентним МС і лактату. Виявлено, що гіпертрофічні типи ремоделювання ЛШ у хворих з МС супроводжуються активацією КФК-МВ і лактату, а в випадках ЕГЛШ ще і пірувату.
У плазмі крові хворих з АГ і метаболічними порушеннями підвищення рівнів проММП-1 та ТІМП-1 були менш вираженими, ніж у хворих з МС, та наявність цих змін в асоціації з процесами порушення енергетичного забезпечення може бути проявом порушення метаболізму сполучної тканини вже на початковій стадії формування МС. Це підтверджує наявність кореляційних зв’язків між показниками системи ММП-1, дистанційними маркерами енергетичного обміну та ехокардіографічними параметрами.