Бондар Володимир Григорович. Перспективи розвитку хірургії раку дистального відділу шлунка

brief description

Бондар Володимир Григорович. Перспективи розвитку хірургії раку дистального відділу шлунка : Дис... д-ра мед. наук: 14.01.07 / Донецький держ. медичний ун-т ім. М.Горького. — Донецьк, 2006. — 361арк. — Бібліогр.: арк. 321-361

Бондар В.Г. Перспективи розвитку хірургії раку дистального відділушлунка. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.07 онкологія. Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, Донецьк, 2006.
В дисертації подано теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової проблеми хірургічного лікування хворих на рак дистального відділу шлунка шляхом створення і застосування нових єюнопластичних способів субтотальної і субкардіальної резекції шлунка, що дозволяє підвищити резектабельність до 50,1±0,6%, забезпечити функціональну надійність гастро-ентероанастомозу, знизити частоту післяопераційних і віддалених постгастрорезекційних ускладнень у порівнянні з традиційною операцією за Більрот-II на 9,1% (ВІ 2,4% 16,5%) від 28,5% (ВІ 22,1% 35,3%) до 19,4% (ВІ 17% 22%) та відсоток інвалідизації хворих. Це є можливим за рахунок відсутності неспроможності швів малої кривизни, зони гастроентероанастомозу і зниження кількості гнійно-септичних ускладнень, завдяки одержаному ефекту параперитонізації
В Донецькому обласному протипухлинному центрі виконані дистальні резекції 1121 хворому на рак антрального відділу шлунка в період з 1986 по 1999 рр. За розробленими в клініці способами виконано 810 субтотальних резекцій з ізоляцією кукси шлунка від вільної черевної порожнини, 132 хворим виконана субкардіальна резекція шлунка з параперитонізацією і за загальноприйнятою методикою Більрот-II з ентеро-ентероанастомозом 179 хворих.
Використання розроблених методик гастроєюнопластики при дистальній резекції шлунка є хірургічною профілактикою постгастрорезекційних ускладнень і забезпечує стійкий функціональний ефект протягом усього подальшого життя.

В дисертації подано теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової проблеми хірургічного лікування хворих на рак дистального відділу шлунка шляхом створення і застосування нових гастроєюнопластичних способів субтотальної і субкардіальної резекції шлунка, що дозволяє підвищити резектабельність до 50,1±0,6%, забезпечити функціональну надійність гастро-ентероанастомозу, знизити частоту післяопераційних і віддалених постгастрорезекційних ускладнень, відсоток інвалідизації хворих.

2. Розроблені способи субтотальної і субкардіальної резекції шлунка при раку його дистального відділу забезпечують зниження (p<0,01) загальної частоти найближчих післяопераційних ускладнень, у порівнянні з традиційною операцією за Більрот-II на 9,1% (ВІ 2,4%16,5%) від 28,5% (ВІ 22,1%35,3%) до 19,4% (ВІ 17%22%), головним чином за рахунок відсутності неспроможності швів малої кривизни, зони гастроентероанастомозу і зниження кількості гнійно-септичних ускладнень завдяки отриманому ефекту параперитонізації. Результати мета-аналізу показують, що післяопераційне ускладнення і летальність нижчі відповідних показників провідних зарубіжних клінік, які займаються даною проблемою.
3. Субтотальна і субкардіальна дистальні резекції шлунка в комбінації із запропонованими способами гастроєюнопластики у хворих на рак дистального відділу шлунка забезпечують високу функціональну ефективність анастомозу завдяки вільній перистальтиці петлі тонкої кишки з її брижею, які обгортають куксу шлунка, вперше сформовану малу кривизну і лінію гастроентероанастомозу.
4. Розроблені способи дистальної резекції шлунка з функціонально активною гастроєюнопластикою у хворих на рак дистального відділу шлунка забезпечують зниження (p<0,001) частоти рефлюкс-гастриту (у порівнянні з контрольною групою хворих) з 36,0% (ДІ 28,1%44,3%) до 9,1% (ВІ 7,2%11,3%).
5. Дистальна резекція шлунка з функціонально активною гастроєюнопластикою у хворих на рак дистального відділу шлунка дозволяє розширити показання до її виконання і знижує кількість ускладнень при високих факторах ризику, таких як анемія, стеноз вихідного відділу шлунка у вікових групах понад 50 років, в осіб з ускладненими формами раку і супутньою патологією.
6. Вибір обсягу видаляючої частини дистального відділу шлунка залежить від локалізації, форми росту і гістоструктури пухлини: показаннями до виконання субтотальної дистальної резекції шлунка є переважно антральна локалізація, екзофітний або змішаний ріст і помірний ступінь диференціювання пухлини; субкардіальну дистальну резекцію шлунка доцільно здійснювати при ендофітному і змішаному типі росту, низькому ступені диференціювання та антральній локалізації пухлини, або при екзофітному рості та локалізації пухлини на межі антрального відділу і тіла шлунка.
7. Застосування субтотальної і субкардіальної дистальних резекцій шлунка в комбінації з функціонально активною гастроєюнопластикою у хворих на рак дистального відділу шлунка дозволяє розширити показання до виконання комбінованих і паліативних операцій, що забезпечило післяопераційну летальність у цієї групи хворих на рівні 13,2% (ВІ 5,4%23,8%).
8. Медіана виживання для хворих після субтотальної резекції шлунка склала 4,0±0,1 роки, субкардіальної резекції 2,0±0,1 роки, резекції шлунка за Більрот-II 3,0±0,1 роки. Установлена статистично значуща відмінність кривих виживання для хворих, які підлягли субтотальній резекції шлунка у порівнянні з хворими, що зазнали субкардіальної резекції (p<0,001) і хворими, яким виконана резекція шлунка за Більрот-II (p=0,007).
9. Способи субтотальної дистальної резекції шлунка з функціонально активною гастроєюнопластикою у хворих на рак дистального відділу шлунка забезпечують відсутність інвалідизуючої патології і можливість повернення до трудової діяльності 8,5% (ВІ 6,5%10,8%) хворих у порівнянні з 3,7% (ВІ 1,2%7,5%) хворих, оперованих за методикою Більрот-II (p=0,03).
10. Нові гастроєюнопластичні способи субтотальної і субкардіальної резекції шлунка, які забезпечують високу ефективність лікування, якість життя хворих на рак дистального відділу шлунка, впроваждені в провідних клініках Донецька, Одеси, Маріуполя, Москви, і вони можуть бути широко використані в умовах онкологічних центрів і диспансерів.